Інтелектуальна власність в ЄС. Поради для аутсорсингових та продуктових компаній

Вітаю, мене звати Костянтин Буяло, я адвокат та міжнародний адвокат в Україні, Польщі та Словаччині, медіатор, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw.

Як розповідав раніше на DOU, за час з початку повномасштабної війни ми напрацювали відповіді на багато питань українського ІТ-бізнесу в Польщі та в інших країнах. І якщо наші ІТ-фахівці за професійними якостями якщо не попереду всіх у світі, то, без сумніву, гідно борються за першість, то в питаннях організації бізнесу та створення додаткової цінності європейські колеги поки виграють, та користуються успіхом там, де наші хлопці та дівчата не звертають достатньо уваги, а дарма!

Ця стаття сподіваюсь, стане корисною багатьом, хто замислюється над тим, як удосконалити вже розпочатий ІТ-бізнес в ЄС, та тим, хто тільки розмірковує над початком.

Преамбулу закінчено, далі коротко та просто!

Навіщо та інтелектуальна власність в ІТ

Про що варто пам’ятати: Одним з напрямків отримання фінансової вигоди для підприємства в ЄС є робота з інтелектуальною власністю.

За даними Єврокомісії малі та середні підприємства, які розробили та впроваджують стратегію роботи з інтелектуальною власністю, отримують в середньому на 17% більше прибутку.

Враховуючи те, що ІТ-компанії практично завжди створюють саме предмети інтелектуальної власності, то робота в цьому напрямку на території Євросоюзу фінансово вигідна і необхідна для отримання додаткового прибутку.

Тобто все, включаючи логотипи, дизайни, програмний код, схеми друкованих плат та хардверні девайси — підлягає захисту та при правильній організації бізнесу суттєво збільшує його вартість.

Тож, якщо ви зацікавлені у збільшенні доходу своєї компанії, пропоную пройти по списку профільних запитань та дати собі відповідь на них:

  • Чи є у вашої компанії стратегія роботи з об’єктами інтелектуальної власності?
  • Чи всі елементи інтелектуальної власності вона охоплює?
  • Чи належним чином закріплені питання авторського права в договорі з робітниками та субпідрядниками?
  • Яким чином ви враховуєте роботу з об’єктами інтелектуальної власності на етапі архітектури ПЗ?
  • За умови використання Free and Open-Source Software (FOSS) чи впевнені ви, що принципи копілефт збережено в продукті, який ви створили за допомогою цього ПЗ?
  • Чи маєте ви торговельну марку підприємства, зареєстровану за загальноєвропейською процедурою?

Якщо ви відповіли на всі ці питання схвально — мої вітання! Ви на правильному шляху. І я буду дуже вдячний, якщо ви напишете про свій досвід в коментарях. А для тих, хто має потребу в більшому — йдемо далі.

Чи варто прагнути до ідеалу

Все залежить, звичайно, від власних амбіцій і бажаних результатів. Але, якщо ваша компанія бажає або вже зайшла на ринок Євросоюзу, то варто приймати правила великої гри. Бо саме на цій території права на інтелектуальну власність, а також відрахування роялті за користування нею, дійсні і діють.

Про що варто пам’ятати: комплексний підхід до захисту інтелектуальної власності в ЄС — це збільшення доходу на 17% і більше за рік.

Інколи нам здається, що ми зробили все, що могли, та за всіма правилами. Але, виходячи з особистого досвіду та простих спостережень, багато що варте вдосконалення.

Наприклад, заходимо на головну сторінку DOU та бачимо у правому кутку декілька логотипів потужних ІТ-компаній в Україні. Логічно, перше, що спадає на думку, дізнатися: чи зареєстровані торговельні марки цих компаній і наскільки комплексно власники підійшли до питання захисту ТМ?

Перевіривши в офіційному списку Міжнародної організації по інтелектуальній власності (WIPO) три перші компанії, я дізнався, що 2 з них не мають зареєстрованих ТМ. А третя — має зареєстровану торговельну марку, але тільки її словесну форму (при цьому графічний логотип цілком впізнаваний), а загальна реєстрація охоплює лише один клас товарів та послуг.

Хоча, якщо задіяти комплексний підхід, то варто було б зареєструвати крім словесної форми і дизайн логотипа, а відповідно до сфери своєї діяльності податись на реєстрацію ще у двох класах товарів та послуг.

Звідси виникає наступне запитання: а чи дійсно треба настільки детально підходити до реєстрації торговельної марки? Адже крім ТМ є ще інші об’єкти інтелектуальної власності.

І тут знову ж все залежить від стратегії розвитку компанії, поставлених цілей та розширення сфери територіальної діяльності. А оскільки ми говоримо про ведення бізнесу на території ЄС, то тут відповідь однозначна.

Варто дотримуватись вимог щодо захисту своєї інтелектуальної власності, якщо:

  • ви бажаєте обійти ризики, пов’язані з втратою свого інтелектуального надбання;
  • вас цікавить збільшення доходу від власної діяльності та створених продуктів;
  • ви маєте намір співпрацювати з клієнтами в інших країнах Європейського союзу, окрім фактичного місця реєстрації.

Тож, якщо ви з тих людей, які планують на майбутнє, поговорімо про об’єкти інтелектуальної власності, яким варто приділити увагу в першу чергу.

Далі мова йтиме про деякі об’єкти інтелектуальної власності та особливості їх реєстрації: торговельна марка, дизайн, ПЗ.

Торговельна марка (ТМ)

Про що варто пам’ятати: зареєстрована торговельна марка — це бренд, за яким стоїть майбутній дохід.

Реєстрація кожної компанії починається з назви та подальшого вибору логотипа. Однак не треба плутати назву компанії та зареєстровану торгову марку, оскільки в тому самому регіоні не може бути використана та сама назва підприємства. Зате у сусідньому регіоні країни або сусідній країні може бути зареєстровано підприємство з такою самою назвою. Торговельна марка надалі стає «символом», з яким клієнти асоціюють бренд. ТМ — це повноцінний об’єкт інтелектуальної власності, за яким вас обирають клієнти та впізнають конкуренти. Це ваш бренд, як роботодавця, це відрізняє вас від інших.

Торговельна марка — це візитна картка, бренд, над яким працюють бренд-менеджери, щоб підвищити лояльність покупців та отримати продажі. Але без комплексного підходу до захисту ТМ часом титанічні зусилля можуть зійти нанівець за один день. Я щиро бажаю вам ніколи не попадати у ситуації вирішення спірних питань відносно прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Щоб переконатись, чи необхідно реєструвати ТМ для вашої компанії, дайте відповіді на наступні запитання:

  • Чи торгова марка, яка використовується для продуктів та послуг, має для вас цінність?
  • Якщо так, спробуйте оцінити, яка її вартість в грошах на даний час та який дохід з нею ви отримаєте за рік?
  • Наскільки високий ризик для діяльності чи продукту компанії принесе втрата можливості користуватися своєю звичною назвою чи торговельною маркою?
  • Чи вплине можливість виникнення такого ризику на вашу подальшу роботу?
  • Чи плануєте ви залучати інвестиції?

Якщо нічого з вищезазначеного не відкликається у вас, то не варто хвилюватись, працюйте далі спокійно.

Але коли ваша діяльність та дохід залежать в тому числі й від вашого бренду, логотипу, а відповідно ТМ, то вам варто включити в порядок денний питання щодо комплексної реєстрації торговельної марки на всіх ринках, де ви є або плануєте бути.

Торговельна марка на території Європейського Союзу

Про що варто пам’ятати: реєстрація торгової марки в Євросоюзі за загальноєвропейською процедурою гарантує захист у 27 державах-членах ЄС.

Найперша і важлива перевага реєстрації ТМ в ЄС — це кількість країн, в яких діє захист на торговельну марку. Тобто, варто один раз зареєструвати ТМ за загальноєвропейською процедурою та отримати сертифікат, як він вже діє у 27 країнах ЄС.

Це дуже суттєво для тих компаній, котрі планують розширити територіально свою діяльність та цінують свій час і кошти.

Вартість та умови реєстрації ТМ в ЄС

Торгові марки ЄС забезпечують захист у всіх державах-членах ЄС для тих, хто бажає такої можливості.

Найчастіше питають: хто може подати заявку на реєстрацію ТМ і чи обов’язково мати резидентство в ЄС? Тож перше, що варто пам’ятати: подати заявку можуть всі підприємства незалежно від організаційно-правової форми та місця реєстрації.

Що ще варто знати з головного? Заявка на реєстрацію подається в загальноєвропейське відомство з інтелектуальної власності.

Збір за реєстрацію на 2022 рік становить 850 євро за торгову марку в одному класі товарів або послуг. Доплата за другий додатковий клас — 50 євро. За третій та наступі — 150 євро.

Варто пам’ятати: компаніям, які не зареєстровані на території ЄС, необхідно скористатися послугами юридичної компанії, оскільки вони не мають права подати заявку без представника.

Підприємства та фізичні особи з ЄС можуть подавати заявку самостійно, що може бути своєрідною пригодою у світі вимог і правил інтелектуального права. А для тих, хто цінує свій час, нерви та кошти, ми відкриті до співробітництва та готові надати повну юридичну підтримку у реєстрації ТМ та успішному отриманні гранту.

Реєстрація займає до 120 днів від моменту подання заявки та сплати адміністративного збору.

На сьогодні діє грантова програма, яка дозволяє малим та середнім підприємствам з ЄC отримати компенсацію базового збору в обсязі до 75%.

Крім цього існують інші грантові програми, які дозволяють компенсувати 50% від адміністративного збору на захист міжнародної торговельної марки/ зразку поза ЄС та 50% від адміністративного збору за реєстрацію національних патентів.

Торгова марка в Україні, США і т.д.

На основі наявної реєстрації торговельної марки за загальноєвропейською процедурою, у ЄС можна подавати заявку на реєстрацію в Україні, США і т.д. та поширити дію захисту на інтелектуальну власність згідно з Мадридською угодою.

Вартість:

  • Україна 1,082.00 (CHF).
  • США 1,113.00 (CHF).

Однак використання Мадридської угоди то є право, а не обов’язок. Компанія може скористатись цим правом для отримання пріоритету, як для такої, що вже мала раніше зареєстровану ТМ. Але можна вдатись до прямої реєстрації через звернення у відповідні відомства країн, при цьому вартість послуги буде меншою.

Дизайн

Торговельна марка — це найперше, про що більшість з нас знає і вписує майже на початку стратегії захисту інтелектуальної власності. Але ж це тільки початок.

Для компаній чи незалежних митців, котрі створюють певні програмно-апаратні рішення, наступним кроком є реєстрація дизайну з метою захисту права інтелектуальної власності.

Поняття «дизайн» в законах Європейського Союзу про ІВ (інтелектуальну власність) чітко визначене:

  • «дизайн» означає зовнішній вигляд продукту в цілому або його частини, що є результатом особливостей, зокрема, ліній, контурів, кольорів, форми, текстури та/або матеріалів самого продукту та/або його орнаменту;
  • «продукт» означає будь-який промисловий або ремісничий предмет, включаючи, серед іншого, частини, призначені для складання в складний продукт, пакування, одяг, графічні символи та типографські шрифти, але за винятком комп’ютерних програм;
  • «комплексний виріб» означає виріб, що складається з кількох компонентів, які можна замінити, дозволяючи розібрати та повторно зібрати виріб.

Чим дизайн відрізняється від патенту

Часто наші клієнти запитують про патент там, де явно потрібен дизайн, або навпаки — вважають, що достатньо зареєструвати дизайн, коли потрібен патент.

Варто пам’ятати: дизайн — це про зовнішній вигляд, патент — це опис винаходу.

Якщо ви вигадали щось принципово нове, наприклад, технологію отримання чогось невідомого іншим шляхом, а не просто змінили вже відомі методи, тоді необхідно замислитись над патентуванням свого винаходу. В інших випадках, скоріше всього, достатньо буде захистити дизайн.

Наприклад: пакування у коробки — це патент. А коробка — паперова, металева, кругла, квадратна, кольорова чи крафтова, — це вже дизайн. Тому в більшості випадків буде правильно зареєструвати саме дизайн продукту. І, як показує практика, краще мати зареєстрований дизайн всіх таких дизайнів, які використовуються для отримання доходу.

Скільки коштує реєстрація дизайну

Адміністративний збір за реєстрацію становить:

  • 350 євро за перший дизайн,
  • з 2-го по 11-тий +175 євро/ дизайн,
  • з 12-го +80 євро/ дизайн.

Відтермінування публікації:

  • 40 євро за перший дизайн,
  • з 2-го по 11-тий +20 євро/ дизайн,
  • з 12-го +10 євро/ дизайн.

Інтелектуальна власність на ПЗ

Найбільш вагомою темою для великих IT-компаній є захист свого продукту, а саме програмного забезпечення (ПЗ), яке і є основною ланкою отримання доходів, окрім ТМ, дизайнів та патентів.

Щодо самого програмного забезпечення і того, яким чином воно розглядається з точки зору об’єкта права інтелектуальної власності.

Існують 2 підходи, які діють певною мірою паралельно:

  • Комп’ютерні програми захищаються авторським правом, як літературні твори;
  • Програмне забезпечення, що відповідає критеріям патентоздатності, може бути захищено за допомогою патенту. Критерії — новизна, наявність винахідницького рівня, корисність, промислове застосування.

Не маючи профільних знань відносно особливостей та вимог щодо захисту інтелектуальної власності, багато хто відразу намагається отримати патент на своє ПЗ. Але не завжди цей підхід до захисту джерела своїх доходів є вірним. І часто можна зустріти спірні випадки, в яких заявку на патент відхиляють, або, ще гірше, вже отриманий патент скасовують чи визнають його недійсним.

В тому числі це пов’язано з позицією патентних відомств, якщо в Україні часто питання патентоздатності вирішується достатньо «просто». Але якщо у вас є хоча б доля сумнівів щодо відповідності вашого ПЗ критеріям патентоздатності, рекомендуємо порадитися з професіоналами і не гнатися за патентом заради патенту. Тому що в подальшому його можуть визнати недійсним або скасувати при спробі використання для захисту своїх інтересів.

За межами України підхід у питаннях як наявності винахідницького рівня, так і корисності стоїть достатньо гостро. Якщо в певних випадках можемо знайти достатньо багато аргументів на користь винахідницького рівня, то питання корисності сильно впирається в те, що важливо, яких результатів досягається за допомогою винаходу, а не те, в якій спосіб досягається результат.

Відмінності у підході до інтелектуальної власності на ПЗ в ЕС

На загальноєвропейському рівні основним документом є Директива 2009/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 р. про правовий захист комп’ютерних програм, він чітко визначає порядок правової охорони.

Там ми можемо прочитати, що «держави-члени охороняють комп’ютерні програми авторським правом як літературні твори. Для цілей Директиви термін „комп’ютерні програми“ включає їхній підготовчий проєктний матеріал».

Комп’ютерна програма охороняється, якщо вона є оригінальною в тому сенсі, що є власним інтелектуальним твором автора. Жодні інші критерії не застосовуються для визначення його придатності для захисту.

Крім того, закріплено важливий принцип «ідея — форма реалізації» (в загальному випадку він визначає, що форма реалізації ідеї захищається, а сама ідея — ні), охорона відповідно поширюється на вираження в будь-якій формі комп’ютерної програми. Ідеї ​​та принципи, які лежать в основі будь-якого елемента комп’ютерної програми, включаючи ті, що лежать в основі її інтерфейсів, не захищені авторським правом.

Часто можемо зіткнутися з думкою «треба патент, бо інакше іншою мовою переписав і все» — це дуже розповсюджена, але хибна думка, такі дії є не буквальним копіюванням, абсолютно незаконні та достатньо легко доводяться.

Майнові та немайнові права

В рамках авторського права існує два типи прав:

  • майнові права дозволяють правовласнику отримувати фінансову винагороду внаслідок використання його творів іншими особами;
  • немайнові права захищають нематеріальні права автора.

Власник прав може заборонити іншим особам:

  • постійне або тимчасове відтворення комп’ютерної програми будь-якими засобами та в будь-якій формі, частково чи повністю; оскільки завантаження, відображення, запуск, передача чи зберігання комп’ютерної програми вимагають такого відтворення, такі дії підлягають дозволу правовласника;
  • переклад, адаптація, аранжування та будь-яка інша зміна комп’ютерної програми та відтворення її результатів без шкоди для прав особи, яка змінює програму;
  • будь-яка форма загального розповсюдження, включаючи оренду, оригінальної комп’ютерної програми або її копій.

Важливим питанням є питання авторства комп’ютерних програм, автором комп’ютерної програми є фізична особа або група фізичних осіб, які створили програму. На комп’ютерну програму, створену групою фізичних осіб спільно, виключні права належать спільно.

Зверніть увагу, що фактично ми бачимо в рамках чинного законодавства, якщо комп’ютерна програма створена працівником під час виконання своїх обов’язків або за вказівками роботодавця, роботодавець має виключне право здійснювати всі майнові права на створену таким чином програму (продукт, код тощо), якщо інше не передбачено договором.

Але більшість працює не тільки з найманими працівниками, але й В2В або ФОП, і от в такому випадку необхідно чітко закріпити договором всі питання пов’язані з авторським правом. Бо тарапляються не поодинокі випадки, коли питання авторського права не було врегульовано належним чином, виконавець закінчив роботу, отримав в повному обсязі обумовлену за контрактом винагороду, всі задоволені. Проходить певний час і замовник отримує від виконавця вимогу про сплату роялті або оплату додаткової «винагороди» за передачу майнових прав.

Ще трохи про FOSS, Сopyleft та 4 свободи програмного забезпечення

Впевнений, що переважна частина читачів знає про те, що все ПЗ поділяється на Proprietary Software (PS) та Free and Open-Source Software (FOSS).

Важливо: перед розробкою ПЗ (або на етапі визначення архітектури) перевірити, наскільки жорсткі принципи Сopyleft підтримує FOSS-ліцензія на сторонні програмні рішення, що ви плануєте використовувати.

З пропрієтарним програмним забезпеченням в першому наближенні все просто, читаємо ліцензію, вступаємо в перемовини, підписуємо ліцензійну угоду, працюємо.

Щодо FOSS-ліцензій: не дивлячись на те, що є свобода використання, може бути не так все просто, як здається на перший погляд, особливо якщо ви робите продукт на продаж.

В основі FOSS-ліцензій лежать 4 свободи:

  • свобода запускати програму з будь-якою метою (нульова свобода);
  • свобода вивчати, як працює програма, та адаптувати її для своїх потреб (перша свобода);
  • свобода поширювати копії програми (друга свобода);
  • свобода покращувати програму та публікувати свої покращення (третя свобода).

Якщо у випадку з пропрієтарним програмним забезпеченням власник прав накладає певні обмеження на використання ПЗ в певний спосіб, то у випадку з FOSS власники прав зацікавлені у забезпеченні вищезазначених 4 свобод.

Якщо ліцензія передбачає такі свободи без будь-яких обмежень, то розробник може включити FOSS-програму в інший пакет програмного забезпечення та поширювати отриманий результат за пропрієтарною ліцензією, оскільки таке поширення не обмежується будь-якими умовами. У результаті користувачі нового пакета не матимуть тих свобод, які надавалися спочатку.

Отже, чотири свободи власними силами не гарантують, що програма залишиться вільною і відкритою. Тому було створено механізм, що гарантує збереження цих свобод. Він називається копілефт (Сopyleft).

Копілефт-ліцензії, які іноді називають «взаємними», — це такі FOSS-ліцензії, які вимагають від ліцензіатів наступне:

  • використовувати таку ж вільну ліцензію під час розповсюдження ПЗ (як оригінального незміненого ПЗ, так і будь-яких модифікацій на його основі);
  • забезпечити доступ до вихідного коду оригінального та модифікованого ПЗ.

Тож в один чудовий день може статись так, що власник авторських прав заборонить продаж програмного забезпечення, створеного із застосуванням ПЗ, яке він розповсюджує за FOSS-ліцензією.

І от уявіть. Ви на стадії архітектури заклали використання певних бібліотек та не перевірили, що вони розповсюджуються за ліцензією з сильними принципами копілефт. Вся команда рік робила проєкт. Нарешті реліз, перші продажі, всі видихнули та радіють першим результатам.

Ту приходить вимога «оскільки ваш продукт містить бібліотеки «Ось такі ми» які розповсюджуються, як вільне open sourse ПЗ, та умовою використання яких є забезпечення у всьому похідному ПЗ всіх свобод програмного забезпечення, вимагаю продаж припинити, вихідні коди опублікувати на GitHub, а серед авторів вказати авторів бібліотеки «Ось такі ми».

Звичайно, що така проблема навряд чи можлива з добре всім знайомими FOSS-продуктами. Але якщо ви використовуєте щось екзотичне, обов’язково перевіряйте ліцензію та бережіть свої інтелектуальні надбання. Успіхів!

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі