Має бути щось більше, ніж робота. Про досвід кар’єрного росту від Junior Web Developer до Department Manager

Привіт! Я — Любомир Кузенко, Fron-end Department Manager в ISsoft Ukraine.

Досить часто можна почути, що вчився на одне, а пішов працювати на зовсім інше. У мене якраз зовсім не така історія. Я вивчав в університеті «як паяти і програмувати», що згодом призвело до мого розвитку як технічного спеціаліста, а потім — й менеджера. Про лайфхаки, що допоможуть у професійному зростанні та проблему, яка мало не змусила покинути ІТ сферу — розказую далі.

Важливий перший проєкт

Навчаючись на третьому курсі факультету «Електроніки та комп’ютерних технологій» ЛНУ ім. Франка я вирішив, що варто вже думати про першу роботу. Оскільки у Львові на той момент компаній, де «паяють та програмують мікросхеми», практично не було, а вебтехнології набирали популярності — ухвалив рішення стати веброзробником.

Щоб отримати практичний досвід сам собі створював завдання у напрямку, в якому хотів розвиватися. Таким чином, все більше вчився і мав що показати потенційному роботодавцю на перших співбесідах. Одним з найважчих проєктів на цьому етапі для мене було резюме, бо вважаю, що саме воно — запорука вдалої кар’єри. Я витратив не один день, щоб розібратися у цьому та створити ідеальне для себе CV. Створений тоді шаблон я і сьогодні використовую.

Вибір напрямку

У 2011 році, пройшовши першу співбесіду, одразу отримав пропозицію працювати з Web-технологіями. Компанія працювала на український ринок, проєкти були цікаві, але швидкоплинні та одноманітні. Пам’ятаю, як усі розробники в цій компанії вчилися у вільний час, щоб згодом почати працювати в міжнародній аутсорс-компанії. Тому, пропрацювавши 9 місяців на першій роботі, пройшов тестування як Junior developer у компанію, що працювала вже на американський ринок. Це був період стрімкого розвитку — довелось багато вивчити про найсучасніші технології та суттєво розвинути англійську.

Велика компанія як трамплін

Наступним великим етапом у кар’єрі стала робота у компанії з ТОП-5 аутсорсерів України. Тут вдалося ще краще зрозуміти ринок ІТ та його особистості. За час роботи там мені вдалося швидко підняти як технічний рівень, так і знання англійської мови. Цікавим є той факт, що додавши в LinkedIn інформацію про цю компанію, пропозиції від рекрутерів зросли у кілька разів. Але є і недолік у таких компаній: через строго побудовані процеси складно розвиватися у темпі, який ти собі запланував. З плином часу з’явилося відчуття, що я можу досягнути більшого, якщо покину компанію.

Баланс життя-робота можливий

Просто піти на іншу роботу — вже було не про мене. Це мала бути більше ніж робота, де можливий розвиток, відчуття перспективи й здоровий баланс життя-робота. У моєму розумінні «правильний підхід» до роботи — це коли ти трохи працюєш, трохи п’єш чай-каву з колегами, трохи пограєш Play Station чи настільні ігри. І це були мої основні вимоги до нової компанії. Впевнений, у нас таких компаній багато, тому досить швидко я знайшов те, що шукав. Працюючи у цій компанії, почав ще більше всебічно розвиватись — проходив навчання та брав участь у конференціях, тренінгах. Мені цікаво розвиватися не тільки у моїй галузі, але й базово зрозуміти тестування, Back-end, бізнес-аналіз та інше. Мої зусилля не залишилися непоміченими й менше ніж за рік, я виріс до позиції Department manager. За наступні 4 роки мій відділ збільшився від трьох девелоперів до тридцяти. Разом із трансформацією мого департаменту також відбувалася моя трансформація з розробника у менеджера.

Працюючи вже на Lead-позиціях, я все одно залишаюся спраглим до викликів. Отримавши пропозицію розвивати Front-end департамент в ISsoft Ukraine, було страшно покидати свій департамент і своїх друзів. Проте, якщо мені страшно — для мене це чудовий показник, що потрібно йти якраз цим шляхом. Зараз я успішно продовжую розвиватись як Department Manager і будую круту сім’ю Front-end розробників.

Лайфхаки для професійного росту

Розвивайся не лише у своєму напрямку. Розвиватися технічно — це добре, але ще більш цінно, коли ти розумієш чим займається вся команда — тестувальник, бізнес-аналітик, проджект-менеджер і т. д. У моєму випадку, я — Front-end розробник, але базово знаю і розумію, що роблять інші люди на проєкті. І якщо SCRUM-майстер піде у відпустку, то важливо, щоб у команді був хтось, хто зможе замінити його. Коли ти будеш тією людиною, яка може замінити практично будь-кого — тоді ти стаєш ще більшим професіоналом, більш цінним у команді та й компанії в цілому.

Будь передбачуваним для свого замовника. Якщо я сказав, що зроблю за 2-3 дні — так має бути. Якщо виникають будь-які моменти, що можуть заблокувати мої задачі і я не встигаю по дедлайну через причини, які від мене не залежать — завжди чесно і відкрито розказую про це. В ідеалі — приходжу з рішеннями, як ні — то шукаю їх з командою, щоб таки виконати задачу.

Працюй за принципом Парето — 80/20. 20% добре виконаних обов’язків — показують мене на 80% хорошим професіоналом. Важливо, що ці 20% задач є критичними й саме їх потрібно виконати якісно, на всі 100 %. Решту ж 80% можна делегувати або виконати в міру часу, що залишається.

Якщо ти Junior розробник — то рекомендую те, що й мені допомогло: будь проактивним і прагни вдосконалити ту ділянку роботи (коду), де ти є. Навіть якщо це твій другий проєкт — ти можеш найкращі практики з першого використати на цьому.

Бережи спину. У мене був період, коли вона так боліла, що я вже вирішив, що пора йти з того ІТ. Але спершу спробував піти у спортзал, купити стіл для роботи стоячи, якісне крісло, підставку для монітора. Такий комплекс допоміг і я таки залишився у цій сфері.

Антипорада: часто розробники шукають супер сучасні проєкти, де є технології з останніх релізів. Насправді ж для професійного розвитку можуть бути більш корисними великі й давно збудовані проєкти. Часто в них використовують найкращі практики й багато шаблонів проєктування. Стратегічно вони мають більше значення у кар’єрі, ніж погоня за сучасним підходом, який за рік уже може стати неактуальним.

Якщо підсумувати, то пам’ятай про баланс життя-робота і всебічно розвивайся. Це все допоможе ще більше донатити на перемогу.

А наостанок раджу книги, які мені стали в нагоді:

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Має бути щось більше, ніж робота.

Чому це має? Хто це визначив?

Это наверное то время когда использовали jQuery? Мне интересно что раньше было мейнстримом в веб технологиях, что думали про новые сетевые протоколы, websocket и т.д.. Это правда, что раньше писали только на пхп?

Ну ви запитали про дуже романтичні часи. Памятаю той час як jQuery було мейнстрімом. Тоді всі холіварили/порівнювали плагіни. І кожен лід на проекті мав свій список найкращий плагінів для jQuery. В той час найгірше було бути на junior позиції так як завжди віддавали фіксити баги в IE 6-7. Виходило що всі сиділи у firefox (мріяли про хром) і програмували а junior чекав поки зявиться сторінка в IE6.

P.S В ті часи PHP-шники були трушні бекендери.

Були ще часи, до jQuery — це ще e-107, php nuke etc — так от усі повально були full stack. Робиш усе — що треба робити. Та це стало не вигідним — бо мало людей можна застафити, та front end дуже ускладнились, а от бекенд скоріше спрошувались — з різними CMS і тавало більше саме dev ops роботи. Досі вважаю це не вірним по суті, це отрута яка потрапила в індустрію і призводить до чисельних внутрішніх каст та міжкастових конфліктів. Авжешь це нікуди не піде — через модель T&M на сам перед, коли інтерес в тому щоб зібрати команду по більше і за стафити її на подовше — конвеїр система Генрі Форда — найкращій з варіантів, кожний вміє крутити свій шматок — а в чужий не лізе.

Выглядит это примерно так: работал — работал, получал опыт, рос и стал не прикладывая экстраординарных усилий.

Дякую, що дочитали до кінця.

Працюй за принципом Парето — 80/20. 20% добре виконаних обов’язків — показують мене на 80% хорошим професіоналом. Важливо, що ці 20% задач є критичними й саме їх потрібно виконати якісно, на всі 100 %. Решту ж 80% можна делегувати або виконати в міру часу, що залишається.

Читать как — PHP и Frontend — да, а разные Bison и Antlr, нет! — оставим их разным хекерам и гикам или в свободное время. Потому что на рынке офшорных разработок HTML верстки и вебмастеринга очень много — а компиляторов или операционных систем, очень и очень мало.

на рынке офшорных разработок HTML верстки и вебмастеринга очень много — а компиляторов или операционных систем, очень и очень мало.

Дык и индусов много, а я всего один

Ну вот когда сам один то и смысла в лычке технического директора или модного СTO нет. Достаточно написать — программист, пишу компиляторы $100 в час = $16 000 в месяц = $192 000 в год (если повезет на год контракт найти). Вполне себе мидл из долины. Таких еще пара человек из Сингапура и Бангалора. А вот когда таких как ты еще 50 тысяч, 80% из коих до 5 лет опыта, надо же как-то выделяться как глав-фронтендщик чтобы работу отдали именно тебе и твоей команде и чтобы тебе из общего котла заплатили больше чем остальным. Вот тут боль на выдумки хитра, кто супер мега тех. директор, кто CTO, кто Fellow кто сотрудник номер 0 и т.д. Не портфолио же как джуниору скидывать и не реализованные проэкты под ключь — для заказчика, как маленькая веб студия.

Підписатись на коментарі