Чим небезпечний синдром заниженої самооцінки? Як зрозуміти, чи він у вас? І як допомогти собі, якщо є?

Чи відчуваєте ви іноді, що не заслуговуєте успіху на роботі чи похвали від начальства за добре проведений проєкт? Чи приходить до вас думка, що колеги раптом виявлять, що ви не справляєтеся зі своїми обов’язками та нічого не вмієте? Поспішаю трохи вас підбадьорити, ви не самотні — згідно з дослідженнями в International Journal of Behavioral Science, 70% людей на всій планеті так чи інакше у своєму житті відчували схожі почуття, які в науці отримали містку назву «синдром самозванця».

У даної психологічної проблеми немає якихось жорстких кордонів: їй схильні чоловіки й жінки, фахівці різних професій: від менеджера до лікаря. І навіть солідний стаж роботи іноді не є важливим критерієм для нашого розуму, аби перестати знецінювати себе.

Дослідження, проведене виданням Blind серед гігантів IT-галузі, показало, що від 45% до 72% співробітників цих компаній страждають на синдром самозванця. У Amazon, Booking, Google таких працівників більше, ніж половина.

У чому секрет такого широкого поширення синдрому? Хто найбільше до нього схильний? Чи можна впоратися з ним? Обговоримо докладніше.

Що таке «синдром самозванця»?

Напевно, ви не раз стикалися з людьми, які у відповідь на комплімент про якісно зроблену справу відповідали щось на кшталт: «Це мені просто пощастило» або «Кожен так може, нічого такого». Є тонка грань між природною скромністю та знеціненням себе. Якщо подібні репліки характерні для людини незалежно від того, наскільки складною була його робота, то подібна поведінка свідчить про синдром самозванця.

Такі люди не вірять у свої сили, почуваються ошуканими чи шахраями настільки сильно, що бояться викриття, не вважають себе достатньо компетентними на посаді. Якщо такий стан пропустити та відмахнутися від нього, це може призвести до сильної депресії.

Причини появи синдрома самозванця

Насправді чинників може бути кілька:

1. Найчастіше фахівці говорять про ефект Даннінг-Крюгер, суть якого в схильності неправильно оцінювати свої здібності. Якщо люди з середніми можливостями прагнуть побачити себе в привабливішому світлі, то фахівці з вищою кваліфікацією нерідко схильні не визнавати, наскільки вони кращі за більшість. Простіше кажучи, вони вірять, що «всі так можуть», хоч це далеко не так.
2. Соціальний чинник також відіграє велику роль. Якщо людина довгий час перебуває в суспільстві, де не прийнято говорити про заслуги, де є негласний лідер, який має право визначати якість усіх виконаних робіт, то вона не може навчитися (якщо це дитина) або перестає (якщо це дорослий) помічати свої успіхи.
3. Ще один приклад впливу суспільства на нашу самооцінку — це підвищені порівняння. Дитина виграла шкільний конкурс виробів і радісна приходить додому з шоколадною медалькою. Один із батьків йому каже: «Це просто вироби, не червоний диплом, чому ти радієш?» Або доросла людина є знецінення викликає сумніви, в які ми самі активно починаємо вірити та ділиться в колективі новиною про покупку нового авто, на що йому хтось різко відповідає, що це нісенітниця, і ось наш менеджер узяв собі джип. Це зовнішнє знецінення викликає сумніви, в які ми самі активно починаємо вірити і переносити на всі свої справи в майбутньому.
4. Звичка виміряти себе оцінками. Нестача любові в дитячі роки, постійне порівняння з успіхами інших з боку батьків і навіть геніальність іноді призводять до бажання завжди бути лідером, краще за інших. Якщо в освітній сфері (школі, інституті) це емоційне підживлення можна реалізувати шляхом бальної системи, то в робочій обстановці, крім рівня оплати праці, спертися таким людям буває нема на що. У результаті вони не можуть зрозуміти, наскільки успішні, губляться орієнтири, що також призводить до симптомів синдрому самозванця.
5. Бажання бути суперменом. Геройство у справах та на роботі, постановка недосяжних цілей, робота з надривом, без допомоги — ще одна причина знецінення. Коли все йде не так, як задумано (а воно не може йти інакше), то приходить логічне розчарування у собі та своїх силах, а за ним і страхи бути викритим.
6. Здійснена раніше велика помилка. Хто хоч раз потрапляв у сильну аварію, точно знає, як складно після цього сісти за кермо, навіть складніше, ніж уперше. Їдеш і здається, що ось-ось щось трапиться знову, всі на тебе дивляться. Аналогічним чином наш мозок сприймає помилки на роботі та у справах — великі промахи із сильними наслідками можуть підірвати нашу впевненість у собі.

Тест: як зрозуміти, що я маю синдром самозванця?

Дайте відповідь на запитання чесно і порахуйте кількість ваших «так».

1. Ви часто бачите причиною власного успіху те, що вам пощастило та обставини склалися вдало?
2. Якщо у вас вийшло щось, то у будь-кого вийде також чи навіть краще?
3. Ви часто думаєте, що ваш успіх не заслужений?
4. Ви часто сумніваєтеся в тому, що справді настільки гарні, як про вас думає оточення?
5. Вам важливо все зробити на відмінно?
6. Помилитися страшно чи соромно?
7. Якщо вас критикують, ви почуваєтеся пригніченим та малозначним?
8. Ви часто думаєте про те, що про вас подумають замість того, щоб розв’язувати проблему?
9. Ви вважаєте за краще не хвалити себе і менше пишатися собою?
10. Ви часто сумніваєтеся у собі, ухвалюючи рішення?

Якщо ви відповіли «так» понад п’ять разів, то проблема назріває. Якщо понад сім, то синдром самозванця є. Звичайно, всі мають чорні смуги та складні періоди, коли здається, що ми ні на що не годимося. Але якщо це триває значний час без явних причин, то це привід задуматися про своє психологічне оздоровлення.

Чим небезпечний синдром самозванця?

1. Постійна психологічна напруга. Якщо наслідком будь-якої дії у вашому розумі завжди є розчарування, помилка та невдача, то жити і якісніше працювати буде дуже складно. Через такий підхід ви боїтеся розмов з начальством з приводу, уявляючи, як вас звільнять. Вам здається, що всі ваші успіхи — не ваша заслуга, ви не гідні похвали, інколи ж навіть оплати. Це все призводить до серйозних психічних наслідків, у тому числі депресивних станів.

Був курйозний випадок, коли одного разу претендент на посаду менеджера проєкту, який дуже підходив нашій команді, і ми навіть про все домовилися, не з’явився на роботу у призначений день і зник на два тижні. Коли він зважився (а інше дієслово тут підібрати складно) на діалог, він пояснив усе тим, що не має достатньої компетенції, щоб отримувати оплату, яку ми обговорювали... На жаль, умовити його не вдалося.

Там, де стабільна людина бачить шанс на розвиток, синдром самозванця не дає зробити важливий крок.

1. Втрата зацікавленості в результаті роботи. Це очевидно: якщо весь час здається, що успіх прийшов випадково і вашої заслуги в ньому немає, то зникає азарт, іскорка та інтерес. Якість падає, а водночас зростає невдоволення начальства, що ще більше підігріває бажання мислити негативно. У результаті зникає і внутрішня і зовнішня мотивація. Синдром самозванця зростає, професійні навички губляться.

1. Помилки у цілепокладанні. «Самозванець» має великі складності в адекватній оцінці своєї роботи та можливостей. Через це він або набирає на себе занадто багато справ, з якими не може впоратися, або, навпаки, відмовляється від проєктів, в яких міг би добре себе проявити. У результаті він втрачає повагу колег, відбувається вигоряння або завжди підводить усіх, не встигаючи виконувати обіцяне вчасно та якісно. І це знову посилює синдром.

1. Втрата життєвих орієнтирів. Це велика проблема у будь-якому віці, але особливо складно з нею впоратися у дитинстві. Так, обдаровані діти схильні недооцінювати свої можливості, орієнтуючись виключно на таких, як вони.

У моїй школі був випадок, коли хлопчик у 8 класі за півроку «скотився на двійки» лише тому, що не зміг виграти обласну олімпіаду з математики. Ви здивуєтеся, він зайняв 3 місце, розрив був всього кілька балів, але це настільки підкосило його психологічний стан, що він почував себе гірше за будь-якого двієчника. Батькам навіть довелося перевести його на якийсь час на домашнє навчання, поки криза не пройшла.

1. Шкода загальній справі та кар’єрному зростанню. Ця проблема виникає через постійне заниження оцінки своїх здібностей, невпевненість у собі. Така людина боїться озвучити свої ідеї, які можуть показати її непрофесіоналізм, тим самим обмежує свій розвиток та кар’єрне зростання, а також підводить команду.

Загалом можна відзначити, що синдром самозванця схожий з болотом: якщо застряг, то непросто вибратися. Потрібна велика усвідомленість, щоб усвідомити свою проблему, прийняти її та почати виправляти ситуацію. В якісь моменти важливо звернутися до фахівця. Але для початку можна спробувати самостійну терапію.

Як допомогти собі, якщо є признаки синдрому самозванця?

• Найперше: говоріть собі частіше, що ви в порядку. Ви звикли мислити негативно, важливо навчитися сприймати себе позитивно. Нехай навіть спочатку це буде грою, в яку ви вірите. Згадайте ці милі аутотренінги з улюбленого кіно: «Я найчарівніша і найпривабливіша». Разом з іншими діями вони поступово спрацюють.
• Випишіть свої сильні сторони та вміння, розмістіть їх на доступному місці в будинку, а також зробіть нотатки в телефоні, до яких ви можете легко звернутися. Це допоможе в моменти слабкості нагадати собі про якості та повернутися до стабільності. Якщо не вдається зробити такий список самостійно, запитайте тих, хто є для вас авторитетом.
• Приймайте компліменти, навіть якщо не вірите в їхню правдивість. Просто дайте відповідь: «Дякую, мені приємні ваші слова».
• Згадайте та запишіть 2-4 події, де ви відчували себе переможцем, лідером, успішним, навіть якщо вони з дитинства. Оцініть, які якості допомогли досягти вершини. Іноді ми просто забуваємо про свої можливості. Вони допоможуть вам впоратися зі страхами зробити помилку.
• Перестаньте порівнювати себе з іншими. Вони сильніші в одному, але явно слабші в чомусь іншому. Один раз запишіть те, що ви вважаєте своїми слабкостями, і продумайте, як зробити ці якості кращими. Після цього займайтеся лише покращенням, навчайтеся у колег, але не порівнюйте.
• Зробіть крок назад. Завжди є момент часу, коли ви ще не страждали на синдром самозванця, коли було все добре. Згадайте, якою людиною ви були, як досягали успіху, чому все виходило. Зафіксуйте себе у цьому стані, це допоможе повернути ресурси.

Як міркувати самому?

Припустимо, ви боїтеся озвучити свою експертність серед команди. Ваш стан ґрунтується на переконанні, що хтось побачить прогалини у знаннях і може навіть покритикувати вас, а не похвалити.

Запитайте себе: які якості, вміння та навички дозволяють вам претендувати на звання експерта? Які проєкти ви зробили з командою? Цими відповідями ви оперуватимете і в розмові з критиканами.

Далі випишіть, де є прогалини. Це перелік того, що слід підтягнути. Цілком можливо, вам на це знадобиться зовсім мало часу.

Обговоріть з надійними колегами, здатними підтримати вас, які ваші якості вони вважають сильними. Прийміть ці відповіді гідно, подякуйте та запишіть. Додайте їх до свого списку умінь та подумайте, на основі яких дій колеги зробили такий висновок.

Ваша мета — побачити свої можливості, а також помітити, що вони є цілком значущими. Так чи інакше, що зміниться, якщо ви спробуєте заявити про себе? Адже на всі запитання у вас вже підготовлені сильні відповіді!

Що робити, якщо ви без команди?

Таке теж часто буває, коли Trainee/Junior не мають змоги працювати в команді — через відсутність роботи. Тут може допомогти нетворкінг та повне занурення у симуляцію типової продуктової IT-компанії, що абсолютно безкоштовно ви можете пройти в інтернатурах від IT Паросток!

Безкоштовне онлайн-стажування IT-Паросток дає вам можливість отримати реальний досвід і навички, не припиняючи навчання та не беручи на себе жодної фінансової відповідальності, аще — подолати синдром самозванця. Проект має на меті розширити доступ до ІТ-освіти та можливостей працевлаштування. Програма є масштабною, а це означає, що перші випускники вже отримали перші робочі місця в технологічних компаніях завдяки розвитку гнучких навичок, постійному самоосвіті, кар’єрному наставництву і, що не менш важливо, — позбавленню комплексу самозванця. IT-Паросток допомагає подолати синдром самозванця, надаючи платформу для спілкування з колегами та обміну знаннями з іншими а також надає можливість зробити внесок у компанію та працювати над проектами, які впливають на компанію в цілому.

Як ми побудувати ідеальну інтернатуру для подолання синдрома самозванця

Найкращий спосіб подолати синдром самозванця — передпродажне стажування. Це допоможе вам зміцнити впевненість і отримати досвід, необхідний для роботи в ІТ-компанії. У цьому стажуванні місце може знайти будь-хто, хто має початкові технічні навики, базові знання англійської мови та велике бажання отримати першу роботу через 2-3 місяці стажування.

Передпродажний процес починається з розмови. Ця розмова може бути такою ж простою, як Customer Interview або потенційним партнером про їхні потреби, потреби та бажання. Це також може бути обмін електронною поштою з кимось, хто запитав більше інформації про вашу компанію чи продукт. Це може здатися легким завданням, але його не завжди легко виконати добре. Ми всі знаємо, як важко буває почати розмову з кимось, кого ми мало знаємо.

Як показала наша статистика, саме таке стажування дозволяє розвинути впевненість у собі, підняти самооцінку, а головне — довести собі, що ти вартий чогось більшого! І що дуже важливо — вимоги до стажерів дуже прості: Базова комп’ютерна грамотність, базове знання англійської та розуміння того, що на стажуванні немає продажів. PreSales — це, перш за все, дизайн-мислення для розуміння потреб, швидка оцінка конкурентної переваги і, звичайно, спілкування. Тому ми розглянемо п’ять ключових напрямків передпродажної практики, які допоможуть вам подолати сором’язливість:

Кому може бути цікаво розвивати цей напрям?

• Junior Support — зарплати на цій посаді не дуже високі, як і перспективи зростання. Проте вже є досвід спілкування з клієнтами.
• Junior QA — за навичками пошуку помилок ці стажери демонструють майстерний клас переконання, зосереджуючись на сильних сторонах за рахунок виявлених недоліків у конкурентів.
• Junior PM — ідеально підходить для етапу, коли потрібно спланувати відповідь на комерційну пропозицію, розрахувати кошторис або вартість тендерів.
• Junior Designer — а тут все навпаки — круто оформлена комерційна пропозиція у вигляді інфографіки викликає більше відгуків, до того ж напрямок презентацій дуже затребуваний на ринку.
• Junior Security — при будь-якому передпродажі обов’язковою дією є перевірка контрагентів, бізнес-партнерів і так далі.

Все ще вагаєтесь? Ось п’ять причин, які вас переконають:

1. Навчіться комунікабельності, пройшовши стажування. Ви можете виконувати такі завдання, як спілкування з журналістами, пошук партнерів і т. д. Вам буде простіше потрапити в IT-компанію, пройшовши співбесіду з рекрутером і створивши коло корисних знайомств.
2. Йдіть шляхом соціального підприємництва та вивчайте тонкощі збору коштів, маркетингу та інших пов’язаних навичок. Також можна підтримати ЗСУ, організувати закупівлю генераторів, заручитися підтримкою місцевої влади.
3. Синдромом самозванця страждає багато людей, але не журналісти. Спробуйте себе в ролі PR-менеджера! Ви зможете поспілкуватися не тільки з представниками офіційних ЗМІ, а й з популярними блогерами.
4. Навчіться використовувати Інтернет для проведення прес-конференцій, продвиження продуктів і брендів. Вам доведеться розуміти, як створювати та продвигати сторінки в соціальних мережах та додатках.
5. Навчіться працювати в команді. У світі комунікацій дуже важливо мати здатність працювати у команді. Ви познайомитеся з людьми з різних галузей і зможете поділитися з ними своїми навичками.

Чи готові починати? Якщо ні, то пишіть ваші заперечення, а наші інтерни вигадуватимуть, як їх обробити

it-sprout.org.ua/internatury/presales