Шлях помилок і спроб: як ми забезпечили енергонезалежний офіс. Інструкція

Усім привіт, мене звуть Вадим, і я Sales Manager в сервісній IT компанії Peiko. Однак, ця стаття не стосується на пряму моїх основних обов’язків. Я ще з дитинства люблю розбиратись з електрикою та електровимірювальними приладами, але вже був впевнений, що ці навички мені не сильно будуть у пригоді. Проте, війна та регулярні відключення світла внесли свої корективи, і багато хто з нас був змушений робити багато нових для себе речей, і сьогодні вже набуті мною навички мені й знадобились.

Чесно кажучи, я думав, що всі давно вже розібрались з електрикою в себе в офісах й спокійно продовжують працювати. Однак, після останніх довготривалих відключень електроенергії до нас в офіс почали приходити буквально усі сусіди, щоб поцікавитись, як організувати так само якісно роботу офісу.

Я також мав нагоду побувати на декількох вебінарах на цю тему і дійшов до висновку, що, виявляється, експерти часто пояснюють все надто поверхнево. Ми із командою розпочали готуватись на початку жовтня і пройшли шлях від павербанків до неочевидних рішень, кожен раз занурюючись у «кролячу нору» енергонезалежності, що ще можна продумати краще.

Тому я вирішив зібрати увесь наш досвід і поділитись зі спільнотою, щоб ще більше українських компаній мали можливість безперешкодно працювати, наближуючи майбутню перемогу України.

Загально про вирішення проблеми

Через агресію росії й ракетні обстріли нашої критичної інфраструктури ми в офісі зустрілись з плановими (а як показала практика на середину грудня, і не зовсім плановими) відключеннями світла і, як наслідок, відсутністю підключення до мережі інтернет. Зрозуміло, що доба роботи без світла в IT-сфері може призвести до зривів дедлайнів. А це, своєю чергою, — до втрати ключових клієнтів. Тобто, залежність нелінійна, однак ми прийшли до висновку, що витрати на забезпечення офісу окупляться в десятки разів.

Пройшовши весь шлях від невеликого ДБЖ (джерело безперебійного живлення) до повної автономності, коли всі сусідні компанії консультуються з нами, як краще свою роботу зробити повністю незалежною, готовий поділитися нашим досвідом.

Можна виділити такі ключові елементи:

  • електроенергія;
  • інтернет;
  • тепло;
  • водопостачання;
  • віддалена робота співробітників.

Після першого короткотривалого відключення світла ми, як і всі інші, кинулись на пошуки ДБЖ. Виявилось, що на той момент часу їх абсолютно ніде не було у наявності. Це допомогло нам зробити один крок назад, щоб побачити ширшу перспективу.

До чого ми прийшли в результаті? Очевидно, що ворог продовжить застосовувати тактику терору мирного населення і в якийсь момент ми можемо дійти до повного блекауту на декілька днів, або навіть тижнів. Вирішили уявити найгірший для нас сценарій і готуватися до нього: у країні (навіть не в місті) повний блекаут і він буде тривати 1-2 тижні.

Що це означає:

  • зовсім немає електроенергії і немає можливості підзарядити ДБЖ/зарядні станції/павербанки;
  • немає доступу до інтернету, бо зазвичай кінцеві вузли знаходяться в тій же будівлі, де знаходитесь і ви;
  • якийсь час неможлива централізована подача води, бо не працюють насоси, які перекачують воду;
  • неможливе централізоване опалення, бо не працюють всі ті ж насоси, які вже перекачують воду в системі опалення.

«Ого», — подумали ми: «Тепер задачка автоматично стає задачкою із зірочкою та сильно виходить за межі купівлі EcoFlow і Starlink». Але що залишається робити? Не чекати ж просто нового обстрілу, тим паче, що IT-галузь одна з небагатьох, яка стабільно приносить гроші в країну і має можливість регулярно донатити на ЗСУ. Необхідно забезпечити надійний тил, до пари нашому надійному фронту. І русня сильно помиляється, якщо думає, що нас вийде зламати такими дрібницями, як відключення світла.

Далі детальніше про основні блоки.

№ 1 Електроенергія

Наше рішення: генератор (в нашому випадку — бензиновий, але може бути дизельний чи газовий) на 8 кВТ + ДБЖ (4,6 кВТ і живлення 48В) + гелеві акумулятори (4 шт. по 200 А/12В).

Навіщо до генератора ще й ДБЖ з акумуляторами?. Розберімося.

Ми виділили під кожне рішення свою ціль. Генератор чи будь-який інший інструмент — це не чарівна паличка, яка сама собою вирішить всі ваші проблеми. Тому і не радимо повністю копіювати наше рішення. Можливо, для вас підійде інший набір. Перед кожною дією і покупкою обов’язково визначайтеся, запитайте себе: «Яку проблему це вирішує?»

Логіка рішення

Отже, генератор очевидно виконує роль альтернативного джерела живлення, яке зовсім не залежить від центрального. Тобто, при будь-яких відключеннях, будь-то на день чи на місяць, маємо електроенергію.

Спускаємось на рівень нижче і розуміємо, що генератор може не завжди видавати стабільну напругу і частоту, навіть з чистою синусоїдою. Це небезпечно пошкодженням чутливої техніки, такої як: ноутбуки, телефони, сервери і т.д. До того ж можна просто пропустити момент дозаправки генератора. Також немає сенсу включати генератор при плановому відключенні на 4-5 годин, тому ми під’єднали акумулятори до ДБЖ, адже це — стабільніше рішення. Їхньої роботи вистачає на 24-48 годин в залежності від енергонавантаження, яке ми створюємо.

Ми спрогнозували можливі витрати і розділили офіс на декілька зон, які поділили між акумуляторами і генератором. Акумулятори відповідають за працюючі розетки в кімнатах (окрім кухні), а генератор — кухня, центральне освітлення і деякі окремі розетки, в які можна включити потужніше обладнання: мікрохвильовка, кавоварка, теплові гармати.

ДБЖ + акумулятори беруть на себе зарядку ноутбуків, телефонів, роутера і настільних ламп. Якщо акумулятори сядуть (а така ситуація може виникнути при дуже тривалих відключеннях), ми одразу перемикаємось в мережу до генератора.

Тепер виникає питання: Чому нам не живити все від акумуляторів, а потім просто перемикати усе це на генератор? Пояснюємо. По-перше, при використанні потужних пристроїв акумулятори повністю розрядяться за 1,5-2 години. По-друге, ми обрали варіант відтягування його використання до реальної необхідності. До того ж не рекомендується постійно в нуль розряджати акумулятори. По-третє, інвертор має потужність 4,6 кВТ (у вас може бути інша), тому навіть маючи потужний генератор, ми будемо обмежені інвертором. Тож ми знайшли рішення в такому розподілі зон.

Розрахунки

Це найважливіша частина, від якої буде залежати, що саме вам необхідно. Ми виділили наступні пріоритети:

  • високий: ноутбуки, роутер, Starlink (без них робота IT-компанії просто неможлива);
  • близький до високого: тепло (детальніше розповімо нижче);
  • середній: освітлення.

Було б добре мати в офісі, але необов’язково: мікрохвильовку, кавову машину та інші прилади, які роблять життя комфортнішим та зручнішим.

Таблиця з розрахунками:

Споживач

Потужність (w)

Час роботи (h)

Кількість споживачів

Спожита ел. енергія (wh)

Ноутбук

100

1

30

3000

Starlink

65

9

1

585

Роутер

20

9

1

180

Теплова гармата

3000

4

2

24000

Світло (led панелі)

36

9

20

6480

Висновок: робоча техніка має невеликий розхід, адже найбільші витрати саме у нагрівних приладів. Як дізнатися інформацію про витрати своєї техніки? Вона зазначається або на блоку живлення самого пристрою (наприклад, роутера), або на зворотній частині приладу є наліпка з його характеристиками (вказується або w, або kw).

Тепер зробімо базову задачку з математики і випишемо всю необхідну техніку, яка може працювати одночасно. Наприклад, у вас є 30 співробітників, центральне освітлення, мікрохвильовка і теплова гармата.

  1. Ноутбук 100 Вт потужність зарядки, одночасно 30 ноутбуків підключено — маємо 3000 Вт одночасного навантаження.
  2. Одна панель споживає 36 Вт, їх у нас 20, маємо 720 Вт (щоб розрахувати це в ємності акумуляторів, потрібно загальну потужність ще помножити на кількість годин роботи).

До цього показника потрібно також додати мінімум 30% — і це буде номінальне навантаження, яке має витримувати ваше джерело. Якщо буде більше, то система в кращому випадку буде відразу переходити в захист, або постійно працюватиме в максимумі своєї потужності, що значно скорочує термін її експлуатації.

Також врахуйте, що у генератора в підписі зазвичай вказують його пікове навантаження. Але це не означає, що він завжди буде працювати на ньому: так генератор може витримати всього декілька десятків хвилин (в найкращому випадку — 1-2 години). Беріть для розрахунків його звичайне навантаження і орієнтуйтесь на нього. Свій максимум краще брати трохи заниженим.

Поясню на прикладі: пікове навантаження в нашого генератора 8 кВТ., але розраховуємо на 7-7,5 кВТ. (залишаємо на випадкову помилку, якщо хтось увімкне більше приладів). Обов’язково потрібно додати ще мінімум 30-40% запасу до потужності, оскільки холодильники, мікрохвильова піч і т.д. мають пускові токи, котрі майже у 2 рази можуть бути вищими, ніж ті, що вказані в паспорті або на самому приладі.

Звісно, вся наша техніка тягне значно більше, але ми не бачимо сенсу купувати ще потужніший генератор. Адже тоді в нього буде сильне недовантаження більшість часу, а палива потужний генератор потребує більше. Це вже питання економії. Ми ж прописали інструкції, які прилади можуть працювати одночасно і в якій комбінації.

Генератор. На що важливо звернути увагу

Генератор обов’язково має стояти в провітрюваному приміщенні! Мається на увазі або вулиця, або приміщення, де є прямий вихід на вулицю. Наприклад, паркінг, де замість однієї зі стін — просто відкритий паркан. Важливо: ні в якому разі не виводьте генератор в загальну вентиляційну трубу. Таким чином вже загинуло декілька сімей.

До прикладу, ми свій генератор встановили у напівзакритому паркінгу з дозволу власників БЦ. В нашу мережу провели приблизно 30 метрів кабелю, однак там звук генератора нікому не заважає.

Також зверніть увагу на:

  • Пікову і робочу потужність. В заголовках зазвичай пишуть пікову, але орієнтуватись краще на робочу. Для живлення ноутбуків вистачить і невеличкого на 2 кВТ, але уважно подумайте наперед, чи реально вам більше нічого не треба буде підключати.
  • Чиста синусоїда. Це означає, що генератор може видавати стабільнішу напругу, а це зменшує ризик спалити чутливу техніку.
  • Тип старту: автоматичний (ATS) або просто електричний (стартер). Автоматичний буде сам запускати генератор при відключенні світла в мережі і вам не потрібно буде контролювати його. Стартер — це запуск через кнопку/перемикач на генераторі. Однак, і ручний також підійде, якщо вам буде зручно смикати шнур для запуску.

Ми купили з електростартером, тому що з автоматичним необхідної потужності в той момент не було, а ручний старт не такий зручний.

  • Наявність AVR (Automatic Voltage Regulation). Регулює вихідний вольтаж і допомагає економити паливо.
  • Дизельний чи бензиновий. Загалом, великої різниці немає, однак необхідно пам’ятати, що бензиновий простіше запускати при нижчих температурах, тому цей варіант краще розглянути тим, хто буде встановлювати генератор на вулиці.

ДБЖ і акумулятори:

  • Яку потужність може видавати інвертор. Це дуже важливо, адже якщо купите малої потужності і весь вхідний струм будете пропускати через нього, то він не витримає. І це навіть у тій ситуації, коли у вашій будівлі є наразі централізована електроенергія. Саме тому у нас є розетки, які живляться тільки від центральної мережі. В них ми включаємо потужніші пристрої навіть тоді, коли в будівлі є електроенергія з міської мережі.
  • Ємність акумуляторів. Акумулятори виступають в ролі величезного стаціонарного павербанку. Їх загальна ємність — це те, скільки ви зможете використовувати акумулятори без підзарядки. По аналогії як у павербанку.

Наші акумулятори: 4 шт. по 200 А і 12В, що дало нам майже 9,6кВт ємності (схема підключення послідовна на 48В * на ємність в 200А). Наприклад, теплова гармата на 3 кВТ на повній потужності зможе пропрацювати на них трохи більше 3-х годин. Саме тому ми живимо їх від генераторів. А от ноутбуки по 100Вт, якщо 40 людей буде користуватись, вже 3-5 робочих дні.
— Тип АКБ: найкращі — LiFePO4 (літій-залізо-фасфатні). Оскільки їх зовсім не було на момент здійснення замовлення, ми замовили гелеві. Також можуть підійти інші типи літій-іонних акумуляторів.
Я раджу утримуватись від автомобільних акумуляторів, через їх можливу токсичність і нестабільність в такому форматі використання, вони розраховані під зовсім інший сценарій використання. Тут є формула розрахунку акумуляторів.

Додаткові нюанси, які не одразу спадають на думку

  • Радимо завчасно купити декілька каністр бензину. Якщо світло пропаде при чергових ракетних обстрілах — на заправках будуть величезні черги. Це за умови, що бензин взагалі буде. Звісно, запас бензину на місяць не купиш, тож хоча б потурбуйтесь, щоб на перший час ви змогли спокійно продовжити роботу. У нас це три 20л. каністри + повний бак генератора.
  • Каністри мають бути лише металеві. Не раджу зберігати бензин у пластикових, це небезпечно.
  • Не зберігайте каністри з бензином вдома!
  • Завчасно купіть масло. Так-так, це також важлива річ. Його треба буде замінити по стандарту після обкатки, потім через 50 годин роботи, знову через 50 годин роботи і потім кожні 100 годин. Об’єм і тип масла має бути написаний в інструкції і може різнитися. Наприклад, у нас це SAE 10W30.
  • Обкатка. Перед навантаженням на генератор, йому треба працювати в холосту декілька годин. Тобто, перед тим як живити ним офіс треба, щоб він пропрацював декілька годин без підключення будь-яких приладів.
  • Знайдіть електрика, який правильно підключить вам генератор і ДБЖ в мережу. Можливо, навіть є сенс зробити це в першу чергу, бо інколи очікування на підключення може тривати 2-3 тижні😄

В нашому випадку була спроєктована схема при паралельному підключенні генератора і інвертора, кожен підключений до своєї лінії через перекидні автомати. Якщо з генератором більш-менш зрозуміло, що перед його запуском потрібно від’єднатись від загальної міської мережі і подати напругу з генератора. У випадку з інвертором перекидний автомат нам також дає можливість як від’єднати його від мережі самостійно, так і перемкнутись на міську мережу, коли буде поломка самого інвертора. Однак, тоді не буде достатньо часу чекати електрика (не забуваємо, що частина розеток працює саме через інвертор), але якщо все добре і інвертор працює справно, його не потрібно від’єднувати від мережі, оскільки коли є світло, він заряджає акумулятори.

№ 2 Інтернет

Напевно, всі вже відчули, що при відключенні світла немає також і інтернету. Наші сподівання на мобільний інтернет відсіялись одразу ж при першому відключенні. Колеги, які живуть в районі Осокорки-Позняки у Києві вже 10-11 жовтня поділились, що мобільний інтернет в них перестає працювати при відключенні світла. Тобто, очевидно, що така ситуація нас очікувала б (і зараз це справдилося) при серйозніших відключеннях світла будь-де.

Ми перепробували майже все, що пов’язано з мобільним інтернетом, а саме: різних операторів, модеми, підсилювачі сигналу, свистки та інше. Звісно, певне покращення є, але це все одно не можна вважати надійним варіантом, адже нам потрібне стабільне підключення, максимально незалежне від зовнішніх обставин.

Що ж, ми дійшли логічного висновку, що нам необхідний Starlink. Але його ми зробили резервним, адже для короткочасних відключень є зручніші способи. Як-от надійний провайдер, який встановить ДЖБ чи проведе оптоволокно (GPON) напряму.

GPON, про який всі говорять, також не є виходом і сам собою нічого не вирішує. Єдиний його плюс — це те, що він може йти напряму з ключового вузла провайдера. І якщо провайдер подбав про встановлення генераторів (тобто, його вузли енергонезалежні), то і у вас буде доступ до мережі. Якщо ж оптоволокно під’єднане через проміжні вузли, наприклад, у вашому будинку, то сенсу в GPON не буде — він просто вимкнеться разом з вашим будинком.

Альтернатива: акумулятори, які живлять ваш найближчий інтернет-вузол. Зазвичай, їх може вистачати на 4-6 годин.

Що зробили саме ми:
1. Запитали в нашого вже минулого провайдера, як вони можуть забезпечити роботу при відключеннях. На жаль, виявилось, що ніяк.
2. Продзвонили всіх доступних в нашому бізнес-центрі провайдерів і запитали про те ж. Нам пощастило: один з провайдерів встановлює АКБ на вузли та (о, Боже!) навіть їздить їх замінювати, коли вони розряджаються. Поки що нам все дуже швидко робили. Просто золоті люди! Перепідключення зайняло буквально добу.

Порада: якщо провайдери не зацікавлені в тому, щоб саме у вас в будівлі встановити АКБ, спробуйте переконати їх в тому, що для вас обох це Win-Win. Після того, як всі наші сусіди побачили, що тільки наш Wi-Fi працює при відключеннях, вони одразу поцікавились, що ми для цього зробили та, дізнавшись провайдера — вирушили перепідключатись до нього.

Ви також можете зібратися з сусідами і колективно звернутись до провайдера, щоб він одразу побачив, що встановлення АКБ швидко окупиться.

Отож, що ми маємо сьогодні:

  • основний варіант: надійний провайдер, який поставив ДЖБ і швидко замінює їх;
  • резервний варіант: для довготривалих відключень — Starlink.

На що також варто звернути увагу

  • Локальний Starlink коштує майже в 2 рази дорожче, але його вийде швидко встановити. Можна замовити з Польщі за ціну приблизно 24 000 грн. І цей варіант все ще працює, однак врахуйте термін очікування близько 1 місяця, а також доставку в Україну. Не раджу замовляти через OLX. У Starlink є нюанси з країною реєстрації початкового акаунту і може виявитись, що ваш Starlink буде непрацюючою антеною.
  • Starlink має працювати на відкритій місцевості (двір, дах будинку тощо). Якщо встановлюватиме на даху: обов’язково надійно закріпіть його! Хоч рідний штатив доволі надійний, але при значних поривах вітру навіть його може не вистачити.
  • Стандартний роутер від Starlink доволі слабкий, тому розгляньте можливість під’єднати його до вашого робочого роутера через локальну мережу.
  • ДЖБ може інколи вистачити і на значно менше часу. Тому проговоріть з вашим провайдером завчасно всі можливі варіанти.

№ 3 Тепло

Цей пункт не зовсім очевидний, але дехто вже зміг помітити, що при відключенні електроенергії в деяких будівлях, а точніше на високих поверхах зникає опалення. Це пов’язано з тим, що насоси не можуть перекачати воду із системи опалення вище 5-8-го поверху.

Таким чином, ми опиняємось в ситуації, коли наче маємо електроенергію, але не можемо працювати. Наприклад, у нашому бізнес-центрі вже через 30 хвилин після відключення електроенергії стає відчутно холодніше. І це ще не було дуже сильних морозів.

Тому ми купили 2 теплові гармати з максимальною потужністю в 3 кВт. Великий запас потужності був для нас надважливим. Раджу продумати, чи може виникнути у вас потреба в обігріві.

При нетривалих відключеннях в центральній системі є тиск, завдяки якому опалення на нижчих поверхах можливе. Але при повному блекауті тиск у центральній системі опалення зникне, і тоді тепло може зникнути у всіх.

Неочевидна штука: стандартні подовжувачі не витримують навантаження гармати, тому краще купити спеціальні, які підійдуть під її потужність.

№ 4 Вода

Так, води також може не бути, ситуація подібна до опалення: на верхні поверхи при відключенні вода не доходить, а на нижніх вона є завдяки тиску у центральній системі. При блекауті, швидше за все, води може не бути якийсь час.

Тут в нас немає вдалішого рішення, ніж запастись технічною водою. Однак, можливо у вас є якісь ідеї. Поділіться, будь ласка, ними в коментарях. Наприклад, можливо ви знаєте місця, де є своя свердловина чи насоси, заживлені від генераторів.

Стаття вийшла доволі об’ємною, тому ми підготували короткий чекліст, за яким можна йти послідовно:

Сподіваюсь, наш досвід стане комусь у пригоді й допоможе втримати клієнтів, а ще краще — здобути нових, щоб ще більше грошей приносити в економіку України та донатити на ЗСУ.

Всім дякую за увагу, вдалого підключення та стабільної роботи! Слава Україні!

👍ПодобаєтьсяСподобалось19
До обраногоВ обраному7
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Решпект за те, що зробили. Але теплова гармата від генератора чи інвертора? Ну йопт, це дорого.
Інфрачервоний керамічний пальник чи конвектор на пропані — сильно дешевше.
А на природному газі — ще дешевше(в 3+ раз). Якщо нема газових труб, по приколу ще можна спробувати закачувати той природний газ у пропанові балони до випробувального тиску, десь 40 атм. Це 1,6 куба в один, теплових 13 кВт-ч. Компресор можна спробувати від холодильника, але норм. тра щось робити з смазкою. Без неї він довго робити не зобов"язаний. Мож., на вході ежектор з банки з маслом(як пульверизатор, головне не перестаратись, а то гідроудар уб"є ЦПГ), а на виході — масловіддільний бачок. Лучче зі зливним краником. Періодично переливаєш з нього назад. Варто пам«ятати, що при роботі там до 40 атм., так що обережно.
+ така річ, як теплові втрати генератора. Навіть у 8-кВт 2/3 енергії пального викидаються у вигляді тепла. Це до 16 кВт при повному навантаженні, а без навантаження — мабуть більше 8 кВт. Нагріє вам офіс як треба. Десь надворі робите на генератор звукоізолюючу коробку, яка заодно зберігає і тепло. Ставите там напр. у потік вентилятора досить потужний радіатор, мож. від якого пікапа чи грузовика, з прокачкою тосолу(можна просто воду). ДВС з рідинним охолодженням — звісно, краще. Після радіатора пропускаєте підігріту воду через через зовн. трубу простого 2-трубного теплообмінника. Думаю, 2 м вистачить, після них вихлоп матиме нижче 100 С. Вихлоп движка пускаєте у внутр. трубу протиточно з водою. Якщо є глушник, його бажано теплоїзолювати, інакше охолодження мотора погано робитиме. Чи викинути, чи краще переставити після теплообмінника. Лиш треба, щоб у нього не тік конденсат, злив треба перед ним. Якась довга тонка(0.3-0.5 м, внутр. 5-8 мм?) трубочка, щоб з неї не перділо. Треба забезпечити злив конденсату з місця виходу вихлопу надвір. Охолодження движка і вихлоп дають приблизно рівні кількості тепла. Заводите шланги туди, де треба грітися.
«або постійно працюватиме в максимумі своєї потужності, що значно скорочує термін її експлуатації.» Ну генератр ХЗ, мож., і +30%. Це тра читати доки виробника, там має бути крейсерська потужність. А от кетайський інвертор звичайно довго тримає не більше 50-60% написаного. Недовго — часто 80-100%. Холодильнику на пуск тра 10 А, мікрохвильова піч — реально небагато. Тобто з норм. мережі може 10 мс потягнути 10+ А, але при обмеженні їй вистачить і 6. А ось холодильник на 6 А просто не запуститься.
По заряду акумів від генератора. У цьому є сенс, коли у вас споживання сильно нижче від номіналу генератора, а заряд в акумах закінчився. Економиться і пальне, і ресурс генератора, і шуму-смороду менше. Особливо свинець, його глибокий розряд і стояння розрядженим обходиться так дорого по ресурсу, що краще зарядити хоч до 50-70%. Зарядна потужність має бути хоч 0,5 номіналу генератора. Ну або як вийде. Ліфер б/м терпить 0,5 С. Тобто на 8 кВт ген бажано мати 8 кВт-ч ліфера. «Каністри мають бути лише металеві. Не раджу зберігати бензин у пластикових, це небезпечно. Не зберігайте каністри з бензином вдома»
Я знаю хлопця, що тримав бензин у півторашках на балконі. Аварій не було. Але скласти півторашки у 200 л бочку — теж норм.
«Якщо ж оптоволокно під’єднане через проміжні вузли, наприклад, у вашому будинку, то сенсу в GPON не буде — він просто вимкнеться разом з вашим будинком.» Ну в нас ті роутери живили по POE від пари користувачів. Якщо за таке домовитися з провайдером, то ви самі його заживите.
Ще туди можна втулити щось типу 220 В реле, що при наявності світла живить роутер від 220 В, а коли нема — вимикається і перекидає живлення на ваш шнурок. Ще можна якесь діодне «або», коли любий з кількох споживачів може живити, коли йому треба. Робиться досить просто, тільки дроти. «до провайдера, щоб він одразу побачив, що встановлення АКБ швидко окупиться.»
А як нема жодного користувача — навіщо садити акум? Хоча складно знайти користувача на погашеному роутері :).

Дякую за ваш комент. Видно, що добре розбираєтесь у методах опалення. Ви займаєтесь підключенням газових пальників? Можливо, тут буде комусь корисним

Якщо відповідати по вашому коменту:
1) Так, згоден, що газовий пальник був би набагато вигідніше. Ми в такому підключенні взагалі не розуміємось, тому не стали ризикувати. Тим паче, знаючи ризики з чадним газом. Тут треба шукати саме професіонала для підключення. До того ж, власники нашого БЦ відмовились від будь-яких змін в системі. Тому не змогли застосувати тепловий насос.
Отже ми просто вибрали найпростіший варіант, хоч по бензину він дещо дорожчий виходить.

2) Акуми від генератора ми не заряджаємо. Спочатку була така ідея, але в ході підключення відмовились від неї

3) По проміжному вузлу гарно придумано. В нас провайдер це питання вирішив. Але не всім так пощастить з провайдером, тому ваш варіант комусь може стати в нагоді

Ні, я не займаюсь газом професійно, але якби приперло, то думаю поставив би, там нескладно.
Просто цікавлюсь всілякою енергетикою і опаленням. Колись собі поставив водяний лічильник зовсім без досвіду — до сих пір працює. Я працював на виробництві того POE. В іншій конторі ми робили різні блоки керування вентиляції/опалення. Розробка і дрібне виробництво.
Щодо ризику з пальниками — так, тут треба або спеціаліста, або "час та натхнення"© розбиратися. Проти чадного газу і метану бувають датчики і цілі сигналізатори, я б зробив вхідний електроклапан і вимикав газ по любому з цих датчиків, + зуммер.
По теплових насосах — тут у нас все почалося з дефіциту потужності, так що рішення так собі. Воно має сенс, коли електрика дешева, а дешева вона тільки з мережі. Хоча теплова гармата на генераторі — це ще гірше. А так щоб зробити той насос, думаю, не обов"язково вносити зміни, можна ставити свої внутрішні блоки. Взагалі я колись думав за ефективний тепловий насос. Береться достатньо зовнішніх блоків кондиціонера, краще б/у, причому компресор може бути не в кожному, частина — пасивні, на них робе чужий компресор. Обмерзання — це проблема, по ходу в блоках треба ТЕНи, а ля No Frost. Або короткочасний реверс.
Фреон досить низькокиплячий, щоб мати потужність хоч при −10С(тобто тиск пари фреона при −10С має бути величенький, десь від 0,5 атм). Але при цьому щоб не порвало систему літом, при +35С. Охолоджувати не буде. Щоб ця система могла ще й охолоджувати, по ходу вона має бути 2-ступінчата, або міняєш фреон зима-літо. І дуже бажано, щоб вихідна температура була мінімальна. Для цього треба велику площу нагрівача(труб у приміщенні). Найтупіше — ставите у 2-3 рази більше радіаторів, ніж для нормального опалення.
Якщо приміщення своє — то тепла підлога. Я б навіть пустив ті труби по стінах, лиш може трохи ізолював би від стін. Думаю, так при −10 С можна отримати COP=3.

«теоретика-фантазера» Майже точно. Більше теоретика, місцями практика :).
Автоматика? Це цікаве питання. Ну і в принципі закачувати газ в балони треба, щоб везти їх туди, де газ не підведений. Тобто воно собі не стоятиме, а ти коло нього сидиш і дивишся на манометр. Чи краще за стінкою, на випадок, якщо йопне :). Як набралось — вимикаєш, закриваєш кран і міняєш балон. Залишати такий агригад без нагляду як мінімум на перший час я б не став. Хоча пневмо вимикач по типу як від ширпотребовського компресора — це було б класно. Тільки треба знайти на потрібний тиск. + щоб у ньому не було іскри, проводиш через нього не відразу 220 В, а ставиш твердотільне реле. А то й електричний манометр, до нього електронний регулятор і знов напівпровідниковий ключ.
Фітінги, шланги — масово продається то все для заправки авто метаном, і витримує не 40 атм., а 150. До речі, треба ще й редуктор, що працюватиме на 40 атм. Але такі запросто беруться від кисневих чи метанових балонів на 140 атм.
За компресор — я писав, а так продаються різні.
Капець — це якби він прорвав :). А так ні, норм :).

Дуже класний акумулятор тепла — вода) 1градус на куб ~ 1.1кВт.
Беремо єврокуб, гріємо воду до 70°, маємо теплоакумулятор на 50кВт, майже нахаляву. Або купуємо готовий теплоакумулятор на кілька кубів.
Ну і ще пару метрів труби, радіатор і циркуляційний насос, утеплення кубу.

Елементам Пельтьє)
А навіщо ? У автора проблема з теплом, один куб гарячої води = 8 годинам роботи теплових пушок(6квт).
Можна суттєво зекономити на бензині для генератора, правда, коли світло будуть вмикати хоч на кілька годин.

Тому ми купили 2 теплові гармати з максимальною потужністю в 3 кВт.

Наче все розумно написано, але чому теплові гармати? Хіба ви не чули, що теплові насоси та навіть звичайні побутові кондиціонери, щонайменше вдвічі ефективніші за оці спалювачі електрики? Так, не кожен кондиціонер буде працювати за −20, але є й такі.

І щодо техніки — вона в вас «чутлива» через ваші почуття до неї, чи це щось інше? ))) На майже будь-якому БЖ від ноутбука та телефона вказано, що він працює від напруги 100-240 вольт частотою 50-60 герц, тобто майже від будь-якої напруги. Взагалі смішно це чути, особливо від людей що «розібрались з питанням». Та ще й консультують...

Ну вони айтішники, що ви з них хочете? А комбінація «тепловий насос-генератор» лиш трохи краще обігріву пропаном чи природним газом.І «на зараз» в 10 раз дешевше по капзатратах. За газові конвектори чули? Навіть якщо ви утилізуєте всі теплові втрати генератора, весь виграш не більше 2 разів.

А ще природний газ має властивості вибухати та створювати чадний газ при спалюванні, а також витрачати кисень. Така система опалювання має бути запроєктована разом зі всією будівлею, зі всіма допусками, а не так, подивились ютубчик та зробили в офісі. Звісно, якщо ви не самогубці.

Газовий конвектор ставиться з витяжкою(і забором) надвір, як колонка. Мій дядько не має жодного допуску чи ін. папірця по темі, але поставив їх у своєму селі штук 50.

Залишилось зрозуміти, де в офісної будівлі знайти газ) Ну і, ваш дядько робить це на свій (та замовника) страх та ризик. Я так розумію, без жодних гарантій та відповідальності. Тут нема про що говорити.

Газ в балоні, балон в офісі) Редуктор до балону прикрутити, я Вас прошу, моя бабуся балони до газової плити сама міняла)

Чом би й ні? Така позиція теж має право на існування. Хтось не вміє, не хоче вміти і боїться, хтось розбирається і робить, з більшим чи меншим ступенем безпеки. Я робив в конторі, в яку був заведений природний газ, від нього працювали конвектори. І це була в принципі не житлова будівля.

Смішно, але я можу спалити ваш ноутбук за допомогою невеличкого китайського генератора та будь-якого потужного навантаження.

Розумні люди, якщо роблять все як слід, то ставлять реле напруги, зазвичай це наш український Зубр. І все буде добре. Але ж «правильний синус» звучить краще))

Не всі розуміють, що генератор теж може бути загрозою для електроніки.

Реле напруги корисно навіть генератору, бо воно має затримку увімкнення і цей час дає змогу генератору трохи прогрітися.

Трохи не в тему, але я, коли не було світла, від інвертора підключив нове розеточне реле напруги і почав його налаштовувати... а воно пустило дим і згоріло) Ось це приклад того, що краще б в мене був чистий синус у інвертора.

Ги, по ходу там конденсатоне живлення управи. Єдине, що там згоріло — це захисний резистор того конденсатора. Прямокутні імпульси мають короткі фронти, через той конденсатор на відміну від синуса ідуть великі імпульси струму, що той резистор і спалили. Можете розкрутити те реле і замінити бідний резистор на цементний 5 Вт десь 470 Ом, якщо влізе. Може, виживе.

Я замінив по гарантії не відкриваючи. А котушка релюхи не могла згоріти? Бо щось дуже смерділо))

Лак на резисторі смердить паскудно. Реле як правило горить без смороду, від емалі смороду майже нема, + катушка запакована в корпусі. Та й чому їй горіти? Для цього треба, щоб піднялась напруга її живлення, а від упса цього статися не може. До речі, якщо синуса не було, то це не зовсім гарантійний випадок. Таке схемо не розраховане на живлення прямокутними імпульсами. Тобто той же Зубр так само горітиме від «модифікованої синусоїди». На прямокутний «синус» можна зробити, але це треба трохи по-іншому.

Ноутбук загориться і згорить, разом з столом, офісом і т.д. ?)
Яким чином цікаво ?

Ні, зазвичай лише блок живлення згорає. Хоча може в вас була ситуація, коли разом з лампочкою перегорав і стіл разом з офісом?)

Яким чином? Беремо малого генератора, в якого замість нормального AVR стоїть електромеханічний регулятор потужності генератора і підключаємо до нього обігрівач із вбудованим термореле або електроплитку. А ще ставимо на зарядку ноут. Усьо, це вже заявка на успіх. При підключенні великого навантаження напруга просідає до 160 Вольт на секунду, але потім компенсатор потужності додає газку і вона вирівнюється до 230 Вольт. Але при відключенні цієї потужності напруга стрибає до 300 Вольт на секунду і лише потім знижується до 230 Вольт. Але ж в нас ще й ноутбук заряджається паралельно, тому він постійно кожні кілька десятків секунд буде отримувати 300 Вольт, доки не згорить. Чому постійно? Бо електроплитки та мікрохвильові печі без інвертора саме так працюють, не кажучи вже про обігрівачі: вони постійно вмикаються на повну потужність і вимикаються. І це лише справа часу, коли ті раптові 300 Вольт щось спалять з чутливої техніки. Добре, коли це лише зарядка від Айфона, а не сам Айфон. Тоді люди починають ставити питання і дізнаються про особливості свого генератора, якому місце на будівництві серед нечутливої до таких стрибків техніки, або на пікніку, де нема обігрівачів та електроплиток.

Смішно, але я можу спалити ваш ноутбук

В синхронному генераторі (99% на ринку) напруга регулюється підмагнічуванням ротора, а не обертами двигуна.

Потужність двигуна генератора регулюється трохи інакше і має досить велику інерційність. Якщо там з тим підмагнічуванням ротора біда зі швидкодїєю через якусь занадто просту схему на конденсаторах (як пишуть), то буде результат у вигляді 300 Вольт на виході. І це типова проблема, про яку мало хто знає.

Потужність регулюється відцентровим регулятором — він збільшує подачу палива, коли оберти зніжуються, і навпаки. І тим самим регулює частоту в мережі (звісно, якщо генератор не інверторний). А от напруга регулюється збудженням ротора, бо пов’язана з індукцією, яку створює ротор.

І попри всю цю магію 300 Вольт х**рять техніку. Тобто не даремно ще й якийсь AVR ставлять в генератори.

без АВР такий генератор просто не буде працювати. Напис на синхронному генераторі «AVR» це як напис на пачці солі — «без ГМО»)
пс.Якось помилився в налаштуваннях інвертора, він видавав 320В, і при такій напрузі ноутбуки, монітор, роутери, веб камера працювали 2години, нічого не «згоріло». Але могло.

Китайці замість нормальної схеми повноцінного AVR можуть же якийсь сурогат ставити. Інакше як пояснити неймовірні стрибки напруги?

320 В то типа 452 В амплітуди? А як там конденсатори на 400 В себе почували в блоках живлення? Чи зараз там 450 В у всіх?

А це як пощастить. У моєї знайомої в квартиру подали 380 В замість 220, то конденсатори попробивались далеко не відразу. Там секунди і хвилини. Тому від такого той же Зубр чудово рятує. Вона поставила, більше проблем не було.
У мну в частотнику була зворотна генерація, то наганяло до 650 В, конденсатори стояли на 450 В. Транзистори вилітали, конденсатори — жодного разу. Потім я скоригував прошивку, і воно горіти перестало. Від перенапруження електролітичні конденсатори пробиваються далеко не відразі, там 650 В було долі секунди.

Ось вам доказ занадто високої напруги, що короткочасно виникає при різкому зменшенні навантаження: youtu.be/1pyi0c7_eVY?t=508

Якщо спробуєте такий «фокус» повторити з осцилографом — нічого не вийде )

Спочатку бачив відео з меншим генератором, який теж видавав 300 Вольт при відключенні обігрівача і це було видно на мультиметрі. Мультиметрі був цифровий, тобто ніяких фокусів. І відгуки на дешеві генератори підтверджують, що так можна щось спалити типа телевізора.

А яка різниця, якщо там синусоїда? Той мультиметр взагалі півсекунди напругу міряв.

Треба майстрам з Ютуба написати, щоб осцилографом стрибки виміряли.

А в них нема. Хоча зараз дешевенький можна взяти гривень за 800+

:) Ви трохи неграмотний. Звісно, у нас в освіті катастрофа. Навіть якщо цифровий тестер з 2 виб/с піймав 300 В — можна бути впевненим, що вони там були. Осцилограф — це не панацея, хоча штука дуже зручна, рекомендую.

«Мультиметрі був цифровий, тобто ніяких фокусів.» Ну якщо є вибір,
то для спостереження швидких змін краще взяти щось інше. Я колись щоб побачити амплітуду короткого імпульса, просто паяв до цифрового мультиметра піковий детектор — діод і конденсатор. Воно заряджалось за 50 мкс, сідало за пару хвилин.

«при відключенні обігрівача» — дуже добре, це краще навантаженя для такого тесту, ніж болгарка. Значить, таки да.

Чом ні? Ці стрілочні головки добрі якраз для того, щоб показувати б/м швидку зміну напруги в часі. На осцилі, особливо запоминаючому, ви це побачите ще краще, вже не просто на око, а «в грамах», т.е. вольтах і секундах. Дімаю, причина такого повільного спаду в тому, що нема схеми для швидкого зниження струму підмагнічування(індуктивність ротора має велику добротність, тому струм спадає повільно). Бо це морочливо, збільшує складність і собівартість — а це кетай, ц й так для них космічні технології :). А може, просто не прийшло розробникам в голову. Я колись говорив за рівно таку саму проблему з директором заводу, що робив генератори для авто. Пропонував схемку з супресором, що садитиме той струм досить швидко.

Як бачимо, не більше 0,5-1 сек. 300 В 0,5-1 сек. витримують майже всі імпульсні блоки живлення. Але деякі — ні, тут як пощастить.

«Дивлюся-придивляюся..» На 6:14 стрілка дуже коротко(0,2с) б"ється в край шкали. А можливо, там біля головки таки піковий детектор, у колекторі болгарки пропадає контакт, і утворюються викиди напруги на індуктивності статора. Норм. це треба тестити не болгаркою, а електрочайником. У кого буде нагода — спробуйте, мені цікаво.

Так, про теплові насоси чули і планували в першу чергу саме їх втановити. Власники БЦ відмовились від будь-яких змін (навіть за наш рахунок).
У вас на місці роботи вони встановлені чи як ви домовились про їх встановлення? Можливо, комусь стане в нагоді.

У вас на місці роботи вони встановлені чи як ви домовились про їх встановлення?

Наш офіс на жаль (чи на щастя) не кейс, тому що його проєктували якійсь виживальщики. Там ще 10 років тому було передбачено промисловий генератор, автономне опалення та запас води на 4-5 куб.м.

генератор може не завжди видавати стабільну напругу і частоту, навіть з чистою синусоїдою. Це небезпечно пошкодженням чутливої техніки, такої як: ноутбуки, телефони, сервери і т.д.

взагалі то все з цього списку живиться постійним (а не змінним) струмом через інвертор власного блока живлення, то йому абсолютно піхуй на якість синусоїди

теоретично — так. а тепер можете пояснити, чому вся нова техніка від apple навіть не запускається без чистої сунусоїди?

«Не читал, но осуждаю». Тобто не пробував, але бачив колись у схемі іншого БЖ спеціальний датчик синуса. Не дає сигналу — БЖ не заводиться. Видимо, Apple, як справжні підораси, теж зробили спеціальний датчик. Воно їм не є необхідним, але вимагають.
Тоді, як нормальні люди трішки подумають, зрозумiють, що якийсь недолік виробу «на скорость не влияет» і заб"ють, Apple упруться і таки зроблять. Бо вони хочуть, щоб було і-де-аль-но, і можна було всім про це казати.
До речі, схожа ідеологія була в розробці озброєнь в СССР. Вони по ергономіці і взагалі юзабилити могли не доробити, тупо тому, що не вистачає сил, але у бойову ефективність упиралися до останнього. Тому у війні їх ефективніше давити енергетичними методами — тобто використанням переважаючих економічних і мозкових ресурсів, мотивації/кількості уваги.

Існують і легітимні юзкейси. Наприклад, не подобається холосте споживання в 0.5 Вт на розрядних резисторах вхідного фільтру — і або доведеться вішати лейбли про те, що юзера може вдарити виделка при швидкому висмикуванні, або вішати смарт-резистори, які детектують тривалу відсутність переходів через 0 і замикають вхід, стравлюючи остаточний заряд вхідного фільтра:
www.power.com/...​eets/capzero-3-data-sheet
На щастя, подібний грінвошинг в силовій електроніці приживається погано, більшість блоків живлення спокійно запускаються на постійному струмі на вході.

Смарт-резистори — прикольне збочення, ніколи не чув :). То на пост. струмі ці смарт-резистори коротитимуть все. Я б поставив посл. йому 100-220 кОм, і нехай тягне 2,2-1 мА, 0,5-0,22 Вт. Я міг би обійтись і без переходів через 0, контролюючи вхідний струм напр. по відкриванню діодів випрямного мостика. Тільки це не дуже просто, видимо доведеться передавати сигнал ВВ ключам парою оптопар. Зате на пост. струмі працюватиме. Закриті обидва діоди полумоста — ВВ ключі відкриваються і вмикають по 100 кОм на розряд тих конденсаторів.

Просто ніша подібних штук вузька — APFC автоматично вирішує цю задачу для потужних блоків живлення, а в малопотужних він не обов’язковий і на ньому економлять.
Вирішити проблему можна і іншими способами, наприклад, просто відмовитись від вхідного ВЧ фільтру, як це і роблять в самих дешевих блоках живлення, можна також замінити резистори джерелами струму, наприклад, на depletion mode MOSFET типу LND150, можна розряджати вхідну ємність в рази швидше при тих же холостих втратах.
А ось Ваша пропозиція для умовного Apple не підійде, додатковий оптрон — це лишні проблеми з creepage distance по платі і сертифікацією при спробі втулити всю начинку в мінімальний об’єм, а також додаткове холосте споживання.

звичайно краще дві не кістляві кадровиці в обнімку

Про дорогоцінну електроенергію ви пишете в контексті того, що ми завжаємо шкоду загальній енергосистемі чи те, що бензин дорогий?
Підкажіть, будь ласка, як ви в себе влаштували. Можливо, ваш досвід стане в нагоді.

Ага, хороша і надійне рішення у вас. Як саме природнім газом опалюєте — газовий котел, котрий живиться від генератора?
Щодо гармат і акумуляторів: ми не використовуємо таку комбінацію. Гармати дійсно розрядять за 1-3 години акумулятори в 0. В цьому просто немає сенсу.
Гармати використовуємо суто від генератора і суто за потреби. Із всіх варіантів цей виявився найреальнішим. На якісь модифікації системи опалення власники БЦ не погодились навіть за наш рахунок.

Ага, при в 10 разів більших капзатратах. Все ж утилізація тепла ганаратора рулить. Хоча б з вихлопу — це в 5 разів легше, ніж з охолодження двигуна, бо прямо з .циліндра вихлоп має 600С.

Газенваген? Антиресно. Не, я таке не пропонував, я ж писав про 2-трубний теплообмiнник. Ставиться прямо на вихлоп циліндра, без всяких глушників, інакше швидко падає ефективність. Дуже гаряча труба дуже швидко скидає теплову енергію, тому любий патрубок від циліндра до обмінника треба теплоізолювати, на 500-600С.

Ні, це паркінг з відкритою стіною. Рівень провітрювання там достатній.

Це допомогло нам зробити один крок назад, щоб побачити ширшу перспективу.
Вирішили уявити найгірший для нас сценарій і готуватися до нього: у країні (навіть не в місті) повний блекаут і він буде тривати 1-2 тижні

Пропоную зробити ще один крок назад і подивитися ще ширше. І тоді стане зрозуміло що побудувати автономну роботу у багато-поверховому бізнес-центрі це важко і неефективно.
Усі ті проблеми із водою, опаленням (каналізацію чомусь забули — а вона теж замерзне), розміщенням генераторів, страрлінків — це саме через намагання побудувати автономію усередині будинку до цього не пристосованого!
Що вам потрібно насправді? Аби ваші працівники могли продовжувати працювати у комфортних умовах навіть за умов війни і блекаутів. Так? Уявімо гірший сценарій — той самий блекаут на декілька тижнів за умов справжньої зими зі снігом та морозом.
Перше — як співробітники доберуться до автономного офісу? Громадський транспорт може не працювати, авто потребують палива, якого буде дефіцит.
Друге — припустимо співробітники залишаться у комфортному офісі на тижні. А що з їх родинами? Хай мерзнуть вдома? Чи готові ви прихистити і розмістити усіх (навіть стариків та домашніх улюбленців)?
Третє — тепловими гарматами ви не зможете обігріти усю будівлю! Труби замерзнуть, води і каналізації не буде, а на вулицю ходити — лифти не працюють.
Генератори — це добре, але скільки бензину треба на декілька тижнів? Особливо якщо підключити 3кв теплові гармати! Опалення від генераторів — так собі ідея. А «буржуйку» в багато-поверховому будинку не зробити.
Отже якщо подивитися ширше — то компанії потрібно замість офіса щось на кшталт екологічного котеджного містечка. Де буде свердловина для води, каналізація «у яму», електрика від сонячних батарей та вітрогенераторів (якщо є струмок — то можна водяний генератор), опалення піролізними котлами чи (якщо бюджет дозволить) тепловими насосами.
Найпростіший варіант — знайти якийсь дачний кооператив за містом чи базу відпочинку, викупити або орендувати будинки, налаштувати інфраструктуру. Більш складний: замовити модульні будинки як збирають для біженців і розмістити десь у місті (промзона, парковка). Якщо гроші не проблема — то просто придбати готові «автономні будинки» (haus.me).
Також логіка підказує що чим більше масштаб — тим більше економія! Об’єднавшись з іншими ІТ компаніями, яким також треба — можна вже замовити ціле котеджне містечко, протягнути оптику, навіть запросити клініку, супермаркет, фітнес-зал, якийсь розваги.
Більшість девелоперів цінують можливість віддаленої роботи — отже триматися за офіси і бізнес-центри у місті немає сенсу. Бажаєте вразити клієнтів? — краще відвезіть їх у «еко-містечко майбутнього». Зелені технології, де-урбанізація — якщо вже треба щось міняти — то краще дивитися у майбутнє.

Поради давати (та ще такі фантастичні адже ніякого економічного розрахунку при такій складності не додано) — це не справу робити

Ну так, «на том стоим» :). Як кажуть кляті москалі©, «..-не мешки ворочать».

Правильне рішення — розселити працівників по всій Україні в різні регіони. Всю країну погасити не вийде, все одно залишаться «острівці» з електрикою. Так що орендуйте отелі і оплачуйте працівникам і родинам проживання.

Ну якщо вам достатньо, щоб працювали не всі — то так. Але рваний графік, коли у тебе є «час та натхнення» чи замовлення, але нема електрики, сильно заважає працювати. Тут таки треба якогось упса на пару годин хоч для компа. І як ви забезпечите всіх розселених інтернетом? По старлінку на рило? Тоді я би радив кооперацію, типа всі айтішники в радіусі досяжності вайфаю скидуються на нього.

Ну звісно не по одному чоловіку на область. Розділіть ваших робітників на 5-10 локацій. Якийсь мінімум повербанків на локацію. У випадку серйозного блекауту шанси що хоч частина команди буде працювати вище.

Так, ми приблизно так і зробили. В Києві знаходиться десь близько 50% cпівробітників і співробітниць.
Також, врахуйте, що ви пишете про традиційну патріархальну сім’ю, в якій працює тільки чоловік, а всі інші займаються домашніми справами. В нас є багато сімей, де працює і дружина, яка не може переїхати; хтось живе з батьками і вони не можуть переїхати; хтось просто не може переїхати. Насильно переселяти — це вже тоталітаризм із сусідньої гівнодержави.

Ну «багато-поверховому бізнес-центрі» тепліший чисто за рахунок питомої площі. Лиш для цього треба, щоб він був заповнений. То при нехватці людей потрібно концентруватися. На алясці ціле село переселилося у такий будинок, внизу вел. приміщення, де в т. ч. граються діти. Якщо ненадовго, то можна і не переселятися у котеджі. Знову таки, куди дівати сім"ї? А як змінюєш роботу, сім"я має переїхати? У Києві напр. багато підприємств.

По Україні малі вітряки мало де дають хоч якусь енергію. Так, невеликий кетайський для зарядки смартфонів і трохи ноутбуків довгими зимовими ночами і днями без сонця. Тоді і вітер буває. А так генератор рулить.

Еко-містечко майбутнього — це суперкруто.
Ви зараз в такому живете чи як ви організували свою роботу при відключеннях світла?
Просто, вартість такого містечка буде в рамках декількох десятків мільйонів доларів і тривалістю у декілька місяців.
Найдешевший будиночок, який ви скинули, це 90000$. Як на мене, це занадто високі витрати, порівняно з тим, який ККД вони дають.
До того ж, зараз є куди дівати зароблені гроші і, як на мене, інвестиція в ЗСУ у вигляді донатів буде набагато надійнішою, ніж побудова цілого містечка для більш комфортного життя компанії.

Ви зараз в такому живете чи як ви організували свою роботу при відключеннях світла?

Багато з Харкова на зиму переїхали на дачі чи до родичів у село. Свердловина, яма під туалет, піролізний котел, можливо сонячні панелі. Приватний будинок зробити автономним набагато простіше, ніж квартиру.
Ось, навіть так можна вижити — у панельній багатоповерхівці це неможливо:
www.youtube.com/watch?v=gyaxaTr6qrU
Зрозуміло, що якщо будувати «з нуля» то це не буде дешево. Можливо виллється у ті ж 50 — 100 К баксів за будиночок. Задля пережити кілька років — справді забагато.
Але якщо дивитися на перспективу і уявити що замість офіса у центрі міста ІТ компанія матиме «котеджне містечко» десь за городом на природі. Гадаю попит на проживання і роботу у такому містечку буде доволі високий навіть за мирних часів. А от на енергозабезпеченні та опаленні справді можна буде зекономити чималу суму (у порівнянні з генераторами та тепловими гарматами).

таки загнали в офіс блекаутами

Ні 😂 В нас вільне відвідування офісу. Ми так підготувались на критичний випадок, бо одне велике місце значно легше підготувати, ніж декілька. Особливо, якщо брати до уваги наявність інтернету.
Звісно, ми все ж проговорили з усіма колегами і допомогли підстрахувати роботу так, щоб максимально відтягнути приїзд до офісу, якщо немає бажання.
Офіс — це просто надійний і легкий в організації варіант, який ми підготували як резервний.

Нє, ну яскраве освітлення, теплові пушки та кавоварки це жир жирний. Ваші акуми потім заряджати, а електромережі і так тріщать по швам після включення. Економте трохи, нічо з вами не станеться, якщо світло буде менш яскравим, а температура в офісі вимагатиме вдягнути зайву фліску. Про газові прилади подумайте, не обов’язково всі питання закривати електрикою при такому дефіциті. Якщо вже збираєтесь гріти електрокою, то хоча б про інфрачервоні панелі подумайте які гріють конкретне робоче місце, а не про теплові пушки які гріють величезне приміщення.

Все правильно.
Саме тому від акумуляторів в нас працюють лише декілька розеток, від яких можна заряджати ноутбуки, телефони, Starlink. Для освітлення при планових відключеннях купили торшери, які дуууже мало споживають і їх менше, ніж центральних ламп.
Вся потужна техніка + централізоване освітлення працює суто від генератора і тільки за потреби.

«а температура в офісі» — холодні суглоби пальців погано гнуться. Тоді перчатка з підігрівом стають необхідними.

майже 9,6кВт ємності
ноутбуки по 100Вт, якщо 40 людей буде користуватись, вже 3-5 робочих дні

Что-то у меня математика не сходится. Если 40 человек включат ноутбуки по 100 вт (имхо кушают они меньше, но вы сами написали про 100 вт), то это 4 квт, таким образом 9,6 квт хватит на ~ 2,5 часа, а не 3-5 рабочих дней.

Так, можливо у статті недостатньо зрозуміло прописав це. Матеріал і так великим вийшов, тому могли десь недостатньо деталізувати.
1) 40 ноутбуків — як приклад для зрозумілості розрахунку.
2) Ви правильно прорахували, просто ноутбук на повний заряд візьме 100 Вт/год і буде працювати на цьому заряді приблизно 8 годин. Тобто 9,6 кВт ємності вистачить на ~ 2,5 зарядки для 40 ноутбуків.
3) + в реальності не всі приходять з ноутбуками розрядженими в 0 і тому не всім знадобиться 2 заряди.

Ноут візьме не на повний заряд 100Вт/год, а на одну годину)

100 Вт*год(не "/"!!!).- це ж більше 8 18650 банок. Я не знав, що такі акуми бувають. Чи там 21700? І щоб ноут 8 год. робив на 1 заряді навіть 100 Вт*год — теж не чув. Там же інтеловський проц, що жере 40 Вт? От планшет — може бути, там кажись ARM.

Тим часом мак на м1 який працює 12-14 годин від батареї на 49.9Wh: ну да, ну да, пішов я

M1 від Apple — це витвір енергоефективного мистецтва. Іншим ноутбукам без нього важко змагатися. Хромбуки не рахуються, бо в них і продуктивність мала, і акумулятори малі зазвичай.

На замітку виживальщикам, адназначна. Такий можна і «солдат-мотором» заряджати. До речі, лісапетне мотор-колесо прямого приводу — готовий генератор, особливо, як є задній перемикач швидкостей. Можна підібрати передачу з найвищим ККД.

Підписатись на коментарі