Перспективи впровадження цифрової гривні в Україні

Цифрова гривня вже давно увійшла до візії грошового ринку України. Важливо з‘ясувати, що являтиме собою така форма грошей, навіщо вона потрібна та які переваги принесе українцям.

Цифрова валюта центрального банку — державна цифрова валюта, яку випускає центральний банк країни. Фіатні гроші — централізовані гроші у будь-якій країні. Наприклад, у США — долари, їх випускає ФРС (Федеральна резервна служба), у Великобританії — фунти стерлінга, їх випускає БА (Банк Англії), В Україні — гривні, їх випуск контролює НБУ (Національний Банк України).

Натомість цифрова валюта являє собою нову форму грошей, яка буде третьою формою валюти разом з готівкою та безготівковими грошима. В Україні таких грошей поки не існує, але з жовтня 2022 року НБУ розробляє їх концепцію в контексті стратегії розвитку до 2025 року. Важливо зазначити, що остаточного визначення цифрової гривні поки не існує. Проте зрозуміло, що віртуальні національні гроші функціонуватимуть на основі технології блокчейну.

Концепція цифрової гривні буде нагадувати готівку. Фактично, е-гривню можна буде використати, щоб купити певний товар, розрахувавшись окремою карткою для цифрових активів (крипто-картку). Так само будь-який українець зможе покласти цифрові гривні на картку за допомогою банкомату і так само зняти фіатні гроші. Такий процес нагадує електронну гривню на банківських картках, якими ми користуємося щодня. Виникає закономірне питання: чим цифрова гривня відрізнятиметься від електронної.

Зараз Національний банк опрацьовує такі можливі варіанти використання е-гривні, що визначатимуть її відмінності від тієї, що зберігається на платіжних картках:

1. Е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із функціоналом «програмованих» грошей. Даний варіант означає виділення певного призначення для платежів. Тобто ваші кошти можна буде використати лише за запрограмованим функціоналом.

Аналогічний приклад ми вже бачили з «ЄПідтримкою», коли кошти можна було витратити лише на певні види розваг. Тоді запрограмовані були картки, а не гроші, як у зазначеному вище варіанті.

Такий спосіб також передбачає використання цифрової гривні для здійснення цільових соціальних виплат, зниження державних видатків на адміністрування та контроль цільового використання коштів, використання технології смарт-контрактів для програмування різноманітної логіки розрахунків.

2. Е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів.

Наприклад, такий варіант можна буде використати для обміну, купівлі та інших операцій з віртуальними активами на криптобіржах. Е-гривня буде таким собі аналогом USDT, або цифрового долара. Хороший спосіб розвитку цифрової інфраструктури в Україні.

3. Е-гривня для здійснення транскордонних платежів.

Цифрові активи зможуть прибрати зайвих посередників у ланцюгу обміну коштів. Це допоможе зменшити комісії або взагалі їх позбутись. Особливо актуальне дане питання для українців, що проживають за кордоном та передають кошти рідним.

Особисто схиляюся до того, що цифрова гривня буде мати форму запрограмованих грошей з певний цільовим призначенням. Це означатиме, що е-гривня зможе контролювати дотримання громадянином визначених зобов’язань перед державою. Наприклад, сплату податків за допомогою цифрової гривні, яку легко можна буде відстежити з використанням блокчейн-аналітики.

Цифрова гривня також не має послабити стабільність чинної національної валюти, тому що вона повністю регулюватиметься монетарною політикою центрального банку в питанні емісії. Важливо, щоб загальний обсяг грошей в обігу не сприяв їх знеціненню. Тому е-гривня підпорядковуватиметься єдиній монетарній політиці НБУ.

Цифрова гривня буде мати такі переваги для українців: зниження витрат на перекази грошей за кордон шляхом зменшення посередників (достатньо буде заплатити комісію біржі), зручність (потрібно буде виконати лише одну транзакцію), швидкість транзакцій, прозорість безконтактних платежів та можливість їх відстежувати у блокчейні, цифровізація економіки.

НБУ зважено підходить до запровадження е-гривні. Він намагається врахувати ризик, пов’язаний з потенційним впливом запровадження нової форми національної валюти на фінансову систему держави. Доповнювати паперову та безготівкову форму грошей — основне призначення цифрової валюти.

Україна — не перша країна, яка планує запустити цифрову валюту, першою країною був Китай, потім США. Країни Європи теж планують перейти на цифрові активи, зазначені у законі «MiCA». Національні законодавства країн ЄС будуть підпорядковуватись цьому закону. Наприклад, Італія з 2023 почне брати з власників криптовалюти податок, розміром 28%, але власники активів на суму, що менш як 2088 євро, податок сплачувати не будуть. Країни будуть вводити цифрову валюту, враховуючи рівень цифровізації та потенційний вплив на всі сфери життя населення та вплив на економіку і політичну ситуацію в країні. Адже цифрова валюта може нести в собі певну небезпеку.

Отже, цифрова гривня або Е-гривня — це цифрова українська валюта, яка буде функціонувати у віртуальному просторі, блокчейні, як криптовалюта. Така валюта буде прив’язана до гривні у співвідношенні 1:1. Вірогідно, НБУ запровадить е-гривню як «запрограмовані» кошти, використати які можна буде лише на певний вид послуг.

Нова форма грошей не лише дозволить цифровізувати економіку країні, а й допоможе зробити прозорими фінансові транзакції, які з запровадженням е-гривні відображатимуться у відкритих реєстрах блокчейну. З’являться нові інструменти протидії відмивання грошей, такі як AML-ідентифікація, наприклад наявна у AMLBot.