👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Я дуже не люблю ставити діагноз по фотографії (закреслено) інтерв’ю, але складається враження, що у тієї псигологині чи журналісткині у самої немає зрілого відношення до грошей. Взагалі вона так емоційно про це говорить, складається враження що вона сама на прийомі, їй просто треба про це поговорити з іншою людиною, проговорити свої проблеми.

Бо казати, що люди відкладають, тому, що в них там якийсь внутрішній хом’як — це, ну я не знаю... Люди відкладають, бо горизонт планування зараз значно знизився у зв’язку з війною. Треба якось забезпечити майбутнє собі та близьким людям. Бо зараз у тебе є робота, а завтра — ні. А ціни ростуть і щось їсти треба. Фінансова подушка безпеки то базова річ взагалі-то. Ну, давайте називати її «внутрішнім хом’яком». Дитячий садок, молодша група.

Те, що в нас «ойти багато заробляє, ажи тритисячі долярів» — ну давайте всі сядемо і поридаємо. Голосуйте далі за популістів, середнього класу не буде ніколи.

А щось робити з грошима у нас не вміє ніхто — подивіться на «заможних» судей, олігархів, податівців, чиновників та депуатів. Всюди одне і теж — показове витрачання на «золоті унітази». З чого-б це якась окрема група населення — хоч ойті хоч не ойті щось робила по іншому.

«Ну по перше я не знаю, чи доживу я до часу коли мені знадобляться відкладені гроші...» — здається, цьому психологу потрібен нормальний психолог :) Хочеться запитати: ну ок, ти дожила, але відкладених грошей немає, бо були витрачені «на ендорфіни». Три шафи непотрібних «платтячок» є, а грошей немає. Далі яка твоя стратегія, юзернейм?

Перепрошую, а яке їм діло до чужих грошей? Нехай заробляють свої і показують майстер-класи, як їх треба витрачати правильно.

Вопрос к автору топика. Зачем вообще это слушать?

Найсмачніша кринжатина починається саме з тих моментів коли люди починають рахувати чужі гроші.

498 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Шо жук, пече від теми про айфони, чи того що 5К не маєш? )))))))

THE RICHEST MAN IN BABYLON by George S. Clason. Не дякуйте

Сьогодні була на побаченні

Короче, пішла на побачення з чоловіком з сз. Ніби серйозний. хоче сім´ї. програміст, був одружений, розлучився, бо в родині 10 р. не було дітей. Я до нього перезустрічалася з купою чоловіків. Усі водили в кав´ярні.. піцерії, ресторани, кіно... причому на 1-2 побаченні. причому всімене кружили.... сьогодні ми 3 години лазили по вулиці навіть кави не купив. Хоча.. хотів купити квіти (з його слів), але куди я їх діну.. це він так пояснив.... Проходили повз Рошен- запитав чи мені купити цукерок? Проходили повз Новус — запропонував морозиво. Люди, я таких ще не бачила. 46 років. нібине дуркнь.. Козеріг. сьогодні він мене бачив перший і останній раз.. Це капець..

sovet.kidstaff.com.ua/question-3278802

Щось не клеїться. Сінйор 46 років або мільйонер або Кожаєв.

Є такі люди, зазвичай вони щось там клепають на вордпрессі місцевим замовникам і можуть по 10 років сидіти на зп <1k$:)

Точно з QA був. Тестував рівень меркантильності...

Ну там критерії строгі судячи по подібним темам:

Не заїхав за нею на машині чи хоча б не викликав таксі — нищеброд
Повів в якесь звичайне кафе а не в ресторан — «Не можешь обеспечить девушке нормальный ресторан, не приглашай! Дома сиди!» © — реальна цитата

І т.д. і т.п. І це очікування від першого побачення, що вже далі то буде...

Далі буде як в анекдоті: Чоловік мусить купляти дорогі подарунки, водити в елітні ресторани, не забувати квіти щоранку, подорожі по всьому світові, давати гроші на салони краси, оплачувати тренажерку, мати завжди охайний вигляд, приділяти постійно увагу, тощо. А жінка що у відповідь? Пісєчку.

Вон так?

Муж не дарит мне подарки. В том смысле что б самому пойти выбрать, купить, подарить . Ему для меня ничего не жалко все что я хочу я покупаю , он не против . Часто говорит " купи себе что-то". У меня лучше чем у него телефон, лучше чем у него машина. Это я пишу к тому что он не жадный .

Ладно, я смирилась , ну не умеет человек выбирать подарки , ок хорошо , переживу.
Но цвети хотя бы он выбрать способен?? Он их дарит мне на дни рожденья мой и двоих детей , на годовщину свадьбы , 14 февраля и 8-к марта . На этом всё . Спрашиваю его почему не даришь ? Говорит " не знаю, куплю". И не покупает. Я нормально и спокойно говорила что мне бы хотелось и ведь это не сложно. Соглашается что не сложно конечно. Спрашиваю :" Ты не хочешь мне их покупать?" Отвечает что хочет. Но ничего не меняется . Блин , ну в чем проблема??? Дело не в цветах , тут можно любое слово подставить ( конфеты, украшения не важно) суть не в предмете а в том что я попросила и прямо сказала что это важно для меня . И если человеку не сложно почему он не делает??

Если он о чем-то просит я стараюсь прислушиваться и идти на встречу . Говорит , к примеру, " посиди со мной«. Допустим у меня есть дела , но я найду те полчаса , приготовлю чай и посижу с ним или поваляюсь. Если едет куда-то по делам и одному скучно, то просит меня что б вместе поехать . Я соглашаюсь . Уделяю ему время ( хоть есть другие дела которые мне потом придется делать в ущерб сну там или ещё чему-то). Выходит я готова идти на какие-то жертвы и уступки если понимаю что для него это важно. А он моих слов не слышит .

sovet.kidstaff.com.ua/question-3280548

Він їй подарунки, останні телефони, хороші машини, квіти на свята. Но все-рівно недовольна, тому що не купує їй квіти кожен день. Зате вона «все для нього робить!». Ну як все, посидить з ним зайві пів годинки чи поїде з ним кудись якщо йому нудно самому, он це да, он це жертви! А якщо добре буде себе вести і гарно попросить, то на Мальдіви з ним поїде якійсь. А ти про пісєчку говориш, її ще треба заслужити )

Нахиба ты этот шлак читаешь еще и сюда репостишь?

Ну так собі приклад, якщо там вся приділена увага і спільне життя обмежується лише покупками телефонів і машин, то це важко назвати сімʼєю.
І взагалі жіноча логіка важко дається програмістам, бо як же ж так, коли спонтанно куплені квіти приносять більше радості за запланований новий айфон:)

І т.д. і т.п. І це очікування від першого побачення, що вже далі то буде...

не, я понимаю попоболь про женскую меркантильность, но самому разве приятно ехать на свидание на трамвае, а потом жевать ватрушку в кафе?

А чого зразу ватрушку? Що ви так з однієї крайності в іншу? Є повно місць де можна гарно посидіти за адекватні ціни. І що не так з трамваєм чи метро? Корона з голови спаде чи що? Я не вимагаю на перше побачення сукню і туфлі надівати, які будуть недоречними в трамваї. Ось потім, коли зійдемось, можливо.

Я не буду на дівчину яку перший раз бачу тратити 2-4к грн. за один вечір. Деякі так і живуть, розводять людей на тіндері щоб на шару поїсти і наробити пафосних фоточок в інстаграм в ресторані, в який би вони інашке не пішли.

І що не так з трамваєм чи метро? Корона з голови спаде чи що?

собственный комфорт
не, если трамваем удобнее, то конечно на трамвае

просто вспоминая украинские некиевские реалии зимой, мне кажется, что на трамвае даже с чистой обувью не всегда получится доехать

Що ви так з однієї крайності в іншу? Є

там тоже крайность, тип зажопил цветочек ( я тоже не понимаю нафих нужны цветы, но если принято значит надо дарить)

Звісно якщо спішиш кудись, чи погана погода, чи ти на каблуках, чи у тебе букет якийсь в руках, чи стомлений(а) сильно, то можна на таксі. Но таксі це не заміна метро.

А то є категорія баришень-принцес для яких спуститися в метро це приниження, це для простолюдин, для бидла, а вона ж принцеса:
«Яяя? В метрооо? Да ты чтоо!?!?»
«Я на метро не езжу»
«Я уже 5 лет на метро не ездила»
«Метро только для нищебродов»

Короче діло не в грошах а в майндсеті. Я можу позволити таксі кожен день, чи купити дорогу, хорошу машину для улюбленої дівчини чи дружини, але якщо вона того заслуговує, якщо вона проста і без понтів. Якщо у неї синдром принцеси — до побачення після першого ж побачення.

это уже хоть что то, а то вон Майку дали пельмень

Ну или вариант, когда добираться надо из локации, в которой до метро ещё надо с полчаса другим транспортом доехать.

купляти автівку, щоб нею добиратися до метро? верх ідиотизму

Зачем до метро — уж тогда до точки назначения. Мало ли какие в текущем месте проживания бенефиты у человека.

купляти автівку, щоб нею добиратися до метро? верх ідиотизму

Я так в Винницу езжу. Доезжаю до окраины, оставляю машину на парковке — и дальше трамвайчиком. Удобно.
«перехватывающие парковки» не зря придумали.

«перехватывающие парковки» не зря придумали.

Нафіг так жити? 🤔

Нафіг так жити? 🤔

Потому что а) за городом больше жизненного пространства, спокойствия и удобства б) иногда надо ездить в город по делам.

Якщо їздити в місто іноді, то що заважає доїхати на авто до місця призначення? Вартість метро, особливо на декілька людей, зазвичай перевищує вартість парковки у центрі на декілька годин. То який сенс?

ну, если ездить в город изредка, то как раз этот факт очень сильно мешает ехать потом в центр, по активному трафику, искать там парковку и так далее. Проще доехать до окраины, не спеша там нормально припарковаться, а в плотный трафик ехать на метро или трамвайчике — это и спокойнее и удобнее.

Читаю тут про все це, і складається таке враження, що тут виключно школяри якісь зібрались. Ви їздити не вмієте і тільки місяць як права отримали? Ну якщо так, то краще, звичайно, на трамвайчику :)

Читаю тут про все це, і складається таке враження, що тут виключно школяри якісь зібрались. Ви їздити не вмієте і тільки місяць як права отримали? Ну якщо так, то краще, звичайно, на трамвайчику :)

нет, просто зачем лишний раз напрягаться когда можно не напрягаться? Не вижу причины — зачем мне, скажем, тащится в центр винницы на машине и судорожно искать там парковку, если дорога симпатичным трамвайчиком займет на 10 минут больше — и вместо слежения за трафиком я буду просто глазеть в окно?

Якщо мова про село під назвою Вінниця, то це взагалі треш. Я мав на увазі Нью-Йорк, Париж, Берлін, чи божевільні Рім та Стамбул... та хоч би Київ. Але яка в ср@ку Вінниця, звідки там трафік взагалі?

Якщо мова про село під назвою Вінниця, то це взагалі треш. Я мав на увазі Нью-Йорк, Париж, Берлін, чи божевільні Рім та Стамбул... та хоч би Київ. Але яка в ср@ку Вінниця, звідки там трафік взагалі?

Я искренне уважаю ваш снобизм по отношению к селу «Винница», но тем не менее.

Це не снобізм. Був у Вінниці багато разів. Трафіком там і не пахне. Вибішують правда таки ці полоси то наліво, то направо, але той же Бориспіль в цьому плані у 10 разів напряжніший був (зараз трохи пофіксили)

Це не снобізм.

«ой, да что ваша винница, вот париж, берлін или на худой конец — стамбул» — єто таки снобизм :)
Кому-то нравится городской трафик, кому-то нет. Мне вот не нравится.

Пан самостверджується, незважайте

Касаемо трафика в Виннице. Тут многое определяется будний день или выходной, а также временем суток. Основные проблемы — всего 3 моста через Буг (4-й на окружной), своеобразная организация движения. Например на центральной улице (Соборная) до недавнего времени формально было запрещено движение, притом что эта улица идёт от центрального моста до Хмельницкого шоссе и вполне логично, что любой транзитный персонаж захочет по ней проехать. Вторая тема — стоп-линии на выезде с перекрёстков. В других городах на выездах нужно останавливаться только, чтобы пропустить пешеходов на поворотах. Здесь же за поворотом будет светофор и стоп-линия и даже если пешеходов нет, то нужно возле неё остановится, что создаёт пробку. Третья малоприятная тема — ул. Театральная, ведущая к Киевском мосту. Перекрёсток ул. Соборной и ул. Театральной нерегулируемый, едущие со стороны Хмельницкого шоссе выстраиваются на трамвайной колее для поворота налево (включая тролейбусы), а поворачивать им удаётся только когда за перёкрёстком по переходу идут пешеходы или остановился на остановке трамвай. Другой весёлый перекрёсток — ул. Театральной и ул. Магистратской. Светофор тут есть. Раньше если ехать от ул. Соборной, можно было повернуть направо на ул. Магистратскую. Но поскольку зелёный одновременно горит и пешеходам, то поворачивающие направо создавали пробку. Кончилось тем, что власти просто запретиили правый поворот. Но это ещё не всё. Зелёный свет в сторону Киевского моста горит 15 секунд. Как-то проезжал утром, по ул. Магистратской шёл сплошной поток, причём тачки со стороны депо перекрывали перекрёсток, в этот момент включался зелёный в сторону Киевского моста, но проехать было невозможно, т.к. тачки по ул. Магистратской убирались с перёкрёстка только к включению красного.

Да їздив я через Вінницю і по ній багато разів — звичайне містечко, бувають тягнучки, але називати це трафіком... ну таке. Спробуйте поїздити за кермом по Риму чи Парижу з мільоном скутеристів скрізь, чи по Берліну з Амстердамом поміж товп велосипедистів, чи просто по Стамбулу чи Манхеттену — отам дійсно напрягає перші дні :)

У Вінницю з’їхалось овердофіга народу. Із-за цього й всі пропки

У Вінницю з’їхалось овердофіга народу. Із-за цього й всі пропки

И из-за их перекрёстков и полосности.

Касаемо трафика в Виннице. Тут многое определяется будний день или выходной, а также временем суток. Основные проблемы — всего 3 моста через Буг (4-й на окружной), своеобразная организация движения. Например на центральной улице (Соборная) до недавнего времени формально было запрещено движение, притом что эта улица идёт от центрального моста до Хмельницкого шоссе и вполне логично, что любой транзитный персонаж захочет по ней проехать. Вторая тема — стоп-линии на выезде с перекрёстков. В других городах на выездах нужно останавливаться только, чтобы пропустить пешеходов на поворотах. Здесь же за поворотом будет светофор и стоп-линия и даже если пешеходов нет, то нужно возле неё остановится, что создаёт пробку. Третья малоприятная тема — ул. Театральная, ведущая к Киевском мосту. Перекрёсток ул. Соборной и ул. Театральной — нерегулируемый, едущие со стороны Хмельницкого шоссе выстраиваются на трамвайной колее для поворота налево (включая тролейбусы), а поворачивать им удаётся только когда за перёкрёстком по переходу идут пешеходы или остановился на остановке трамвай. Другой весёлый перекрёсток — ул. Театральной и ул. Магистратской. Светофор тут есть. Раньше если ехать от ул. Соборной, можно было повернуть направо на ул. Магистратскую. Но поскольку зелёный одновременно горит и пешеходам, то поворачивающие направо создавали пробку. Кончилось тем, что власти просто запретиили правый поворот. Но это ещё не всё. Зелёный свет в сторону Киевского моста горит 15 секунд. Как-то проезжал утром, по ул. Магистратской шёл сплошной поток, причём тачки со стороны депо перекрывали перекрёсток, в этот момент включался зелёный в сторону Киевского моста, но проехать было невозможно, т.к. тачки по ул. Магистратской убирались с перёкрёстка только к включению красного.

Ви їздити не вмієте і тільки місяць як права отримали? Ну якщо так, то краще, звичайно, на трамвайчику :)

может просто собираются бухнуть на свидании или перед свиданием, чтобы не нервничать или чтоб не так скучно было :Р

Ну це зовсім інше питання і трафіку чи перехоплюючих парковок не стосується ;)

Ну вот я в СантаКруз доезжал и дальше на такси.
Ибо пока найдешь в центре парковку хоть какуюто можно уже все дела решить.

пока найдешь в центре парковку

Намагаюся побудувати своє життя так, щоб не мати справ у місцях, де не можна запаркуватись :) Разово таке може бути, але для мене це буде великий дискомфорт

Та там весь город зона отсутвия парковки.

Яж кажу — намагався б не жити та не працювати у такому місці

Я в Санта Круз зазвичай 17-м автобусом їздив

З пригороду до метро у мiстi?
Нi, не iдиотизм.

Та нє, краще поблизу до метро жити чи в центрі ніж щоб кожен день на автівці по пробкам добиратися і думати ще де її залишити.

Життя в центрі ніяк не вирішує проблеми заторів та парковки у місці призначення. Чи для вас центр — це щось з радіусом 800м © від усіх необхідних локацій, де можна ходити всюди пішки?

Центр це 5 хв пішки до будь-якої станції метро а далі куди хочеш. І пофіг на парковки і затори.

Тоб-то якщо жити за 5хв пішки від метро Теремки чи Лісова, то це те ж центр? Дуже цікаві критерії.

Для мене після Сіднея весь Київ це центр )

Лісова до речі, центр навіть по київським міркам. 12-15 хв і ти на Майдані. Да навіть з Броварів можна за 40 хв до Майдана добратися.

Дуже дивно, нашо вам тоді той Майлан взагалі? Так можна вважати за центр все, звідки за 10 хвилин можна до пивнушки та супермаркета доповзти :)

Самолетом чтоли? Вот в гугле посмотрел. Метро к метро(без учета вашего дома).
Машиной 18, без учета времени парковки.
Метро — 35.

Машиной 18, без учета времени парковки.

Жаль что «без учета», ну да ладно

Метро — 35.

Т.е. ради 15 минут ненапряжной езды в метро — вы считаеет нужным заводить машину и иметь с ней полный геморой и расходы?

Так он вообще написал «за 12-15».
Но если бы именно 15 и нет проблем с парковкой — да, я бы завел машины.
А в чем проблема ее заводить то?

А в чем проблема ее заводить то?

заводить себе целый комплекс проблем, чтобы экономить себе 12-15 минут дороги до работы? Ну так себе удовольствие

Например? У меня нет проблем с машиной.
Я только ТО раз в год делаю и два раза в год шины меняю. Если 15 минут до работы, то это заправка раз в месяц, не чаще.
Ну на мойку раз в месяц еще свозить.

1. права
2. Сама по себе — машина
3. ТО, Страховка, переобувание
4. Заправка
5. Парковка.
но я так понимаю что вы — автолюбитель, вам просто нравится машина, водить и вот это всё. Тут вопросов нет совершенно. если нравится водить — то вполне понятно, что человек будет тратить некоторое количество усилий, времени и денег на то, что ему нравится.
А если рассматривать ситуацию, когда человек без восторга относится к вождению, то экономия 15 минут на дорогу на работу — это крайне слабый аргумент. более того, для офискных работников я бы советовал использовать дорогу на работу/с работы как шанс слегка размятся от сидячей работы.

То, страховка, переобувание — два раза в год делаются.
Права — один раз делаются же. Ну если вы не маньяк

Заправка при описанных вами 15 минут — вообще редкое явление.

Парковка — да, я и написал, что елси парковки нету — проще не ехать.

Если у вас семья из 4х, то на общественном транспорте не факт что меньше проблем будет. Возможно даже дороже.

Неа, я вообще НЕ автолюбитель. Просто другие варианты сильно хуже последние года.
Я вообще ненавижу водить.

Если у вас семья из 4х, то на общественном транспорте не факт что меньше проблем будет.

У меня — из 5ти человек. Но в повседневной жизни всем нам проще городским транспортом. Это (в т.ч.) банально быстрее.
Если же время от времени «спускаться с гор купить соли» — то тоже проше городским транспортом. Максимум что типа «теряешь» — это полтинник в разнице между солярой и билетами. А если добавить сюда плату за парковку — то городской транспорт однозначно выгоднее.

Время вы теряете. Вы ж тимлид вроде?
Неужели время всех 5 человек в семье так дешево стоит?

Время вы теряете. Вы ж тимлид вроде?

как ни странно, но не всё наличное время нужно тратить на то, чтобы проводить как можно больше времени на работе.
Если же посчитать, то машиной я добираюсь до работы 20 минут, городским транспортом — 40 минут, из них 20 минут — это неспешная дорога до остановки в ожидании автобуса. Я использую это как возможность прогуляться перед работой.
Вечером же, вместо того чтобы пробираться по пробке домой, напрягать — я предпочитаю сесть всё в тот же автобус — и пусть он меня везёт, а я не буду напрягаться.
причем тут «тимлид» — я вообще не понял.

Неужели время всех 5 человек в семье так дешево стоит?

Ну, учитывая что «По делам» им всем нужно в разные части города, то если бы я развозил/собирал всех на авто — я бы тратил 3-4 час в день — причем в разное время. (что там говорилось о «потере времени»?)

Ну главное, что вас устраивает. У меня сейчас вообще комьют 40 на машине, а общественным транспортом не доехать никак. Даллас.
Не надо развозить всех на авто, у жены должно быть собственное.
По пробкам нет смысла ехать, проще сместить рабочий день.

Ну главное, что вас устраивает. У меня сейчас вообще комьют 40 на машине, а общественным транспортом не доехать никак. Даллас.
Не надо развозить всех на авто, у жены должно быть собственное.

Соррян, мы тут под Винницей не такие продвинутые, коммьютов у нас нету, мы тут так, по старинке, на повозках.

Ну так и общественный транспорт в Украине мягко говоря не всегда ходит, а когда ходит — не по расписанию. Может, конечно, Винница исключение, я там ни разу не был. Но Львов, Харьков, Днипро,Киев, Одеса, малые города — таки да.

Ну так и общественный транспорт в Украине мягко говоря не всегда ходит, а когда ходит — не по расписанию. Может, конечно, Винница исключение, я там ни разу не был. Но Львов, Харьков, Днипро,Киев, Одеса, малые города — таки да.

Ну, в харькове — более менее по расписанию, по крайней мере до войны. В Виннице, что меня удивило — и во время войны тоже (и мне общественный транспорт в Виннице нравится больше, че в харькове. Трамвайчики — так вообще — полный восторг)

заводить себе целый комплекс проблем, чтобы экономить себе 12-15 минут дороги до работы? Ну так себе удовольствие

А дружину/жінку те ж не треба заводити, тому що це цілий комплекс проблем заради економії 100 баксів на повію? :)

А дружину/жінку те ж не треба заводити, тому що це цілий комплекс проблем заради економії 100 баксів на повію? :)

Жену не для экономии заводят, т.к. никакой экономии не получается.
«Женится — это самый дорогой способ бесплатно стирать себе носки» ©

Так і авто купляють не для економії 10 хвилин часу — абсолютно аналогічно :) Давно ж порахували, що дім-робота-дім вигідніше на убері чи уклоні

Так і авто купляють не для економії 10 хвилин часу — абсолютно аналогічно :) Давно ж порахували, що дім-робота-дім вигідніше на убері чи уклоні

Бинго. О чем я постоянно говорю в этом топике.

Так це зовсім не значить, що (а) таксі вигідніше для родини та просто активних людей, і б) у авто немає інших плюсів як то комфорт, свобода, просто задоволення від водіння

«задоволення від водіння» — брр, я знаю що такі люди існують, але все одно дуже важко для себе таке прийняти. Хоча потім почав порівнювати це з БДСМ і людьми які його люблять і стало набагато краще, тому що людей які люблять БДСМ мені зрозуміти простіше.

Ну не всім же насолоджуватись лише лежачи на дивані перед телеком, або сидячі у вагоні метро, або, як ти кажеш, насуваючи на себе бдсм-нашийник

Ну не всім же насолоджуватись лише лежачи на дивані перед телеком,

Вы таки знаете, кроме вождения или сидения на диване — есть немало других развлечений.
Я вот не понимаю, как можно наслаждаться сидя на сидении автомобиля перед рулём, когда можно босиком загонять в лесах кабана голыми руками.

Ну судячи з об‘єму ринку авто та всього з ними зв‘язаного, з кількістю автомобільних медіа та контенту, а також з тим, що я навіть ніколи не чув про таку розвагу, як ходити на кабана голяка, можна зробити вивід, що перше на порядки популярніше, ніж друге :)

можна зробити вивід, що перше на порядки популярніше, ніж друге :)

«Нет, это просто все ваши увлечения сосредоточены только на уютном автокресле» © :)

Далеко не всі, але авто — це для мене важливо та цікаво

Далеко не всі, але авто — це для мене важливо та цікаво

А никто с этим не спорит. просто автомобилисты напоминают веганов — они настойчиво пропагандируют свои взгляды :)
«как ты можешь сидеть на диване, вот же руль!» — «как ты можешь есть труп коровы запивая кровью помидоров!»
закидоны (уж простите), одного уровня.

зы это всё равно что я бы спрашивал — «как ты можешь сидеть за бесполезным рулём, вместо того чтобы улучшать грамматику постгре!». :)

Да я тільки «за» щоб менше їздили й було більше свободи на дорогах. Але тут такий нюанс: це все закінчується «міста для людей» (читай «для хіпстерів на самокатах») і обмеженнями для авто... :( Так що сидіть краще по домах й покращуйте граматики чи грайте в свої 4к ігри на 55-дюймових телеках, а я з задоволенням покатаюсь на родстері по альпійських серпантинах :)

Да я тільки «за» щоб менше їздили й було більше свободи на дорогах. Але тут такий нюанс: це все закінчується «міста для людей» (читай «для хіпстерів на самокатах») і обмеженнями для авто... :( Так що сидіть краще по домах й покращуйте граматики чи грайте в свої 4к ігри на 55-дюймових телеках, а я з задоволенням покатаюсь на родстері по альпійських серпантинах :)

мы так и делаем, но вы продолжаете упорно рекламировать нам вождение и убеждать что

Ну не всім же насолоджуватись лише лежачи на дивані перед телеком, або сидячі у вагоні метро,

— если правильно понимаю, что коннотативно это подается как «заниматься хернёй», не так ли?

добре, добре, їздіть собі на ваших метро й радійте, не треба «херней» страдати :)

добре, добре, їздіть собі на ваших метро й радійте, не треба «херней» страдати :)

Скажите, а вы, совершенно случайно — не веган? :)

«задоволення від водіння» — брр, я знаю що такі люди існують, але все одно дуже важко для себе таке прийняти.

Все залежить від того, де водити. Якщо немає пробок, є розміточка, гарні дороги, без ям, то чом би й не подобалось?

то чом би й не подобалось?

плохому танцору яйца мешают

а так я тоже не понимаю вот как люди танцуют и какое удовольствие от этого, еще и деньги за это платят

Так питання мабуть не в майндсеті, а в очікуваному лайфстайлі — нащо будувати відносини з тим, чий лайфстайл тобі не підходить.

Саме так. Цілком логічно що якщо дівчина — улюблена донечка з заможної родини то вона не захоче жити з якимось бідним студентом в общаге.
Але дивно інше: дівчата з зовсім бідних родин — також бажають лакшері життя! Цей дурний вплив моди вимагає від них шукати «гаманець», а не партнера.

Але дивно інше: дівчата з зовсім бідних родин — також бажають лакшері життя

Було б дивно якби не хотіли:)

дівчата з зовсім бідних родин — також бажають лакшері життя!

типу «кесарю — кесарове»? шо за дискримінація? якщо її батьки не змогли забезпечити дівчині нормальні умови, то все, треба сидіти на дупі рівно?
та й про яке «лакшері» мова? типа автівка, видпустка, ресторан, одяг — це вже тільки олігархи можуть собі дозволити? вже ж давно не 90-ті :)

мне кажется наоборот — если девушка из бедной семьи смогла выйти замуж за богатого мальчика, то это говорит о ее способностях и может быть даже о таланте. все таки преодолеть мезальянс — это не фреймворк выучить, хз как это они делают

Внешность, что сказать.
Очень много мужчин готовы рядом с собой терпеть набитую дуру, но с красивым телом.
В этом, увы, есть смысл: деньги не заберёт (кроме тех что сам дашь) ибо тупая, красивое тело приятно использовать и нужно для статуса. Дополнительно к этому ещё накладывается низкий шанс повстречать красивую и умную в одном флаконе, чаще приходится выбирать.
Женщинам же наоборот во многом всё равно на внешность мужчин и важнее размер кошелька. As is.

Не все так однозначно. У девушки с богатой семьи и так есть деньги, потому это не что то такое диковинное, к чему она стремится. Родители все ровно обеспечат. А вот бедная скорее всего будет пытаться решить свои инстаграмные финансовые хотелки за счет парня.

Я жив у звичайній незаможній родині. Усі родичі та сусіди працюють хто-де але живуть приблизно так же. Тому що на лакшері життя звичайні люди не заробляють.
Коли я планую якою буде моя родина — то я за зразок маю родину батьків, родичів, друзів. Це означає можливість прокормити себе та дітей, накопичити їм на освіту, але грошей на лакшері у родинному бюджеті ніколи не буде! Тобто скільки своїми руками чесно заробив — то і твоє. Грабувати та вбивати заради грошей я ніколи не піду.
І от десь поряд живе дівчина з такої ж родини. І вона уявляє що чоловік має подарувати їй сукню, шубу, авто — а вона ніколи у житті не буде працювати і навіть домашні справи робити (має бути прислуга). Звідки ця дурня?
Звичайно, життя завжди пропонує шлях до «легких грошей». Для дівчини це — торгувати тілом, для чоловіків — піти в ІТ торгувати мозком. Але І те і інше — не на завжди. 10 — 20 років і усе: підстаркувата повія чи вигорілий ІТшник вже не зароблять тих грошей, до яких звикли на «піку кар’єри».
У чому різниця? Розумний ІТшник, який продає своє життя за гроші — не спустить ці гроші на лакшері (бо він «анальник»). Він купить квартири, чи побудує будинок, вкладеться в акції — і на пенсії зможе не бідувати. А може йому ще пощастить зустріти нормальну дівчину і усе зароблене він інвестує у родину та дітей.
А от «лакшері дівчинка» залишиться з купою старих суконь (у які вже не влазить), але без роботи і без копійки. На життя як було, вона вже ніяк не заробить — отже залишаться тільки «сурогати» щастя: горілка та наркотики.
Це був ще один лонгрід на тему синиці та лелеки.

шлях до «легких грошей»
Для дівчини це — торгувати тілом, для чоловіків — піти в ІТ торгувати мозком.

Ну ви не порівнюйте, для торгівлі тілом все ж таки не потрібно кілька років вчити якусь нудятину, потім ще рік-два працювати за досить посередню зп і лиш після цього вийти на пристойний рівень доходів.
Елітні повії доречі заробляють сильно більше айтішників. Але більшість з них ці гроші так само швидко спускає на вітер, бо це заняття сильно б’є по психічному здоров’ю. Розуміння поняття «інвестиції» і фінансова грамотність там є дуже у небагатьох.
Хлопці також можуть піти в ескорт, доречі. Хоча для цього звичайно потрібно бути привабливим і слідкувати за собою, а не бути лисіючим поросятком з животиком в рожевій сорочечці як типовий український айтішник після 25-30 років.

Скоріш за все дівчинка із заможної родини може дозволити себе зустрічатися з різними хлопцями, бо, все одне фінансово забеспечується батьками. І це також може бути трамплін для хлопця з бідної сім’ї. Не факт, що все приведе к весіллю, але деякий час позустрічатися може. Щодо дівчинки з бідної сім’ї, то скоріш за все, вона буде намагатися вибратися з того дна любими засобами. Або сама, працюючи 24/7, або зустріне хлопця з більш привабливими даними для старта.

Маленький вопрос, а на кой икс адекватному парню такой трамплин? Чтобы потом в случае чего его этим «трамплином» укоряли? Нафиг надо, лучше всего добиваться своими силами.

Ми же розглядаємо різні моделі.А кожен вже обирає, що краще для нього

а на кой икс адекватному парню такой трамплин? Чтобы потом в случае чего его этим «трамплином» укоряли?

если потом как Шварценеггер, то пофигу, пусть мудят

Девушек так постоянно укоряют и не без причин и почему-то они выбирают укоры вместе с возможностью не работать и прочее.

ну там речь шла о программисте 46 лет, хотя я хз, может у него водительских прав нет или он дальтоник и ему вообще нельзя за руль

Я не дальтоник — але за кермо мені сідати не можна. Я це зрозумів з картингів та відео — ігор. У мене занадто довгі ланцюжки прийняття рішень у мозку — я звик усе обдумувати. Поки думаю куди і як повертати — вже їду по тротуару. Добре що це тільки у GTA. У реальному житті я краще на таксі поїду.

картинг та відеоігри немають нічого спільного з реальним водінням, ВЗАГАЛІ.

Я в автошколу пішов маючи непоганий стаж в ETS2 і Snowrunner, до цього додати всякі GTA і тому подібне, а як вперше сів за реальне кермо то цей досвід дуже допоміг

Не, ну если чувак тормозит с принятием решений и боится дороги, то за руль точно не надо. В действительности для езды нужно всего лишь держать дистанцию до впереди идущей машины и успеть ударить по тормозу при изменении дорожной обстановки. Повороты — это вообще отдельная тема. В родном городе знаешь все перекрёстки, когда какой ряд занимать, куда поворачивать. В чужом городе могут быть свои приколы. Особенно неприятно в этом плане поразила Винница, если ехать через неё транзитом. Полно перекрёстков, где прямо можно только с левого ряда, а с правого — только направо. Хмельницкое шоссе этим славится в обе стороны, только успевай перестраиваться между перекрёстками. Кстати, из-за этого там и бывают в основном аварии судя по местным пабликам.

Особенно неприятно в этом плане поразила Винница, если ехать через неё транзитом. Полно перекрёстков, где прямо можно только с левого ряда, а с правого — только направо

О ДА!!!!!! ВИННИЦКАЯ РЯДНОСТЬ НА ДОРОГАХ!!!!111
Нерегулируемые пешеходные (и просто) перекрёстки....
Стал не туда — и всё, ехаешь в неизвестном направлении.
А так — город очень даже приятный. Ну, центр по крайней мере.

У меня тоже длинные.
Водить не люблю, но вожу.
Причем в плохих условиях типа снега и льда — явно лучше жены, выгоняю ее нафиг и сажусь за руль.
Просто рефлексы вырабатываются и мозг не задействуется по большому счету.

А как это измерить? А то недавно в левом ряду в повороте на хорошей скорости встретился сугроб, скорее всего слетевший с крыши ленивого водятла, было неприятно, но среагировал правильно, хотя уроки вождения в зимних условиях были очень давно.

измерить реакцию достаточно просто. есть тест с линейкой между ладонями, есть тесты в интернете на скорость принятия решений.
А вождение — никак. Но жену на нашей Киа с шиповкой заносит — а меня нет.
Просто разная манера вождения. Ну и отвлекается она чаще.

А якщо, наприклад, не водити у зимовий період — як швидко втрачається рефлекс?
Я от розумію що на відпустку чи вихідні (у теплі пів року) мені машина була б корисна. Але увесь інший час працюю з дому — нема куди і навіщо їхати.
От і думаю — якщо їздити тільки іноді то будуть зберігатися навички чи кожен раз будеш тупити?

А якщо, наприклад, не водити у зимовий період — як швидко втрачається рефлекс?

Не очень быстро. Минут за 15 восстанавливаются
Т.к. я сам — машину вожу, но не люблю этого делать — могу «поделится опытом»
1. Моторика нарабатывается. Просто надо практиковаться. Первые несколько месяцев будет казаться что «да никогда я не научусь и не получиться у меня!». Но потом это проходит.
2. Никуда никогда не спеши. Не лезь, не обгоняй, лучше пропусти. Если тебе куда-то надо успеть- просто выезжай пораньше. Если уже опаздываешь — опаздывай, не гони. Лучше приехать на 20 минут позже, чем на 30 лет раньше.
2а. Не отвлекайся, следи за дорогой. Не включай радио, аудио книги, не трепись с пассажирами. Особенно опасно «ой, посмотри <направление на обїект>». Не отвлекайся.
3. Заведи нормального механика и следи за ходовой, рулевой, тормозной. Ну и движком. Они всегда должны быть в идеальном состоянии. Пусть у тебя весь кузов будет подёртый, но жизненно важное — не должно подводить. 4. Аналогично — резина. На зимнюю переходи заранее. Да, тогда она «быстрее сносится» — но это лучше, чем при неожиданном морозе ты влетишь куда-то.
Короче — если у тебя не совсем уж клинический случай — то ничего страшного не будет. Просто займет чуть больше времени для того, чтобы ты перестал уж слишком напрягаться за рулём.

У нас с Вами очень отличается стиль езды (и мышления), судя по всему))
1. Учился ездить в селе с 14-15 лет. Никогда в голову не приходило что-то типа:

«да никогда я не научусь и не получиться у меня!».

, всегда был уверен, что ничего сложного-невозможного тут нет)
2.

Не лезь, не обгоняй, лучше пропусти.

. Что-то такое непонятное из разряда «не носи яркую одежду, не выделяйся, не умничай» и тд))
Именно «лучше пропусти» — это когда кто-то конченный едет прям))
2а.

Не включай радио, аудио книги, не трепись с пассажирами.

, кому ж так понравится машину водить?) Какие-то сплошные ограничения))
На счет аудио книги, тут согласен, если прям слушать, то внимательность понижается на сколько-то десятков процентов (были исследования, не помню точных чисел, там что-то 20-30%)
3.

Заведи нормального механика

— где ж его взять-то?)
4. Слежу за погодой просто, если прогнозируют похолодания/морозы, перехожу на зимнюю, а в +10/+15 не вижу смысла заранее переходить)
А если уж неожиданно ударил мороз и ты на летней, оставь машину до потепления, да и все (лично у меня такого не было)

Именно «лучше пропусти» — это когда кто-то конченный едет прям))

Ні, краще ломитись як баран і тоді аварій точно не буде /s. Завжди коли не впевнений, то краще пропустити, тому що по дефолту треба очікувати чогось «конченого» від будь-якого учасника руку. Що там у голові людей ти не знаєш.

Я не писав про «ломитись як баран», але якщо хтось ломиться, то саме таких «краще пропустити»
А в звичайному русі ти просто спокійно пропускаєш людей
Я апелював до слова «краще»

1. Учился ездить в селе с 14-15 лет.

В городе, в 38.

Что-то такое непонятное из разряда

Лезь, обгоняй, учи всякий лохов, как надо вести себя на трассе © Не, так лучше не делать

Какие-то сплошные ограничения))

Зато живой.

Лезь, обгоняй, учи всякий лохов, как надо вести себя на трассе

Прям из крайности в крайность)
Это не мой стиль, как и пропускать всех подряд — не более, не менее)

Помоему вообще не пропадает.
Но к новой машине где-то полчаса надо привыкать. Минут 10 только настройки руля и сиденья менять.
Ну если не будете пару месяцев водить свою, считайте — новая.
Это если не считать точности парковки, сильно осторожнее надо после перерыва.
Наиболее фигово выглядит переход с постоянной машины на машину с другими углами руля. К примеру, с Киа на зазовскую шевроле. Ну или если сильно отличаются габариты(с хетчбека на 8местный микроавтобус, например. А так, даже переход на калечный автомат как в новых и10 напрягает, но водить не мешает.
«Заведи механика» класная идея, но лучше просто новую машину купить.

Еще б найти где-то «того самого» механика, которому можно доверять))

Еще б найти где-то «того самого» механика, которому можно доверять))

Это да, огромная проблема.

«Заведи механика» класная идея, но лучше просто новую машину купить.

Строго по секрету — даже для новой машины — хорошо бы иметь хорошего своего механика :)

Нове авто переші 2-3 роки на гарантії, тому тільки ОД, і часто він один у місті — не повибираєш. А далі — або продаєш авто і міняєш на нове, або залишаєшся у ОД (якщо сервіс і ціни норм), або вже починаєш когось шукати

Нафига? У меня новая киа была, там из механики надо было только болты на место поставить защитного щита, которым жена наехала на что-то.
ТО раз в год и все работает.

Нафига? У меня новая киа была, там из механики надо было только болты на место поставить защитного щита, которым жена наехала на что-то.
ТО раз в год и все работает.

А зачем нам системщик/компутерщик? оно и так всё работает, давайте его уволим!
Обычная ошибка выжившего.
«у меня нет болезней потому что я не хожу к врачу» ©

ну так оно на гарантии и количество гарантийных случаев не превышает 5% в год.
ТО проводится. На ТО у меня никаких отклонений не было. Ни на одном.
да, вам не нужен по большому счету системщик работающий с железом если у вас dell с 5 летней гарантией и сервисом замены и он опечатан производителем. Не работает блок — поменяли.

если у вас dell с 5 летней гарантией и сервисом замены и он опечатан производителем. Не работает блок — поменяли.

Кто-то должен его менять, кто-то должен следить.
«поменяли» — это время, это простой. Чтобы не было простоя — нужен еще один такой же системник, с точно таким же ПО на борту, чтобы замена не занимала много времения.
Не всё так просто.

Инженер Dell. а переносом данных занимается специальная их приблуда. Доставка в течении 24 часов, по некоторым контрактам — в течении 4х. Делл сами хранят второй системник рядом с вами.
Короче, это не ваша проблема если вы за такой суппорт заплатили.
Прямо к вам в офис прийдут, отсоединят, присоединят, перенесут данные.

Инженер Dell. а переносом данных занимается специальная их приблуда. Доставка в течении 24 часов, по некоторым контрактам — в течении 4х. Делл сами хранят второй системник рядом с вами.
Короче, это не ваша проблема если вы за такой суппорт заплатили.
Прямо к вам в офис прийдут, отсоединят, присоединят, перенесут данные.

Тоже неплохой вариант. Жаль только у нас поблизости нету инженеров Делл :(

Есть. Но в Украине 24ч контракт только в Киеве и Днепре, на остальной территории 7 дней...

Есть. Но в Украине 24ч контракт только в Киеве и Днепре, на остальной территории 7 дней...

Т.е. мне проще самом сгонять в Винницу, купить там новый ноут, засетапить его — чем ждать 7 дней (минимум, это же небось рабочие, а не календарные дни) чем полагаться на саппорт, гарантии и так далее?

зы у нас вот на такой случай есть инженер по железу и пачка предустановленных ноутов в шкафу. Хотя вы, конечно, правы — собственный инженер роскошь, он не нужен :)

Ну вам да. А какомуто агроному на ферме фиг знает где с западными инвестициями — неа.
Просто доставка день-в-день в Украине не работает.
учтите, что сломаться то может что-то редкое. К примеру, контроллер внутри сервера и его может и не быть в Украине.

учтите, что сломаться то может что-то редкое. К примеру, контроллер внутри сервера и его может и не быть в Украине.

Нам память в сервер доставляли полгода, кажется. Но это было давно и сервер был очень-очень белый.

Оно от плана зависит и возраста сервера.

Оно от плана зависит и возраста сервера.

на то время был очень новый. просто само по себе железо было очень редкое, на шине CBUS II, очень нечасто встречалось. К примеру — под него там и не вышло ядро линуха, т.к. ни у одного из разработчиков линуха не было доступа к такому серверу :) (точнее — не было доступа у того чела, который занимался мультипроцессорностью в ядре)
а шина, конечно, была просто офигенная.
UPD COROLLARY C-BUS II

Если вы выбрали план advanced или более продвинутые — это проблемы делл. Ну или они вам по SLA денег должны.

Если вы выбрали план advanced или более продвинутые — это проблемы делл. Ну или они вам по SLA денег должны.

как ни странно — это МОИ проблемы, у делла то всё отлично, это ж у меня сервер не работает :)

Там в контракте санкции за недоставку.

Там в контракте санкции за недоставку.

Класс! Это прям как у водоканала — «за те дни, когда у вас нету воды — мы не берём с вас абонплату» :)
Клиентам будет очень приятно узнать, что за то время, пока они не получали услуги — «делл будет оштрафован» :)

Ну там приличные. До полной стоимости сервера.
оштрафованы будут те, кто не организовал на ближайшем складе комплектующие

Ну там приличные. До полной стоимости сервера.
оштрафованы будут те, кто не организовал на ближайшем складе комплектующие

Клиентам будет очень приятно узнать, что «пусть мы и не смогли <купить билеты, получить посылку, оплатить поездку> — зато менеджер делла будет оштрафован на крупную сумму»

Клиентам будет несомненно приятно узнать, что вы не зарезервировали инфраструктуру и ваша архитектура требует единую точку отказа.
Но как бы если такая точка есть, то подписывается контракт который стоит дороже и сумма ощутимая для dell.
проекты бывают разные, от «фиг с ними с клиентами, неделю потерпят» до " надо второй такой же сервер рядом в режиме hot-standby и тройной запас по нагрузке"(было, когда мы обслуживали экзитпол выборов в США, и резерв каналов и свичей там тоже был)

Клиентам будет несомненно приятно узнать, что вы не зарезервировали инфраструктуру и ваша архитектура требует единую точку отказа.

мы скажем им, что «менеджер, который это не сделал — будет оштрафован» ©

Ваше дело. Если ваших клиентов это устроит — все в шляпе.

Или даже лучше: «Мы за это оштрафуем делл, они должны были» ©

Якщо покупати нові авто, то вирогідність попасти на ремонт приблизно така, як і не попасти на ремонт при купівлі б/в. Саме так це і працює

Если зимой не кататься, сядет аккумулятор и если нужно будет куда-то поехать, то лишний головняк. Последнее время тоже работаю из жилой локации, но куда и зачем поехать всегда можно сообразить от заполнения холодильника до того, чтобы набрать воды на источнике.

но самому разве приятно ехать на свидание на трамвае, а потом жевать ватрушку в кафе?

Коли я був студентом і жив на 200 долл/місяць то більшість моїх побачень проходила в стилі «посидіти на плитах коло артпричалу із сидром» або «купити дешеве вино, сидіти на даху заброшки і цілуватися». В цьому була якась своя студентська творча романтика.
Зараз коли грошей сильно більше, є машина і можливість запросити дівчину в якийсь пристойний ресторан та оплатити рахунок на обох, це відчувається якось пластиково та фейково, побачення проходять хіба не в атмосфері інтерв’ю, все дуже чемно, прилизано і «по-дорослому».
Тож не знаю. Стало звісно комфортніше, але душі сильно менше.

Також не розумію з яких пір мірилом хорошого побачення стало похід в оверпрайснутий пафосний ресторан з цінниками 1000+ грн. за страву і мініатюрними десертами по 300-400 грн? Деякі вже навіть від суші воротять носом, хоча раніше рахувалося топовим побаченням.

Побачення це емоції, а не прийти дорого пожрати щоб потім перед подругами хвастатись.

Я не проти тратитись на дівчину, але:

1. Вона має мені подобатися а ще краще бути моєю дівчиною, а не рандомна баришня із тіндера яку я перший раз бачу і не знаю чи захочу ще раз з нею зустрітися. А якщо вона просить за нею заїхати чи визвати їй таксі, і воротить ніс від звичайного кафе (не столовка, не кава з кроусаном і не пузата хата) — це вже червоний флаг.

2. Має бути здоровий глузд. Я краще на повітрянній кулі її покатаю чи замовлю вертольотну екскурсію над Києвом що по фінансам буде навіть дорожче ніж оверпрайснутий ресторан ніж поведу в ресторан. На День Народження, можна, на якусь річницю можна, но не на рядове побачення.

на повітрянній кулі її покатаю чи замовлю вертольотну екскурсію над Києвом

Точно, випивати на кулі чи у вертольоті значно прикольніше :)

воротить ніс від звичайного кафе (не столовка, не кава з кроусаном і не пузата хата) — це вже червоний флаг.

якщо воротить ніс від пузатої хати то шли її нах одразу.

Часто з дружиною якраз так і сидимо десь, просто вино/пиво стало дорожчим і замість чіпсів славнозвісні сири по 500.
А деколи нічого кращого не треба за отой власне борщ із салом і по 150 самогону ))

ну было дело и на маршрутке, и ниче
На костылях тоже прыгал на свиданки xD

На костылях тоже прыгал на свиданки xD

действие тестостерона — вижу цель, не вижу препятствий хD xD

Не знаю, прикольно?
Можно на трамвае, потом посидеть в хорошем ресторане на набережной, потом побегать по песку по заброшеному пляжу.
Почему нет?
Люди разные.
У меня есть знакомая которая предпочитает просто гулять, а не в ресторане сидеть.

та ясен пень, что разные, поэтому меня и прикольнуло, вот это

І це очікування від першого побачення, що вже далі то буде...

как будто это такой кошмар-кошмар, что просто не сошлись в предпочтениях

но самому разве приятно ехать на свидание на трамвае

Еще как, как и каждый день. Нет надо специально держать авто, чтобы три раза в год выехать с понтами всратых нищебродов постсовка забрать потертую ватрушку.

но самому разве приятно ехать на свидание на трамвае
Еще как, как и каждый день. Нет надо специально держать авто, чтобы три раза в год выехать

на трамвае каждый день, а на авто три раза в год

ты водителем трамвая работаешь или контролёр?

Хотел пошутить про 168 маршрутку, но не поймут)
Ну кста на свиданку на веле — норм, не подходящие варианты отпадут сразу

Ну кста на свиданку на веле — норм, не подходящие варианты отпадут сразу

та норм, я ездила, но в Берлине всем пофигу. тут, наверное, и на роликах можно приехать никто и не заметит.
вот кстати не знаю как отреагировали бы если в Киеве тетя 35 лет ехала на свидание на старом веле местами уже с ржавчиной и с не работающими передачами, ещё и седлушка скотчем заклеена. наверное это типа бомжиха или дура какая то ( но я хз на самом деле, в Киеве не жила )

В Амстердаме тётя ещё при этом на кэблах может быть)

да, у вас ещё хуже зоопарк чем у нас в этом плане

В Києві тьотя 35 років може на самокаті приїхати, але це з квітня по листопад

В Києві тьотя 35 років може на самокаті приїхати, але це з квітня по листопад

зимой тети/самокаты либо впадают в спячку, либо улетают на юг

Усе правильно робив!
Дівчата чомусь чекають аби їм з самого початку догоджали. Намагалися «купити» дорогими ресторанами, квітами чи якимось подарунками. Щоб розважали розмовою, розсипалися у компліментах...
Але невже хтось думає що хлопець усе життя буде так поводитися?
Ось наприклад ви збираєтесь вийти прогулятися зі своєю родиною. Ви питаєте: куди підемо? Чи просто пропонуєте: давайте підемо в центр. Побачили кафе, чи морозиво, чи щось цікаве — хтось з родини пропонує — а підемо туди.
Але уявіть що голова родини виходить заздалегідь, чекає свою дружину (і дітей) біля дома — дарує квіти, потім везе кудись на шопінг, усе їм покупає, потім до ресторану обідати, потім у кіно чи ще кудись. При цьому постійно питає «чого ще хто бажає» та не забуває робити компліменти дружині ... Таке можна побачити хіба що на юбілей!
Та і взагалі: я не розумію як комусь може подобатись оце фальшиве підлабузництво? Чи хотів би я аби якась дівчина чекала мене біля дому, дарувала мені щось (хай не квіти — а шоколадку), потім пропонувала зводити мене кудись на комп’ютерну виставку чи на авто-салон, чи просто попити пива в пабі? При цьому постійно казала який я крутий, сміливий, вродливий, сильний і усе таке.
Воно може і гарно звучить — але мене б налякало до чортиків! Таке може закінчитися або викраденням і катуванням заради грошей чи квартир, або пропозицією працювати на ФСБ.
Я завжди ставлюся до людей так, як звичайно. Якщо тобі подобається робити те, що я роблю — нам один шлях, якщо не подобається — не мовчи, пропонуй інше, може мені сподобається. Але здогадуватись чим догодити чи звабити дівчину — дурне заняття! Особливо тому, що завжди повно дівчат якім потрібні від тебе лише гроші: заплатив — і вона щаслива, і ти.

Да эта история стара, как мир — есть категория женщин, которые думают, что кексом можно манипулировать в своих интересах, типа он нужен только лишь мужчине. С противоположной стороны есть дядьки, которые на это ведутся и задаривают, «принцесс» по любой прихоти и топу ножкой. Классика экономики — есть спрос, есть предложение.

он только мужчине и нужен. вернее только некоторым мужчинам. остальным нужен не кекс, а либо вообще ничего, либо мамка, которая будет водить на выставку, хвалить его, шоколадку покупать.

Ну если не нужен кому-то, стоит сходить провериться, наверняка что-то с либидо или гормонами. По поводу мамок и шоколадок — очень интересно, но никуя не понятно к чему эта шляпа.

Это он выпалил свои психологические проблемы.

Так это еще и он? Еба, по риторике прослеживалась женская душа, а оно вон как вышло.

Это он выпалил свои психологические проблемы.

Бобер?

Ну если не нужен кому-то, стоит сходить провериться, наверняка что-то с либидо или гормонами.

спасибо. выпишут гормоны, терапию, а потом вместо нормальной спокойной жизни ему надо будет каждые 3 дня пися-в-писю, это в мире животных

Ну ты «мастер пера», что сказать хотел/хотела, никуя не понятно.

когда говорят на китайском мне тоже не понятно, угадай с одного раза в ком проблема?

В тебе конечно же.

нет, проблема в том, кто пристал и бежит следом «я не понимаю, я не понимаю, я не понимаю»

что сказать хотел/хотела, никуя не понятно.
очень интересно, но никуя не понятно к чему эта шляпа.

ну то есть в тебе
и отстань

он только мужчине и нужен. вернее только некоторым мужчинам

Ну да :-))
А потом как у Подеревьянського:

...
І от приходять вони в бєсєдку, а вона йому і каже: «А тепер *бі мєня». А він їй: «как ето?» А вона говорит єму: «от сейчас я тобі покажу, как ето». І не он її, а вона його сама ви**ла.
...

фу какая неприличная необразованная женщина

Наоборот образованная. Цитирует живого классика.

фу какая неприличная необразованная женщина

Я не женщина, я мавпа, мне можно
А ты женщина, тебе нельзя =)

Ну, значить, він їй целку зламав, йому понравилось. А вона лежить і каже: «а тепер пішов на хуй». А він: «как ето?..» От, жалко пацана.

Шо ж ти тіко половину запостив!?

Усе правильно робив!

ну если у него цель была походить с малознакомой женщиной по городу, то конечно правильно. можно было даже с ней не знакомиться, а просто выйти на улицу и пройтись по многолюдной улице — по любому кто то будет идти рядом

Я розумію саме так: він бажав прогулятися з дівчиною по городу. Я багато подорожував — і можу сказати що найближча людина з якою ти можеш часами іти берегом моря і розмовляти про усе на світі. Іноді хто готовий іти з тобою поруч — той і є твій друг.
P.S. Аби отримати дівчину заради сексу — не треба нікуди нікого довго водити. Справді — навіть знайомитися не треба.

не может вчера чужой человек за один день стать

найближча людина з якою ти можеш часами іти берегом моря і розмовляти про усе на світі

для этого и существуют все эти ритуалы ухаживаний — чтобы немного сблизиться и перейти к следующиему этапу сближения в горизонтальном положении. а то, что они некоторым кажутся несправедливыми, ну изобретайте значит что то новое, где женщины вам будут дарить подарки и носить вас на руках. большие, сильные такие, щедрые женщины.

Ритуалы ухаживаний могут принимать разные формы, в зависимости от желаемой цели. Если цель — именно

немного сблизиться

т.е. узнать друг друга в плане интересов, жизненных ценностей, увлечений и т.п. — то, для этого, совсем не нужно шоу с дорогими ресторанами, «бандитскими» букетами на 101 розу и т.п. Посиделок в уютном приличном кафе будет вполне достаточно. А, в хорошую погоду, вполне можно дополнить посиделки в кафе прогулкой по каким-то красивым романтичным местам города.

А вот если цель — в первую очередь, оценить финансовое состояние «кандидата», а, точнее, даже его готовность и желание делать широкие жесты — вот тогда дорогие рестораны, шикарные букеты и всё прочее в этом же духе становится обязательной частью программы.

Ну и, тут ещё нужно учитывать специфику именно сайтов знакомств, где полно дамочек, целенаправленно ищущих «упакованных» дяденек, готовых обеспечить им красивую жизнь.

финансовое состояние «кандидата», а, точнее, даже его готовность и желание делать широкие жесты

это входит в

узнать друг друга в плане интересов, жизненных ценностей, увлечений и т.п

откуда у некоторых мужчин страх делать широкие жесты? это жадность или страх быть использованным?

если второе, то как можно быть использованным если сам хорошо провел время?

откуда у некоторых мужчин страх делать широкие жесты? это жадность или страх быть использованным?

Давайте спочатку визначимося, ми за рівні права, чи як? Якщо за рівні права, то вважаю недоречним ображати чоловіків ставленням до них як до ходячих гаманців.

Давайте спочатку визначимося, ми за рівні права, чи як?

о каких правах речь? вы что хотите равные права на свидании или извините, в кровати? нет, я против такого. в смысле кто как хочет, так и живёт, мне пофигу, но сама я за традиционное распределение гендерных ролей

ображати чоловіків ставленням до них як до ходячих гаманців.

это ваше определение щедрого мужчины
на самом деле щедрый мужчина это просто щедрый мужчина, а не ходячий кошелёк

извините, в кровати

А що, в нас різні права виявляються? о_О

но сама я за традиционное распределение гендерных ролей

Яких саме? За законом шаріату чи ще щось?

на самом деле щедрый мужчина это просто щедрый мужчина

Щедрість не обов’язково мусить бути направлена на купівлю доступу до «дірок». Можна просто донатити на ЗСУ... ;)

извините, в кровати
А що, в нас різні права виявляються? о_О

прав в кровати у вас нет никаких, эта область не регулируется государством или законом

традиционное распределение гендерных ролей
Яких саме? За законом шаріату чи ще щось?

дети уже лет с 3х понимают, что тети и дяди — это разные «виды» людей, а вы — нет. бывает.

Щедрість не обов’язково мусить бути направлена на купівлю доступу до «дірок».

то щедрость = ходячий кошелек, оскорбление

то щедрость = покупка дырок (но не обязательно)

я не хочу с вами продолжать дискуссию. противно.

прав в кровати у вас нет никаких

Тільки обов’язки?

дети уже лет с 3х понимают, что тети и дяди — это разные «виды» людей

Це не про розподілення гендерних ролей. Це про фізіологію та генетику.

я не хочу с вами продолжать дискуссию. противно.

Ви в публічному просторі. Терпіть.

откуда у некоторых мужчин страх делать широкие жесты?

Не страх, а нежелание делать их для, по сути, пока малознакомого человека.

Для любимой женщины и, тем более жены — какие вопросы? Но тут, простите, люди впервые друг друга видят и вообще ещё непонятно, найдётся ли у них что-то общее и вспыхнет ли искра.

страх быть использованным?

Это тоже может иметь место (и небезосновательно), если речь о знакомствах с дамочками с тиндера и прочих подобных приложений.

как можно быть использованным если сам хорошо провел время?

Так вот хорошее времяпрепровождение (и я сейчас отнюдь не о постели) — как раз, не гарантировано. Если мы о первой встрече двух людей, которые друг о друге вообще мало что знают.

Вклинюсь немного в ваш диалог.
У мужчин априори выбор не особо то велик:
Зовёшь на первое свидание в кафе — будь добр плати. Многим вообще не трудно это сделать. Но как понять что человек вышел с тобой не просто пожрать на халяву (и такие бывают, увы) и что человек будет таки партнёром в отношениях, а не просто багажом за которым придётся заносить одно место на поворотах? В то же время если ты сходу заявишь что-то вроде «ищу девушку, ради партнёрских отношений», даже те из них кто ищет тоже самое будут напуганы как мне кажется (как минимум потому что многие лет этак до 25 об этом всерьёз не задумываются).
P.s. для контекста: я семь лет в отношениях, из них два года как женат. Текст выше — субъективные наблюдения из предыдущего опыта и со стороны.

мне кажется редко кто вот так в лоб ищет сразу партнёрских отношений, люди сначала знакомятся, присматриваются друг к другу. поэтому имхо все эти ритуалы ухаживаний и хороши — это как правила игры и все понимают какой жест что означает и все уже давно за нас придумано.

Но как понять что человек вышел с тобой не просто пожрать на халяву (и такие бывают, увы) и что человек будет таки партнёром в отношениях, а не просто багажом за которым придётся заносить одно место на поворотах?

я не думаю, что многие ходят пожрать на халяву. и со стороны женщины — как ей понять, что это достойный кандидат, а не зайка, что ищет секс на халяву и скачит из койки в койку? я понимаю, что некоторым мужчинам наверное не очень нравится платить за малознакомых женщин и наверное хотелось бы платить 50 на 50. но тогда выбор женщин будет ещё меньше.

с другой стороны я порой сталкиваюсь тут на доу, когда говорят, что если каждый платит сам за себя или семейный бюджет 50 на 50 — это треш и зачем так жить.

присматриваются друг к другу. поэтому имхо все эти ритуалы ухаживаний и хороши

Если перевести на понятный нам гикам язык, то вот есть внутри нас нейросеть, она управляет всем что мы делаем (включая текст что я сейчас напишу), и для получения зелёного света «можно ходить вместе на свиданку», «а теперь за ручку», «а теперь в губки», «а теперь кекс», нужно подать ряд правильных импульсов на вход и удовлетворить слой идентификации партнёра.

Импульсы, в основном, стандартные — конфеты и цветы, но могут отличаться. Общее название, я бы дал такое — «он/она из моей стаи». То есть действия по сути являются языком общения особей. Для кого то это цветочки. Но лично я цветочков пугаюсь (особенно если их дарят мне, а не я), для меня общением будет — выбрать цветок в садовом отделе, пожарить на костре сосиски после вело прогулки, или если у девушки есть дома собака — что б собака залезла ко мне на колени на диване и облизала мне ухо. Вот тогда я понимаю — это мой человек и можно продолжать :-)

Потому, сам формат ухаживания, не настолько критичен, важна интерпретация нейросетью самих жестов ухаживания.

Потому, сам формат ухаживания, не настолько критичен, важна интерпретация нейросетью самих жестов ухаживания.

да. но понимая что означают ритуалы ухаживаний, я могу понять его интенции и условно свое положение в системе координат. даже если ритуалы не вызывают у меня особого восторга. подарил цветы — значит проявляет интерес (хотя я не люблю когда мне дарят цветы), пригласил провести выходные вместе — хочет сближения (хотя я не люблю срываться и ехать незапланировано куда то), не звонит-не пишет — интереса больше нет

а то недавно пришел пасынок (зайке 18 лет) и жалуется, что девушка в Реве сначала строила ему глазки, потом сделала вид, что потеряла телефон и попросила его позвонить ей на номер, а теперь прошла уже неделя и почему ОНА ему не звонит, у нее же есть его телефон xD xD

а то недавно пришел пасынок (зайке 18 лет) и жалуется, что девушка в Реве сначала строила ему глазки, потом сделала вид, что потеряла телефон и попросила его позвонить ей на номер, а теперь прошла уже неделя и почему ОНА ему не звонит, у нее же есть его телефон xD xD

Ну тут важно понимать контекст ) что происходит. Может там динамо уже начинается! А так ей ничего не мешает позвонить ему ))

та какое там динамо? они ни разу с тех пор не видились и не созванивались. а так у нее уже сильный перевес шагов считай 2:0. если он не делает следующий шаг, то это выглядит как отсутсвие интереса с его стороны и чего навязываться?

та какое там динамо? они ни разу с тех пор не видились и не созванивались. а так у нее уже сильный перевес шагов считай 2:0. если он не делает следующий шаг, то это выглядит как отсутсвие интереса с его стороны и чего навязываться?

Согласен. Но вообще надо просто комитить (делать шаги). И относиться к процессу как к игре. Сделали ставку небольшую — может будет возврат инвестиции, а может и нет. Ставка должна быть для самого себя некусачая. Тогда их можно много делать, и это не будет других перегружать.

да. это такая стратегия на расслабоне. но шаги можно делать большие или несколько сразу, но тогда надо понимать зачем это делаешь и быть готовым к не очень приятному чувству, что ты паровоз и тебе почему то сильно больше надо. но опять таки — если примерно понимаешь зачем ты это делаешь, то можно пережить.

да. это такая стратегия на расслабоне

Для кого то именно такая стратегия и приемлемая — что б приятно было вместе проводить время, а не распутывать-разгадывать «добился и звезду с неба сорвал». Опять таки, это все про интерпретацию сигналов нейросетью =)

мне кажется она приемлемая как раз для большинства

все таки отношеньки человек заводит для получения кайфа, а не чтобы маятся это «я сорвал/а звезду» или «звезда на голову упала (нас**ла)»?

мне кажется она приемлемая как раз для большинства

Ну это когда особь переростает неизбежную стадию оленьих боёв
После этого все и становится на свои места в голове =)

ну если у него цель была походить с малознакомой женщиной по городу, то конечно правильно

Це саме те, що ми зазвичай робимо в сім’ї — гуляємо містом, тому тест кейс був вірний :)

ну если у него цель была походить с малознакомой женщиной по городу, то конечно правильно
Це саме те, що ми зазвичай робимо в сім’ї — гуляємо містом, тому тест кейс був вірний :)

у тебя семья это малознакомые люди? вчера познакомился? ))))

меня порой удивляет — ну вот как можно работать в IT, занимать руководящие должности и при этом не в состоянии видеть отличия в контексте или исходных данных

у тебя семья это малознакомые люди? вчера познакомился?

На першому побаченні з дружиною (обидва вже були айтішниками на той час), ми гуляли 3 години по місту, а потім сиділи в макдональдсі під Майданом. Я так розумію, що тп, яку тут обговорюють це б не зацінила. А ми от вже 17 років разом.

конечно если женщина не любит с малознакомым человеком гулять по городу, то она тп

а если к тому же она не хочет жить в Ханновере, то тп в квадрате

а если к тому же она не хочет жить в Ханновере, то тп в квадрате

На той час я знімав однушку в хрущі, навпроти сізо, з балкону був вид на віконце Юлі Тимошенко, яка платочком махала. І, прикинь, цього вистачило :)

балкону був вид на віконце Юлі Тимошенко, яка платочком махала

И ты возможность скорешиться с Тимошенкой — променял на Ханновер?!

На той час я знімав однушку в хрущі, навпроти сізо, з балкону був вид на віконце Юлі Тимошенко, яка платочком махала

капец, и при таком исходнике ты пригласил будущую жену погулять по городу? O_o

Тобто тобі Тимошенко подавали сигнали (робила кроки назустріч) а ти її проігнорив?

Я чекаю продовження цієї історії, раз 3 години прогуляли то мала бути іскра або просто жуйкою приклеїлись.

ChatGPT українською відповідає довго й самовільно перейшов на англійську.

Ось версія від програміста, який побачив враження на форумі:

Today I had a date with a girl I met on a dating site. I was looking for a serious relationship and wanted to start a family, as I was previously married but my marriage ended because my wife and I couldn’t have children.

I was surprised by the girl’s attitude on the date. All the other guys she went on dates with took her to cafes, restaurants, and the movies, but we just walked around the city for three hours and didn’t even buy a coffee. I offered to buy her flowers, but she declined. I also asked her if she wanted me to buy her a candy bar, and suggested buying her an ice cream, but she seemed uninterested.

As a 46-year-old man, I’ve never met someone like her before. I was hopeful that this could be the start of something special, but based on her response, I don’t think she felt the same way. It’s a shame because I really thought we had a connection.

обое старые пни, пытающиеся нагнать ушедшее время
омерзительная и грустная картина

От тюрьмы и от сумы не зарекайся. Ты тоже можешь стать таким пнем, люди разводятся очень часто и в любом возрасте.

Та не тільки це. Дружина втратить красу, обзаведеться животом і целюлітом. І чим вона краща ніж потенційна баришня 46-літнього неодруженого програміста? У програміста хоть вибір є, а у тебе немає. Нє, якщо у тебе дружина молодець, займається спортом, ЗОШом, йогою якось, і в 40 виглядає на 30 то тобі повезло, но зазвичай це не так.

Ну не скажи. Часто бачиш в кафе стару парочку і видно що обидва сіяють від щастя, посміхаються. і рядом сидить молода парочка, обидва з кислими рожами і обоє в смартфоні.

Я важко уявляю себе зрядом з 40-50 літньою тьоткою, но мозок якось так влаштований що коли тобі самому буде 50-60 то тьотка 40-50 років тобі буде ок.

Понравился комментарий «да вы просто зиму не любите».

Не вижу предмета для спора
Если тебе нравится парень/девушка — ты тратишь на неё/него деньги, не нравится — не тратишь
Попытка высчитать «коэфициент эффективности материальных затрат в применении к свиданиям» — это как то даже немного пошло. Это же не тендер на закупку с заданными параметрами рентабельности.
Закидоны «девочки/мальчики меркантильны, им нужны только подарки, а дальше они динамят» тоже не справедливы. «Рынок» большой, на рынке есть «товар» на любой вкус и цвет, походи — найдешь то, что нужно именно тебе. «тяжело найти»? — ну так вон есть более доступный «товар», пользуйся им. «не хочу этот» — ну так ищи свой, халявы никто не обещал. За всё надо платить — деньгами ли, временем на поиск и унынинем от ошибок — но платить надо и придётся.

Я гадаю, тут негодують з приводу «оплачуваного тестдрайву» або «беремо грощі за перегляд», чого у звичайному процесі вибору немає (а якщо є — це на 99% скам та шахрайство)

ну, как я и говорил — на «рынке» полно предложений на любой вкус, темперамент и кошелёк. Просто нужно чуть дольше поискать.
зы не вижу ничего плохого в платном тестдрайве, почему бы и нет?

Так вони ж хочуть «великого і чистого кохання» ©, ще й задарма, а шукають його чомусь у тіндері чи інших помийках

а шукають його чомусь у тіндері чи інших помийках

а где искать?

А хєр його знає, але навряд чи там. Якщо в онлайні, то мабуть на якихось місцевих форумах за інтересом...

А хєр його знає

в том то и дело
знаю пару человек, которые нашли на тиндере себе пару и ещё одних, которые познакомились ещё в 90х на мейл.сру «знакомства». ещё одни познакомились через агенство знакомств (15 лет назад) — она от безнадёги там зарегистрировалась, а его зарегистрировала мама (ему 50 было на тот момент :Р). так что всякое бывает

в том то и дело
знаю пару человек, которые нашли на тиндере себе пару и ещё одних, которые познакомились ещё в 90х на мейл.сру «знакомства». ещё одни познакомились через агенство знакомств (15 лет назад) — она от безнадёги там зарегистрировалась, а его зарегистрировала мама (ему 50 было на тот момент :Р). так что всякое бывает

Мои друзья, что молодость провели в начале 2000-ных, нередко знакомились через сетевую игрушку — дотка, контруха, танчики, вов, линейка :D (даже я так знакомился)

Не маю уяви як там можна познайомитись, особливо з дівчиною:
1) не пам‘ятаю взагалі де там в цих іграх комунікація якась, чи ти про тематичні форуми і чати?
2) дівчата взагалі в таке грають? Зазвичай там пацани та дядькі, але то не точно :)

дівчата взагалі в таке грають?

Ще й як...

Та даже в близарде есть чат внешний.
Девчата играют во все. Даже в откровенный треш
Ходил как-то на свиданку с девушкой из алодов первых. Там вообще ограничено.

Я коли грав — просто грав. Ніякого бажання спілкуватись з іншими гравцями не виникало, тож я навіть не цікавився чи є там чат.

В мене була своя «банда» любителів доти, контри.. ходили зазвичай в ігровуху в сусідній общазі, там сиділа часто такаж банда з іншої общаги, круто рубились тіма проти тіми. що контра що дота 5 на 5 топчік!
Спілкувались там пили вкрай рідко але з часом вже знали один одного добре. така собі місцева геймерьска тусовка.
Я навіть скучив за таким.

І як це пов‘язано зі знайомствами онлайн?
Я ніколи не жив в общазі, не ходив по комп‘ютерних клубах, не мав фідонету та іншої пурги. Грав по локалці хіба що на роботі в ті часи, поки не наскучило. В реалі життя набагато цікавіше, ніж в іграх :)

Я ніколи не жив в общазі, не ходив по комп‘ютерних клубах, не мав фідонету та іншої пурги.

От, жалко пацана! ©

та й не кажи — пропустив все саме важливе й цікаве в цьому житті :)

Не маю уяви як там можна познайомитись, особливо з дівчиною

Так само, як і у житті, тільки через іграшку 😂
Там є чат для усіх, спочатку ви граєте у одній команді, потім привітання і як справи, потім просиш аську або скайп (я знайомився коли всюди ще була аська), ну і далі якщо є інтерес на прогулянку))

Хм... я мабуть ніколи інших гравців не сприймав за людей взагалі — що боти, що люди — один хрін.

Я начале двухтысячных люди сидели в локальных чатах и еще там были «чатовки», это когда завсегдатаи вайперсчата выходили попить пиво на райчике :-)

Я начале двухтысячных люди сидели в локальных чатах и еще там были «чатовки», это когда завсегдатаи вайперсчата выходили попить пиво на райчике :-)

У нас был свой irc, радио цифровое (несколько станций с пиратским аудио), и тоже чатовка, когда провайдер был Датасвит... Эх)

Щас под звук диалапного модема пойнтовки вспоминать начнут :)

У меня ребенок нашел в боте какой-то игрушки. Запросил девушек играющих в то же в его городе.

Діло не втому тритись чи ні, а в тому це не повиино бути обязаловкою, не повиино бути он цих закидонів в стилі: «нє умєєш ухаживать за девушкой? сиди вдома!». Все має бути щиро і від серця, а не тому що «обязан». Це обох стосується.

Коли я дарую умовний айфон чи квіти, я дарую щоб зробити дівчину щасливою, щоб побачити справжні емоції, щоб на радощах мати з нею класний секс в душі і щоб вона приготовила якусь вкусняшку, щоб до кінця дня бачити її посмішку, а не щоб побачити кислу рожу в стилі: «попробував би ти не подарити» чи «а почему не розовенькій?».

Зі своєї сторони, я не вимагаю від неї борщі варити, якщо вона стомлена чи болить голова, я сам приготую без жодних питань, і краще за неї, і в ліжко принесу. Не буду колегам скаржитись: прикиньте, вона сьогодні нічого не приготовила! Не буду вимагати від не прибиратися в хаті, найму клінінг сервіс, но в той же час очікую щоб вона сама без нагадування прибрала трохи якщо стало сильно грязно а клінінг сервіс тільки через кілька днів чи не зміг приїхати взагалі, без он цих закидонів принцеси: «ти відєл мой манікюр? какоє убраться?». Очікую що самаа своїм ходом добереться додому якщо у мене не вийде за нею заїхати без закидонів: «визові мнє таксі» (ну крім випадків якщо працює в якомусь стрьомному районі а до метро 10 хв).

я не вимагаю від неї борщі варити, якщо вона стомлена чи болить голова, я сам приготую без жодних питань, і краще за неї, і в ліжко принесу.

не надо есть борщ в постели — прольется и потом эти пятна от буряка

не надо есть борщ в постели — прольется и потом эти пятна от буряка

Загадка для судмедэксперта
Что тут сделали? Обедали? Убили? Изнасиловали? Или все вместе в такой же последовательности?)

пятна от буряка

Пятна в постели от Ббуряка в данном топике звучит несколько неоднозначно :)

Если тебе нравится парень/девушка — ты тратишь на неё/него деньги, не нравится — не тратишь

Так — але це не про побачення, а дещо про інше. І там так: заплатив гроші — отримав гарантований результат.
Якщо дівчина хоче грошей і не хоче серйозних відносин — це чесно і зрозуміло. Бачив таких, спочатку дуже ображало, потім — зрозумів. Деякі навіть дітей заводять — тільки для себе. Не треба ще й про чоловіка піклуватися.
Але дівчина яка ніби шукає «відносин», а насправді хоче «ритуалів» — це вже схоже на шахрайство. Як маючи гарний товар намагатися продати його усім за передоплату. А потім, звичайно, нікому нічого не дати.
Як на мене — людина, яка шукає родину, повинна мати прикладами родину батьків чи друзів. Тобто не особняки, авто і яхти — а окрему квартиру, достатньо грошей на життя і можливість відкласти на дітей. І, звичайно, при такому розкладі шукати буде не за принципом «хто більше заплатить», а чи надійна людина і чи протримається вона хоча б 20 років поки діти підростуть.

Але дівчина яка ніби шукає «відносин», а насправді хоче «ритуалів» — це вже схоже на шахрайство.

єто не мошенничество, это «конфликт», причем — именно ваш.
Конфликт возникает тогда, когда у вас расходится ожидание и реальность.
например, вы ожидали что дефиниция «серйозных отношений» у вас и у девушки — совпадают. а они — не совпадают. Всего делов.
Не растекаясь мысью по древу я подытожу — надо просто относится к этому проще и легче. Тогда всё будет нормально.

людина, яка шукає родину, повинна мати прикладами родину батьків чи друзів

А якщо людина не хоче жити життя своїх батьків і знайомих, а хоче вирватися з цього болота, змінити коло спілкування? Звичайно, це краще й простіше робити в студентські роки, але не всім так щастить і доводиться робити це пізніше

А якщо людина не хоче жити життя своїх батьків і знайомих, а хоче вирватися з цього болота, змінити коло спілкування?

Треба терміново зустріти Петю Лістермана:
www.youtube.com/watch?v=dui4VgUWBi8

Ггг, американьска психологія також відома як пікап (а це психологи придумали як продавати свої послуги) дівулі зламала мозок. Мужику треба було ще запитати, чому би їй чогось для нього не купити?

Чекаємо топіків на форумі доу з обговоренням гороскопів для айтішників, передбачень мольфарів про стан українського айті, і сеансів викачування яйцем від багів на проді...

Расклад таро на бекенд, хілінг автототестів по натальним картам, проводнік души через https протокол

Я би почав із заміни слова «витрачати гроші», де «витрачати» несе негативний сенс: витрачати, втрачати. Гроші то є засіб, можливість. Було би конструктивніше говорити про використання, а не про витрачання. З цього боку наявність грошей сама по собі може бути й задоволенням: маю можливість купити авто за готівку або поїхати за кордон на ПМЖ, коли захочу; або засобом безпеки: оті гроші на «чорний» день. А говорити, як іншим робити, то фу-фу-фу, говоримо ми про гроші, спосіб життя чи політичні погляди.

Та вони просто завидують послу в Болгарії)))
А тут прагматики не платять. як же так то?)

Журналісткині та психологині розказують, що украйтівці не вміють витрачати гроші

Бо треба витрачати на журналісткинь та психологинь

Психологиння яка займається не доказовим методом терапії — цей факт вже говорить що не варто сприймати цю людину серйозно, і задуматись чи вона взагалі в адекваті.

Типу гештальт недоказовий? Не думаю що пересічний гештальт терапевт дуже сильно відрізняєтсья по кваліфікованості та користі від доказового кпт. спеціаліста, але то тільки моя думка. Це як купа ліків з недоказаною мед ефективністю котрі широко застосовуються та реально допомагають (не гомеопатія)
Ну і наприклад ви можете з другом на кухні поговорити по душам і це йому допоможе психологічно — теж ніби не доказовий метод терапії, але ж має еффект)
Ну але мушу дописати, що саме якраз купа всяких шаромижних спеціалістів то в більшості завжди вони саме гештальт )))

Елементарно нагуглити етичні правила психологічної допомоги. Хоча би в тій самій вікіпедії uk.wikipedia.org/...​iki/Психологічна_допомога Чи як ми йдемо в ЄС www.europsy.eu Побачиш, що ті підкасти то просто порушення самих елементарних базових речей, вважай таблиці множення. Уся ця тема, це та сама про сири по 500 тільки в інший бік. Кому охота гроші з ІТ — вперед за книжки по математиці, програмуванню, на курси англійскої мови і так далі — щось в ІТ собі знайдете, чи відкривайте власний бізнес.

Та я не писав про подкаст нічого, я його навіть не слухав))

може краще за державними органами послідити, щоб вони вдало витрачали кошти, там вони хоч ваші

Непростий початок року. Хто зі знаків Зодіаку ризикує втратити кохання у січні
life.nv.ua/...​aki-zodiaku-50296069.html

Ну нащо так підпалювати мою дупу:(

послухав, не у всьому згоден з пані психологинею, проте причин для такого горіння в коментарях не почув

Та чи то перший раз. Почала усю цю галімотію така собі пані тарасова «анальниця» , псевдо докториня психологічних наук. А потім та сама особа погнала у рашиску риторику, що ніби України як країни не існує і українці недо народ, тобто ІПСО чистої води. Справжні психологи коли дають коментарі з тих відео з того, що оті кашперовскі викладуть по ютюбам — беруться за голову. Це чисто «розважальний контент» з метою нагадати тобі в мозок, ніби ти якийсь не такий. За Юнгом психоаналіз це коли тебе слухають спочатку к потім вже корегують психіку.

Журналісткеси і психологиці.

Ну я бачив що психологині в інстаграмі беруть по 100 доларів за сеанс деякі, так що коментарі про рахувати чужі гроші можуть бути не дуже доцільні)

то вони не за той сеанс беруть

Бугага, як завжди повчають витрачати гроші ті в кого їх самих нема. Мої гроші як хочу так і витрачаю, наприклад доначу на потреби поранених чи ЗСУ.

P.S. Якщо хтось хоче щоб клієнт до них прийшов витратити, зробіть так щоб ви стали цікаві клієнту прийти і витратити. Звинувачувати потенційного клієнта, що він не вміє витрачати — ну так він піде витрачати, тільки не на ваші послуги. А у психологів насправді достабіса роботи особливо зараз коли у величезної кількості людей дуже тяжкі травми, особливо в тих хто виїхав з під обстрілів, на ротацію тощо. Хочете гроші програмістів, маєте диплом психолога — робіть психологічну підтримку тим хто її справді потребує, збирайте на це донати.

Хорош при першій же можливості згадувати що я доначу на ЗСУ. Всі донатять/донатили.

Взагалі піар на війні став щось сильно популярний. Одні кожен день донатять на ЗСУ (як в тому мемі з двума чуваками в туалеті), інші (в недавній статті), розказують який поганий Майкрософт що не повністю з рашки уйшли і не будуть там працювати поки не підуть з рашки. Ось тільки говорити таке почали після того як їх скоротили в листопаді-грудні, що не заважало їм працювати там 8 місяців під час війни, і далі працювали б якби не звільнили. Прямо еталоне лицемірство і популізм в одному флаконі.

Ну по колу ходимо навколо теми сирів по 500, улюбленої на цьому ресурсі 2. Звісно в Microsoft було круто влаштуватись, то була престижна робота, а не гомновоза водити чи на касі сидіти. Раз престижна то і висока конкуренція, багато бажаючих на неї потрапити. І звісно на контору яка тебе «просто так» взяла і звільнила — буде образа, навіть переводитись не охота.

Взагалі проблема з відкладанням життя на потім властива не тільки айтішникам. Та і дитячі травми, що пов’язані з бідністью вони теж у обидві сторони можуть грати: одні починають складати в кубишку, а інші — переходити до гедоністичного споживання. Люди різні, проблеми можуть по-різному себе проявляти, то ж я б ці репліки всерьез би не сприймав. Айтішники опинилися під мікроскопом як категорія через скоріше рівень доходів.

От звідки таке «відкладання життя»? Коли Стаханов у шахті вугілля дубасив, а потім по усьому СРСР були стаханівці — вони теж там щось відкладали ? Цілому натовпу народу бізнес через свою рекламу в глянцевих виданнях набив ідею суспільства споживання, як ти не витрачаєш постійно — то ти вже типа не такий. І інші придурасті ідеї наприклад, що жінка краще за чоловіка чи навпаки і подібну лобуду потрібну для просування товарів та послуг на ринку. От тут аналогічна ситуація — «ви козли що мені гроші не приносите». До психолога з репутацією як і до інших лікарів самі принесуть, сарафанне радіо саме рознесе, по вкалувати тільки треба, з людьми із важкими проблемами жертвами насильства наприклад по клініках, ДСНС в таке інше, тобто тяжко по працювати щоб стати професіоналом. Те саме і з програмістами і іншими професіями. Так само і народ хто на касі сидить теж може стати директором супермаркету.’, потім сам робити закази на тих самих ІТ-шників і ті в сраку будуть цілувати аби не пішов до конкурентів.

Думаю написать статью: как бороться с тревожностью.

В том числе. Тебе лично он необходим жизненно

Я знаю. А також відмовитися від солодкого, гострого, жирного, м’ясного, копченого, соленого і т.і. Звичайно від спиртного та кофе.
Усе це дуже допоможе моєму фізичному здоров’ю — але остаточно перетворить життя на страждання без жодних радощів.

без жодних радощів

А тёлки ?)

без жодних радощів
А тёлки ?)

А ти бачив самок зелених бобрів?)

Давай, я б почитал.
«Нужен рецебд» как не обращать внимание на 95% окружающих

И чего тебе с того ? Хуже если на тебя обращают внимание 95% окружающих. Ты тогда или рокстар знаменитость или всем не приятный бомж.

А броться с ножом или с дубинкой? :-)

Гроші потрібні не для того, щоб їх «витрачати», а для того, щоб їх «інвестувати» (у надширокому сенсі цього слова).
Просто хтось «інвестує» у платтячка, хтось у золоті прикраси, хтось у крипту, хтось у нерухомість, хтось у подорожі, а хтось у візити до психотерапевта. Хтось донатить на фронт — і це також «інвестиції» — інвестиції у стабільне й мирне майбутнє. Хтось інвестує у власне здоров’я, чи здоров’я власних батьків/дітей, хтось в освіту (свою чи дітей) і таких прикладів мільйон.

Справжнє «витрачання» грошей — це лише базові потреби: їжа, комуналка, оренда (якщо ще не купили своє), логістика (поїздки на роботу/з роботи, якщо ви не work from home). Весь надлишок грошей ви інвестуєте в те чи інше русло (приклади навів вище), просто з різних інвестицій ви отримуєте різний профіт — десь майбутній приріст капіталу, десь тимчасове задоволення і приємні спогади.

Навіть якщо ви просто купуєте долари на вільні гроші щомісяця і кладете їх під матрац — це також інвестиція, у більш комфортне життя для «себе з майбутнього». Або для своїх родичів, якщо ви раптово загинете, а вони ні.

«Ну по перше я не знаю, чи доживу я до часу коли мені знадобляться відкладені гроші...» — здається, цьому психологу потрібен нормальний психолог :) Хочеться запитати: ну ок, ти дожила, але відкладених грошей немає, бо були витрачені «на ендорфіни». Три шафи непотрібних «платтячок» є, а грошей немає. Далі яка твоя стратегія, юзернейм?

То у кожного психолога є психолог, це ж піраміда.

а може коло? яке в якийсь момент замикається?

Якщо коло то у частини психологів має бути додаткова зайнятість для фінансування цього кола.

Але вважаю, що все ж піраміда, яку фінансують люди, які не вміють витрачати гроші або ті, які повелись на «потрібно виходити із зони комфорту».

Три шафи непотрібних «платтячок» є, а грошей немає.

Про це мужик потрібен думати за майбутнє! Жінка вона ж живе заради щастя: побачила платтячко — придбала — щаслива. Не придбала — не щаслива — усіх навкруги також зробить нещасливими!

Ви із однієї крайності (треба сидіти на мівіні а відкладати всі гроші на старість) скачите в іншу крайність (треба витрачати всі гроші до копійки і жити від зарплати до зарплати).

ІТшники достатньо заробляють і щоб ендорфіни получити, і щоб забезпечити безбідну старість. Ті, хто цього не розуміє і пригає із однієї крайності в іншу — до психолога.

Тут проблема в іншому, що з віком ти не получаєш ендорфіни від тих речей яких ти получав 10-20 років назад. Я особисто сумую за тим часом, коли купував середню відеокарту і грав улюблені ігри на вищих налаштуваннях і не міг нарадуватися, і в школі/універі мене гріла думка що зараз як прийду додому, як запущу улюблену гру, уууухх. А зараз навіть VR за 2 штуки баксів не вставляє, розпаковуєш з тими ж емоціями, з якими розпаковуєш сумки з супермаркету. А телефони, гаджети які емоції тоді приносили, а зараз 0. Купуєш новий телефон з такими емоціями ніби кожен день купуєш.

20 років тому смартфон був новим етапом розвитку гаджетів взагалі, тому зрозуміло, що викликав більше емоцій.

Ви із однієї крайності (треба сидіти на мівіні а відкладати всі гроші на старість) скачите в іншу крайність (треба витрачати всі гроші до копійки і жити від зарплати до зарплати)

Хто «ви»?

хз, по суті треба навчитись тримати низький рівень дофаміну

мені наприклад приносить задоволення, коли купляю дешеві асосівські джинси за 20$(які вже третя± однакова пара, бо вони приємніші і краще носяться ніж левіс)

Рекомендую женщин, алкоголь и наркотики, реально добавят красок в эту скучную жизнь.

А зараз навіть VR за 2 штуки баксів не вставляє, розпаковуєш з тими ж емоціями, з якими розпаковуєш сумки з супермаркету.

Це просто у тебе дуже багато вільного часу. Я наприклад від перепроходження Скайріму отримую такіж ж ендорфіни, як і в студентські роки, більш того навіть як від Морровінда у школі

Правда через те, що у мене взагалі зараз дуже напружений графік у різних аспектах: робота, додаткові і особисті проекти та навіть дівчині час приділити — можу виділяти на геймінг тільки годин 5 в тиждень. Ось воно і виходить.

Але в цілому з ідеєю згоден: коли ти уже у віці і маєш проблеми зі доров’ям, то багато чого буде не в радість, які б кошти на це не потратив. А в молодості можна потратитись трохи на щось і кайфувати від цього в рази більше і довше.

Взяти хоча б мотоцикл, який я купив за 3к в 22 роки і потім продав в 23. Зараз мені і моцик за 15к нафіг не впав, а тоді дуже добре накатався і є що згадати. Тим більше як кажуть «закритий гештальт» і мене у віці уже не буде гложити, що я ось в 2015му скирдував замість того, щоб тратити на себе.

Ось і я про що, треба получати задоволення поки можеш. Ті хто думають що зараз попрацюють, зекономлять щоб потім не працювати і в 50 років купити турінг, подорожувати Європою на двух колесах, чи жити на Балі, сьорфити і лазити по індонезійським вулканам — сильно помиляються. Вам зараз скутер за 5к баксів буде приносити набагато більше задоволення і кайфу ніж якийсь крутий турінг за 50к баксів в 50+ років. А замість того щоб сьорфити будете з віддишкою, потними після 30 градусної жари заходити в хату і міряти тиск.

Тому психологи праві, треба тратити гроші на себе зараз. Тільки не купувати якісь цяцькі для понтів і не водити дівчину в оверпрайснуті ресторани з чеком в середню зарплату українця (хіба що на день народження чи ще якусь подію), а купувати те що тобі реально подобається, від чого тебе пре, робити те що тобі подобається, від того що тебе пре, навіть якщо еквіпмент/тулінг для твого хобі коштує 5-10к баксів.

Але без фанатизму, якщо зарплата 3к то кидай весь час і зусилля щоб вийти на 7-8к. і все-таки старатися щось відкладати/інвестувати а не тратити всі 7-8к.

я якраз щас продав один мот і вибираю інший(мені 31, було 5 корчів). і ДУЖЕ скептично ставлюсь до аргумента що «скутер за 5к» (ніхєрасобі скутер, максік шолі?) буде приносити кайф, а також до ідеї що чоловік в україні може скататись кудась крім «по україні» і це ще пощастить, якшо не в автобусі на схід

Звісно байк принесе більше задоволення і адреналіну ніж скутер. Но суть коментаря в тому, що навіть скутер (не говорячи вже про байк) в 20-30 принесе більше задоволення ніж байк в 50+.

Скутер по-любому буде приносити кайф тим, хто ні на чому не їздив. А після байка це, звісно, буде даунгрейд. Хоча деякі з байка на скутер пересідають і ловлять кайф:
www.reddit.com/...​c2/scooter_vs_motorcycle

Он Вова майже закохався в адвокатку
Що Вже про від психологінь чекати

А чим давно знайоме слово «журналістка» вам не догодило?

Тригернуло?😂

Просто незрозуміло, нахєра. І чого ти ржеш, теж незрозуміло.

І чого ти ржеш, теж незрозуміло.

не кажіть йому

От ти хотів виї...випендритись, показати за допомогою неіснуючого фемінітиву своє ставлення. А показав, що ти звичайне колхозне хамло.

Хто сказав, що такий фемінатив неіснуючий? Анонім на форумі?

Оце ти з козирей зайшов! Анонім на форумі! Убивчий аргумент.
Курва, як же я «люблю» mentally challenged people які досі (!!!) не вміють гуглити.
sum.in.ua/s/zhurnalistka

Вчись основам формальної логіки, пане.
Існування певної форми іменника не дає підстав твердити, що інші форми неможливі.

Все так і є, на донати витрачаю десятки тисяч гривень кожного місяця, на себе залишається самий мінімум.

украйтівці не вміють витрачати гроші

на походи до гештальтхюмандизайнтерапевтинь, так — це правда
проблема це коли в украйтівця ще й кредитка в значному мінусі в кінці місяця, все інше — приємні хлопоти

проблема це коли ... кредитка в значному мінусі в кінці місяця

відповідно до психологинь це добре — значить у вас було багате дитинсвто і ви можете спокійно просирати свою зп на непотрібне лайно і не замислюватись про майбутнє

послухав той подкаст з 20хв. Та то просто балачки та роздуми більше про себе ніж про оточення.

Повеселило, как она боялась зайти в ЦУМ. Правду говорят, что психологами становятся те, кто пытается разобраться со своими отклонениями.

Це шось типу як сказати — економістами стають ті, хто намагається розібратися зі своіми економічними проблемами.
Психологічні «откланєнія» існують у будь-якій людині. Просто хтось повишаючи свою грамотність чи за допомогою професіоналів намагається розібратися зі своїми тараканами і позбавитись чи навчитись з ними жити. А хтось так і живе все життя не розуміючи чому він робить чи, навпаки, не робить те чи інше.

Я полагаю, что среди экономистов нет аналога загадки про отличие между пациентами и докторами в психушке.

я не можу от прямо погодитись з вашим аргументом на 100%.

«откланенія» звісно існують, але от я спеціально проговорив на тему психології, психоаналізу і взагалі про «інсайти» з більше дестка людей, які ходили до психологів та терапевтів, особливо з тими, хто задоволений і отримав цінні поради.

Більшість з цих речей лежать на поверхності, принаймні для мене. Оці всі механізми компенсації та обіди, прийняття себе і далі по списку: десь ще з підліткового віку можу їх зчитувати в собі і розумію чому так відбувається. Коли це називають прозрінням і новим рівнем в розумінні себе я цього не розумію.

Але в цілому ви праві, якщо є конкретні проблеми — бігом рішати їх.

Нуу не завжди так, але у мене є пара знайомих у яких були деякі психологічні проблеми — вони ходять до психолога — цікавляться психологією — починають вивчати — практикують. Якщо нормально пропрацювати то нічого поганого. Хоча от тут подумав що знаю один кейс що вийшов хороший психолог, один не дуже і один — хз, не можу стверджувати.

вони ходять до психолога — цікавляться психологією — починають вивчати — практикують

Психбольные становятся врачами. Вот и всё что нужно знать об этой «науке»

Тут ти не правий імхо. Більшість людей обирають професію тому, що їх колись зацікавив предмет цієї діяльності, тому немає нічого дивного в тому, що людина відкриває для себе психологію тільки коли сама стикається з проблемами і натрапляє на класного профі, який їй допомагає викарабкатись (й далі іде вчитись і сама стає психологом). Інша справа в тому, що далеко не всіх хто називає себе психологом можна до людей підпускати, але це проблема взагалі будь-якої професії — класних профі завжди «на всіх не вистачає»...

С психбольными вроде психиатр работает. Это как раз полноценная медицинская специальность, с правом выписки рецептурных препаратов.
А психолог — гуманитарная дисциплина.

Поки роблю висновок, що до психологів (Юлії Кос) ходять ІТ-фахівці, які не вміють витрачати гроші.

Отже, щоб навчитись витрачати гроші треба перестати ходити до психологів (Юлії Кос).

Виправте, якщо я помиляюсь.

Идея для стартапа — айтишники подписываются, фаундеры тратят и делают отчет о затратах.

Кажется мы стали забывать мемасы про программистов-анальников www.youtube.com/watch?v=0GIcP6xvW5Q

То на краще, забувати московську культуру то здорова особливість психіки

Здорова особливість психіки — оцінювати щось по його наповненню, а не по географії

Ну добре що хоч не ісландія тв, хоча там по рівню не дуже далеко.

На хвилину раніше, щоб зрозуміти краще контекст 32:50

Я дуже не люблю ставити діагноз по фотографії (закреслено) інтерв’ю, але складається враження, що у тієї псигологині чи журналісткині у самої немає зрілого відношення до грошей. Взагалі вона так емоційно про це говорить, складається враження що вона сама на прийомі, їй просто треба про це поговорити з іншою людиною, проговорити свої проблеми.

Бо казати, що люди відкладають, тому, що в них там якийсь внутрішній хом’як — це, ну я не знаю... Люди відкладають, бо горизонт планування зараз значно знизився у зв’язку з війною. Треба якось забезпечити майбутнє собі та близьким людям. Бо зараз у тебе є робота, а завтра — ні. А ціни ростуть і щось їсти треба. Фінансова подушка безпеки то базова річ взагалі-то. Ну, давайте називати її «внутрішнім хом’яком». Дитячий садок, молодша група.

Те, що в нас «ойти багато заробляє, ажи тритисячі долярів» — ну давайте всі сядемо і поридаємо. Голосуйте далі за популістів, середнього класу не буде ніколи.

А щось робити з грошима у нас не вміє ніхто — подивіться на «заможних» судей, олігархів, податівців, чиновників та депуатів. Всюди одне і теж — показове витрачання на «золоті унітази». З чого-б це якась окрема група населення — хоч ойті хоч не ойті щось робила по іншому.

А щось робити з грошима у нас не вміє ніхто — подивіться на «заможних» судей, олігархів, податівців, чиновників та депуатів.

Саме так! Це доводить що в Україні нема куди вкладати гроші аби їх не втратити. Зараз он у корупціонерів знаходять мішки грошей. А це означає що матрас з баксами чи «золотий батон» — єдине ліквідна інвестиція зараз! Усі ті банки, брокери, крипта — для лохів, у гроші — «зайві» і не бояться втратити.

Ну я тут не згоден. Бо є 2 важливих, на мій погляд момента:

Те, що інструментів немає — то не правда, так, їх значно меньше, вони більш ризиковані, але варіанти завжди є. Навіть купівля нерухомості під аренду — вже краще ніж купивля золотого батону чи скирдувати під матрас. Можна вкладатись у бізнес, якщо є приватні зв’язкі з тим, хто його організує.

Другий момент — в тому, що всі, хто «володіє грошами та владою» залишились на рівні розвитку гопоти 90-х, бо «те, що можу тримати в руцях — то моє». Тим самим гальмуюти розвиток держави, економіки.

Можна вкладатись у бізнес, якщо є приватні зв’язкі з тим, хто його організує.

якщо є зв’язки з тими хто кришує...

Бажано, але не обов’язково ;)

Зараз он у корупціонерів знаходять мішки грошей

Вони не можуть безпаливно їх витрачати. Та вони взагалі не вміють в бізнес. Тому інвестиції для них нічим не краще за купівлю чергового шкіряного мішку із лейблою LV на ньому.

А щось робити з грошима у нас не вміє ніхто — подивіться на «заможних» судей, олігархів, податівців, чиновників та депуатів. Всюди одне і теж — показове витрачання на «золоті унітази». З чого-б це якась окрема група населення — хоч ойті хоч не ойті щось робила по іншому.

Да не тільки у нас. Подивітся на криптомільйонерів яким звалилося богатство на голову, куди вони всі їдуть? В Дубай, арендувати ламорджині і жити на 500-1000 баксів в день. Чи ось як фаундери FTX які замовляли приватний літак щоб бухло їм на Багами із США привезли? Таких прикладів повно за межами совка.

Та звісно що ми не поодинокі в цьому. Але у більш розвинених країнах прошарок фінансово грамотних людей все-ж таки більше, у країнах, як наша — він катастрофічно, счезаючи малий.

Та подивіться будь-які курси або відео на ютубі на кшталт «інвестування 101». Там на американську аудиторію людям детально треба пояснювати що якщо в вас лежить тисяча доларів під матрацом, то через декілька років ця тисяча коштує менше при тій самій кількості грошей. Та інші базові речі. І це при тому що там всі фінансові інструменти завжди були, і вкладати у сток маркет / бонди — це не щось дивне. І все одно... Люди в лівацьких групах жаліються як володар Амазону нажився за рахунок людях під час локдаунів, але напишіть про те як акції амазону за 2020 виросли вдвічі, купляй і ти теж наживешся, то ні, за це обсміють. Ну ок, прошарок може й більше, але більшість все одно із головою не дружать.

Люди відкладають, бо горизонт планування зараз значно знизився у зв’язку з війною. Треба якось забезпечити майбутнє собі та близьким людям. Бо зараз у тебе є робота, а завтра — ні. А ціни ростуть і щось їсти треба. Фінансова подушка безпеки то базова річ взагалі-то.

Це не має жодного відношення до війни. В усіх країнах без війни так само. Особливо в США де людину можна в будь-яку хвилину викинути з роботи і де треба бути завжди готовим заплатити багато тисяч за лікування.

Те, що треба мати фінансову подушку — від війни дійсно не залежить. Те, що війна додала ризиків і треба подушку збільшити — це те, що я маю на увазі. А не те, що подушка потрібна тільки коли війна.

Вопрос к автору топика. Зачем вообще это слушать?

Цікаве інтервʼю. Дякую за посилання.

коли вже на доу добалять дізлайки?

И блок юзеров как в дискассе, просят годами, но увы. Видимо боятся, что это снизит активность

Дякую за ідею, це дійсно чудова пропозиція

Я дуже вибачаюсь, а «украйтівці» якось особливо відносно інших професій «не вміють витрачати гроші»? Є різниця, наприклад, з «укрелектриком», «укрсантехником», «укрдантистом» тощо? Чому цю журналісткиню та психологиню так тригернуло на ІТ?

мабуть тому що вони укржурналісткиня і укрпсихологиня :)

журналісткиню та психологиню

укржурналісткиню та укрпсихологиню*

(не встиг 😂)

Зараз є ще одна професія, яка «не вміє витрачати гроші» — це військові. Деяким на передку платять начисляють по 100К — як ІТшнікам. І на що вони витрачають ці грощі? Ні сирів, ні зеркалок, ні гіроскутерів, ні смузі. Купують тільки саме необхідне — живуть як бомжі у підвалах, їдять мівіну, роблять лампи з гільз як у 2 світову. І при цьому вигорають буквально і дуже щвидко!
Ось кому потрібна психологічна допомога. Приїхали б ті психологіні до них у підвал, зігріли бійців теплим словом ...

тут є одна велика різниця: в одних є можливість витратити майже як завгодно, в інших — ні.

Приїхали б ті психологіні до них у підвал, зігріли бійців теплим словом ...

А ще краще теплим тілом, а не словом.

Може, не взяли в IT, от і біситься)

Хотів було написати що в

«укрелектриком», «укрсантехником», «укрдантистом»

нема грошей на психологинь, але це не так. Скоріше нема часу розмірковувати над сенсом життя — треба роботу робити.

У других нет денег, поэтому и тратить нечего.

Грошей нема у низкокваліфікованих або невмотивованих електриків, сантехників чи дантистів. А якщо зустрінитесь з майстрами своєї справи — то може розвитись комплекс меншовартості і бомжеватості на їх фоні :)

Та розкажiть менi. Ну якщо 14 годин на день та 6 днiв на тиждень працювати, то на зарплату мiдла можна вийти, тато мiй до 45 рокiв був досить вмотивований, але чим старше тим важче по сходам з бухтою кабеля стрибати, зараз в ЗСУ, каже що стало простiше). Я в 16 рокiв з ним одне лiто вiдпрацював, i зразу у моряки вирiшив пiти. До речi основнi грошi там були з продажу обладнання, за саму работу платили досить скромно. В Европi трохи краще з цим, але польскому электрику важкувато працювати на зарплату з США.

А чого розказувати? Я в 2014 році дуже довго шукав толкового електрика і сантехніка, який би зміг реалізувати мій дизайн-проект по ремонту квартири 78 м2 (так, це моє хобі було розібратись во всьому і створити дизайн-проект самотужки + виконувати роль прораба на етапі прийомки робіт).

Так ось — електрика я знайшов. Чекати прийшлось 3 місяці, бо черга. Але цей чолов’яга, на відміну від інших, детально пройшовся по моєму проекту і зміг запобігти декілька крупним косякам і перерасходам. Прийшов з напарником і професійним інструментом і за день (один день) розвів всю чернову електрику, пізніше ще один день витратив на чистову електрику (і деякий час на збирання силового щитка і слаботочки). Ну нехай за 3 дні все зробив. Звісно, при цьому саме він закупав всі чорнові і чистові матеріали + поділився зі мною своєю знижкою (ціни я звісно перевіряв). За три дні роботи напарники отримали від мене тільки за роботу 45000 грн (курс тоді був біля 10 грн ЕМНІП) = 4500$ (точні підрахунки десь в екселі є, але рівень цін саме такий).

Толкового сантехніка я знайти не зміг. Бо важко назвати толковим спеціаліста, який не розуміє, як функціонує водяний теплий пол, як його розбити на контури і не використовувати при цьому допоміжний насос, чому погано робити розводку на поліпропілені (коли я готовий платити за сшитий поліетілен), і чути у відповідь, що у мене немає спеціального пресу для такого виду труб. Ох і намахався я тоді с сантехніком, але навіть той джамшут взяв за роботу десь 25000 грн (2500$), правда мурижив мене декілька тижнів, іноді взагалі не розуміючи, що він робить.

А коли я йду до свого дантіста (класного спеціаліста, який працює у декілька клініках і у якого час розписаний на тижні наперед), і бачу його беху Х5 біля входу, то розумію, що я порівняно з ним — ніщєброд )

Так, ці люди пашуть і пашуть багато, але і заробляють непогано.

Це мій нерелевантний досвід.

Як я розумію електрики були у вас у квартирі десь три дні, але це не три дні роботи, зібрати та протестувати силовий щиток це найбільша частина роботи, за яку, напевно, і були заплаченні такі гроші, якщо у вас гарантія на цей щиток, це означає що його зібрали на заводі якомусь, за схемою вашого електрика де і видали сертифікати. Тож вони не заробили за три дні 4500$, хоча зі сторони можливо це так і виглядало.

бачу його беху Х5 біля входу, то розумію, що я порівняно з ним — ніщєброд

Я якось вважав що тiмлiда зi швейцарського банку бехою не здивувати, переходьте у фронт енд, мiй тiмлiд Porshe купив собi, i це в Ізраілі зі скаженими податками.

PS. Прошу зрозумiти мене правильно, я зараз лечу до Канади, де заробляти буду бiльш менш як i електрики, як на мiй погляд i повинно бути у здоровому суспiльствi. Але за моiм досвiдом в Українi це було зовсiм не так.

Нормальний досвід. Программістів оцінюють так само. І клієнтів відповідно теж, хтось віддав 5к баксів за якісно зроблений проект із електрики і залишився довільний. Хтось же навпаки зробить скандал із істерикою як тільки доведеться платити і вимагати діскаунт.

Там може стати в такі бабки неволі подумаєш, що не тією справою в житті займаєшся.

Чим ви слухали ? Там же сказано, що людина живе із зп в кілька кілобаксів так, ніби отримує 15т. грн/міс.

ніби отримує 15т. грн/міс.

Витрачати 15 К гривень у місяць на одного — це МАЛО ?!
У моїх родичів родина: 2 дорослих + 2 дітей виживають на 15 К гривень. Хтось мабуть не бачив зарплат звичайних людей — 15 К це вже вища за середню!

абсолютно погоджусь з вами.

родичі 2+3 дітей живуть десь на 20-25к в місяць (заробляють звісно трохи більше)

живуть добре, машина+квартира (окремий будинок з батьками, тому туди можливо менше вкладають, але він теж є за містом)

так це не Київ і не Львів, відносно мале містечко, але дивно чути оці постійні загони, що жити треба на майже всю зарплату і відкладати тільки 10% — ну брєдні

Журналісткині та психологині

Хз, мені звичайно важко зрозуміти бо я не жінка. Але мені слова журналісткиня чи психологиня мають дуже принизливу негативну коннотацію для жінки в професійному плані. Звучить що людина не справжній професіонал — журналіст, психолог, юрист, хірург, пілот — а невідома що за журналісткиня, психологиня, юристкиня, хірургиня, пілотиня. Може жінкам ок, хз.

Але в польській й німецькій мові фемінітиви для цих професій виглядають цілком природньо й не принизливо:
dziennikarka, psycholożka, prawniczka, chirurżka, pilotka;
die Journalistin, die Psychologin, die Juristin, die Chirurgin, die Pilotin.

Так ясно, що в інших мовах може бути зовсім інша ситуація. в шведській мові є обратня ситуація, коли нема чоловічів варіантів. Наприклад, медсестра — sjuksjöterska не має чоловічого варіанта. Медсестри чоловіки теж будуть sjuksjöterska. Як і вихователь в дитячому садку називається fröken — тобто буквально перекладається як «пані» або «жінка». І так само чоловіків вихователей діти будуть звати fröken.

Я не експерт в українській мові, тому кажу чисто по відчуттях. Так як в українській мові це неоконструкції, то вони і звучать неприродньо. Не як реальна професія, а як якийсь сурогат. ІМХО звичайно. Просто на слух оцінити, якщо жінка каже про себе: «Я працюю програмістом» або «Я працюю програмісткинею».

В українській мові завжди були фемінітиви. Просто їх на разі розширили.

Особисто мені в українській фемінитиви на -ка/-ця, як в польскій, теж виглядають цілком природно. Журналістка, юристка і пілотка, так само як лікарка, поетка, вчителька, директорка, депутатка, і, вибачте, прем’єрка. А от -иня взагалі щось іншорідне і не зрозуміло звідки взялося.

пілотка

теж неоднозначий фемінитив :)

Вже потурбувались й вирішили офіційно.

Як називати жінку-пілота:

До пілот, щоб уникнути омонімії зі словом пілотка — головний убір, можна запропонувати пілотеса (за зразком стюардеса).

жаль, польска версія угарніше

Aле поляки цього не розуміють, бо головний убір вони називають furażerka. Не плутати з фуражкою, яку поляки називають czapka garnizonowa.

Асоціація пілотки з головним убором це ще в кращому випадку :)

А цілком собі словникове слово льотчиця з чим асоціюється? ;)

Я просто ще був юнаком коли в цих ваших інтернетах був популярним «олбанскій акцент» і «падонкаффській» сленг. У мене слова пілотка має єдину асоціацію :)))

Так, все тече, все змінюється. Колись і радянський мультик «Блакитне щеня» дивились без жодних конотацій. Втім, були б ті конотації, то радянська цензура просто не пропустила б його.

або «вареник», «динькі», «персик»
теж з асоціаціями

Ще з уроків мови пом’ятаю що є люди поштарка, вчителька, директорка, але слів таких немає.

Подумайте над тим, чому «справжній професіонал» це завжди чоловік. І щоб ним бути, жінка має набути хоча б чоловічого звучання. Доярка вам норм, не тригерить? А юристка вже тригерить?

чому «справжній професіонал» це завжди чоловік

не завжди.
юрістка не тригерить. юристкиня тригерить :)

Ну то ясно, юристкиня кого хоч затригерить. Але ж так наче і не кажуть

Бляяяя як це розвидіти О_о
Це ж навмисне знущання і з мови, і з жінок. Ну шо за люди.
Сільський голов Степан Андрійович і його правий рук Михайло Гнатович.

Це не більше, ніж думка шановної пані психолог. Серед жінок-психологів є й інші думки, й ці думки можна знайти навіть серед майже семи тисяч коментарів до її допису.

Потому, что слово долбоёб к женщине применить нельзя, но придуман аналог — «иня». Вроде не обозвал, но понятно что дура набитая

Журналісткині
украйтівці

Як це розбачити?

а «психологиня» — вже за норму сприймається?))

Принаймні воно не містить карколомного ліитеросполучення «стк» ;) А так фемінітиви для української мови начебто природні.

Простонародне «журналістка» так само містить язиколомне -стк-

Только там т не читается

Она не сказала что мы все анальники ))
Это большой шаг вперед и прогресс у психологинь!

Вміти/не вміти витрачати гроші то дуже субʼєктивна оцінка, але часто психологічно важко щось купити саме собі, я тупо проходжу всі стадії прийняття (чи не проходжу):
— Заперечення «воно мені не треба»
— Злість «так блєд, нафіга транжирити»
— Торг «може купити щось дешевше»
— Депресія «нафіга я це зробив, міг би кудись ще приткнути гроші»
— Прийняття «ну купив і купив, а шо вже поробиш»
При чому якщо щось для дружини чи мами то навпаки купляю не особливо задумуючись і радію
Ось вам і типовий програміст-анальник))

в себе я це повʼязував з бідним дитинством, від якого тепер ніяк не позбутися

Можливо, хоча дитинство в мене різне було.
Скоріш я намагаюсь раціоналізувати покупку по корисності, навіть якщо дуже хочеться щось купити і лише в рандомних випадках я «хочу і купляю», але потім все одно проходжу ці стадії в ретроспективі

в мене схожий цикл, якщо річ справді extra, а дитинство не було бідне. (ну мейбі хіба ще в дудусів і бабусів)
Просто батьки навчили цінувати гроші і відповідально ставитись.

Мені здається тут важливо відрізати самокартання за купівлю чогось від простого раціонального вибору.

Найсмачніша кринжатина починається саме з тих моментів коли люди починають рахувати чужі гроші.

а свои бабки которыми распоряжается некие чинуши они не желают считать

Парадокс доречі. Бачать люди якийсь палац — о та це він накрав. А ну ок. Нічого незвичайного
А коли хтось купить зайвий шмат сиру — от транжири зажрались.

Системная длительная работа по дебилизации населения

Насправді просто так влаштована психіка — пересічна людина може уявити собі $50,000, бо є співставні речі із навколишнього життя, але не може уявити 50 млн. доларів, бо в її житті не було нічого подібного. І тому новина шо Коломой вкрав 40 млрд на нафті, не дуже чіпляє. А коли казали шо Свинарчук потяг $60,000, що насправді ніачом, то у всіх підгоріло що це ціла квартира.

Свинарчук потяг $60,000,

То його свої з’їли бо демпінгувати не добре :-)

В «психологині» мабуть був бойфренд айтішник, зажав їй на «нове платячко», от і біситься

Перепрошую, а яке їм діло до чужих грошей? Нехай заробляють свої і показують майстер-класи, як їх треба витрачати правильно.

тооообто (??) ви не хочете щоб вас хтось вчив як вам жити?!

Спеціалісти високого рівня за такі поради гроші беруть, а повчання від першого ліпшого і безкоштовно не потрібні :)

А шо не так она сказала ? Знаю чувака, который со средней ITшной зп досихпор одевается в лохмотья из секонда потому, что в детстве его не могли нормально одеть родители. Т.е. психологически он не может себе позволить купить нормальные шмотки и ходит как бомж. Такое характерно для тех, кто пережил нищету в 90-х.

А шо Так сказали Ви?

Даруйте, але вам має бути діло у що вдягнена інша людина всього в кількох випадках
— та людина вдіта у одяг який належить вам (вкрала, віджала, позичила тощо)
— ви психотерапевт або лікар, і той одяг має якесь відношення до здоров’я тої людини (але в такому випадку то має бути не публічна інфа)
— Оцінювати одяг інших то є ваші професійні обов’язки, в робочий час (слідчі, або ті ж
поліцейські який дотримуються адмін кодексу з громадського правопорядку)

Журналістів іще якось можна за вуха приплести.
(але не в цьому випадку)
А от решту людей....

То його вєроніка стєпанова покусала

вопщето я не про одяг. я взагалі про те, що людина ментально залишається в своїй соціальній страті з якої вона родом, незважаючі на те, що може жити більш якісно.

В тому і справа, що якість життя — штука суб’єктивна. Комусь потрібно 10 пар кросівок для щастя, а хтось носить одні, поки вони зовсім не розлізуться. Комусь потрібен «вишуканий» ремонт в квартирі по типу «Пшонка-стайл», а комусь нормально жити в мінімалізмі. Де вона, та норма, і ті судді, які її встановлюють?

а комусь нормально жити в мінімалізмі

Та «мінімалізм» не рідко буде коштувати дорожче ніж Пшонка-стайл :)

я б це назвав вишуканим мінімалізмом, якщо ви робите мінімалізм в стилі:
ікеа або дешевший український аналог, то це можна зробити настільки дешево, що людей зажене в шок. Бо бачив екземпляри кухні, яку в Ікеі збирають за якісь символічні гроші ±15к і це можна легко своїми руками.

Ви плутаєте почуття щастя і якість життя.
Якість життя — об‘єктивний показник і його можна порахувати.

Об’єктивні параметри для виміру якості життя відрізняються в залежності від методики вимірювання, але список приблизно наступний: екологія (стан навколишнього середовища), здоров’я (система охорони здоров’я), освіта (система освіти), безпека (криміногенне середовище), житло (ринок житла), транспорт (транспортна інфраструктура), економіка (стан економіки), зайнятість (ринок праці), громадянська активність, суспільне середовище тощо. В даних об’єктивних показниках мало що можна змінити збільшенням витрат на себе, потрібно змінювати саме середовище.
Суб’єктивна оцінка якості життя також існує — оцінка стану власного здоров’я, благоустрою та умов проживання, власного матеріального становища, особистої безпеки, соціального самопочуття тощо — і саме ці параметри можна змінити власними витратами, але тут і запити у кожного різні, про що я й написала вище.

екологія (стан навколишнього середовища), здоров’я (система охорони здоров’я), освіта (система освіти), безпека (криміногенне середовище), житло (ринок житла), транспорт (транспортна інфраструктура), економіка (стан економіки), зайнятість (ринок праці),

Ну оце і є те, що можна обирати різної якості якщо є гроші і нема комплексів у голові і вести таке життя, яке собі дозволяєш.

Знайти нормальні зручні кросівки, у яких можна нормально ходити не тільки з офісу до машини — то дуже нетривіальна задача. Купити таких 10 пар може бути виправдано насправді :)

О, так, це про мого чоловіка :) Він в магазині переміряє з десяток різних моделей і не факт, що щось обере))) В мене нога маленька, підходить практично будь-що

Не ходіть із ним в магазин і він легко купить, вам може не сподобається та кросівки будуть.

Я в його покупки не встручаюсь, навіть якщо й ходжу з ним. Він сам по собі обирає, просто процес для нього нелегкий — одні труть, інші жмуть, в наступних некомфортно і т.п. Без мене процес вибору відбувається точно так же))

Оце якраз із базової психології, що усі мали би знати не тільки мозгоправи. Просто з ним не ходіть, жмуть-труть проблема дорослим дядьком вирішується за 10-15 хвилин.

Я вам говорю, що й без мене він обирає так само довго (іноді навіть безуспішно — декілька пар переміряв і нічого не купив), а ви мені знову за своє.

Ага, но с вами он это делает 20-30 минут, а без вас за 5.
Вполне вероятно.
Ибо без вас не нравится — пошел дальше. А вы своим присутствием уже обязываете их таки купить.

Я просто в захваті від людей на форумі, які краще за мене знають мого чоловіка та наші з ним взаємовідносини ;) Найсмішніше те, що в своєму першому повідомленні про чоловіка я навіть не написала, що ходжу з ним обирати взуття, оскільки через специфіку роботи він таки частіше заходить у взуттєві магазини сам. Але дистанційну консультацію уже провели, проблему (моя присутність в магазині) визначили, рекомендації надали — все на найвищому рівні)

Я ж написал «вполне вероятно».
Народ делает предположения исходя из того, что у них происходит.

Я, коли знайшов і зносив дійсно зручні кроси, купив на наступній розпродажі 4 пари.

Йдеш в магазин, обираєш, що подобається — примірюєш і купляєш. Так взагалі з будь якою одежиною, нема нічого простіше. Тут головне тільки самому йти без «стилістів».

Йдеш в магазин — там якась фігня.
Знаходиш щось нормальне — нема твого розміру.
Є твій розмір — ходиш у тому хвилин 10 — незручно все одно.
І так далі.

Не спорю, питання вирішується, але не все так тривіально як сподобалося — купив. З одягом в рази простіше, взуття проблемно, бо якщо ти у тому реально ходиш, то воно має бути дуже зручним

для щастя

Далеко не всегда это приносит «счастье», очень часто это делается ради понтов и чтоб было «не хуже чем у других», чтоб показать какой ты успешный и крутой.
Обратите внимание, что подобная циганщина привычна для бедных стран и всяких «реперов». По-настоящему успешные люди часто ездят на тойотах и ходят в обычных футболках/кроссах. Просто потому, что они намного меньше поддаются внушению рекламы и «моды», им плевать на мнение всяких клоунов, которые оценивают по внешним факторам.

Так что врядли покупку новой модели айфона или сумочки можно назвать счастьем хоть для кого-то. Скорее счастьем может быть самоутверждение этого человека за счет таких вот самых примитивных понтов, которые на самом деле никому не интересны

Я досить багато стикався з «соціальною стратою» де переважно обговорюють машини/шмотки/вічний ремонт/який 5* готель в Дубаї краще. Досить швидко це стає надзвичайно нудно а потім навіть підтошнює від них і розмов про заміну нової моделі машини в 1000 раз. Краще я буду в цікавішій страті нердів і гіків в шмотках з секонд-хенду.

Ваш висер має рацію якби коментатор підходив би до рандомних людей на вулиці і розказував їм що вони щось десь не так одягли.

Но, якщо ти надягаєш щось нетрадиційне щоб привернути увагу, чи якесь лохматя щоб виділитися і показати що ти бунтарь чи що тобі насрати на все, то чому ти дивуєшся що ти привертаєш увагу і тебе за спиною чи на форумі десь обговорюють? Хіба тобі не насрати? Чому ти забороняєш іншим людям дивитися на тебе в публічних місцях і робити висновки (позитивні і негативні)? Ніхто ж в лице тобі нічого не говорить. Не подобається що обговорюють? Сиди тоді вдома. А якщо хочеш виділитися (будь ласка, ніхто не забороняє і ніхто не проти, це нормально), будь готова до реакції людей яка не має вас колишити поки не будуть нагліти.

У нас на роботу деякі в шльопках приходять з голою ногою, а потім ту ногу ще на коліно закидають сидячи напроти тебе. Тому що їм так зручно і практично, і нога не потіє. Йому хорошо, а вам не дуже. Так далі і до гігієни можна дойти і казати яке тобі діло що він голову не миє, дезодорантом не користується, і що з рота несе як з помийної ями?

Ага. Ага.

Вже уявляю як ви підходите до рандомних людей на вулиці, або до колег і такі ’шось ви голову давно не мили’. Ну або короночка ’хтось забувся про дезодорант’.

І ні, що ви. Це анітрохи не дивно (<зробити здивоване обличчя>)
Вам здалося (<сплеснути руками>)

Ну тут + усе ж є соціальні норми. Ще елементарно в школі навчали — не приходити в такому вигляді як на пляж на заняття. Чи не приператись до клієнта в офіс у куртці в який робиш ремонт в сараї на дачі, з плямами краски. А потім клієнт натякає колегам, натякнути босу про норми поведінки. А Hugo Boss в тебе костюм чи якийсь No name не так вже і важливо.

А ти як думав! Нам похер на одяг. Все уходить на сири

Ну це про мене — звик жити економно. А навіщо витрачати більше тільки тому, що можеш? Заради понтів?
А зараз виявилось що досвід виживання у 90х став у нагоді як ніколи! І ще багато років після війни буде корисним.

у меня брат так одевается
но не потому что он психологически там что то не может, а потому что ему нас**ть

от і я так, аби зручно було ходити. практичність > мода

До чого тут мода? Ніхто ж не заставляє якісь вузькі джинси носити що коліна не можна зігнути чи он той треш із показу сучасної моди. Чим стара, затерта, розтянута (чи стянута) футболка практичніша за нову? Чим старі кроссовки де протерлось все де тільки можна і які натирають мозолі, практичніші за нові? За 100-150 доларів можна сучасно, стильно і свіжо виглядати і при цьому все буде практично.

Обувь покупать в секонде это ж вобще зашквар😂

Секонд по сути это та же комиссионка, которая встречалась и страну назад.
Насколько я знаю, секонд в том числе был достаточно популярен у мамочек неолигархического сегмента, поскольку ребенок имеет свойство вырастать из одежды/обуви, а цены на детские вещи не сильно отличается от взрослых.

Ну я как то купил одну пару Nike. Есть разные секонды, могут собирать обноски и заливать их вонючим формальдегидом, даже в соседнее помещение с ними я не могу зайти меня тошнить начинает от этой вони. И всеравно поговаривают можно заразиться каким нибудь грибком. А могут привозить — то что не продалось в английских магазинах типа Primark и его от туда убрали чтобы место не занимало. Цена правда немного кусалась, примерно так же как я бы их купил в самом Primark.

Согласєн, для мене й досі купити куртку нову в магазі це прирівнюється до якогось свята, хоч я дуже моднік з секондів всю юність. Але дитинство в 90-их коли одні джинси на пару років, а потім хз чи буде змога купити інші має свій психологічний вплив однозначно. І тут зовсім не про те що є люди яким дійсно непотрібні ті всі речі, тут про тих які вже мають змогу і б може й хотіли, але та внутрішня дитина з її спогадами з дитинства дає про себе знати. Це так як дати наши старшим людям котрі вкалували при совку все життя на ордінар роботах купу грошей і вони багато хто не зможуть її навіть нормально потратити бо вони настільки не звикли до такого що вже може їм і не треба того красивого життя.

Чим старі кроссовки де протерлось все де тільки можна і які натирають мозолі, практичніші за нові?

чому це раптом ви за мене вирішуєте що я рахую практичним а що ні?)

протерті кросівки не практичні, це так; футболка — it depends.

Це ще може бути просто особистим ставленням до одягу, я наприклад люто ненавиджу навіть в інеті шукати і міряти, не говорячи вже про фізичні походи, а цьому чуваку може взагалі пофіг в чому ходити

не говорячи вже про фізичні походи

в дитинстві тягали по базару і заставляли на морозі на картонці штани міряти?)

І таке бувало, але і в магазинах це мене бісило, надто багато часу витрачалось на підбір шмоту і це мені було взагалі не цікаво, в магазинах всякої техніки чи інструментів мені було куди цікавіше:)

хз як у вас, але в мене і зара так.

А кого із тих кому 30+ не тягали? :)

Кому 35+ часто обходился без примерок — просто донашивал за родственниками

от этого только преимущества, менее вероятно что нападут и заберут последний айфон про макс и м1 макпук

Навпаки якщо він фріковато виглядає, то у гопоти ще більше інтересу докопатись

досихпор одевается в лохмотья из секонда

Цікаво, яке твоє діло взагалі де чи як людина одягається...

Є люди, які ходять по секондах та блошиних ринках не тому, що в них немає грошей, а тому що їм подобається сам «експіріенс». Секонд не обов«язково означає лахи — туди потрапляють в тому числі абсолютно неношені речі, часами доволі ексклюзивні.

Більше того, оскільки ти не викидаєш речі «після першого разу», а деякі носиш скоріше за все кілька сезонів, з точки зору стану твій одяг нічим не відрізняється від шмота з секонда. Абсолютно очевидно, що при сліпому тестуванні ти не відрізниш одяг з секонду від одягу з перших рук.

Отже, проблема тільки в тому, що ти знаєш де куплена річ, і це формує твоє відношення безвідносно самої речі. Кеп просив переказати, що це твоя проблема, а не того хлопця...

Цікаво, яке твоє діло взагалі де чи як людина одягається...

Тому що ми з ним це обговорювали і він сам розповів звідкіля ноги ростуть в його манері одягатися в лахміття.
Шах і мат задроти )))

Людина просто сказала перше що в голову прийшло — бо вихована і не може собі дозволити відповісти більш доречне «яке твоє собачє діло».

Ніт, то твої фантазії.
Я знаю хто що мені казав і що мав на увазі.

может он просто отмазался, чтобы не приставали

люди, которые одеваются плохо делают это потому что не умеют одеваться хорошо, у них нет навыка

это как человек не умеет ездить на лыжах и ты его спросить — а чего ты не ездишь? он конечно может рассказать про сложное детство из 90х, но по факту навыка нет и учиться впадляк

Шах і мат задроти )))

❤️

может он просто отмазался, чтобы не приставали

Ну да, ты конечно лучше знаешь о моих отношениях с этим человеком.

Ну да, ты конечно лучше знаешь о моих отношениях с этим человеком.

очень близкие?

Достаточно, чтобы знать историю формирование его личности

Достаточно, чтобы знать историю формирование его личности

Достатньо глибокі?

ты уже в рекурсию ушел. смотри выше

І такі люди можуть бути одягнені набагато сильніше ніж багато будь хто, і взагалі ніхто не дізнається звідки взялись ті чи інші речі. Стиль це справді швидше про вміння.

Та пофіг на те що деякі люди одягаються як бомжі, аби не пахли як вони :)

Колись давно я по роботі, адміном, одному чуваку налаштовував лептоп. Британцю, я потім дуже здивувався що це був бігбос який по справах прилетів в Київській офіс. Він був в якихось потертих джинсах кросівках і світері. Вигляд мав десь може ще гірше за мене. Напевно також постраждав від буремних 90 в пост совку )).

Він був в якихось потертих джинсах кросівках і світері

то ти мабуть у брендовому одязі не шарив просто :)

Підписатись на коментарі