Рутина пошуку роботи для тих, хто шукає — поради і план дій від BA

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

Усім привіт, мене звати Кирило Маллаєв. Я працюю бізнес-аналітиком, викладаю цю спеціальність на курсах для початківців, беру участь як технічний інтерв’ювер для кандидатів, які претендують на позицію Business Analyst (BA) в нашій компанії DataArt.

Мета цієї статті прояснити деякі неочевидні, але важливі аспекти на тему «Як знайти роботу». Вона має допомогти зробити процес пошуку роботи більш зрозумілим і ефективним та менш емоційно виснажливим. Подана інформація орієнтована на новачків у сфері IT, але, можливо, і вже досвідчені колеги знайдуть щось для себе корисне.

Під час написання статті здебільшого я орієнтувався на роль BA-фахівця, але впевнений, що більша частина інформації буде актуальною і для інших спеціальностей.

Пошук роботи — це процес!

Питання «як шукати роботу?» актуальне постійно, я практично безперервно обговорюю його зі студентами, з HR, з колегами (які теж беруть участь у співбесідах). Спостерігаючи за цим процесом з різних сторін та обговорюючи проблеми з учасниками цього процесу, у мене зібралась певна кількість корисної інформації для всіх учасників. Саме нею я хочу поділитися з метою допомогти всім зацікавленим знайти роботу.

Від цього виграють усі сторони: шукачі швидше знайдуть своє місце, HR виконають свої задачі, колеги швидше доукомплектують свої команди та не проґавлять потенційно цінного кандидата через помилки, яких легко уникнути, якщо про них знати заздалегідь.

Важливо зрозуміти, що пошук роботи — не одноразова дія. Це послідовність кроків, які треба робити певний час для отримання результату. Це важливо розуміти, тому що більшість людей сприймають це заняття невірно з точки зору очікувань. Як наслідок — швидко розчаровуються і зупиняються, вважаючи, що це не для них, вони неправильні, вони нікому не потрібні, все обман.

Психологія пошуку роботи

Обміркуй, усвідом і прийми деякі важливі моменти щодо пошуку роботи.

1) Роботу більшість людей шукають рідко. Тобто, напевно, для тебе це нова активність, незнайома зона — зона дискомфорту. Ти знаєш, як робити свою роботу, де маєш досвід, передбачаєш рутину, знаєш доволі детально кроки, які виконуєш щодня.

Але з пошуком роботи все не так. В тебе немає напрацьованих схем поведінки, незрозуміло, що треба робити. Тобі складно дати оцінку ефективності кожного окремого кроку у цій діяльності. Немає під рукою конструктивного критика, який скаже, що ти робиш правильно, що треба поправити, а що суттєво переробити. Навіть якщо ти дуже впевнений у собі — нам усім потрібна оцінювальна, бажано позитивна, думка, та конструктивна критика, яка допоможе стати краще. І заспокоїть — що все добре, ти все робиш правильно.

Але зазвичай поруч немає профі з пошуку роботи і співбесід, який виконає роль довіреного авторитета. Прийми той факт, що ти вчишся шукати роботу, тобі нічогісінько не зрозуміло, але ти дотримуєшся загальних рекомендацій, і все нормально, а може й добре, треба просто продовжувати.

2) Оскільки кроки і дії є новизною — у тебе всередині немає напрацьованих критеріїв оцінки результатів. Твій результат, на який ти чекаєш — отримання роботи. Але цей результат схожий на очікування виграшу в лотерею з першої спроби. Такі очікування — це шлях до швидкого психологічного та емоційного виснаження.

Згадай, що рутина пошуку роботи — це певна послідовність дій, результатом якої є досягнення мети. Але виконання окремих кроків у цій рутині — дуже важливе. Саме виконаний крок — це теж значущий результат, він проміжний, але важливий. А послідовність кроків принесе очікуваний кінцевий результат. Якщо ти не готовий хвалити себе за кожен виконаний крок, то хоча б не злись на себе за не досягнення кінцевої мети з першої спроби або її частки.

3) Незрозумілість в оцінці правильності кроків, нездатність оцінити проміжні результати і нерозуміння важливості рутини породжують у нас усіх невпевненість. У будь-якій сфері. А невпевненість — сильний демотиватор.

Фактично ти міняєш знайоме і рідне на незнайоме і чужорідне. У твоєму знайомому середовищі зрозумілі ризики і тому менш страшні. У незнайомому середовищі тобі доводиться спиратися на чужий досвід і тому ризики, з твоєї точки зору, виростають до небес. Від цього твоя свідомість чинить опір, ти витрачаєш багато енергії, нервуєшся, що ти дурник, і міняєш корову на чарівні боби. А люди дізнавшись, будуть сміятись.

Тому ти соромишся того факту, що шукаєш нову високооплачувану роботу в приємному колективі, соромишся згадувати про це сам і розповідати про це іншим. Нагадаю: IT — це не магія, алхімія і ворожіння. Ми говоримо про визнану, розвинену і підтверджену сферу діяльності, в якій задіяні фахівці з різних країн, різного віку, різного рівня освіти, з неймовірним діапазоном кваліфікацій. Присікай у собі паніку, самодемотивацію і самовисміювання.

План рутини

Щоб зняти частину невизначеності та дискомфорту, запропоную свій план рутини.

На початку пошуку:

— знайти і прочитати 5 статей про складання резюме;
— скласти резюме;
— резюме обговорити з друзями, поправити;
— знайти і прочитати 5 статей про супровідний лист;
— написати супровідний лист;
— супровідний лист обговорити з друзями, поправити;

В результаті в тебе буде приблизно три шаблони Email+cover letter:

— звернення за вакансією з переважаючими критеріями;
— звернення без вакансії;
— звернення за вакансією з відповідними критеріями.

Продовжимо:

— скласти список з 50 компаній, до яких плануєш звертатися;
— знайти і прочитати 5 статей про поведінку на співбесіді взагалі і з твоєї спеціальності зокрема;
— підготувати список можливих запитань і відповідей (як позитивних прикладів, так і приклади помилок або негативних результатів) — найімовірніше, 90% запитань становитимуть теми, які ти пройшов на курсах (відповіді на кшталт «так, на курсах було, але я зараз не пам’ятаю» — це повне фіаско);
— підготувати список чек-листів, які покажеш як шаблони/ заготовки для роботи («ось список з 15 груп за нефункціональними вимогами за IIBA. За ним планую працювати з не функціональними вимогами на проєкті. А ось мій шаблон user story — його буду використовувати як базу для таких документів. А ось тут орієнтовна структура сторінок у конфлюенсі, якої я буду прагнути дотримуватися на нашому проєкті. А ось основні етапи підготовки, проведення та завершення зустрічей і дзвінків — за цим документом я буду звірятись, чи не проґавив я чогось важливого»).

Раз на два дні (з перервою на вихідні):

— переглянути список вакансій на ресурсах з вакансіями і перевірити, чи з’явились нові;
— з тих 50 компаній, які собі виписали — виберіть 5 найкрутіших (куди дуже хочете) і йдіть на їхній сайт безпосередньо, бо не всі вакансії доходять до зовнішніх сайтів (зокрема джуніор позиції дуже часто взагалі не публікують);
— перегляд LinkedIn щодо нових вакансій (просто взяти за правило заходити і дивитися стрічку — може хтось опублікує якусь вакансію, котра не потрапить на сайти пошуку роботи);
— вибрати двох одержувачів (компанії) резюме цього тижня;
— вивчити одержувачів цього тижня (компанія, HR-фахівці);
— підготувати два мейли і поправити резюме під них;
— надіслати два мейли.

Раз на тиждень:

— проганяти вголос передбачувані запитання і відповіді зі списку на співбесіді, щоб не забувати теоретичну частину.

Список досягнень, за які треба себе хвалити:

— усі кроки зі списку/ плану виконані (сьогодні, цього тижня, за останні два тижні);
— отримання відповіді — «дякую, ви нам не підходите, але ми вам напишемо, якщо що» (на таке можна відповідати щось на кшталт «Дякую, з нетерпінням чекатиму. Добре, що у вас є моє резюме!»);
— запрошення на співбесіду;
— результат співбесіди — дякую, ми зв’яжемося;
— результат співбесіди — дякую, ви не підходите;
— результат співбесіди — ось, що треба підтягнути;
— запрошення на стажування.

Деякі поради

Порада № 1

Які ще корисні статті треба пошукати і почитати на тему пошуку роботи? Конкретних посилань я не дам, але поділюсь переліком тем для пошуку статей. План такий же:

— знайти п’ять статей на певну тему;
— ознайомитися зі статтями;
— особливу увагу приділити коментарям;
— ...
— profit!!!

Якщо ти ознайомишся з п’ятьма статтями на задану тему з першої сторінки гугла і ознайомишся з коментарями — ти дізнаєшся необхідну кількість корисної інформації для новачка. А вивчення кількох статей та їхньої критики зменшує ризики отримання деформованої або невірної інформації.

Теми: «як скласти резюме», «як підготувати супровідний лист», «як підготуватися до співбесіди», «як поводитися на співбесіді». Варто віддавати перевагу статтям і ресурсам з тієї сфери і доменної області, в якій ти шукаєш роботу. На кожну з цих тем написано безліч статей більш компетентними людьми, ніж я.

Порада № 2

Чому два мейли на тиждень? Підготовка звернення займає достатньо часу та емоцій, прояви милосердя до себе. Ніхто не забороняє тобі почати з більшої кількості звернень у перший тиждень. Але не плануй 50, плануй так, щоб перевиконати і похвалити себе.

Якщо з’явилася вакансія в компанії не зі списку — опрацюй її в першу чергу, відсунь чергу зі списку. Ти будеш вчитися і далі буде простіше і легше.

Порада № 3

Не треба переписувати все повністю під кожну компанію — поправ ім’я одержувача, узгодь речення з урахуванням він/вона/вони, назви компанії, доповни/ скороти опис навичок, відкорегуй наголоси.

Крім того, якщо хтось стане отримувати від тебе резюме тричі на тиждень — у кращому разі його стануть ігнорувати. Основне завдання тут — дати про себе знати, нагадати про себе, а не втомити одержувача.

Порада № 4

Чому в планах немає «сходити на співбесіду 2/3/7 разів за тиждень»? Бо цю сторону не контролюєш і планувати не можеш. Якщо не запросили на співбесіду за пів року жодного разу, а всі кроки ти виконуєш за розкладом — переконайся, що ти реально виконуєш ці кроки.

Є люди, які дивляться сотні відео на ютубі про те, як грати на музичних інструментах, і постійно говорять про те, що вчаться грати на гітарі/ фортепіано/ губній гармошці, а фактично інструменту в руки не беруть, тому результату нуль.

Порада № 5

Ввічливість, терпіння і розуміння. Ніщо не дається так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість. Неважливо, як тобі відповіли — злобно, саркастично, токсично, роздратовано, незрозуміло — подякуй за відповідь. Якщо це доречно — запитай поради чи побажання, які можуть зробити тебе кращим.

HR обробляють величезний потік запитів, стикаються з величезною кількістю людей, не всі з цих зіткнень приємні. Залишся в пам’яті як людина уважна, стримана, ввічлива. Можливо, у HR був важкий день, але він прийде до тями, і він повинен згадати про тебе як про позитивного персонажа, а не як про ще одного кандидата з претензіями і завищеними вимогами.

Порада № 6

З роботи в якій компанії краще почати? Якщо в тебе реально стоїть таке питання — ця стаття тобі не потрібна. Першу роботу в IT не обирають. Куди покликали — туди йдеш.

Якщо компанія і команда хороші — вітаю, працюй і залишайся надовго. Якщо ж компанія з кривими процесами, зі знеціненням праці співробітників, а команда — токсичний клубок гадюк, то все одно погоджуйся. Це тимчасово, так далеко не скрізь.

Загалом спільнота досить толерантна, з взаємною підтримкою. Оточення та негативні ситуації зазвичай тимчасові на початку роботи в першій компанії, тому намагайся фільтрувати деструктив і отримуй корисні навички для себе.

Не вигорай! Тобі треба від пів року до восьми місяців підтвердженого комерційного досвіду в компанії на позиції IT-спеціаліста, який можна відобразити в LinkedIn — після цього HR уже будуть до тебе більш прихильними і лояльними, тоді місце зміниш.

Порада № 7

Проходження співбесід — це окрема навичка. Вміння робити свою роботу і вміння проходити співбесіди — це різні речі. У когось є вдала схема поведінки на співбесіді з першого разу, а комусь її треба виявити і розвинути.

Ходити на співбесіди потрібно, і з часом і досвідом проходження інтерв’ю (успішних і не дуже) цей процес стане зрозумілішим, викликатиме менше стресу, події та обставини стануть впізнаваними і передбачуваними. Стресу стане менше, конструктиву більше, шанси на успіх зростуть.

Порада № 8

Не знецінюй досвід і знання інтерв’юерів. Іноді на запитання або рекомендацію від експерта ознайомитися з якоюсь темою кандидат відповідає «Та там усе просто, я швидко розберуся потім.» Або заяви на кшталт «Та ця спеціальність взагалі легка, у мене досвіду немає, але дуже швидко я стану корисним і ефективним співробітником.»

Ти це говориш людині, яка займається своєю справою професійно, витратила на це кілька років, знає безліч підводних каменів і вважає свій досвід цінним. А тут їй новачок каже, що це фігня якась. Задумайся над значенням слів і формулюваннями перед тим, як їх висловлювати вголос.

Порада № 9

Відстежуй і відвідуй конференції та мітапи за своєю спеціальністю. Якщо в офлайн є доступні — чудово. Онлайн — теж добре. Там уже відома тобі інформація з теорії, яка закріпиться та засвоїться.

І ще там прикладання теорії до практики, це окремі випадки. Там знайомства, там обговорення досвіду і застосування теорії. Усе це корисно і добре.

Порада № 10

Неоплачувані стажування — це хороший шанс. По-перше, ти спробуєш працювати в реальній команді, по-друге — заведеш, можливо, корисні знайомства, по-третє, ознайомившись з реальною ситуацією на проєкті, будеш впевненіше почуватися на співбесідах.

І бонусом може бути запрошення на роботу в компанію, яка проводить стажування.

Порада № 11

Коли наберешся досвіду і займеш своє тепле місце в індустрії, почуватимешся впевненим спеціалістом — згадай про тих, хто тобі допоміг, тих, хто відмовився допомагати і тих, хто заважав. Постарайся проаналізувати і зрозуміти, що було правильно та корисно, а що було погано і некоректно.

Стань для новачків першим типом представників індустрії, що допомагає, — небайдужим. Це не означає, що треба бездумно тягнути всіх підряд за вуха і набивати команди некваліфікованими кадрами по знайомству. Не повторюй за токсиками.

Будь критичним і конструктивним, мотивуй і допомагай у міру сил і можливостей. Розвивайся сам і розвивай спільноту.

👍ПодобаєтьсяСподобалось42
До обраногоВ обраному22
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дякую, дуже цікава стаття, також раджу долучитися до статей які я розпочав щоб допомогти початківцям знайти свою першу робота, але сподіваюсь і більш досвідченим спеціалістам може бути корисним: dou.ua/forums/topic/42412

Планую серію десь з 20 статей тому зберігайте щоб не пропустити.

Першу роботу шукав десь півроку. По інтерв’ю зрозумів що треба підучити. Потім взяв перерву і через якийсь час взяли на фірму, на якій до цього відказали. Причому та сама людина.

Можу порекомендувати за день до співбесіди пробігати «top-50 language_name interview questions» та зробити документ де записувати коротко основну суть того що питають не так часто але буває. У мене там інфа типу рівень ізоляції транзакцій та типи індексів в БД, мультипоточні колекції джави, що таке ACID і т.п.

Згідно мого досвіду, жоден кавер леттер не приніс мені офферу, як і 250 тисяч єтапів співбесід по 100 годин кожна. Але може це комусь і стане у нагоді, особливо якщо мало досвіду

Відсутність вище вказаного

Кирил, дякую за статтю! Стаття вичерпна, цікава та змістовна. Без води)

Стаття корисна. Сам думав так само, приємно було отримати підтвердження своїм міркуванням. Будь-яка робота, навіть улюблена, включає рутину. Працевлаштування — це маркетинг/реклама власної робочої здатності на ринку праці. Якщо немає схильності до маркетингу/реклами (або навіть є відраза до такої діяльності), то це дуже важка праця! Але інакше не виходить. Відношення до пошуку роботи в такому разі повинно бути як до прибирання або миття посуду: неприємно, але необхідно. І тут будь-який лайфхак корисний, принаймні в моральному сенсі. Цю рутину треба освоїти, інакше роботу мрії не отримаєш.

Шукаю роботу вже 2 неділю, до того було 2 спроби по місяцю кожний в минулому 2022, все марно.

Думав ну що ще я не знаю про біль пошуку роботи, ан-ніт, ця стаття змушує, як мінімум перевірити себе, поправити галстук, перевірити кармани, заправитись.

Дякую з статтю, багато вартового!

Я потрапив на роботу після шостої співбесіди. Багато колег кажуть, що в них шлях в it почався після четвертої-десятої спроби. Багато від чого залежить, але все можливо. Успіхів!

Уже на пункті «скласти список 50 компаній, до яких будеш звертатись» дропнув. Зараз на джун вакансії (для кожного окремого тех стеку) відкрито 1-2 вакансії, бажаючих 100-200 на місце. Про які 50 компаній можна говорити? Чи варто надсилати навіть тим, у яких нема відкритих вакансій?)
Тут без негативу, просто самому наболіло.

Про які 50 компаній можна говорити

дропнув

Не читав, але засуджую)

1) Складаючи список, кандидат знайомиться із гравцями на ринку:
1.1 дізнається, які компанії є на ринку;
1.2 які про них відгуки;
1.3 чим займаються;
1.4 на яких платформах публікують вакансії;
1.5 які з тих, про які кандидат мріє взагалі присутні на платформах, які доступні кандидату;
2) Ніхто не казав, що список компаній з вакансіями (там дальше є про це): список компаній, на яких варто сфокусувати зусилля та увагу:
2.1 вивчити щось про них;
2.2 трекати їхню активність (вакансії, вебінари, стажування, об’яви).
3) На мою думку — так, варто надіслати резюме в компанію, в яку є бажання потрапити, навіть якщо вони не публікували вакансію. Якщо складено вдалий та доречний супроводжувальний лист, якщо з інформації про компанію стає відомо, що вони мають таких фахівців, а також, що навчають їх, або займаються проектами, які тематично зв’язані з фахом, за яким кандидат шукає місце. Чому не бути першим у черзі, коли їм зандобиться трейні або джун?

Сподіваюся, що HR мене виправлять якщо я помиляюсь.

нє так
1. узнаєш де офіс кампанії мєчти
2. узнаєш хто там головна ейчарка як виглядає коли приходить на роботу
3. підкараулюєш на маршруті далі типойняв. або пан або пропан. але, однаково ти ввійдеш до Пантеону Героїв

Підписатись на коментарі