ФІОТ чи ФПМ? Допоможіть обрати факультет КПІ

ВІтаю! Хочу поступати на програмну інженерію, тільки в КПІ. Але не можу зробити вибір між ФІОТ та ФПМ. Що порадите? (прохідний бал не турбує).

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Ніякий
Ні в якому разі
Я випускник ФІОТ, ОТ
ФПМ те ж саме, мав там багато друзів.
Однією з найбільних своїх помилок вважаю піти в магістратуру, а потім в аспірантуру, добре що весь час працював.
Це все був дарма витрачений час і нерви: знання або неактуальні, або дуже поверхневі, багато дрочі не пов‘язаної з навчанням (типу цирку з шоколадками, хто вчився той знає), прєподи-неадеквати.
То все може бути веселими спогадами, але якщо прагматично дивитись, то кращі роки спущені ні на що. Плюс жити в потній общазі з тарганами.
Їдь вчитися за кордон, підтягнеш англійську, заведеш багато цікавих знайомств.

Зараз куди легше вступити закордон відразу на бакалавр ніж це було навіть років 5 тому. В ЄС море універів приймають на безкоштовне навчання іноземців, українців так точно. Зважаючи на це, українські шараги я би в не розглядав навіть в теорії, розпіарений УКУ в тому числі.
Плюс май на увазі, через рік-півтора тобі стукне 18, а війна за чей час може і не закінчитися. Тоді ти не те що у гугл на стажування не поїдеш через закритий кордон, а думатимеш скоріше «Як би то мені отой блокпост обʼїхати, щоб бугаї у формі білет на бахмутський експрес не вручили».

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Мені більше подобались пацани з ФІОТа, якби можна було повернути час назад, пішла би тільки ФІОТ ;) (там де IOT & robotics)

На ФИОТе есть очень адекватные преподаватели, но также есть и треш. В плане базовых знаний норм. В плане ярмарок, получения работы все очень ок. Многие преподаватели работают в ЕПАМ и других компания, так что найти работу легко. Из остального, много позитивного слышал про УКУ, стоит посмотреть в этом направлении. Еще момент иностранных стажировок (не релевантен сейчас для мужчин?), в КПИ эта тема была не популярна особо, не знал никого кто бы ездил кроме себя и пары людей на курс старше. В Шевченко с этим лучше однозначно, насчет УКУ не знаю.

А якщо порівнювати ФІОТ з ФПМ в плані підготовки однієї і тієї ж спеціальності — прогр. інженерії?

Колись також стояв перед вибором, і думав, куди поступати.
Поступив в укр вуз на примат, що цілком мене влаштовувало.
За допомогою цього вузу мав змогу поїхати по обміну в не дуже топовий універ Польщі.
Насправді — небо і земля.
Викладачі набагато краще викладають, подають доступніше матеріал, краще готують до навколишніх умов, мають практичний досвід і не впихають невпіхуєме в навчальну програму.
Через відсутність гуманітарних дисциплін на тех спеціальності — навчання на бакалавраті на рік триває менше.
Звісно, хочеться одягнути рожеві окуляри і хочеться вірити, що в нас якість освіти буде близька до Європки, але на жаль це не так.
По фізмат дисциплінах дійсно будете шарити в рази більше, в нас тут доволі гарно їх викладають, але в практичному застосуванні знань будуть дуже сильні трабли, особливо різні алгоритми, програмування, бд і тд.
З сучасними обмеженнями шлях, наприклад, на Erasmus — закритий, студентська мобільність повністю обмежена(хоча й до війни не на кожному факультеті кожного укр універу на це дивились з позитивом).
Раджу все ж таки глянути в сторону закордонних вузів, такі деталі багато чого означають, хоча спочатку це не дуже очевидно.
По ціні вийде дорожче(якщо брати в сумі харчування + проживання + навчання), але деякі вузи пропонують скидки на навчання для Українців, і деякі польські вузи зрівнюють ціну українцям до рівня поляків(~1k USD/рік).
Якщо я розумію правильно, вам ~17 років, річ в тому, що до України ви завжди зможете приїхати, але якщо обрати укр вуз — виїхати звідси зась(до закінчення війни так точно, а далі я щось не дуже впевнений що обмеження не залишать).

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

ФІОТ, ФПМ (СКС) — меньше математики, больше кишочков про сети, регистры CPU, Automata theory
ФПМ (ПМ), ІПСА. — больше математики, меньше кишочков.

Для кодера — в целом пофигу.

Не пофігу, он тут

ФПМ (ПМ), ІПСА

дах може поїхати, а он тут:

ФІОТ, ФПМ (СКС)

дах скоріше всього вистоїть. Але практичної цінності ні там ні там не має, 5 років життя в трубу.

Заднім числом завидую тим, хто забив на навчання і використовував універ як можливість студенток чпокати і хто на роботу рано пішов. Я це зрозумів тільки з 4-го курсу, а до того слухав батьків і родичів що універ це важливо, що без універа нікуди.

Та і зараз, тут, деякі на ДОУ, не самі старі люди розказують, що без універа ніяк що ніяка курсера і 100500 подібних курсів від топових універів світу і людей які працюють в гуглах, deep mind та інших компаніях не замінять універ, розказують якісь ох***тільні історії як універ дає основи і учить обробляти інформацію та вчитися. Блін, да це якраз наслідок фігового викладання що ти сам маєш в свій вільний час шукати інформацію, читати і розбирати. Але якщо ви рахуєте що 5 років викинутого життя того коштує ну що ж, флаг в руки ).

Порада, до якої ніхто не дослухається: підійти до задачі інженерно. Подивитись, для чого диплом потрібний (і чи потрібий) взагалі, подивитись, які спеціальності потрібні місцевим роботодавцям, як відбувається евалюація диплому при подачі на робочу візу чи закордонне працевлаштування, співставити обсяг предметів і годин з критеріями цієї евалюації. Врешті-решт, подивитись, які власне предмети доведеться вивчати наступні 4-6 років, полистати учбові плани і оцінити, чи ці предмети взагалі цікаво буде вчити, чи може обрати нерелевантну для ІТ, але цікаву з точки розвитку загального кругозору, нетворкінгу і просто кайфового проведення юності місця.
Але чомусь в реальному світі абсолютно ніхто так не підходить, довіряючи свою долю батькам, знайомим, чи взагалі рандомам з інтернету.

30 років тому фіот вважався більш про залізо і сітки, фпм — більш про кодінг.
Ніяк не можу погодитись з каментами про непотрібність. Насправді навіть 30 років тому фпм давав пречудовий фундаментальний дуже детальний компьютер сайенс в усіх його складових, воно геть не застаріває аж досі, а лише дещо доповнюється.

Все залежить від викладачів і їх наявності.
І є висока ймовірність, що 30 років тому з викладачами ситуація була трошки краща.

Як вже писали, то вища освіта у нас тільки для пункту в резюме. Звичайно там дають якусь «базу» у але до рівня джуна не дотягує. З тих, що зі мною вчилися і хто конкретно працює в цій сфері, з 3-4 курсу уже проходили стажування, курси. В наші ВИШі приходять за оцінками а не знаннями.
(закінчив НУЛП в 2018)

думаю, можеш обрати будь-який))) попитай, де викладачі адекватніші)))
бенефіт КПІ мабуть комюніті, якщо ти спілкуєшся з людьми не тільки зі своєї групи, то потім маєш багато знайомих в різних ІТ компаніях.
якщо ти прям дуже сильно не хочеш поступати в закордонний ВНЗ зараз, то по-любому потрібно хоча б на магістратуру в ЄС. Там і досвід корисний і щось більш наближене до сучасності може бути.
гуманітарні предмети в КПІ теж така собі тема, вони типу повинні софт скіли розвивати, але більший контрібюшн в твої совт скіли буде якщо будеш зі студентами якимись проектами займатись або навіть просто в мафію грати))))
ну і англійська в кпі теж гіблая тема, якщо в тебе ще не аппер-інтермідіа, то придумай як тобі її прокачати до 7 з IELTS до 4го курсу. (Європейські внз зазвичай просять 6.5 або 7 ielts)

Хочу поступати на програмну інженерію, тільки в КПІ. Що порадите?

обрати інший ВНЗ
якщо є можливість — в ЕС

ФІОТ

за останні років 30 там мало що змінилось на краще

який ВНЗ у Києві кращий з програмної інженерії? Наприклад, КНУ?

Зараз це складне питання. Все залежить від конкретного набору викладачів в конкретний рік. Викладачі (ті, що знають і вміють) стараються перейти в індустрію — різниця в рівні зарплати просто шалена. Залишаються: 1) пенсіонери 2) ті кого не взяли більше нікуди 3) романтики, що вірять в краще (але знову ж таки це ймовірно вчорашні випускники) 4) фахівці, що працюють в індустрії і викладають в якості хобі (дуже рідкісний яких активно виживають всі інші).

Можливо, дійсно з точки зору перспективи краще піти на факультет, де на висоті викладання математики, а не ганятися за «корочкою» програмного інженера? Наприклад, мехмат КНУ? Одне тільки наводить на сумнів: чи не буде мінусом диплом математика в порівнянні з дипломом «айтішника»?

чи не буде мінусом диплом математика в порівнянні з дипломом «айтішника»?

точно не буде: навіть закордонні компанії часто пишуть в вакансіях «програміст, або еквівалентна спеціальність», куди потрапляє мехмат/фізфак/ще багато що. особисто я як працював з багатьма людьми з мехмату/фізфаку і ні разу не чув, щоб вони жалілися, що диплом десь не підійшов, так і в самого 2 абсолютно не пов’язані програмуванням вишки і ніколи жодних проблем то не викликало.

дякую, якраз заради отаких відповідей і завів топік)

Можеш вступити до Хогвардсу. Але там вступні іспити дуже серйозні. Плюс ти повинен мати чарівні здібності. Навчання з будь-якої точки планети. Нікуди їхати не треба. Знання дають по максимуму. Але це лише для обраних. І це ніфіга не жарт.

З досвіду роботи викладачем:

1. Кількість ставок викладачів прив’язана до кількості студентів — відповідно треба взяти якнайбільше (знизивши вимоги до вступу) і відрахувати якнайменше (знизивши вимоги до навчання) — відповідно є ризик зниження якості навчання (бо доведеться відраховувати, якщо хтось не потягне навчання).
2. В багатьох випадках від викладача вимагають знайти додаткове фінансування на кафедру, робити 100500 звітів, приходити на суботника по прибиранню приміщень (привіт КНУ) але не вимагають якості навчання.
3. Часто профільні дисципліни немає кому вести (привіт різниці в зарплаті) і беруть будь-кого, хто підпадає під ліцензійні вимоги (а ті вимоги також дуже дотичні до якості).
4. Ковід + війна = в багатьох закладах дистанційна форма навчання яка побудована або «на колінці», або взагалі просто кожен викладач викручується як може (можете загуглити про проведення пар з «пунктів незламності»). До того ж є повітряні тривоги, що будуть постійно вам зривати пари. І відповідно все ком’юніті яке гарно працює офлайн — буде відсутнє.

Хочете наразі щось путнє — вчіть мови і вступайте в іноземні університети (але будьте уважні при виборі, бо вже ж чимало приватних польських, де навчаються ті, що не змогли здати українське ЗНО).

Зараз куди легше вступити закордон відразу на бакалавр ніж це було навіть років 5 тому. В ЄС море універів приймають на безкоштовне навчання іноземців, українців так точно. Зважаючи на це, українські шараги я би в не розглядав навіть в теорії, розпіарений УКУ в тому числі.
Плюс май на увазі, через рік-півтора тобі стукне 18, а війна за чей час може і не закінчитися. Тоді ти не те що у гугл на стажування не поїдеш через закритий кордон, а думатимеш скоріше «Як би то мені отой блокпост обʼїхати, щоб бугаї у формі білет на бахмутський експрес не вручили».

Вам, мабуть, важко повірити, але не у всіх вінець мрій — втекти з України.

Может он намекает не на то, а на то, что у вас не будет шанса его закончить. Пойдете в окопы.
И да, забейте на то, что рассказывают, что брать не будут.
А если пойдете в окопы, какая разница, с какого факультета?

Дуже дивно, що пан досі не знає про Закон, який цього наразі не допускає.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий
період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються
на денній формі навчання.

Тільки якщо за власним бажанням.

какой закон?
не тот ли, который свободу передвежения гарантирует.
Или может, который недавно принят про «содействие призыву» для граждан, находящихся за границей?
еще одно постановление выпустят и все.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі
підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів
та за своїм змістом не повинні суперечити їм
у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам
закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу
юридичну силу

На жаль, наразі Ви не зовсім розумієтесь на базових принципах законодавстві України, і більше того — своїми дописами можете ввести в оману інших коллег з цього форуму. І, мабуть, Ви плутаєте наше законодавче поле і традиції з традиціями юриспруденції інших країн по сусідству (східніше і північніше від нас).

Ну да. Наверно законом закрыто право из конституции га свободу передвижения. А напомните мне, что имеет приоритет, не конституция ли? Или может наказ круче уже?
Это вы не понимаете похоже

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Мені досить дивно спостерігати, що колега не має бажання навіть прочитати ті тези у першоджерелі, на які він посилається у дискусії.

Ну так в раде большинство. Свобода уехать за границу в Украине сейчас ограничена каким-то письмом. Нефига не законом. Ну конечно у зелёных не телефонное право, ага

Ні, це не так. І у мене складається враження, що Вас у Гуглі забанили. Зелені, звісно, ті ще чорти, але у цьому питанні органи державної влади діють чітко у межах чинного законодавства. І до чого тут більшість у Раді — я не зрозумів. Інший склад ВР діяв би так само.

Запрет МОЖНО было сделать в указе о военном положении. Закон это позволяте. После чего рада должна была проголосовать.
ПО ФАКТУ в УКАЗЕ(не законе) о военном положении НЕТ НИКАКОГО ограничения. А письма, которыми такое ограничение установлены — не являются законами определенно.

Это вас в гугле забанили.

Существует ли сегодня законодательный запрет на выезд из Украины?

Как бы парадоксально это ни звучало, но такого запрета пока нет, поскольку в указе президента Украины от 24.02.2022 № 64/2022 «О введении военного положения в Украине» такое ограничение установлено не было. Вероятно, из-за юридической ошибки в указе дословно процитированы нормы Конституции Украины, которые лишь допускают возможность такого ограничения в будущем, однако не содержат прямого запрета на выезд из Украины.

Чем же руководствуются пограничники, принимая индивидуальные решения о разрешении или запрете на выезд из Украины? В период с 24 февраля по 1 апреля они руководствовались исключительно письмами администрации Госпогранслужбы и информационными сообщениями, размещенными на ее официальном веб-сайте. А начиная с 1 апреля — также измененными с учетом введения военного положения Правилами пересечения государственной границы Украины военнообязанными лицами лишь по отдельным документально подтвержденным основаниям.

Таким образом, юридический парадокс заключается в том, что возможность и способ ограничения права свободно покидать территорию Украины предусмотрены законом, исключения в случае применения такого ограничения также определены законодательством, но сами ограничения предусмотренным законом способом до сих пор не установлены. Следовательно, существует правовая неопределенность в вопросе, являющемся предметом высокого индивидуального и общественного интереса.

М-да, протиставляти особисту думку однієї людини законам України — це мабуть сильний, правильний інженерний підхід. А інші джерела розглядати не будемо, бо вони нам не подобаються. До речі, стосовно теми цього тропіка, це є наглядний приклад того, як все таки в наш час потрібно вміння працювати з інформацією і вміння розділяти факти і трактування цих фактів...

Ну так приведите свои источники.
Вы считаете, что запрет введен указом? законом? чем?
Вы указ то читали?

Я пропоную все ж таки оперувати не трактуваннями, а самими НПА. Завжди треба оперувати першоджерелами.

ПОСТАНОВА
Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:
....

Все описано чітко, неоднозначно, і не потребує додаткових трактувань. Маєте право — перетинаєте кордон. Не маєте право — не перетинаєте. Ну як можна неоднозначно трактувати чіткі і ясні норми?

Але ніт, ми чомусь обговорюємо позицію людини, доводи якої не мають явних посилань і виражають лише її власну думку, яку я вважаю некоректною.

Сам Указ Президента надає МОЖЛИВІСТЬ обмежувати свободу пересування взагалі і виїзд за кордон зокрема. А деталізація цього обмеження описана у спеціалізованих Постановах, Законах і інших правових Актах.

А те, що погранці самі не знають нормативки, і її доводиться пояснювати якимись листами — то вже питання до кваліфікації їх керівництва...

я понимаю, что право — не интересно для изучения, нафиг не надо дба.
Но блин.
Вы ж сами привели выше конституцию, статью. И вот эту постанову.
ПОСТАНОВА НЕ ЗАКОН.

статья 33 не может быть ограничена подзаконным актом.

Все, больше на ваши коментарии не отвечаю, спорьте сами с собой.

Ви дуже дивна людина, і мабуть неабиякий фахівець з права. Настільки фаховий, що вважаєте нижче своєї гідності приводити посилання на першоджерела для тих тез, які використовуєте у дискусії. А ще вмієте працювати з інформацією на рівні Бог, правда по профілю співрозмовника не робите різниці між розробником та ДБА, але ж то такі дрібниці, не варті уваги.

Надалі у дискусіях постарайтесь обгрунтовувати власну думку чимось грунтовнішим, ніж бездоказові тези і висновки виду: «ой, всьо»...

А стосовно Вашої тези — вона не витримує жодної критики, бо так можна дійти і до висновку, що Правила Дорожнього Руху (які теж є Постановою), порушують Ваше святе конституційне право на свободу пересування.

Максим правий. Бо виїхати і отримати нормальну освіту за кордоном — краще в будь якому разі. А в разі повернення ще й набагато корисніше для України в цілому.

Основний поінт же в якості освіти. Якщо є можливість, то варто її використати, а не плисти по течії, прикриваючись патріотизмом. Діло твоє

Якщо автору вже виповнилось 18 його просто не випустять

Ніякий.
Дропнувся з 3 курсу фіота, бо шляпа повна по програмі + знайшов роботу. Вся інформація мега застаріла. Не раджу кпі

Закінчив ФІОТ. Стажу так — головне в університеті не прфесори а студенти. Вони будуть тебе тянути, рекомендувати, писати з ними стартап, підказувати варіанти розвитку. ФІОТ і ФМП в цьому плані однакові. Можли варто гланути на Шеву. Ізза того що їх менше і більше олімпіадників, якість може бути трохи вище. Доречі на ФІОТ 4(було) різні кафедри. Вони сильно різняться.

А де дають кращу математичну підготовку — на ПМ чи на ФІОТ?

Якщо ти навчаєшся на Програмній інженерії то однаково, адже однакова програма й вишмат, лінійну алгебру викладають однакові викладачі — з факультету прикладної математики

Що порадите? (прохідний бал не турбує).

Нет повода для овладения коденьем идти в Уни. Коденье — это для самообразования, максимум ПТУ (проф-школа) на пару лет.

Если с хорошей головой и хорошими баллами — иди в КГУ на что-то типа мехмат или физика. От коденья там никуда не денешься и его освоишь — но плюс к этому появятся реально полезные знания/умения (в математику и/или физику). Этим ты будешъ выгодно отличатъся от 99% кодеров, после их всяких «программных инженерий».

Более хороший вариант постуипать зарубежом — но сейчас из Украины это может быть проблематичным.

Дивіться на УКУ або іноземні. Закінчував ФПМ (катедра ПМ) бакалавр і магістр. Бакалаврська програма то в цілому трешак, змарнований час і нерви, магістратура 50 на 50, були дійсно прикольні і корисні предмети, був і старий знайомий трешак.
В цілому після бакалаврату навчитесь брати інтеграли і писати воду по ДСТУ.
Після магістратури зрозумієте навіщо весь бакалаврський курс вчились брати інтеграл і напишете ще тонну води по ДСТУ.
Знаю, що як мінімум 2 хороших викладачі вже не працюють на катедрі.
Якщо все ж вирішите йти сюди — чіпляйтесь за хороших викладачів і тягніть з них усе що можете.
Але я наполегливо раджу дивитись в сторону іноземних навчальних закладів, беріть рік перерви, вчіть мову, готуйтесь до вступних і отримаєте в рази якіснішу освіту за безкоштовно. З візою зараз проблем немає, у Європі достатньо тимчасового захисту. На вибір Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Чехія тощо.

P.S. Ігноруйте аргументи по типу «на фіот було легше суміщати роботу і навчання». ІМХО, навчання для того щоб навчатись, це повна зайнятість, я суміщав фул тайм з 4го курсу оскільки була фінансова потреба та і знань робота давала більше. Якісний парт-тайм для початківця знайти майже неможливо. Нічого хорошого в цьому немає, мінус здоров’я і бонусом провали у пам’яті за цей майже трьох річний період.

Невже в Україні немає якісного ІТ факультету? УКУ — дорого(. Якщо вже такі негативні відгуки за КПІ... Не хочу за кордон, дуже не хочу...

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

В Україні нажаль немає такого поняття як coop, який дозволяє назбирати досвіду під час навчанння на різних стажуваннях. А без досвіду повінь нікуди не хочуть брати (або беруть в дуже мутні місця).
Мінусом укр навчання ще можна назвати досить відсталі завдання і теорія. Для прикладу раніше точно викладав такий товариш в КПІ Зайченко (ой як багато студентів його знає й згадує не тихим словом). І він знає і має розробки по ШІ, але вони ну зовсім не актуальні в сучасному світі. От така фігня

> Невже в Україні немає якісного ІТ факультету?

На жаль, ні, проблема як вже написали — оплата викладачам. Є ентузіасти, але їх одиниці і далеко на ентузіазмі вони не виїжджають і відносно швидко йдуть (а совкова адміністрація КПІ цьому тільки допомагає).

> Не хочу за кордон, дуже не хочу...

У 2014 мислив абсолютно так само, була сліпа віра, що не може ж КПІ бути поганим, найкращий технічний ВНЗ у найкращій країні, але реальність трошки інша. Зараз про це дуже шкодую. Людині відведене дуже коротке життя, 6 років з якого ви витратите на навчання — ваш перший поштовх у кар’єрі і краще щоб цей час був використаний якомога ефективніше.
Ніхто потім не забороняє повернутися із набутими знаннями додому і будувати кар’єру тут. До великого вторгнення було багато достойних компаній і можливостей, може після війни буде ще краще.

Практична робота і самоосвіта — найкращий IT факультет. Взагалі вища освіта — якась оверхайпанута в Україні, всім обов’язково треба диплом.
На практиці диплом питають тільки у випадках роботи у зарегульованих доменах, типу медицини(тут в мене вперше спитали вкладиш з оцінками) чи оборонки(було потрібне для підняття соціального рейтингу підприємства згідно совкових норм).

Жодний український ВНЗ крім УКУ. Втікай звідси закордон в нормальні універи, де тобі не треба буде слухати пережитки радянської освіти у вигляді неакдекватних викладачів, яким по приколу відправити пів групи на перездачу, які не займаються розвитком, а лише навʼязують свої думки

з України не планую їхати, а у Києві, на мій погляд КПІ — найкращий.

побачимо, що ти скажеш через 5.5 років)

на мій погляд КПІ — найкращий

Згуровський, перелогіньтесь

ІПСА. Дофіга математики, але воно того вартує.
Якщо обирати між цими двома, я б обрав ФПМ, але мої знання стосуються десь 2007го року.
Але реально більш корисно — вчитись за кордоном. Зазвичай бакалаврат 3 роки, магістратура — 4. Тобто немає сенсу дарма витратчати 2 роки продуктивного життя.
Щодо якості, скажімо так, прослухати курс Computer Science, що лежть на Прометеусі корисніше року навчання в КПІ загалом.

Зараз я б точно обирав інший факультет, інший вуз і іншу модель.

Якщо є можливість взяти gap year — візьміть і не вагайтесь, тут головне переконати батьків. Це дозволить зрозуміти що потрібно трохи краще.

«Дякую, боже, що не на ІПСІ» — напис на блокноті.

Я закінчив ФЕЛ але думаю проблеми КПІ загальні для технічних факультетів:
дуже велика кількість гуманітарних предметів, не пов’язаних з спеціальністю (у мене є друг з Лісабона, який закінчував технічну освіту у державному португальському вузі, то у них з гуманітарних предметів були португальська та англійська і ВСЕ, у нас же їх було 30-60% залежно від семестру);
неактуальність навчальної програми;
преподи, які можуть відправити на перездачу більше половини групи;
може неактуально вже але в нас був неоптимальний розклад з «вікнами» між парами;

дякую. Щодо гуманітарних — не вважаю це великим недоліком, але це справа смаку)

Можу сказати про трошки застарілий досвід, але можливо все ж актуальний. Був такий же вибір більше 20 років тому ) Провчився 2 роки на ПМ, і потім вже на заочці АСОІУ закінчував та получав діплом. З точки зору IT професії там дуже мало чого можно взяти. По факту якщо програмуєш ще до вуза — частіше ти більш пристосований ніж викладачі.
До того ж система вибудована саме на здачу, а не систематизацію знань. Вчитися цікавому треба всупереч а не завдякі программі навчання )
Але на ФІОТ справді легше працювати і вчитися одночасно..
Своїм друзям я рекомендую по можливості шукаті гранти або програми в европейських вузах.

Вітаю!
Підкиньте монетку :)
Насправді, немає ніякої різниці з точки зори майбутньої професії.
Мені ФЕЛ надав лише один скілл: вміння вчитись вчитись, обробляти великі масиви інформації в найкоротші сроки перед дедлайном (сесією), завантажувати її в оперативну пам’ять перед іспитами, і запускати Garbage Collect саме тоді, коли заліковка з відміткою про здачу поверталась мені від препода.
ВУЗ надасть Вам пропуск у світ професії (диплом) + деяку інженерну базу та інженерне мислення. А далі вже — практичний досвід і самоосвіта.
IMHO

вміння вчитись вчитись

Типа 6 лет учится учиться?

обробляти великі масиви інформації в найкоротші сроки перед дедлайном (сесією)

Ты же понимаешь что вот эти все массивы информации, выученные перед сессией за одну ночь, сразу забудешь?
Если цель не сдать сессию, а выучить что-то, что бы потом применить на работе, то учить надо медленно, желательно по немного каждый день.

Типа 6 лет учится учиться

Насправді, тільки три роки. А потім прикладати необхідні і достатні зусилля, аби не виключили, і шукати роботу по спеціальності. Самоосвіта в мій час рулила, як зараз — не в курсі, але підозрюю, що так само.

что бы потом применить на работе, то учить надо медленно

Насправді, роботодавцю глибоко пофіг, що і як ми там вчимо. Йому потрібно вирішувати бізнес-задачі. І якомога швидше, якісніше і з найменшими затратами на супровід у подальшому (саме з такою приорітетністю). А працювати з інформацією — це теж неабиякий навик, і саме його я здобув у ВУЗі. Професіоналізм здобувається лише з досвідом і на власних помилках, і саме за наші набиті шишки ми отримуємо нашу ІТ-шну винагороду...

Насправді, роботодавцю глибоко пофіг, що і як ми там вчимо. Йому потрібно вирішувати бізнес-задачі. І якомога швидше, якісніше і з найменшими затратами на супровід

Что бы создать проект с наименьшими затратами, надо много всего выучить.
Например в любом облаке косты отдельная тема, можно все как дебил задеплоить на виртуалки/EC2, и влететь на бешенные деньги, или еще более дорогие сервисы.
А можно развернуть полноценную продакшен систему практически бесплатно, использую free-tire serverless, и NoSQL баз.

надо много всего выучить

Так, але марно сподіватись, що ці знання можна отримати у ВУЗі. Технології і підходи до розробки ПО стрімко змінюються, жоден ВУЗ і програма не встигне за цим. Тільки власна цікавість і самоосвіта.
Але щоб навчатись самостійно, потрібна база і вміння навчатись. Це ВУЗ зможе дати, і на це потрібно розраховувати стосовно хард-скіллів. Знайомства і софт-скіли — це вже інша історія і вона дійсно може залежати від рівня ВУЗа.

Пофіг поки працюєш на Укр ринку😅 Як тільки ти хочеш кудись емігрувати яи працювати на пряму на когось із-за кордону, то багато кому виявляється треба диплом. Можете сказати, що це не так, поки не зіштовхнетесь із цим

Так, треба диплом як вхідний білет. Ні разу в житті я не чув, щоб хтось дивився на оцінки у додатку до диплома, або питав по університетській програмі (якщо не зовсім джун, звісно). І судячи з того, як до війни хантили наших розробників у Європі, дипломи наших технічних ВУЗів — це необхідна і достатня умова продовжувати розмову. Далі рішення приймається на основі наявних софт і хард скіллів.

Можливо, вимоги у FAANG до дипломів дещо інші. Але не думаю, що їх так хвилює ця картинка, а не фактичні скіли...

Ні разу в житті я не чув, щоб хтось дивився на оцінки у додатку до диплома

На оцінки у додатку не дивляться, але на години вивчення того чи іншого предмета в тому самому додатку дивляться для евальюейшена, без якого важко отримати ґрінкард в Штатах по робочій візі чи PR card у Канаді.

Так і є. Але як описали нижче ситуації зовсім різні бувають🤷‍♂️

Діло кажуть, вже ніякий. Але! систематична освіта і саме в універі — потрібна: то спробуйте за кордон.

Ніякий
Ні в якому разі
Я випускник ФІОТ, ОТ
ФПМ те ж саме, мав там багато друзів.
Однією з найбільних своїх помилок вважаю піти в магістратуру, а потім в аспірантуру, добре що весь час працював.
Це все був дарма витрачений час і нерви: знання або неактуальні, або дуже поверхневі, багато дрочі не пов‘язаної з навчанням (типу цирку з шоколадками, хто вчився той знає), прєподи-неадеквати.
То все може бути веселими спогадами, але якщо прагматично дивитись, то кращі роки спущені ні на що. Плюс жити в потній общазі з тарганами.
Їдь вчитися за кордон, підтягнеш англійську, заведеш багато цікавих знайомств.

У меня тоже самое, 6 лет отучился, АСУ ФИОТ, и не брали даже даже на 300$.
А за следующие 6 лет работы и самообучения стал 8к архитектом.
Научили только C++, и SQL, UML и алгоритмам на уровне каки-то средних курсов.
Остальное все не по теме вообще.
Если ты просто курсы по этим темам пройдешь, или по нормальной книге вдумчиво прочитаешь, будешь знать больше.
И что бы ты понимал, тебя там тоже никто учить не будет, просто скажут что учить, на лекции введение в тему в 2-х словах, и все, дальше читай и учи все сам.
То есть, если сам по книге не сможешь выучить, то ничего так и не выучишь за 6 лет.
А если сможешь, то зачем тебе универ?

А Шемсединов разве не учит? Ходил на митапы — было интересно!

А ще збирає собі рабів на галеру та пропагує комунізм і невідомо як людина з такими поглядами взагалі може щось викладати twitter.com/...​&t=XF1vPkv1Vp-RMCJV2_kPvw

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Краще на ПриМат, там програмування буде в рази більше ніж на інших факультетах.

Сам я вчився на ФІОТ і підтвержу, що назва не відповідає(ла) дійсності. Це факультет якоїсь інженерії, інформатики там (було) мало.

Там є два ПМ, той що ПМ — ПМ, і той що ПМ — СКС. Той що ПМ — ПМ це жопа повна, один матан 5 років.

Тому або ФІОТ або ПМ — СКС. І ні в якому разу ІПСА чи ПМ-ПМ.

Якщо є можливість, то я б обрав УКУ. З точки зору зацікавленості студентів і викладачів — це точно краще будь-якого факультету КПІ і Шевченка. І не дивіться, що це Український Католицьвий університет, бо ніхто вас не змушує вірити в Бога і тд. Ось цікавий огляд побуту youtu.be/utNnov3mjG0

Там є різного роду гранти/стипендії, які покривають багато чого. Варто тільки глянути, бо я не досліджував

я подивився — перший рік треба оплачувати повністю — 110 тисяч, а потім — дають гранти 50\50.

Хм, раніше ніби були гранти типу 80% покривалось. Щось змінили таки

Взагалі якщо казати про бюджет, то я б ще рекомендував Кібернетику КНУ. Є досить висока конкуренція серед студентів і гарні студенти часто на стажування катаються. Але якщо раптом розчаруєшся в навчанні (що дуже можливо), то рекомендував би ФІТ КНУ — я там навчався і із плюсів було те, що було досить легко домовитись з викладачами про працю під час навчання.

Але в будь-якому випадку я б рекомендував не бикувати на викладачів, щоб не вирішувати все через пекельні кола

ФІОТ однозначно. Там значно легше працювати і вчитись одночасно

Підписатись на коментарі