Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Як я переїхав з Харкова у Тернопіль і так навчився любити всю нашу країну

Привіт! Мене звати Андрій Семешкін, я Project Manager у SoftServe. Родом з Харкова, але 24 лютого 2022 року вимушено переїхав до Тернополя з сімʼєю. За цей рік встиг збагнути і відчути різницю між двома містами, порівняти життя там і тут, тому хотів би поділитися своїм досвідом. Адже Харків з мільйонним населенням до війни та порівняно невеличкий Тернопіль — це міста з різною атмосферою та стилем життя.

Знаю, що не всі ще знайшли собі постійний «новий» дім, тому ця стаття, можливо, стане в пригоді тим, хто ще шукає для себе місто для релокейту.

Напередодні вторгнення. Або як ми поїхали з Харкова

Напередодні повномасштабного вторгнення у моєму оточенні було багато чуток та обговорень головного питання: буде напад чи ні? Звісно, ми з дружиною і наша родина не дуже переймалися, бо, як і більшість українців тоді, просто не вірили в подібне, але активно слідкували за цією темою.

Компанія заздалегідь пропонувала фінансову підтримку процесу переїзду на захід України всім співробітникам, але це було більше як план «Б» на «чорний день». Не дуже хотілося все кидати на невизначений період часу, піддаватися істерії, саджати сімʼю в машину та їхати в невідомість.

Вирішальний момент, як і для більшості з нас, трапився саме в перший день повномасштабного вторгнення. Ми прокинулись від дзвінків рідних посеред ночі, витратили ще декілька годин для того, щоб в це повірити, усвідомити та почати діяти.

Початковим планом було зібрати необхідні речі, доїхати до моїх батьків, які живуть поруч, та слідкувати за новинами. Поки пакував речі в машину, на рівні колін відчував вібрації від вибухів.

Дорога на захід

Коли початковий план виконали, вже була десь 9 година ранку. Якраз в цей час зʼявились перші новини про ворожу техніку на обʼїзній Харкова. Це був вирішальний момент, тому ми сіли в машину з моїми батьками, дружиною та 9-тимісячною дитиною і вирішили спробувати рушити на захід країни.

Чому спробувати? Тому що, на той час вже було багато чуток, що з міста не випускають. Проте, нам пощастило.

Дорога була дуже важкою, адже я був водієм-початківцем і їздив лише на невеликі відстані, не більше 100 км за одну поїздку. Забігаючи наперед, довелось проїхати близько 1,100 км за 23 години.

Величезні затори на виїзді з міста, та ще більші потім — від центральної частини нашої країни. Багато ДТП з летальними наслідками, адже на фоні стресу та втоми водії втрачали контроль над своїми автівками.

Пошук безпечного місця

Від початку, планували їхати в Івано-Франківськ. Поки були в дорозі, дружина шукала знайомих, хто готовий нас тимчасово прийняти, та радилась де/ куди краще. Таким чином визначили, що в Тернополі майже нема критичної військової інфраструктури, а значить прилітати туди не мало б нічого від росіян.

Ближче до вечора домовились з батьками наших знайомих про тимчасову зупинку. Це якраз була Тернопільська область. Через декілька днів поїхали далі, в інше село, де знайомі знайомих були готові нас розмістити в себе. Вирішили перші декілька місяців перечекати саме в селі, бо боялись обстрілів. Також можна додати на користь проживання там те, що постійні повітряні тривоги в місті не додавали б нам спокою.

Після двох місяців життя в селі ми почали вже відчувати загальне покращення морального стану та думками вирушили в напрямку життя у місті. Звісно, у Тернополі, бо там вже зʼявилися знайомі, та і один з моїх тиммейтів теж мав ті самі думки. А разом воно вже й веселіше.

Також ми розуміли, що вже дуже хочеться повернутись в більш звичне середовище, де можна займатись активним розвитком з малим, та й побут з ним же буде трохи простіший, ніж у приватному будинку.

Чудовим чином знайомі одного з мешканців будинку, де нас прийняли, мали вільну квартиру на Дружбі. То ж в один з разів, коли ми відвідували Тернопіль, вирішили одразу подивитись цю квартиру. Ми просто закохались в неї, коли побачили ціну, простір, та розташування біля затишного парку. Крім цього, господарі також були дуже приємні. Тож, рішення про переїзд ми прийняли швидко.

Життя в Тернополі

Перші тижні були про облаштування нового побуту, прокладання звичних маршрутів до цікавих закладів і торговельних центрів, вивчення потрібної номенклатури на кшталт прихованих парковок в центрі (яких, до речі, досить багато).

Повернутись до життя у великому місці було дуже приємно, Тернопіль швидко прийняв нас і все навколо сприяло тому, щоб дуже швидко звикнути до цього міста та комфортно почуватись.

Перші місяці в Тернополі, як, втім, і пізніші, можна сміливо назвати дивовижними! Свіже повітря, приємні люди, значно приємніші ціни, ніж в рідному місті. Був так приємно вражений, що навіть моя команда, коли дійшло до вибору локації нашого тимбілдінгу, проголосувала за Тернопіль.

Ще з цікавого — нарешті спробував кінезіологічні вправи. З нашим пасивним способом життя це дуже корисно, адже є можливість свідомо та під наглядом експертів правильно тренуватись. Також Тернопіль став першим містом, де я вирішив стати донором крові.

Розвиток ІТ-спільноти

Поки ми обживалися в новому для себе місті, в листопаді компанія відкрила повноцінний офіс у Тернополі. Це було важливо для мене з кількох причин. По-перше, офіс став порятунком у часи відключень світла. Скаржитись тут банально нема на що, але працювати в таких умовах дуже важко. Тому безмежно це ціную та вдячний.

По-друге, це живе спілкування та нові знайомства, які допомагають адаптуватися.

Офіс допоміг краще роззнайомитися з колегами, знайти нових людей. Так цей період для мене асоціюється з теплою спільнотою, активною практикою української мови, різними внутрішніми подіями.

Наприклад, вперше був на дні компанії саме в Тернополі. Також, тут отримав можливість дати офлайн-виступ — мав честь поділитися своїм досвідом на події для проєктних менеджерів «Однодумці», яку організовував SoftServe. Були дуже цікаві питання і класний досвід взагалі. Загалом наразі я час від часу даю лекції студентам в Тернопільському ЗУНУ.

Ціна життя в Тернополі

Жити в Тернополі — не дуже дорого. Стосовно цін на житло, з того що бачу та чую від знайомих, за $250-400 можна знайти 1-2 кімнатну квартиру з файним ремонтом та умовами.

Якщо ділитись улюбленими місцями, то «The River» та «На Небі» — мають високий рівень сервісу, але ціни на рівні довоєнних харківських, які є трохи високуватими для Тернополя. «Файне місто Тернопіль», «Ковчег», «Старий млин» трохи дешевше та простіше, але кухня у всіх закладах чудова. Є купа місць з крутезною шаурмою, в центрі дуже смачне морозиво.

Деякі медичні послуги, або такі забаганки, як IMAX екрани, при великому бажанні можна знаходити в більших містах поруч, але для мене це дрібниці.

Повертатися не можна залишитися

Тернопіль зараз для мене став звичним та рідним. Все досить близько і це дуже зручно з маленькою дитиною. З безперечних плюсів — приємні люди, доступні ціни, чисте повітря. У кожного міста є й свої мінуси, але під час воєнного стану, як на мене, їх тут просто немає.

Точно планую залишитися в Тернополі на довше. Мати таких «дивних» створінь росіян сусідами — небезпечно. До Харкова може добивати навіть арта. Знаю, що значна територія області ще замінована, що теж небезпечно. Інфраструктурні питання також залишаються, як-от опалення та інше.

Мій досвід в Тернополі навчив мене любити всю нашу країну, цінувати безпеку та спокій рідних. В якому саме місці України це буде — вже не таке важливе питання, як могло здаватись раніше.

👍ПодобаєтьсяСподобалось24
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

А в мене навпаки було, раніше по країні туризм був обовʼязково на захід або південь від Києва, а про Харків завжди знайомі мені розповідали «сірий, мрачний, совковий». Так було доки не потрапив у компанію з головним офісом у Харкові, зрештою побував там і виявилось що насправді це чудове місто, в яке я неодноразово з задоволенняи повертався

Якщо вам подобається в Тернополi, то зараз я би не радив повертатися до Ха. Це бiльше не мicто молодi та студентiв. Я би сказав, що життя пiшло з мicта. Так, люди є, але щось не те. Багато людей з областi, що вимушено подались сюди. Багато що не працює.
Днями не було 2 доби свiтла (води та iнтернету). Це теж треба враховувати.

Судячи з написаного вiйну ви не чули i не бачили, тому ракетнi атаки по мicту будут вiдчуватися доволi гостро.
З околиць чутно арту iнколи. Мicто скалiчено вiйною хочу багато прибрали вже, щос полагодили. Не Марiуполь, звicно, але слiди майже всюди.
Ввечерi тiльки тиждень як сталi частково вмикати вуличне свiтло.

Дуже багато роздають повicтки. I це ще бiльше пригничує.
Коротше, то що в вас в спогодах про мicто до вiйни — то спогади.

Ми вже під час війни поїхали у відпустку у Львівську область. По дорозі робили зупинку в Тернополі на 2 ночі подивитись місто. І воно дійсно кльове! Велике озеро, прогулянки на катері, гарна архітектура в центрі (де ми були), ресторани зі смачною іжею. Своїм друзям, хто орієнтований на туризм в Україні, рекомендую для відвідування.
Взагалі, багато цікавих міст є в Україні. Якось так вийшло, що Україною я почала мандрувати після того, як помандрувала світом. І воно того варте)

Тернопіль це місто зі своїм шармом, приємний парк в центрі, скверики, пам’ятники не тільки про боротьбу, своя культурна і історична атмосфера, мультирелігійність, місцями надзвичайно цікава архітектура. Це можливо місто не для всіх, адже не велике та затишне. Але в ньому є своя душа яка особисто мені сподобалась. Дякую авторові за розповідь.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Андрію, а ви все ще в Тернополі чи далі поїхали?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Дякую, цікава статейка вийшла :)
Як в плані коворкінгів та зручних закладів звідки можна працювати?

Будь-яка бібліотека це і є коворкінг.

Вы еще столовую в эпицентре назовите коворкингом — столы есть, вайфай есть...
Библиотека (тем более не «любая») это далеко не коворкинг.

студенти завжди використовують бібліотеки як коворкінг

Институтские — ну, может быть, конечно. Но по моим воспоминаниям там всё так не так комфортно, как в нормальном коворкинге :)

Дякую Влад, наразі з мого досвіду можу лише порадити к15

Бажаю щоб місто стало ще ріднішим

Из минусов Тернополя — слаборазвитое железнодорожное сообщение, так что если вы любитель загрузить велик в электричку и поехать куда-то на природу — город вряд ли вам подойдёт. Но это, конечно, про мирное время. Пока война, Тернополь сильно выигрывает у Харькова.

Ну вот я люблю ездить на велосипеде, как мне доправить его, скажем, до Медоборов? С Харькова до Гомольшанских лесов, например, можно доехать на электричке, а потом велосипедом километров 10. С Медоборами такое не прокатит.
А жаль, ведь место очень красивое и уникальное, по типу Беловежской пущи.

ну 30 км лісапєдісту — ніачом

Там 50 км. За день трудно справиться, а заночевать не факт, что есть где. Ну и выходных-то всего два в неделю.

В Хоростків на дизелі, а там 10км

Глянул расписание: на Хоростків выехать можно только поздно вечером, а вернуться в Тернополь только рано утром до восхода солнца. Ну такое.

Так Синевир и Свитязь далеко от Тернополя, а я говорил про поездки выходного дня. Из Харькова таких вариантов сильно больше, чем из Тернополя, ввиду большего количества электричек.

www.pz.gov.ua/prig/pr.html

Я ссылку скинул на расписание электричек, можете сами сравнить. Из Тернополя их всего 20 штук, из Харькова — 110.

а Вы выбрали место на краю области

В том-то и дело: из Харькова можно поехать почти на край области одним днём — в Лозовую, Красноград, или Коломак, например, — а из Тернополя такое не получится.

в Почаїв гелектричка не ходе

Як це нема приміських потягів, а в Заліщики, Чортків, Ланівці, Бережани?

Якщо вам подобається в Тернополi, то зараз я би не радив повертатися до Ха. Це бiльше не мicто молодi та студентiв. Я би сказав, що життя пiшло з мicта. Так, люди є, але щось не те. Багато людей з областi, що вимушено подались сюди. Багато що не працює.
Днями не було 2 доби свiтла (води та iнтернету). Це теж треба враховувати.

Судячи з написаного вiйну ви не чули i не бачили, тому ракетнi атаки по мicту будут вiдчуватися доволi гостро.
З околиць чутно арту iнколи. Мicто скалiчено вiйною хочу багато прибрали вже, щос полагодили. Не Марiуполь, звicно, але слiди майже всюди.
Ввечерi тiльки тиждень як сталi частково вмикати вуличне свiтло.

Дуже багато роздають повicтки. I це ще бiльше пригничує.
Коротше, то що в вас в спогодах про мicто до вiйни — то спогади.

Ви вже визначтесь після переїзду з Ґарківу, яку назву має нове ваше місто Тернополь чи Тернопіль.

Катнутись в Тернопіль кльово, але жити там, відверто кажучи, не хотілось би, занадто провінційно, чи що. І підвбите місто, видно, що міські справи нездало робляться.

Той же Франик при співмірному статусі сильно виграє, як на мене

Ми вже під час війни поїхали у відпустку у Львівську область. По дорозі робили зупинку в Тернополі на 2 ночі подивитись місто. І воно дійсно кльове! Велике озеро, прогулянки на катері, гарна архітектура в центрі (де ми були), ресторани зі смачною іжею. Своїм друзям, хто орієнтований на туризм в Україні, рекомендую для відвідування.
Взагалі, багато цікавих міст є в Україні. Якось так вийшло, що Україною я почала мандрувати після того, як помандрувала світом. І воно того варте)

Подивився карту — у Тернополі велике озеро, навіть кораблик плаває!
Для мене це величезний плюс коли можна купатися у місті. У Києві є Дніпро і можна на пляж на метро доїхати — здорово. У Харкові у центрі річки теж є — але купатися у них на жаль не можна.
Дивився мапу — у багатьох містах на заході України річки є: але такі собі міленьки та швидкі. Чому ніхто не здогадався запрудити і зробити у центрі міста пляж — незрозуміло.
Є питання: а що у Тернополі з комахами? Така велика прісна водойма — може бути хмари комах, як і Затоці. Це усе псує: влітку ввечері замість сидіти десь у кафе — треба ховатися.
Намагався знайти мапу розповсюдження комах — але не знайшов. Може хто про своє місто підкаже.
У Харкові у місті комах не дуже багато. Можна сидіти у кафе біля річки — не з’їдять. У області у листяний ліс літом не заходь — просто хмара навкруги. Усі бази які біля річки: як стемніло — ховайся. Просто так під відкритим небом не всидиш.
Якимось дивом на березі моря і у Криму комах дуже мало — можна навіть спати на пляжі. Але не у Затоці — там просто хмарами літають. Кажуть що комах мало у Карпатах — не перевіряв.

З мінусів відразу додам, що у центральне озеро зливаються нечистоти. Там банально на березі стоїть пивзавод із дуже відомою назвою «Опілля».
Озеро не чиститься, щороку в кінці червня воно цвіте і запах несеться неймовірно сильно і доволі далеко.
Проте окрім проблем, які виникають, саме по собі озеро — це справді дуже гарний плюс місту, без нього було б геть сумно і сіро.
На озері йдуть активні забудови друзів мера, там вже є вілли із прямим виходом до водойми (вілли колишніх криміналітетів із 90-их, колишнього мера Заставного, великий замок одного із найбільших забудовників міста, який в наглу вирізав шмат лісу за Дальнім пляжем :))

Останні роки 2 озеро вже не цвіте — з ним щось там роблять, оздоровлюють.
Побачимо, як буде цього року.

жах, і як там люди не тільки живуть, а ще й, буває, купаються в озері

Є питання: а що у Тернополі з комахами?

Якщо маєте на увазі комарів то їх мало, дається взнаки значна висота над рівнем моря і як наслідок постійні вітри, їх здуває.

а що у Тернополі з комахами?

Мама довго жила в будинку біля озера, спитав, все ок — їх дуже мало:)

Хз, вулиця Старий ринок 3 (тоді вона ще іншу назву мала), пʼятий поверх з вікнами на озеро і не гризли

у багатьох містах на заході України річки є: але такі собі міленьки та швидкі. Чому ніхто не здогадався запрудити і зробити у центрі міста пляж — незрозуміло.

У Хмельницькому саме так і зробили. Але там Південний Буг, який все ж-таки не гірська річка.

Дивився мапу — у багатьох містах на заході України річки є: але такі собі міленьки та швидкі. Чому ніхто не здогадався запрудити і зробити у центрі міста пляж — незрозуміло.

Почнуться проблеми з екологією. Ставки робили для роботи млинів. Через це зменшується швидкість течії, зростає заболочення, більше витрати води на випаровування.

Самий топ в Тернополі — друга половина, кінець серпня.

комахи є, але це не порівняти із тим же Поліссям, там вечором комарі загразають, а ще гедзі ...

Каждому — своё, чи кожному — своє.) Лично я родился и вырос в Запорожье. Тут планирую и умереть. Не хотелось бы под руинами. Но на всё воля Космоса.

Ми також були декілька місяців на початку війни у Тернополі — місто сподобалось :) Особливо тим, що жили поруч зі ставом і в 10 хвилинах пішки від центру — дуже класна локація :)
Дуже сподобалась сфера послуг — кафе, ресторанчики, кав’ярні, жінка знайшла собі фітнес і масаж, я знайшов гарний барбершоп. Все дуже якісне і в півтора-два рази дешевше за Київ :)
З мінусів — все ж центр маленький, мало історичних будівель. Погані дороги і тротуари. Якщо жити більше пари місяців, то трішки стає скучно... Ну і все ж не так багато різних кафе/ресторанів, тим більше більшість від одних власників (Заставні), де батько колись був мером міста :)
Ну і напевно якщо жити «на мікрорайонах» подалі від центру, то там взагалі сумно.

Зараз у Франківську — тут відчувається що у місті більше грошей, ніж у Тернополі. Більше центр і він краще зберігся. В декілька разів більше ресторанчиків та кав’ярень, є кращі торгові центри та більше новобудов і краще їх якість. Ну і взагалі більше двіжа — там промприлад і т.д.
Тому якщо релокуватись на все життя, або на декілька років поки йде війна — то Франківськ напевно краще — такий собі маленький і затишний Львів :)

Как-то дико читать, как человек совершенно смог абстрагировацца в первое же время, через пару месяцев уже радостно шоркался по ТЦ. Война вообще не упоминаецца по тексту.

ерез пару месяцев уже радостно шоркался по ТЦ

Не фанат шоркатися по ТЦ, але в чому проблема? Тіп має сидіти дома і не висовуватися? Хай шоркається, бабло місцевим приносить.

Вимагати від людей тотальної самопожертви по власному прикладу то марна справа.

Я не говорю что ему надо делать. Просто вспоминая все те эмоции первых месяцев, мыслей про развлечения было 0. скажу больше, мне было стыдно сериал посмотреть какой-нить.

скажу больше, мне было стыдно сериал посмотреть какой-нить.

А ели вы только воду в прикуску с песком?
Это обычные страдания выжившего. психолухи говорят что не нужно так делать.

Не, ну можно было смотреть сводки с фронта вместо сериалов. Правда, кукуха может от этого съехать.

так и было, почти всё свободное время мониторишь новости. докладываю: кукуха на месте.
сейчас, конечно, меньше, ну то есть не каждые 10 минут проверяешь)

Не, ну можно было смотреть сводки с фронта вместо сериалов. Правда, кукуха может от этого съехать.

Вполне может
«Первыми сломались те, кто верил, что скоро все закончится. Потом — те, кто не верил, что это когда-то закончится. Выжили те, кто сфокусировался на своих делах, без ожиданий того, что ещё может случится.
» © (всегда думал что Ремарк, но это оказался психиатр и психотерапевт. Что добавляет веса этим словам)

мне было стыдно сериал посмотреть какой-нить.

Ну в мене теж є деякі речі які я не роблю, бо не на часі. Але у різних людей різний поріг цього «не на часі».

Война вообще не упоминаецца по тексту.

тобі її мало?

Отой паркан на фото псує все враження від набережної. В Хмельницькому те ж саме, на жаль, не вміють у нас поки.

псує, інфа 146%, прям заважає жити

Я корінний тернополянин мені той паркан ніколи не заважав, я пам’ятаю ще старий паркан який потроху розвалювався. Хоча звичайно кам’яний паркан на руський між ставом та топільче був кайфовіший ніж новий, бо по ньому можна було ходити.

Дякую, що поділилися досвідом!

Немає що робити в тому Тернополі. Місто не розвивається, мале, ще й воєнкоми злі. Бачив огляд від Ляпоти, якась трешова кричуща реклама(зі звуком) на вулицях, базар в центрі міста з 90-х, один нормальний ТЦ і ресторан на місто. Більше одного дня там немає чого робити, не кажучи про жити там.

базар в центрі міста з 90-х

Де базар? Базар не в центрі, базар на базарі.

А де саме він розміщений, якщо не центр? І впринципі все місто живе з базару. Ніяких інших інвестицій і розвитку немає за всі часи незалежності. Народ купує товар в Хмельницьку на оптовому ринку і продає на базарі

Базар розташований на базарі. В центрі базару немає. Центр це умовно від Ставу з єлисєйськими полями до Вокзалу, та від Крушельницької до Торговиці (не знаю як та вулиця раніше називалась), по інший бік якої якраз базар. Але базар не в центрі.

Це хлоп із тих «Пастернака не читав, але осуждаю»

Тернопіль маленький, в порівнянні з Києвом дійсно центр Києва розміром як пів Тернополя, але казати що «базар у центрі» це наклеп.

розвитку немає за всі часи незалежності

Набережна з гадючника перетворилась на топчик це з того що найбільш помітне. Загалом дійсно забудова потроху від’їдає парки що не є добре, але й саме місто зовсім не депресивне, не сіре, та не «зомбі» як тут пишуть.

місто зомбі, ще й паркан псує став

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Вже більше року, як переїхали в Тернопільську область з Харкова. Тут непогано, але через місяць плануємо вже повернення до Харкова, якщо не буде форс-мажорів. Віримо в ЗСУ, допомагаємо як можемо, плануємо там жити до і після перемоги. Будь-яке місто має свої плюси і мінуси. Але лікувати зуби мабуть будемо їздити в Тернопіль, як і за деякими іншими послугами, бо ціни відчутно менші, при тому що сервіс зазвичай краще, ніж в Ха

А що по цінам на лікування зубів? Бо я якраз зайнялась цим питанням, але в Харкові, цікаво порівняти. І які саме переваги ви помітили в сервісі?

У Харкові, схоже, у стоматологів повний застій. На тижні дзвонили з харківської стоматології, пропонували послуги; найсмішніше, що я у них дійсно лікував зуби, але 16 років тому, і потому вони жодного разу не дзвонили мені.

Це не у стоматологів застій, Харків зараз прифронтове місто, де бізнес намагається виживати як може

Детально по процедурам не розповім, бо це жінка та діти зараз займаються цим питанням. Але з точки зору бюджету більшість процедур вийшло десь рази в два дешевше, ніж до війни в Харкові. Щодо сервісу, це більш загальне спостереження по лікарням, сто, ветеринаркам для собаки, магазинам. В Харкові завжди є шанс натрапити на екземпляра, який споганить настрій на увесь день, або буде недостатьно кваліфікованим. Мабуть нам пощастило, але в Тернополі за цілий рік у нас був тільки один кейс, де б я залишив негативний фідбек. А так у більшості випадків все було більш ніж ок

Тернопіль серед всіх обл. центрів має найбільшу висоту над рівнем моря — 320м. Ще одна причина завжди чистого повітря.

Тернопіль: середня — 320 м, найвища — 374 м
Львів: середня — 289 м, найвища — 409 м (г. Високий Замок)

Тернопіль: середня — 320 м

Поправочка: 320 м — це одна з найнижчих точок по місту — низ Коновальця, парк Шевченка, Гідропарк, базар і далі на південь

А в мене навпаки було, раніше по країні туризм був обовʼязково на захід або південь від Києва, а про Харків завжди знайомі мені розповідали «сірий, мрачний, совковий». Так було доки не потрапив у компанію з головним офісом у Харкові, зрештою побував там і виявилось що насправді це чудове місто, в яке я неодноразово з задоволенняи повертався

Пробачте мене , не хочу здатись хєйтером, та яка мораль цієї статті ?! Що в Тернополі краще ніж у Харкові ? Типу «у Тернополі норм» ... так норм в багатьох подібних містах — Кроп, Черкаси, Чернівці і так далі.

не знаю про автора, але точно — серед харків’ян поширений стереотип що «оті тернополі, хмельницікі та франківські — задрипані та зачухані містечка»

сам я у Харків переїхав у 2003ому, з Житомира, в Киїів не хтілося, хоча було б логічно — жив же, коли вчився у КПІ, і зараз буваючи — не відчуваю як якесь «чуже» місто.
Тому місцеві стереотипи, уявлення про Україну, які непомітні «корінним харків’янам», та взагалі «східнякам» — дуже впдають в око, та ріжуть вухо. Оте «перша столиця» тільки чого було варте. Зникло накінець, десь пару років тому, місцеві журналісти накінець зрозуміли, і закенсилили.

Звісно, аналогічні викривлення на рівні збочень і рагульства без «у лапках», є і у «западенців». Нещодавна знайома дружини, активно проукраїнська жінка, повернулася з Рівного, бо двічі шкодили автівку. Номери ж «АХ» починаються. і у натовпі чула бурчання «війна через східняків, це вони винні!».
«Простий нарід» він такий, да..., всюди. І не тільки в Україні.

А Тернопіль і самого вразив, жив з тиждень у 2021ому — водіями, загальною атмосферю ввічливості на дорогах міста і біля. Звісно, зустрічав і шашечників, і тих що проскакують на червоний, і що підрізають. Але якщо в Харкові це майже норма, то у Тернополі це було як виключення. Настільки, що, я адепт «пенсійного стилю» в незалежності від віку — відчував себе «спортивним» водієм :)

В мене, на щастя, тих стереотипів не було, бо тоді рвався б у Львів)

"оті тернополі, хмельницікі та франківські — задрипані та зачухані містечка«

не помічав такого за 20 років життя у Харкові, а от «за Києвом життя немає» це майже стандарт тут на форумі :-).

у натовпі чула бурчання «війна через східняків, це вони винні!».

В тернопільскому чаті не так давно забанили трьох переїхавших харківян, після того як їм задали питання, чого вони перекладають вулицю «15 квітня» російською, а вони через три речення скотились до «раскачиваете лодку по язиковому вапросу» та «пока ви тут біндеравци с гор сідітє в тилу рускаязичниє защіщают вашие зади (було більш нецензурно)».

що таке «тернопільський чат»? :)

цікаво де стояла та автівка, коли її було пошкоджено?) Можливо її подряпали не через номери, а за паркування на газоні чи щось подібне? Повірте, це людей тригерить значно більше, ніж номери. Коли я не можу пройти з коляскою по тротуару, бо якесь ***** припаркувало своє корито, у мене також виникають бажання пошкодити автівку))

цікаво де стояла та автівка, коли її було пошкоджено?)

слушне питання — східняки ж не вміють паркувати свої автівки!

От всі жители Рівно — вміють. Ніколи ніколи не паркують на тротуарі, а тому їм автівки ніхто й не шкодить. Так, так.

Повірте, це людей тригерить значно більше, ніж номери.

Вірю. С свої 52 я ніфіга не знаю про Україну і людей в ній, а тому щиро вірю тому що пишуть більш обізнанні :)

Такое впечатление что у нас в школе обязательный экзамен — привязка номеров к регионам. Это какой-то совковый стереотип, где мобильность и машины были редкостью. Скорее всего проблема в более простых вещах.

Говнокодер, нагадую, ти, борцун з корупцією, 8-й день шукаєш підтвердження своєї «кампітетності»
Ахахаха

Говнокодер, нагадую, ти, борцун з корупцією, 3-й тиждегь шукаєш підтвердження своєї «кампітетності»
Ахахаха

Говнокодер, нагадую, ти, борцун з корупцією, 4-й тиждегь шукаєш підтвердження своєї «кампітетності»
Невже тобі більше не смішно?
Ахахаха

Тут може бути питання, що в провінційному містечку куди рідше зустрічаються такі «паркуни», бо я як водій, розумію, якщо тут немає місця, то через 20 метрів я точно знайду де запаркуватися нормально. А в тому ж Києві, можна цілий круг по району накинути і так і не знайти собі вільне місце і тому всі лізуть на газон і.т.д.

провінційному містечку куди рідше зустрічаються такі «паркуни»

Ага, в провінційному містечку отримати штраф за паркування це фантастика, евакуаторів немає взагалі, тому паркуються хто як захоче. Окремо хочеться вбивати тих хто кидає своє корито на поворотах і перехрестях, таких багато

я сам водій, і не інвалід, тому не розумію чому автівку треба пхати під під’зд, а не можна поставити десь у кварталі, де повно місця саме для автівки.
Пройтись 300-500 метрів мені ще не важко.

і тому всі лізуть на газон

газон для мене святе.
можу як дуже треба і ненадовго півтроутара зайняти, а газон ні — зелені і так мало, і тротуару нічого не буде, а от газон «зіпсується».

в провінційному містечку куди рідше зустрічаються такі «паркуни»

комент був про другє.

про — «а може сама винна?» не в тому, так в іншому — но будемо шукати :)

а в невеликих містечках паркунів «інвалідів» теж хватає.
жив декілька місяців у Горішніх Плавнях — бачив. І на номери дивився, бо з АХ там повно — війна ж. :)
Один такий паркун прямо під вікнами так ліз на бордюр до газону, а його седан євробляха ніяк не хтів здолати, що як газанув, то й влупився в дерево, розбив собі праву фару що аж «морду» надірвав :)
місце ж було — через декілька під’здів, я б у такому випадку там би і поставив. Хоча мому Дастеру бордюри, газони, грязі — пофік.

Серед Харків’ян досить пошироний стереотип, що Харків дуже розвинувся за останні роки, а інші міста залишилисись такими як в 90-х, або такими як вони були в той час, коли конкретна людина їх відвідувала. Так в Харкові багато змінилось за останні роки в наслідок децентралізації, бо бюджет міста збільшився в 3 рази після реформи. Але всі чомусь вважають, що зміни відбувались лише завдяки всіми улюбленому меру. Про те, децентралізація пройшла по всій країні і всі міста розвиваються і покращуються багато Харків’ян і не думало.

особливо поширений він серед тих у кого «пєрвайа сталитса» і ніколи нікуди не їздили..

Їздив до Києва ... зміг побачити тільки те, що недалеко від метро. Решта міста просто недоступна — не розумію як там люди живуть?
Харків у порівнянні з ним і справді «перша столиця». Усе місто можна пройти пішки за 2 години. Але у Харкові ще й громадський транспорт є.

[sarcasm on]М — то не макдональдс, а метро[sarcasm off]
Громадський транспорт в Харкові то біль та приниження. В Києві як мінімум нічим не гірший.

Громадський транспорт в Харкові то біль та приниження.

У якому році були? Навіть у гірші роки він їздив — а у Києві він стоїть.

я в Харкові живу :)
Власне Харків активно рухається в розвитку за Києвом з величезним відставанням. Те що в Харкові наземне щось хоч якось їздить — то не заслуга Харкова. Просто провінція ще не наздогнала Київ по рівню автомобілізації

провінція

Всё ждал пока гражданин метрополии снизойдёт :)

А в чому він не правий? Харків — велике село. Київ в цьому плані, звісно, не зрівняти, але там свої проблеми
п.с. сам я з провінційного містечка, у столиці жив зовсім недовго — мені не зайшло, то ж не треба мене звинувачувати у снобізмі ;)

Харків — велике село

ну, как тут не поверить жителю блестающей метрополии.

п.с. сам я з провінційного містечка, у столиці жив зовсім недовго — мені не зайшло, то ж не треба мене звинувачувати у снобізмі ;)

А, «постирония», я понял.
«Сам я с периферии, недолго жил в Киеве — но ваш Харьков — это балшое сэло» ©
Яснопонятно.

Я просто намагаюсь бути більш-менш об‘єктивним, а не нахвалювати своє болото ;)

Я просто намагаюсь бути більш-менш об‘єктивним, а не нахвалювати своє болото ;)

Не вопрос. Но вы не могли бы быть объективный без того, чтобы высказываться по поводу городов, в которых вы не жили? Это добавило бы объективности вашим высказываниям.
Я мог бы согласится насчет «больша деревня» (ніт), но я хотел бы услышать это от жителя города.

Так наче автор «провінції» як раз з Харкова, але йому ви теж не повірили

Всі міста України виглядають після Києва провінційно (навіть Львів та Одеса), навіть якщо у них комфортніше жити (Франківськ, Вінниця, Ужгород)

Київ у порівнянні з Будапештом виглядає як задрипане пострадянське гето з висотками-мурашниками, бикоко в центрі і циганськими понтами населення

ліл. Бомжатня будапештського метро шокує непідготовленого мешканця Києва

І що там такого у обриганому будапешті?

Усе місто можна пройти пішки за 2 години

От 18го кладбища до єкопарка — 27 км через город, 40 по окружной.
разве что пробежать с языком через плечо :)

як там люди живуть?

Так і живуть на Виноградарі, борщазі та осокорках, в них там своє окреме життя з захоплюючим пейзажем)

Їздив до Дніпра — непогане місто, але «дуже розвинувся за останні роки» — я не побачив де саме.
Їздив до Миколаїва — враження як від совкового заводу, який давно зупинився і повільно розвалюється.
Бував в Одесі: стара Одеса на щастя збереглася, але «дуже розвинулася» забудова берега. Про вільний доступ до узбережжя тут здається ніколи не чули.
Проїздом бував у Запоріжжі — суттєвих змін не побачив.
Можливо мова про міста Західної України. Ну тоді так і треба писати — але там може і раніше не погано було. А Харків’яни чудово пам’ятають Харків до Гепи — і Харків після. Різниця як між якимось Лисичанськом та Вінницею.

А Харків’яни чудово пам’ятають Харків до Гепи — і Харків після.

Угу. Я как ДО гепи так и ПОСЛЕ гепи терял и теряю ходовую на квартальных дорогах
а обувь — на «тротуарах»

Дивно, навіть проживши в Харкові приблизно 33 роки, я б не став говорити про якісь поширені стереотипи. «Поширений стереотип, всі вважають, багато харків’ян і не думало...» — звідки така аналітика?

Харьків найбільш совкове місто (з великих) в Україні, нажаль в харків’ян насрано в голові совковою пропагандою більше ніж у інших, коли ця срань з голови вивітрюється то побачена реальність для них щось нове («у Тернополі норм»). І це добре, добре писати такі статті, щоб інші харків’яни прочитали і це трохи вивітрить совкове гівно (вам вони не повірять бо знову ж такі, підсвідома зверхність і відчуття «собственной исключительности» — невід’ємна частина совкової свідомості).

это ты сам придумал? сортирный союз никто особо не любил, рашку тем более и это именно у нас ввх получил свое прозвище

ватность и совковость имеют некоторые общие черты но это НЕ одно и тоже. то что вы пишете не в тему, я нигде не говорил что Харьков ватный.

Ваше недолуге узагальнення нічим не підкріплене, так що краще не несіть маячню, читати гидко оцю брехню.

підсвідома зверхність і відчуття «собственной исключительности»

Да, мы такие! А откуда вы знаете?
Впрочем, глупо мне, жителю крупнейшего промышленного и научного города, Первой Столицы, Столицы Студентов — ожидать ответа от обитателя никчемной второсортной провинции, где из всей культурной жизни — только репьяхами кидаться.

Першої столиці чого? Неіснуючого урср? Ну норм досягнення, 😆

Ну, мы хоть и БЫВШИЕ, но всё-таки «ЧЕМПИОНЫ». А чего добился ты со своею жмеринкой?

чемпіони чього? і, якщо ти не був хоча б місцевим депутатом якимось, то навіщо якісь «успіхи» міста ототожнювати з собою?
а так — Харків така ж совкова діра, як і інші промислові міста. В кожному місті можна знайти нормальний невеличкий шматочок або декілька, а загалом буде сіра хрущовсько-панельна діра, населена гопотою :( а в провінційних містах буде приватний сектор з огородами в центрі та сільська гопота. чим тут пишатись можна?

Чемпіони спец олімпіади? Ну вітаю.
В тебе є проблеми зі Жмеринкою, корона тисне? 😆 взагаліто, я зі Львова, про історію цього маленького непримітнрго містечка, можеш пошукати в інтернеті...

Чемпіони спец олімпіади?

Давай, для начала, мусор вывезем (но не в соседние области) и проблему пробок решим, а то от вокзала в польшу доехать быстрее, чем от вокзала до ратуши. А потом будем пытаться пошутить — кто в какой олимпиаде специалист.

В тебе є проблеми зі Жмеринкою

ну разве что мне их запутанніе дороги не особо нравятся. А так она в 25 км от меня.

Но тест, ребятки, вы сдали на «отлично».
Специально для вас я в следующий раз буду ставить плашку «жырнота» и «сраказм».

взагаліто, я зі Львова,

Рад за тебя. А я вот из Харькова. И когда унылый провинциал начинает мне рассказывать, как ему Харьков не нравится и как ему там серо и уныло — мне не это нравится.
Не нравится Харьков? Не беда. Тебя в нём никто не держит и не ждёт. Есть сотни других городов, которые тебе будут рады.

зы если вы хотите интересных историй, то я могу рассказать, как в каждый приезд во Львов я был вынужден вызывать то скорую, то ментов, то ментов со скорой — не себе, а местным жытелям «в тяжелой ситуации» — потому что кроме меня некому это было сделать. Местным «не-чемпионам» было проще дождаться чемпиона из Харькова, чем самим взять телефон и позвонить.

Давай, для начала, мусор вывезем

Дооо, а з минулого сторіччя є що згадати? 😆

вокзала до ратуши

Ну звісно, як нема нічого цікавого — можна позносити все к бісу, і набудувати широких доріг ;)

Специально для вас я в следующий раз буду ставить плашку «жырнота» и «сраказм».

Достатньо просто фігню не писати ;)

Харьков не нравится и как ему там серо и уныло — мне не это нравится

Так вболівав за Харків, що аж Жмеринку обгадив ;)

Харькова, чем самим взять телефон и позвонить

Ліл, та ти справді чемп ;)

Достатньо просто фігню не писати ;)

Вот и не пишите фигню, тогда в вас не будут кидать жырнотой

Так вболівав за Харків, що аж Жмеринку обгадив ;)

Учимся читать не ЖОПОЙ. про ЖМЕРИНКУ ни слова плохого сказано не было.
про лузерство оппонента — было

Ліл, та ти справді чемп ;)

Не исключено. Однако меня не обрадовал тот факт, что старому дядьке, который упал и сломал себе головку бедра — помощь оказывать и вообще смотреть — что с ним — пошел только я. все остальным было глубого плевать. Ну валяется старик на асфальте — пусть валяется.

Да, так вот
давайте вернёмся «к истокам».
Имеем хорошую, по доброму написанную статью, в которой человек пишет, как он приехал в тернополь и как ему там нравится город, люди, парки — и вообще красота, он хочет там жить и дальше

ВНЕЗАПНО! В топик врывается муфлон, который на голубом глазу заявляет что и у меня, и у афтора — в голове говно, насрано, что мы — высокомерные, с черезмерным ЧСВ.
Вопрос — какой бормотухи в своих ебенях нажрался этот муфлон, если сочинил такую интересную пасту?
И какой реакции можно ожидать от, скажем, меня, когда какой-то анонимный муфлон, в ответ на очень приятную и позитивную статью заявляет что у афтора в голове — насрано говном, да и в целом с какого хера начинает обсирать харьков?
Какие хером, простите, вообще можно связать «Тернополь — хороший город» и «Харьков — говно»?
Я хотел бы знать, на каком, блин, причале, можно запрыгнуть в лодочку, которая плывёт по мыслительным волнам этого муфлона?

давайте вернёмся «к истокам».

Чувак, ти назвав Харків першою столицею. Це десь на межі між смішно і ганьба. Тому.

Вот и не пишите фигн
про ЖМЕРИНКУ ни слова плохого сказано не было
А чего добился ты со своею жмеринкой?

Думаю, тут варто, навчитись не писати жопою ;)

Однако меня не обрадовал тот факт, что старому дядьк

І так кожен раз :) я ж вже тебе похвалив, можу ше раз сказати. — ти молодець ;)

Чувак, ти назвав Харків першою столицею.

В ответ на «у тебя в голове насрано говном» от залётного муфлона.
«Первая столица» — устойчивое словосочетание, издавна указывающее на Харьков. но если ты не местный, то сорян если обидел.
У меня была надежда что этот муфел стриггерится на такую явную жырноту и просрется еще чем-то — но он благоразумно захлопнул своё писало и свалил.
Но тут, к несчастью, пришли вы — и начали мне на серъезных щах что-то затирать. (хотя может и не вы, я вас всех по лицам не различаю, а скролить вверх смотреть кто там чо писал — мне лень и неинтересно).

Думаю, тут варто, навчитись не писати жопою ;)

Ок. Читаем еще раз, медленно, по буквам:
«А чего добился ты» — коннотация — «лузер».
«со своею жмеринкой» — коннотация «жмеринка». Заметь, даже не «сраная жмеринка», а просто «жмеринка» (хотя мне таки есть что сказать про жмеринку. Еле в центре города нашел место, где можно было распечатать пару цветных страничек. Ну что это за город такой! А РЭС (или как его там) сидит в страшной жопе и цены себе не сложит. Запросить, мать его, почти 2 штуки баксов чтобы завести мне в дом трёхфазку — бы блин там охренели что ли!!!)

Корочое, склифософский, буду краток: Не надо врываться в милый топик и в ответ на отличшнейший отзыв о городе — начинать рассказывать про «говно в голове насране». Не поймут-с.

І так кожен раз :) я ж вже тебе похвалив, можу ше раз сказати. — ти молодець ;)

Ну, получается что каждый раз. Львов — город достаточно большой, там постоянно что-то происходит. Я — каждой бочке затычка, поэтому постоянно что-то да замечаю, куда-то да влипаю. Тех же алкашей зимой по домам перетаскал в своё время (чтобы не замёрзли, жалко всё таки) довольно таки много (в Харькове), ну и в принципе мимо лежащего человека не прохожу. И с инсультом чувака спасал и скорой сдавал, и накуреного малолетку в чуйство приводил. И деда какого-то в травму с разбитым лицом возил и травматогологу его там сдавал. И даже гастарбайтеров, который цеплялись к нашим малолеткам, собакой гонял и полиции сдавал.
Так что неудивительно, что в крупном городе три раза из трёх я во что то ввязывался :)

В ответ на «у тебя в голове насрано говном» от залётного муфлона.

Та яка різниця, це зашквар ;)

коннотация «жмеринка».

Конотація — є**ня, ти хотів сказати? Ну куди ж всім нам до сталіци :)

Не надо врываться в милый топик и в ответ

А ну ок, якщо ти на дурню, відповів дурню — то ти молодець, відразу видно, що морально вище того дописувача стоїш ;)

Я — каждой бочке

Я думаю, тиобі варто у львові посилитись з гуманітарніх мотивів. Плправиш статистику смертності ;)

И даже гастарбайтеров

Звідки знаєш що гастрбайтери? Чи поьутовий расизм? ;)

Конотація — є**ня, ти хотів сказати? Ну куди ж всім нам до сталіци :)

Давай почитаем еще раз, не жопой, да?
«Я живу в 25 км от Жмеринки».
Прочитал? Обтекай.

А ну ок, якщо ти на дурню, відповів дурню

А ты ожидал что я муфлону выложу философский трактат?

Я думаю,

Похвально

тиобі варто у

Не варто вказувати мені що мені варто, а що ні

у львові посилитись

«оселитись»

Звідки знаєш що гастрбайтери? Чи поьутовий расизм? ;)

полиция проверила документі. Хотя когда я травил их собакой они разговаривали по узбекски, что ли. Ну и мі все знаем, что там живут гастеры. Ничего против не имею против гастеров, пока они не нарушают законы.

еще раз, не жопой, да

В тебк не вийшло

А ты ожидал что я муфлону выложу философский трактат?

Звісно що ні, я зрозумів, що ти вмієш опускатись до рівня опонента ато і на порядок нижче ;)

Похвально

І тобі не завадить :)

оселитись

Відкрий для себк автозаміну 😆

гастеров

Звісно ні, це просто ефакт сталіци проявляється. Є сталічний олімпієць/чемпіон, а є гастери :)

Звісно що ні, я зрозумів, що ти вмієш опускатись до рівня опонента ато і на порядок нижче ;)

Да, я очень open minded, у меня даже сертификат есть. Я славлюсь абилкой разговаривать с собеседником на понятном тому языке.

Відкрий для себк автозаміну

«себе».
(ты бы поменял автозамену что ли, она тебе правильные слова меняет на неправильные)

Звісно ні, це просто ефакт

«еффект» (поменяй автозамену)

Є сталічний олімпієць/чемпіон, а є гастери :)

Ну в данном случае рабочие из одной из азиатских стран и правда были гастерами.

еффект

«Ефект» проффесор ;)

, у меня даже сертификат есть

Ти захопився

Ти захопився

Нет, просто хочу научится общаться даже с такими участниками доу. А то я обычно их сразу нахрен посылаю, а это некультурно.

Я ж кажу, ти захопився настільки, що тепер в тебе це виходить природньо.

Я ж кажу, ти захопився настільки, що тепер в тебе це виходить природньо.

Если я за что-то берусь — я всегда єто делаю хорошо. Не люблю халтуру.

uk.m.wikipedia.org/wiki/Проффесор

Вы пытаетесь оправдать свою безграмотность — безграмотностью другого безграмотного человека? Ну, кто я такой, чтобы вас переубеждать.

Так, чувак, смішно виходить, коли цей — «інший», ще й пробує помилки виправляти, правда? :)

А ще смішніше, коли він робить вигляд, що виправляє помилки російською, в тексті, який написаний українською.

А ще смішніше, коли він робить вигляд, що виправляє помилки російською, в тексті, який написаний українською.

Вы таки знаете, я, конечно, не шыбко знаток украинского языка, но сдаётся мне что слова «ефакт» в нём нет
Поправьте меня если я ошибаюсь.

Да і російської теж.
шИбко, не шЫбко

Та проффесор взагалі жжот :) чемпіон грамотності, коми не може розставити правильно :)
Але я не здивуюсь, якщо в нього і на це сертифікат є :)

Та проффесор

Дружище, я так понимаю, вы решили слегонца перейти на личности и тому подобный скам балабола? Удачи вам в этом начинании.

Я просто намагаюсь

разговаривать с собеседником на понятном тому языке

Для тебе, це ж норма, ні? ;)

«А чего добился ты» — коннотация — «лузер»
Я просто намагаюсь

Do or do not. There is no try.

Звиняй, чемп, визнаю, в тебе краще виходить. Я не вмію на дно опускатись :)

Звиняй, чемп, визнаю, в тебе краще виходить.

Я уже говорил — если я что делаю — я делаю это хорошо.

Я не вмію

Ну, может ты хотя бы симпатичный? тогда найдешь себе место в жизни.

я делаю это хорошо

Сумнівний привід для гордості в твому випадку, але хай буде :)

Ну, может ты хотя бы симпатичный

Ну ти ж знайшов, значить будь хто зможе ;)

Да і російської теж.
шИбко, не шЫбко

Погуглилите «эрративы»

Звісно, навіть еррративи можна погуглити ;)

Звісно, навіть еррративи можна погуглити ;)

Ваш интеллектуальный уровень возрастает просто на глазах. Ваши знакомые могут вами гордиться.

Ех, хотів би про тебе те саме сказати, та не вмію брехати ;)

, та не вмію

Да, я понял, вы удивительного многого не умеете для подростка вашего возраста. Но у вас, в теории, еще есть время научится хотя бы шнурки завязывать. самостоятельно.

Звісно, я багато не вмію. Це нормально, коли людина чогось не вміє. Ну от наприклад вміння пробивати дно — воно в повсякденному житті не те, що непотрібне, а навіть шкодить. Але я впевнений, в тебе навіть по цьому сертифікат є :)

Але я впевнений, в тебе навіть по цьому сертифікат є :)

на тему «как доставать подростков» — даже не сертификат, а ученая степень.

І phD з переведення теми топіку.
А прививки всі є? Бо ти трішки нервовим здаєшся ;)

А прививки всі є? Бо ти трішки нервовим здаєшся ;)

Даже развёрнутый анализ крови с липидо чего-то там и кучей дополнительных анализов. Тест на ковид — отрицательный
Есть еще вопросы на медицинские темы?

Да, я понял, вы удивительного многого не умеете для подростка вашего возраста. Но у вас, в теории, еще есть время научится хотя бы шнурки завязывать. самостоятельно.

А вы преподаватель в институте? :-)

А вы преподаватель в институте? :-)

Нет. Не люблю дураков, а особенно учить их.

Не терпиш конкуренції? :)

Дураки меня бесят. Ужасно неконструктивная трата времени — пытаться их обучать.

«Первая столица» — устойчивое словосочетание, издавна указывающее на Харьков.

Взагалі то не «з давніх давен», а з рядянських часів. Правильно взагалі казати «Перша радянська столиця». Друга була у Суджі, третя в Бєлгороді.

«Первая столица» — устойчивое словосочетание, издавна указывающее на Харьков.

лише в певних харківських колах. При чому ці кола, переважно, різко прорашистські. Подумай про це.

Подумай про це.

А знаешь кто еще пил воду? Гитлер!

Тільки Харків не був першою столицею. Навіть чисто формально.

Тільки Харків не був першою столицею

Об этом помнять или знают только зануды и душнилы с тошнотиками.

А про те, що «був» — тільки совкові старпери з Харкова.

А про те, що «був» — тільки совкові старпери з Харкова.

Ну или просто люди, которые хоть как-то знают историю города, в котором они живут.

Погано щось знаєте ви історію...

Погано щось знаєте ви історію...

Да, средненько.
Но достаточно для того, чтобы тыкать пальцем в муфлонов, которые заявляют «ну не, ЭТА история нам не нравится — а значит она нещитовая» ©
Есть такое выражение «первая столица», был даже такой телеканал, если не ошибаюсь (или передача всего лишь?), Выражение отлично батхёртит «знатоков истории». Меня такое устраивает.

Я б навіть сказав, що ти добився бажаного еффекту, ліл.

Я б навіть сказав, що ти добився бажаного еффекту, ліл.

прекрасно.

А про те, що «був» — тільки совкові старпери з Харкова.

Кстати, о геворкяне тоже, знаете ли, далеко не каждый вспомнит. Это надо быть эталонным совковым старпёром из Харькова.
Вы, наверное, даже по имени его знаете? :)

Одразу видно ватнічка, який згадує проблеми десятирічної давнини.

зы если вы хотите интересных историй, то я могу рассказать, как в каждый приезд во Львов я был вынужден вызывать то скорую, то ментов, то ментов со скорой — не себе, а местным жытелям «в тяжелой ситуации»

То можливо не треба було по підворотням Сихіва плентатись та в наливайках. Бо більш ніж чим за 20 перебувань у Львові жодного разу такого випадку не мав

Одразу видно ватнічка, який згадує проблеми десятирічної давнини.

Чуть менее чем десятилеьней
За ватника — спасибо, да
Поржали всей синагогой :)

То можливо не треба було по підворотням Сихіва плентатись та в наливайках.

Не, не подворотни
Ты ни разу не видел, как на улице человеку стало плохо? Ну ок. Значит ты просто везучий человек.
или ты «тяжелая ситуация» трактуешь как «набухался»? Это проблемы твои и твоего окружения.

Ты ни разу не видел, как на улице человеку стало плохо

Ліл, я за останні 4 роки бачив як людині на вулиці стало погано, рівно один рах. це нащиваєтся везучий :)

Ліл, я за останні 4 роки бачив як людині на вулиці стало погано, рівно один рах. це нащиваєтся везучий :)

Это называется «невнимательный».
мимо мужичка с инсультом прошел весь подъезд, а внимание на него обратил только я. Все думали что «пьяный», но оказалось — инсульт.
Всего то надо было подойти, заговорить — и вуаля, повод звонить в скорую.

я вот из Харькова
унылый провинциал

ліл

Так само переїхав із Запоріжжя до Львова, хоча метою був Франківськ. Більше робити релокацію немає бажання зовсім. Для мене найкраще місто

Харковi теж жорстко. Причому з лiта оберти набирають силу....

Дякую за розповідь, бажаю успіхів на новому місці! 👍
П. С.: тепер я знаю, для чого потрібне обертання мапи у Google Maps 😄

епер я знаю, для чого потрібне обертання мапи

виглядає реально жахливо

Я при першому погляді подумав що автор їхав на північ у рашку :D

До Харкова може добивати навіть арта

А в Тернополь может прилететь ракета. Смысл уезжать в оверпрайснутую локацию.

Артою вони могли б все місто зрівняти, якби не відкинули русню подалі, а ракет в них стільки не було і не буде

Так отож, сейчас не апрель 2022 уже, да и то тогда пожгли Северную Салтовку-3 в основном. Сейчас арта не достает.

ракет в них стільки не було і не буде

Продолжают летать жеж

Продолжают летать жеж

Продовжують, але жодне місто ними не рознесли вщент і не рознесуть на відміну від арти, в цьому був мій поінт

не рознесуть

Сильное утверждение. Тут скорее тупизна русни, но если бы все недавние 95 ракет пустили по одному городу, то было бы очень печально.

на відміну від арти, в цьому був мій поінт

русню отодвинули сначала в мае, потом в сентябре. Арта городу не угрожает

русню отодвинули сначала в мае, потом в сентябре. Арта городу не угрожает

А вот с300, которых у русни как у дурака фантиков — очень даже угрожает :(

профнепригодный архитектор, хватит нести дичь. никогда не пустят все 95 ракет по Тернополю, потому что всегда есть более приоритетные цели, всегда более выгодно кошмарить объекты инфраструктуры многих городов.

а якщо виявиться, що тут «осине гніздо бандеровців»?

Звідки ви взяли, що Тернопіль — оверпрайсна локація?))

Стосовно ракет — в Те падали тільки уламки одного разу, наскільки мені відомо

Любое жилье на западе сейчас — оверпрайс и дефицит.

Якщо порівнювати з поточними цінами у Харкові або Києві — звісно)

Зараз вже ні. Квартир у всіх обл центрах на заході країни вистачає.

зараз знімаю 2к квартиру в Тернополі за 20 хв пішки від центру за 5 тисяч. це оверпрайс? із новішим ремонтом за 7-9к можна спокійно зняти. це 200$ — цілком адекватна ціна.

а оверпрайс був в перші півроку війни, потім ціни почали вирівнюватися.

Тернопіль це місто зі своїм шармом, приємний парк в центрі, скверики, пам’ятники не тільки про боротьбу, своя культурна і історична атмосфера, мультирелігійність, місцями надзвичайно цікава архітектура. Це можливо місто не для всіх, адже не велике та затишне. Але в ньому є своя душа яка особисто мені сподобалась. Дякую авторові за розповідь.

Та не просто душа, одне із кращих міст України в плані атмосферності. І старовинна архітектура не повністю запущена, і цікавий ландшафт, і гори видно, і Буковель близко, і Європа близько. Туди би бабло влити щоб великий бізнес туди зайшов, аеропорт міжнародний побудувати, був би топчик.

Під цей опис і Франківськ попадає )

щоб все засрали новобудовами, зруйнували історичні будівлі, сквери і все через жопу без планування (як ото в Києві)? ні, не треба.

В Тернополі два великих парки, другий на Сонячному, рекомендую відвідати.

другий на Сонячному

Між Сонячним, Канадою та Східним☝️

Так, але атракціони з боку Сонячного.

Національного Відродження (здається раніше був парк Перемоги)

раніше — Комсомольський
Ще є Старий Парк — невеличкий, але дійсно старий, ще з часів Польщі це був Ogrod Miejski

Так, був там колись вогонь на пагорбі

Ви напевно жартуєте. Кажу як людина, яка прожила 17 років у Тернополі. Архітектури якраз взагалі немає через те, що Тернопіль був дуже сильно розбомблений у другу світову. А те що є- яскраві кольори будівель, хаотичні вивіски, бруд.
Бачили б ви то місто років 10 тому, а зараз Тернопіль- це коли посеред лісу біля озера виростає будинок. Це коли місцеві рагулі побудували будинки прямо на озері і тішаться своїми віллами, бо всі в договорянку із мером Надалом (в народі «полтіннік»).
Тернопіль- це коли ставлять мафи всюди- де можна і де ні. Найсимволічніше на вулиці Бандери поруч із вулицею Слівенська. Весь сквер в будках. Бачили б ви двори більшості радянських будинків- тотальне болото і відсутність хідників.
Дуже депресивне місто, але у військовий час в силу інших причин все сприймається по іншому.
Місцевих вкурвлює, коли відбувається беззаконня, зате мер любить одягнути вишиванку і казати як все добре.

так це ж загальноукраїнські явища. тобто у ваш комент можна поставити практично любе місто, як прибрати з нього конкретні назви :)

Я був в Івано Франківську, Луцьку, Львові, власне Тернополі, Чернівцях. З різних причин і на різний час. Мої колеги теж катались між містами, банально одна команда була розбита між деякими цими містами. Звісно все суб‘єктивно, але Тернопіль програє цим містам, Львову і Франківську дуже сильно, можливо не програє Чернівцям, там ще і місто географічно доволі далеко розташоване від інших.
Якщо Тернопіль переможе жахливі вивіски, немов там досі 90-ті якісь, то погоджуюсь, що на одну естетичну проблему принаймі стане менше і буде комфортніше в цьому плані.
Якісь і вигляд новобудов завжди позаду в своїй еволюції на років 5 років від Львова. Тобто те більш сучасне, що появляється у Львові, можливо за років 5 доходить до Тернополя для прикладу

Якщо Тернопіль переможе жахливі вивіски, немов там досі 90-ті якісь

і правда суб’єктивно...
нічого такого не помітив. ну щоб вивіски у Тернополі були якось інші чим інде де бував в Україні :)
Та й взагалі, якийсь дивний критерій...

Тобто те більш сучасне, що появляється у Львові, можливо за років 5 доходить до Тернополя для прикладу

Ну, це навряд чи зміниться. Це всюди так. Оклахома-сіті «ніколи» не стане Нью-Йорком :)
Хоча, у зв’язку з почавшимся «великим переселенням» зі сходу України за трасу Київ-Одеса — зміни будуть.

вивіски

серп-молот, красна звізда.

немов там досі 90-ті якісь

лол

ну дивіться, для нового покоління молокососів і смузіхльобів ті вивіски в стилі 90-тих це щось далеке, вони ще скажуть що то памятники архітектури і вінтаж :)

Як людина, яка прожила в Тернополі 33 роки, хочу сказати, що не все так погано, Тернопіль точно не депресивне місто. З позитивних змін за останні кілька років: масовий ремонт прибудинкових територій, розбудова спортивних майданчиків, заміна комунікацій, прийнято рішення про єдиний підхід до вивісок на фасадах щоб було менше інформаційного шуму, на кожному кроці розставлені смітники і т.д.
Але в цьому гріщному світі нічого ідеального не буває, про мафи і «полтінніка» ви правильно написали. Але хочу підмітити, що подібна ситуація майже у всіх обласних центрах нашої країни (як написав Sergey Lysak).

1 — ви описали проблеми типові для кожно міста країни
2 —

вулиці Бандери

ось лише за цю назву, вже можно любити місто :-)

Підписатись на коментарі