Мій перший рік в ІТ. Враження та висновки

Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Підписуйтеся на QA DOU!

Пройшов вже рік, як я влаштувалась на свою першу роботу в ІТ і стала QA Engineer, час летить. Наче тільки вчора я отримала офер та займалась всіма організаційними питаннями. Про свій пошук першої роботи я вже розповідала на DOU. Смішно, що вийшла на роботу 14 лютого 2022 року, у День закоханих — у всіх романтика, а в мене робота. Але я закохалась у свою роботу за цей рік, чому б ні.

Ще півтора-два роки тому я й уявити не могла, що стану частиною цього світу, бо люди з ІТ здавались мені надрозумними створіннями, які знають більше, ніж всі інші на цій планеті (перебільшую, звичайно :)). Дивилась на них з таким захопленням!

Насправді початок в ІТ виявився сумбурним, бо сталося це за 10 днів до повномасштабного вторгнення. Тоді я потрошку входила в ритм, знайомилася з процесами, спілкувалась з ментором. Та вранці 24 лютого життя поділилось на «до» та «після». Тоді я була у батьків у Донецькій області, у невеличкому місті Гірник, що недалеко від Донецька. Я розуміла: те, що поки там відносно тихо, — це тимчасово. Тому треба щось робити вже і не чекати. Тут вдячна компанії, яка за декілька днів до вторгнення розіслала всім співробітникам лист, у якому йшлося про допомогу в релокації та виділенні певної суми коштів на це. Я взяла відпустку на тиждень та в один день зібрала невелику валізу «на місяць» (наївність — моє все) та виїхала за кордон, щоб бути в безпеці.

Однак попри всі негаразди, війну, нестабільність в Україні, цей рік був для мене продуктивним у роботі. Я прокачала комунікативні навички, навчилась дивитись на ситуації під різними кутами, вдосконалила hard skills тощо. У цій статті хочу поділитися власними висновками про ІТ, які я зробила за рік роботи.

Здорова атмосфера у колективі — понад усе

Я працювала і туристичним агентом, і офіціанткою, і баристою, але ніде не відчувалось повної рівності між працівниками. Часто, коли хтось працював довше, то він ставив себе вище і це було помітно (не всі, але були такі). Треба було попрацювати деякий час, щоб тебе «прийняли».

В ІТ максимально здорова атмосфера, ніхто косо не погляне, допоможуть та підкажуть, не підвищують голос, не закидають претензіями. Виникає думка: «А що, так можна було?». Можливо, так не всюди, але я дуже рада, що мені пощастило потрапити в команду, де людські почуття не на останньому місці.

Зворотній зв’язок може бути не токсичним та ще й регулярним

В ІТ будь-який фідбек дається розгорнуто, чесно і не токсично. Його подають так, що хочеться працювати, а не закриватися у собі. Немає емоційних гойдалок чи думок: чи правильно я все зробила, чи не подумають про мене погано, як про працівника? Загалом культура ІТ базується на відкритості та прозорості.

Буває так, що можна працювати, працювати і ще раз працювати, але не знати, чи добре я все роблю, чи все вчасно, який взагалі профіт від мене. Люди соромляться питати у керівників зворотній зв’язок, тому що бояться почути щось погане (я також такою була). Але знову ж таки, тут зворотній зв’язок може бути не токсичним, цьому приділяють велику увагу :)

В ІТ фідбек не токсичний і регулярний, тому я завжди знаю, як я виконую роботу, що мені треба підтягнути, у якому напрямі я можу розвиватись та що для цього потрібно зробити.

Водночас фідбек важливий не лише мені, а й від мене. Часто проводять опитування стосовно роботи на проєкті, стосовно компанії та процесів загалом. Знаю від друзів з інших компаній, що в них так само. І це дуже тішить, адже кожен хоче бути почутим.

Наприклад, нещодавно проводили опитування стосовно проєкту, де були питання про те, чи добре налаштовані процеси комунікації, чи все задовольняє, чи є зауваження і якщо є, то описати свої пропозиції щодо покращення.

Підтримка ініціатив та сприяння розвитку

В ІТ сприяють розвитку, є можливості проявити ініціативу: написати статтю, виступити на подкасті, дбають про персональний розвиток і можна скласти професійну сертифікацію. Все залежить від вашого бажання. Є бажання — вас підтримають!

Старанна праця та додаткові зусилля винагороджуються. Всім приємно отримувати щось за свої старання. Так ось, мені в робочому процесі вже пощастило отримати не тільки «дякую», а й приємні та корисні подарунки.

Працюючи віддалено, також можна бути продуктивним

Через війну я перебуваю за кордоном і працюю віддалено, не встигла навіть на день заскочити в офіс. За цей рік жодного разу не було такого, щоб я жалкувала про те, що не можу ходити в офіс, бо з самодисципліною в мене все добре. До того ж віддалений формат дозволяє працювати з будь-якого куточка світу.

Я так брала з собою роботу у мініподорожі, просто в дорогу, якщо ми виїжджали на вихідні в п’ятницю вдень.

У Франції, де я зараз перебуваю, робота з дому — це щось за межами реальності, вони вважають, що вдома люди не продуктивні і максимум дають працювати віддалено 2 дні на тиждень. Хоча я думала, що карантин показав, що можна бути продуктивним навіть з дому. Можливо, це обумовлено менталітетом, французи обожнюють спілкуватись ні про що навіть з незнайомими людьми, а про знайомих говорити й нічого, а чашечка кави, яку вони розтягують на пів дня, — то святе.

Оперативна реакція в команді та можливості росту

Одне з найулюбленіших! Обожнюю кожну та кожного колегу, бо я ще ніколи не залишалась без відповіді на будь-яке питання. Навіть якщо хтось чогось не знає, то підкаже того, хто знає і через такий ланцюжок знаходиться відповідь. Як ефект 6 рукостискань. Хіба це не ідеально?

Мені взагалі подобається, коли на все можна отримати відповідь, щоб десь не налажати чи не проґавити якусь можливість.

Щодо розвитку, то кар’єрна драбина (чи навіть дерево) тут більші, ніж я собі уявляла. Коли тільки прийшла в ІТ думала, що можна розвиватись лише у напрямку Junior -> Middle -> Senior -> Team/Tech lead. Але коли дізналась про всі гілки, куди можна йти, то була вражена. Там непахане поле, і точно вистачить на все життя, якщо захочеться змінити напрям.

Я маю можливість перевчитись всередині компанії та змінити професію. Наприклад, зараз я займаюсь мануальним тестуванням, але є бажання, можу податись в автоматизоване тестування або в розробку.

Також думала, що світчнутись в автоматизоване тестування — це швидко та легко, і взагалі ніби логічне продовження мануального тестування. Яка я наївна була :) Насправді кожен етап — це велика праця над собою, і щоб дорости до того ж Senior хоча б, треба докласти багато зусиль.

Плани на мій другий рік в ІТ

Наступний рік також планую провести активно і вже працюю у цьому напрямі. Одна з найголовніших цілей — перейти на грейд вище та стати Middle QA. З ментором вже розписали покроковий план, я потрохи його виконую, вчу нове, поглиблюю знання на проєкті, згадую трохи забуту теорію.

Також в планах скласти іспит і здобути сертифікацію ISTQB, бо ніяк до неї не підступлюсь, все ходжу навколо. Але я твердо вирішила, що тільки-но закрию грейд, відразу перейду до підготовки до сертифікації. Обовʼязково напишу про підготовку після того, як складу іспит, тому побажайте мені удачі! Якщо вірити знайомим, то це не складно, але, як-то кажуть «у страху великі очі».

Сподіваюсь, ви дочитали до цього місця, і як висновок я хочу зазначити, що лише увійшовши у цю тусовку, зрозуміла, що айтівці такі самі прості, милі, дружні люди, як і всі інші. Так, вони роблять величезний внесок у світ інформаційних технологій, працюють як злагоджений механізм, підтримують економіку України, волонтерять, воюють, але носа не задирають. Дуже щаслива бути частиною цього світу.

Також зазначу, що на мою думку, система ІТ-компаній, в яких люди на першому місці, — приклад багатьом іншим галузям, які дотримуються старих правил та не можуть перелаштуватись. Світ змінюється, і потрібно йти з ним в одному ритмі.

Діліться в коментарях своїми висновками, що ви для себе винесли за рік чи навіть роки роботи в ІТ.