Як айтівцям пройти період скорочення, або Звільнення як можливість

Привіт!

Мене звати Іра Чубарко і я Talent Acquisition Advisor у NDA (SaaS), як IT-рекрутер працюю більше 9-ти років. Разом з Тетяною Міщенко — психологом, інтегративним терапевтом, акредитованим коучем з 15-річним досвідом супроводу компаній та клієнтів у змінах — розробили покрокову інструкцію, як проходити етап скорочення та відновити пошуки роботи.

Кожного четвертого кандидата, якого я співбесідую протягом останніх двох місяців, можна віднести до числа скорочених працівників. Відповідно скорочення на ринку розпочались значно раніше. Велика частка розробників (мова йде саме про технічні вакансії) під час інтерв’ю на запитання: «Розкажіть про свій попередній досвід роботи» після їхнього скорочення приділяє багато часу поясненням, причинам скорочення, при тому в більшості випадків відчувається невпевненість та нездатність позиціонувати себе як сильного спеціаліста. Досвідчений рекрутер відразу помічає ці тонкощі. Одного разу на запитання про попередню роботу я отримала відповідь: «Я був серед числа слабших співробітників, яких скоротили». Очевидно, цей факт надламав самооцінку людини і вона не пройшла етапи прийняття ситуації та часу для змін.

Для багатьох це стало спустошенням та зневірою в себе. Період звільнення потрібно проходити дуже обережно, цей час може бути більш корисним для вас, якщо використовуватимете його для свого персонального розвитку, не асоціюючи себе з екскомпаніями, де у вас не склалось. Залишаючись в стадії колишнього життя, ви ризикуєте отримати апатію, яка точно не дасть вам рухатись вперед серед шаленої конкуренції на ринку кандидатів. Інколи в таких ситуаціях важливо отримати допомогу психологів, щоб вийти зі складного становища.

Разом з Тетяною ми розбирались, як допомогти собі в цей нелегкий час та як діяти далі.

Скорочення — кінець, чи початок?

Скорочення часто слугує стартом для нових можливостей до яких, вірогідно, ви не були готові. Втрата роботи через скорочення може залишити вас безпорадними, пригніченими та невпевненими у своєму майбутньому. Однак, хоча звільнення може здаватися кінцем шляху, воно також може стати початком нової глави у вашій кар’єрі.

Кінець після скорочення

Звільнення може стати кінцем, якщо ви підійдете до нього з настроєм поразки. Якщо ви дозволите собі зациклюватися на негативних думках та емоціях, вам буде важко рухатися далі і знайти нову роботу. Якщо не вжити заходів, щоб покращити свою ситуацію, звільнення може стати остаточною невдачею, і ви можете застрягти в циклі безробіття або неповної зайнятості.

Початок після скорочення

З іншого боку, звільнення може стати початком нового етапу у вашій кар’єрі. Це може статися, якщо ви підійдете до ситуації з позитивним і проактивним мисленням. Звільнення може дати вам можливість переосмислити свої кар’єрні цілі, переоцінити свої навички та інтереси, а також вивчити нові можливості працевлаштування, про які ви, можливо, раніше не замислювалися.

Поради психолога: що робити та як практично діяти для відновлення своїх ресурсів

Як впоратися зі скороченням, коли цього не очікуєш? Втрату роботи відносять до факторів, які можуть спричинити сильний стрес та кризу у людини, поряд зі смертю близького, розлученням, зміною країни проживання. Ступінь виразності стресу залежить від контексту, ситуації та особистісних особливостей самої людини.

Якщо було скорочення — то це ще й зачіпає самооцінку та впевненість людини.

Так було завжди. Нині ситуація ускладнюється ще тим, що ми живемо під час глобальної кризи, в країні війна. З’явилося багато зовнішніх факторів, на які важко впливати. Ми знаходимося у тривожно-депресивному фоні, де втрачені опори та визначеність, почуття стабільності та віри, що плани реалізуються. Навіть якщо хтось фізично перебуває не в Україні та не відчуває змін, то всі українці перебувають у психічному полі турбулентності, де як ніколи важливо знати свої опори та ресурси.

Стабільна робота для багатьох є важливими опорами та ресурсами, які раптом зникли через скорочення.

Види опори:

  • фінансова, яка багато в чому впливає на відчуття безпеки;
  • приналежність до чогось сильного та стабільного;
  • можливість професійної реалізації та реалізації інтересів;
  • спілкування у професійному співтоваристві, де людина може отримувати повагу, підтвердження через реакції інших, що з нею все ок.

Робота — це також визначеність, там є зобов’язання, задачі, дедлайни, зі звільненням день стає неструктурованим, емоції — деструктивними.

Раптова втрата всього цього для багатьох схоже на падіння з тарзанки без страховки.

Що робити? Важливо розуміти, що раптова втрата роботи проживається як будь-яка втрата, про яку згадувалося на початку статті. Цей процес має певні фази і є кілька класифікацій, що описують їх.

Ця модель передбачає, що стадії не обов’язково відбуваються в певному порядку і що людина може не пройти через весь перелік. Але важливо знайти себе на одній зі стадій. Розуміти, що те, що ви зараз відчуваєте, чи то образа, страх, злість, роздратуванн та як ваш стан змінюється — це абсолютно нормально у вашій ситуації. І тоді можливе прийняття — і саме тут можливий перехід до планування та реалізації конструктивних дій. Саме в точці прийняття ситуації приходить усвідомлення можливості свого впливу на події та перехід до дій, що просувають до нової мети.

Допомогою собі у проходженні турбулентного періоду є порада — керувати тим, чим можна керувати.

Так, разом із скороченням, ви втрачаєте звичний керований спосіб життя. І тому важливо повернути собі відчуття контролю та управління в принципі. До того ж, будь-який стрес переноситься легше, якщо знати, що він керований.

До прикладу: допомога технікою управління стресом, яких зараз є безліч у відкритому доступі: техніки дихання, умивання холодною водою та ін.

Ваше тіло — у вашій зоні впливу. Тим більше, що психіка живе у тілі і без підключення тіла складно впоратися зі стресом та кризою. Будь-яка фізична активність (а краще — регулярна) призводить до викиду в організм «гормонів щастя» — дофаміну, серотоніну та ендорфіну, знижуючи рівень кортизолу в крові — гормону стресу.

Раджу скласти собі список того, на що ви можете впливати, та діяти! У ситуації невизначеності та кризи важливими є межі, розклад дня, список завдань, де це можливо. Плануйте навіть прості кроки, такі як сходити в душ, магазин. Це допоможе психіці відчути стабільність, відчуття контролю та прогнозованості подій, дасть внутрішній ресурс для вирішення питань пошуку нової роботи.

І, найголовніше — не зупиняйтесь! Зараз найгірше бути пасивними — але й на це ви можете планувати час.

Запитайте у свого менеджера зворотний зв’язок у контексті «що було добре». Будь-яка доступна форма — зустріч або рекомендаційний лист (тут можна підключити HR). А краще і те, й інше. Мета: піти не з зруйнованою самооцінкою, а із запасом визнання того, що було зроблено.

Пропрацюйте своє резюме, але як психологічну практику «лінії життя» (не із задачею відправити потенційному роботодавцю, а як чернетку тільки для себе). Мета: зміцнити впевненість і рушити далі за рахунок систематизування свого професійного, а також багато в чому і особистісного капіталу. Така собі ревізія, констатація реальності та підведення балансу в тому, чим ви володієте.

Зробіть ревізію своїх ресурсів (особливо добре працює після техніки «лінія життя»). Часто є спокуса дивитися через призму «чого я втратив і чого тепер немає». Такий фокус уваги є деструктивним і може сильно нашкодити. Мета: переключити фокус уваги на те, що у вас є і що вас посилює. Радимо записати (саме записати) для себе відповіді на запитання:

  1. Що я залишив на цій роботі.
  2. Що дає мені силу (хобі та захоплення; інтереси; спеціальні знання та навички; досвід, пов’язаний з випробуваннями та подоланням важких ситуацій).
  3. Що я хочу (які бажання маю в принципі).
  4. Що я можу.
  5. Що я роблю (які мої найближчі кроки).

Цей підхід добре ілюструватиме бачення самих себе на майбутній посаді.

Як скласти поетапний план підготовки до пошуку роботи

Якщо ви шукаєте нову роботу, важливо мати план дій. Ця таблиця допоможе вам відстежувати свій прогрес, залишатися організованим і переконатися, що ви робите всі необхідні кроки, щоб знайти роботу, яка вам підходить. Ось план дій для створення власної таблиці підготовки до пошуку роботи:

Відстежуй свій прогрес — створіть таблицю та вносьте в неї всі дані щодо вакансій, на які ви подались. Для початку прописуйте всі компанії з якими контактували, обов’язково вказуйте на які етапи просунулись в процесі інтерв’ю, нотуйте дати — це дасть вам можливість слідкувати за перебігом подій. Внесіть дані про платформу, де ви подались на вакансію, так ви можете виокремити для себе найефективніші ресурси пошуку. Обов’язково пишіть про результати вашої комунікації з кожною компанією, так ви точно не заплутаєтесь та будете інформовані на майбутнє.

Намагайтесь отримати фідбек щодо вашого інтерв’ю, чому вас не розглянули, в чому забракло досвіду, адже визначення причини може бути помічником в покращенні навиків тощо. Також можете використати встановлення дедлайнів для пошуку роботи, це допоможе вам не відставати від графіка і бути вмотивованим.

Розвиток персонального бренду, чому це важливо та що для цього потрібно

У сучасному швидкоплинному та конкурентному світі як ніколи важливо мати сильний особистий бренд. Особистий бренд — це унікальне поєднання навичок, досвіду та особистісних рис, які роблять вас тим, ким ви є. Це те, як ви презентуєте себе світові, і це може мати значний вплив на ваш професійний та особистий успіх.

Ось кілька причин, чому розробка персонального бренду настільки важлива:

  1. Створює авторитет і довіру. Сильний особистий бренд може допомогти завоювати авторитет і довіру в інших людей, включаючи потенційних роботодавців, клієнтів і колег. Коли у вас є чітке і послідовне повідомлення про те, хто ви і що можете запропонувати, люди з більшою ймовірністю повірять у ваші здібності та досвід.
  2. Відрізняє вас від інших. Добре розроблений особистий бренд може допомогти вам виділитися серед інших, які можуть мати схожі навички чи досвід. Демонструючи свої унікальні сильні сторони та цінності, ви можете позиціонувати себе як видатного кандидата на вакансії, ділові партнерства та інші професійні проекти.
  3. Відкриває нові можливості. Сильний особистий бренд може відкрити нові можливості, які могли б бути недоступними в іншому випадку. Він може допомогти вам залучити нових клієнтів, збільшити число підписників у соціальних мережах та отримати доступ до роботи чи ідей.
  4. Підвищує впевненість. Коли у вас є чіткий і послідовний особистий бренд, це може підвищити вашу впевненість у собі та своїх здібностях. Ця впевненість може призвести до кращої роботи, міцніших стосунків і більшої особистої самореалізації.
  5. Створює довговічну спадщину. Розвиток сильного особистого бренду також може допомогти вам залишити довговічну спадщину у вашій сфері чи галузі. Створюючи репутацію досконалості та роблячи внесок у розвиток своєї галузі, ви можете мати довготривалий вплив і залишитися в пам’яті на довгі роки.

Підготовка до інтерв’ю. На що потрібно акцентувати увагу

Підготовка до співбесіди має важливе значення для того, щоб справити хороше враження і збільшити ваші шанси на отримання посади. Сьогодення штовхає нас до ретельної підготовки себе щоб виділитись серед конкурентів.

Отже, як підготуватись до інтерв’ю.

Крок 1. Познайомтесь з компанією. Дуже важливо вивчити компанію, з якою ви проводите співбесіду. Це включає в себе розуміння її продуктів або послуг, культури компанії, формулювання місії, а також будь-які останні новини або події.

Крок 2. Перед співбесідою уважно вивчіть опис вакансії, щоб переконатися, що ви розумієте обов’язки, кваліфікацію та навички, необхідні для роботи на цій посаді.

Крок 3. Підготуйте відповіді на типові питання співбесіди. Існує багато поширених запитань, які вам можуть поставити на співбесіді, наприклад, «Які ваші сильні та слабкі сторони?» та «Розкажіть про себе». Підготуйте відповіді на ці запитання заздалегідь, щоб під час співбесіди почуватися впевнено та підготовлено.

Крок 4. Будьте готові до запитань з ряду «problem solving» — це оцінка ваших навиків справлятись з вирішенням проблем. Потренуйтеся відповідати на такі запитання, використовуючи метод STAR, який передбачає опис Ситуації, Завдання, Дії та Результату.

Крок 5. Демонструйте свій талант — ця неймовірна здібність не залишиться непоміченою. Ознайомтеся з проєктом і покажіть, наскільки ви талановиті, і що ви можете привнести інновації та зміни у свій майбутній проект. Не бійтеся висловлювати своє бачення щодо змін чи нових підходів.

Крок 6. Після співбесіди надішліть електронного листа або записку з подякою інтерв’юеру, висловивши свою вдячність за можливість пройти співбесіду на посаду. Це чудовий спосіб залишити позитивне враження та продемонструвати свою зацікавленість у роботі.

Висновок

Скорочення — це не кінець кар’єрі, а, можливо, старт невідомої пригоди, яка приведе вас до щасливого місця. Безумовно, це подальший розвиток себе як особистості, навчання нового, пізнання та переоцінка своїх можливостей. Ми не завжди готові до всього в житті, та можемо мати бачення та розуміння, як справлятись і допомагати собі зрушити з місця в період труднощів.

Часто стресові та кризові ситуації змушують зупинитися і подивитися на своє життя, звіритися зі своєю системою координат, «хто я», «куди йду», «що хочу/що можу». Людина, яка пережила кризу, стає сильнішою, тому що в неї з’являється досвід, якого до кризи не було, розвивається стійкість до змін і стресових ситуацій, які підвищують почуття самоцінності, а отже, і цінність для ринку праці. Робота над собою допоможе бути готовим до різних викликів, навіть якщо ви цього не очікуєте — ви вже на шляху до змін.

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному7
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Життя без роботи подібне до життя з роботою, але без роботи.

Простий план

а) мати фінансову подушку на декілька місяців
б) якщо звільнили, взяти сабатікал на декілька місяців, і гарно відпочити і прокачати свої скіли, на що під час роботи не вистачає часу
в) йти шукати більшу зарплатню )

Ого, нічого собі ви рописали.

Мені читати лінь, але я знаю що якщо тебе звільнили, то треба шукати нову роботу. Це робиться так само, як і коли ти сам звільняєшся, нема ніякої різниці. Ось і все, саме так айтівцям, неайтівцям, і взагалі кому завгодно у будь-якій сфері можна пройти період скорочення.

Ех, криза, банкопад, війна — час компаній. Рекрутери можуть дозволити собі писати поблажливо-співчутливий треш айтішникам.
Нічого, прийде свято і на нашу вулицю, повернуться часи айтішників, коли з пачкою офферів на руках обличчя відвертатимемо від чергової пропозиції.

Як завжди знайдуться ті, хто покритикують навіть не прочитавши,а людина старалась.
Дякую за статтю. Всі ми різні, в когось психіка більш вразлива і потрібно буде пройти через всі стадії,а хтось одразу прийде до прийняття ситуації. Це залежить як від характеру людини, так і життєвого досвіду. Чим більше негараздів пережито — тим легше долати інші перешкоди, які можуть з явитись на нашому шляху.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Реально гарний і структурований матеріал. Підбадьорює і дає правильний напрямок.

Дякую! Рада, що став для Вас у нагоді.

Дякую за структурний підхід і опис одного з варіантів, як можна сприймати закінчення проекту. Відкликається:-)

Дякую за коментар, Дмитро! Радію, що взяли для себе щось корисне. Нехай допомагає!)

За минулий рік звільняли кілька разів (якась аномалія, зазвичай по кілька років на проекті був).
Дивлюся на ті 5 стадій і намагаюсь згадати хоч якісь в себе — якось не згадуються.
Зазвичай було «от бляха, знову купа інтерв’ю» і пішов купляти лінкед/календлі та апдейтити резюме.

А для чого купували лінкед/календлі?

У лінкеда є відео-курси які при проходженні додаються в профіль.
Плюс краще видно деталі вакансій, співпадіння по скілам і загалом те що побачать преміум-рекрутери (можна трохи профіль дожати для матчу).

Календлі взагалі мастхев, бо від запитать «коли є вільний час для інтер’вью?» я б вже вмер.

З приводу календлі дійсно хороша ідея, дякую. А Ви посилання на нього куди закріплюєте, чи просто рекрутеру відправляєте кожен раз?

Шмаляю його усюди де можу: About в лінкеді, в месседжі, в email і т.п., аби натиснули та забукали. Резюме доречі теж роздавати надоїло, тому зробив хоум-пейджу olegsuv.netlify.app (і туди теж лінк на календлі вставив)

О, я якраз проходжу перший такий курс на Лінкедін, але я для себе. Вважаєте, що пройдені курси якось підвищують можливість знайти роботу?

Я в принципі вважаю, що профіль лінкеда треба пхати усім чим тільки можна.
До платного лінкеда там були сертифікати з codecademy.
Потім додавав тести лінкеда (ті що по 15 запитань) аля підтверждення скілів.
Потім ассайнив скіли до конкретних місць роботи (типу де їх використовува).
Потім додав курси з лінкеда, бо вони теж світяться в профілі.
Фіналом була додача проектів з описами, окремо від секції місць роботи.
Бо одне діло написати «працюю з реактом» (яке пишуть сотні тисяч людей), а інше — показати ще й відро сертифікатів по цій темі.

А в результаті на інтерв’ю все рівно просять помножити масив на об’єкт...)

Інтерв’ю взагалі хаотичні та не мають ніяких залежностей ані до ЗП, ані до лейбла вакансії, ані до того що в ній написано.

Вони мають пряме відношення до того, що знає інтервьєр) Вот про що знає, те й зипитує, навіть якщо він вчора дізнався))

Авторка просто написала статтю для тих, кого звільнили перший раз у житті. Бо вважає, що того, кого звільняли хоча б 3 рази треба назавжди вважати профнепридатним

Хз що вона вважає, але коли проект закривають і з доками кладуть в архів (тому що керівництво компанії так вирішило) — то до профнепридатності те відношення немає.

Загалом найприкольніше було коли мені кожні 3 місяці розповідали як я «недотягую», а коли я з оффером виписував нотіс про «бай бай» — то давали контр-оффер з грошами та плюшками аби лишився.

Пане Олександре, бачу, що Вас це сильно зачепило за «живе» та не виражайте думки від мого імені, тим більше, коли жодного подібного виразу особисто від мене не звучало! Ваші особисті думки — Ваші особисті вирази.

Ну добре
Згадаймо класику, аби розрядити обстановку
www.youtube.com/watch?v=jlyR1qSn3VQ

Нащо пану робота, якщо він може куптти лінкедін?

Мабуть, я з тих кого у радянські часи називали «летунами». Обожнюю звільнятися і після кожного такого випадку наче крила вирастають. За всю мою більше як 30-річну кар’єру девелопера було тільки 2-3 випадки, коли я був згоден працювати багато років на одному місті в невеличкій команді, де всі один одного знають, де всі досконало розуміють що вони роблять, де нема виснажливої і громіздкої бюрократії. Але на жаль, ті проєкти рано чи пізно закінчувались. Тобто, на якомусь етапі всі баги вичищені, продукт повністю задовольняє замовника, він до нього звик, нічого додавати не хоче і не потребує ніякої підтримки. Розробник щасливий і гордий за якісно і чесно виконану роботу має йти на мороз, бо нема кому знайти нового замовника, який довірить великий проект маленькій фірмі, а замахнутися на свій власній стартап нема ані грошей, ані амбіцій.

У вас в профайлi «Город Запорожье»,
повернулись?

Ні, просто не міняв. Все сподіваюсь повернутися.

Поживете як нормальна людина 4-12 місяців. Без дедлайнів, падіння прод середовищ, нудних нарад, необхідності щодня або на вихідних працювати. Відпочинете: природа, рибалка, сонце, річка, ліс. Переосмислите свій шлях за минулі роки, успіхи та невдачі. Займіться спортом, вправляйтесь у стрільбі. Після року можете починати шукати нову роботу.

Забув тільки згадати про фінансову подушку в 1+ рік витрат на другий рік війни.

Це база для людей з доходом $12-60к на рік. Має бути по дефолту. Як тривожний рюкзак, запас харчів на 1-3 доби, особиста зброя для оборони.

Смішно, навіть якщо комусь вдалося до війни організувати таку подушку, війна її помітно відкусила. Хтось переїхав і витратився, хтось організував автономне робоче місце, хтось терміново купив авто, щоб бути мобільнішим, хтось все задонатив на емоціях або і обдумано.
Подушка на рік как швидко не відновлюється.

Половину подушки ще якось розумію, але всю навряд. Хіба що у випадках втрати багатьох родичів, домівки, тощо.
Війна була останні 9 років, варто було готуватись з 2014, розробити кілька планів: A,B,C,D,...
Я з роботи в 2014 звільнився бо офіс був в 500 м по прямій від залізничного вокзалу Київ-пас і перейшов на віддалений з втратою 1/3 доходу.
В 2019 офіс вже був в 700 м від того ж вокзалу, але те, що за 2014-2018 по вокзалу не прилетіло якось заспокоювало.
В жовтні 2022 після ракетного удару зрозумів, що сенс звільнятись був, хоч метою була ТЕЦ, а не вокзал.
В лютому 2022 не виїхав з країни, Київської області, хоч інтуїція кричала: «тікай, тікай мерщій». Частина сім’ї була не готова, проти. Тепер вже не так, досвід є. Але шанс прогавив.

А подушку для донатів як готувати?

На практиці не зустрічав такого, щоб людина прям реально захотіла повертатися на роботу після сабатікалу, якщо перед цим вигоріла
Навпаки, знаю приклади, людина «звикає до хорошого» і потім ще більше не хоче повертатись.
Хоча, можливо сабатікал буває необхідний аби остаточно не знищити власне здоров’я

Як можна нормально жити усвідомлюючи, що з кожним днем заощаджених грошей все менше і менше?

ну якщо тупо лежати на дивані — тоді цього не треба робити( для цього використайте оплачувані відпустки)
а якщо взяти сабатікал і вирушити в навколосвітню подорож або ще щось таке(наприклад піти в декрет і провести з дитиною її перший рік)
щось безцінне, що змінить ваще життя — і це буде нематеріальна вигода більшою за будь які зароблені вами сумми за цей період

Навіть якби можна було виїхати за кордон ви пропунуєте замість донатів витрачати заощадження на закордонну подорож?!

а чому замість? більшість все ж не донатить 100% своїх доходів і якусь частину скирдують на чорний день або витрачають на себе або близьких

Але ж вирачають мінімум, комуналка, їжа, наміна одягу який повністю зносився. Зараз ніхто не веде той споживацький спосіб життя, що був до повномасштабного вторгнення.

Навчитесь :) Можна на 10% зменшувати бюджет проїдання щомісяця щоб мотивувало шукати додатковий підробіток.

Це протилежить тезі «Поживете як нормальна людина 4-12 місяців.»

Мабуть також як жити усвідомлюючи, шо щоб гроші з’явились — треба йти на роботу.

Крок 6. Після співбесіди надішліть електронного листа або записку з подякою інтерв’юеру

youtu.be/r-Or05EFLUM?t=68

Скорочення — кінець, чи початок?

Точно не конец. Походу он должен быть вызван другим фактором(и).
Вот начало ли, это будет правильный вопрос.

залежить де звільняти :D
якщо в українського айтішника десь $20k кешу в матраці лежить, то можна й забити
якщо в штатах, коли в тебе іпотека і ще купу місячних витрат, швидко шукається щось нове без зайвої драми

Як завжди знайдуться ті, хто покритикують навіть не прочитавши,а людина старалась.
Дякую за статтю. Всі ми різні, в когось психіка більш вразлива і потрібно буде пройти через всі стадії,а хтось одразу прийде до прийняття ситуації. Це залежить як від характеру людини, так і життєвого досвіду. Чим більше негараздів пережито — тим легше долати інші перешкоди, які можуть з явитись на нашому шляху.

Дякую, Олеже! Критика — це абсолютно нормальне явище, оскільки всі люди різні:) Кому не резонує написане — можуть дати аргументовані коментарі, практичний досвід, або ж підходити зі сторони емпатії до інших людей з іншими поглядами. Стаття для тих, кому це потрібно прочитати саме в даний момент і взяти для себе те, що буде корисним. Спасибі за грунтовний коментар!

Чим більше негараздів пережито — тим легше долати інші перешкоди, які можуть з явитись на нашому шляху

Так, коли тебе скорочують 1й раз, це трагедія. Питаєш себе, Бога, світ, долю «За що? Що я зробив не так? Може я не заслуговую працювати в ІТ?»
А після 3-4 разу питання виникають зовсім інші «Чому я повірив менеджеру, який запевняв, что у компанії все добре? Чому не повірив своїм власним відчуттям, які кричали про те, що будуть звільняти? Чому не почав шукати нову работу ще 1-2 місяці тому?». Звісно то все риторичні питання, які свідчать про те, що в тебе вже сформувалась інтуіція щодо скорочень. І надалі треба її максимально використовувати

Олександре, якщо скорочують 3-4 рази, тоді питання не до менеджерів і компаній:)

Ви ніби хочете сказати, що скорочення це якась виняткова ситуація. Я розумію, що такої статистики не існує. Але впевнений, що більшість із тих, хто працює в айті більше 10 років не менше 3 разів стикались із тим, що проекті «раптово» щось ішло не так і це супровождувалося скороченнями. І криз в Україні було багато. І ідея міняти українців на індусів абсолютно не нова

dou.ua/...​/columns/it-guru-tales-2
Звісно, мало хто з айтішників настільки ж відвертий, як автор цієї старенької, але дуже гарної статті

що більшість із тих, хто працює в айті більше 10 років не менше 3 разів стикались із тим, що проекті «раптово» щось ішло не так і це супровождувалося скороченнями.

Так скорочують найменш корисних. Те коли закривається проект це вже не скорочення.

Ти не повіриш але багато хто за 10 років був тільки на трьох проектах)

Я працюю більше 10 років, тільки раз було що проект віддавали в Індію, і то всі толкові за кілька місяців до закриття самі пішли

і то всі толкові за кілька місяців до закриття самі пішли

Це власне те, до чого і я закликаю. Так, чим більш толкова людина, тим краще вона відчуває обсановку на проекті. І довіряє собі, а не менеджеру, який за будь-яких обставин каже, що з проектом усе добре.

в мене був випадок коли скоротчували частинами, спочатку казали що найменш ефективних скоротили і це виглядало наче справедливо. Через три мисяці вирішили що куа зовсім не потрібні і нас на мороз з декількими людьми. І сказали усьо, ми більше нікого не скоротимо, мамой клянусь. І потім через декілька тижнів усіх на мороз, тому що ковид і бла-бла. Як на мене це була просто помилка компанії яка контракт такий підписала с замовником який дозволив повністю вивести проект на ізі кліенту. Тому у айті ніхто не застрахований від скорочення

Ех, криза, банкопад, війна — час компаній. Рекрутери можуть дозволити собі писати поблажливо-співчутливий треш айтішникам.
Нічого, прийде свято і на нашу вулицю, повернуться часи айтішників, коли з пачкою офферів на руках обличчя відвертатимемо від чергової пропозиції.

Не потрібно натягувати сову на глобус, і розширяти застосування гіпотези про прийняття смерті на все, що тільки можна.

Дякую за статтю. Коли звільнялась з минулої роботи то був весь спектр почуттів — і гнів, і образа, і все інше. Бо мене звідти практично вижили. Було дуже тривожно що буде важко знайти роботу. Але тоді ринок був гарячий і вдалося все швидко пофіксити. Через місяць була з новою роботою
Як зараз тим, кого звільнили — навіть не уявляю. Хоча якщо це масове звільнення, то певно психологічно переживається простіше — що звільнили не тільки тебе, а й ще когось.

Так а шо сталося, чому «практично вижили»?

Класичне — не вписалась в колектив. Звільнилась сама, але була вимушена піти.

Анно, спасибі за коментар! Гірко чути, що мали такий неприємний досвід, та він Вас привів до того місця, де Ви сьогодні вже впевненіші та сильніші. Бережіть себе та успіхів!

Життя без роботи подібне до життя з роботою, але без роботи.

Життя з грошима — то як без грошей, але з грошима)

Без роботи і з грошима — краще ніж з роботою і без грошей.

Ще, завжди мати невеличкий прибутковий свій проект. Або прокачаний профіль не фріланс біржи

Якщо є перше, то навіщо робота?

А навіщо з гарним рівнем англійської робити на галеру, а не на прямий контракт?

А навіщо з гарним рівнем англійської робити на галеру, а не на прямий контракт?

Бо все залежить від конкретної ситуації, я працював на галері, тоді напряму, зараз знову на галері.

Галера може дати більше (я напряму більше 7к не зміг знайти, галера дала більше).

На галері ти можеш бути техлідом/архітектом малювати діаграмки і пиляти PoC (поки решта галерних гребців роблять роботу), напряму я такого ніколи не чув. І пройти на ліда/архітекта напряму набагато важче.

Галера може дати офіс (в Україні актуально), за кордоном допомогу з легалізацією.

Тому що у мене зараз напряму менше бабок, ніж прилітало через галеру.

Простий план

а) мати фінансову подушку на декілька місяців
б) якщо звільнили, взяти сабатікал на декілька місяців, і гарно відпочити і прокачати свої скіли, на що під час роботи не вистачає часу
в) йти шукати більшу зарплатню )

а) мати фінансову подушку на декілька місяців

Краще на декілька років

На декілька поколінь

Це вже треба йти у депутати, а не у айті сферу))

Гарно розписали. Для багатьох це буде корисно, особливо для скорочених які працювали в режимі рік на проекті/пів року на бенчі і так по колу.

«Я був серед числа слабших співробітників, яких скоротили». Очевидно, цей факт надламав самооцінку людини і вона не пройшла етапи прийняття ситуації та часу для змін.

Або він прийняв той факт що він нижче середнього, бо є 50% вище серенднього і 50% нижче).

Зазвичай скорочують тих хто не критичний для проекту. Серед інженерів це зазвичай «другі номери» які в деталях проекту не розбираються, відповідальності на себе не беруть а працють в режимі «принеси/подай толковішому, що в тікеті лід написав те і зробив».

Дякую за коментар!
Так, Ви тут праві — він прийняв той факт, що в даній ситуації цілком ймовірно для нього то хороший показник розвиватись далі, що ця людина і робила, шукаючи нові можливості та бажання йти далі.
На жаль, як свідчать останні новини скорочуть цілими офісами, і не завжди це «другі номери», також по статистиці з Лінкедину багатенько людей від Сіньйорів і навіть до Архітекторів зазнали скорочень через різні фактори. Наразі така реальність.

Нажаль теж не зміг прочитати статтю. Але згоден, що звільненне це дуже класна можливість. В мене є таємна мрія — щоб проект закрився, і мене скоротили. Тоді я планую нарешті нормально відпочити, десь так може з пів року, і тільки потім піду шукати нову роботу. Ну і є деякі думки що роботи протягом цих пів року, щоб не тільки витрачати гроші, а може ще й заробити щось (але не на роботі).
Тому що працю на проекті вже 8 років, і втомився (хоча з огляду на війну — я зі своєю мрією вирішив трохи зачекати). Пробував ходити у відпустки. Не допомагає. Після 2х тижнів відпустки не хочеться працювати ще більше, ніж до відпустки.
А сам звільнитися не можу. Маю дуже гарні умови, і має великі сумніви що зможу знайти ще кращі. Що робити ? :)

Гадаю, такими роздумами ви справляєте на оточуючих таке саме враження, як і я, коли кажу, що мрію повернутися до Києва )

Маю дуже гарні умови, і має великі сумніви що зможу знайти ще кращі. Що робити ? :)

Попроси хай тобі зарплату з ФОП рахунку не скидають. І так поживи кілька місяців.
Стане легше)

Тоді я планую нарешті нормально відпочити, десь так може з пів року

Це міф. Якщо повсякденне життя не дає вам нормального відпочинку, ніяки півроку не допоможуть.

То вимагайте суттєвого збільшення зарплатні, вибачте, «компенсації». Варіанти два — або дадуть під зад (про що ви мрієте) або підвищать.

Суттєве збільшенні зарплатні не допоможуть мені робити те що хочеться. Наприклад я хочу сісти и 2-4 тижні тупо пограти в цивілізацію. Або сісти за кермо і 2-4 тижні просто їздити по Європі. І таке інше, в мене є список. Але на це потрібен час. Де його взяти ?

Повсякденне життя дає звісно відпочивати. Все ж таки працюю лише 8 годин на день, 5 днів на тиждень. Тобто є час ввечері, є час на вихідних. Але це уривки часу між роботою. А мені потрібен такий добрий кусок часу, на декілька тижнів. Тому справа тут дещо не в грошах. Ніякі +500 або +1000 проблему аж ніяк не вирішують. Я і так працюю погодинно, а тому усі відпустки за свій рахунок. Але у клієнта плани, релізи, я відповідаю за роботу невеликої команди, і піти на місяць у відпуску — клієнт такого не зрозуміє.

Таке може дати тільки вільна зайнятість. Але там можуть просісти кількість і стабильність доходу. Зате зросте сенс життя і мотивація. Не міняти жопочаси на гроші, а ростити власні напрацювання.

я хочу сісти и 2-4 тижні тупо пограти в цивілізацію.

Так сідаєш і граєш. Заодно побачиш що можна працювати 2 години і все одно робота робиться.

хочу сісти и 2-4 тижні тупо пограти в цивілізацію. Або сісти за кермо і 2-4 тижні просто їздити по Європі

Ну так а що заважає? Просто нікому не кажіть про це. В найгіршому випадку вас звільнять, а ви і не проти. Профіт!
З Європою складніше, якщо ви ще не там

Ого, нічого собі ви рописали.

Мені читати лінь, але я знаю що якщо тебе звільнили, то треба шукати нову роботу. Це робиться так само, як і коли ти сам звільняєшся, нема ніякої різниці. Ось і все, саме так айтівцям, неайтівцям, і взагалі кому завгодно у будь-якій сфері можна пройти період скорочення.

Вадиме, добре, що для Вас не має різниці, чи Вас звільняють, чи йдете самі. Не для всіх людей по відчуттях це так само. І не кожна людина легко переживає період скорочення. Тому ці поради для тих, кому це потрібно в підтримку.

що для Вас не має різниці, чи Вас звільняють, чи йдете самі

У мене було комбо, коли я й сам хотів звільнитись за 3 місяці тестового періоду (не переходити в лонг-контракт), але мене звільнили парою тижнів раніше :)

Мені виявилося не лінь прочитати всю статтю, але мій висновок той самий. Звісно якщо сам звільняєшся, то на душі значно легше. Але на напрямок дій це аж ніяк не впливає. Тому краще одразу відкинути перші 4 стадії та прийняти неминучість пошуку нової роботи

Олександре, знову ж таки, якщо для Вас працюють інші підходи — ок, аби Вам приносили користь. Не для всіх одинаково цей період протікає. І поради для тих, кому важче в подібних ситуаціях, або ж є час на аналіз ситуації та свого майбутнього. Стаття покликана для тих, кому це потрібно і, можливо, допоможе структурувати свої підходи. Спасибі за коментар!

Підписатись на коментарі