Пост чи допис у соцмережах? Чи є слово «зворотній»? Підготували добірку мовних порад

Усім привіт! Мене звати Віка, я літредакторка DOU. Щотижня я складаю добірку мовних порад для колег, і з’явилася думка поділитися ними зі спільнотою. Отож почнемо з таких:

🔸 Чи можна сказати: у нашій команді 30 чоловік? У цій фразі проблема зі словом «чоловік». У СУМ серед його значень вказано: «те саме, що людина; уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей» і приклад «на вулиці було чоловік дванадцять». Проте на нинішньому етапі розвитку мови це значення застаріле, ми не вживаємо «чоловік», коли йдеться про певну кількість людей. Тільки особи або люди. Чоловік тепер означає лише «особа чоловічої статі, протилежне до слова „жінка“, а також член подружжя». Тобто коректно сказати: у нашій команді 30 людей. Або в нашій команді 30 чоловіків (якщо йдеться лише про осіб чоловічої статі).

🔸 Чи коректно писати зворотній і природній/природньо? Приклади: «Я чекала на зворотній зв’язок від компанії два місяці»; «Природньо, що після п’яти років у компанії він очікував підвищення». Ні, єдині правильні варіанти — зворотний і природний, тільки з «и». Відповідно природного, природному; зворотного, зворотному. Записуємо коректно: «Я чекала на зворотний зв’язок від компанії два місяці»; «Природно, що після п’яти років у компанії він очікував підвищення».

🔸 Пост чи допис у соцмережах? Щоб повідомити інформацію, розміщену на фейсбук-сторінці, у телеграмі чи інших соцмережах, варто вживати слово «допис». «Допис засновника і CEO компанії викликав обурення в ІТ-спільноти»; «В українському IT вже не раз траплялися випадки, коли спеціалісти залишалися без роботи через свої дописи в соціальних мережах». Слово «пост» вживаємо, коли йдеться про відповідальну посаду або спостережний пункт: «Він покинув свій пост у правлінні компанії»; «Захисники знищили спостережний пост і штурмову групу противника».

🔸 Поширювати чи розповсюджувати інформацію? Поширювати — робити відомим для багатьох; вживаємо це слово, коли йдеться про абстрактні речі. Поширювати ідеї, знання, інформацію, чутки, дописи тощо. Розповсюджувати, тобто розподіляти по багатьох місцях, продавати чи роздавати багатьом, можна щось конкретне (умовно те, що можемо потримати в руках): розповсюджувати книжки, квитки.


Сподіваюся, ці мініпоради стануть вам у пригоді. А поділіться, з якими словами/фразами у вас виникають труднощі!

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Найбільше виморожують «як ти себе почуваєш» і «якщо що»

Які у вас високі матерії описані в пості.
Зараз я вам розкажу, чого начитався в ФБ від нашого населення з вищою освітою:

1. Не знають що таке «цифра», під якою називають число довжиною в кілька символів, а не один символ від 0 до 9.
2. Не можуть відрізнити ₴ від $ (повилазило чи що), стабільно пропонують квартири в оренду по 750₴/міс (і чомусь не хочуть по цій ціні сдавати по факту).
3. Не можуть написати число в кілька тисяч гривень без помилки: «7000 тис» (не маючи на увазі сім мільйонів).
4. Не можуть поставити пробіли: або з двох сторін крапок/ком є пробіли, або з жодного немає, або слово+пробіл+знак.
5. Не знають що таке «на порядок» і мають на увазі зміну на половину, а не в 10 разів.
6. Загалом валюту ставити не дозволяє чи то гордість чи то лінь: продавали кухню за «90000», причому валюту ні в текст, ні на картинці не написали.

Не знають що таке «цифра», під якою називають число довжиною в кілька символів, а не один символ від 0 до 9.

«Цифра» ніколи (щонайменше останніх років 150-200) не зводилось до вузького значення «одна цифра» і завжди мало переносне значення «число».
Так, тут треба розуміти контекст. Але це все не неосвіченість.

Не знають що таке «на порядок» і мають на увазі зміну на половину, а не в 10 разів.

Бо програмісти?

Як вже до того дійшло, то й «здавати» замість «сдавати» треба писати. :)

стосовно п.4: чув, що це особливість айос-клавіатури, типу там додаткову клавішу треба натиснути для правильної простановки розділових знаків, то й багатьом ліньки.

Завжди цікавило, застосунок чи додаток?

Це ж просто, uk.wikipedia.org/...​Термін_в_українській_мов

Додаток — це калька з біднішої російської мови.

Але якщо ви говорите не про application, а про add-on — то вживати Додаток буде корректно.

А почему application дополнение и приложение становится застосунком, а add-on — расширение — становится дополнением?

Википедия — это забор, на котором пишут все, кто считает, что знает. В лингвистической дискуссии приводите ссылки на технические словари от НАН. Приложение. Додаток. Application. До появления мобильных девайсов не было этой языковой проблемы. Слово приложение в английском — языке происхождения термина — означает дополнение к чему-то с целью детализировать или дополнить. Каждая программа — это дополнение и расширение операционной системы и без нее не существует и не запускается. Застосунок — это дубилетщина (слова введённое Дмитрием Дубилетом) от английского применить действие. Нам следует использовать украинский аналог английского слова application.

В лингвистической дискуссии приводите ссылки на технические словари от НАН.

Это которые сохраняют реликты 1960-х, а сама НАН ещё недавно «рулилась» столетним старцем, который уже лет 20 ничего не делал? Хороший авторитет, нечего сказать.

Слово приложение в английском — языке происхождения термина — означает дополнение к чему-то с целью детализировать или дополнить.

Application давно уже имеет основной смысл «применение» или «создание связи, отношения». Например, запрос занять вакансию это application. Что в нём «дополнение»?

До появления мобильных девайсов не было этой языковой проблемы.

Скорее всем было пофиг, потому что пользовались только залесским русским.

Застосунок — это дубилетщина (слова введённое Дмитрием Дубилетом) от английского применить действие.

Даже если это ввёл Дубилет (сомневаюсь, скорее он просто одобрил результат других, если это вообще он), то сделано правильно.

Нам следует использовать украинский аналог английского слова application.

Это оно и есть.

to apply — застосувати/застосовувати.
application (gerund) — застосування.
application (noun) — застосунок.

Всё правильно, и нечего тут портить.

Говнокодер, нагадую, ти, борцун з корупцією, 2-й місяць шукаєш підтвердження своєї «кампітетності»
Невже тобі більше не смішно?
Ахахаха

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Вірогідно чи ймовірно? Оце «вірогідно» майже всюди, але ріже слух
Як перекласти «исходники»? Вихідники? Звучить якось криво, поки що говорю сорци :)

Вірогідно це вероятно, а ймовірно це возможно. Це я для себе так вирішив, можу помилятись.

А «можливо» тоді що? :)
Мені більше подобається «ймовірно», тому я віришив так говорити. Бо «вірогідно» мені чомусь так сильно ріже слух, здається це не правильно. Але в новинах постійно це бачу

Знову ж таки, я не мовознавець, але я б сказав що ймовірно = можливо, тобто синоніми з однаковим значенням, а вірогідно трохи відрізняється.

Вірогідність — достоверность. Імовірність — вероятность. Можливість — возможность.
Відповідним буде і значення прислівників.

«Вірогідно» — це взагалі достовірно, «ймовірно» так відноситься до «можливо», як рос. «вероятно» до рос. «возможно».

Добре, але ось є, наприклад, стаття: life.pravda.com.ua/health/2011/05/19/78983
Там є фрази: «В Європі можна буде дізнатися вірогідну дату смерті», «їм спрогнозують вірогідну дату смерті»
Як їх тоді перекласти? «им спрогнозируют достоверную дату смерти»? Якось дивно
Я так розумію це просто синоніми, але не можу зрозуміти де який відтінок

Там є фрази:

Які літредактор прогавив, от і все :) Це найпоширеніша помилка вживати слово «вірогідний» замість «імовірний».

Джерело цієї помилки полягає в тому, що українське слово «вірогідний» співзвучне російському слову «вероятный», це один з так званих «фальшивих друзів».

Там по ходу цей літредактор вже років 10 працює, бо я постійно таке там бачу :)

Это термины из актуарной математики. (Возраст дожития, смерти для страхования жизни)

Вітаю! Вірогідний — правдивий, перевірений. Імовірний — можливий. Приклади вживання можна переглянути тут: slovopedia.org.ua/30/53382/25975.html

Щодо сленгового слова «исходники». Source code як вихідний код рекомендують взагалі не вживати у цьому контексті, джерельний код і першокод поки не зафіксовано. Початковий код є перекладом source code у таких виданнях:
Новий рос.-укр.-анг. тлумачний словник з інформатики (2002) / Уклад. М.Д. Гінзбург
Тлумачний словник з інформатики (2010) / Заг. ред. акад. Г. Г. Півняка
Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010 р. (Є. Мейнарович, М. Кратко).
Наразі немає новіших словників, де б це можна було ще перевірити, або ж інших фахових рекомендацій. Проте в мережі чимало обговорень: www.facebook.com/...​5/posts/1569019156634491 Якщо початковий код хочеться скоротити, можна спробувати «першоджерело», наприклад

Если мы говорим о вероятности в значении может быть, то годиться слово имовирно, если говорим о математических вероятностях, то вирогидно.

Битися за чистоту мови та мовлення це завжди поважно, особливо в ці скрутні часи війни з рф.

Але допоки навіть у Львові не перестануть казати «саме вкусне пече́ння», маючи на увазі «найсмачніше печиво», можливо, наші уявлення про те, якою є сучасна українська мова, мають бути трохи більш інклюзивними.

Мені у Франківську пара дівчин сказали, що ті, хто перейшов на українську нещодавно, дуже паляться тим, що розмовляють занадто правильно :)

Мені ті, перейшов на українську нещодавно часто пишуть, що треба вживати «дякую» замість «спасибі».

Бездумна українізація, не зважай. Ці люди потім ще «корками» дорожні затори називають, наче це питоміше. Не відкидати ж слова словʼянського походження, якщо москальня теж їх запозичила.

і «дякую», і «спасибі» гарні форми. Єдине що «велике спасибі» — це калька на російське «большое спасибо», натомість кажемо «щиро дякую», «дуже дякую» чи просто «спасибі» :)

Да, и слова здравствуйте нет. Просто констатация положения в сутках.

Я не з тих, хто занадто добре розмовляє українською, вони не про мене :)

Колись це було компліментом ))

Одни говорят литературной Шевченковский, а другие местечковым диалектом.

«саме вкусне пече́ння»,

не говорять так у Львові, максимум «саме смачне пече́ння»,

Це неважливо, тут мова про «саме», бо найвищий ступінь порівняння в українській мові створюється за допомогою префікса «най»: найсмачніше печення, найвкусніше печення. Казати «саме вкусне» — це типу «одиноке вкусне».

Підписатись на коментарі