Час на життя

Я Ірина Оніщук. В минулому — програміст, зараз — програмний менеджер, практикуючий психолог та кандидат у психотерапевти. Так повелося, що більшість моїх клієнтів з IT сфери, і це дає мені змогу відслідковувати закономірності у запитах програмістів, тестувальників, HR, SM. Минулого разу з такого спостереження народилася стаття про тривогу. Зараз помічаю іншу тенденцію: повертається скарга «не встигаю жити». Вона звучить дуже по-різному: «Не витримую шалений темп», «Мені не вистачає часу», «Розриваюся між родиною й роботою», «Немає часу для себе», «Стільки всього навалилося». Але кожна з цих фраз нагадує мені один й той самий стікер у Telegram:

Давайте подивимось на скаргу «не встигаю жити» під двома кутами:

1. «Не встигаю» — це про класичне управління часом. Цю тему я вже розкрила у своєму курсі на Udemy, то не буду повторюватися тут. У додаток до цього наприкінці я наведу деякі ресурси по тайм менеджменту, більше дізнатися буде можливо з тих джерел.
2. «Жити» — а ось це вже складніше, бо включає в себе купу психосоціальних факторів. Ця стаття буде спрямована саме на розкриття теми якісного життя.

Балансна модель

Я працюю в методі Позитивної психотерапії, і мені дуже подобається один із інструментів, який лежить в основі цього методу, а саме — Балансна модель. Уявіть, що у вас є акумулятор, заряд якого витрачається на підтримку чотирьох сфер життя:

• Тіло — туди потрапляє: догляд за собою, одужання після хвороби, спорт, харчування і т. д.
• Діяльність — це робота, хобі, щоденна рутина, тощо.
• Контакти — взаємодія з іншими (жаданна та вимушена).
• Сенси, фантазії — тут вже плани на майбутнє, фантазії (мрії та страхи стосовно майбутнього), цінності і т.д.

Для візуалізації цієї моделі використовується система координат:

Щоб розібратися з питанням якісного життя, на кожній осі відкладіть той відсоток енергії, який ви витрачаєте в середньому на ту чи іншу сферу. Сумарно ці чотири шкали повинні дати 100%.

Перевірка 1: якщо ви зазначили по 25% на кожній шкалі, то я би рекомендувала спробувати виконати це завдання знов. Бо у випадку такої ідеальної картини ви би з низькою ймовірністю відкрили цю статтю, не кажучи вже про те, що дочитати б до цього абзацу.

Перевірка 2: жодна зі шкал не може дорівнювати 0. Відсоток енергії, спрямований в якусь із сфер, може бути малим, але не нульовим.

Коли з відсоткам все зрозуміло, поєднайте кінцеві крапки, щоб отримати чотирикутник (для простоти далі будемо називати його «ромб»). Виходячи з мого досвіду, у розробників та тестувальників, здебільшого, виходить фігура, схожа на такий вітрильник:

А ось HR, Scrum Master, SDM та People Manager, в силу вимушеної комунікації з великою кількістю людей, малюють щось схоже на це:

Об’єднує їх одна одна й та сама риса: обидві картинки дуже далекі від рівномірного розподілу енергії й мають перманентний перекос у «діяльность/контакти». Чому це так критично? Бо саме в дефіцитних сферах формується незадоволеність життям. Не вірите? Давайте перевіримо це за допомогою вправи.

Дефіцитні сфери

Крок 1 — Підготовка. Ваша задача виписати мінімум 15-20 своїх бажань на цей час. Бажання можуть бути різної складності: виспатися, нормалізувати стосунки, купити Ferrari чи прочитати книгу. Але вони повинні бути актуальні саме зараз.

Крок 2 — Візуалізація. Тепер на знайомий вже ромб треба нанести ці мрії та потреби. Для цього необхідно зʼясувати, до якої з 4 сфер відноситься кожне з бажань й поставити крапочку навпроти відповідної сфери: тіло, діяльність, контакти, сенси/фантазіі. УВАГА! Перш, ніж додати крапочку, задайте собі питання, яку саме потребу закриває бажання? Наведу приклад одного й того ж бажання у різних людей.

Приклад бажання: Хочу отримати позицію тім ліда. Можливі варіанти:

• Мотивація 1: «На рівні лідера команди я зможу приймати рішення стосовно напрямку руху команди та знаходити більш цікаві задачі». Це, як і очікувалось, попадає в сферу діяльності.
• Мотивація 2: «Мої одногрупники давно вже керують командами, тільки я ще не там». Тут вже мова йдеться про закриття потреби у визнанні чи прийнятті. А це вже частина контактів.
• Мотивація 3: «Компанію штормить, скорочення серед розробників. А ось менеджерів не чіпають». Тут мова йде про безпеку. Безпека — це сфера тіла.
• Мотивація 4: «Хочу передавати свої знання джунам, вдосконалити свої менторські навички через їхній зворотній зʼязок та врешті решт стати другим ​​Vaughn Vernon». Ця частина вже звучить як складова сенсів.

Як видно з прикладу, одне й теж бажання буде входити до різних сфер у різних людей, чи, навіть, на різних життєвих етапах. Гроші — чудова ілюстрація цього випадку. Якщо студентські роки проходили з лімітованими фінансами, то я впевнена, що перші $100 були витрачені на щось близьке до сфери тіла: їжа, одяг, косметика, щось для комфорту. Але з часом, підвищення заробітної плати на ті самі $100-$200 вже було далеким від питання виживання чи поліпшення рівня життя. Скоріш за все, ці гроші перетворилися у лінійку зі шкалами цінують/не цінують, справедливо/несправедливо, чи якусь іншу. Саме тому, розподіляючи Ваші бажання навколо ромбу, задавайте собі уточнюючі питання:

• Що це мені дасть?
• Яка потреба буде задоволена?
• Чому це для мене важливо?

Поступова нормалізація

Розподіливши усі бажання навколо ромбу, Ви отримаєте якусь картину. Найбільш розповсюджені наступні варіанти.

Опція 1. Скоріш за все, більша кількість крапок буде знаходитися у сферах, що «провисають».

Більшість крапок вказують на сферу, що потребує першочергового втручання. Якщо у вашому ромбі довгий час є перекіс, то логічно, що для вирівнювання балансу треба побути своєрідним Робін Гудом: забрати там, де багато, й покласти туди, де мало. Тільки, будь ласка,без різких рухів! Робимо обережний крок:

• Що могло би бути 5% в домінуючій сфері, від яких можно відмовитися? Як ця відмова могла би виглядати?
• І на що ці 5% енергії можна використати, щоб задовільнити бажання/потреби «провисаючої» сфери?

Як я вже зазначила: без максималізму. 5% ідеальне значення для того, щоб уникнути значного опору зі свого боку. Коли зміни будуть імплементовані, можна повернутися до вправи, та знайти наступні 5%.

Опція 2. Може статися так, що крапочки згрупувалися навколо сфери, яка й так забирає зараз більшу частину ваших сил. Це говорить про те, що важливо провести зміни всередині цієї сфери, перш ніж фокусуватися на вирівнюванні всього ромбу. Наприклад, хочеться со-творчості та колаборації на роботі, а зараз купа енергії витрачається на вирішення конфліктів та гасіння пожеж. І дискомфортна реальність, і мрії знаходяться у площині контактів, тому й працювати спочатку має сенс саме там. Алгоритм роботи буде такий же, як зазначено вище: 5% виснажливих дій конвертувати у 5% ресурсных активностей, але все це у одній сфері — контактів.

Висновки

Засновник метода Позитивної психотерапії рекомендував роботу через притчі, як потужний інструмент трансформації. То замість висновків сьогодні буде саме притча.

Колись давно, в одному місті жив мудрець. Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, і люди здалеку приходили до нього за порадою. Але був у місті чоловік, що заздрив цій славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і надумав спитати у мудреця «Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий?». Якщо він скаже «мертвий», я відкрию долоні, метелик полетить. Але якщо він скаже «живий» — я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так все і сталось. Заздрісник прийшов у місто і запитав у мудреця:

— Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Пильно дивлячись в очі, мудрець сказав:

— Все в твоїх руках!

Ресурси

Класичний тайм менеджмент:

• «Джедайські техніки» М. Дорофєєв.
• «50 лучших книг в инфографике. Инструменты личной эффективности» Монолит.

Життєвий баланс:

• «Торговец и попугай» Н. Пезешкиан.
• «Путь к изменению» М. Аткинсон.
• «Позитивная психотерапия. Базовый курс» И. Кириллов.