Майбутнє ІТ-бізнесу в Україні: що робити, в який бік рухатись, чи переходити на продукт

Всім привіт. На зв’язку Володимир Бархат — засновник CleverStaff, ідеолог гейміфікації в рекрутингу. У цій статті хочу поділитися своїми думками про сучасний стан української ІТ галузі: які маємо проблеми, можливості і перспективи, як посилитись у кризовий період. Запрошую до обговорення та поділитись власним досвідом.

Передумови виникнення ІТ-бізнесу в Україні

ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки добрій інженерній освіті, яку викладають в університетах великих міст ще з радянських часів. Студентам та викладачам було не дуже складно освоїти компʼютер і мови програмування, вирішувати спочатку інженерні задачі і потім прикладні задачі бізнесу.

З появою персональних ПК, електронних документів, баз даних та інтернету, в багатьох сферах бізнесу зʼявились можливості для оптимізації своєї операційної діяльності і розширення бізнесу, а також виникло багато нових сфер і професій у сфері інформаційних технологій.

Через радянське минуле, в Україні в 1990 роках не було підприємницької культури і великої капіталістичної конкуренції, як у розвинених західних країн, але ми змогли швидко навчитись новим ІТ-професіям і запропонувати свої послуги закордонним компаніям.

Зараз, у 2023-му, Україна все ще переважно обслуговує попит на ІТ-послуги компаній зі США і Західної Європи. Виторг аутсорсингових компаній складає приблизно 90%, виторг продуктових — 10% від всього доходу української галузі ІТ.

Які існують типи ІТ-компаній

Бізнес у сфері ІТ поділяється на аутсорсинг розробки програмних продуктів (англ. software house), аутстафінг (outstaffing) та продуктові ІТ-компанії, які мають власні програмні продукти.

Аутсорсинг та аутстафінг компанії не володіють інтелектуальними правами на програмні продукти. Цими правами володіє замовник розробки. Замовник продає софт безпосередньо по своїм каналам, додає до своїх розробок чи використовує його у своїй операційній діяльності.

Продуктова ІТ-компанія сама собі замовник. Сама досліджує ринок, обирає бізнес-модель, бере на себе ризики, інвестує у розробку, просування, продажі і далі веде операційну діяльність бізнесу на основі свого продукту.

Сучасні виклики та можливості ІТ галузі

На жаль, ми маємо кілька негативних факторів для розвитку нашого ІТ-бізнесу. Повномасштабна війна, що почалася 2022 року, звісно, негативно вплинула на бізнес в Україні. Десятки компаній відкрили офіси за кордоном і на скільки могли переселили своїх співробітників в інші країни. Деякі закордонні замовники відмовились від майбутніх і поточних проєктів у наших аутсорсерів, щоб зменшити свої ризики.

У 2023 році для ІТ-галузі перестав працювати пільговий режим по сплаті ПДВ. Податківці і Мінфін не допустили продовження дії пільги. Крім того, 2%-ві ФОП-и повертаються на 5% з середини 2023 року.

Війна і зростання податків не додають загального оптимізму. Компанії зможуть компенсувати втрати підняттям цін на свої послуги і ПЗ, а також звільненнями, зниженням зарплат чи зменшенням частоти підвищень.

У нашому воєнному 2022 році більше 500 ІТ-компаній перейшли на податковий режим Дія City. Це, очевидно, свідчить про вигідність, попри всю критику до Дія City, і є цінною підтримкою від держави. Крім того, Мінцифри системно займається безкоштовною ІТ-освітою для наших громадян. Гарна новина для ІТ-компаній, що у нас принаймні не передбачається дефіциту кадрів. Особливо у тих компаніях, які готові наймати на роботу початківців без досвіду і навчати їх.

Чи переходити на продукт

В Україні популярна точка зору, коли більше симпатій надається продуктовим компаніям. Ця симпатія виходить з економічної логіки. Аутсорсингові компанії створюють і продають напівфабрикат — програмне забезпечення і послуги, які інші бізнеси (закордонні) використовують для формування і продажу своїх послуг чи товарів з більшою доданою вартістю. Продуктові компанії створюють закінчений програмний продукт і продають його кінцевому споживачу. Тобто всю додану вартість залишають собі.

Однак, закликати аутсорсингові компанії більше не давати наживатись на собі західним компаніям, а створювати, просувати і продавати програмне забезпечення кінцевому споживачу — це досить наївно.

І схоже на те, що сказати виробнику цвяхів: «Чого ви робите лише цвяхи? Робіть готовий продукт — деревʼяні столи і стільці з використанням своїх цвяхів».

Замовники послуг на аутсорсі — це часто не ІТ-бізнес, а традиційний бізнес, який має свої ІТ-департаменти і делегує частину роботи українським компаніям, бо ми можемо зробити якісно і дешевше, ніж, наприклад, співробітники американської компанії.

Замовниками часто є західні банки, страхові, фінансові, промислові компанії, автоконцерни, муніципальні організації. Якщо SoftServe чи Epam продають розробку ПЗ для внутрішньої операційної роботи страховій групі AIG чи Deutsche Bank, вони не можуть вийти на ринок США чи Німеччини і самі продавати подібний софт. Він створений під конкретного замовника і більше нікому в такому вигляді не потрібен. А відкривати страхову компанію чи банк, тому що у тебе є експертиза у розробці операційного софту для такого бізнесу — не варіант, як ви розумієте.

І навіть якщо західна ІТ-компанія, така як Microsoft чи SAP замовляє розробку українській ІТ-компанії, це не дуже наближає до можливості повторити успіх цих компаній. Крім програмного забезпечення, їх сила у багаторічній експертизі, відомому бренді, напрацьованим відносинам з клієнтами, створеним і підтримуваним каналам продажів.

І все ж, українські підприємці вміють запускати продуктові компанії, користуючись досвідом аутсорсингової розробки. Надеві кілька відомих історій

  • IT-компанія Evos створила сервіс таксі Uklon.
  • Власник компанії Netpeak долучився до створення кількох продуктових компаній — Serpstat, Ringostat, Saldo Apps, PDF Liner, Tonti Laguna.
  • Власник компанії IT Svit створив HRMS продукт Hurma.
  • Власник компанії AOG створив TalentSearch, софт для рекрутерів.
  • Засновник Ciklum створив компанію ClearScale, хмарну платформу для автоматизації бізнес-процесів.
  • Засновник Daxx створив OrangeScrum, софт для управління проєктами.
  • Засновник Symphony Solutions створив продукт Synerise.

Як бачимо, наш потенціал в ІТ-підприємництві, у створенні продуктових компаній реалізується. Збільшення кількості і успіху таких компаній залежить від бажання підприємців цим займатись.

Підігріти таке бажання можна, на мою думку, декількома способами:

  • Досвідчені і успішні підприємці можуть ділитись своїм досвідом на конференціях, мітапах і просто у приватному спілкуванні — ділитись власним вогнем, підтримувати молодих і нових підприємців. Це відбувається на Lviv IT Arena, IT Future Conf тощо.
  • Покращувати привабливість української юрисдикції, в першу чергу податковими преференціями. Ми тут конкуруємо з Індією, Ірландією і країнами східної Європи. Працювати з українцями та в Україні має бути просто вигідніше.
  • Державним компаніям і організаціям пріоритетно купувати українське програмне забезпечення. Це суперечить ліберальним принципам вільного ринку, але вільного ринку насправді немає ні в США, ні в ЄС, ні у Великобританії. Всюди є підтримка своїх, дотації і преференції своїм, а також підтримка експансії своїх.
  • Підтримувати розвиток стартапів, фінансуючи венчурні фонди, які будуть інвестувати саме в українські стартапи.
  • Організовувати хакатони для вирішення конкретних прикладних задач від великого бізнесу, державних компаній, міністерств.

ІТ-галузь в контексті сучасної кризи

У 2022 році ІТ-компанії США звільнили більше 160 000 співробітників з понад 1000 IT-компаній.

За перший квартал 2023 року 530 ІТ-компаній звільнили ще 155 тис. співробітників.

Джерело

Рекордсменами стали Amazon і Meta. Здається, успіх і перспективи ChatGPT привели до переоцінки перспективності meta-всесвіту як майбутнього драйверу зростання. Хайп тисяч blockchain-проєктів і буму інвестицій у них закінчився осушенням цієї сфери до кількох десятків корисних для реальної економіки проєктів.

Все більше економістів констатують початок фінансової та економічної кризи. Почастішали прогнози, що вона буде більше кризи 2007-2009 років. Уповільнення економічного зростання уже відбулось, в тому числі через війну в Україні, санкції, згортання бізнесу в росії, переорієнтування європейських країн на постачальників дорожчого палива. І це на фоні високої доларової інфляції. Тобто, немає можливості емісійного стимулювання економічного зростання без збільшення інфляції.

ІТ-галузь США уже відчула зменшення доходів і подешевшання своїх акцій. Звісно економічна аналітика і прогнози їм доступні. Це змусило їх переглянути власні внутрішні інвестиції і скорочувати основну статтю витрат — співробітників.

У 2022 і 2023 роках ринок праці у сфері ІТ значно охолов, порівняно з попередніми роками, коли він був червоний від високої конкуренції. Дурних грошей немає. Це сприяє створенню нових команд, виконанню невеликих корисних для бізнесу проєктів, накопиченню експертизи та зростанню до перспективних стартапів і нових ІТ-бізнесів.

Криза — це пора збереження і накопичення активів, які стануть перспективними і популярними на виході з неї і у подальший період зростання. Експертиза, корисний софт, злагоджені ефективні команди, відносини з клієнтами — це і є активи ІТ-галузі. Мільйони українців, які переїхали у західні країни у 2022-му — теж можуть стати нашим активом, а ми — їхнім. Для українських компаній це добрий потенціал по роботі на різних ринках без мовного барʼєру. Хто уже відчув на собі фінансові складнощі через війну чи кризу, в наших руках «перетворити автоаварію на ралі».

Під час кризи можуть закритись бізнеси-новачки, які у 2022-й увійшли без стійких доходів і бази клієнтів. Це насправді не дуже велика проблема, бо нічого матеріального і дорогого не пропадає. Всі отримали досвід. Команди знову зберуться навколо лідерів, яким вдається робити корисне і які ризикнуть масштабуватись.

З очевидних можливостей, ChatGPT дає великий поштовх до розвитку персональних асистентів і спеціалізації чату під потреби конкретного бізнесу, професії, сфери діяльності. Штучний інтелект, навчений на експертних та приватних даних, стає спеціалізованим і кориснішим для певної сфери, ніж загальний відкритий ChatGPT. Тут виникнуть тисячі нових продуктів.

Запрошую шановну спільноту до обговорення. Корисні доповнення з коментарів я внесу у статтю.

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

О каких созданиях стартапов и продуктах может идти речь, если у половины стресс и депрессия на фоне ограниченного передвижения и отсутствия света зимой? Вы приводите в сравнение условия свободы и условия запертых дома людей, часть до сих пор на улицу боится выходить из-за военкоматов.

Для того, что бы привлечь инвестиций нужно встретиться с инвестором, что бы зарегистрироваться в системе «Путь» нужно стать на учёт в военкомат, чего большая часть делать не хочет.
А вернуться по этой системе обратно в Украину — в любой момент на передовую.

Для того, что бы что-то создавать, у человека должны быто силы и вдохновения, и подушка, с которой он жить будет пока что-то создаёт. А в текущих условиях-забудьте. Разговоры ни о чём.

P.S. Такое впечатление, что Париматч поиметь не смогли, МакПо не смогли, решили попробовать поиметь аутстафф компании.

ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки добрій інженерній освіті, яку викладають в університетах великих міст ще з радянських часів

ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки тому, що перші 30 років незалежності держава не розуміла, що таке ІТ і як його доїти, а різноманітні рейдери не розуміли як тиснути і віджимати ІТ-бізнеси. Але то вже не біда, дія.сіті успішно пофіксила обидві ці «проблеми» — і це все ще не згадуючи про війну.

Мінцифри системно займається безкоштовною ІТ-освітою для наших громадян.

Досить повторювати маячню держслужбовців.

Дивно дивитися як наївні, інфантильні ІТшники розмірковують про майбутнє, уявляючи що ніякої війни нема, чи ми вже перемогли.
Так само як 8 років ІТ собі розвивалося і не помічало що ворог вже захопив частину України та іде війна. Якби ворог не пішов на Київ — то може і цього разу б не помітили.
Хіба не зрозуміло що зараз НЕ ДО ІТ ?!
Владу не цікавить що там у ІТ — її цікавить що там на фронті! Державі не потрібен ІТ бізнес — гроші нам дадуть скільки треба, а потрібне «гарматне м’ясо» зупиняти ворога. Немає сенсу думати «як потім підіймати економіку?» — бо зараз питання іде про існування України! Якщо не буде перемоги — то вже і економіки ніякої не буде.
От коли буде перемога, коли Україна буде в НАТО і загроза постійних обстрілів і вторгнення мине — тільки тоді можна думати як що відбудовувати та розвивати. Якщо залишиться — кому!

Перечитав статтю уважно, переважно вже відомі факти, без нової чи проаналізованної інформації, а також похвалили Дія.City.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Можно добавить позитива в общий негативный тон комментариев.
Почему для продукта сейчас хорошее время.
Судя по доу в силу разных причин количество специалистов в поиске увеличивается, а ожидания по зп снижаются. Плюс снижение заинтересованности мирового аутсорса к услугам из Украины.
Выглядит как возможность для создания продуктов.
Только регистрация юрлица в цивилизованой юрисдикции и самых ключевых сотрудников надо вывезти (или принять риски ТЦК и быть готовым к этому).
Ждём череду единорогов с украинскими корнями?

Выглядит как возможность для создания продуктов.

А ще уявляєте — є і були девелопери, які готові працювати цілком безкоштовно над опенсорсом. І вони строюють багато чого. От тільки чомусь не усі чули по ті продукти.
Фокус ось у чому: навіть якби зараз якийсь ШІ міг написати будь-який продукт за день ... то просто кожного дня з’являлося ще мільйон нікому не потрібних продуктів!
ІТ продукт — це не торт. Торт завжди хтось захоче з’їсти (особливо — безкоштовно). А от ІТ продукт поклади посередині Інтернету — ніхто навіть не подивиться.

А от ІТ продукт поклади посередині Інтернету — ніхто навіть не подивиться

Вот это, на мой взгляд, большая проблема нашего украинского ит комьюнити. Галерно-контракторское мышление, когда есть относительно не плохие хард скилы, но нулевое понимание бизнеса (а некоторые еще и гордятся этим).
Есть люди, которые запускают успешные продукты один за одним. Есть методологии, которые сводятся к тому что не надо разрабатывать, то что никому не надо.
Гуглим, читаем для начала:
— customer development
— product-market fit
— lean development
— валидация гипотез

Вы допускаете, что есть инженеры, которые НЕ ХОТЯТ понимать бизнес? Потребность такого понимания со стороны инженеров зачастую камуфлирует плохо сформулированные и бедно описанные задачи. К тому же разделение труда придумали не случайно. Люди-оркестры бывают, но зачем это навязывать?

Ноль проблем.
Если это сознательный выбор, то все профессии нужны все профессии важны. Но если человек хочет туда где деньги и карьерные перспективы, то было бы не плохо знать дорогу.
А с этим как я и говорил бида.

без захисту власності, реально працюючої правової системи та корпорейт говернансу не буде ніяких інвестицій притомного масштабу, будуть лише поодинокі середні компанії, галери та фрілансери (а реформ все одно не буде, так що...)

Ну і ок. Якщо перспективи добробуту для всієї країни не видно, то займаємось своїм власним і маємо шанс створити ще 10-100-500 робочих місць і добробут для такої кількості людей, сімей. Теж пристойна реалізація.

«прєвозмоганіє» всупереч

А ви хочете проїхатись з гірки без напрягу і влетіти в купу грошей під оплиски шанувальників? )
Хоч як це пафосно звучить, але ключове — це подолати себе. За історіями успіху як правило роки важкої роботи. В розвинених країнах окупність традиційного бізнесу 7-10 років.

Можна в Долині пропітчити і отримати кілька мільйонів на свій стартап і попасти в ЗМІ. Але долина смерті — 95%. Інвестиції — це ще не успіх. Це аванс, борг перед інвестором. Якщо ти з цим не зробиш бізнес, тільки проїв і витратив, то у тебе нічого нема і ти ніким не став. Тільки досвід, з якого ще треба винести уроки (читай змінитись, подолати себе, який зробив те, що зробив на зараз).

В Україні стартовий капітал і видатки будуть в 5-10 разів менше, ніж у розвинених країнах.
Це покриває багато «всупереч».

В решті решт, я тут не вмовляю.

В Україні стартовий капітал і видатки будуть в 5-10 разів менше, ніж у розвинених країнах.
Це покриває багато «всупереч».

Так и есть, но и нет местного рынка. Т.е. запускать продукты надо на внешний. А это делать находять в Украине почти не реально. Кто-то из фаундеров, а лучше все бизнесовая команда должна находиться там.

до чого тут «без напрягу»? кожен хоче мінімізувати зусилля і максимізувати аутпут.
відсутність захисту прав власності, ринку, пулу інвесторів робить ситуацію значно гіршою, ніж позитивний вплив низьких стартових умов. саме тому люди ще перед першим раундом реєструють компанію в Делавері чи хоча б Естонії, щоб будувати щось корисне там, а не тут.

Якщо перспективи реально пацючої правової системи не видно — то маємо створи свою власну правову систему. І тоді з’явиться бізнес, який вона буде захищати!

Я думаю, є один (або три) виклики в українського ІТ:
1) недовіра інвесторів. Якими би не були круті ідеї, але імплементація важливі не менше. Для цього потрібні гроші. А для інвесторів важлива стабільність. І це не тільки фізична безпека чи світло, а й правила гра. Кожна влада намагається якимось чином вплинути на правила гри, починаючи від глобальних змін типу податків, судів і аж до місцевих, де спробуй в районній адміністрації знайти когось хто англ мовою розскаже як зареєструвати підприємство за новими правилами.
2) недовіра кінцевих споживачів. це потребує часу, щоб весь світ довіряв українським-українським тех продуктам так само як європейським чи американським.
3) недовіра українців до України. Як ви бачите, успішні українські компанії банківські рахунки тримають в закордонних банках, деякі команди теж набирають в різних локаціях про всяк випадок і тп.
---
Тому думаю оптимальний шлях для укр тех бізнесів це генерувати ідеї, намагатися їх валідувати тут, шукати іноземні інкубатори, переїзжати в штати або в ЄС, отримувати більше інвестицій там, залишати і розвивати рнд офіси в Україні.
Думаю, в найближчі 10-20 років буде краща ситуація з довірою українців і інвесторів до України, але недовіра кінцевих споживачів це довготерміновий виклик.

Є гарна книжка про ізраїльський мілтех, в ній глава про дронтех.

Якщо підсумувати — поки старі довб***би епічно не обісруться, і їх не посунуть молоді розумашки, нічого не міняється. Так що наразі треба прокачувати скіли і готуватися.

Є кілька типів ІТ розробок:
— ІТ для традиційного бізнесу (банки, страхові, промисловісь, ритейл, медицина, армія, держава, космос, автопром, рекрутинг, CRM, тощо);
— нова економіка: соцмережі, інновації, віртуальні світи, ігри, комп’ютерні розваги, наука, дослідження, штучний інтелект і т.і.
Якщо в першому випадку іноземний бізнес задає правила гри, створює стандарти, потребу в ІТ продуктах, то в другому «поле неоране», можна створювати нові ринки, попит, бізнеси, продукти.
Український бізнес через малий досвід в 20-30 років лише копіює і повторює західні моделі. І то погано, не завжди розуміє як використати можливості ІТ на хоча б на 60-80% порівняно з світовими брендами.
Щоб перехопити ініціативу в західного бізнесу треба сміливо експериментувати, шукати стртапи та ідеї, реалізовувати, перевіряти. Лише тоді можна винайти якість нові сфери використання ІТ, створити єдинорогів, або нові ринки, куди потечуть інвестиції з усього світу. Тоді ці компанії можна дорого продати іноземним інвесторам та гравцям. Саме тому український бізнес має розвивати власне ІТ, шукати перспективні можливості використання, ми можемо експериментувати, ні ми змушені щоб вижити і стати лідерами на нових ринках, в нових сферах.

— ІТ для традиційного бізнесу

— для нетрадиційного бізнесу (ЛГБТ, БДСМ, BLM, Woked та різних відтінків гендеру)

Я до речі в свій час думав вийти на ринок ЛГБТ. Це ж ніша, голубий океан, як той писав.

На щастя, на мене в Солт-Лейк-Сіті в 2012-му зійшло осяяння у вигляді двох ангелів-хоронителів викреслено викреслено екаунт-менеджерів, і я покинув БДСМ і знайшов свого внутрішнього лісоруба.

Ви вибачте, але певно Ви мали на увазі янголів-охоронців, а то мені за вас аж лячно стало )

sum.in.ua/s/khoronytelj

Двоє таких немаленьких дядьків, говорили між собою про account penetration

Тут головне шоб не було як в анекдоті про мужика який відкрив бордель...

Чтобы затащить продуктовую компанию нужно хотя бы пару специалистов в свой сфере, которые смогут законтролить продукт. Галера никогда не перейдет в продукт и ничего из этого не получится толкового и конеурентно. Быть успешным в Украине это не тоже самое что быть успешным в мире. Я знаю самые крупные в Украине компании и там в айти все сделано из говна и палок (к примеру епицентр). Потрачены миллионы баксов а результат говна кусок. Так что я думаю это утопия в общем масштабе. Пока кроме фриланса как (подушка) я глобального решения не вижу. Налоги я думаю выровняются и будут как в Европе. Сужу по себе, налог был 5% стало 30%+, жизнь дороже, все принимается и смеряешься очень быстро и в принципе нормально все. Плохо я думаю будет только тем кто неспециалисты (которые попали на волну хайпа и затусовались тут), нормальным чувакам в плане работы пережевать не стоит (это временно и все выровняется), основная проблема я думаю это безопастность.

коли один комент цінніший за всю «статтю».

коли один комент

якийсь набір букв, а не комент. читав разів 5. у чувака каша в голові чи то під наркотою, чи то за відсутностю мізків...

Сужу по себе, налог был 5% стало 30%+, жизнь дороже, все принимается и смеряешься очень быстро и в принципе нормально все.

тільки майже всі ІТ профі з такими податками в Польщі, Болгарії, Грузії та інших тихих податкових гаванях

Якими «такими» в Польщі, Болгарії, Грузії? 5% чи 30%+?
Бо в Грузії можна сидіти на 1% ФОПу

я глобального решения не вижу

На мою думку, бачити глобальні рішення — це не потрібний для нас масштаб розгляду. Навіть якщо ми точно знаємо що робити НБУ чи Кабміну, що це дає? Треба іти і ±10 років особисто працювати для втілення своїх ідей у владних організаціях. Плюс, якщо немає профільної освіти, то здобути її.
Стаття про те, що можемо робити конкретно ми. Не якщо влада щось зробить, а якщо не зробить, саме у таких обставинах. Діяти все одно можна і досягати бажаного.

Галера никогда не перейдет в продукт

У статті є конкретні приклади аутсорсингових компаній, які створили успішні продукти.
Всією компанією перейти на продукт — я думаю це і не потрібно. Круто, коли з одного бізенсу виростають ще 1-2. Хоча Уклон перейшов повністю. Аутсорсиновий бізнес вони покинули.

Спочатку варто зрозуміти навіщо українському ІТ НБУ, кабмін, держава, тисячі чиновників.
Коли це зрозуміють мільйони українців за підтримки ІТ бізнесу, то відбудеться революція в свідомості. Країна, держава зміняться за пару років.

Запрошую шановну спільноту до обговорення.

Так а что оговаривать? Предложения должны быть какие-то, их нет.
Звёзды — продукт мощного разума, от нас далёкого. О чём разгласить повсеместно и неукоснительно соблюдать

Здається, успіх і перспективи ChatGPT привели до переоцінки перспективності meta-всесвіту як майбутнього драйверу зростання. Хайп тисяч blockchain-проєктів і буму інвестицій у них закінчився осушенням цієї сфери до кількох десятків корисних для реальної економіки проєктів.

Мета-вселенная сдохла, криптохайп усох, но вот чатгпт всем покажет!!!! /s

В Україні популярна точка зору, коли більше симпатій надається продуктовим компаніям. Ця симпатія виходить з економічної логіки. Аутсорсингові компанії створюють і продають напівфабрикат — програмне забезпечення і послуги, які інші бізнеси (закордонні) використовують для формування і продажу своїх послуг чи товарів з більшою доданою вартістю. Продуктові компанії створюють закінчений програмний продукт і продають його кінцевому споживачу. Тобто всю додану вартість залишають собі.

1. С точки зрения гребца, нет ни какой разницы как грести на чужого дядю
2. С точки зрения гребца, продуктовая компания — это death wish. В аутстаффе, галера будет защищать гребца от прямых нападок и продавливания со стороны кастомера на овертаймы по одинарному рейту. А на продукте такого барьера нет.
3. Все смотрят и восхищаются на продуктовыми единорогами, но забывают про кладбища стартапов, которые не вытянули. Как вариант, можете посмотреть на гугловское кладбище: killedbygoogle.com

1. С точки зрения гребца, нет ни какой разницы как грести на чужого дядю

Не всі почувають себе веслярами. Ви використали образливий ярлик для ІТ-вців.

Якщо вас не надихає погляд «весляра», пропоную подивитись з точки зору професіонала, який любить працювати серед приємних людей, займатись корисними цікавими проєктами, відчувати причетність. Можна пошукати інші смисли у роботі і картинка буде складніша і перспективніша. Тоді не все одно де, з ким, над чим працювати.

В українських компаніях можна познайомитись, щось обговорювати, радитись, подружитись з «чужим дядей» і він стане свій) Буде зовсім інше емоційне сприйняття роботи, компанії, власників бізнесу.

Чтобы чужой дядя был своим, он должен дать долю в компании

Чтобы чужой дядя был своим, он должен дать долю в компании

Так в чем проблема? Ищите компанию где будут опционы если Вам это важно.

Ищите

Э, нет. Либо доля в компании, либо нефиг напаривать чушь про «мы одна семья».

Э, нет что?
Не хотите искать компанию где вам дадут долю?
Или не хотите долю?

Доли нет — есть принцип «деньги на бочку»

В наших широтах Это типичная позиция.
В Северной Америке опционы — это нормально. И даже более того, они желательны потому что действительно хорошие деньги с зп не получают.

Ну слушай, в США есть законодательство и оно работает. А здесь... мальчик, ты кто такой? Иди отсюда пока в морду не получил. Какие-такие опционы?

У каждого свой жизненный опыт.
Быть контрактором тоже вариант.
Но не единственный.
Если вдруг начнёте свой бизнес и пойдёте к инвесторам, нормальным, не к тем которые в морду дают. То у вас внезапно спросят про опционый пул.
И желательно что бы все ключевые сотрудники имели свой кусочек.
Буржуи не умеют вести дела)

Увы, мне инвесторам покуда нечего показать

и пойдёте к инвесторам

As bodyguard? 👌

Ви ще розкажіть про корпоративні цінності, згуртований колектив, одну сім’ю.

Зараз, коли галери викидають за борт усіх — хтось ще вірить у ці побрехеньки?

подружитись з «чужим дядей» і він стане свій

Поки ви залежнІ від нього фінансово, це все вигадки.

Отличный план по переходу из нормального состояния в восторженного идиота, но нет — деньги рулят

вот чатгпт всем покажет!!!

комбінацію з трьох пальців

ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки добрій інженерній освіті, яку викладають в університетах великих міст ще з радянських часів

ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки тому, що перші 30 років незалежності держава не розуміла, що таке ІТ і як його доїти, а різноманітні рейдери не розуміли як тиснути і віджимати ІТ-бізнеси. Але то вже не біда, дія.сіті успішно пофіксила обидві ці «проблеми» — і це все ще не згадуючи про війну.

У світі 150 країн, в яких сфера ІТ представлена слабше, ніж в Україні. Вірно я розумію, що за вашою логікою це результат того, що в цих країнах державний апарат набагато успішніше доїть ІТ бізнес і є свої аналоги Дія Сіті, які не дали піднятись та замучили рейдерством ІТ бізнеси?

Так, у світі 150 країн (може і більше), де державний апарат працює краще, ніж він працював в Україні в період 90-их і нульових років.

Та скільки можна ДіяСіті згадувати. Цифровий колгосп не стане успішніший від того, що ви згадаєте як 500 компаній до нього долучилось. А нічого, що практично всі вони долучились просто для галочки і завели туди одну юрособу, а не цілу компанію на тисячі людей?) завели, щоб відстали від них, а по факту в тому ж епамі в дія сіті лише юрособа, в якій до 2 тисяч людей із 10к+ всіх епамівців. Це найвищий показник в Україні. Перелічувати далі компанії, в який в дія сіті 1 людина, але зате вони в грі?)))
Цифровий колгосп, костиль, який не фоп і не найманий працівник- це ніколи не буде хорошим рішенням як би ви це не обсмаковували. Ви точно впевнені, що ріст ІТ саме через дія сіті?)) зараз, наприклад, навпаки спад ІТ, то може теж через дія сіті?😂😂

Вірно я розумію, що за вашою логікою це результат того, що в цих країнах державний апарат набагато успішніше доїть ІТ бізнес

Да, одна из причин

А хтось тікає та отримує Х2 прибутків.

Дивно дивитися як наївні, інфантильні ІТшники розмірковують про майбутнє, уявляючи що ніякої війни нема, чи ми вже перемогли.
Так само як 8 років ІТ собі розвивалося і не помічало що ворог вже захопив частину України та іде війна. Якби ворог не пішов на Київ — то може і цього разу б не помітили.
Хіба не зрозуміло що зараз НЕ ДО ІТ ?!
Владу не цікавить що там у ІТ — її цікавить що там на фронті! Державі не потрібен ІТ бізнес — гроші нам дадуть скільки треба, а потрібне «гарматне м’ясо» зупиняти ворога. Немає сенсу думати «як потім підіймати економіку?» — бо зараз питання іде про існування України! Якщо не буде перемоги — то вже і економіки ніякої не буде.
От коли буде перемога, коли Україна буде в НАТО і загроза постійних обстрілів і вторгнення мине — тільки тоді можна думати як що відбудовувати та розвивати. Якщо залишиться — кому!

Владу не цікавить що там у ІТ
Державі не потрібен ІТ бізнес

Так это же прекрасно. Чем меньше государство лезет в бизнес, тем лучше бизнес развивается.

Коммент скорее всего да.
Мнение военно-политического руководства + общественное мнение примерно такое.

Чого ви кричите? =) Від вас забагато звинувачень.

Частина суспільства воює, частина має підтримувати те саме цивільне життя, всі професії, всі соціальні інституції і бізнес, а також підтримувати воюючу частину. Нема чого бідкатись і дорікати. Треба займатись своїми обовʼязками.

У вашому коменті багато критики влада. Влада завжди буде краща чи гірша. Яка б вона не була, енегрійні люди знаходять близьких людей, облаштовують своє життя, займаються тим, що від них залежить, і відчувають щастя. Може не весь час. Але скільки б не було, воно все цінне. Для того і живемо. Імхо.

Якби ворог не пішов на Київ — то може і цього разу б не помітили.

Та вже й забули. Київ війну в голові закінчив, мені так здається.

Владу не цікавить що там у ІТ — її цікавить що там на фронті!

Владу цікавить влада, і бабло.

уявляючи що ніякої війни нема, чи ми вже перемогли.

Нужно быть готовым к любым результатам

Так. Тому краще чекати результатів десь подалі.

Тут майбутнього нема. Як би не закінчилась війна бажання тут залишатись нема

Шановні.. Не "

числі через війну в Україн

" а через «російську військову агресію»

О каких созданиях стартапов и продуктах может идти речь, если у половины стресс и депрессия на фоне ограниченного передвижения и отсутствия света зимой? Вы приводите в сравнение условия свободы и условия запертых дома людей, часть до сих пор на улицу боится выходить из-за военкоматов.

Для того, что бы привлечь инвестиций нужно встретиться с инвестором, что бы зарегистрироваться в системе «Путь» нужно стать на учёт в военкомат, чего большая часть делать не хочет.
А вернуться по этой системе обратно в Украину — в любой момент на передовую.

Для того, что бы что-то создавать, у человека должны быто силы и вдохновения, и подушка, с которой он жить будет пока что-то создаёт. А в текущих условиях-забудьте. Разговоры ни о чём.

P.S. Такое впечатление, что Париматч поиметь не смогли, МакПо не смогли, решили попробовать поиметь аутстафф компании.

Вы приводите в сравнение условия свободы и условия запертых дома людей, часть до сих пор на улицу боится выходить из-за военкоматов.

це пофiксять, до лiта обiцяють дiджiталiзувати облiк. Потiм введуть електроннi повiстки. Всi обуряться, звiсно.
Доречi, вестернам також непогано-б ввести дiджiталiзацiю призову, бо коли пiде заруба з вiннiпухами, то часу на розкачку не буде.

у половины стресс и депрессия

Зрозумійте мене вірно, я не закликаю всіх щось робити. У кого стрес і депресія, можливо задачі інші — зберегти що є, покращити своє положення в тих умовах, що маємо.

Чим гірші і складніші обставини, тим більш цінними стають ті люди, хто все-таки знайдуть бажання, сили і можливості створити нові успішні компанії. І такі будуть попри все. Чому б нам не поговорити про це?

У жінок, є можливість вільно виїжджати у відрядження за кордон. Думаю вони в таких умовах зможуть більше взяти на себе.

у половины стресс и депрессия на фоне ограниченного передвижения и отсутствия света зимой

Та ви шо :)))) Бідненькі. 1-2 години в день не було світла, ну колись трохи довше. Все, депресуха напала. В мене навпаки більше драйву працювати і допомагати країні.

Вы приводите в сравнение условия свободы и условия запертых дома людей, часть до сих пор на улицу боится выходить из-за военкоматов.

Ніт. Із-за росії і війни, яку вона розв’язала. Військомати то відповідь держави на агресію.

В мене 3 доби в Ірпені світла небуло.)
Підряд.) Драйву не викликало.

Не знаю де годину — 2 небуло, може на Закарпатті. 😅

Я в Києві. А от в Західних областях (Франик, Чернівці, Ужгород), на скількі мені відомо, було все набагато гірше: 1-2 години світло було.

Криза — це пора збереження і накопичення активів, які стануть перспективними і популярними на виході з неї і у подальший період зростання.

Цікаво, як це застосувати до екофлоу зі старлінками, витратами на евакуацію в межах країни, і овертаймів для утримання ще не полишивших Україну кастомерів замість опановування нових технологій?

Украинских продуктов работающих на международный рынок совсем мало. Основная причина инвестор не будет давать деньги в нашу юрисдикцию.
Но если раньше возможен был вариант, когда юридически компания оформлена на западе, но фактическая разработка была в Украине. То в новой рельности и такие кейсы будут экзотикой.
Большие риски для текущей стоимости разработки. И даже если начать демпинговать, то держать ключевых сотрудник в стране с ТЦК фактором, без возможности легально решить этот вопрос мало кто будет хотеть.

Перечитав статтю уважно, переважно вже відомі факти, без нової чи проаналізованної інформації, а також похвалили Дія.City.

Давайте почекаємо судову та податкову реформи, а потім повернемось до цієї теми

і бажано чекати за межами цієї держави

О, так) Добре там, не нас нема. Нам будуть всюди раді, таким невдячним ждунам і з позицією, що нам всі винні 👌👍

Добре там, не нас нема

Завжди чую цю фразу від людей, де дійсно добре де їх немає

Прекрасна пропозиція) media.dyvys.info/...​50e1e7b3a34a4f07de7de.jpg
Добре що люди смертні, бо ми б жили серед тих, хто 1000 років чекає чогось і недочікується.

Мінцифри системно займається безкоштовною ІТ-освітою для наших громадян.

Досить повторювати маячню держслужбовців.

Продуктові компанії з більш менш доходом мають та прагнуть реєстрацію за межами України.Наприклад список успішних «українських стартапів» : Петкуб, Граммарли. .... З вашого списку мабуть тільки Uklon має українською реєстрацію. НетПик згідно clutch.co має реєстрацію в United Kingdom.

Підписатись на коментарі