Майбутнє ІТ-бізнесу в Україні: що робити, в який бік рухатись, чи переходити на продукт
Всім привіт. На зв’язку Володимир Бархат — засновник CleverStaff, ідеолог гейміфікації в рекрутингу. У цій статті хочу поділитися своїми думками про сучасний стан української ІТ галузі: які маємо проблеми, можливості і перспективи, як посилитись у кризовий період. Запрошую до обговорення та поділитись власним досвідом.
Передумови виникнення ІТ-бізнесу в Україні
ІТ-бізнес в Україні сформувався завдяки добрій інженерній освіті, яку викладають в університетах великих міст ще з радянських часів. Студентам та викладачам було не дуже складно освоїти компʼютер і мови програмування, вирішувати спочатку інженерні задачі і потім прикладні задачі бізнесу.
З появою персональних ПК, електронних документів, баз даних та інтернету, в багатьох сферах бізнесу зʼявились можливості для оптимізації своєї операційної діяльності і розширення бізнесу, а також виникло багато нових сфер і професій у сфері інформаційних технологій.
Через радянське минуле, в Україні в 1990 роках не було підприємницької культури і великої капіталістичної конкуренції, як у розвинених західних країн, але ми змогли швидко навчитись новим ІТ-професіям і запропонувати свої послуги закордонним компаніям.
Зараз, у
Які існують типи ІТ-компаній
Бізнес у сфері ІТ поділяється на аутсорсинг розробки програмних продуктів (англ. software house), аутстафінг (outstaffing) та продуктові ІТ-компанії, які мають власні програмні продукти.
Аутсорсинг та аутстафінг компанії не володіють інтелектуальними правами на програмні продукти. Цими правами володіє замовник розробки. Замовник продає софт безпосередньо по своїм каналам, додає до своїх розробок чи використовує його у своїй операційній діяльності.
Продуктова ІТ-компанія сама собі замовник. Сама досліджує ринок, обирає бізнес-модель, бере на себе ризики, інвестує у розробку, просування, продажі і далі веде операційну діяльність бізнесу на основі свого продукту.
Сучасні виклики та можливості ІТ галузі
На жаль, ми маємо кілька негативних факторів для розвитку нашого ІТ-бізнесу. Повномасштабна війна, що почалася 2022 року, звісно, негативно вплинула на бізнес в Україні. Десятки компаній відкрили офіси за кордоном і на скільки могли переселили своїх співробітників в інші країни. Деякі закордонні замовники відмовились від майбутніх і поточних проєктів у наших аутсорсерів, щоб зменшити свої ризики.
У 2023 році для ІТ-галузі перестав працювати пільговий режим по сплаті ПДВ. Податківці і Мінфін не допустили продовження дії пільги. Крім того, 2%-ві ФОП-и повертаються на 5% з середини 2023 року.
Війна і зростання податків не додають загального оптимізму. Компанії зможуть компенсувати втрати підняттям цін на свої послуги і ПЗ, а також звільненнями, зниженням зарплат чи зменшенням частоти підвищень.
У нашому воєнному 2022 році більше 500 ІТ-компаній перейшли на податковий режим Дія City. Це, очевидно, свідчить про вигідність, попри всю критику до Дія City, і є цінною підтримкою від держави. Крім того, Мінцифри системно займається безкоштовною ІТ-освітою для наших громадян. Гарна новина для ІТ-компаній, що у нас принаймні не передбачається дефіциту кадрів. Особливо у тих компаніях, які готові наймати на роботу початківців без досвіду і навчати їх.
Чи переходити на продукт
В Україні популярна точка зору, коли більше симпатій надається продуктовим компаніям. Ця симпатія виходить з економічної логіки. Аутсорсингові компанії створюють і продають напівфабрикат — програмне забезпечення і послуги, які інші бізнеси (закордонні) використовують для формування і продажу своїх послуг чи товарів з більшою доданою вартістю. Продуктові компанії створюють закінчений програмний продукт і продають його кінцевому споживачу. Тобто всю додану вартість залишають собі.
Однак, закликати аутсорсингові компанії більше не давати наживатись на собі західним компаніям, а створювати, просувати і продавати програмне забезпечення кінцевому споживачу — це досить наївно.
І схоже на те, що сказати виробнику цвяхів: «Чого ви робите лише цвяхи? Робіть готовий продукт — деревʼяні столи і стільці з використанням своїх цвяхів».
Замовники послуг на аутсорсі — це часто не ІТ-бізнес, а традиційний бізнес, який має свої ІТ-департаменти і делегує частину роботи українським компаніям, бо ми можемо зробити якісно і дешевше, ніж, наприклад, співробітники американської компанії.
Замовниками часто є західні банки, страхові, фінансові, промислові компанії, автоконцерни, муніципальні організації. Якщо SoftServe чи Epam продають розробку ПЗ для внутрішньої операційної роботи страховій групі AIG чи Deutsche Bank, вони не можуть вийти на ринок США чи Німеччини і самі продавати подібний софт. Він створений під конкретного замовника і більше нікому в такому вигляді не потрібен. А відкривати страхову компанію чи банк, тому що у тебе є експертиза у розробці операційного софту для такого бізнесу — не варіант, як ви розумієте.
І навіть якщо західна ІТ-компанія, така як Microsoft чи SAP замовляє розробку українській ІТ-компанії, це не дуже наближає до можливості повторити успіх цих компаній. Крім програмного забезпечення, їх сила у багаторічній експертизі, відомому бренді, напрацьованим відносинам з клієнтами, створеним і підтримуваним каналам продажів.
І все ж, українські підприємці вміють запускати продуктові компанії, користуючись досвідом аутсорсингової розробки. Надеві кілька відомих історій
- IT-компанія Evos створила сервіс таксі Uklon.
- Власник компанії Netpeak долучився до створення кількох продуктових компаній — Serpstat, Ringostat, Saldo Apps, PDF Liner, Tonti Laguna.
- Власник компанії IT Svit створив HRMS продукт Hurma.
- Власник компанії AOG створив TalentSearch, софт для рекрутерів.
- Засновник Ciklum створив компанію ClearScale, хмарну платформу для автоматизації бізнес-процесів.
- Засновник Daxx створив OrangeScrum, софт для управління проєктами.
- Засновник Symphony Solutions створив продукт Synerise.
Як бачимо, наш потенціал в ІТ-підприємництві, у створенні продуктових компаній реалізується. Збільшення кількості і успіху таких компаній залежить від бажання підприємців цим займатись.
Підігріти таке бажання можна, на мою думку, декількома способами:
- Досвідчені і успішні підприємці можуть ділитись своїм досвідом на конференціях, мітапах і просто у приватному спілкуванні — ділитись власним вогнем, підтримувати молодих і нових підприємців. Це відбувається на Lviv IT Arena, IT Future Conf тощо.
- Покращувати привабливість української юрисдикції, в першу чергу податковими преференціями. Ми тут конкуруємо з Індією, Ірландією і країнами східної Європи. Працювати з українцями та в Україні має бути просто вигідніше.
- Державним компаніям і організаціям пріоритетно купувати українське програмне забезпечення. Це суперечить ліберальним принципам вільного ринку, але вільного ринку насправді немає ні в США, ні в ЄС, ні у Великобританії. Всюди є підтримка своїх, дотації і преференції своїм, а також підтримка експансії своїх.
- Підтримувати розвиток стартапів, фінансуючи венчурні фонди, які будуть інвестувати саме в українські стартапи.
- Організовувати хакатони для вирішення конкретних прикладних задач від великого бізнесу, державних компаній, міністерств.
ІТ-галузь в контексті сучасної кризи
У 2022 році ІТ-компанії США звільнили більше 160 000 співробітників з понад 1000 IT-компаній.
За перший квартал 2023 року 530 ІТ-компаній звільнили ще 155 тис. співробітників.
Рекордсменами стали Amazon і Meta. Здається, успіх і перспективи ChatGPT привели до переоцінки перспективності meta-всесвіту як майбутнього драйверу зростання. Хайп тисяч blockchain-проєктів і буму інвестицій у них закінчився осушенням цієї сфери до кількох десятків корисних для реальної економіки проєктів.
Все більше економістів констатують початок фінансової та економічної кризи. Почастішали прогнози, що вона буде більше кризи
ІТ-галузь США уже відчула зменшення доходів і подешевшання своїх акцій. Звісно економічна аналітика і прогнози їм доступні. Це змусило їх переглянути власні внутрішні інвестиції і скорочувати основну статтю витрат — співробітників.
У 2022 і 2023 роках ринок праці у сфері ІТ значно охолов, порівняно з попередніми роками, коли він був червоний від високої конкуренції. Дурних грошей немає. Це сприяє створенню нових команд, виконанню невеликих корисних для бізнесу проєктів, накопиченню експертизи та зростанню до перспективних стартапів і нових ІТ-бізнесів.
Криза — це пора збереження і накопичення активів, які стануть перспективними і популярними на виході з неї і у подальший період зростання. Експертиза, корисний софт, злагоджені ефективні команди, відносини з клієнтами — це і є активи ІТ-галузі. Мільйони українців, які переїхали у західні країни у
Під час кризи можуть закритись бізнеси-новачки, які у
З очевидних можливостей, ChatGPT дає великий поштовх до розвитку персональних асистентів і спеціалізації чату під потреби конкретного бізнесу, професії, сфери діяльності. Штучний інтелект, навчений на експертних та приватних даних, стає спеціалізованим і кориснішим для певної сфери, ніж загальний відкритий ChatGPT. Тут виникнуть тисячі нових продуктів.
Запрошую шановну спільноту до обговорення. Корисні доповнення з коментарів я внесу у статтю.
Найкращі коментарі пропустити