«Українське місто»: Соціальний проєкт, створений українцями для українців в перші дні повномасштабної війни

З початком повномасштабного вторгнення ми всі були розгублені, спантеличені та налякані. Кожного, хто опинився в районі активних бойових дій, зіткала низка проблем, раніше не знайомих.

Як визначити який регіон є більш безпечним в конкретний момент, яким чином добратись до того чи іншого міста в умовах порушеної логістики, винайняти житло або скористатись безкоштовною допомогою співвітчизників, знайти працюючу аптеку та магазин?

Саме тоді, в перші дні вторгнення, в одному із харківських бомбосховищ під обстрілами, народилась ідея створення необхідного інфоресурсу, що об’єднав би довкола небайдужих людей.

Інформаційний портал «Українське місто» — волонтерський проєкт, що створений українцями для українців.

На сьогоднішній день наш сайт — це зосередження найкориснішої інформації в умовах воєнного стану. Якщо ви розгублені та потрапили в скруту, не знаєте де знайти відповіді на важливі питання — ви переходите на https://ukrainian.city та шукаєте необхідний розділ та відповіді.

Саме ідея зосередження відповідей на питання українців в одному місці є ключовою на проєкті.

Що мені робити якщо: мій будинок знищено, я втратив роботу, потрібна допомога чи прихисток? Хочу вивчити англійську чи перекваліфікуватись, чимось зайняти дітей? Це, та багато іншої важливої інформації, ви можете знайти в «Українському місті».

Та спочатку був Харків.

«Ми просто робили те, що вміли з максимальною самовіддачею. Запустили перший сайт — „Харків Українське Місто“ сидячи в підвалах під обстрілами. Далі Полтава, Черкаси, Одеса, а потім вже і вся Україна.»

Павло Макаренко, 27 років, засновник «Українське місто» та «UK Ukrainian Community», Co-founder & CEO at Spaceberry Studio | Founder at Obmify | Strategic Partner at Bitcoinwide & Cuberium.

Проєкт створений повністю на волонтерських засадах. Люди знаходились самі і пропонували допомогу. Об’єднані однією метою — допомогти. Кожен із нас годинами сидів і моніторив всі місцеві телеграм-канали, групи, пабліки, інфоресурси та новинні сайти в пошуках інформації щодо безпечного пересування між містами, з особливо небезпечних регіонів, тимчасовий прихисток, волонтерську допомогу та ліки, лікарів та аптеки, а згодом шукали пальне, пункти незламності та багато іншого. Всю зібрану інформацію зосереджували на сайті.

«Мені постійно здавалось, що я недостатньо роблю для країни. Недостатньо благодійності, мало допомоги людям, що рятувались від жахливих наслідків війни й потребували поради з того чи іншого питання. Проєкт „Українське місто“ став ковтком свіжого повітря. Через мої вміння я могла допомогти відразу великій кількості людей. „Українське місто“ займає окрему частинку мого серця.»

Аня Стоянова, 23 роки, головна менеджерка проєктів «Українське місто» та «UK Ukrainian Community», Data Analyst | Керівник проєкту «Atom Space» | Product manager.

Йшов час, проєкт зростав. Команда постійно тримала руку на пульсі й щоразу питала себе та користувачів «Що зараз актуально? Які потреби складно закривати? Чим ми можемо бути корисні?». Щоденні командні зустрічі, зідзвони команд напрямків, обмін інформацією, плани на день, тиждень, місяць. Все це стало більше ніж просто інфоресурс, це стало справжнім цифровим «Українським містом». Ресурсом, який використовують в Україні та за її межами.

«„Українське місто“ — це команда однодумців, котра об`єднує українців в інформаційному просторі. Якщо можеш допомогти країні й співгромадянам — іди та допомагай».

Хотунов Владислав, 39 років, керівник напрямку «Пошук роботи» в «Українське місто», кандидат педагогічних наук, доцент, Завідувач Кафедри комп`ютерної інженерії та інформаційних технологій Черкаського державного бізнес-коледжу.

Коли проєкт вже почав масштабуватись — до нас доєднались Обласні військові адміністрації. Для них було важливо концентрувати інформацію для своїх громад в одному місці, а це дуже зручно зробити на нашому порталі.

Паралельно з порталом «Українське місто» ріс та розвивався ще один проєкт — «Українське комʼюніті в Великій Британії».

Серце кожного українця болить за рідну землю та співвітчизників, де б він не жив. Українці, що живуть за кордоном, теж хотіли допомагати своїм землякам. Так в перші місяці війни, завдяки програмі, що створила Велика Британія, тисячі українців тікаючи від наслідків воєнних дій на території України — поїхали саме туди.

«Коли почалось воєнне вторгнення в Україну, я вже жив у Великобританії. Сотні тисяч українців в пошуку притулку їхали в цю країну. Я отримував сотні звернень через соцмережі з проханням допомогти розібратись зі всіма процедурами. Єдиного джерела інформації українською мовою не існувало. А питання у всіх були однакові: „Як знайти спонсора? Як отримати візу? Що робити після потрапляння до Великобританії?“ Тоді я й зрозумів, що треба робити»

Олег Дробот, 37 років, керівник «UK Ukrainian Community».

На порталі https://uk.ukrainian.community зібрана вся інформація, що може допомогти українцям у Великій Британії. Починаючи з візи, закінчуючи тим, як відкрити бізнес в UK. Команда «Українського комʼюніті» складалась з українців, що вже пройшли цей шлях і знали як та де шукати необхідну інформацію. Вони хотіли підтримати співгромадян в пошуках тимчасового дому у Великобританії.

«Українське місто» став важливим джерелом інформації для українців під час війни. Його засновники та волонтери вкладають багато зусиль, щоб зібрати корисну інформацію про безпеку, логістику, житло, допомогу та багато іншого на своєму веб-сайті. Проєкт зібрав велику команду однодумців, які об’єднали зусилля, щоб допомогти людям під час війни.

Українське місто — це приклад волонтерської ініціативи, що з’явилась у надзвичайних обставинах та стала надійним джерелом інформації. Цей проєкт є свідченням того, як може змінитись світ, коли люди об’єднуються з метою допомогти одне одному в складних ситуаціях.

Проєкт запрошує до співпраці всіх, хто бажає підтримати місію «Українського міста». Ми відкриті до пропозицій, які допоможуть нам продовжувати нашу роботу та забезпечувати якісний контент для наших користувачів.