ІПСО — зло чи буденна частина української реальності?

Інформаційно-психологічна операція — то обов’язкова частина воєнних операцій і вже буденна частина нашої з вами реальності. Такі методи використовують не тільки військові, а й політики, маркетологи і всі ті, хто бажає впливати на волю інших, маніпулювати людьми. Звісно, ми звикли до них, і тепер треба значно шокуючі і вражаючі приводи ніж на початку. На початку війни і слово «мітка» лякало нас, а тепер для розгойдування нашого емоційного стану використовують вже інші приводи. Що зрештою і зрозуміло: в березні 2022 люди були шоковані, налякані, а їх свідомість звужена і дуже керована.

В чому ж та психологічна суть ІПСО? Будь-які сильні емоції знижують здатність до аналітичного мислення людини, її здатність до прийняття рішення. Натомість людина стає керованішою, більше того, вона шукає ще когось, хто би розділив з нею її сильні переживання і вони індукують один одного все більше накручуючи і стаючи все більш керованими.

Ділянки в мозку, які відповідають за емоційний світ людини, значно більші, ніж ті, які відповідають за мислення. Саме на це і робиться головні ставки.

Російський політикум дуже вправний у застосуванні ІПСО далеко навіть не з 2014 року. У цій сфері в нас розумний і досвідчений ворог, але і ми протистоїмо йому вже близько 400 літ, не забуваймо.

Основні цілі ІПСО:

1. Роз’єднання суспільства за якоюсь чутливою ознакою (мова, віра, статева орієнтація і тд). Бо розділяй і володарюй здавна відоме твердження. Адже розділені частки завжди ослаблені і розгублені.
2. Посилення протирічь у суспільстві. Дуже природній шлях до роз’єднання. Чим гостріші протиріччя, тим кривавіше може бути роз’єднання.
3. Панічні настрої в колективі, спільноті. Спільнота стає керована у пошуку порятунку. Так всі можуть купляти певні ліки або переміщатись у заданому керунку. Чим сильніша паніка, тим вища швидкість. У натовпі панічні настрої поширюються зі швидкістю звуку у прямому сенсі.
4. Тотальна дезінформація. Всі знають щось різне, так знищується право на істину. Спільнота втрачає здатність домовитись. Така собі історія про вавилонську вежу.
5. Введення в оману, викривлення інформаційної реальності з метою прийняття рішення, яке бажає це джерело інформації. Активно використовується перед виборами. Інколи буває достатньо посіяти сумніви.
6. Відволікання/переключення уваги від чогось важливого на менш змістовне, або і беззмістовне. Вигода очевидна.
   
   Чому ІПСО взагалі можливі? Дуже просто — через емоційність нашої психічної природи. Для нас більше значення мають емоції викликані інформацією, ніж самі факти. Ну і звісно, недосконала природа нашого мислення. Мислення — дуже непроста діяльність, вимагає певного напруження і дисципліни, а от емоційна реакція то для нас значно простіше. Мислити складно і для більшості дуже скучно. А от емоційні реакції то легше і захопливіше, дає відчуття наповненості життя, несе потоком і, на жаль, позбавляє критики.

Основні засоби ІПСО:

1. Дезінформація або повна брехня.
2. Напівправда.
3. Скандал.
4. Чутки.

Це все може поширюватись як офіційними джерелами так і неофіційними через медійні особи або «розкручені» інформаційні площадки.

Ознаки ІПСО:

1. Новина викликає у вас сильні переживання, бурю емоцій. Це може бути текст, картинка, відео. Правдивість немає значення. Адже головна задача саме викликати сильну емоцію, яка завадить логічному мисленню.
2. Отримана інформація штовхає вас до пошуку ворога, до дії без осмислення, до прояву агресії.
3. У події відсутня логіка або здоровий глузд, але все, що зналося до того, стає сумнівним.
   
   Чи можуть бути позитивними інформаційно-психологічні операції?
   Оцінка цього засобу впливу дуже залежить від мети, але у будь-якому разі ІПСО — це маніпулятивний вплив на свідомість людей, який не передбачає проявлення особистої волі і свідомості. Того мені складно оцінити цей вплив, як позитивний.

В бізнесі теж доводиться використовувати такий вплив на клієнтів і на працівників. Певною мірою ми можемо віднести до цього рекламу і формування бренду роботодавця. Мета проста — зробити так, щоб люди обирали вас і не сумнівались у своєму виборі, а в ідеальному варіанті ще й ставали вашими амбасадорами, посилюючи інформаційний вплив.

Також до ІПСО в бізнесі відноситься залякування, чорний PR, вірусні розкручування, скандали. І тут мета може бути інша: відвернути клієнтів від конкурентів, очернити їх і переманити їхніх клієнтів або працівників до себе.

У світі інформаційних технологій та високої швидкості обертання інформації зробити це нескладно. І все буде залежати від бюджету, зусиль і часу, які ви готові витратити на це. Чим більш правдивою інформацією ви будете користуватись для формування інформаційного міфу про себе або про свою компанію, тим меншому ризику ви себе піддасте. Бо тут правило працює просте: «брехнею весь світ обійдеш, але назад не вернешся».

Важливо розуміти, що ІПСО може бути багатогранне, різноманітне. Немає значення чи лякає воно нас, чи заставляє ненавидіти або сміятися. Суть його незмінна: подавлення волі і критичності у великої кількості людей.

Іронія долі в тому, що жодній людині не подобається бути обманутою. Нам завжди дуже соромно за те, що нас обманули, нам соромно бути глупими (то наслідки нашого виховання і навчання в школі, коли обманювати, списувати недостойно, бути викритим — позорно). Того для ІПСО характерним ще є ефект відсічі. Обманута людина заперечує нові правдиві факти, зустрічає їх агресивно й неввічливо. Більше того, вона намагається зібрати факти або перекрутити їх таким чином, щоб отримати підтвердження своїм неправдивим знанням. І за свою викривлену інформацію тримається ще сильніше, перед загрозою визнати той факт, що вона обманута. Своїми ж руками закріплюючи і посилюючи психологічну операцію, яка проведена з нею.

Як протидіяти цим психологічним спецопераціям?

Найпершим чином варто визнати, що ми ставали жертвами цих операцій різного масштабу багато разів. В цьому немає нічого соромного. Добре, якщо за це платили тільки грошима або/і часом. Гірше — якщо допомагали ворогу. А далі — бути свідомими та:

1. Перевіряти джерела інформації, натискати кнопку Деталі та роздивлятись інформацію про сайти чи пабліки.
2. Не втрачати з фокусу власну мету і цінності.
3. Шукати просто голі факти або статистику з даного питання.
4. Уникати мисливців за емоціями, людей, які вас заводять з півоберту. Розумійте причини такого свого накруту, думайте чому ви раптом так різко відреагували?
5. «Скажи хто твій герой, і я скажу хто ти» — Зрозуміти хто є ваш герой і чому, що ви про нього знаєте і що являється підтвердженим фактом, а що домислом.
6. Порозмислити — слідкувати за блогерами потрібно щоб що?.. Для чого збирати цю інформацію у голову, на яку поведінку вона вас штовхає?
7. Читати книжки і розвивати критичне мислення. Це ще нікому не завадило)
8. Не поширювати неправду або те, що не перевірили (див.пункт 1)