Як вчитися в 13,7 раза швидше з AI, Bloom’s та Zettelkasten. Мій досвід і рекомендації

Усім привіт, мене звати Станіслав Кравець, я декілька років працював на позиціях UAM і PMM, а зараз перекинувся в продакт-менеджмент та створив рекламного AI-помічника Renesandro. За цей час я перепробував десятки фреймворків і застосунків для оптимізації навчання та впорядкування інформації.

Ефективне навчання та організація інформації — одна з ключових експонент для кар’єри в сучасному динамічному світі. Особисто я завдяки цьому підходу менше ніж за два місяці вивчив Python, основи Pandas, статистики для DS, ML, подружився з API пари відомих нейромереж.

Ця стаття буде про суб’єктивно найсоковитішу зв’язку: поєднання GPT, Zettelkasten в Obsidian та навчального фреймворку Таксономії Блума, завдяки якій ви навчатиметеся в рази швидше, нічого не забуватимете, адже запросто знаходитимете будь-які нотатки чи ідеї.

Особливо актуально буде для тих, хто зустрічався з такими проблемами:

  • ви регулярно пробуєте збирати нотатки, але це складно — тому на стресі забиваєте;
  • ви часто стресуєте від нерозуміння того, в папку A чи в папку B додати нову нотатку;
  • ви регулярно шукаєте інформацію в чатах з ChatGPT — і тонете в них;
  • ви інерційно зберігаєте нотатки, але не використовуєте їх, адже складно шукати;
  • ви не орієнтуєтеся у своїх нотатках: вони не організовані у систему знань у вашій голові.

ⓒ Мої нотатки декілька років тому

Ключові інструменти для швидкого навчання та організації інформації

1. Zettelkasten — фреймворк, який дозволяє дуже швидко та просто зберігати та шукати інформацію, а також знаходити нестандартні зв’язки та ідеї. Його творець, Луман, написав понад 70 книг та 400 наукових статей, використовуючи Zettelkasten.

Загалом Zettelkasten працює так: ви створюєте нотатки, кожна з яких містить окрему інформацію. Ці нотатки далі зв’язуються між собою за допомогою системи перехресних посилань, ключових слів і тегів, що дозволяє легко знаходити та організовувати інформацію.

2. Obsidian — менеджер нотаток, який мультиплікує ефективність Zettelkasten. З ним на додавання нотатки піде всього 3 кліки і на пошук — ще 2, при чому це без зайвих роздумів та перебирань папок.

Obsidian працює за принципом Zettelkasten: це величезний масив нотаток, поєднаних між собою посиланнями один на одного, тегами та ключовими словами. Також ви зможете проглянути всі ці зв’язки в зробленому під себе Graph View — тут короткий огляд на Obsidian.

3. Bloum’s taxonomy — методологія навчання, яка підвищує якість засвоювання знань на 15% у порівнянні з класичними методами освіти.

Таксономія Блума класифікує знання за когнітивним навантаженням на 6 рівнів: Remembering, Understanding, Applying, Analyzing, Evaluating, Creating. До кожного з цих блоків існує перелік запитань, відповіді на які можуть допомогти краще запам’ятовувати та поглиблювати знання.

4. ChatGPT — добре відомий чат-бот. В нашому кейсі це будуть плагіни для роботи з GPT 3.5 в середовищі самого Obsidian. Якщо маєте бажання, можете підтягнути його власноруч, адже і в Obsidian, і в OpenAI є досить просте API.

GPT 3.5 в рази спрощує та пришвидшує ефективність роботи з Zettelkasten та Bloom’s в Obsidian, ось ключові поради щодо написання prompts для ChatGPT.

Як ефективно навчатися та працювати з інформацією ?

Ефективне навчання та організація інформації поділяється на 3 ключові блоки:

  • майнінг (збір) інформації;
  • організація інформації;
  • конвертація інформації у знання.

Майнінг інформації

У мене є чотири ключові підходи до майнінгу інформації:

  • парсинг (автоматичне завантаження) статей;
  • рісьорч з ChatGPT;
  • нотатки;
  • комплексні теми.

Важливі плагіни для роботи з цим блоком

  • Text Generator — фактично це GPT-3.5, що опрацьовує інформацію, записану у вкладках obsidian, щось схоже на Notion AI.
  • GPT-3 notes — це теж плагін з GPT-3.5, який дає змогу швидко поставити запитання.
  • Templates — плагін, який дозволяє створювати шаблони для нотаток.
  • Dynamic table of contents — автоматично створює Зміст нотаток.
  • Markdown Web Clipper — парсер вебсторінок у форматі Markdown, в першу чергу, для статей.
  • Якщо маєте бажання, можете додати плагін DALL-E 2 для візуалізацій у записах.

Парсинг статей

  1. Перший крок — це вилка:
    1.1. якщо я не хочу прямо в моменті читати статтю — то зберігаю посилання в беклог з потенційно цікавими текстами в Notion через Notion web clipper;
    1.2. якщо я хочу прямо в моменті почати читати статтю — паршу її в Obsidian Markdown Web Clipper.
  2. Далі я одразу накидую самарі з Text Generator над статтею.
  3. Читаю та аналізую статтю.
  4. Якщо потрібно більше інфи, прошу GPT-3.5 підігнати топові статті на цю ж тему з їх описом.
  5. Прошу GPT-3.5 прилінкувати цей запис до максимально релевантної кореневої нотатки (детальніше про це йтиметься в розділі «Організація інформації»).

Рісьорч з ChatGPT

  1. Вписую заголовок з цікавою мені темою чи проблемою.
  2. Далі прошу GPT згенерувати відповідь на 3 питання: Що це? Яку користь це знання може дати? Як почати використовувати це знання?
  3. Далі, при потребі, я прошу gpt згенерувати структурні елементи, з яких складається це явище або приклади коду.
  4. Прошу GPT дати топові посилання для дослідження цього явища з їх коротким описом.
  5. На останок, прошу прилінкувати GPT-3.5 цей запис до максимально релевантної кореневої нотатки (детальніше про це йтиметься в розділі «Організація інформації»).

Нотатки

  1. Зазвичай, це якісь невеликі шматки різного роду інформації, які я збираю в одному місці.
  2. Раз на тиждень я розгрібаю ці завали тексту, якщо це завдання — вони ідуть в Notion, якщо інформація — я розкидую її по нотатках Obsidian.
  3. Для таких нотаток я використовую темплейт (шаблон), в який вписую лише джерело інформації, тег та посилання на релевантну кореневу нотатку в Obidian.

Комплексні теми

Зазвичай, це стосується блоків інформації, які можуть мати декілька глав, для таких знань я завжди додаю пункти:

  1. Вписую заголовок зі складною темою, яка потенційно складається з декількох блоків інформації.
  2. Далі прошу GPT згенерувати відповідь на 3 питання: Що це? Яку користь це знання може дати? Як почати використовувати це знання?
  3. Додаю темплейт з Complex Tables, якій автоматично створює зміст для цієї нотатки.
  4. Записую глави підтем до цієї комплексної теми.
  5. GPT-3.5 додає підв’язує під кореневу нотатку.

❗️Важливо для майнінгу інформації

  • Зберігаємо ВСЮ новоприбулу інформацію в одному місці.
  • Щотижневий день розгрібання.
  • Використовуйте гарячі клавіші і темплейти для автоматизації.
  • Постійно шукайте, що можна зробити краще, поєднуючи підходи з парсингу статей, рісьорчу з chatGPT, нотатки та комплексні теми.

Організація інформації

Як на мене, ключове — не перетворити організацію інформації в колекціонерство, рандомне нагромадження всього, що ви записуєте.

Важливі плагіни для роботи з цим блоком

  • Persistent graph — плагін, який зберігає певне положення graph view, що спрощує орієнтацію в просторі.
  • Раджу підібрати зручну тему, адже, як на мене, ванільна версія досить неестетична та незручна. Я використовую тему Dayspring.
  • Можете спробувати 3D Graph, який переводить ваш Graph View у 3D-формат, але він мені не дуже зайшов.

Процес лінкування

  1. GPT проставляє посилання на релевантні кореневі нотатки широких тем.
  2. Ви можете знайти свіжу прилінковану нотатку у GraphView.

Структура Graph View

  • У мене є 6 широких тем: Research, Analytics, Product Management, Adaptive conscious, Marketing, Project Management (ці нотатки я виділяю 00 у назві). У кожної з цих тем є свій колір в graph view, в який забарвлена сама тематична нотатка з 00 та інші кореневі нотатки з цієї теми. Не створюйте дуже багато тем, адже важче буде шукати.
  • Кореневі нотатки: фактично, це інформаційні кластери в рамках певної теми.
  • Теги: в моєму кейсі теги відповідають типу інформації (книжка, стаття, лекція, курс, роздуми). Якщо лінь їх проставляти — можете забити, ключове — посилання.

Важливо для організації інформації

  • Вся інформація повинна бути легкодоступною та швидко додаватися в систему (до 3-х кліків).
  • Не накопичуйте в системі сміття: за потреби, створіть папку «Bin» для сумнівних файлів.
  • Вузькотематичні нотатки прилінковуйте до кореневих нотаток та нотаток широких тем.
  • Помірність в посиланнях і тегуванні: можна додавати всього по одному на нотатку.
  • Щотижневе ревю: раз в тиждень потрібно розбирати завали серед нотаток.

Конвертація інформації у знання

Насправді вдала організація, завдяки якій можна швидко та просто знаходити потрібну інформацію — це вже значна частина конвертації її у знання.

Також тут вам може допомогти питання до класів знання з Таксономії Блума, яка поглиблює знання теми, ставлячи питання для всіх шести рівнів знання: Remembering, Understanding, Applying, Analyzing, Evaluating, Creating.

Це щось схоже на просунуті питання Сократа: ти атакуєш запитаннями кожен рівень свого знання, щоб руйнувати хибні переконання та заповнювати прогалини, створивши якісніше знання.

Динамічне навчання з таксономією та GPT-3.5

  • Спочатку я генерую 6 запитань під кожен рівень знання таксономії на основі заголовка теми.
  • Далі можна розширити певний рівень, згенерувавши додаткові питання.
  • Якщо потрібно попрактикуватися — можна попросити GPT дати матеріали для практики, наприклад, згенерувати dataset. Це можна зробити через кастомний запит до GPT-3 notes.

❗️Важливо для конвертації інформації у знання

  • Постійно атакуйте свої знання питаннями з таксономії Блума завдяки chatGPT.
  • Регулярно проглядайте свій graph view та, дивлячись на блоки, питайте себе: як я зараз можу це використати? Які нові корисні патерни можуть принести мені користь?
  • Обговорення знань може підвищити запам’ятовуваність: когорти людей, що обговорили тему в середньому запам’ятовують матеріал краще на 20% ніж ті, що не обговорили.
  • Хороший варіант — писати статті ;)

Підсумки

Поєднуючи Zettelkasten в Obsidian з Bloom’s Taxonomy та GhatGPT, ви зможете в рази підвищити швидкість та ефективність навчання. Головне використовувати ці 5 принципів:

  • все в одному: збирайте нотатки в одному місці та щотижня їх розчищайте;
  • швидко та просто: 3 кліки на пошук та додавання, використовуйте Hotkeys та Templates;
  • помірно: обмежено використовуйте посилання та теги, не додавайте сміття в систему;
  • тематично: лінкуйте нотатки до 6 широких тем та кореневих нотаток, давайте кольори;
  • таксономія: відповідайте на питання, говоріть та пишіть статті на тему знань.

P.S. Якщо виникнуть питання — пишіть. Також буду радий критиці, яка допоможе мені вдосконалити мої знання та перебудувати їх якісніше.

P.P.S. А які підходи до організації інформації та навчання використовуєте ви?

👍ПодобаєтьсяСподобалось60
До обраногоВ обраному49
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Привіт. Поділіться, будь ласка, темплейтом де ви використовуєте таксономію Блума і штучний інтелект

А як ви робите лінкування за допомогою ChatGPT? Я так розумію, що у вас є якийсь особливий темплейт для Text Generator?

Я юзаю такий темплейт:
---
PromptInfo:
promptId: сonnection
name: 📎 сonnection
description: сonnection
required_values:
author:
tags:
---

```
Теги які потрібно використовувати: [[00 Analytics]], [[Statistics]] і тд
```

Обери один тег в Markdown форматі для {{title}} і напиши так:
— [[teg]]

Станислав, можете будь ласка поділитись посиланням на той екстеншен для Обсидіану, який ви юзаєте для web clipping, ніяк не можу нічого нормального знайти, щоб зберігати статті як нотатки. Дякую!

Дуже корисно, і матеріал викладений свіжо, дякую!

Щось я не зміг у шаблони textGenerator. Поділись будь ласка шаблоном Describe.

Я юзаю такий:

---
PromptInfo:
promptId: describe
name: 💥 describe
description: describe
required_values:
author:
tags:
---

Над відповідями на питання додай текст самого питання. Поясни {{title}} в наступному форматі:

**Що таке {{title}} ?**
— Відповідь на питання

**Чим {{title}} може бути корисним для мене ?
— Відповідь на питання

**Опиши детальніше, як працює та як почати користуватися {{title}} ?**
— Відповідь на питання

Є до речі якісний відос на тему textGenerator: www.youtube.com/...​atch?v=tNAsLbGdM6A&t=603s

хтось уже вивчив С++ за 21 день по цій методиці?

не буду казати про методику навчання, але мені сам обсідіан зайшов, я роблю багато нотатків зазвичай і топово, що тут є теги, лінки і фолдери, зручно навігувати і нічого не втрачається, до цього були нотатки на папері, в каналі тг, в ноушнс, але вони не мали зв"язків один з одним, тож за обсідіан дяка

Не раджу, якщо метою є просто застосування мови, а не здобуття навичок для розробки нової мови програмування.

Викладена методика полегшує здобуття нових знань, нових структур через аналіз великої кількості начебто незв’язаних даних. Наукова назва методу індукція. Індукція є необхідною, коли ви вивчаєте зовсім новий феномен, коли будуєте прогнозні моделі майбутнього, шукаєте у прогнозованому майбутньому можливості (те, чому приділяє багато часу автор). Але індукція потребує дуже великих витрат. За обчислювальною потужністю витрати на порядок вище, ніж найближчі інші методи.

Мови програмування, особливо сталі, особливо викладені за якоюсь методикою, є гарно структурованими даними. При їх вивченні непотрібно винаходити ровер, будувати альтернативні структури з нуля. Достатньо занотувати логику існуючих структур за допомогою інструментів на кшталт mindmap. Витратите майже на два порядки менше часу й нервів.

Для глибокого вивчення чогось нового — це все не працює.

Як можна написати корисне резюме чогось, не розбираючись в цьому? Якшо не знаєш, які знання з нового матеріалу корисні, то шо ти винесеш в резюме? «Це крута стаття про маркетинг»? Те ж саме стосується і тегів — якшо матеріал новий, ще невідомо які теги знадобляться.

Про Пайтон за два місяці — дякую, поржав.

Імхо луччє класичного методу навчання по підручникам + практика ще ніхто нічого не придумав.

Скільки у вас нотаток, що ви так упевнено стверджуєте, що це не працює? 1000, 10000?
Ось як це виглядає, коли у людини багато інтересів
notes.nicolevanderhoeven.com/Fork My Brain

Та причому тут скільки нотаток. Система принципово не підходить для глибокого вивчення чогось. Навів аргументи чому.

Зробив підбірку з якісними та простими відео, які можуть допомогти краще зрозуміти різні блоки статті.

cyber-surf-4a5.notion.site/...​3f3ce42bcb5af420127b56b04

Звучить цікаво, але 1 повне відео від настройки до конкретних прикладів використання було б ще кориснішим. Схоже, щоб це все насетапити і розібратись як воно мало б працювати піде трохи часу.

Зробив підбірку топ відосів по ключовим блокам, може вам так буде зручніше
cyber-surf-4a5.notion.site/...​3f3ce42bcb5af420127b56b04

Дуже дякую вам за цю чудову статтю!)
Раніше я не чув про деякі з цих інструментів, — спробую якось подивитись на них

Топ, радий, що вам допомогло. Пишіть фідбек, як затестите + діліться кейсами)

Якщо важким молотком розбити яблучний комп’ютер примовляючи при цьому «виходь сатана», то душа комп’ютера переміститься у ваші мізки і ви станете розумнішим.

Думаю варто ще з’їсти процесор, це як бушмени їдять серця ворогів щоб отримати їх силу

У кожному жарті є доля жарту. Не кожен готовий пожертвувати своїм комп’ютером заради отримання знань. Тому так активно обговорюють цю тему. Думають безкоштовно отримати мізки. Ідіоти.

Привет, супер статья, как раз начинаю разбиираться с Обсидиан. Попытаюсь разобраться со статьей. Буду задавать вопросы походу

1.1. якщо я не хочу прямо в моменті читати статтю — то зберігаю посилання в беклог з потенційно цікавими текстами в Notion через Notion web clipper;

А зачем это? почему не просто в закладки? или почему не юзать обсидиан?
3.5 версия GPT потому что беслпатная? или почему не 4?

Спасибі за фідбек)

1) В обсидіан я додаю лише те, що вже опрацював, адже в противному випадку може з‘явитися дофіга сміття. + Це одне з ключових правил GTD — не змішувати інформацію та завдання.

Можеш зберігати куди тобі зручно, в мене просто таскменеджмент іде через ноушин

2) GPT-4 API видають лише за вайтлістінгом, який я не пройшов — тому поки 3.5

А надо платить за 3.5?

По ідеї — да, але там є 20 безкоштовних баксів на токени, вам вистачить на пів-року

Obsidian крутий інструмент, дякую за підказку. Правильно розуміти, що ви використовуєте такий сетап лише місяць? Як обробляете контент, який перевищуе max_tokens?

GPT в обсидіан трохи більше місяця. Все інше — вже юзаю досить довго.

Не часто щось трапляється більше за 4к токенів, проте це однозначно мінус, з варіантів фіксу:
— дістати вайтлістінг GPT4 api, де ліміт в 32к токенів (мені не дали)
— знайти кастомні рішення
— качати статтю частинами і писати саммарі частинами
— власноруч пилити скрипи, що буде парсити, розкладати великі тексти на шматки і проганяти шматками через АРІ open.ai для написання самарі

Якщо знайдеш якісь рішення — зашарь пліз, буду дуже вдячним, адже сам хочу з часом пошукати рішення

«Як вчитися в 13,7 раза швидше»: з цієї статті не зовсім зрозуміло яка задача, або питання було вирішене завдяки цьому методу? Як був виміряний результат — «13,7»? Так, цей метод безперечно гарний, якщо є потреба сорутвати інформаційне сміття. А для навчання потрібен просто якісний підручник, в якому буде і структура і причинно-наслідковий звязок і достовірні приклади. Крім того Zettel та нотатки в Obsidian не мають нічтого спільного — це зовсім різні методологиії, я маю на увазі якщо Ви скопіпастили якийсь абзац зі статті: «Як стати мільярдером за 5 хвилин», і навіть проставили теги, зробили розмітку, встановили звязки з іншими нотатками типа «Список покупок — автівка «Мерседес», то це лише марнування часу, та шлях до псіхічних захворювань (information overload).

1) 13,7 — це для клікбейту, гіперболізація та некруглі числа привертають увагу
2) Як те, що я написав виключає використання підручників ? Я сам їх активно юзаю в темах в які заглиблююся.
3) В чому різниця між Zettel та нотатками в обсидіан, що я описував на конкретних прикладах ? Чи у вашому розумінні цетель — це не сукупність принципів, а якісь конкретні тули?
4) Інформейшин оверлоуд якраз відбувається, коли ти намагаєшся тримати все в голові, адже частина прифронтальної кори, відповідальна за планування постійно «нагадуватиме» про знання «щоб не забути», є купа рісьорчів на цю тему, зокрема і те, що нотування зменшує румінацію та підвищує фокус + написання самарі підвищує ефективність запам‘ятовування

В цьому кейсі, ви займаєтеся вішфулсінкінг без будь-яких аргументів.

1. Мав на увазі те, что якісний підручник вже має якісну перелінкованість, до якоі не треба нічого додавати, аби не погіршувати структуру.
2. Будь-що можливо зв*язати з будь чим, і це велика проблема, бо структура нотатків обсідіана стає дуже безглуздою з часом.
3. Цеттель був побудований виключно на науковій літературі, з якісними посиланнями на конкретну книгу до сторінки. Нотаток в цеттелі це думка — висновок автора, з посиланням, а не копіпаст. Паперова картка мала дуже невелику кількість тексту. Науковець мав змогу усі необхідні картки дістати та розкладувати для панорамного зору, це дуже важливо!
4. Так тримати усе в голові дуже важко, та не менш важно внести якийсь здоровий глузд в купу перелінкованних нотатків в Обсидіан.
5. Обсидіан допоможе виключно в науковій роботі, коли нотатки мають посилання на наукові материали, а лінкованість допомогає зробити «синтез» нових знань.

1) Підручник — це пару сотень сторінок, в обсидіані ти можеш самаризувати його глави та додавати доп інфу чи висновки
2) Вона стає безглуздою, якщо немає підв‘язки під коренів карти тем + якщо додавати надто багато зв‘язків
3) В моєму кейсі це:
Самарі з моїми думками + посилання на матеріал + більш детальний контент + тег + за потреби додаткові посилання від gpt

Не автентично, але це пов‘язано з тим, що в фізичному світі неможливо стекати та юзати такі масштабні нотатки, а в обсидіані — можна.

А чим граф в’ю не розкладання карт ?

4) Я нічого не тримаю в голові

5) Не лише в науковій роботі, я його юзаю для інших цілей

Цікаво скільки часу потрібно щоб навчитись працювати з цими інструментами, чи не виходить воно все на одне і теж)

Насправді не так багато, особливо якщо поступово починати використовувати.

Хоча нижче в коментах є чувак, якого зарядила стаття, сказав, що вклався в 4 години.

Стаття супер.
Але бачу багато претензій — типу непотрібно, складно і т.д. Друзі, якщо вам так здається — то це так. У людини, в якої тільки один інтерес в житті, одна відповідальність не проблема тримати все в голові, чи записати в блокнотик.
А коли сфер — кілька десятків, і усі рухаються паралельно — тут без інструменту не обійтись.

Я думаю ви досить точно описали проблематику, не всім потрібно мати загальний огляд багатьох тем.

Можливо фокус на таких підходах якраз багато кого стрігерив на непробивного деструктив, хоча я думаю, що і для глибокого занурення лише в одну можна юзати ці всі інструменти та підходи.

Особисто я завдяки цьому підходу менше ніж за два місяці вивчив Python

Пфф, от коли вкладетесь в 21 день — напишіть :)

Спідран по дата-аналітиці з пітоном ?)

В даному підході про Zettelkasten не має, від слова, взагалі нічого.
Цетель — це не про лінкування і тегування, і точно не про обсідіан.

Якщо ти пишеш нотатки в нотному зошиті — це не значить що ти пишеш музику.

Хочу порадити автору реально подивитися у сторону Zettelkasten і отримати ~ +70% у продуктивності засвоєння і систематизації нового матеріалу, −200% самозасирання і боротьби із вітряками (навіть якщо AI із цим дуже допомагає).

Інструмент менш важливий ніж система і підхід в цілому.

Zettelkasten — це сокупність принципів зберігання інформації, їх можна реалізувати в будь-якому форматі включно з обсидіаном.

Можете аргументувати свою точку зору ? А то поки просто бачу сукупність тез без підкріплення, як у таксіста, який завжди тобі пояснить, хто кого просуває в ОП

Перший аргумент
Use your own words: Don’t copy and paste. If you come across an interesting idea and want to add it to your Zettelkasten, you must express that idea with your own words, in a way that you’ll be sure to understand years later. Don’t turn your Zettelkasten into a dump of copy-and-pasted information.

Ще раз, те що ти робиш не має до цетеля практично ніякого відношення (див. Zettelkasten principles).

Нижче писав, що пишу до всього самарі, для великих нотаток декількохрівневі.

Тому я дотримуюся цього принципу, допінфа знизу для деталізації самарі, на випадок якщо його не вистачить.

Це не правда і міф. Як дослідник оригінального Цетеля, можу певно сказати, що Луман багато копіпастив; це просто не так очевидно, адже він скорочував і «чітерив», бо писав від руки.

Будь ласка, не робіть тверджень, посилаючись на Principles, написані неясно ким і чому. Читайте першоджерела — наприклад, luhmann.surge.sh/...​unicating-with-slip-boxes та luhmann.surge.sh/learning-how-to-read , якщо важно розбиратись в німецькій на niklas-luhmann-archiv.de

1) Про посилання на «неясні принципи»: «you must express that idea with your own words» — це принцип який ви описали і я пояснив вам, що дотримуюся його, адже пишу до всього саммарі

2) Принципи цетеля я визначив власноруч і побудував на їх основі свій

3) Я таки не бачу в чому відмінність лише посилання на лонгріди — це досить непродуктивна манера аргументації

3.1) Якщо ви таки знайдете відмінність — буду вдячним, я розгляну і вирішу чи є сенс її додавати, адже і так система працює досить непогано

Я відповідав не вам, а Юрію, і схоже що ви відповідаєте йому, а не мені ;) Моя теза була як раз в тому, що «use your own words» не є основною рисою методу.

Заведіть собі духа, який сортуватиме інформацію у вашій голові. Зовсім забув! Тут ніхто не вміє спілкуватися з духами.

Він може не лише сортувати, а й наповнювати вашу голову знаннями. Гарна штука скажу вам. Але знову ж таки вам це не загрожує ;)

Скільки вже цих було
«Свєрхсєкрєтних мєтодік обучєнія»
"Скорочтєніє, как чітал дєдушка Лєнін мєньше мінути на страніцу. По двє кнігі в дєнь."©
"25й кадр свєрхсєкрєтній мєтод ізучєнія іностранніх язіков которіє прімєнялі совєтскіє шпіони, ефєктівнєй в 13.7523412 раз «©

А воз і нині там. В всіх вузах світу: книжка, конспект та лектор біля дошки що може пояснити.
Не більше і не менше.

А оце все по методиці «забігайло»

Особисто я завдяки цьому підходу менше ніж за два місяці вивчив Python, основи Pandas, статистики для DS, ML, подружився з API пари відомих нейромереж.

Ну покажи які проекти ти написав на пайтоні, або які співбесіди пройшов. Теж саме по DS, ML. Покажи проекти чи статті що мають хоч якусь цінність в тому середовищі.

Всі ці «забігайли» втратили сенс с гуглом, а пізніше вже і з gpt. Залишилися лише працівники, знання яких не покривається біглим гуглінням, та вивченням за пару днів/годин.

І як завжди, є здібні люди в класі, які швидко все засвоюють, майже нічого не записуючи, а є нездібні, роль яких бути вічними «зубрілками».

1) Дивно, з вашої точки зору випливає, що наявніст популярних атавізмів заперечує потребу у вдосконалені методик навчання. Виходячи з цього підходу, маст треба переписуватися електронною поштою. Мені ця точка зору не близька.

2) Мій проект зараз тестує дві компанії з місячної виручкою в 400 тис баксів. Але загалом, я взагалі не сперечаюся, що мої знання в цьому домені досить приземлені, проте я користуюся принципом «розумної достатності» і вивчаю лише те, що з вискокою ймовірністю мені знадобиться

3) «Залишилися лише працівники, знання яких не покривається біглим гуглінням, та вивченняза пару днів/годин».

Швидке гугління та наявність структурованої інформації у свідомості — це різні речі. Адже, коли інформація знаходиться у датасеті мозку, ти можеш її підтягувати для створення креативних ідей та вирішення проблем.

А креативні рішення — це саме те, що АІ замінити найважче, адже немає датасету на якому він може навчитися це робити.

4) Ця методика ніяк не заперечує глибинне пізнання теми, а навпаки доповнює його, адже завдяки ній можна швидко отримати загальне оверв’ю певної теми і значно більш осмислено підходити до її вивчення, а зетелькастен — взагалі ідеальна штука для глупинного занурення в тему. На основ Bloom’s — взагалі будують американські освітні програми.

1) Дивно, з вашої точки зору випливає, що наявніст популярних атавізмів заперечує потребу у вдосконалені методик навчання. Виходячи з цього підходу, маст треба переписуватися електронною поштою. Мені ця точка зору не близька.

Ні, вам потрібно використати скорочитання та 25й кадр. Це збільшить вашу ефективність ще в 14 разів. Яж там написав.

Мій проект зараз тестує дві компанії з місячної виручкою в 400 тис баксів

Ваш проект то кров для очей. Додайте щось в нотатках для дизайнерів.

Швидке гугління та наявність структурованої інформації у свідомості — це різні речі.

Це не структурована інформація. Це сміття яке ви за пів року забудете, та спитаєте себе навіщо я то тримав в голові. А судячи з того, що ви його на клаві набивали та копіювали, а не писали рукою використовуючи моторну память — то забудете швидше чим студенти забувають конспект.

А креативні рішення — це саме те, що АІ замінити найважче, адже немає датасету на якому він може навчитися це робити.

І де там креатив? В якій саме темі з мільйона що ви там нанотували є креатив?

Ця методика ніяк не заперечує глибинне пізнання теми, а навпаки доповнює його,

Овервью ви з гугла отримаєте або gpt спитаєте. Далі що? Змагання мнемоників хто краще запамятовує ти чи компьютер?

Я ще можу зрозуміти людей що ті нотатки роблять для візуалізації своїх цілей, щось типу майндсету що нагадує кожен день що треба робити, на холодильнику. Або закладки в браузері. Але нотатки на клавіатурі звичайних знань гугла — це якась повна маячня.

Будьте впевнені, топ людей які чогось досягли в цьому житті нічого не знають про ті програми інфоциган що ви тут написали.

Я готовий вести дискусію та контраргументувати, як я це робив відповідаючи на всі попередні негативні відгуки. Взагалі, я тільки за якщо хтось доведе мені, що я займаюся суходрочкою, а не збільшенням ефективності навчання.

Проте ви примітивно іронізуєте, говорите тезами без аргументації та припускаєтесь базових логічних помилок ака «argumentum ad ignorantiam», «ad hominem», «straw man» — тому ви радше хочете щось компенсувати за рахунок цього діалогу, але явно не прийти до найбільш реалістичних висновків.

Удачі.

я займаюся суходрочкою

Ну нарешті, написав по суті.

примітивно іронізуєте

Ось воно як. Ну добре, як з гумором не Ок (доречі ще один пункт додайте собі в нотатки, обовязково зі стрілочкою та категорією гумор) то ось вже без гумору.
"Розумна людина кожен день взнає щось нове, а мудра відсікає лишнє"©
=)

хтось вивчіть феномен цієї статті, такої кількості профілів з 1 коментарем (які не діють в інтересах рашки ніби) + такої кількості АІ сгенерованого тексту давно не було

На жаль, це розігралася ваша передсингулярна паранойя)

Я нарахував всього 6 штук — і більшість мої знайомі, швидше за все прийшли з постів у моїх соцмережах...

окей, це щоб вас підтримати, це мило)
ви молодець, я теж вас підтримую

Нічого не зрозуміло. Треба покроково

Саммарі:

Можна швидше навчатися завдяки поєднанню GPT, Zettelkasten в Obsidian та навчального фреймворку Таксономії Блума, прочитати про них можна у блоці «Ключові інструменти» + там є лінки на детальніше вивчення.

Якщо коротко, завдяки ним можна:
— парсити інформацію зі статтей, ютуб відео, книжок в менеджер нотаток Obsidian. Завдяки GPT, автоматично писати по ним саммарі та відповіді на популярні питання типу «для чого може знадобитися цей фреймворк? з яких ключових елементів він складається?...»
— впринципі можна юзати GPT прямо в менеджері нотаток щоб без статей дослідити певну тему
— генерувати посилання для глибшого вивчення
— юзати GPT щоб він тебе поганяв по знанням по темі (так простіше запам’ятати і простіше потім юзати інфу)
— в один клік знаходити потрібну інфу в graph view
— швидко переходити на суміжні теми
— бачити зв’язки між інформацією та розвивати їх
— мати всі знання в одному місці

+ купа інших речей про які я писав нижче

Найцінніше у навчанні — це не отримати інструмент, а саме зрозуміти, коли та навіщо їм користуватися. Мені здалося, що всі ці ваші нотатки — це як збирання юзер мануалів для електроінструменту: корисно в певних межах, але маючи лише це, ви ремонт вдома не зробите.
Бо навчання — це завжди про зміну мислення. Якщо зміни мислення не відбулося, то це не нявчання.

Саме так. Ви чудово все зрозуміли)

Зрозуміти шо, для чого, як працює в загальних рисах, з чим пов‘язана та де взяти більше інфи.

Такий флоу я юзаю для неприорітетних гілок знань. Коли настане час ремонту, знатиму з чого почати і візьмуся за це глибше)

оффтоп
чомусь не покидає відчуття, що скайнет почав свою діяльність з форуму доу ...
поки що виглядає доброзичливим

Треба провести тест Тюрінга, якщо провалить — значить людина)

скільки виходить за місяць з чатгпт приблизно ?

Там взагалі копійки, за понад місяць використання в Obsidian витратило всього 6 з 18 баксів, які безкоштовно дає open.ai

+ Я цей же ж АРІ кей юзаю для проду Renesandro, на який швидше за все і пішла більшість цього ресурсу

Відпишу фідбек з власного використання

є три рівня зв"язків: папки, лінки та теги

— папки потрібні, щоб ховати інформацію, наприклад папка Темплейти буде ховати всі темплейти з першого рівня на другий
— теги це тематика ваших нотаток, наприклад #sport, #diet, теги не є лінком на якісь інші нотатки, а відображають контекст нотатку
— лінки використовую для зв"язку з іншими нотатками, спочатку був соблазн всюди використовувати лінки замість тегів, але теги зручніше імхо

в граф вью активував теги і вже починаю бачити групи знань, які зв"язані (лінками або тегами)

також активував канбан борд плагін (для яких створив папку)

ще активував хом пейдж плагін, який є фактично першою сторінкою за замовчуванням, туди поки що поклав дейлі запис та беклог(окремий нотаток для відкладених задач)

сінхронізував спочатку через syncthing який досить нормально синхронізує, але дефолтний сінк обсідіана підкупив історією версій файлів, тож перейшов на нього

Круто, радий, що допоміг відкрити ці тули, сподіваюся, що з часом валю для тебе від них буде лише зростати. Пиши, якщо будуть якісь цікаві кейси та ідеї, з задоволенням почитаю

До речі, згадав про крутий відос про зетелькастен в обсідіані, можливо стане у пригоді:
www.youtube.com/...​s&ab_channel=ВикторТеплов

Привіт. Трохи подушню. Syncthing також може в історію файлів. Причому навіть з використанням зовнішньої програми.

Dynamic table of contents більше не підтримується

Цього не знав, я наче регулярно оновлюю і все працює.

Думаю в будь-якому кейсі мають бути альтернативи, буду вдячним, якщо підкинеш

Це дійсно так. На git розробник в readme напив “I’m unable to find the time to keep this repository well maintained, and up-to-date with Obsidian. Life gets in the way. This plugin should be forked/rebuilt by someone who is willing to find the time to build a plugin that the Obsidian community deserves.”
Тому якщо маєте поради для альтернативи, будемо вдячні.

Звучить дуже технологічно, але ІМХО це овер інжиніринг щоб зберігати нотатки.

Я коли міняю роботу (раз в 2-3 роки) то проходжусь по своїх нотатках по технологіях з якими працював і які є в резюме.
Це ± 300 А4 сторінок, звичайний гугл документ.
Окремо в мене є коротка версія того самого, десь сторінок на 10.
І окремо є шпаргалка на 3 сторінки.
Великий документ перечитую 1-2 рази, коротку версію і шпаргалку вчу напам’ять.

Якщо я проходжу новий курс чи з’являються нові знання то добавляю їх в той великий гугл документ.
Автогенерований зміст в документі цілком справляється з «категоризацією».

А зберігати статті щоб потім по них щось шукати — так гугл з цим краще справиться, ще й верне актуальні дані.

Хм, я можу погодитися, що стаття може виглядати, як овер інжинірінг, але я вважаю, що по факту ним не є, адже овер інжинірінг — це використання надмірних ресурсів там, де і без них можна отримати достатнє валю.

В цьому кейсі треба трохи розібратися в тулах та підходах на пару годин, але в майбутньому — використання та збір відбуваються дуже швидко і досить круто себе окупають.

Щодо полотна в 300 сторінок — я погоджуюся, що це може бути цілком робочий підхід, але завдяки цьому підходу ти зможеш в один клік отримувати доступ до конкретного уривку цього лонгріду з технологіям, мати під кожу технологію чітку ієрархію її структури і самарі зверху та деталізацію знизу доки кожного компонента, бачити зв’язки технологій та придумувати цікаві стеки, прилінковувати ці технології до кейс-стаді та власних шматків коду і тд.

Так не прийдеться перечитувати перед новою роботою, а по факту в тебе буде другий мозок контініус використання.

В чому відмінність від пошуку в гуглі я описав нижче під коментом Rodion Mescheryakov

Не боїтеся втратити доступ до документу через те, що Google заблокує акаунт? Перевагою Obsidian є те, що все зберігається локально.

Дякую за рекомендацію обсидіану, давно шукаю на що зіскочити з еверноута.
Мені не вистачає прикладів пошуку нотаток. Не зрозуміло коли ти до них повертаєшся і коли стає в нагоді граф.

Радий, що допоміг з пошуком менеджера нотаток)

Обставини за яких повертаюся до вже написаних доків:
— коли банально щось забув
— потрібні збережені кейси для вирішення певної проблеми (шматки коду, процеси, бест практісес і тд)
— хочу освіжити знання по темі — зазвичай обмежуюся самарі
— коли планую навчання і визначаю приорітетні напрямки
— деколи просто лажу по графу щоб шукати якісь цікаві ідеї

Тут все залежить від твоїх цілей та бажань. Можуш детальніше описати які приклади ти б хотів побачити і я скину.

Не знаю які приклади, прикол в тому що у мене не виникає бажання повертатись до нотаток, бо якийсь конкретний факт швидше знайти гуглом, от думав тут побачу навіщо. Перечитую щось із записів тільки підчас заучування, а про це нагадує Анкі.

Звичка формується на основі:

Трігер -> Бажання -> Дія -> Винагорода

Тому є сенс подумати, як оптимізувати кожен з цих рівнів: за простого та швидкого доступу, якісного саммарі та його деталізації і тд — може стати простіше

Очень интересно, но нифига не понятно. Пока что для меня весь этот процесс выглядит как ограниченная индексация интернета. Как это помогает что-то выучить?

Опишу свой процесс изучения чего-то конкретного. Например, нужно выучить какой-то фреймворк. Я лезу в интернет, гуглю название фреймворка и открываю n ссылок, которые мне кажутся интересными. Обычно по этим ссылкам будет и официальная документация, и обучающие материалы, и вопросы от людей, которых тоже интересовало как выучить этот фреймворк. Обычно по этим ссылкам находятся дополнительные интересные ссылки. Если это имеет смысл, могу повторить процесс поиска на ютьюб — там часто находятся ролики с концентрированной информацией или, наоборот, более тонкими нюансами. Так формируется костяк материалов, которые теперь можно вдумчиво изучать.

Как в моем флоу может помочь описанная в статье связка инструментов? Или же, как она может поменять мой флоу изучения?

Ці підходи вирішують декілька ключових проблем стандартного гугління при потребі:

1) пошук будь-яких матеріалів в 1 клік + в одній нотатці можуть бути матеріали з пари ресурсів + ти зберігаєш топові матеріали, а не рандомну видачу -> гуглити це все і шукати необхідні елементи серед статтей видачі забере більше часу -> швидкість повторення -> швидкість навчання
2) кожна нотатка завжди містить самарі + ти можеш виділяти важливі моменти у статті форматуванням тексту -> швидкість повторення -> швидкість навчання
3) завдяки graph view та лінкуванню — ти можеш побачити взаємозв’язки між своїми знаннями -> нові ідеї + краще розуміння, що слід підівчити і на чаому фокусуватися -> швидкість навчання
4) коли ти опрацьовуєш певний матеріал, ти можеш додавати в нього свої спостереження, висновки, власні кейси -> глибше розуміння матеріалу -> якість навчання
5) І ключове, коли ти пишеш, особливо самаризуєш, відповідаєш на запитання, виділяєш ключові елементи, додаєш власні кейси використання — ти значно краще запам’ятовуєш -> якість навчання
...

Тому, якщо це можна назвати індексацією — то лише індексацією знань у твоїй свідомості)

... і по всіх пунктах — ні, це не так або не варте того ), як мінімум в тих кейсах з якими я стикався

Думаю, ваша методика використовує ті самі принципи засвоювання інформації, що описані в статті: натаскати з миру по нитці, щоб отримати голому сорочку. Якщо у вас прикладна задача і будь-яка сорочка згодиться (а це так у переважній більшості проектів, що просто копіюють існуючі ідеї у інший бізнес домен), то ваша метода без зайвих інструментів та рухів буде перевагою.

Відмінність метода Станислава у тому, що результат пошуку та фільтрації зберігається у постійній пам’яті. Це дозволяє: 1) обробляти декілька сорочок одночасно, що є відзнакою фахівця, який бере на себе виключно питання, на які інші не знають відповідей; 2) повертатися до збору ниток через деякий час. Це потрібно, якщо сорочка якась особлива за якістю, з наскоку важку тему не розгризти, готових прикладів немає. Тобто коли потрібна не об’єктивізація даних, а генерування геть нової структури чинників; 3) свідомо сортувати нитки за якістю. Це та сама задача об’єктивізації, як і в вашому випадку, але на значно більшій інформаційній базі. Дозволяє зробити кольчужну сорочку, сорочку з візерунком.

Дякую за статтю!

Теж після якогось часу використання Notion, як сховища нотаток — прийшов до Obsidian. Sync ще не пробував — так як нотатки роблю лишень на лаптопі.
До зв’язування нотаток між собою ще не дійшов (все нема часу взяти та додати) — тому просто структуровано записую нотатки.
Можу сказати, що це допомагає: доволі часто замість того, щоб гуглити — я шукаю в пошуку Obsidian.

Підхід до зберігання статей «на потім» також використовую. Але замість Notion Web Clipper спочатку зберігав в Pocket, а зараз — в Reading List в Google Chrome. Але протягом тижня намагаюся або прочитати все, що зберіг або (для великих матеріалів або дослідницьких робіт) — відкладаю в окрему теку для подальшого читання.

ChatGPT ще не почав використовувати для нотаток.

Цікавий підхід з «замість того, щоб гуглити — я шукаю в пошуку Obsidian.»
По Sync — в мене теж 90% записів на лаптопі, але я потів, що якщо немає обсідіану на телефоні — я не зберігаю все в 1 місці і потім важче це діло розгрібати -> інфа втрачається та хаотизується)

Щодо зв’язування, дуже раджу почати макс швидко — бо чим далі, тим важче буде в них орієнтуватися і тим важче буде їх почати звязувати.

Можете спробувати для початку зробити 5-7 корневих нотатків та попідвязувати до них все в один клік з GPT, знизу описав для Vitaly Vlasyuk, як це можна зробити

По Sync — в мене теж 90% записів на лаптопі, але я потів, що якщо немає обсідіану на телефоні — я не зберігаю все в 1 місці і потім важче це діло розгрібати -> інфа втрачається та хаотизується)

Якщо користуватись ФФ, то статтю з телефона можна «зкинути» напряму в ФФ на лаптопі і вже в зручному форматі переносити. Або використовувати один із 100500 варіантів пошарити самому собі))) *в мене працює для того «чат в WhatsApp» з самим собою :)

Sync ще не пробував — так як нотатки роблю лишень на лаптопі.

Obsidian Git плагін відмінно сінкує, між домашнім та робочим ноутом. З телефоном було не так гладенько, але в цілому відмовився бо мені на малому екрані «очі вилазять».
І, до речі, MarkDownload екстеншн (ФФ і Хром) більше сподобався для збереження.

Я — айті юрист, впродовж життя працюю з купою писанини, яку дуже важко нормально організувати та автоматизувати її створення. Коли я познайомився з Notion, він спростив частину процесів, але не допоміг вирішити ці проблеми.

Думаю варто спробувати почати з Zettelkasten в Obsidian + GPT

Успіхів, у мене мати адвокат, пробував її підсадити на Obsidian — їй на жаль не зайшло, сподіваюся, у вас вийде)

як синхронізуєте між девайсами ? через обсідіан сінк або якось кастомно ?

Структурована та ґрунтовна робота. Дякую! Планую почати використовувати для організації своїх процесів та беклогу ідей в креативному маркетингу. Респект за живу та зрозумілу мову

Успіхів, будуть питання — пишіть)

А можете додати реальні практичні приклади (якщо це можливо) — які знання були отримані за останні 3-6 місяців та який об’єм інформації при цьому було оброблено та збережено?

Так, звісно. Вам типу сказати приблизну кількість файлів, тем чи дати пару прикладів ?

Кожен тул зі статті використовувався різну кількість часу та з різним фокусом, АІ буквально пару тижнів.

Саме прикладів якихось реальних тем, які ви далі використовуєте після їх вивчення. Наприклад якби програміст вивчив спрінг фреймворк з нуля до мідлевел.

Ок, завтра накидаю прикладів

Ось три приклади, які юзав вчора: drive.google.com/...​hYpK6sBUwk1jx?usp=sharing
— вчора забув, що таке рекурсія та підглянув у нотатку з самарі та прикладом
— готувався до співбесіди та спарсив декілька статтей СЕО і згенерував по ним самарі
— ось одна з великих нотаток по главам книжки зі статистикою (саммарі по розділу, темплейт зі Змістом + підвязка до корневої нотатки через GPT)

Ключовий коментар. Забути, що таке рекурсія програмісту, який її зрозумів і використав в декількох функціях — немислиме.

Схоже, ви поверхнево ознайомлюєтесь із різними темами і створюєте базу знань для можливості подальшого пошуку. Але про знання тут мова не йде.

Як на мене, причина в тому, що ключові активності навчання ви перекладаєте на AI.

«Схоже, ви поверхнево ознайомлюєтесь із різними темами і створюєте базу знань для можливості подальшого пошуку.» — саме так, ви праві. Я взагалі не претендую на компетентність у програмуванні, у мене дуже поверхневі знання.

Причина: на цьому етапі мені вистачає цих поверхневих зань, проте при потребі — я заглиблюся у цю тему і відповідно до таксономії Блума, буду активно практикувати ці знання. До тогож, завдяки цим поверхневим знанням — буде простіше набирати глибину.

завдяки цим поверхневим знанням — буде простіше набирати глибину.

Хммм, ну я б сильно посперечався тут що це допомагає. Поверхневі знання не затримуються в голові без нормального застосування — практики й синтезу. Толку якщо вони десь в нотатках, а ваш мозок про них забув. З таким підходом в мене вже є весь інтернет нотаток під рукою на відстані кількох запитів у гугл.

Це вже скоріше нагадує колекціонування вирізок з книг і газет коли процес колекціонування як такий стає самоціллю. Це може пахнути навіть неврозом якщо чесно.

Неможливо просто пошкрябати нігтем все все все знання в айті (та в будьякій області теж) скласти все в дерево якесь чи красивий граф, з думкою потім колись заглиблюватись. Це так не працює, в смислі освоєння знань справді щоб ними володіти. Поки ви таки почнете заглиблюватись, ви швидко зрозумієте що вже давно заплутались у тому графі :)

З іншого боку ви знатимете багато слів і фраз, якими можна навіяти певну компетенцію, грубо кажучи — навєшать лапши і створити враження експерта.

Підозрюю Арестовіч так і з’явився. Тобто в принципі я визнаю, що це може мати теж певну користь :)))

лише потрошки слона можна з’їсти, по кусочкам, засвоюючи кожну котлетку як слід, пропускаючи її через аналіз і синтез, тільки тоді буде компетенція в голові і фонтан глибинних зв’язків у голові. В голові, не в нотатках.

1) Написання самарі та відповідь на питання з таксономії — включають практику та синтез.

2) В статтях та особливо книгах є ключові поінти пошук яких може зайняти купу часу + часто знання містить ключові поінти з різних ресурсів, я вже не говорю про збереження власних кейсів, інфи з відео та від спілкування з іншими людьми.

3) У вас є інтернет забитий купою різного булшита, велечезної кількості статтей, відео та книг в яких купа води і які ще потрібно повторно знайти. + які містять фрагментарні знання, а не цілісні...

4) Далі в коменті іде набір необгрунтованих оцінок та хибних аналогій — тому сенсу відповідати не бачу.

Далі в коменті іде набір необгрунтованих оцінок та хибних аналогій — тому сенсу відповідати не бачу.

you are a bit judgy, and i feel some anti-me wibe ©

Я не намагаюсь критикувати, скоріше виражаю скептицизм

Різні люди і різним різне помагає

Написання самарі та відповідь на питання з таксономії — включають практику та синтез.

Так, в якомусь наноскопічному сенсі можливо. Тут треба б конкретний приклад. Бо розв’язати одне квадратне рівняння — не значить навчитись квадратні розв’язувати

В статтях та особливо книгах є ключові поінти пошук яких може зайняти купу часу + часто знання містить ключові поінти з різних ресурсів,

Це дуже поверхневе судження, знову ж як і поверхневе засвоєння будь чого. Це як мінімум каже мені що ви ніколи не читали книжку чи статтю двічі

Книжку чи статтю якусь можна і треба перечитувати десятки раз і кожен раз знайдеш там якийсь інший «ключовий момент»

У вас є інтернет забитий купою різного булшита

Так, як і будьяка бібліотека. Все що буде в нотатках — певна обмежена неповна проекція булшита в якусь обмежену систематизацію. І чим більший буде граф — тим більш він буде схожий на той же булшит. Просто поки він невеликий, а в голову все вміщається, це створює відчуття, що знайшов срібну кулю. Це омана і створює самовпевнених людей, які не відстрілюють

Людське знання не складеш у граф от і все, якби це було можливо, це зробили б ще тисячі років тому

Так, нотатки допомагають, так просунуті нотатки допомагають краще, але нотатки — не засвоєні знання

До речі крім таксономії блума є інші методи пізнання. А міняючи методи пізнання відкривається цілий новий всесвіт пізнання. Тому Сократ знав більше за всіх, але сказав: я знаю тільки те що нічого не знаю

До того ж, я взагалі не розумію чому ви фокусуєтеся на глибокому знанні ? Я взагалі не заперечую, що це важливо і я тільки за глибоке зануриння. Флоу, що я описав зокрема допомагають і глибоко занурюватися у тему.

У мене є приорітетні теми в яких я досить глибоко розбираюся, є менш приорітетні. Проте без загалального знання менш приорітетних напрямків — було б складніше вирішувати певні проблеми.

Приклад, допустимо ви — бек-енд розробник. Якщо ви взагалі не вдупляєте в загальних рисах, як працює маркетинг, продуктова аналітика, рісьорч та оцінка фіч — ви швидше за все працюватимете менш ефективно

Приклад, допустимо ви — бек-енд розробник. Якщо ви взагалі не вдупляєте в загальних рисах, як працює маркетинг, продуктова аналітика, рісьорч та оцінка фіч — ви швидше за все працюватимете менш ефективно

Мммм, ну без рекурсії я взагалі не працюватиму :)

Тому та рекурсія і зачепила, бо є речі які мастхев для програміста, а з подібним розсіяним фокусом пошкрябати все потрошки заради графа їх легко залишити на потім.

А рядовому гребцю навпаки, думати про вищеназване шкодить, для цього є інші люди яким за це платять

В тому й суть сучасного світу — specialize or die

Якщо мета бути X-, T- чи M-shaped то це похвально, але тоді заглиблюватись треба зразу а не колись потім. Про те й кажу

Я не розробник, я використовую програмування в основному для аналізу данних та ігор з різними API, тому я всього 1 раз використовував рекурсію про яку дізнався 2 тижні тому.

Ще разок, я двома руками за глибокі знання в приорітетних темах, але з загальним розумінням бізнесу в якому ти працюєш

Я не розробник, я використовую програмування в основному для роботи

Ну я так і зрозумів ще позавчора. І не сприймай якось погано, я не збираюсь ржать що ти не програміст, я наприклад бачу багато сенсу в усьому що ти пишеш

Але приклад з рекурсією мені каже що на AI в навчанні таки забагато надій. Я в принципі вже зрозумів що революції не відбулось ще позавчора.

Важливо розуміти межі таких технологій, чудес як у матриці не буває, це звісно круче за зошит чи конспект, але може на хвилину здатись що вау, можна утвердитись у відчутті що вау, а потім впасти від подсєчки про рекурсію якогось аноніма Sawyer. Наступного разу це може бути на інтерв’ю чи в розмові з CEO, а не на ДОУ :)

Ну і в принципі, я трохи ню-ортодокс, після нотаток і апок перейшов на зошит і олівець, мені так заходить краще набагато

так що в принципі я маю далеко не репрезентативний і не модний у gen Z погляд на речі типу навчання

Можна ігнорувати як похибку :)

Думаю тобі може буде цікаво погратися з питанням що більше: весь інтернет (включно з вікіпедією), всі бібліотеки світу чи все людське знання. Чи інтернет вміщує знання чи просто набір інформації

І розмір знань однієї людини і розмір її нотаток у контексті вище

Ключовий коментар. Забути, що таке рекурсія програмісту, який її зрозумів і використав в декількох функціях — немислиме.

Neo: I know kung-fu...
Morpheus: Show me...
Neo: Oops, give me a min, need to check my notes

1) Яку конкретно проблему вирішує, якщо ти відповіси на 30 секунд пізніше ?
2) Можете погуглити рісьорчі, які підтверджують, що конспектування і особливо написання самарі суттєво збільшують запам‘ятовуваність. Тому за рівних умов, людина, що писала нотатки швише за все відповість, в що не писала — піде гуглити і шукати у статтях, що забирає значно більше часу та ресурсів

1) Яку конкретно проблему вирішує, якщо ти відповіси на 30 секунд пізніше ?

Ну це і є межа між пілотом винищувача і людиною яка прочитала «F-16 за 24 години»

Один сяде й полетить, а іншому дадуть шолом з автографом

Десь це не критично, але тоді ви завжди позаду й програєте тим, хто спеціалізується.

Приклад банальний — на мітингу хтось скаже ідею вирішення чогось на 30 секунд швидше за вас

Це називають jack of all trades, master of none

конспектування і особливо написання самарі суттєво збільшують запам‘ятовуваність

З цим я не сперечаюсь, так роблять з часів винайдення воскових чи глиняних табличок ))

Я про те що треба заглиблюватись і засвоювати одразу як щось попало на очі, поки в голові свіже, а не потім колись

ви купили підписку на GPT, правильно ? щоб токен не експайрився

Так, але якщо не помиляюся, коли я починав використовувати — підписки не було. Вони наче дають дефолтно токенів на 20 баксів, а цього прям на дофіга може вистачити

такс, пройшло 4 години, ніби все налаштував і прочитав, передивився ютуб, дякую

Цікаво, як тобі перший досвід користування ? Зручно ? Сподіваюся, що зусилля окупляться)

Пиши, якщо будуть запитання — буду радим відповісти)

поки що відчуття, що обсідіан це частина пазлу, якої невистачало, використовував до цього Ноушн для нотаток, але зберігання в формі графу з тегами, фолдерами і зв"язками набагато зручніше і інтуітивніше

в цілому думки такі, що по суті рівень інтелекту він же айкью це часто здатність будувати подібні графи в голові і швидко по ним переходити, тобто якщо використовувати обсідіан, то це дасть змогу піднятись ще на декілька рівнів в глобальній абстракції графів, а значить буде більше ідей і швидше роздуми на різні теми

чатгпт поки не дає таких відчуттів, буду пробувати

про блум таксономію починаю ось читати

Це добре. Я теж з Ноушина на обсидіан переходив. Головне — не поспішати, адже я до цього всього приходив більше року — тому зразу мабуть важко буде до всього адаптуватися одразу, так і перегоріти можна.

ну ти недооцінюєш мій рівень запалу)

типу для мене коли щось таке прикольне приходить, то це норма просидіти 5годин поспіль, щоб у всьому розібратись, в мене на фокус і концентрацію баф завдяки рокам медитації

щодо інфи про таксономію, ти ж в статті кинув англійську, виглядає ніби нормально

Гаразд, тоді бажаю вдалого занурення. До речі, теж люблю медитацію)

Дуже цікава стаття. Спробую застосувати і для свого навчання

Дуже цікаво та корисно👍 Дякую🙌🏻

Цікава стаття, мені такий сетап не зайшов би тому що я не часто використовую Obsidian щоб вивчати щось нове, більше для того щоб не забувати те що вже вивчив.

В мене доволі хаотичний сетап у якому я навігую в основному через швидкий пошук по назві нотатку та його аліасам (аліаси це імба доречі, по ним навіть unlinked mentions шукаються), а далі по лінкам, беклінкам чи локальному графу якщо треба. При цьому я очікую що у кожному файлі не буде «води», а тільки важлива інформація у компактному форматі для швидкого сприйняття.

Найкраща порада яку я отримував це «note only things that surprise you»

1) аліаси — це дійсно цікава історія і крутий додатковий інструмент пошуку, але не вважаю їх імбою з пари причин:
— їх все-таки треба прописувати, а це час і зусилля
— вони стають значно менш зручними, коли в тебе дуже багато фалів. Ти починаєш губитися в кейвордах + забирає купу часу проклацування беклінки навіть з локальним графом + не бачиш «ситуації зверху»

Як на мене, їх варто комбінувати з фіксованим графом в якому просто орієнтуватися, адже всі елементи приєднані до певного місця, кольору та розміру і ти можеш в один клік знайти будь-який запис

2) Щодо розмитості, як на мене вона навпаки є плюсом і ось чому:

Я майже завжди пишу коротке самарі зверху доки, якщо його не вистачає — я шукаю інформацію вже в документі по кейвордам з саммарі, адже в протилежному випадку прийдеться знову рісьорчити.
Якщо інфи дуже багато, в мене буде самарі під кожен розділ і потім загальне самарі по доці.

Тому я за «Always notice things that surprise you, but don’t forget to leave more details below»)

ну, якщо ціль — пришвидшити ознайомлення з пачкою курсів «101» з різних речей типу «ремесло працівника корпо» то воно мабуть дійсно може спрацювати, особливо допоки подібні люди працюють з такими самими і комунікують теж

але будь-яке mastery навіть в тих самих скілах (про мову іншої групи, математику, моторні скіли і тп не беремо) схоже лімітовано нашою нейрологією і впертістю\упоротістю в його досягненні, це власне було відомо першопрохідцям генетики (Дарвін: I have always maintained that, excepting fools, men did not differ much in intellect, only in zeal and hard work.)
тобто — 10000 годин проведених практикуючи (звісно умовно, але порядок часу такий, будь то елемент руху в martial arts, іноземна мова, диплом вузу, «сенйорність» в якійсь області айти і тп)

Згадався цей відос
[The 4 things it takes to be an expert — YouTube](www.youtube.com/watch?v=5eW6Eagr9XA)

З таким флоу — однозначно не станеш експертом. Але:
— є загальні знання про бізнес та суміжні сфери, які можуть бути корисними для експертів у своїй ніші. Наприклад, базове розуміння маркетингу, бізнес-процесів та UI/UX дизайну для бек-енд розробника, краще розуміння бізнесу може підвищити якість рішень, що він приймає
— з ним можна отримати швидкий базовий оверв’ю певної теми і приорітизувати в що варто сильніше заглибитися
— ці всі тули стануть у пригоді для більш глибокого вивчення певної теми, в першу чергу Bloom’s та зетелькастен

вчитися в 13,7 раза швидше

і чому в мене відчуття що мене наябують?

цікава стаття, глянути тулзи є охота. Але звідки це 13,7 рази і чому не 42?

В статті йде мова про на 18% краще тям, на 20% краще сям. А от про на 1270% краще нема ніде нічого

Вже писав нижче, але продублюю.

«13,7» — це для клікбейту, гіперболізація та не круглі цифри зазвичай більше привертають увагу

Фактично щоб ви сюди зайшли та глянули на ці цікаві тулзи).

нуу я ще їх в принципі не глянув, і не клацнув, так що мімо

поганий маркетинг, буду тоді й надалі довіряти своєму відчуттю :)

Шкода, а я майже повірив у чудеса

Ваш вибір, але за клікбейтним маркетингом може стояти цілком крутий прод, як скажімо в цьому кейсі)

А тут ви дарма, все це тільки створює і плодить недовіру до інфи в інтернет, in the big picture

якщо він там справді стоїть, крутий прод, то я про це дізнаюсь дуже швидко — мені навіть турок в чебуречній розкаже, як він датасайентістом став, без клікбейт

Без інтернету наврядче стане, але ось з AI, Bloom’s та Zettelkasten в Obsidian — взагалі без проблем)

я помітив, виправив, я мав на увазі без клікбейт )

я про те що революційні речі продають самі себе, їм в принципі не треба клікбейт чи маркетинг, скоріше навпаки

айфон же купляють не томки що він x2 попередньої моделі, а тому що у персиків стілець мокне від «айфон останньої моделі» :P Досить лише виставити його на видне місце і спрямувати правильно світло в магазі

Ну таке, дякую в будьякому разі, цікаві підходи до навчання все одно

Тут я не зовсім погоджуся, адже:

Якщо коротко, є два ключових підходи до маркетингу:
— довга та затратна робота з брендом, і як результат можна отримати збільшенння об’ємів аудиторії, зменшення CPA та підвищення LTV (це якраз кейс айфону, що ти чудово описав: персиків стілець мокне від «айфон останньої моделі»)
— фокус на трігерах, клікбейті та первинних емоціях. Можливо він менш робочий, аніж брендовий шлях, але значно менш ресурсозатратний і теж робочий))

Рандомний приклад:
Bigo Live з місячним грос ревеню в 11 лямів лише на мобільних додатках, з вебом це буде десь +150 лямів в рік
drive.google.com/...​o_ahr9W4/view?usp=sharing

Ось їхня рекламка, важко назвати не клікбейтом)
www.facebook.com/...​105490069834719&sort_data[direction]=desc&sort_data[mode]=relevancy_monthly_grouped&search_type=page&media_type=all

Ну ок, скажу інакше, не сприймай тільки на себе, не мета критикувати роботу маркетологів тут, всім їсти треба

в 13,7 раз — це про революційно, щоб це не було. Це справжній дізрапшен, торнадо ефективності. Як пересісти з коняки в мерс.

На 18% краще — це маржинально краще для певної аудиторії, як пересісти з опеля у мерс.

Коли пишуть про на 18% краще а називають це в 13,7 раз заради клікбейта — то це найобка й черговий гайп, який стихне за місяць. І я забуду про тебе вже завтра грубо кажучи. І про обсідіан забуду. І ще й будуть казати погане через high expectation. Але будуть кліки й скачування звісно

Так ти може нагребеш спайк замовлень чи відвідувань, але щоб це було постійно — треба і найобувати так постійно, називаючи нереволюційне революційним, і платити за отримання нових користувачів

А таким підходом ти просто вбиваєш бренд і довіру в довгій перспективі. Грубо кажучи — якби я замовляв маркетинг для obsidian, я би не брехав про 13,7 раз, крім випадку коли б я хотів просто заскейлить його пошвидше, зірвати бабки й спихнути комусь мішок лайна під шумок гайпу AI

Якщо бренд і довга перспектива не мета — ок, це має теж право на життя, і я розумію цей підхід, принаймні це робота за яку платять, і так можна розкрутити щось, розпиляти якісь інвестиції там, швидко заскейлитись.

Одне слово тут приклад — Clubhouse, не певен що багато хто ще згадає навіть що це було ))

Це приблизно як на стероїдах вигравати змагання — зразу ти рвеш усіх, треба ще стероїдів, і за якийсь час замість перемог буде лише розплата і проблеми зі здоров’ям :)

Загалом, я не проти, просто мені не подобаються такі наябування, погоджусь що це персональне моє ставлення таки

Погоджуся з руйнуванням очікування — це дійсно може мати негативний вплив, але думаю, що воно окупається, адже вищий CTR + багато коментів на цю тему, які теж підіймають її в топ — як результат, 4к переглядів і чимало реально зацікавлених коментів)

До речі от в ікомерс клікбейт — я за, всіма руками)

Ну і чого я так розлого, бо вивіску може поміняти будь-яка компанія але не може поміняти людина

Якщо робиш клікбейт — ніколи не підписуй своїм ім’ям, бо наябувачів довго пам’ятають, а світ тісніший ніж здається

Підкараулять у падіку і дадуть під пєчєнь за витрачене життя на міскліки ?)

Нууу, хз, залежить від клікбейта. Я того й кажу щоб не сприймав на себе. Для статті на доу ок, для речей посерйозніше — не варто порочити своє ім’я заради замовника. Але це вже філософі.

Ну це хороший поінт, тут можу частково погодитися

А може стояти сайт шахраїв, які Трояна зашлють чи підпишуть на щось.,

О я чекав на Хількевіча) Це такій собі Кожаев навпаки (говноїд 80-го lvl).

Я впевнений, що Кожаєв незабаром прийде і скаже, що пора свалювати закордон))

О привіт, давно тебе не бачив

Мама дала посидіти в інтернет і ти зразу за своє?

Ахаха, ну звісно, не то шо еті свєжиє модниє люді типу тебе

А на якій мові написана ця стаття? І про що вона взагалі? Спробував читати, завис. Три підходи, три однакових результати.
Наче відкрив наукову статтю про математичні основи боротьби з якоюсь конкретною проблемою в конкретному виді електронних компонентів, не знаючи нічого ні про вищу математику ні про електроніку.

«Ця стаття буде про суб’єктивно найсоковитішу зв’язку: поєднання GPT, Zettelkasten в Obsidian та навчального фреймворку Таксономії Блума, завдяки яким можна вчитися у рази швидше та нічого не забувати»

1) В першому блоці інформація про ці інструменти та посилання на детальніше вивчення
2) В другому, як саме їх поєднувати для макс ефекту
3) В третьому, саммарі по двом першим пунктам

Буду вдячним, якщо деталізуєш, що саме не зрозуміло — я спробую це виправити

Усе не зрозуміло. Явно мені не вистачає понятійного апарату, щоб зрозуміти про що взагалі тут йдеться. Без поняття, що таке GPT, Zettelkasten, Obsidian, Таксономія Блума. Впереше бачу такі назви. Це щось для програмування чи засовування в свою голову?
І взагалі, не зрозумів 2/3 фраз в тексті. Тупо не знаю мови, на якій написана стаття.
І взагалі це не претензії. Стаття явно спеціалізована, для вузького кругу спеціалістів в якійсь конкретній царині. Вони мабуть зрозуміють. Просто з заголовку цього не видно.

почни з гпт, а далі у нього розпитай про все решта :)

Дякую.
Нажаль Ваша порада лише додала питань. Хто такий гпт? Як і де в нього можна щось запитати?

Дякую автору статті що поділився цікавим та сподіваюсь продуктивним методом навчання, використовуючи AI!
Погоджуюсь з коментаторами нижче, що було б цікаво ще подивитись фул відео як все це має працювати щоб це було більш наочно
Keep going!

Спасибі, Віка, якщо не помиляюся — ти перша людина, яка мені колись розповіла про Obsidian — тому можна вважати, що ти побічно вплинула на вихід цієї статті)

А якщо частину вивченого — забудете ? Проходите курс/читаєте книгу заново ?

Це якийсь новий тип хомячків
Не вмію вчитися

Дякую за детальний огляд свого процесу, і особливо за відоси, люблю такі статті. Вжиток ШІ для прокачки — геніальний.

Ну а тепер критичні запитання :)

1. Чи не складно? Дуже багато кроків, і прийняття рішень (Notion чи Обсидіан, сміття чи не сміття). Мені було б ліньки.

2. Чи довго існує система? Як воно живе on the long run?

3. Раджу «Save to Notion», куди кращий чим Notion Web Clipper, до того ж можна анотувати прямо на джерелі.

4. Схоже на те, що для вашого вжитку, Notion буде кращий за Обсидіан.

Т.к. як там основа — це бази даних, то можна робити скільки завгодно тем-каталогів (як і ручних, так і на посиланнях, так і автоматичних на тегах), і при цьому не мати ризику в них загубитись. Ось як такий app.screencast.com/ir6Lq8L7VAQSN

Крім того, зараз «комплексні» теми не дуже атомарні, що марнує користь від Цетелю.

За 3+ років з Цетелем, мої інтереси серйозно змінювались, і саме атомарність зараз дозволяє приносити користь чомусь старому — наприклад, нотаткам про продукт менеджменту, чи моїм старим імплементаціям різних графічних алгоритмів.

(Про зручність шаблонізації і не кажу).

===

Якщо вирішите робити відос чи огляд детальний, розкажіть більше про Text Generator — і яким чином він лінкує інші файли Обсидіану.

Спасибі за настільки детальний фідбек, приємно бачити такі коменти.

1) Загалом, я думаю, що досить складно, думаю, мені було простіше, адже я поступово впроваджував ці всі інструменти
— Сміття чи не сміття — просто, якщо я вагаюся чи варто додавати, іде в сміття, якщо не помиляюся, це називається «розумною достатністю» + я такий підхід взяв з GTD, якій є дуже популярним фреймворком для самоорганізації, думаю з часом ти просто починаєщ звикати
— Notion чи Обсидіан — я юзаю обидва. В Notion таскменеджмент, в обсідіан — значно зручніший Zettelkasten і більше кастомізації, що робить його зручним для зберігання інфи.

2) Зетелькастен в Обсідіан — десь близько 1.5 роки, таксономія та GPT — місяці два. Суб’єктивно, в лонг-ран зетелькастен в Обсидіан стає тільки кращим, адже ти все більше його кастумізуєш, все краще категоризуєш та все більше мотивації виникає коли ти дивишся на те на скільки багато в тебе знань))

3) Save to Notion чекну, якщо сподобається — додам у статтю

4) Я починав зетелькастен з Ноушина і вже пізніше переніс його в Обсидіан, адже він мені видається більш зручним. Ключові фактори — це graph view, в якому простіше шукати інформацію + ти бачиш «все зверху» і тобі стає простіше шукати нові ідеї + зараз з’явився Canvas, який я теж активно використовую + маркдаун більш адаптивний для форматування та зберігання

Щодо Text Generator: в папці з ним є темплейти, в одному з цих темплейтів я створив список всіх інуючих корневих сторінок, далі я прошу GPT проаналізувати контент сторінки та підібрати найбільш релевантний «тег», хоча по факту це лінка, на жаль він мене тільки так зрозумів))

```
Теги які потрібно використовувати: [[00 Analytics]], [[Statistics]], [[Experiments]], [[00 Product Management]], [[Email marketing]], [[Psychotherapy]], [[Philosophy]], [[Soft-Skills]], [[Creatives]], [[Programatic Ads]], [[User Acquisition]], [[SEM]], [[Body]], [[Finance and Investment]], [[Project Management]], [[Produсtivity]], [[SEO]], [[Produсtivity]], [[Email marketing]], [[Python]]
```

Обери один тег в Markdown форматі для {{title}} і напиши так:
— [[teg]]

Дякую, це просто геніально, неіронічно. Якщо будете писати ще — розкрийте це детальніше, дуже простий, але неочевидний лайфхак.

Спасибі, буде круто, якщо теж поділитесь своїм досвідом організації інформації, бо я так помітив, у вас теж є чимало досвіду та лайфхаків))

Гарна стаття, вважаю дуже доречним було б додатково оформити її у відео-мануал)

Спасибі, сподіваюся, ці знання вам допоможуть)

Щодо відео це вже друга пропозиція. Я подумаю над цим)

Якісне поєднання GPT, Zettelkasten в Obsidian та навчального фреймворку Таксономії Блума дійсно дозволяє зробити процес навчання більш продуктивним та результативним.
Дякую за Класну структуризацію інфи і зрозумілу подачу.
Рекомендую!!!!

кому не зайде Obsidian — спробуйте Logseq

Цікаво, ніколи не чув про Logseq. Можна коротко в чому його переваги у порівнянні з Obsidian ?

ем... то краще погуглити )) обзорів-порівнянь тьма
мені він зайшов субєктивно. от прям сидиш в ньому і кайф. Обсідіан чомусь підбішував. тим паче раніше коли було edit/view без «live-edit». в Logseq перегляд-редагування одразу.
але граф поки що печалька

Спробував Logseq нещодавно, намагаючись знайти достойну заміну Joplin. Але виявилось що це більше як журнал чи планувальник, аніж база знань як Obsidian. Тому не думаю, що його можна розглядати як пряму альтернативу.
Із схожого можу ще назвати Notesnook, наткнувся на нього також, коли шукав щось на зразок Joplin. Можливо комусь буде до вподоби.

не згоден )
це 1-в-1 Obsidian, тільки (поки що) граф попростіше — нема кольорів, фільтрів...

цю статтю б у Ютуб відосік на півгодини.... )

13,7

Типа как возраст вселенной? Чтобы шизоидам саморазвитие заходило получше?

«13,7» — це для клікбейту. Гіперболізація та не круглі цифри зазвичай більше привертають увагу

Как решаете проблему с галюцинациями при такой скорости обучения?

А ти харош)

Не вважаю їх проблемою, вони допомагають розвивати Zettelkasten)

Ага, особенно когда 90% новой информации — галюцинация сети. Офигенно помогает
У меня сын уже попал на такой кейс.

Сорі, але я не зрозумів, що ти маєш на увазі. Ти про те, що GPT може видавати вигадану інфу ?

«галюцинации сети» это термин, когда сеть придумывает правдоподобный бред в ответ на ваш вопрос.

Тепер я наче зрозумів тебе.

Дивись, для мене навчання — це звуження інтервалу невизначеності. Я розумію, що в результаті такого підходу до дослідження певної теми, траплятиметься булшит-інформація, проте з моїх спостережень її не багато + в перспективі ставатиме все менше, саме тому як на мене такий підхід окупається.

Це приблизно, як A/B тести в гуглі та стартапах, де перші беруть +99% довірчий інтервал, а другі 90-95%. Зрозуміло, що у других — значно вища ймовірність false positive результату, але й ціна помилки значно нижча.

Якщо в твоїй роботі дуже висока ціна помилки (наприклад лікар) — такий підхід явно не ок. Якщо ціна помилки не така висока і водночас дуже багато інформації — то цей підхід може стати у пригоді (наприклад, для продакт-менеджера, який не може бути фахівцем одразу в розробці, маркетингу, UI/UX дизайні, тестуванні, організації процесів і тд.)

А, ну тоесть нам пофигу на булшит. Ну тогда да, конечно.
В ИТ просто обычно не пофигу.
Цена ошибки продакта может быть поболее, чем у доктора. Просто вам пофигу, остальное маскировка.

Як я написав вище, в певних обставинах цей підхід — ок, адже швидкість компенсовуватиме ціну помилок, в певних кейсах ви матимете рацію, адже швидкість не компенсує ціну помилки.

Ця стаття буде більш корисною радше для людей з першої категорії. Проте, люди з другої категорії можуть відкинути GPT та взяти для себе зетелькастен чи таксономію, що якраз можуть сильно допомогти формувати глибокі та фундаментальні знання у певній області.

Можеш спробувати пошукати у зетелькастені, може десь там трохи завалялося)

Недавно почала використовувати Obsidian, суб’єктивно це найкращий менеджер нотаток, який мені доводилось бачити. Не знала, що в нього можна підтягнути ChatGPT і вперше почула про таксономію Блума.
Звучить як щось, що може дуже сильно забустити мій зателькастен, буду тестити. Дякую автору за класні інсайти та величезну роботу, обов’язково поділюсь фідбеком після тесту.

Підписатись на коментарі