Пошук роботи спеціалісту без досвіду під час кризи. Прості дієві поради

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

Вітання, мене звати Наталія Ковалівська, я працюю Head of HR and Recruitment у компанії OpsWorksCo. Назва посади натякає на досвід у сфері управління персоналом. Але мій досвід у роботі з людьми значно більший і глибший. Дослідження та побудова процесів із залученням людей — це моя мотивація до щоденної діяльності. Моя релігія — Людяність. Для мене людина — абсолютна цінність у житті та у бізнесі.

Отже, як досвідчена спеціалістка у сфері управління персоналом, ділюся досвідом та робочими (перевіреними на практиці) рекомендаціями. Відразу хочу сказати, на мою думку, не існує «єдиної книги», де написано, як нам працювати, які рішення приймати у кризу. Але досвід дає можливість обирати серед різних варіантів сценаріїв.

В ідеалі, досвід оберігає нас від граблів, на які ми наступаємо, але ідеального мало. Граблів багато — кожен набиває собі лоба, як може.

Ця стаття буде корисна молодим спеціалістам, які сьогодні у пошуку роботи та вічному пошуку себе. Також цей допис може бути цікавим моїм колегам зі сфери HR та менеджерам вищої ланки — аби краще розуміти, що відбувається на ринку праці в цілому.

Я — вчитель у минулому та майбутньому, тому ділитися досвідом з молодими спеціалістами для мене особливо цінно.

Почнемо зі знайомства з juniors

Про зміну на ринку праці чули всі. Гойдалки війни розгойдали бізнес і закрутили голови менеджерам, джунам та сеньйорам, випускникам і пенсіонерам — нам всім, одним словом. Але тримаймося, бо Перемога того варта.

Я теж у робочому процесі з колегами тримаю фокус на мотивацію утримання співробітників у компанії, при цьому менеджери ще балансують між «врятувати команду» та «розвивати бізнес». Якщо ви читаєте цю статтю, ви в курсі.

Цього тижня до нас прилетіло. Прилетіло на пошту кілька листів від молодих спеціалістів, які шукають роботу. Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.

Подібна практика популярна у деяких країнах, компаніях гігантах. Проте для нас це нетипово. Отже, ринок праці змінився круто і гойдатиме нас ще довго.

Знайомтесь, це Діма (текст надано мовою оригіналу, про помилки буде далі):

Якщо у вашій компанії є опублікована вакансія junior, швидше за все, що рекрутер компанії потрапляє під завали листів-рекомендацій з резюме від молодих спеціалістів.

Досвід — діло наживне, тому відразу кажемо «ТАК» джунам, які активно навідуються до рекрутерів. Так, ви все робите правильно. Проте якщо ви молодий спеціаліст, який мріє зробити кар’єру, досягнути успіху і стати героєм публікації на DOU про найдорожчий найм року, правило № 1 — вчимося поважати себе та інших і цінувати час. Перекладаю: писати без помилок і по суті.

Той, хто шукає, обов’язково знайде. Аби витрачати час на пошук роботи із користю для себе, зверніть увагу на розбір польотів від професіоналів у сфері управління персоналом.

Почнемо з нашого знайомого Діми. Дістали подвійні листочки й пишемо (почули голос свого улюбленого вчителя? ;)): всі тексти потрібно перевіряти на предмет граматичних помилок. Звичайно, IT-спеціалісти — не філологи, всі мають право на помилку і ми цінуємо ваші особисті кордони. Проте, люди, пишімо грамотно. Це дійсно гарно і привертає увагу. Особливо українською. Врешті решт, хочеш виділятися, пиши без помилок, стань першим серед своїх, хто пише «на жаль», «на щастя» окремо. До речі, саме так це і пишеться — окремо.

Запитайте у старого Google чи молодого AI, як правильно пишуться назви технологій, бо навіть у філолога болять очі від Cubernetez. Останнє слово я взяла з листа спеціаліста світчера.

Дізнаваймося більше про компанії

Почніть знайомство з ринком праці та компаніями, які вам цікаві. Знайомтесь, це Євгеній і він діловий!

Підхід Євгеній обрав хороший, але у нашій компанії вже дуже давно не було відкритої позиції для QA-спеціаліста. Вивчайте, кому і що ви пишете. Це стосується так само і рекрутерів, особливо молодих спеціалістів. Трохи дико виглядає, коли СТО компанії отримує пропозицію розглянути кандидатуру Junior DevOps Engineer, хоча СТО з гарним гумором зацінить.

До речі, коли вивчаєте інформацію про компанію, не полінуйтеся пошукати знайомих, які вже працювали/ працюють/ були на співбесіді у тій компанії. Використовуйте мережу знайомств.

Зв’язки вирішують все, хоч це принцип зі старого кіно. Проте звертатися за допомогою та порадою до знайомих під час пошуку роботи — рекомендовано. Насправді знайти інформацію про компанію, людей у компанії мало, треба ще уміло цим скористатися.

Сьогодні може здаватися, що не на часі розбиратися у цінностях, культурі та політиці компанії, аби гроші платили. Але досвід показує, що навіть заради грошей і навіть під час кризи не все можна терпіти.

Наш кандидат Євгеній кілька разів просить вибачення у своєму листі:

Перепрошувати не варто, адже навряд чи ви порушили етичні норми. Вибачення у такому листі може звучати як виправдання. Виграють цю битву сильні й впевнені у собі. Насправді більшість із цих сильних навчилися такими бути (або справляти враження), значить, і ви впораєтесь.

Плануйте час на активні дії щодо пошуку роботи, окремо приділяйте увагу навчанню та розвитку.

Євгеній над цим працює:

Зверніть увагу, краще відразу додавати сертифікат, а тим паче вказувати, які саме курси маються на увазі.

Якщо ви розіслали резюме у 100 компаній, але не отримали відповіді, сідайте і пишіть нове резюме: редагуйте, робіть правки, звертайтесь до спеціалістів за допомогою.

Уникайте єдинорога: посилання на музичний кліп для привернення уваги не працює. Складно вгадати, хто читатиме ваше резюме чи лист, але саме перший скринінг може спалити ваше резюме лише поглядом. Найчастіше скринінг резюме робить рекрутер, іноді — наймаючий менеджер. Якщо ви представник серйозної професії, любов до ТікТоку у пошуку роботи не допоможе.

Зверніть увагу на найпопулярніші вакансії. Звісно, розробнику простіше перейти у DevOps, ніж бухгалтеру у QA, але у цьому світі можна все. Коли знаєш свої можливості, грамотно поєднуєш їх з вимогами часу, можна знайти спосіб, як пролізти через вузьку воронку бази кандидатів.

Що по зарплатні

Будьте готові до низької зарплати. У складні часи економічної кризи та війни компанії можуть бути не в змозі пропонувати високі зарплати своїм співробітникам. Будьте готові до того, що ви зможете знайти роботу з низькою зарплатою.

Проте, з чогось треба починати. Почніть із розсилки резюме, прийняття реальності та готовності зустрітися з першим «ні».

Якщо ви молодий спеціаліст, який вже усвідомив реальність, наробив помилок, виправив ті помилки, зробив висновки, отримав кар’єрну консультацію, не зробив поки що нічого, але дуже хочете — ви обов’язково знайдете своє місце. Допоможе вам знання ринку праці, розвиток своїх навичок, спілкування з людьми та розвинуті софт-скіли.

Важливо також бути готовим до низької зарплати на старті (насправді, поняття низької зарплати досить відносне) та розглянути можливість волонтерства як альтернативний шлях для отримання досвіду та розвитку своїх навичок.

Підсумкові рекомендації

Підсумовуємо рекомендації з пошуку роботи спеціалістам без досвіду в умовах кризи:

  1. Зробіть хороше резюме, без помилок і фото на пляжі.
  2. Навчайтесь без упину.
  3. Використовуйте свої зв’язки та розширюйте свою мережу знайомств. Серед них є ваш майбутній колега чи працедавець.
  4. Будьте готові до того, що ви тимчасово не входите до списку молодих спеціалістів з доходом сто тисяч грошей.
  5. Розгляньте можливість волонтерства. Працювати за досвід — це як волонтерити на допомогу самому собі.

Бажаю успіхів у пошуку роботи молодим та досвідченим спеціалістам. Дімі та Євгенію надали безкоштовні кар’єрні консультації, сподіваємося, скоро вони знайдуть роботу.

Останній рік довів, що гумор — це українська психотерапія. Щоб підтримати усіх молодих спеціалістів, хто у пошуку роботи, ловіть жменьку гумору.

Досвідчені спеціалісти в управлінні персоналом помітили:

🙂 Якщо айтівець без досвіду знаходить роботу навесні 2023, це називається «містичним чудом».
🙂 Якщо ви відправили своє резюме відомій ІТ-компанії, але СЕО ще й досі не запросив вас на каву, змініть своє ім’я у резюме на ім’я самого СЕО.
🙂 Пошук роботи без досвіду може бути подібним до роботи археолога в пошуках динозавра: кажуть, щось було, існувало, але поки що не бачили...

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Мета статті — показати усі совкові «перли», якими володіє авторка статті.
Дивно чути такі перли від української вчительки.
1) «Я — училка у минулому та майбутньому, тому...»
Якщо авторка статті справді працювала вчителькою, — тоді чому вона так зневажає свій фах?
2) «Цього тижня до нас прилетіло. Прилетіло на пошту кілька листів...»
Це — явне бажання хайпанути на слові «прилетіло», на 10-му році війни...
3) «Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.»
Ця ностальгія дуже нагадує ностальгію тих, хто жив у часи совкової окупації: «а раніше ж як гарно було! Усі були бідні, проте — щасливі»...
4) Кацапські назви імен українців: «Діма», «Євгєній». Якщо рекрутерка — українка, — тоді чому вона працює з москвинами?
5) «Досвід — діло наживне...» — гарним замінником цій кацапській кальці буде «Досвід — набутна справа...».
6) Зневага до читачів, намагання підвищитись над ними (у стилі совкової вчительки):
6.1) «Перекладаю: писати без помилок і по суті.». Краще замінити на це: «Або ж, — писати без помилок і по суті».
6.2) «Дістали подвійні листочки й пишемо (почули голос свого улюбленого вчителя? ;))»
Що авторка статті цим хотіла сказати?
7) «Зарані прошу вибачення...» — публікувати незрозумілі слова від шукачів роботи, не пояснюючи їх змісту, — вважаю непрофесійним. В українській мові немає слова «зарані», а авторка статті не переклала його.
8) «Закінчені курси ...» - це кацапська калька. Українською мовою буде «Завершені курси»

Прилетіло на пошту кілька листів від молодих спеціалістів, які шукають роботу.
Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.
Будьте готові до низької зарплати.

Дуже шкідлива стаття, вашу компанію запам’ятають й будуть оминати.

118 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

2023: HRs Strike Back

Мета статті — показати усі совкові «перли», якими володіє авторка статті.
Дивно чути такі перли від української вчительки.
1) «Я — училка у минулому та майбутньому, тому...»
Якщо авторка статті справді працювала вчителькою, — тоді чому вона так зневажає свій фах?
2) «Цього тижня до нас прилетіло. Прилетіло на пошту кілька листів...»
Це — явне бажання хайпанути на слові «прилетіло», на 10-му році війни...
3) «Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.»
Ця ностальгія дуже нагадує ностальгію тих, хто жив у часи совкової окупації: «а раніше ж як гарно було! Усі були бідні, проте — щасливі»...
4) Кацапські назви імен українців: «Діма», «Євгєній». Якщо рекрутерка — українка, — тоді чому вона працює з москвинами?
5) «Досвід — діло наживне...» — гарним замінником цій кацапській кальці буде «Досвід — набутна справа...».
6) Зневага до читачів, намагання підвищитись над ними (у стилі совкової вчительки):
6.1) «Перекладаю: писати без помилок і по суті.». Краще замінити на це: «Або ж, — писати без помилок і по суті».
6.2) «Дістали подвійні листочки й пишемо (почули голос свого улюбленого вчителя? ;))»
Що авторка статті цим хотіла сказати?
7) «Зарані прошу вибачення...» — публікувати незрозумілі слова від шукачів роботи, не пояснюючи їх змісту, — вважаю непрофесійним. В українській мові немає слова «зарані», а авторка статті не переклала його.
8) «Закінчені курси ...» - це кацапська калька. Українською мовою буде «Завершені курси»

Сергію, дякую, цікаво читати ваш коментар.
До свого фаху я ставлюсь не лише із повагою, а ще і з любов’ю, чому і як називаю свою процесію- це тема окремого блогу напевно. Тлумачення окремих слів кожен читач може по-своєму, як на мене, ви трошки перебільшуєте щодо окремих метафор, але теж маєте право на власне бачення, як і я на своє.

Згідно коментарів та підтримки то більшість трактує саме критично ваші думки у тексті.

Це гарна можливість зробити висновки.

Хто боїться критики, той не виходить із думками на публіку- чи не так?
Мені цікаво читати коментарі. Деякі викликають посмішку, деякі здивування, інші повагу і інтерес до того, хто написав.
Критичні коментарі- а на ДОУ інших ну просто і не буває- для мене просто коментарі.

Ви зробили висновки з критики? Якщо так то які?

Коли ми відповідаємо критикам у коментарях, ми робимо це не для них. Ми робимо це для 85% тих, хто спостерігає і намагається зрозуміти, на чиєму він боці. Вони мовчать, але читають.
Висновок простий: працювати, уважно спостерігати за людьми та іх потребами, активно слухати, приймати іншу точку зору, як можливу та важливу. Продовжувати розвивати навичку безоціночного сприйняття. Це якщо коротко.

Коли ви відповідаєте критикам, — ви робите це спершу для себе, а не для читачів. Відповідаючи на критику, людина відкриває для себе нові можливості, нові погляди на її думку, пропозицію тощо.
Якщо ви працюєте рекрутеркою, з людьми, — як вас може не цікавити досліджувати інших людей, їхні думки?
Саме, коли вас критикують, — це вже добра тема для розмови з іншою людиною, щоб зрозуміти її позицію, її світосприйняття.
Людина, яка ховається від критики, — боїться інших людей, боїться відстоювати власну думку, власне бачення.

Можете для себе запитати у ChanGPT:
«Чим корисно для людини відповідати на критику, що спрямована на її адресу?»
Повторіть це саме питання для чату двічі-тричі, — й він вам підкаже 2-3 варіанти пояснень на це питання.

Критикувати статтю і критикувати мене- це різне, погодьтесь. Ми не знайомі, робити висновки про людину по одній статті для мене не припустимо. У нас можуть бути різні погляди на одне питання, це абсолютно нормально. Я уважно читаю коментарі і повірте, роблю висновки. Чи відмовляюсь я від своєї думки/позиціі? Ні, хоча десь звичайно формується новий погляд. Чому ви вирішили, що я не сприймаю критику я не знаю, та й це не тема для дискусіі для мене особисто.
Як ви визначаєте, що людина ховається від критики мені теж невідомо.
Щодо мене особисто, раз вам так хочеться, аби я тут сповідалась, то я прислуховуюсь до критики, особливо, коли це йде від людей, думка яких для мене важлива. Неможливо думку кожної людини врахувати і слідувати ій, бо де ж тоді особистість?
Тому дякую за вашу увагу до мене і моіх роздумів у статті. Я обдумаю ваші зауваження, але свою точку зору маю також.

Коли людина живе у совковій парадигмі світосприйняття, — тоді так, зрозуміло, що вона не буде визнавати власних помилок та нормально сприймати критику на свою адресу.

Для Вас це можливість, — зробіть крок назустріч новому, зізнайтесь для себе у своєму помилковому баченні світу, почніть чесно визнавати свої помилки (спершу — перед самою собою, а потім вже й публічно).

Хайпувати на темі війни — це гидко (ваші слова про «прилетіло»).

Зневажливо ставитись до фаху вчительки, — це гидко (це якраз притаманно совкам).

Просувати кацапські імена («Діма», «Євгєній») у вільній Україні — це гидко.

Як тільки вам почали вказувати на ваше бажання просувати ідею, що «працювати за безплатно — це чудово», — ви тут же тікаєте від відповіді, та кажете, наче ви не це хотіли сказати.

Ваш текст написано поверхнево, ні про що, з совковим хамством та зверхністю над читачами.

Ви тікаєте від прямих критичних запитань, — ви не любите визнавати власних помилок та ображаєтесь на критику (а це вже — більше дитяча, аніж доросла, позиція)

Гидко робити такі оцінки виключно по одній статті- ви мене не знаєте, вірно?
Це ваше бачення про хайп на війні, у мене про війну інше. Якщо ви так прочитали- ну що ж буває, хоча я прийму до уваги і подумаю, як би то уникати певних слів.
Я не тікаю від відповідей, я уважно читаю і думаю. Думати є над чим.
Читати вашу оцінку- мені гидко. Чесно.

А ви думаєте досвідченим фахівцям було приємно читати ваші шкідливі наративи про безоплатну роботу? (риторичне питання)

Ярославе, перечитуйте ще раз.
Як досвідчений фахівець досвідченому фахівцю- я вже тепер боюсь щось писати)), бо ж досвідчені люди читають рекомендаціі молодим спеціалістам, а вбачають у тексті для себе загрозу працювати безкоштовно.

зазвичай я добре володію словом, мені шкода, що єдине, що у цьому тексті ви помітили- це гидота ну і заклик працювати безкоштовно.

не переймайтесь. тут деякі персонажі можуть і до стовпа теє... як би це цензурно сказати... )

Дякую!
так, тут акули ще ті)) Ну нічого, хай насолоджуються люди.
Цікаво лиш, де вони стільки часу беруть!

Працюють віддалено то використовують час збережений з поїздок до офісу й назад додому.

Та я теж віддалено, але якось бракує часу, аби коменти клепати щохвилини. Треба переглянути мотивацію))

Коли я вчився у сьомому класі то досвідчені фахівці руйнували меморандум, щоб я міг комфортно працювати.

Це досить притаманно коли досвідчені фахівці дбають про початківців.

«спеціаліст без досвіду», "

розглянути можливість волонтерства як альтернативний шлях для отримання досвіду та розвитку своїх навичок

"
питання не риторичне: у вас все ок з навичками читання україномовних текстів? )))

Ще важливе: на ДОУ є редакція, яка власне ставить вимоги до текстів, обирає, що публікувати і висловлює побажання щодо редакціі. Так от ви ж не лише моєму тексту даєте оцінку, ви фразами «поверхнево» ставите оцінку редакціі. Ну ок, приймається. Я пишу нову статтю. Бо у мене є чим ділитися. До речі, не читайте те, що гидко, для чого?

зізнайтесь для себе у своєму помилковому баченні світу

я так розумію є єдино вірне «бачення світу»? ))

Мені про це мало що відоме, я тут рідко пишу.
Скажіть, будь ласка, чому моє/редакціі бачення світу, якщо воно відмінне від вашого, наприклад, не має права на існування?))

Діма і Євгеній? Можливо, краще Дмитро/Дмитрик і Євген/Євгенко?

Якщо він називає себе Деметріусом чи Юджином, то будь ласка. Але «Діма» — це спадщина радянської окупації.

«Діма» — це спадщина радянської окупації.

Институт кибернетики им. Глушкова тоже, его снести?

Це маніпуляція. Інститут кібернетики — це просто наукова установа. Я би скоріше порівняв радянську систему імен з кафедрою наукового комунізму. У випадку останньої відповідь однозначна: так, «снести».

Інститут кібернетики — це просто наукова установа.

А имя это просто имя

Ім’я несе в собі ідентичність. Дмитро, Євген, Володимир — це українська ідентичність. Дмітрій/Мітя, Євґєній, Владімір — російська ідентичність. Діма — це радянська ідентичність. Для класичної російської літератури XIX століття характерна форма «Мітя» (наприклад, «Отцы и дети» Івана Турґєнєва), а вже в радянській культурі з’являється «Діма» (наприклад, «Звёздный билет» Василія Аксьонова, або фільм «Чучело»). Для українців ці форми є нав’язаними через русифікацію та комуністичну диктатуру. Натомість у нас, українців, є воєвода Дмитро, що командував обороною Києва у 1240 році, а в сучасній українській літературі є «Дмитрик у Країні Синіх Троянд» Леоніда Сапожнікова.

Ну вот я русский и называю себя так, поэтому как сам человек называется так и другим его логично именовать

Так не працює.

Наприклад, назви селам дають сусіди.

Німців ви русскіє чому називаєте німцями, а не дойчами?
Просте китайське ім’я *** перекручуєте як Хуей?

Пять минут смеха заменяют ковригу хлеба© Незнайка на Луне

Глушков — рідкісний мудак.

Замполіт, комуніст і кацап, як і ти.

Нічого не робив, тільки гальмував розвиток.

Нічого не робив, тільки гальмував розвиток.

И ты разумеется читал его труды, можешь их оценить, да?

Не шановний пане, Ви хочаби історію української кібернетики почитали. Хоча для простоти копіюю текст з вікіпедії — «Отримані ученим математичні результати вивели його у ряд провідних алгебраїстів світу, оскільки ним була розв’язана узагальнена п’ята проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будова локально бікомпактних груп і алгебр Лі, що дало змогу значно розвинути теорію топологічних груп і топологічну алгебру в цілому. Ці високі (на той час) абстракції перетворилися на інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального світу, наприклад, плазмових потоків або спільної поведінки взаємодіючих об’єктів різної природи.» Якщо п’ята проблема Гільберта фігня то він як керівник створив Інститут Кібернетики України, який випустив цілу плеяду українських кібернетиків. Я мав честь навчатися в одного з його учнів — академіка НАН України, в галузі теорії програмування. Стосовно кацап і тд — то він вважав себе більше українцем і добре мову знав. Комуніст — смішно, тоді інших варіантів не було.

За іншими даними — крав і приписував собі результати українських науковців

мав честь навчатися в одного з його учнів — академіка НАН України

У Летичевского?

Редько Володимир Нікіфорович

Ну звичайно, він може оцінити труди кращого алгебраїста світу (ой слово яке) і винахідника першого в СРСР комп’ютера «МИР-1» це фігня.

а у вас в елексі там усі такі знатоки як ти — чи ти просто найкращий із кращих такий?

Елекс до цієї теми має мало стосунку.

Глушков до київських розробок має мало стосунку. Ну і він замполіт, а не науковець.

Не було тоді київських, новосибірських, московських розробок. Була радянська школа кібернетики. Подобається нам/Вам чи ні, люди жили в своїх реаліях. У Львівській Політехніці в радянські часи звісно всі були проукраїнські, і замполітів не було. Годі паплюжити нашу історію. Наразі інші виклики.

Стефан Банах радянський науковець?

Вашу історію буду паплюжити. Совкодрочери гірші за кагебістів.

Ось і з-за таких людей у нас війна. Львів, Закарпаття, Волинь — зрадники ділять на нашу і вашу історію. Я навіть боюся спитати про рівень сприйняття до Харкова чи Запоріжжя. Це останній пост-троля кормити не буду. П.С. Стефан Банах це взагалі з функціонального аналізу спеціаліст, класичний математик. Польський математик з під Кракова. Вчіть хоч свою львівську історію.

Ділимо адін народ, ділимо. Зрадники вашої совкової родіни. І поділимо.

Про соцзмагання чули? Згадана тут МИР (Машина Инженерных Расчетов) — це київська розробка, відома багатьом й створена в ті самі роки БЭСМ — московська, серія «Минск» — зрозуміло з назви... Колективи, що працювали над цими комп’ютерами, працювали незалежно один від одного власне тому, що потрібно потім визначити кращих, й в ті часи як спеціальна, так й науково-популярна література писала власне такими словами «розробка київських кібернетиків», «виріб московських дослідників»...

В інтерв’ю Бориса Малиновського саме про це і йдеться.

Але панові совкодрочерові поверхом вище чогось бракує, щоб його подивитися і зробити висновки.

Пане Сергію — на мої змістовну відповідь ми отримали коментар «за іншими даними». Навіть якщо би Глушков не створив жодного відкриття с алегбри, теорії автоматів і штучного інтелекту — він започаткував разом з однодумцями факультет кібернетики КНУ і Інститут Кібернетики. Зараз це називається менеджер. Тож не зважайте

Прийшов на все готове, розігнав існуючу команду, приписав собі досягнення.

А Ви особисто стояли і свічку держали? Знову таки популізм і узагальнення. Не цікаво навіть Вам опонувати.

Ви під час Голокосту особисто свічку тримали? Чи це популізм і узагальнення?

Послухайте інтерв’ю з розробником, може зрозумієте, що тоді там відбувалося. Є ще, але це добре для початку.

www.youtube.com/...​un0TYsv00&list=WL&index=2

Йой ютуб інтерв’ю на російський. То ж такий же замполіт і совкодрочер. Не шановний, Голокост до чого тут? Давайте все в кучу змішаємо. Успіхів в боротьбі з драконом, особливо якщо ви і є дракон.

Тобто Ви навіть не розумієте, з ким це інтерв’ю?

Ось Вам інтерв’ю українською

www.youtube.com/...​u51SOsG_4&list=WL&index=2

водить Мойсей євреїв 40-ий рік по пустелі. Тут підходить до нього Кожаєв, і питає: «і що, єгипетську освіту теж забути?»
just in case: і в першому, і в другому випадку застосувалась маніпуляція.

водить Мойсей євреїв 40-ий рік по пустелі.

Не, Кожаев говорит: пошёл в жопу, а я в Грузию

Кожаєв з металевою трубою у рукаві і ножем в кишені вже котрий рік торочить про «а я в Грузію»

Дмитро, Я запам’ятаю.
Насправді давайте тоді відмовимося від половини імен та коротких звернень. Ви серйозно бачите у цьому проблему?

Діма

Ну і норм.

Можливо, краще Дмитро/Дмитрик

Ні це торба, хіба що Дмитрику років з 5, і то є варіант отримати приліт з плювачки .
Дмитрик це не неформальна, а так звана пестлива форма імені.
Дмитро/Діма/Дмитрик

Діма — це така ж пестлива форма, тільки радянська. Нас просто привчили, що все радянське/російське — престижне, а українського треба соромитися.

Ну тоді наведіть мені неформальну/коротку/побутову форму Дмитра.
«Діма» має таке ж відношення до «Дмитрия», як і до «Дмитра»- чи тепер будемо всі слова випилювати, які однаково вимовляються с російським варіантом? Чи на період совка весь розвиток української мови зупинився і не відбувалося словотворення, в результаті якого могли одержати таку ж саму коротку форму?

Наведіть мені краще приклади з класичної української літератури, де персонажа називають «Діма». Це ім’я до української мови та її словотворення не має жодного відношення. А неформальну форму я вже навів: Дмитрик. Є також варіанти Митько, Дмитрусь. І не треба соромитися свого, українського. Хоча про що я сперечаюся з «Дмітрієм»?

Наведіть мені краще приклади з класичної української літератури, де персонажа називають «Діма».

А що в класичній російський є «Дима»? Слово з’явилося в радянські часи і хочеться чи ні, словотворення в цей період в обох мовах не припинялося і тепер просто переписати 70 років, бо вам так не подобається не вийде. Те що в українській немає якоїсь іншої неформальної форми, говорить про те, що вона і є в тому числі українською. І навряд чи вона б мала інший вигляд, якщо б і не було періоду совка для України, бо корені в імені однакові с російським варіантом. А відмітати все автоматом, якщо воно з’явилося тоді, це такий собі підхід.

А неформальну форму я вже навів: Дмитрик.

То Ви б називали 30+ річного Дмитра — Дмитриком, а Тараса Тарасиком на ритуальному процесі колективного поїдання піци в неробочий час? Бррр.

І не треба соромитися свого, українського

Воно давньогрецьке.

тепер просто переписати 70 років, бо вам так не подобається не вийде

Ви День Жовтневої революції теж святкуєте? А за пам’ятниками Леніну навертається скупа сльоза?

Він — так. Почитайте камєнти.

«Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка з 1923 року підійде? Звідти, наприклад:

— Я не жартую. Робить, так робить! Чого ж дурно час гаяти? Знаєте що? Ось давайте зараз подзвонимо їй! Коли нема дома, їдьмо! Тепер дев’ята година, Діма вже в постелі. Ввійдемо, одягнемо й гайда! Ну? Дзвонити?

Цікава знахідка, дякую! Я погортав, бачу, що там багато імен в російських формах, зокрема там є «Ваня», «Катя», «Костя», але в той же час є і «Панас Павлович». Щоб зрозуміти, чому так, мені треба прочитати твір. Коли прочитаю, відпишу.

Ще раджу звернути увагу, що Володимир Винниченко під час московсько-української війни 1917-22 років, бачив у москвинах «братів», та був «за адін нарот». Тому, такі московські імена в його творі, якби й не дивують

Дмитрик
Не дякуйте

Та навіть і не думав, Романчик.

Розмовні та зменшувальні форми: Димко́, Дми́трик, Дми́тронько, Дми́трочко, Дмитру́сь, Дмитру́ньо, Митько, Митя, Мітя, Діма, Дімон, Димок, Дима, Деман.

Це свідчить лише про те, що «Дмітрії», «Діми» і, прости Господи, «Дімони» навчилися редагувати Вікіпедію. Правда, не навчилися ставити посилання на джерела.

Ось ти і спалився, москалику.

Димінуїтив від «Роман» — це «Ромчик», або «Ромасик», але зовсім те те, що ти написав.

Мета: автоматизація звуків [л], [л’], навчати утворювати зменшувально-пестливі слова з суфіксами -к-, -ик, -чик, -чок, показати наслідки словоутворення (великий — малий).
Інші форми: Ромчик, Рома, Ромуля, Ромочка, Романчик, Ромул

Роман = Роман + чик, що відповідає твоїй наведені формі «Дмитрик».
Ромчик, це скорочена форма Рома + чик, так само як скорочена Діма + чик — Дімчик.

Димінуїтив від «Роман»

демінутив

Ось ти і спалився, москалику.

«Рома» по цій логікі теж москальське. Так що дійсно спалився.

«Рома» в нас ніколи не казали. Хіба у вас.

Зме́ншувальна фо́рма сло́ва, димінути́в, пестлива форма (лат. diminutivum) — форма слова, що вживається для передачі основного значення слова з відтінком зменшуваності або ніжності і близьких почуттів.

Де тут «де...»?

Fixed.

Було:

Розмовні та зменшувальні форми: Димко́, Дми́трик, Дми́тронько, Дми́трочко, Дмитру́сь, Дмитру́ньо, Митько, Митя, Мітя, Діма, Дімон, Димок, Дима, Деман.

Стало:

Розмовні та зменшувальні форми: Димко́, Дми́трик, Дми́тронько, Дми́трочко, Дмитру́сь, Дмитру́ньо, Митько́, Митя, Мітя [джерело?], Дімон [джерело?], Димок [джерело?], Дима [джерело?], Деман [джерело?]. Вживається також російська зменшувальна форма Діма, не притаманна українській мові. [2][3]

Посилання на саму сторінку.

Цирк на дроті. А іншим там джерела не потрібні? Ну зараз будемо фіксити по колу. Джерело в містечковій газеті сільського вісника з словами депутата за 11 рік це сильно- прямо авторитет серед мовознавців/лінгвістів ))

Людина з іменем Дмітрій це звісно авторитет

Прилетіло на пошту кілька листів від молодих спеціалістів, які шукають роботу.
Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.
Будьте готові до низької зарплати.

Дуже шкідлива стаття, вашу компанію запам’ятають й будуть оминати.

Дякую за коментар. Нічого шкідливого у статті не бачу. Так само як і здобуванні досвіду без оплати- у кожного свій шлях. Оплата- то не завжди про гроші. А щодо рівня зарплати у компаніі- при нагоді приходьте на співбесіду, зможете оцінити і вже робити висновки, а не припущення.

Ви вважаєте безоплатну роботу допустимою у індустрії, яка в даний момент має можливість оплачувати хоча б офіційну мінімальну зарплату, навіть хай це буде у форматі співпраці ФОП.

Ви наводите у статті приклад фахівця, можливо вигаданий приклад, який готовий працювати безоплатно, хоча вже має досвід й може цей час вкласти у вивчення англійської мови або ж покращення своїх технічних умінь.

Подібні наративи шкідливі для індустрії бо спонукають жадібних власників шукати схожих фахівців, а також подають шкідливий приклад всій індустрії.

А уявіть, що ваш теперішній-майбутній роботодавець прочитає вашу статтю й захоче найняти десяток фахівців на безоплатній основі й щоб ви їх регулярно змінювали при звільненні.

Відсутня оплата то відсутня відповідальність за виконану роботу.

100% Це навіть совком назвати важко. Всі хочуть жити як у Європі, але до працівників відноситись гірше ніж на скрєпних болотах. Чому людина має витрачати свій час, ресурси, гроші, щоб на них таких красивих безкоштовно працювати? Я навіть без досвіду не погоджувалася на роботу без грошей. Все ж таки розробники та тестувальники мають навчитись хоч трошки себе цінувати і бути, в якомусь сенсі, бізнесменами.

Я де написано, що людина повинна працювати безкоштовно?
Так дивно, як люди сприймають написане- викревлена реальність))

Якщо люди так сприймають то вам потрібно чітко висловлювати свої думки в тексті

Знову ви тікаєте від питання ваших читачів, знову перекручуєте факти.
Хто пише поверхнево та неоднозначно, — той і викривляє реальність.
Це ваші слова, з вашої статті:
«Ці листи наче з минулого, бо вже давно ми не отримували вхідні від кандидатів, які готові працювати без оплати, за досвід.»,
«Важливо також бути готовим до низької зарплати на старті (насправді, поняття низької зарплати досить відносне) та розглянути можливість волонтерства як альтернативний шлях для отримання досвіду та розвитку своїх навичок.»
Ви самі ж у своїй статті не кажете, що робота за безплатно — це погано.
Ні, ви якраз просуваєте цю ідею, — що волонтерство в комерційній компанії — це норма

Вважаю, що за час дорого коштує. Працювати варто за гроші, в ідеалі- за великі.
Прикладів знаю багато, зокрема, коли спеціалісти дійсно готові за досвід працювати, аби увійти у професію.

Ярославе, ну направду, ніхто не змушує- підкреслюю, тим паче, не мотивує працювати молодих чи досвідчених спеціалістів без оплати. Проте такі випадки я особисто знаю і не бачу нічого погано у тому.
Чорно-біле прочитання, там значно більше кольорів та відтінків. Проте ви маєте право на власну думку, тому дякую, що ділитесь.

Ви коли чуєте про безоплатну роботу то вважаєте це допустимим.

Я коли чую про безоплатну роботу то намагаюсь переконати фахівця шукати саме роботу з оплатою.

Безоплатним може бути волонтерство коли фахівець для здобуття досвіду й зв’язків пробує почати кар’єру з соціально-важливих безприбуткових проєктів

По-перше, покажіть де я робив припущення стосовно рівня оплати у компанії OpsWorks.

По-друге, я ціную свій час й в мене відсутнє розуміння навіщо приходити на співбесіду без конкретної мети працевлаштування.

По-третє, дізнаватись про рівень винагороди, умови та напрям проєкту потрібно до першої співбесіди (звісно є компанії, які вважають інакше).

Якщо нічого шкідливого у таких своїх думках ви не бачите, — так скажіть тоді вашому роботодавцю, що тепер, починаючи відсьогодні, ви будете працювати на його компанію безплатно.
Це ж не шкідливо, — ви самі так запевняєте.
То ж, будь ласка, дотримуйтесь ваших слів, — щоб не було ніяких подвійних стандартів

Сергій, ну от ви знову за рибу гроші.
У моєму тексті про роботу за досвід йшлось як одна (підкреслюю) із можливих (якщо це підходить людині) варіацій, яка дає можливість молодим спеціалістам здобути досвід. Це абсолютно не заклик працювати безкоштовно, де таке написано).

Що ж вас так особисто зачепило?

По-перше, ви не пояснювали цього у своїй статті (серед ваших читачів немає жодного телепата, який би вмів читати ваші думки).
По-друге, — це по-совковому, — пропонувати працювати за безплатно у комерційній (прибутковій) організації. Це вже не волонтерство, — це вже рабство якесь

Вам рабство не світить)))

Бачу, що ви не вмієте реагувати на критику, вести конструктивну розмову зі співрозмовником.
Через свою занижену самооцінку ви починаєте хамити співрозмовнику, який просто вказує на деякі ваші проколи у статті.
Така поведінка (невміння керувати власними емоціями, невизнання своїх помилок, образа співрозмовника, як відповідь на його доречну критику) властива дитині, а не дорослій людині.
Дуже дивно, що вам довірили роботу з людьми.
Бажаю вам змінюватись у кращий бік: ставати доброзичливою людиною, яка вміє визнавати свої помилки, вміє адекватно сприймати критику на свою адресу, яка позбувається совкового способу мислення.
Надалі не бачу смислу продовжувати розмову з вами

Сергію, а на що ви спираєтесь, коли робите таку оцінку про людину? Цікаво, бо я працюю з людьми дуже багато років, але ось не берусь оцінювати.
За побажання дякую, я доброзичлива людина і сподіваюсь, матиму можливість ставати ще більш доброзичливою і ділитися добром.

До речі, мені не тільки довірили роботу із людьми, я цю роботу вже багато років дуже добре виконую).

Рассказываю как быть джуниорам
— не подавайтесь на вакансии джуниоров, вообще, совсем, никогда! На Джуна сейчас толпы ломятся и там дичайшая эксплуатация
— но как же быть? Делаем какой-то проект «для себя», остальной опыт выдумываем и идем уже на мидла.
— да, в резюме допустимо врать, если враньё нельзя проверить
— клушам хрю -хрю нужно понравится. Не клуш мало, как любых профессионалов и они занимаются дядями типа меня.
— не идём в конторы кидающие на зарплату, или соковыжималки. На остальное пофиг: ваша задача не гавкая получить опыт и тихо свалить в другое место дописав ещё пол года стада в резюме
— да, нужно постоянно учиться, тут мадам права

Так непрофесійно називати людей відмінних, від вашої, спеціальностей різними «хрюшами». Досить гучно про вас, як особистість. Вибачте, але так бачу

Досить гучно про вас, як особистість.

Мадам может меня степашкой назвать — не обижаюсь. И потом, почему Хрюша это плохо?

Я запам’ятаю!)

Я состою в клубе любителей хрюш. Попадаются очень симпатичные свинки и кабанчики, весёлые, общительные

Клас, мені подобаються люди із почуттям гумору! Гумор робить наше життя легшим

Какой юмор? Их люди дома держат, животные — компаньоны. Только мини свинки

Ви ж кличете людей відмінних, від вашої, спеціальностей «ресурсами»?

Давайте глянемо на визначення: ЛЮДСЬКІ́ РЕСУ́РСИ — сукупність людей з їхніми фізичними і розумовими здібностями та відповідним трудовим потенціалом (як фактор економічного розвитку).
Для мене Люди- це безцінно. Так, на роботі я займаюсь управлінням персоналом, як ресурсом. Ось так це називається-Human resources, що поробиш.

Ну тут цю назву HR українізували.

остальной опыт выдумываем и идем уже на мидла

— Побьют! — горько сказал Воробьянинов.

Вова, ну так себе план — может лучшее из доступного, но точно не зе бест: Св.Жира и Св.Гитлаб очень быстро покажут, насколько ванаби-мидл и правда мидл — относительно других несчастных на шлюпке, и может очень больно закончиться для филейных частей (довольно много видел таких кейсов прямо-сейчас). Тем более очереди из мидлОв на позицию, тоже ждать не приходится как бе.

Ой, я тебя прошу. В оутсорсинге на позиции мидла иногда нужно просто не очень вредить

а на индор-продукте?:)

— но как же быть? Делаем какой-то проект «для себя», остальной опыт выдумываем и идем уже на мидла.

Таке враження, що багато кандидатів-«сіньорів» також вже користуються твоєю порадою ))
Причому не тільки українці

Ця стаття буде корисна молодим спеціалістам, які сьогодні у пошуку роботи та вічному пошуку себе.

Що це значить?

Я — училка у минулому та майбутньому, тому ділитися досвідом з молодими спеціалістами для мене особливо цінно.

Чому ви вжили таку зневажливу форму?

Ярославе, це ваша оцінка, у мене інша, моя. Щодо вчителя- дійсно, чого це я, виправила, дякую!

А що саме я оцінив у своєму коментарі? І яка ваша оцінка?

Варто додати посилання на компанію у тему OpsWorks

Підписатись на коментарі