Playboy, чайник та латина

Що спільного може бути у дівчини з обкладинки Playboy, 3D-моделі чайника, та нісенітниці латиною? До чого тут jpeg та Пентагон? Давайте розбиратись.

Приблизно два роки тому мені довелось попрацювати над декількома модулями програми, які вимагали від компʼютера «побачити картинку», розпізнати на ній обʼєкти, як це робимо ми, люди. Тож я почав вивчати документації до OpenCV, бібліотеки, що дозволяла це. Бібліотека народилась «в стінах». Ну, майже, адже розробка велась силами підрозділів з різних континентів Intel, відомої технологічної компанії, тож я був здивований, коли побачив в офіційній документації дівчину з оголеним плечем й виразним поглядом. Якось це було не серйозно. Уявіть мій подив, коли я зрозумів, що багато матеріалів на тему обробки зображень містили цю саму світлину. Хто вона, ця дівчина з документації?

Її імʼя Лена Седерберґ, а саме це фото всі просто звуть «Лена». 1972 року 21-річна Лена стає «Міс Листопад» для Playboy. Приблизно через півроку по тому копія журналу потрапляє до Інституту Обробки Сигналів та Зображень, Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California’s Signal and Image Processing Institute). Там Александр Савчук (Alexander Sawchuk) та його команда закінчують роботу над новим алгоритмом стиснення — математична магія, що зробить розмір «важких» зображень стерпним. Вони саме знаходяться у пошуку для демонстрації нового алгоритму стиснення. Кольори та текстури на фото якраз доволі складні, тож вони відривають верхню третину сторінки та оцифровують її.

Чому сканували саме верхню третина развороту? Бо повний разворот дещо пікантний 🙃

Алгоритм, що розробила команда — ляже в основу формату зображень jpeg. Якщо ви вперше чуєте цю назву, просто знайте — більшість веб-сайтів, мемів чи зображень на ваших смартфонах та компʼютерах представлені саме у цьому форматі. І мають певний звʼязок з еротикою та Playboy. Доречі, інженери не питали дозволу на використання зображення у Playboy.

Додамо ще трохи «перцю» до історії. Розробка алгоритму велась на замовлення Пентагону задля прабатька сучасного Інтернету — ARPANET. Тож хтось сканував випуск Плейбоя за гроші Пентагону, поки ми з вами своє робимо.

Отож, повернемось до нашої історії. Інженери поспішали, а тогочасні сканери мали важкий характер, тож відскановане зображення вийшло дещо витягнутим. На конференції, команда роздавала всім бажаючим фото, аби ті могли порівняти власні алгоритми відносно розробки Університету. Початок покладено, Лена стає популярною серед інженерів. І навіть, коли сканери стали доступнішими й кращими, більшість інженерів продовжують використовувати це саме зображення для тестів. Їй присвячують сайти й навіть поеми. У 1997 році Лену запросять на інженерну конференцію в Бостоні, де вона роздаватиме автографи. Саме тут їй вручать настінний годинник з написом «Перша Леді Інтернету».

І майже 20 років після випуску цього накладу в Playboy ніхто не знатиме про популярність Лени і про неліцензійне використання фото. 1991 року журнал Optical Engineering поставить цей самий «шматочок» Лени на обгортку. Playboy вимагає узгодження будь-якого використання їх власності, але редактор журналу домовиться щодо саме цієї світлини.

Парадоксально чи ні, але ця світлина стане вагомим вкладом у розвиток обробки зображень. Багато інженерів висловлюються щодо заміни Лени, адже сучасна апаратура дозволяє робити ще більш технічно складні знімки. Але, навіть, не це найбільша проблема знімку. Багато жінок-інженерів критикують це фото за навʼязування стандартів жіночої краси. Редакторка Санні Беінс вважає, що жінки-науковці відчувають себе ізольованими в середовищі, де переважають чоловіки, через такі прояви. Саму тому Беінс вимагала від публікацій, що проходять через її руки, використовувати коректні зображення в якості ілюстрацій. Але, незважаючи на цю та іншу критику, зображення й досі можна зустріти у публікаціях та багатьох навчальних статтях в Інтернеті.

Протести серед небайдужих та науковців тривають і зараз. У 2013 році професорка математики з UCLA Діанна Ніделл разом з колегою викупили права на використання фото Фабіо Ланзоні. Тож їх наукова праця з обробки зображень мала свою унікальну версію Лени.

Хіба не красень? 😉

Окей, про jpeg, Пентагон, Плейбой та сексизм наче зрозуміло. А до чого ж тут чайники та латина? Фото Лени стали базовим тестовим зразком у сфері обробки зображень. Але такі тестові матеріали існують і в інших сферах. Дизайнери та розробники під час створення графічного інтерфейсу програм чи сайтів мають якось перевіряти вигляд тексту та поведінку програми. Тож в ролі «текстової Лени» (ну або ж Фабіо 🙂) виступає текст lorem ipsum. Це уривок тексту «De finibus bonorum et malorum», написаного Цицероном, де певні слова були змінені, прибрані чи додані. Також це текст використовується в типографії, звідки він і прийшов у світ програмного забезпечення.

Що по чайнику? Мова йде про «чайник з Юти», або ж чайник Ньюелла. Мартін Ньюел був одним з перших фахівців у сфері компʼютерної графіки. У 1975 році йому було потрібно змоделювати 3D обʼєкт для тестів. Його жінка запропонувала відтворити їх чайний сервіз, адже вони саме чаювали в цей момент. З часом цей сервіз стане «3D Леною», його використовуватимуть задля тестів різних алгоритмів 3D-графіки.

Якщо вам хочеться дізнатись більше деталей про історію Лени, раджу звернутись до джерел, використаних при створенні статті. Також існує невеликий документальний фільм «Losing Lena».

Джерела

File:Lenna (test image).png / Wikipedia

Finding Lena Forsen / Wired

PROFESSIONAL COMMUNICATION SOCIETY, May/June, 2001

Efficient Learning-based Image Enhancement / IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence

Lore Ipsum / Wikipedia