Типи контрактів в аутсорсингу

Вітаю спільното!
В рамках освітньої ініціативи, а також для наповнення мережі україномовним контентом, вирішив записати невеликий ролик про таку важливу частину аутсорсингу як типи контрактів.
Поділився тими типами контрактів з якими стикався особисто і/або чув від знайомих. Можливі певні варіації, так як майже кожна угода в тій чи іншій мірі є унікальною і часто являє собою мікс/гібрид декількох типів.

Важливість сейлзів, менеджменту і керівництву розрізняти різні види договорів очевидна бо це їх прямі обов’язки і хліб.

АЛЕ чому важливо розрізняти різні види контрактів, на які вас наймають, звичайному ІТшнику?

Тому що в залежності від типу контракту ваші обов’язки, менеджмент, термін роботи та навіть компенсація можуть суттєво варіюватись від одного до іншого типу договору.
Отримуючи більше інформації на співбесіді та правильно аналізуючи її, ви зможете більш адекватно приймати рішення про офер та шукати саме те, що потрібно персонально вам.

Коротенько, про що розказав:

1. Time and Material (T&M):
Класичний продаж відпрацьованих годин працівником.

Плюси:
— Більша гнучкість у коригуванні обсягу та вимог проекту.
— Простіше розпочати проект швидко, оскільки немає необхідності заздалегідь узгоджувати фіксований обсяг.
— Підходить для проектів із мінливими або невизначеними вимогами.

Мінуси:
— Менш передбачувані витрати та терміни( хоча аутсорсера, скоріше, плюс ).
— Вимагає більшого залучення клієнта до відстеження та управління проектом.
— Вищий ризик перевищення бюджету, якщо проектом не керують належним чином.

Рекомендації:
Вибирайте T&M для проектів із невизначеними або мінливими вимогами, або коли обсяг проекту не чітко визначений.

2. Dedicated Team
Аутсорсер надає команду професіоналів, яка працює на проекті клієнта. Клієнт зберігає повний контроль над навантаженням, пріоритетами та управлінням команди.
Як правило, віртуальне розширення існуючої команди замовника за рахунок людей аутсорсера.

Плюси:
— Високий рівень контролю замовником над командою та проектом( може бути мінусом для аутсорсера, якщо є бажання продавати джунів по ціні сініорів )
— Розмір команди легко масштабується.
-Краще збереження знань і глибше розуміння бізнесу клієнта.

Мінуси:
— Вимагає значної участі клієнта в управлінні командою та розподілі ресурсів.
— Триваліший час нарощування, щоб зібрати правильну команду, так як замовник, як правило, приймає участь в процесі інтерв’ю і відсіює частину кандидатів.
— Більша відповідальність клієнта для забезпечення ефективності та продуктивності команди.

Рекомендації:
Замовник може захотіти обрати модель виділеної команди, якщо потрібен високий рівень контролю над проектом, довгострокова взаємодія та можливість збільшення чи зменшення ресурсів.

3. Fixed-Price (FP):
Виконання проекту за попередньо погодженими умовами, бюджетом, вимогами, сроками.
Структура оплати часто базується на етапах.

Плюси:
— Чітка та передбачувана вартість і терміни.
— Менша участь клієнта в щоденному управлінні проектом.
— Аутсорсер бере на себе більше ризику та відповідальності за виконання проекту( плюс для клієнта, мінус для аутсорсера ).

Мінуси:
— Менша гнучкість у зміні обсягу та вимог проекту( плюс для аутсорсера, мінус для клієнта ).
— Може призвести до вищих початкових оцінок проекту для врахування потенційних ризиків.
— Суворе дотримання визначеного обсягу може обмежити креативність та інновації.

Рекомендації:
Обирайте FP для чітко визначених проектів із чітким обсягом і вимогами, а також коли вам потрібні передбачувані витрати та часові рамки.

4. Managed Services (MS):
У моделі керованих послуг постачальник бере на себе повну відповідальність за надання певного набору ІТ-функцій або послуг, часто згідно з угодою про рівень обслуговування (SLA). Постачальник керує всім процесом, включаючи ресурси, інструменти та інфраструктуру.
Якщо в двох словах: це сервіс на вимогу, оплата за час/обсяг виконаних робіт.

Плюси:
— Постачальник бере на себе відповідальність за надання послуг і дотримання SLA( Service Level Agreement ).
— Дозволяє клієнту зосередитися на основній бізнес-діяльності, без необхідності тягнути власний ІТ відділ.

Мінуси:
— Менший контроль над ресурсами та процесами постачальника.
— Обмежена гнучкість у налаштуванні послуг.
— Потенційне блокування постачальника, якщо змінити постачальника важко, так званий вендор-лок.

Рекомендації:
Пропонуйте замовнику таку модель співпраці, якщо він хочете передати певні ІТ-функції чи послуги на аутсорсинг і зосередитися на своїй основній бізнес-діяльності, забезпечуючи незмінний рівень якості послуг.

5. Retainer Model:
У моделі Retainer клієнт погоджується сплачувати фіксовану щомісячну плату постачальнику за попередньо визначений набір послуг. Ця модель підходить для довгострокових відносин, гарантуючи, що постачальник готовий забезпечити постійну підтримку та обслуговування.
Дуже схоже на MS але на базі щомісячної фіксованої плати, а не по факту виконаних робіт.

Плюси:
— Прогнозовані витрати та довгострокове планування бюджету.
— Надання постійної підтримку, обслуговування, сервісу від виконавця.
— Забезпечує гнучкість для налаштування обсягу роботи.

Мінуси:
— Менше контролю над окремими частинами роботи в рамках угоди.
— Може призвести до недостатнього використання ресурсів аутсорсера, якщо обсяг не визначено чітко або є можливості автоматизації роботи. Величезний + для аутсорсера, так як грамотне налаштування процесів, може забезпечити ситуацію, коли все працює з вашим мінімальним втручанням, а гроші так само «капають» за підписку на ваші послуги.
В той же час, аутсорсер може вийти в суттєвий мінус, якщо неправильно організує роботу.

Рекомендації:
Пропонуйте клієнту модель Retainer для довгострокових відносин, коли необхідна постійна підтримка та обслуговування.
Ця модель працює найкраще, коли ви чітко розумієте необхідні послуги та можете забезпечити ефективне використання ресурсів.

6. Outcome-based Model:
Виконавець отримує винагороду на основі досягнення заздалегідь визначених вимірюваних результатів або ключових показників ефективності (KPI). Ця модель розроблена для узгодження інтересів постачальника з бізнес-цілями клієнта.
ВАРІАЦІЯ цього типу контракту може виглядати як створення продукту для стартапу за певний % акцій компанії.

Плюси:
— Сильний фокус на досягненні вимірюваних результатів.
— Компенсація постачальника прив’язана до успіху проекту, стимулюючи продуктивність.
— Заохочує інновації та ефективність постачальника.
— Потенційно найбільший прибуток саме за такими видами контрактів.

Мінуси:
— Не гарантовані результати, дуже великі ризики.
— Вимагає чіткого визначення результатів і KPI.
— Може призвести до короткострокового фокусування, якщо визначені результати не збалансовані.
— Ризик неузгодженості цілей, якщо результати не чітко визначені або якщо постачальник намагається максимізувати компенсацію за рахунок інших аспектів.

Рекомендації:
Ризикована модель, яка є найбільш прийнятною, коли успіх проекту можна визначити кількісно та безпосередньо пов’язати з продуктивністю команди виконавця.

Детальніше по це, а також ще декілька цікавих тем у моєму свіжому випуску:<

00:00 — Початок, для кого це відео
01:56 — Time and Materials
06:21 — Dedicated team
10:16 — Байка про недобросовістного аутсорсера
11:22 — Fixed Price
16:32 — Managed Services
19:25 — Retainer Model
21:22 — Outcome-based Model
26:33 — Потенційно найбільш вигідні моделі контрактів для Аутсорсера
28:13 — Потенційно найбільш вигідні моделі для Замовника
29:34 — Чому менеджменту варто знати які існують типи контрактів і періодично їх переглядати