Як ми облажалися. Історія помилок українського застосунку з топу найкращих

Зазвичай я розповідаю історії успіху проєкту «Давай займемось текстом», бо він моя дитина. Він росте, розвивається, про нього говорять ЗМІ, у нас збільшується команда, ми в рейтингах та топах. Це все чудово. Але ми всі звичайні люди й нам властиве все людське. Зараз розповім, що в нас пішло не так під час роботи над однойменним застосунком, що призначений закохувати в українську мову.

1. Доступність 🤦‍♂️

Це вийшло випадково. Ми навіть не помітили. Але в якийсь момент з’ясувалося, що в нас у команді всі люди добре бачать та добре чують. Ми це звикли мати за даність і нікому навіть не спало на думку, що така ситуація не у всіх. У застосунку це не передбачили. Наразі ним не можуть повноцінно користуватися люди, що погано бачать та чують. Тут нам дуже соромно.

Ми додали низку заходів, що зроблять застосунок доступним для всіх, у чергу на виконання. Але черга в нас довга, а команда маленька. Застосунок буде доступним — і ми просимо всіх дочекатися. Питання тільки, коли ми це встигнемо зробити. Бо завалені роботою під зав’язку і трохи більше.

До речі, якщо ви знаєте якусь організацію, яка готова профінансувати адаптацію застосунку для людей із вадами зору та слуху, будь ласка, познайомте нас. Це допоможе прискоритися.

2. Кількість реклами📣

Як я вже писала вище, ми — звичайні люди. Народилися у звичайних сім’ях, а потім росли, багато вчилися та багато працювали. Застосунок — це результат зусиль, навичок та знань. Нас ніхто не фінансує. Зробити щось соціально важливе без грошей складно, еге ж?

Коли ми починали працювати на застосунком, то чітко розуміли дві речі:

1. Застосунок має бути для всіх українців. Незалежно від рівня доходів. 💛💙

2. Він має бути життєздатним та заробляти сам на себе. 🛠💰

Ми прийшли до моделі Freemium. Це як YouTube, коли всі можуть користуватися безкоштовно з переглядом реклами. Або, за бажанням, користувачі можуть придбати преміум. У таким спосіб витрати на розробку та підтримку застосунку покриваються або за рахунок реклами, або за гроші, отримані від продажу преміум-акаунтів. Отже досягаються і соціальні цілі, і бізнесові.

І тут нас підвів брак досвіду. У перших трьох версіях застосунку ми неправильно розрахували кількість реклами. Спочатку це було непомітно для пересічних користувачів (див. наступний пункт, чому), а потім на нас полилися скарги.

Був такий старий анекдот:

— Чому ви не рятували дружину, коли вона тонула?

— А я знав, що треба рятувати? Волала, як завжди.

Якщо твоя робота хоча б якимось боком пов’язана з рекламою, то до скарг на неї звикаєш швидко. Люди хотіли б, щоб її взагалі не було. Ми б теж так хотіли, але наразі реклама — це відповідь на питання «де брати гроші». Тому скарги ми маркували як звичайні, пояснювати користувачам, що це саме завдяки рекламі застосунок взагалі є. Так, ми знаємо, що вона трохи дратує. Але ж вона покриває витрати. Робить усе можливим і для нас, і для вас. Дякуємо за розуміння.

Когось нам вдавалося переконати в доцільності реклами, хтось продовжував сердитися. Коли на аналітиці ми побачили загальний спад активності, то зрозуміли, що скаргам на рекламу треба було надати вищий пріоритет та більше уваги. Треба було раніше. Уже пізно. Тепер буде складно.

Фінансове виживання застосунку в умовах війні — це вже й так задача із зірочкою. Кошти від реклами давно були розплановані на покриття витрат. І ми бачили, що цих фінансів бракувало. Тепер, замість того, щоб думати, де знайти ще трошки грошей, потрібно було, як кажуть у Львові, алярмово вирішувати питання з надмірною кількістю реклами.

Ми додатково протестували застосунок та зробили нові розрахунки: так, реклами дійсно забагато. Добре, що користувачі оперативно нам це підказали. Чи зможемо ми скоротити її кількість? Так, але, по-перше, цю задачу треба втиснути в найближчий реліз. Для цього доведеться посунути абсолютно всі плани та змінити всі графіки. Складно, але можливо. По-друге, якщо коштів від реклами нам і так бракувало, то як тепер обійтися, якщо їх стане ще менше? І ми знайшли рішення. Машинки!

Ми придумали додати дещо новеньке до гри «Врум-врум» — з технічної точки зору, це найскладніша з наявних. Не треба було створювати новий функціонал із нуля, радше витискати більше з того, що вже є. До стандартної безплатної автівки ми додали ще три з різними якостями, що дозволяють користувачам здобути нові враження від гри. Додаткові машинками ми зробили платними, щоб компенсувати недоотримані з реклами кошти. Придбати ці автівки можна за вогірки: це наша ігрова валюта. Вогірки, своєю чергою, можна як купити за гривні, так і здобути у якості приза за досягнення в усіх іграх та курсах. Тож у результаті вийшло, що автівки можна як миттєво отримати за реальні гроші, так і заробити сумлінним виконанням завдань. Справедливо? Ми гадаємо, що так.

Було непросто. Хоча й із затримкою в часі та певними накладками в робочому процесі, але нам вдалося в стислі терміни виявити проблему, придумати та втілити в життя рішення. На сьогодні в застосунку вже вдвічі менше реклами та в чотири рази більше машинок. І головне: ми зберегли вірність своїм як соціальним, так і бізнесовим цілям. Бонус: прокачали креативність та оперативне управління.

3. Час ⏰

У певному сенсі ми новачки. Це наше щастя, інколи — це ж наше горе. Щастя тому, що все навколо роботи над застосунком для нас свіже, цікаве. Ми знаємо, що це відчувають і наші користувачі. Ми робимо щось таке, чого до нас не робили. Закохувати в українську мову — це нова ідея. Робити це через мобільний застосунок — ще раз нова. Без зайвої скромності скажу, що на мій смак це крутезно!

Я ніколи раніше не працювала з мобільними застосунками, а Олег, наш розробник, — з мовними проєктами. Для Христини, нашої дизайнерки, це взагалі перша робота у сфері дизайну. Не дивно, що час від часу ми впираємося в моменти, яким не змогли вчасно запобігти.

Першу версію нашого застосунку ми випустили 25 листопада 2022. Непогано, якщо не враховувати, що це мало відбутися на місяць раніше. Коли ще у всіх було світло. Довгі тижні абсолютно повністю готовий додаточок, придуманий, зроблений, протестований і цьоманий у дупцю, провалявся на розгляді в Apple. Чого так? Ніхто не скаже. На розгляді — і все тут. Ми писали в усі можливі й неможливі підтримки — марно. Ніяких дедлайнів, ніяких гарантій. Знайомі нас уже почали лякати історіями в дусі «в чорному-чорному місті, на чорній-чорній вулиці...» про застосунки, яким довелося вмерти ненародженими. Аж поки Олег не зміг достукатися до якогось бентежного працівника підтримки на якомусь забутому небом форумі.

Ми випустили застосунок — і спочатку було тихо і тривожно. Невідомо було, як те нове та незвичне, що ми робимо, сприйме авдиторія. Прошло три дні — і ми, як то кажуть, прокинулися відомими. Застосунок раптом увійшов у топи рейтингів, про які ми не думали та не мріяли. І до нас повалили користувачі. Про нас стали писати в ЗМІ.

Халепа! Про нас почали писати ЗМІ! До нас повалили користувачі! Думаєте, це добре? Так, але, знову ж таки, як у непристойному анекдоті, є нюанс. Google, головний постачальник реклами для нашого застосунку, вирішив, що це дуже підозріло, що в новонародженого застосунку така шалена активність — і ввів обмеження на показ реклами. Замість запланованих коштів, що мали покрити наші чималі витрати, ми отримували лічені центи. Про центи це зараз не жарт і не перебільшення. Це буквально. «Чекайте місяць або більше», — було написано на сайті в Google. Нам довелося чекати три. За цей час ми декілька разів втрачали надію, що колись це взагалі запрацює. Замість роботи над усіма запланованими іграми та курсами, ми сушили голову, як знайти гроші для виживання. Якби в нас було більше досвіду, ми б планували час на запуск та стабілізацію застосунку по-іншому.

Що ж. Це була стаття-сповідь про три головні помилки, яким ми припустилися під час роботи над застосунком: ми не передбачили доступність для людей із вадами зору та слуху, погано розрахували кількість реклами та час.

І водночас із тим. Рік тому ми не були знайомі з Олегом та Христоною. Про застосунок не йшлося, навіть не було думки про його створення. Сьогодні в нас уже чотири його версії. Ми на восьмому місці серед усіх застосунків України. У нас дохолєри користувачів. Ми виправимо помилки та обов’язково зробимо чимало нових. Без того не буває. У нас амбітна ціль: уся Україна, що із задоволенням говорить українською. І ми до неї йдемо.

І так. Якщо знаєте когось, хто готовий профінансувати доступність, пишіть.