Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Мистецтво читання: 9 порад від айтівця, який читає понад 40 книг на рік

Привіт! Мене звати Володимир Осьмак, і я Software Engineering Manager в EPAM. Хочу поділитися з вами своєю системою, що дозволяє стабільно досягати результатів в читанні та підтримувати темп, а отже й не втрачати інтерес до обраної книги через великі паузи або відволікання. Тут буде мінімум рекомендацій якоїсь конкретної літератури та максимум персонального досвіду.

«Читач живе тисячу життів, перш ніж помирає... А той, хто зовсім не читає, живе лише одне життя». Джордж Р. Р. Мартін

Навіщо взагалі читати книги у 2023 році

Ми живемо у світі, де існує безліч різноманітних форматів споживання контенту. Ви можете спитати себе — навіщо при цьому читати книги? Зрештою, у вас під рукою є фільми, серіали, блоги, подкасти, короткі відео, ігри та інтерактивні курси. Хоча ці формати пропонують захоплюючий та розважальний досвід, книги надають щось, чого важко досягнути іншими способами.

Читання книг допомагає тренувати та розвивати уяву, дозволяючи візуалізувати персонажів та місце дії подумки. До того ж воно може розширити ваш словниковий запас, покращити структурування думок та загалом підвищити рівень інтелекту.

Читання класики може допомогти вам ознайомитися з важливими літературними творами, які витримали випробування часом. З іншого боку, науково-популярні книги можуть забезпечити фундаментальні знання, які важко вмістити в коротших форматах або відеокурсах. Подібні книги дають можливість отримати глибше розуміння теми.

Таким чином, незважаючи на те, що існує багато форм медіа для споживання, все ще є вагомі причини зробити вибір на користь книг та інтегрувати читання у свій щоденний розпорядок.

Як я до цього дійшов

Усе почалося, коли я був у першому класі, і мої батьки подарували мені на Різдво кілька книжок у жанрі фантастики. Я відразу ж захопився читанням та з особливою радістю читав вголос для батька, коли сидів поруч з його робочим місцем. Вдячний батькам за підтримку та мотивацію у той час, коли вона була особливо важлива.

Відтоді я читав від 5 до 20 книжок на рік, але чітко визначеного підходу чи системи не було. Зазвичай я забував про книжки, які прочитав 2–3 роки тому, та про їхній зміст. У мене також могли бути довгі перерви між книгами. Я не відчував прогресу, тому мені бракувало мотивації читати регулярно.

До пандемії Covid-19 я здебільшого читав у транспорті дорогою на роботу. Через локдаун я став приділяти книгам менше часу і така зміна засмутила мене, оскільки читання було важливою частиною мого життя. Тож я вирішив створити середовище, яке допоможе повернутись до читання та побудувати системний підхід до нього.

Згодом я навіть став відчувати дискомфорт, якщо не торкаюся книги протягом дня. Це було саме те відчуття, яке я хотів розвинути, і саме тоді зрозумів, що підхід працює.

Сподіваюся, що поради, яких я дотримуюся, допоможуть вам покращити ваше читання, так само як вони допомогли мені.

Порада № 1. Почніть відстежувати те, що ви вже прочитали та що плануєте

Якщо ви хочете читати більше, важливо мати план. Ви не повинні сушити голову над тим, що читати далі. Натомість створіть список авторів і книг, які ви хотіли б прочитати у майбутньому.

Особисто я використовую Microsoft OneNote з цією метою. Я також відмічаю, звідки я взяв ці книги і чому мене вони зацікавили в той момент.

  • Перша зупинка — це так звана «вхідна скринька». Вона заповнюється книгами з рекомендацій моїх друзів, публікацій в блогах, наприклад, огляди книжок на DOU.UA, і посилань/ згадок з вже прочитаних книг. Час від часу я аналізую цей список, переглядаю оцінки читачів, синопсис, зміст або приклади сторінок, а іноді навіть дивлюся відгуки, але не надто часто, оскільки намагаюся уникати спойлерів.
  • Після цього я категоризую книгу в одну з категорій, які мені цікаві, і пізніше обираю з них: художня література, ІТ, психологія, саморозвиток, фінанси та економіка, цікавинки та інші. Звичайно, у кожного будуть свої власні категорії відповідно до ваших ролей на роботі, хобі та інтересів.

Важливо знати, що ви будете читати далі, принаймні на 1-3 книги вперед. Оберіть 1-3 книги з довгого категоризованого списку, створеного на попередньому кроці, і придбайте їх у паперовому, або електронному форматі. Це зробить читання легшим, оскільки вам не потрібно буде докладати зусиль, перш ніж зануритися в наступну історію.

Ви також можете робити нотатки під час читання. Вони стануть в пригоді пізніше, коли ви захочете узагальнити та освіжити свої знання. Також ви зможете ділитися цитатами з друзями чи колегами в соціальних мережах.

Наостанок рекомендую вести список всіх прочитаних книг, опціонально включаючи додаткові статистичні дані, як от кількість сторінок, скільки часу зайняло прочитання тощо. Озираючись на цей список, ви будете пишатися собою та знайдете мотивацію продовжувати. Як бонус, ви можете розраховувати на цей список вже прочитаних книг, якщо хтось попросить вас порадити щось цікаве.

Відстежуючи те, що ви читаєте, ви знатимете, чого ви вже досягли і чого ще хочете досягти. Це допоможе вам краще концентруватися на своїх читацьких цілях.

Порада #2. Використовуйте застосунки та гаджети

Що стосується способів читання, то на вибір є різні формати та пристрої. Хоча паперові книги надають тактильні відчуття і набагато корисніші для очей, вони можуть бути громіздкими та вимагають, щоб ви вирішували, що з ними робити після прочитання. Саме тому я особисто віддаю перевагу електронним книгам, які можу читати з будь-якого пристрою, який у мене під рукою, будь то мій телефон, планшет, Kindle або навіть ноутбук.

Сучасні застосунки та пристрої для читання мають багато переваг, крім зручності. Вони дозволяють носити з собою десятки книг та синхронізувати ваш прогрес на різних пристроях, що полегшує продовження з того місця, де ви зупинилися. Ви також можете робити нотатки, швидко копіювати та вставляти текст і шукати терміни в інтернеті на тому самому пристрої. Все вищесказане робить читання набагато приємнішим.

Загалом вибір між паперовими і електронними книгами зводиться до особистих уподобань, але з огляду на переваги сучасних застосунків і пристроїв для читання, варто розглянути їх використання для покращення вашого досвіду та полегшення конкуренції книг з альтернативами за ваш дорогоцінний час.

Порада № 3. Дочитувати до кінця чи зупинитись на 50 сторінках

Є два основних підходи, коли мова йде про завершення книг: дочитувати до кінця, попри все, або зупинятися після перших 50 сторінок, якщо книга вам не подобається.

Дочитувати до кінця, попри все

Ідея полягає в тому, що не варто судити книгу за обкладинкою або першими кількома розділами, і що якщо дати їй шанс, ви можете відкрити для себе приховані шедеври, які ви, можливо, інакше пропустили б.

Однак, змушувати себе дочитувати книгу, яка вам не подобається, може бути марною тратою часу і негативно вплинути на вашу мотивацію до читання.

Зупинятися після перших 50–100 сторінок, якщо книга не подобається

Цей підхід ґрунтується на переконанні, що життя надто коротке, щоб витрачати час на книги, які вас не цікавлять. Прочитавши 50-100 сторінок, ви даєте книзі достатньо шансів, але якщо вона все ще вас не цікавить, то можна переходити до наступної. Такий підхід часто рекомендують читачі, які хочуть максимізувати свій досвід читання та не відчувати себе у заручниках книг, які їм не подобаються.

Водночас занадто швидке кидання книги також може означати втрату чогось, що розкривається в ній лише пізніше. Крім того, часта відмова від читання книг, особливо декількох підряд, може викликати почуття провини чи незадоволення, що, знову ж, може негативно вплинути на вашу мотивацію.

Особисто я віддаю перевагу підходу «дочитати до кінця», оскільки іноді моє ставлення до книги змінюється після прочитання 200 чи навіть 300 сторінок. Щоб підтримувати мотивацію, я зобов’язуюся читати певну кількість сторінок або одну главу на день і зосереджуюся на своєму списку наступних книг, який я склав, дотримуючись поради № 1. Бажання завершити та перейти до наступної додає наснаги для продовження.

Зрештою, незалежно від того, вирішите ви дочитати до кінця чи зупинитесь після 50 сторінок, пам’ятайте, що абсолютно нормально припинити читати книгу, яка вам не подобається. Проте спостерігайте за впливом на вашу мотивацію до читання, особливо коли ви відмовляєтесь від кількох книг поспіль.

Порада № 4. Поєднуйте художню літературу з нехудожніми творами

Якщо ви хочете, щоб ваш досвід читання залишався свіжим і захоплюючим, гарною ідеєю буде чергуватися між художньою та нехудожньою літературою. Ця стратегія особливо корисна, якщо ви вирішите застосувати підхід «дочитувати до кінця» з попередньої поради.

Навіть якщо ви цього не зробите, поєднання художньої літератури з нехудожньою все одно є корисною звичкою. Подібно до того, як ми потребуємо балансу між роботою та відпочинком, чергування нехудожньої та художньої літератури може забезпечити схожий баланс для нашого розуму.

Особисто я завжди дотримуюся цього правила, за винятком випадків, коли читаю пов’язану серію якогось одного автора художньої літератури. У таких випадках бажання продовжити історію настільки сильне, що переривати процес читання іншими книгами та відриватися від улюблених героїв занадто болісно.

Порада № 5 Вмикайте режим «Не турбувати» під час читання

Під час читання легко відволіктися, особливо яскраво це проявляється в епоху цифрових технологій. Ваш друг надсилає вам свіжий мем або хтось сперечається у Твітері, і раптом ви знаходите себе гортаючим сторінки соціальних мереж замість читання. Такі відволікання можуть шкодити процесу читання та заважати вашій здатності зосередитися на книзі.

Пам’ятайте, що подібні «важливі» події насправді не є обов’язковими, і їх можна відкласти, поки ви не закінчите щоденну дозу читання або просто забажаєте перерви на відпочинок.

Одним з ефективних способів мінімізувати відволікання є включення режиму «Не турбувати» або вимкнення інтернету на пристрої, з якого ви читаєте.

Мій досвід свідчить, що вимкнені сповіщення і розміщення інших пристроїв якомога далі від себе значно покращують концентрацію і загальний читацький досвід.

Порада № 6. Отримуйте визнання від інших, створюйте зобов’язання для себе

Послідовне читання може бути складним завданням, особливо якщо вам бракує мотивації. Один зі способів створити підзвітність та мотивацію — налаштувати цикли позитивного та негативного зворотного зв’язку. Це означає створення ситуацій, де ви отримуєте визнання від інших за свій прогрес у читанні, а також встановлення зобов’язань для себе, щоб зберегти свою концентрацію.

У соціальних мережах можна оголосити про наступні 1–3 книги, які будете читати (так, ті самі з поради № 1) та пообіцяти поділитися враженнями після цього. Коли робите так, то ви створюєте зобов’язання перед своїми підписниками щодо читання, а згодом отримуєте визнання за зусилля, якщо виконаєте обіцянку.

Інший підхід — публікувати цитати та короткі огляди або резюме книг, які ви читаєте для своїх друзів у соціальних мережах. Це створює цикл позитивного зворотного зв’язку, коли ви отримуєте лайки, коментарі та, можливо, навіть враження друзів про книги, які вони теж читали, а також рекомендації нових творів.

Якщо ви не користуєтеся соціальними мережами, ви можете публікувати свої відгуки на Goodreads та подібних сайтах або навіть писати статті у свій блог (я роблю це на Medium). Написання рецензій і обмін думками з іншими створять відчуття відповідальності та мотивацію завершувати книги, а також нададуть підтримку.

Долучитись до книжкового клубу онлайн чи офлайн — ще один спосіб досягти схожих результатів. Бути частиною книжкового клубу означає, що ви читатимете ту саму книгу, що й інші учасники, і регулярно збиратиметеся та обговорюватимете її разом. Це може бути чудовим способом отримати свіжі ідеї та знання, поділитися думками та навіть знайти нових друзів.

Особисто я використовую всі вищезазначені методи, щоб заохотити себе читати систематично, за винятком книжкового клубу. Покинув його деякий час тому, оскільки хотів зосередитися на інших темах та самостійно обирати свої книги.

Порада № 7. Вивчіть швидкочитання, це насправді не складно

Швидке читання може бути чудовим способом максимально використати обмежений час. Хороша новина полягає в тому, що навчитися швидко читати не так складно, як ви можете вважати.

Хоча існує багато технік швидкого читання, я не надам жодної конкретної в цьому розділі. Це тому, що різні техніки працюють краще для різних людей, і їх легко знайти за допомогою простого пошуку в інтернеті. Є навіть книги, присвячені темі швидкочитання.

Важливо зауважити, що швидкочитання не є «срібною кулею», оскільки воно, скоріш за все, призведе до втрати деяких важливих деталей та цінних моментів, особливо в науково-популярних книгах, де кожен шматочок інформації має значення.

Я не можу сказати, що я суворо дотримуюся певної техніки швидкочитання або часто користуюся ним взагалі. Однак я впевнений, що швидкочитання з часом допомогло мені читати ефективніше та значно збільшити мою звичайну швидкість читання.

Порада № 8. Використовуйте аудіокниги

Ви коли-небудь слухали подкасти або дивилися відео, роблячи щось інше? Якщо так, то ви точно можете слухати в такі моменти аудіокниги.

Однією з великих переваг наявності і текстової, і аудіоверсії однієї й тієї ж книги є те, що це надзвичайно зручно. Ви можете дати своїм очам відпочити, не перериваючи процес читання, або продовжувати читання, коли знаходитесь у русі, наприклад, під час прогулянки чи поїздки на роботу або у справах на громадському транспорті (не раджу слухати щось складне за кермом авто).

Є варіант піти ще далі: увімкніть аудіо та текстову версії книги одночасно на одному місці. Роблячи так, ви одержуєте інформацію через два канали одночасно та можете поступово збільшувати швидкість, не втрачаючи якість засвоєння. З часом мені вдалося досягти сталої швидкості аудіокниги 3,0x без пропусків жодних деталей у такому режимі. Додатково, цей підхід позитивно вплинув на мою концентрацію.

Порада № 9. Перетворіть читання на звичку

Якщо ви читаєте літературу з саморозвитку, то, мабуть, могли здогадатися, що ці поради є моєю реалізацією деяких рекомендацій з «Атомних звичок» Джеймса Кліра. У своїй книзі Клір наголошує на важливості формування хороших звичок і відмови від поганих. Я спирався на принципи автора, коли вдосконалював свій процес читання та перетворював його на звичку.

Формування звички читати дозволить вам включити цю активність у своє повсякденне життя та зробити його невід’ємною частиною вашої зони комфорту. Це означає, що читання стане природною частиною вашої рутини, як-от чищення зубів або приймання душу.

Дотримуючись порад № 1, № 2 і № 5, ви створите сприятливе середовище, зручне для читання.

Дотримуючись порад № 3, № 4, № 7 і № 8, ви спростите та покращите процес читання, зробивши його привабливішим.

Дотримуючись поради № 6, ви будете отримувати винагороду за читання, а скасування звички вимагатиме додаткових зусиль.

До речі, якщо читаєте статті англійською, то зверніть увагу на мій огляд «Atomic Habits», який я нещодавно опублікував. Це одна з найпопулярніших статей у моєму блозі на Medium.

Приємного читання!

Для мене читання — одна з найважливіших речей у житті. Воно не тільки дозволяє мені рости як професіоналу і розширювати горизонти знань, але й допомагає знайти мотивацію у важкі часи або просто втекти від буденності у світи художніх творів.

Поради, описані в цій статті, допомогли мені не тільки більше читати, але й покращити якість свого читання. Кожна мить, проведена з книгою, стала приємнішою та кориснішою.

«Людина, яка не читає хороших книг, не краща за людину, яка не вміє читати». Марк Твен

Чи читаєте ви регулярно? Маєте власні поради щодо покращення процесу, чи думки стосовно написаного в цій статті? Будь ласка, поділіться в коментарях!

👍ПодобаєтьсяСподобалось32
До обраногоВ обраному11
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Прикольні тут коменти:
— Я розкажу як читати 40 книг на рік.
— Тю, що за дитячі цифри, нормальні люди по 100 книг читають.
— Нахіба взагалі читати книги, це лише згаяний час. Треба справи робити, а не читати.
— Автор лошара, я читаю 150-200 книг за рік, а інколи взагалі 150 за місяць.
— Профлітература задовбала, читаю лише художку.
— Що за дитинство читати художку, там самі лиш фантазії і ніяк не стосуються реального світу.
— А я прочитав якось наукову працю на 9000 сторінок.
— Що це взагалі за досягнення «читати». Вас перед смертю вас за це ніхто не похвалить.
— Перестав читати бо всі хороші книги закінчились, нончє не пишуть як колись діди могли.

Читаю і волаю несамовито :)

Не читав допис але засуджую прагнення читати якусь кількість книжок в якийсь часовий проміжок — подібні челенджі призводять до інфляції в світі книжок.

Років з 20 назад одна з 5 рандомних книжок непевне мені б сподобалась, а ще 2 із 5 були б принаймні непогано написані.

А зараз видавництво книжок більше схоже на стрімінговий сервіс, який постачає нашвидкоруч настрочений фастрід, що відповідає поверхневому запиту аудиторії.

Читати треба, як на мене, що цікаво і коли цікаво, а не переслідуючи кількість за мету.
Іноді виходить зачитуватись 3 місяці, а іноді по пів-року нічо не хочеться читати.

В мене в списку до 50 книжок буває, але прочитаю я (принаймні до кінця) може 10 — 15. Іноді стаття чи подкаст по темі бувають цікавіші ніж книжки.

Какая разница между тем, читаешь ты 40 книг или 500?
Читаю сутто под настроение, под заваренный чай и когда этого хочется. В год получается 5-7 книжек чем я собственно доволен.
А вот это вот 100500 книг в год, велосипед с 4 костылями, советы как читать больше и что читать — звучит как рофл. Каждый читает что он хочет и когда он этого захочет. Графики чтения это вообще дичь)) Про фидбеке о чтении своих же книг — ну это ппц

нагадало...
на потоці був студент, який після закінчення першого курсу повернув в бібліотеку близько 50 книжок
а на наступному — він взяв академвідпустку, щоб підлікуватись в психушці

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

У мене все навпаки

1. Я дуже сильно відстаю від своїх планів, тому немає сильної потреби відстежувати. Був би час :-)
2. Ну... як раз коли я читаю з гаджетів, то відсоток розуміння досить невеличкий, як на мене. Дуже велика спокуса щось пропустити та піти далі, на щось не звернути увагу. Також дуже не вистачає зручного функціоналу робити помітки та повертатися до них через рік на іншому пристрої.
3. Ну... є книжки, які я дуже люблю читати, але більше ніж на 100% впевнений, що ніколи не дочитаю їх до кінця. Наприклад, Д. Кнут. Тому це виглядає досить дивно. Знову ж таки, якщо якийсь розділ тобі не цікавий, навіщо його опрацьовувати?
4. Я не розумію, навіщо мені художня література. Якийсь міфічний баланс... Так можна дійти, що дивитися не тільки фільми, а й порно для «балансу».
5. Ну... якщо ти читаєш книжку, від якої тебе легко відірвати, то це ознака того, що тобі вона не потрібна. Це більше прокачка ПВВ: я читаю 40 книг на рік.
6. Навіщо треба ознака від інших? Знову виглядає як прокачка ПВВ. Мені подобається — я читаю. Не подобається — не читаю. При чому тут інші?
7. Швидкість читання ніколи не була проблемої, я мене скоріше навпаки, бороться з тим, щоб не читати швидко. Тому якщо матеріал складний, або в електронному вигляді, то часто я навіть повільно переписую його у зошити, щоб не втрачати концентрацію. Чесно, проблема завжди у розумінні, не читанні. Можна прочитати 100 сторінок Ландау та Лівщіц за день? Думаю, не питання, але сенс?
8. Аудиокниги треш, що книгу слухав, що радіо.
9. Навіщо?

От лише з цитатою М. Твена я згоден. Але, в моєму розумінні, автор статті читати не вміє, бо робить усе неправильно. Можливо, якщо стоїть ціль нахапатися по верхам, щоб прокачати ПВВ та давити на інших це й спрацює. Але не мої цінності.

Цікаво, що я теж колись писав статтю у DOU на тему, як я читаю книжки, link, але отримав коменти, які робити не хотілося, також неприємно працювати у Google Doc, тому так й лишилося чернеткою.

Маю визнати, що ера візуалізації, в якій ми всі живемо, дуже негативно вплинула на інтерес до книг.
Я навіть не знаю, чи є зараз бізнес із видання паперових книг збитковим чи прибутковим, але з моїх суб’єктивних відчуттів, якщо порівняти поточну ситуацію і те, що було у 90-х, то люди почали читати менше на порядок.
Хоча в 90-ті роки економічна та політична ситуація була набагато гіршою, і людям доводилося думати про те, як вижити та нагодувати сім’ю.

Книжки це дуже короткий епізод в історії людства.

Лишиться у вигляді мистецтва, як ікебана якась.

от нашо так жити?)
з однієї сторони про те, як круто читати, й це може приносити задоволення.
з іншої — про скорочитання та аудіокниги (останнє то взагалі не про читання, а про споживання інформації).

а який буде фемінітив від «дартаньян» ?

ну ви же ж усі читаєте по 420 книжок що року то маєте же ж знати та мати якусь уяву ніт? ))

та де ж «читаємо»? так, споживаємо...

а який буде фемінітив від «дартаньян» ?

дартанінь

або дартаньяна 🤣

А до речі от подумав, що це ж якраз і кейс для неінтелектуального читання, для словотвору тре просто читати багато різного, а розуміти особо інтелектуально неважливо, потім самі слова видумуються

от з аудіокнигами так не вийде мені здається, хоча хтозна, не філолог

Цікаво от ще скільки інтелектуальних читачів у подерев’янського теж наприклад, там же ціла дисертація буде з літератури

для словотвору, імхо, вже не дуже важливо яким чином інформація потрапила у голову. Якщо зрозумів саму концепцію і вона тобі «зайшла» — використовуватимеш. А можна прочитати геть всю всю класику і, відставивши мізинчик, захищати красу мови/язика/ленгвіча і не сприймати ні новояз, ні запозичення. Яке тут словотворення?
Не обов’язково бути митцем чи читати гамлєта, щоби мистецько користуватися язиком.

можна прочитати геть всю всю класику і, відставивши мізинчик, захищати красу мови/язика/ленгвіча і не сприймати ні новояз, ні запозичення. Яке тут словотворення?

Ну да, тут прав, авраменко мабуть якраз такий )

він у мене в школі мову викладав до речі, давно було, ще років за 5 до 1+1, такий самий педант був, ще гірше ))

Для словотвору чи для антисловотвору? Тобто чи входить у «словотвір» запозичення іноземних слів, словотвір на базі англіцизмів чи інших мов? Чи входять туди зміни в мові які відбулись за останні декілька десятирічь і стали масово використовуватись?
Бо чогось панове експерти під словотвором зазвичай розуміють викинути сучасні слова з мови і замінити їх чимось з 19 сторіччя, що по моєму трохи протилежне по змісту.

дартанінь

тоді правильно дартанын

А який буде фемінітив від слова дирижабль?

Ааабля ))

Наступне слово констебль.....

Стараюсь читати регулярно, однак останній рік — все пішло шкереберть. В середньому, це було 12-15 книг на рік (не враховуючи 100500 статей по роботі). Треба надолужити)

Для любителів багато читати підвезли контент: Письменник-фантаст за 9 місяців створив 97 книг — допомогли ChatGPT і Midjourney

на створення одного примірника за допомогою ШІ-інструментів йшло близько 6-8 годин

швидкість писання книг може перевищити швидкість скорочитаття. Цікаво, чи читає автор свої твори повністю.

Ось так на таком простопу топіку про читання на форумі палають прдки. От як можна агритись на такій темі? Чи це якийсь перепис хворих? :-)

Особисто для мене в цьому прекрасність доу(:

один з небагатьох не про трактор, сир чи галєри. То хоч тут попалати

А чи є взагалі в світі 40 книжок які дісно варто прочитати? Ну напевно є, але читати такі книжки в режимі сканера точно не варто, можна підхопити сіндром Вассермана — знати дохера фактів та бути дурнем. Бо мало прочитати, треба ще перетравити, причому критично.

якщо так ставити питання, то можна підхопити синдром дартаньяна замість вассермана. Книги це книги. Є техліт, є худліт, є комікси. Не бачу жодної необхідності переварювати критично умовного артуркларка чи маркізадесада.

Не бачу жодної необхідності переварювати критично умовного артуркларка чи маркізадесада.

От і Вассерман мабуть не бачив. PS А що з Артура Кларка ви читали? Ну просто дуже цікаво в контексті десада.

жодного контекстуального поєднання першого з другим. Якого критичного перетравлення вимагає, припустимо, космічна одісея 2001? Чи, там, послєдній кольценосєц? Може вассерман такий дурний, бо думав забагато, замість щоб розслабитися?

Якого критичного перетравлення вимагає, припустимо, космічна одісея 2001

наприклад, що Кларк, який був суттєво вище середнього ерудований дивився на проблеми з якими зіткнеться людство з оптимістичного кута нерозуміння складності і математики її лімітуючої

зараз до речі за відчуттями 99% дослідників всерйоз не розуміють викликів складності на стежках до продовження біологічного життя на нехай 20 років, чи що робити з організаційною складністю глобалізації як простіший приклад, чи як спробуати заадресувати можливий глобальний дізастер з досить ймовірних і тп

і от оптимізм Кларка він легко прочитався в здатності людини бодай підставово розібратися і заінтерфейситися з чужою машиною, це зараз ми знаємо про набагато накуреніші і імовірніші сценарії описани іншими фантастами, а читаючи Кларка можна трохи «зазирнути» в його час і інфосферу

(ні, вони не дурніші ніж ми були, але ми більше накопичили і зрозуміли даних)

це все так, але навіщо мені над тим замислюватися, критично аналізувати тощо? Чим я уподоблюся вассерману, якщо не задумаюся про ймовірність існування машин фон неймана, здатних перетворити юпітер на зірку, або про ймовірність існування алмазного ядра у планет-гігантів? «а чи дійсно едіп трахав мамку? а якби це була мачуха, чи був би у ньгго комплекс? а наскільки мохнатими були ноги у гоббітів і чи було це конкурентною перевагою, чи просто рудимент від мавпячих часів?» Мені дійсно треба все це критично осмислювати, щоб не уподобитися онотолє?

та нікому нічого подібного звісно не треба, якщо ставити питання саме таким боком (хоч автор же не ставив його так), кожен сам для себе розставляє пріоритети, доцільність і тп

причому все це змінюється в часі в залежності від самої людини і зовнішніх обставин

от і я так кажу. Автор просто натякнув, що якщо сферичний я не буду критично осмислювати, то стану сферичним вассерманом. От оце мені й не сподобалося, бо у мене навіть жилєтки такої нема.
Ніхто нікому нічого не винен, можна читати як завгодно і що завгодно.

йой, Ви здивуєтесь, стосовно вичитки й розбору де Сада.
Чи Ви лише ту частину споживали, де «інтимні описи»?)

взагалі не «споживав», я ж не сраний інтілігєнт

300 сторінок книжка це десь 3 години
Це коли я читав

40 книжок на рік це мабуть титан скорочитання..

Мій особистий «рекорд» — 25 за рік. Хотів у 2022 прочитати 54 — по одній на тиждень, але...

Дякую автору за статтю. Також читаю доволі багато книжок та до більшості запропонованих у статті порад я прийшов з часом сам). Але зараз не ставлю ніяких цілей по кількості книжок на рік. Тільки — якість.

Єдине, що можу сказати — є технічні книжки, які можна читати як довідники (та повертатись коли потрібна та чи інша тема). Такі книжки зазвичай читаються досить швидко.

Є також книжки, де сюжет захоплює та хочеться дочитати скоріше.

Але останнім часом я натрапив на ще одну категорію книжок — це ті, які треба читати, як хороше вино — не поспішаючи та насолоджуючись кожною сторінкою. Після кожного розділу можна зупинитись та замислитись. А може — навіть відкласти книжку на деякий час.
Як приклад можу навести книжки Террі Пратчетта або Дугласа Адамса — це з художнього.
Або Мартін Клепманн та його «кабанчик»- з технічного.

А взагалі тут працює не кількість а якість.
Можна прочитати 100 книг, якоїсь, прости боженька, «данцовай».
А можна 2-3 реально якісних, які розвивають та нададуть якийсь поштовх вперед. Чи професійних, які нададуть буст в розвитку кар’єри.

Читачів донцовой після 100 книг треба тільки стерилізувати

Але це не зовсім тру, бо вони насправді досить грамотні люди, просто кончені ватніки

Щось типу шарікова виходить. Сперечатись з такими — собі дорожче. Простіше кенсилити тупо

Скажи мені що читаєш, і я скажу тобі що ти за людина

як і ти «мою борьбу» і труди про расову теорію.

як і ти «мою борьбу» і труди про расову теорію

Перепрошую, what?

читачі донцової — ватники, котрих треба кенселити. А арійці — обрана нація.

дякую за роз’яснення, дуже цінно в умовах геноцидів та російсько-української війни

дозволю собі кенселити ватніків надалі, без страху бути для когось арійцем, з вашого дозволу

12 квітня 1961 українець Сергій Павлович Корольов вперше в світі запустив на орбіту Землі замість собаки росіянина

youtu.be/79BpH0FIAxw

3.2.1 двигуни загули
він рукой нам маха зза неба!

Як на мене користь від книг:
Допомагає підвищити рівень грамотності.
Збагачує словниковий запас.
Сповільняє перехід розуму на кліпове мислення, що зараз дуже актуально

а що зараз узагалі модно читати? муракамі і коельйо, вроді, вже не модні, а що зараз на часі з гламурно-інстаграмного?

З часом мені вдалося досягти сталої швидкості аудіокниги 3,0x без пропусків жодних деталей у такому режимі.
Приємного читання!

В чому кайф слухати голос в 3,0x?

Порада № 7. Вивчіть швидкочитання, це насправді не складно

Це що якесь змагання на швидкість? Тоді «Порада № 10. Вивчіть СУПЕР ПУПЕР швидкочитання.» Набираїте в гуглі «книга {назва_книги} короткий зміст». Навіть нотатки робити не треба. Їх вже за вас зробили у вигляді короткого змісту. Оце так прискорення. Я так за рік 100500 книжок прочитав.

В чому кайф слухати голос в 3,0x?

я взагалі не відчуваю кайф від того, що слухаю голос, що на 0.5х, що на 3.0х. А ви відчуваєте? Кайф від книги, образів які створює автор, сюжетних поворотів і тд. Ну або від нової інформації, яку можна використати десь

Це що якесь змагання на швидкість?

а ви сам пункт не читали, так? лише заголовок? де там про змагання?)

я взагалі не відчуваю кайф від того, що слухаю голос

Еем... нащо тоді слухали?

Є аудіокниги, які зроблені так, що слухати дикламатора краще, ніж читати паперовий варіант. Прискорювати ж те, що повинно слухатися для душі.... ну Таке

Еем... нащо тоді слухали?

відповів у тексті статті

Є аудіокниги, які зроблені так, що слухати дикламатора краще, ніж читати паперовий варіант
повинно слухатися для душі...

так, є. Мені реально стає нудно на звичайній швидкості. Можливість її змінювати додана в додатки відеоплеерів, подкастів та аудіокниг не просто так. Ніякого повинно не існує, лише хіба що в голові користувача

Мені реально стає нудно на звичайній швидкості

Це відрізняється від

я взагалі не відчуваю кайф від того, що слухаю голос

Тому не треба відповідати, на те, чого не було. Мова йшла про те що слухати аудіокниги нудно.

Прискорювати ж те, що повинно слухатися для душі....

В контексті мається на увазі про те що прискорення прослуховування йде замість нормального, а не разом з ним.

я взагалі не відчуваю кайф від того, що слухаю голос, що на 0.5х, що на 3.0х. А ви відчуваєте?

Так відчуваю. Слухати радіоспектакль на x1-x1.5 з декількома голосами озвучки та виразною інтонацією набагато кайфовіше ніж монотонне бубніня на швидкості x3.

а ви сам пункт не читали, так?

Читав але так і не зрозумів якщо не змагання то навіщо тоді швидкочітання?

Швидке читання може бути чудовим способом максимально використати обмежений час.
Важливо зауважити, що швидкочитання не є «срібною кулею», оскільки воно, скоріш за все, призведе до втрати деяких важливих деталей та цінних моментів, особливо в науково-популярних книгах, де кожен шматочок інформації має значення.

Короткий зміст це ще швидший спосіб з втратою деяких важливих деталей та цінних моментів.

Слухати радіоспектакль на x1-x1.5 з декількома голосами озвучки та виразною інтонацією набагато кайфовіше ніж монотонне бубніня на швидкості x3

ок, ваша думка зрозуміла. Кайфово/не кайфово — це суб’єктивно

ще швидший спосіб з втратою деяких важливих деталей

ну от я й написав що не практикую майже швидкочитання, але наприклад відсутність проговорення слів під час читання корисна і в звичайному режимі

Вітаємо! В цьому треді Ви зможете ознайомитися, як «розумні» айтішніки кичаться не тільки долярами, а й кількістю прочитаних книг!

Бросаю читать то, что не нравится уже через 1 минуту.
Есть куча произведений, которые могут заинтриговать с самого начала и не вижу смысла тратить свое время на то, что не нравится.

Вміння читати книги ніяк не звязано з інтелектом. Це вміння показує лише те, що ви навчились складати букви в склади, склади в речення.

Ти про п’ятирічну дитину чи про людину яка прочитала 500 книг?

пятирічна дитина по замовчуванню буде не особливо розумна, так як вона ще розвивається.
людина, яка прочитала 500 книг і людина, яка прочитала 1000 книг — особливо нічим не відрізняються, бо це ніяк не впливає на інтелект.
набагато важливіше, що запамятала людина і інтегрувала в власний досвід і як це використовую на практиці, а це трішечки відрізняється від того, щоб просто прочитати це

Скажем так, существуют вполне себе взрослые люди, которые очень плохо дружат с книжками в плане восприятия текстов. Им легче воспринимать информацию из картинок или видео. При этом печатное слово сейчас — это самый дешёвый способ передачи информации, т.к. снять ролик гораздо затратнее.

Скажем так, существуют вполне себе взрослые люди, которые очень плохо дружат с книжками в плане восприятия текстов.

Діслексія — це назва хвороби, коли дійсно проблеми із сприйняттям тексту, ... але, наприклад, Річарда Бренсона ви ж не будете вважати не дуже розумним, бо він має проблему із читанням?

Також я знаю людей, що можуть продуктивно читати книги, але в них проблема із сприйняттям книг в аудіоформаті.

Им легче воспринимать информацию из картинок или видео. При этом печатное слово сейчас — это самый дешёвый способ передачи информации, т.к. снять ролик гораздо затратнее.

Думаю, що книга «This Book Loves You» від PewDiePie була досить затратною, хоча в ній така мала кількість тексту, як в самих простих дитячих книжках.

людина, яка прочитала 500 книг і людина, яка прочитала 1000 книг — особливо нічим не відрізняються,

Оце вже да, що занадто то нездраво, це згоден ) в принципі й причина чого я свого часу попустився

Але хоча б півсотні тре, інакше виходить людина, що не здатна два слова в купу зв’язати логічно. Воно розвиває

Багато людей з цим наче б кадровим мисленням, що фокусуватись на темі не здатні. Все скакають в бік кудись. Два речення і вже говорять про щось інше. А ти думаєш що ще все про те саме. Думаю це наслідок соцмереж і якраз відсутності читання в життєвому досвіді

Згоден. Про інтелект говорить вміння не читати книги, а застосовувати ті знання, ідеї, які в цих книгах закладені.

Прочитав 700 книг за два роки. Знаю всі плюси і мінуси

Це серйозний челендж
Дуже цікаво почути мінуси, наприклад коли ви взагалі спали? :)

Спиться нормально. Мінуси є, адже мозок зазнає надвисоких навантажень

Перші 30 книг мабуть починати найскладніше, далі вже або клінічна смерть або адаптація

Раз ви вижили — можете пишатися еволюційною перевагою власних хромосом :)

у війні з машинами виживуть лише такі!

Поки що ви в топі, але до першого місця далекувато. У вас виходить десь 1 книжка в день, а нижче в коментах пан Андрій читає по 5 книжок в день. Працюйте краще над своїми показниками. Пропоную винайняти книго-тренера і перейти на стимулятори, щоб менше часу втрачати :) .

я на 4:35 думав вони калаші дістануть і його пристрелять ))

В мене лише одне питання: нащо так читати?

І це не лише про книги, де я в своїх коментарях казав, що більше 700 книг в рік читаю?) Де б я їх знайшов

150 книг в місяць -> 5 книг в день. А взагалі це ж жарти, не тригеріться так :)

жодних тригерів) просто чого нема — того нема

150 книг в місяць -> 5 книг в день.

5 томів однієї серії книг в день, там зазвичай 25-35 томів, або аналогічна кількість сторінок, на що я ссилався в коментарі. 150 різних книг від різних авторів ще знайти треба

але моє питання залишаєтся:

нащо так читати?

Треба ж читати не для цифр

Дякую. Ви неперевершені!

Нам з дитинства, зі школи навʼязують ідею, що читати книги це добре, що щоб бути розумним треба читати. Й може 200 років тому так і було, бо не кожен взагалі вмів читати, тож це було як «підключити інтернет», тільки для того часу. Може 100 років тому так і було, бо книги були основним джерелом інформації.

Але в мене цей міф рухнув ще давно, коли помітив, що ті, хто читають багато книжок — рідко розумні, а ті, кого я вважаю розумним — рідко читають книжки.
А все тому що книжки — вони різні. Є дійсно окремі книжки, які вплинули на мій світогляд, професійні навички. Але 90% навчальних, технічних, професійних книжок — це просто шлак, не вартий уваги. Зазвичай 1 правильна книжка дає бальше користі ніж 10 інших разом узятих. Тому важливо не скільки ви читаєте, а що саме ви читаєте і як ви обираєте, що читати.

А книжки, котрі не навчальні, чим це взагалі відрізняється від перегляду серіалів? Просто дозвілля, нічого поганого в цьому немає, але й користь така сама як й від перегляду серіалів. Доречі дивлячись фільми я теж проживаю «тисячі життів» героїв фльму. То з приводу тієї «цитатки», що ви привели на початку. Таке у вас, типу натяк, що як не читаєш — то неповноцінний, лол.

Розумність — це дуже відносна характеристика, наприклад, китайці та індуси багато читають, освіта та самоосвіта там дуже ціниться, в такому випадку мають вищий чим в середньому по світу IQ, а також доля їхніх студентів велика в американських університетах на інженерних спеціальностях, відповідно потім висока присутність в найбільших технологічних компаніях, ... думаю, що все було би по іншому, якщо б вони суттєво менше читали, єдиний позитив був би тільки — менше людей із порушеним зором

Яким чином люди з високим IQ знімають та дивляться боллівудські фільми?

люди з високим IQ знімають та дивляться боллівудські фільми

Сорян, але в мене відсутні дані, що подібним займаються люди саме із високимм IQ, а не із середнім чи низьким в азіатських країнах.

Індія — це найбільший ринок піратської літератури, там книжки часто купують по ціні не за екземпляр, а на вагу, якщо ви знаєте їхні смаки в кіно, то на додачу ось можете ознайомитися, що може читати пересічний індус => www.youtube.com/...​OaSDh6GHSa1y3gUv&index=68

Бо тільки людина з надвисоким айкью може зняти такий шедевр :)

www.youtube.com/watch?v=sDte-axR9l8

у вас вийшов зв’яок між кількістю прочитаного і IQ.
це приблизно як між кількістю піратів і глобальним потеплінням.

кількість прочитаного впливає хіба що на словниковий запас і грамотність,
але й то, за умови підвищення складності текстів.

на навик просувати трикутник у трикутний отвір впливають мабуть якісь інші скіли з навчальних закладів.

а ті, кого я вважаю розумним

this

А ви, я бачу, все ж таки читали немало книжок. Користь є. Відповіли розгорнуто.
В іншому випадку ми б прочитали від вас комент щось накшталт:
«х..ня якась, лол, кек»

хто там що нав«язує? художку в школі? від художки ніхто розумнішим ще не став імхо
ну так читайте «правильні»
відрізняється тим що читання дисциплінує(сам собі управитель) в порівнянні з фільмами, а якщо не худ, до речі, то й — розширює кругозір; є, правда, недолік — забувається швидко, але якщо зайшло то можна перечитувати знову та знову

Якщо ви хочете читати більше

А це точно гідна мета? І що саме автор має на увазі під «більше» — більше різних книг\авторів, чи більше часу на читання?
Якщо мова про художню літературу, то мабудь кінцева мета читання — отримати задоволення у процесі читання, і в цьому випадку швидке читання виглядає безглуздо. У моєї дружини є улюблений твір, який вона мабудь вже разів 10 перечитала.
Якщо про професійну літературу, то можливо має сенс прочитати більше книг\авторів, але знову ж тільки заради того, що б знайти серед них кілька, які будешь постійно тримати під рукою.

більше різних книг\авторів, чи більше часу на читання?

Мені здається що одне з іншим пов’язане, бо який сенс читати повільніше ніж ти вже читаєш?

А це точно гідна мета?

думка наступна (і власний досвід):
1) в житті повно інших речей окрім книг, час не гумовий
2) список літератури яку колись би хотілося прочитати збільшується. Як художньої (я частину класики не розгріб ще, а є ж сучасна hard science fiction доволі непогана, та з’являється нова), так і професійної (не лише айті, а ще фінанси, економіка, психологія)

Як результат, хочеться брати максимум, але звичайно що без перебільшень і так щоб читання залишалося чимось приємним, а не стресовим. Бо дійсно, який то сенс?
Маленькі покращення в кількох напрямах призводять до покращення загального досвіду в моєму випадку

час не гумовий

ось тут важливе
може у інших людей інакше, але підозрюю багато таких як я у яких після появи у першому регістрі четвірки прийшло зрозуміння, що час то ще не найгірше, когнітивна/креативна енергія тепер стає лімітуючим фактором

і з нею ситуація така
— є її пул
але також
— вона швидше тече як потік і більше ніж у вікні часу помноженому на пропускну здатність біохімічних структур які забезпечують функціонування мізку цей потік не витиснеш

тому коли я мав трійку в першому регістрі я теж міг багатогодинними блоками її витрачати і в принципі нормальний добовий ритм дозволяв користатися не відчуваючи лімітів, але зараз я селективно обираю, куди її витрачати і читання чогось вартого тут конкурує і з роботою і з читанням може й не вартого але приємного і тд
(і от тут варто мати заздалегідь запаси чогось цікавого під рукою)

ні про який bulk mode вже мова не йде, навіть якби й міг — цінність своєї когнітивної енергії тепер вище і власне витрачати її і на вирішення задач бізнесу (дуже важливих!) теж не хочеться (але це вже оффтоп)

Цікаво. Я останнім часом часто кажу фразу «немає психологічного часу», зʼявилась після того, як мені дорікали, що я брешу, коли кажу що в мене немає часу, типу «ось він, дивись ж — час, ти займався не пойми чим, а міг домашку з англійської зробити». Так от, немає психологічно часу — це коли фізично час є, а сил робити щось немає.
Лякає тиільки те, що мені поки що немає 30 (хоч і скоро вже) )))))

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Прикольні тут коменти:
— Я розкажу як читати 40 книг на рік.
— Тю, що за дитячі цифри, нормальні люди по 100 книг читають.
— Нахіба взагалі читати книги, це лише згаяний час. Треба справи робити, а не читати.
— Автор лошара, я читаю 150-200 книг за рік, а інколи взагалі 150 за місяць.
— Профлітература задовбала, читаю лише художку.
— Що за дитинство читати художку, там самі лиш фантазії і ніяк не стосуються реального світу.
— А я прочитав якось наукову працю на 9000 сторінок.
— Що це взагалі за досягнення «читати». Вас перед смертю вас за це ніхто не похвалить.
— Перестав читати бо всі хороші книги закінчились, нончє не пишуть як колись діди могли.

Читаю і волаю несамовито :)

нагадало...
на потоці був студент, який після закінчення першого курсу повернув в бібліотеку близько 50 книжок
а на наступному — він взяв академвідпустку, щоб підлікуватись в психушці

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Цікаво, тільки я пропускаю коментарі на російській мові?

ти ізбраний і так сильно пропускаєш, що навіть відповідаєш.

російська мова — мова росіян, громадян росії.
руська мова — просто мова.

Мабуть, якщо слідував б таким правилам, то забив би на книжки ще у дитинстві, не зважаючи на те, що тоді ні планшетів, ні мобілок, навіть компів — не було ). А так, забив на художку у значно більш зрілому віці, скоріш за все втомився від однакових сюжетів та шаблонних героїв, і на даний час, не дуже багато бажання, витрачати час на щось, не дуже високої якості.
Тим не менш, завдяки статті спробував згадати 2022, це було не дуже просто, але аж три книжки прочитав: «Путівник по галактиці», бо треба ж було нарешті взнати що то за культова книга, «Юпак» — бо цікаво було за що премія ВВС, і мій особистий лідер симпатії 2022 — «Війна із Саламандрами».

Читаю щодня. Давно веду щоденник прочитаних книг на Goodreads. Моїм рекордом було 5640 сторінок за 2010 рік. У 2021 році було 2090 сторінок, це теж хороший результат для мене.

Читати книги — це велика насолода, я люблю смакувати кожне слово і речення, тому мені ніколи не вдавалося читати багато. Зараз читаю «Веселку тяжіння» Томаса Пінчона зі швидкістю 5 сторінок на годину, твір для мене складний, але я люблю такі виклики.

По доброму заздрю людям, яким вдається читати 40 книг на рік, або, як стверджують тут у коментарях, навіть 100. Хоча я би не проміняв задоволення від вдумливого читання на високу швидкість заради показників.

Пінчона рекомендували і казали саме що в його творах важливі деталі та нюанси так, буде цікаво подивитися що воно таке

для того, щоб мати відчуття власної вищості достатньо й 2 книг на рік) а взагалі цікаво чи швидкочитання переходить у швидкорозуміння чи цікавий сам процес швидкого поглинання, а здоботі нові знання\враження це приємний бонус?

розуміння — пріоритет, звичайно ж. А далі вже йдуть оптимізації))

відчуття власної вищості

вищість над собою до прочитання цих двох книг мається на увазі? тоді ок

Хм, меня так уже достало читать сотни мегабайт научных статей и спецификаций, что я вне работы читаю только легкую научную фантастику и фентези. Причем точно больше сотни книг в год.

Причем точно больше сотни книг в год.

Тобто в середньому Ви читаєте одну книгу в три дні? Поділіться, де стільки часу берете?

Так эти книги лёгкие, типа Громыко. Мой рекорд был 800 страниц в день, но я только читал книги в тот день.
flibusta.is/b/224969

Нічого особливого, якщо знаєш людей читаючих суттєво більше ...

Маю досвід >50 книг на рік, якщо з врахуванням аудіокниг. Так було біля 8 років, а основна проблема відмови від підтримання темпу і взагалі переходу до читання декількох книг на рік — це перечитав все цікаве, нові художні книги не вражають, а в професійному жанрі вже не бачиш нічого корисного, тому краще просто на інтернеті щось почитати 🤷🏻‍♂️

Нічого особливого, якщо знаєш людей читаючих суттєво більше ...

Хизуватися числом наміру не було, сам знаю людей які читають набагато більше

переходу до читання декількох книг на рік

я люблю фантастику і там по преміям Хьюго та Небула ще багато-багато попереду + класиків золотого віку фантастики не всіх дочитав)) але то так, думки в голос

в професійному жанрі вже не бачиш нічого корисного, тому краще просто на інтернеті щось почитати

книги про технології або фреймворки не мають сенсу та старіють ще до видання, абсолютно згоден. Проте такі речі як софт скіли, чи менеджерські практики, чи база по software архітектурі, на мій погляд, варті уваги у вигляді книжок, хоч в деяких ситуаціях і є гідні аналоги: статті чи курси

Напевно, я в якийсь момент отримав кризу, коли письменників 20 століття, а також класиків, перечитав все, що хотів, ... по психології та філософії також прочитав все бажане, наприклад, всі книги Ніцше та Еріха Фрома були прочитані у дуже високому темпі, а зараз на дану тематику цікаві перважно наукові статті.

Є певні стандарти шедеврів, коли більшість нового сильно не дотягує по враженням (аналогічно із кінематографом), ... а в публіцистиці, бізнес-літературі, психології, філософії та ін. багато книг — це списування один в одного, коли автори повторюють ідеї озвучені вже багатьма іншими, ... а в аудіоформаті став слухати тільки 1-3 книжки на рік, бо їх для мене практично витіснили підкасти.

Думаю, що серед дуже багато читаючих людей є також особистості, що такою активністю ізолюються від зовнішнього світу, навіть читаючи багато низькопробного чтива за звичкою, або мають якийсь нав’язливий синдром, типу як у відомого пернажа Самоука в романі «Нудота» Жана-Поля Сартра.

Зараз вважаю для себе нормаю, якщо прослухаю 1-2 художні аудіокниги на рік, також ще прочитати 1-2 художні, а все інше професійна література, що може бути +5-7 книжок, ... бакет ліст сучасної літератури в мене малий, а можливості для нарощування кількості прочитаного за рік — це скоріше-всього перечитування біля сотні улюблених книг, в т.ч. деякі перекладені з англійської прочитати в оригіналі.

Зараз вважаю для себе нормою

оце найголовніші слова. Розуміти чого хочеться та скільки особисто для себе :)

серед дуже багато читаючих людей є також особистості, що такою активністю ізолюються від зовнішнього світу

я теж читанням в якійсь мірі компенсую велику кількість спілкування та взаємодії з людьми в роботі. Це не обов’язково синдром, але кейси й такі дійсно є

практично витіснили підкасти

як не намагався, але не зміг собі привити слухання подкастів, чомусь не заходить... Чи то через довжину та щільність подачі інформації (яка низька), чи ще по якимось причинам. Слухаю вибірково, якщо десь випадково зустрічаю щось цікаве

Варто зауважити, що «мистецтво читання» в нинішньому світі не вимірюється лише кількістю прочитаних книг, наприклад, один із найпопулярніших веб-сайтів в Україні — це Вікіпедія, тому це також певне мірило скільки статей там читає пересічний українець на рік.

Також живучи в інформаційну епоху є фактор web 2.0, тобто взаємодії із контентом, наприклад => на Вікіпедії колективні корегування і написання статей, а на деяких веб-ресурсах іноді коментарі цікавіші за статті.

«Читач живе тисячу життів, перш ніж помирає... А той, хто зовсім не читає, живе лише одне життя». Джордж Р. Р. Мартін

Той хто читає живе віртуальними життями, а той хто ні — реальним. Це ж скільки всього можна зробити за той час, що тратиться на читання, скільки нових речей в житті спробувати, щоб получити нові враження, реальний адреналін, реальний допомін.

Краще фільм подивитися, займає набагато менше часу. Да-да, я упущу деталі, але вони того не коштують щоб тратити на них велику частину свого життя. Да і якщо я книгу не читав то і не буду знати які деталі упущені.

Це ж скільки всього можна зробити за той час, що тратиться на читання, скільки нових речей в житті спробувати, щоб получити нові враження, реальний адреналін, реальний допомін

складається враження що весь вільний час витрачається на книги? ну то марно. І ще цікаво коли такі аргументи підкріпляються власним чи чиїмось яскравим прикладом, де саме за рахунок відсутності читання досягаються суперові результати та повнота життя)))

Краще фільм подивитися, займає набагато менше часу

Фільм 2-2.5 години, книга на 350-400 сторінок — десь 3.5-4 години. Дійсно набагато? Є книги які дуже складно чи навіть неможливо екранізувати («Убік» Філіпа К Діка), є ситуації коли книга краще (навіть ту саму «Дюну» взяти з популярного), є ситуації коли фільм краще («Бійцівський клуб», «Щось» 1982, «Згадати все» з Шварценегером і тд)

якщо я книгу не читав то і не буду знати які деталі упущені

за такою логікою можна й не дивитися, тоді точно не буде можливості розчаруватися чи не зрозуміти щось, що нормально доноситься лише в книзі-оригіналі))

100 сторінок в годину? 1.5 сторінки в хвилину? Та ну нафіг так читати ). Це ж ніякого задоволення, знаю людей які спеціально розтягують читання якщо цікава книга, перечитують деякі сторінки чи розділи по кілька раз, насолоджуються, поглинають в книгу, намагаються відчути персонажів, перенестися туди. А ви таке враження що чисто для галочки читаєте.

Для мене одна книга це десь місяць часу. Тому не читаю )

хибне враження, задоволення вдосталь отримую і є час посмакувати як персонажів, так і стиль автора. Ну і перечитувати сторінки, звичайно ж, ніхто не забороняє. Теж таке практикую, або зберігаю цитати та роблю нотатки, які переглядаю. Наприклад до монологів Айн Ренд у «Атланті» повертався декілька разів.

Темп — річ особиста і реально не має значення як і кількість книжок на рік. Я і 90% ютубу з різноманітними відеокурсами та конференціями дивлюся на 2х, або більше, і читаю швидко теж. Це те, до чого звик вже дуже давно — сприймати інформацію та обмірковувати її саме так, тому проблеми немає

А що такого, для мене наприклад для середньої по складності класичної книги це звичайна швидкість
І можна все перераховане робити при цьому
Але щось дуже складне і насичене ідеями може і по 30 сторінок на день йти

350-400 сторінок — десь 3.5-4 години

Среднестатистический человек так быстро не читает. Обычный человек, читает около 200–300 слов в минуту. С усвоением на уровне 80%. То есть обычную страницу книги за 1.5–2 минуты и в среднем тратит не 4, а 12 часов, поэтому и выбор идет в сторону условного кино. Ибо посмотреть 7(?) фильмов Поттера, можно за один «марафон», в рамках одного дня. А прочитать цикл книг... Могут уйти месяцы.

Той хто читає живе віртуальними життями, а той хто ні — реальним. Це ж скільки всього можна зробити за той час, що тратиться на читання, скільки нових речей в житті спробувати, щоб получити нові враження, реальний адреналін, реальний допомін.

Розкажіть про свій досвід, наведіть особисті приклади(:.
Читання (+ аудіокниги якщо додати) часто може бути активністю, що заповнює час в дорозі, десь там в обід чи ввечері коли відпочиваєш після роботи і сидиш чілиш на терасі.

Ну я якраз раніше аудіокниги слухав в фоні, коли в залі займаюсь, бігаю, по дорозі на роботу, коли готуєш щось. Тобто вбиваєш двох зайців одночасно. І в цьому сценарії використання нічого поганого в книгах немає.

Але зараз перейшов на підкасти і ютюб канали. Там набагато більше корисної і актуальної інформації для покращення себе і свого благополуччя ніж в книгах. Більшість книг можна було б в 10 сторінок умістити, но автори спеціально розтягують на 300-400 і лиють воду, бо інакше не продадуть.

Я про нехудожню літературу, художню не читаю так як є серіали і фільми від яких я получаю набагато більше задоволення і перегляд яких майже не займає час.

слухати аудіокниги під час тренувань у залі?
а ви знаєте толк в збоченнях ...

А що не так? Треба з чаєм при свічках читати замотавшись в ковдру?

ні-ні... все так
ще можна слухати аудіо книги під час водіння авто
наступний рівень — слухати ауді-кніги під час кодування та мітапів

заслухаєтеся і забудете штангу підняти. або яку ногу наступною на бігову доріжку поставити забудете, запорпаєтеся впадете та заб’єтеся. У залі треба думати тільки про м’язи!

саме так це і працює
якщо заняття в залі це бігова доріжка або вело, то можна і аудіокнигу слухати і навть звичайну книгу читати.

але якщо ви будете працювати з субмаксимальним навантаженням, то краще зосереджуватись саме на цьому.

спробуйте якось в залі підійти до друга, що під штангою (жме або присідає), та під час останніх повторів, коли майже м’язова відмова, задати йому якесь питання. навіть можна щось з таблиці множення
я впевнен — він з радістю відповість і навіть не відволечеться від вправи

субаксимальна м’язова вімова. Я шо, наркоман таким займатися? жарт. Якщо в такому режимі, то може ви й праві.

я вже відповідав — всі люди наркомани

от, наприклад, ми тут всі накромани щодо коментування постів на доу
ви ж сюди не прийшли заробляти гроші? чи може вас хтось змушує це робити?
ні — ви це робите заради власного задоволення
і це певна форма наркоманії

так і с залом — хтось ходить заради фото в інстаграму та знайомства з дівчатами. а хтось ходить, щоб отримувати розвиток. а для розвитку потрібно збільшувати навантаження. а це не можливо без субмаксімального навантаження... чи буде це субмаксимум з витривалості на біговій дорожці (але навіщно для цього ходити в зал — не розумію, бо від парку задоволення буде більше), а для когось це буде субмаксимум у силових вправах...

і те і інше — форма наркоманії, бо ходите ви туди заради задоволення у тій чи іншій формі

не бачу проблем поєднувати фізичну роботу з розумовою

якщо не бачете, то це означає, що фізічна робота у вас така собі...

на прогулянці або ранковій пробіжці — це можливо поєднувати, але якщо ви в зал прийшли «працювати», то це вже не можливо, бо реальна «праця» в залі потребує концентрації

Ох, я вас умоляю. Що в вашому розумінні «реальна праця»? Робота з максимальною вагою до відказу? Рекорди в присіданнях і жим лежачи? Це не про мене, я для здоров’я займаюсь і для фігури, а не для рекордів.

Та навіть ті качки «які жмуть», їм би аудаокниги не завадили. Вони хвилину займаються, 5 хв відпочивають. Можна ставити на пазу під час підходу якщо сильно прям заважає. Короче одні відмазки у вас )

Цікаво, чи вважаєте ви написання коментарів на доу корисною справою? Що нового в житті в цей час ви спробували? Можливо нові враження? Адреналін?
Можете подилитись цим досвідом в окремому посту чи навіть статті?

Ну, коментарі я буду писати незалежно від того читаю я щось чи ні. Як і дивитися ютюбчик чи листати інстаграм.

Ті хто кажуть що замість того, щоб перед сном полистати інстаграчик, я краще пару сторінок книги прочитаю, здебільшого роблять і те і те, лягають спати пізніше і не висипаються.

Можете подилитись цим досвідом в окремому посту чи навіть статті?

Міг би, але у багатьох тут зараз пригорить, тому не буду.

тобто ви визнаєте, що марно витрачаєте час замість того, щоб спробувати щось цікаве, нові враження та реальний адреналін?
ви листаєте інстаграм, а автор книгу

Всі інстаграм листають, і автор не виключення. Як не інстаграм так ютюбчик. Це ті речі, які всі використовують щоб відволіктись. За рідкими виключеннями.

ви у всіх спитали?
чи ви якимось цином вирішили екстраполювати власний досвід?

в інсті близько 1.5 лярда активних користувачів. і лише 500 лямів там щоденно

в 2020 році було зареєсстровано близько 4.8 лярда користувачів смартфонів

навіть за цією статистикою, інсту на смартфоні має не більше 30% власників смартфонів

70% — це для вас «рідке виключення»?

Щоб уникнути інших ваших спекуляцій щодо цього:
— користувачів фейсбуку — 2 лярди (менше 50% користувачів смартфонів)
— користувачів тік-току — близько 1 лярда (десь 20%)

Трохи статистики по Україні:
Станом на липень 2022 року соцмережами користується близько 76,6% українців (це з урахуванням ноутів та компів)
YouTube зареєстровано понад 28 млн українських користувачів, в Instagram — понад 16,1 млн, у Facebook —15,45 млн. TikTok має більше ніж 10,55 млн українських користувачів

Десь так

Тому ваші заяви про «всі так роблять» трохи не відповідають дійсності

Інстаграм для прикладу. Вставте фейсук, тіткток. твіттер, телеграм, реддіт, ютюбчик, спотіфай, мобільні ігри, доу, вотевер, у кожного є своя слабкість, від якої він не може відмовитись, і тим більше не відмовиться ради книги. Від чогось іншого відмовиться, но не від цього.

Дивуюся тим людям, які питають «навіщо читати аж 40 книг на рік».
З тими хто зовсім не читає — то все ясно: мабуть, самооцінка не дозволяє сприймати досвід інших людей. Але ж якщо вже почати вибирати цікаві та корисні книги — то справді, список вийде на все життя. Тому чим більше встигаєш прочитати, тим більше досвіду пропускаєш через себе. З художкою взагалі — тим більше життів проживаєш.
А потім починаєш помічати паралелі, вести діалоги з авторами, усвідомлено виправляти світоглядний фундамент і так далі.
Читання завжди залишає щось у пам’яті і збагачує. Коли я писав дисертацію, то був вимушений прочитати (насправді швидко прогортати) більше 100 книг англійською, десь за півроку, і від кожної книги залишилося по дрібниці у пам’яті, через яку хотілося б до неї повернутися пізніше.

Дивуюся тим людям, які питають «навіщо випивати аж 40 пляшок пива на тиждень».
З тими хто зовсім не п’є — то все ясно: мабуть, самооцінка не дозволяє сприймати досвід інших людей. Але ж якщо вже почати вибирати сорти пива — то справді, список вийде на все життя. Тому чим більше встигаєш випити, тим більше досвіду пропускаєш через себе. З горілкою взагалі — тим більше життів проживаєш.
А потім починаєш помічати паралелі, вести діалоги з етикетками, усвідомлено виправляти світоглядний фундамент і так далі.
Пияцтво завжди залишає щось у печінці і збагачує. Коли я писав дисертацію, то був вимушений скуштувати (насправді швидко випити) більше 100 пляшок вермута, десь за півроку, і від кожної плішки залишилися приємні спогади у пам’яті, через які хотілося б до них повернутися пізніше.

можна замінити ключове слово в пасіонарній розповіді будь-якого фаната і суть не буде втрачена.

книга — це звичайий інстрімент для збереження і розповсюдження інформації на шляху розвитку людства.
спочату були наскельні малюнки (1), потім папіруси (2), потім книги (3), потім з’явились радіо і телебачення (4), тепер от інтернет (5).
і я відверто не розумію, навіщо пропагувати третій етап, коли цивілізація давно перейшла на п’ятий?
такий собі олскул? я б ще зрозумів видавців книжок — для них це бізнес і гроші, а от читачів, що пропагують свою пристрасть — не розумію.

це як алкоголік не розуміє, як можна у п’ятницю не нализатись,
волонтер не розуміє, чому ти ще не всі гроші віддав на ЗСУ/бідним/голодним/безхатькам.
зоозахисник не розуміє, чому в тебе досі не живуть п’ять підібраних котиків і песиків.
профдеформація?

і окремим пунктом можна виділити розподіл на наукову і художню літературу.
тут, звісно, кожен сам вирішує, скільки годин/днів/років свого життя свідомо витрачати на вигадану інформацію.
так, я в шкільні роки читав безліч художньої літератури, а трохи пізніше мав майже повну колекцію творів Стівена Кінга.
але далі що? я можу прочитати ще одну жудожню книгу, і мені може бути цікаво її читати, але я не вбачаю, що набута інформація матиме хоч найменшу користь для мене.

Ваше узагальнення працює лише для розважальної літератури, бо для навчання чи тренування мозку в інтернеті люди будуть саме читати книги/статті.
Можливо, пересічна аудиторія ТВ та нетфлікса схожа на пересічну аудиторію читачів Донцової або коміксів. Але книга (як запаковане повідомлення) — це гарантований спосіб вчитися у розумних людей чи доторкнутися до їх досвіду, і навіть зараз ті, хто залишає слід в історії — пишуть книги.
Якщо ви прочитали безліч книг і вони на вас ніяк не вплинули — вітаю, це був марно втрачений час. Спробуйте читати ті книги, які вплинуть.

Якщо ви спробували безліч накркотичніх засобів і вони на вас ніяк не вплинули — вітаю, це був марно втрачений час. Спробуйте ті наркотики, які вплинуть.

бачите — та ж сама пасіонарна пропаганда. :)

я абсолютно не заперечую наукову/навчальну/професійну літературу.
якщо це зручне джерело щоб вивчити щось потрібне чи навіть просто цікаве — цією можливістю необхідно скористатись.

звертаю також вашу увагу, що ви поступились до «статей в інтернеті». саме цей формат я особисто для себе вважаю зараз найбільш прийнятним джерелом інформації.
саме тому, що в порівнянні з книгою, читати необхідно значно менше і концентрація інформації в такому форматі вища.

але нагадаю вам назву теми: «Мистецтво читання: 9 порад від айтівця, який читає понад 40 книг на рік» — тут немає жодного акценту на якості, акцент лише на кількість.
навіть цитати письменників для статті підібрані так, що узагальнюють і дискредитують тих, хто не читає.

Згідно з соціологією, 40 книг на рік — це в 4 рази більше за середній показник по країні.

Я цілком згоден з вашою позицією щодо статей (на мою думку, читання однієї статті дає більш грунтовне розуміння теми, ніж одного розділу книги), але книга (не обов’язково паперова, просто закінчений твір автора) дає максимально широкий контекст, і тому має найбільше шансів, що її правильно зрозуміють.

І крім того, важливо не тільки що пишуть, але і як пишуть (як перекладають). Ті, хто читав Умберто Еко, зрозуміють, про що я.

доречі, з навчальною літературою також буває повний треш.
пригадую була якась книга по програмуванню, де автор на серйозних щах подавав неправильні рішення. вже деталей не згадаю, на щастя я її не читав, просто якось трапилось побачити як її обговорюють і переглянути деякі фрагменти.

«Дивуюся людям, які не п’ють 5 літрів води на день, — вода ж потрібна для людині майже як повітря».

Питания не до «читати, чи не читати», а до того, що читати саме визначену кількість книжок.

Але ж якщо вже почати вибирати цікаві та корисні книги — то справді, список вийде на все життя.

на приклад? для початку най буде перша сотня перша сотня (у будь якому порядку не у приорітету) буде ок?

Я б не перераховував саме книги, але можу описати принцип, за яким я складаю список:
1. Книга — (особливо художня) це занурення у внутрішній світ автора. Тому якщо цей світ мені сподобався, я шукаю інші книги того самого автора.
2. Довжина списку залежить від інтересу до сфер пізнання: мене цікавить історія західної цивілізації, філософія, історія людського світогляду, історія різних культур, великі лідери тощо. Окремо іде художня і професійна література.

Якщо узагальнити: я читаю, щоб зрозуміти світ та інших людей. Тому тут немає кінцевої мети, тільки шлях 😅

Тут просто цікава цифра «40». Беремо 10 томів теоретичної фізики Ландау та Лівшіц, чотири плюс додаткові випуски Д. Кнута...

нафіг кнута. Беремо краще д.мартіна чи агату крісті...

Обожнюю книги. У студентські роки багато читала, зараз із часом проблема, тому для себе виробила звичку що перед сном читаю не менше 10 сторінок.

і на якій сторінці засинаєш?
я коли таке робив завжди була проблема згадати де ж я блін таки закінчив читати :)

Завжди дочитую до кінця правої сторінки, щоб коли перегорнула то продовжую, або до кінця розділу)

мені ваш заголовок прозвучав як:
«9 порад від печерної людини, котра вже 40 тижнів підтримує полум’я у вогнищі».
«9 порад від спортсмена, котрий з дитинства бігає по 40 кілометрів в день».
«9 порад від Мойсея, котрий щодня пише по 40 заповідей».
«9 порад від мільярдера, котрий заробляє по 40 мільярдів на рік».

є потреба і бажання? читайте скільки хочете.
пропагуєте культ читання? ні, дякую.

припинив читати книжки разом із навчанням в інституті, а це приблизно 20 років тому. і, запевняю вас, не деградував.
художню літературу припинив читати ще раніше, а лексичний апарат і уяву натренував ще в шкільні роки.
з науково-пізнавальної літератури мій максимум в останні десятиліття — це статті.
пробачте, але в мене немає стільки вільного життя, щоб декілька днів добиратись до висновків в рамках одного сюжету.

а ще я собі все частіше задаю питання:
чи це те досягнення, котрим я би хотів пишатись в кінці життя?
мабуть ні, я не хотів би в кінці життя бачити в списку моїх основних досягнень те, що прочитав всього Мартіна чи Твена.

Дякую за «4 ідеї для заголовків від коментатора, що залишив 339 коментарів на ДОУ».
Це жарт, насправді не бачу нічого поганого в клікбейті. Можливо, якби не заголовок, то цього коментарю від вас і не було б

лексичний апарат і уяву натренував ще в шкільні роки

дуже круто, без іронії. На жаль, не всі так якісно розвиваються в школі

чи практикують клікбейт у книжках, котрі ви читаєте?
бо в часи мого читання заголовки книжок не були клікбейтними.

Таке зустрічається. Заголовки типу «N речей/законів/звичок когось щоб ...» дуже часті зараз ну і як результат, якість там теж середня або нижче, тому треба дивитись на зміст та рецензії.
З тих де за клікбейтом ховалось щось зовсім інше, але круте можу одразу згадати Роберт Сапольські «Чому зебри не страждають на виразку» та Тім Феррісс «Працюй чотири години на тиждень». Обидві книжки зовсім не про те що в назві

а щось інше і не круте бувало?
не виникало відчуття, що вас трохи обдурили?

Я розумію до чого ви ведете. В мене таке відчуття і з зебрами Сапольські було. Очікуєш якусь легку історію про стрес, а отримуєш купу дослідів та термінів (і стресуєш)... А буває, звичайно, й навпаки — очікуєш багато, а отримуєш мало чи не те що було треба. Проте не суджу книгу суто по назві ніколи (як і статті), бо вона ніколи не дає повної інформації про те що відбувається всередині. Тому зміст, рецензії, рейтинги, відгуки друзів-знайомих та незнайомих, але авторитетних людей і тд

уявіть, що завтра смерть.
що б ви написали у свому посмертному резюме?

це вже зовсім офтопік, ні? І одночасно класичне питання філософії. Написати є що і книги там, скоріш за все, не будуть фігурувати так само як і фільми, курси, і навіть робота. Проте заглиблюватися в дану тему в коментарях не бажаю. Дякую за розуміння

дивні питання у вас

а що напише чел який не читав твена, але передивився гру престолів?

якийсь топік людей які абсолютно не розуміють що читати може просто подобатись і всі хочуть ТС довести що просто читати подобатись от не може настільки щоб читати систематично, і при цьому не можуть заспокоїтись поки не переконають ТС в цьому

нічого дивного. в загальному випадку дивитись гру престолів — практично те ж саме, що й читати Твена.

я розумію випадки, наприклад, писати дисертацію про епоху рабовласництва в США, то навіть художня література Твена стала би в нагоді як джерело, що дає певну інформацію по темі.

і також прекрасно розумію, що читати може подобатись.

і цілком підтримую точку зору, що людина може робити все, що їй подобається — читати, вірити в бога, приймати грязьові ванни, та будь-що, доки це не перетворюється на спроби затягти інших.

якщо людина пропагує читання — це те ж саме, що пропагувати алкоголізм, чи віру в бога, чи полювання на тварин.
і потрібно бути готовим, що будуть опоненти.

Кстати подход типа — а что ты оставишь после смерти это тоже пропаганда. Пропаганда достигаторства, свершений и успеха. А ведь в принципе построить компанию или написать диссер это ничем не отличается от Марк Твена, поскольку с вероятностью 99% через пару десятков лет после смерти никто о достижениях того или иного чела и не вспомнит.

не можу з вами не погодитись, але лише у випадку, коли таким запитанням тиснуть на когось.
я ж поступово прийшов до нього сам. принаймні ніхто з оточуючих мені його не задавав :)
звісно, 99.99% після себе нічого не лишать для людства, але може хоч щось для найближчого оточення залишиться.

Согласен, все таки отличие пропоганды от точки зрения именно в инициативном посыле к кому то.

9 порад от программера, который слушает звук в наушниках 1850 часов в год
9 порад от домохозяйки, которая прослушала все эфиры Фейгина и Арестовича за год

9 порад як знищити 40 петріотів, 40 хаймарсів і 40 зеленських одним кінжалом від міністерства оборони рф

Доречі, помітив, що назва статті співпадає зі слоганом RORK)

це співпадіння. На RORK погляну, дякую

почитав що таке цей рорк. Виглядає як гарна штука, що допоможе автоматизувати те що зараз роблю руками та дати навіть більше. Дякую ще раз!

Я для відслідковування прогресу читання і для збереження бібліотеки прочитаного використовую RORK — rork.ua

Також розвиваю швидкочитання, бо не так багато вільного часу є на читання

Джордж Р. Р. Мартін
Марк Твен

а що ще письменники могли сказати? їм же треба якось книжки продавати, от і цитати в них суто під продаж свого товару.

наркодилер також свій товар хвалитиме.

а що ще письменники могли сказати?

вони багато іншого теж кажуть, але цитати я підбирав, звичайно ж, під зміст статті))

аналогія про наркодилера викликала усмішку, дякую

взагалі-то про наркодилера то не юмор... то так і є
читання книжок — то наркотик. то дофамін, але значно «складніший», ніж звичайні наркотики
навіть серіали і кінофільми — то деж дофамін, але вже «простий»
зайняття спортом — то складний дофамін. а пожирання тісточок — простий дофамін

кожен сам обирає, який дофамін від чого отримувати отримувати

це точно.
що робити зі своїм організмом — особиста справа кожного,
але пропагування будь-яких «наркотиків» — зло!

ну, деякі поради цілком ок, наприклад аудіоверсії деяких книжок цілком непогано заходять під час прогулянок, але це специфічні речі і інколи почавши відчуваєш, що треба переключитись на паперову, інколи кожну главу по 2-5 разів слухаєш і мабуть читати було б ефективніше але вже як є

імхо — всі ті самомотиваційні речі про кількість (ага, я кілька років тому зміг десь третину Вакцин Плоткіна прочитати, плюс багато статей зі ссилок, мабуть квартал читав щоденно і з напруженням мізку, так от там сам фоліант на 2200 сторінок — от куди мені це залічити у схемі автора?), нотатки, гаджети і інше зроблять тільки шкоду на довгій дистанціі, ось наприклад «лігво» людини, яка це пройшла особисто і після мотиваційних книжок написала також і переосвідомлення власного проходження серйозного випалення у вигляді в принципі непоганої книжки thegrowtheq.com

але то все таке, як би його перестати забувати прочитане або хоч не так швидко це робити, хто б на це відповів(

Аудiо — топчик, можна слухати i гуляти/бiгати, а не салом на диванi обростати)

але то все таке, як би його перестати забувати прочитане або хоч не так швидко це робити, хто б на це відповів(

Нажаль, можливості мозку обмежені і з цим зробити мало що можна, саме тому я й шукаю способи зберігати таку інформацію ззовні. В списку на прочитання є книга з www.buildingasecondbrain.com , яка як раз про систему нотаток. Може буде щось цікаве та дозволить покращити те що вже є. Рекомендувати не можу, бо не прочитав поки

фоліант на 2200 сторінок — от куди мені це залічити у схемі автора?

справа власного смаку, бо оці всі нотатки про прочитане та довгий список на читання — то приватна інформація, тому можна вести так як зручніше. Я тут більше про сам факт наявності схожого списку та свій особистий досвід

Дякую за посилання, ознайомлюся

ну, я не проти нотаток і списків, сам щось подібне останні роки роблю бо інколи хочу щось пригадати і ой

я скептично відносно кількістих показників і мотивації писав радше — подібне мотивування чи самомотивування це щоб робити щось, в принципі неприємне, небажане
якщо немає дуже серйозної причини, а читання в стилі розваги, розширення ерудиції, life long learning бо подобається ніби не повинно бути неприємним, то виникає питання — чи воно варте витрат енергії? марнославство ж в принципі

мені здається що ті, хто народився-виріс як nerd будуть читати і самі, ті, хто cool — як їм на душу ляже, geeks будуть в різний час то тих то інших як ролеву модель брати і читати-нечитати в залежності від цього, але примусово людина не потягне читання як чималу частину стилю життя якщо її біохімія їй не допомагає в цьому

Про аудио це індивідуально все. Залежить як читача так і книги.
Я наприклад книги читав в основному в електронному форматі. Прочитав як художньої так і технічної літератури навіть не можу сказать скільки і читав спочатку на пристроях максимально не пристосованих до цього типу книг перегнаних у Java на якомусь сіменсі s65 або Palm Zire m165.
І усе нормально сприймалось — мучався, але читав. А от аудіоформат навіть художньої літератури і з реально крутою озвучкою не заходить від слова зовсім. Мабуть я погано сприймаю аудіоінформацію. По іншим кейсам так само — мені легше переписуватись ніж розмовляти голосом, читати статті а ніж дивитись youtube і все в тому ж дусі

"

Про аудио це індивідуально все. Залежить як читача так і книги.

" саме так, деякі книжки йдуть дуже добре, деякі — як писав — кілька разів слухаю блоки по 30-50 хвилин, деякі взагалі переповзаю на текстові версії

моя тактика — мати з собою пару десятків різних і пробувати, а там як піде

мені наприклад добре йде научпоп всякий (якщо без формул і математики звісно), історія, медицина і т.п.
іноді навіть підручники

приклади того, що пішло легко:

The Practice of Groundedness: A Transformative Path to Success That Feeds — Not Crushes — Your Soul

Newton by James Gleick

“Dopamine Nation: Finding Balance in the Age of Indulgence” by Dr. Anna Lembke

How the Mind Changed: A Human History of Our Evolving Brain by Joseph Jebelli

The Illusionist Brain: The Neuroscience of Magic by Jordi Camí, Luis M. Martínez

Before The Big Bang: The Origin of the Universe and What Lies Beyond by Laura Mersini-Houghton

Religion in Human Evolution: From the Paleolithic to the Axial Age by Robert N. Bellah

So Simple a Beginning: How Four Physical Principles Shape Our Living World by Raghuveer Parthasarathy

Kraken: The Curious, Exciting, and Slightly Disturbing Science of Squid by Wendy Williams

Full Spectrum: How the Science of Color Made Us Modern by Adam Rogers

Exercised: Why Something We Never Evolved to Do Is Healthy and Rewarding by Daniel E. Lieberman

The Collapse of Complex Societies" by Josef A. Tainter

тобто тема повинна бути цікавішою ніж нойз в голові і можливою до розкриття в деякому обємі саме через прослуховування

як на мене аудіобуки це зручний додаток до життя людям які читають, треба тільки знайти їм свою індивідуальну нішу (мені це все багато років було не очевидним, поки не спробував)
ще думав добре пошукати відомий мені фікшин німецькою і іспанською, щоб замість радіо тренувати трохи мови, але поки що не дійшли руки

Нахрена?! Нахрена убивать время на чтение бесполезных гавнокниг?

то не треба такі читати))

Для цього і є етап відсіювання та розкидання по категоріям, де з купи рекомендацій обирається саме те що відкликається

Ви не повiрите)
В свiтi е дещо окрiм Дарини Донцовоi

Какая разница между тем, читаешь ты 40 книг или 500?
Читаю сутто под настроение, под заваренный чай и когда этого хочется. В год получается 5-7 книжек чем я собственно доволен.
А вот это вот 100500 книг в год, велосипед с 4 костылями, советы как читать больше и что читать — звучит как рофл. Каждый читает что он хочет и когда он этого захочет. Графики чтения это вообще дичь)) Про фидбеке о чтении своих же книг — ну это ппц

Дякую за відгук! Можна детальніше про те чому саме це «дичь» та «ппц»?

Ну разница есть все же.
Человек, который прочитал 500 книг имеет в глове больше разных идей.
Если книги нормальные, конечно, а не развлекашка на одну и ту же тему.

Як прочитати 40 книжок на рiк
Як пiдготуватися до сертифiкацii

Чому не описано навiщо?

Наприклад

Як прочитати 40 книжок на рiк i чим це менi допомогло

Читати на кiлькiсть — приблизно як бiгати марафони)
Сенсу жодного, але можна розповiсти друзям як це зробити)

Навіщо взагалі читати книги у 2023 році

перший абзац?

Про кількість — абсолютно згоден

Я ознайомився з першим абзацем.
Але не знайшов відповіді практичної як вам читання книги допомогло.

Маю на увазі практику.
До прикладу:
— прочитав кнгигу з алгоритмів — потрапив на роботу мрії/зп мрії
— прочитав книжку «сила звичка» що надихнуло мене переглянути мою шкідливу звичку і позбавитися її(таким то і таким то чином)
— прочитав художню — на основі неї вдалося швидко знайти спільну мову і потоваришувати з біг босом

Прочитав книгу «Навіщо ми спимо» Метью Волкера — перестав робити з себе жаворонка примусово, купив блекаут штори та пов’язку на очі, нову ковдру -> покращилася якість сну

Прочитав «Атомні звички» -> провів паралелі зі звичками які закріпилися, поприбирав трігери на те що робити насправді не хочу -> зміг структурувати та доповнити свої звички

Прочитав книгу про стоїцизм, потренувався у негативній візуалізації, фаталізмі та трихотомії контролю. Стало реально легше сприймати шокуючі події

Прикладів більше, але ці яскраві. Може напишу статтю про книги які серйозно вплинули на світогляд колись)

Ну а художня література — то про задоволення, відволікання та розвиток лексичного апарату та уяви

художня література

Ранiше читав — зараз занадто свiт швидко крутиться щоб витрачати на вигадки час(моя особиста думка)

свiт швидко крутиться щоб витрачати на вигадки час

тут дивлячись з чим порівнювати...
книга на 350 сторінок ±4 години часу і можна робити паузи. Фільм — 2-2.5 години і мені чомусь краще дивитися за раз, бо щільність подій трохи вища зазвичай

хоча якщо ви не дивитесь кіно чи серіали, то тоді респект!)

Серiали виключив з обiгу — це взягалi маячня)
Можливо раз на пiв року/рiк глянемо запоем щось.
Фiльми — дуже рiдко

свiт швидко крутиться щоб витрачати на вигадки час

часто крутиться покруче за вигадки

Може напишу статтю про книги які серйозно вплинули на світогляд колись)

Без може і без колись, ото й цікаво ;)

Раз ви вже стільки читаєте, лєнін казав ділитись

Метью Волкер

++ то варта прочитання книжка

трихотомії контролю

Хехе, я здається знаю про яку книжку іде мова.
Там дихотомія насправді, автор просто неправильно зрозумів що стоїки мали на увазі і накрутив отсєбятіни.

Вільям Ірвін: Радість життя. Філософія стоїцизму для XXI століття

так, він там явно говорить що це авторське доповнення і що у стоїків було трохи не так

Питання: 24 томи «mushoku tensei» за 10 днів це рахується як 24 книги чи 1? Пісня льоду та полум’я?

ПС: 40 — нубські цифри

дякую за оцінку. А скільки не нубські, якщо вже є градація? :)
Радий що заголовок вийшов виразним. Не важливо як рахувати, кількістю мірятися не має сенсу в цілому

Кількісна оцінка не важлива
Якісна — важливіша в рази

Я прочитав 20 цікавих книг краще ніж я прочитав 100 нецікавих книг. Навіть 2 цікаві книги кращі за 100 нецікавих.

Я читаю в середньому 100-200 книг на рік. Але це може бути 150 книг за 1 місяць(в мене була відпустка) і 50 за решту року. Проблема в тому що цікавих книг не вистачає. Американські бестселери дуже банальні і розраховані на середніх американців, в яких доступ лише на локальний ринок... це все одно що зайти в магазин у Вінниці де книги лише вінницьких авторів. При відсутності конкуренції результат буде закономірний.

Спочатку читав сучасну літературу американського ринку, але цікава швидко закінчилась. Потім перейшов на японську перекладену (тоді було мало) після чого перейшов на російський ринок (2017) і тоді зрозумів чому нема українського ринку і куди ділись усі українські письменники. Потім перейшов на перекладену китайську, зрештою потрапив на перекладену корейську.

Прийшов до двох висновків: рівень літератури напряму залежить від щільності населення, оскільки при великій щільності населення — велика щільність конкуренції. Корейці суперничають одразу на двох ринках: корейському та англійському. У японців є велика щільність населення, але немає знання англійської у людей, на відміну від корейців. У китайців теж своя атмосфера.

Другий: щоб далі читати треба вчити корейську. Перекладають дуже повільно. А читати хочеться.

Повертаючись до питання: для мене прочитати навіть 1 гарну книгу буде досягненням, якщо вона буде корейською

Американські бестселери дуже банальні і розраховані на середніх американців

на жаль, теж це помічаю

дякую за розгорнутий коментар та власні враження!

А на какую тему книги на корейском?

В основному фентезі, оскільки мій улюблений жанр, то його шукаю

наприклад: Second Coming of Gluttony, Everyone Else Is Returnee, Novel’s Extra, Dungeon Defense, Overgeared

Sci-fi давно норм не бачив, і не тільки корейського. Я так розумію в епоху СРСР залишили цю тему, а шкода( Хіба що «Handholding», але там явно не акцент на sci-fi

Як оцінюєте творчість Лю Цисіня?

Як оцінюєте творчість Лю Цисіня?

та це же ж Сі Цзіньпін від фантастики!

історія була така якогось часу велична прогресивна комуністична партія великого небесної імперії китаю спостерігла що великі китайскі робочі не надто вправні у вигадуванні нового більше за всього за технології от спи.дити паравоз філіпс і сказать шо так і було це норм а от навіть на базі існуючого вигадати щось нове то вже шото пошло не так і більше того від мужніх доносчиків на місцях почали надходити числені доноси про те що великі китайські робочі на справді ні крапочки не розуміють у тому що вони роблять і більше того просто не можуть відновити навіть це не те щоби нове але просто повторити все те що вони щойно спи.дили але так щоб самотужки своєю головою

у цьому місці починається навпаки моя щира повага до великої китайської народної комуністичної служби безпеки небесної імперії бо вони змогли прогорнути розслідування як саму ідею так і результат

ідеєю було дізнатися чому так чому західний світ тисячами продукує усіх цих «винахідників» та просто простих вчених які таки здатні і таки рухають а от китайський світ не може тож треба знайти чого не вистачає тут чого є там

результат виявився цікавий на місце того чого не вистачає тут чого є там знайшли наукову фантастику

ЗЫ: що цікаво спостерігши подальші події у цьому результаті певно є певний сенс

тож велична прогресивна комуністична партія великого небесної імперії китаю вірішила просте рішення створити власну китайську наукову фантастику

і призвав Імператор Неба Лю Цисіня і сказав Імператор Неба Лю Цисіню ти Лю Цисінь напишеш нову кращу у світі велику китайську наукову фантастику і сказав Лю Цисінь так і стало так

історія стає цікавим антропологічним артефактом епічного провалу поєднання епічного графоманства з епічною політикою і як епічний провал історію обережно спущено на гальмах і обережно забуто бо Великий Імператор Неба Сі Цзіньпін не може «помилятися» ))

тож повертаючись до зауваження що тут є певний сенс то китайська літературно кінематографічна думка повертається до більш звичного для себе продукту як казки що цікаво у цьому місці так само тяготіючи більше до повторення старих вже вигаданих сюжетів та героїв та їх комбінації на сучасність

Сунь Укун та Не Жа так само рулять ))

Сунь Укун

youtu.be/ul2qvUfisOE (#внєзапно цєліком)

Не Жа

youtu.be/5CmsYwmP1JY

... ну і це лише певно най більших два бо імя їм там легіон

а ось Сунь Укун проти Нє Жа ))

youtu.be/cG0DSmB0jz0?t=2298

Bloodmusic (Greg Bear), Blindsight (Peter Watts) — відрив даху взагалі, а ви кажете Sci-fi норм нема

Blindsight (Peter Watts)

цікаво як воно відчувається доволі старим хоча я подивився лише 6-го року ще й 20 років нема час тут відчутно відносний ))

... але так ідея цікава

Не читав допис але засуджую прагнення читати якусь кількість книжок в якийсь часовий проміжок — подібні челенджі призводять до інфляції в світі книжок.

Років з 20 назад одна з 5 рандомних книжок непевне мені б сподобалась, а ще 2 із 5 були б принаймні непогано написані.

А зараз видавництво книжок більше схоже на стрімінговий сервіс, який постачає нашвидкоруч настрочений фастрід, що відповідає поверхневому запиту аудиторії.

Читати треба, як на мене, що цікаво і коли цікаво, а не переслідуючи кількість за мету.
Іноді виходить зачитуватись 3 місяці, а іноді по пів-року нічо не хочеться читати.

В мене в списку до 50 книжок буває, але прочитаю я (принаймні до кінця) може 10 — 15. Іноді стаття чи подкаст по темі бувають цікавіші ніж книжки.

А я не зсуджую, а чого? Як ціль є — треба шукати інструменти

40 книжок самі себе не прочитають :)

Кому вже як подобається, але таки мені трохи крінжово теж по плану читати

до інфляції в світі книжок

ще страждає відвудуваність доу :)

А я не зсуджую, а чого?

бо в якийсь момент цінна деревина починає витрачатись на подібне www.yakaboo.ua/...​py-renessans-ukrainy.html

призвав, ховаємось )

але пан менеджер читає електронні. От правда що електронна є, значить і звісно папір є, то да журбинка

Кількість лише для заголовка ж. Виходить що клікбейт таки працює. В статті головне не скільки, а регулярно

Можна трохи детальніше про скорочитання? Що подивитись першим?

П с 50+ книг за рік рекорд особистий

я навів посилання у вікіпедію, а далі гуглити конкретну практику та дивитися те що дивляться всі на тому ж ютубі — я навчався там, зараз і не пригадаю на якому конкретно відео...

а чому таки навчились ?

для мене скорочитання це щось абстрактне, я знаю і про артикуляцію і поле зору і тд, але практично для себе не можу зрозуміти що з цим робити і як його інтегрувати, якщо вам це вдалось, розкажіть що саме і як

навчився саме цьому))

не проговорювати в голові кожне слово, а читати принаймні по піврядка одним поглядом (найкорисніше), а також пробігати сторінку зліва направо та справа наліво та ловити основний зміст коли щось не надто важливе, але для читання оце доволі складно використовувати, бо реально частина змісту не сприймається

Чи читаєте ви регулярно? Маєте власні поради щодо покращення процесу, чи думки стосовно написаного в цій статті?

Зараз і вже давно дуже рідко читаю. Раніше читав дуже багато, але це було давно.

Але люблю хороші книжки, і з ними в мене якесь особливе відношення, не люблю електронні зовсім. Це абсолютно не те.

Люблю дарувати комусь, а потім через півроку згадати яка ж класна, а я от подарував, і замовити ще примірник

Коли переїжджаю кудись теж запросто залишу, й куплю потім на новому місці, щоб не таскати.

В мене от дуже дуже небагато книжок, без системи навіть, різні, які я справді люблю, але кожна по своєму особлива. Нові в колекції з’являються в моєму житті зараз рідко, зазвичай це якийсь дивний зв’язок з моментом життя і я там знайшов для себе відповідь. І тоді вона на все життя.

Підхід виглядає солідно й методично, по менеджерськи, але як на мене, що занадто то не здраво :D якби я так читав, я б зненавидів читання. Не люблю перетворювати такі заняття в план і обязаловку. Люблю прочитати залпом, якщо читається, хоч усю ніч, перерватись майже не здатен, як цікава, поки не вирубаюсь :)

Але от все одно респектулі. Підхід по своєму вражає і думаю воно має сенс. Я колись хотів робити звичку з цього, але я не захотів перетворювати це в рутину, хочу щоб книжки просто траплялись в житті, це якось по своєму інший яскравий досвід.

Підписатись на коментарі