Заміна для 1С існує !

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Вітаю, друзі! Не зволікатиму і одразу повідомлю про хорошу новину. На ринку з’явилася українська ERP система, яка є цілком реальною альтернативою російським платформам 1С та BAS !

Коротка історія

Попри те, що в Україні не бракувало і не бракує власного доброго бухгалтерського програмного забезпечення (BookKeeper, Dilovod, АБ Офіс, IT-Enterprise, ДЕБЕТ Плюс та ін.), воно не змогло повноцінно замінити 1С з однієї зовсім не простої причини. 1С це не лишень ERP система, а ще й повноцінна платформа для розробки, яка дозволяє швидко створювати індивідуальні рішення для окремих галузей та компаній. Написання такої платформи є складним і довгим проєктом, за який українські компанії не ризикували братися, або ж починали і зупинялися на пів-дорозі. Водночас великі західні компанії не поспішали адаптувати свої рішення для українського ринку. Українські підприємства звикли використовувати відносно дешевий (або ж безплатний у випадку неліцензійної версії) і ефективний софт від 1С. За 30 років в Україні виросло кілька поколінь підприємців та бухгалтерів, які не бачили іншого облікового програмного забезпечення.

Що не так із 1С

Після агресії Росії у 2014 р. постало питання безпеки використання російських програмних продуктів. Були введені санкції проти компанії 1С та заборона на продаж її продуктів в Україні. Однак це не завадило українським партнерам 1С, об’єднаним у «Спілку автоматизаторів бізнесу», і далі продавати цю платформу під брендом BAS ERP, прикрившись фіговим листком «європейської реєстрації бренду». Війна війною, а бізнес бізнесом. Користувачі, обґрунтовуючи продовження використання 1С, скаржились на відсутність альтернативи та казали: «ми за ліцензії нічого не платимо, а платимо лишень нашим українським програмістам». Продавці BAS скромно мовчать про бенефіціара ліцензійних відрахувань та стверджують, що BAS є абсолютно безпечною і не керується з Росії. Можливо, і справді, не варто турбуватись? На мою думку, проблемними є наступні моменти.

  • Компанія 1С є найбільшим російським виробником програмного забезпечення. Компанія жодним чином не дистанціювалася від воєнної агресії Росії і спокійно забезпечує діяльність більшості військових підприємств та державних структур російської федерації. Сплата українцями ліцензійних платежів та забезпечення роботою російських програмістів у ситуації війни є абсурдом. Росія вбиває українців зараз і, незалежно від способу закінчення воєнних дій, залишатиметься ворожою державою багато років. Орієнтованість на використання російського програмного забезпечення не має стратегічного майбутнього. Ніхто не зможе бути впевненим, що міститиметься в коді чергового оновлення платформи від 1С.

  • Використання 1С / BAS забезпечує культурно-економічну диверсію проти України в менш очевидний спосіб. 1С пропонує концепцію «управлінського обліку», якої немає в жодній західній обліковій платформі і яка, за милозвучною назвою та купою теоретичних обґрунтувань, пропонує вбудований механізм для автоматизації ухилення від оподаткування. Користувачеві надається можливість ведення спільного обліку групи офіційно не пов’язаних між собою підприємств у спосіб, який не відповідає вимогам бухгалтерського та податкового обліку. Українські «захисники» 1С скажуть, що росіяни тут ні до чого, вони лишень зробили механізм, якого вимагав бізнес на пост-радянському просторі, а кожне підприємство самостійно вирішує, як йому вести облік. Навіть якщо це так, то Україна та український бізнес вже поставлена перед вибором — або швидка інтеграція в ЄС із прозорим веденням бухгалтерії та чесною сплатою податків, або ж інтеграція в Росію в той кривавий спосіб, яким нас намагаються «інтегрувати» з 2014 року. Використання облікових засад 1С добре узгоджується з принципом «держава обманює мене, а я державу», проте результат такої діяльності ми всі переживаємо зараз.

Чому «Вправно» є гідною заміною 1С

1. Сучасна технологія для розробників

ERP «Вправно» побудована львівською компанією Codejig на власній low-code платформі. Так само, як і в 1С, програма може бути легко адаптована під унікальні потреби підприємства або галузі. Розробка повністю веб-базована. Приклад створення форми у редакторі веб-сторінок наведено нижче.


Код пишеться за допомогою власної високорівневої мови, побудованої на візуальних блоках. Приклад коду (в українському синтаксисі) наведено нижче. Ідея запозичена з навчальних середовищ Scratch та code.org. Мова проста і не потребує багато часу на ознайомлення.


Код на блоках транслюється в код Java (сервер) або Javascript (клієнт) і може бути доповнений вставками коду на цих мовах та використанням зовнішніх бібліотек. Приклад трансляції наведено нижче.

Дані зберігаються в PostgreSQL, втім більшість операцій щодо роботи з базою відбуваються прозоро для розробника. За потреби, запити до бази будуються за допомогою візуальних блоків. Переважну більшість часу програміст думає не в термінах таблиць та SQL запитів, а в термінах типів даних та об’єктів. Типи поділяються на підвиди (примітивні типи, довідники, документи і тощо).

При побудові проекту створюється виконуваний файл для віртуальної машини Java, який виконується або у хмарі, або ж може бути завантажений як Docker образ та виконаний на власних серверах підприємства. Платформа підтримує порівняння версій коду та побудову мобільних застосунків. Розробка є швидшою ніж в 1С, а сама платформа набагато простішою для вивчення.

2. Доступна ціна

Вартість за 1 повноцінного користувача становить 450 грн за місяць. Це не безкоштовно, але цілком співмірно з вартістю 1С та іншого програмного забезпечення, яке використовується українськими підприємствами. Ціна за одного розробника, у випадку самостійного впровадження програми підприємством, становить 1000 грн за місяць.

3. Великий обсяг стандартної бізнес-функціональності

Програма гарантує ведення повноцінного обліку та подачу податкової звітності. З коробки «Вправно» забезпечує автоматизацію продажів, закупівель, складського обліку, проєктів та виробництва, HR та нарахування зарплат, CRM, бухгалтерію та податкову звітність, ПРРО, командну роботу і ще багато іншого. Об’єм бізнес функціональності сміливо можна порівнювати з популярними конфігураціями 1С «Управління торговим підприємством» та «Управління виробничим підприємством». Система пропонує зручний веб-базований користувацький інтерфейс, адаптований до мобільних пристроїв.

4. Сумісність з 1С

Система пропонує автоматизований імпорт даних з 1С та схожий інструментарій для бухгалтера. Це зменшує витрати підприємств, що пов’язані з міграцією даних та навчанням персоналу.

Лінки та демо

https://www.codejig.com/uk/erp/ — сторінка «Вправно»

vpravno-demo.codejig.com/uk/sign-in — демо-версія системи

www.codejig.com/uk/platform — опис платформи розробки. Тут також можна зареєструватись та отримати доступ до безплатної версії середовища розробки.

tutorial-builder.codejig.com/en/140737488356029/home — приклад проєкту на платформі розробки доступний без реєстрації, в режимі «лишень для перегляду»

Майбутнє

Наявність технічно досконалого продукту сама по собі ще не означає успішного завоювання ринку. Переконати підприємства, які багато інвестували в 1С, на зміну платформи буде складно. Війна не найкращий час для інвестицій. Проте, іноді вона змушує бізнес змінюватись і йти на кроки, на які б не наважилися в мирний час. Віримо, що монополію 1С в Україні вдасться похитнути, а український бізнес лишень виграє від наявності сучасної та технологічної альтернативи.

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Лучший вариант:
— предложить пользователям бесплатный полнофункциональный Web-вариант системы, так как малый бизнес любит шару. Оставить платный вариант с возможностью собственного хостинга для среднего и крупного бизнеса.
— при этом все данные держать на своих серверах
— но при этом в соглашении указывать, что по данным можно производить обезличенный анализ информации
— на основе анализа, движения товара и контрагентов предлагать горячий обзвон.

PS
Не понимаю почему налоговая до сих пор не предложила бесплатного аналога 1C.

Якщо все буде добре, за деякий час ми випустимо хмарну версію для малого бізнесу на основі наразі безкоштовного сервісу invoice.codejig.com/uk . Програма для малого бізнесу повинна бути простою і приховувати бухгалтерські аспекти. Вона на може бути аналогом 1С. Ймовірно, коли Ви говорили про аналог 1С, то мали на увазі її поширеність, а не саму платформу. Я скептично ставлюся до ідеї повністю безкоштовної версії. Розробка і підтримка серверів коштує дорого, і навряд чи їхню вартість можна компенсувати продаючи статистичну інформацію.

вартість можна компенсувати продаючи статистичну інформацію.

У Facebook така ж модель працює.

Ні. Пошук в Google каже, що 97.5% доходу Facebook формується за рахунок продажу реклами.

Что мешает на этом зарабатывать вам? У вас будет доступ ко всем данным и сделкам клиентов пользователей бесплатной версии, включая их телефоны и прочее.

У вас будет доступ ко всем данным и сделкам клиентов пользователей бесплатной версии, включая их телефоны и прочее.

а потім приходить GDPR...

А еще есть лицензионное соглашение.

Весьма интересен второй пункт «Що не так із 1С». В вашей CRM опция ведения «черной бухгалтерии» отсутствует?

Якщо хтось хоче використовувати чорну бухгалтерію, він може дописувати програму на свій розсуд. Ми робимо варіант обліку кількох підприємств в одній базі зі спільними довідниками (номенклатура, тощо), але бухгалтерський облік кожного підприємства залишається повноцінним. Автоматизацію схеми «ці проведення для податкової, а ось ці для мене» в стандартній версії ми не робимо і не плануємо.

варто розглянути можливість створення записів в 2 і більше журналах бухгалтерії з окремим налаштуваннями для кожного (бухгалтерський, мсфо, інше)

пакет Developer — 1000 за міс. це за Користувача? Якщо внесли необхідні зміни за декілька місяців, то можна потім переходити на менший по вартості пакет? Хоча після змін , вже ж ваші зміни під врахування законодавства не «стануть» самі.. Поки не всю екосистему Вправно та життя в ній можу уявити..

Якщо компанія вирішила кастомізувати систему самостійно, платити 1000 грн щомісяця за ліцензію розробника доведеться постійно, незалежно від активності дописування. Можливо, в майбутньому ця схема буде змінена, але наразі можливості «призупинити» а потім «відновити» використання кастомізованого проєкту немає.

питання по підтримці бухобліку Вправно , є у продукту відділ методологів для аналізу змін законодавства чи поки підхід схожий на те що прохає клієнт те і змінюємо чи ведеться , так скажімо, проактивна робота по зміні системи для відповідності змінам законодавства?

Поки що проактивної роботи не ведеться. Тобто, ми слідкуємо за поточними змінами, коли вони вступають в силу і реагуємо на них, але це швидше реактивний підхід.

Проте, іноді вона змушує бізнес змінюватись і йти на кроки, на які б не наважилися в мирний час

це дійсно сказано правильно, якщо клієнти влили в дописки своєї конфігурації мільйони і наростили там багато потрібного їм функціоналу, то почати процес зміни СОФТА тільки щоб прибрати 1С — це дуже дорого і неефективна витрата ресурсу..

Зміна працюючого програмно забезпечення на потенційно «кращу» або «новішу» версію майже ніколи не виправдовує себе в коротко-терміновому аспекті. Безперечно, якщо підприємство велике і серйозно вклалося в 1С, то заміна заради заміни є нонсенсом і будь-які поспішні рухи краще виключити. Проте, в довго-терміновій перспективі, слід думати, чи вкладатись в 1С далі.

Якщо в клієнта свої спеціалісти по MS SQL, і вони хочуть бути на MS SQL, то Вправно зможе працювати із MS SQL?

Основна база завжди розгортається в PostgreSQL. Можна легко підключитися до однієї або кількох існуючих зовнішніх баз (в тому числі МS SQL) та працювати з ними. Однак, наразі припускається, що ці бази використовуються ще й іншими аплікаціями, і робота з ними дозволена в режимі редагування даних, але з забороною модифікації структури даних (не дозволено створювати або видаляти поля та типи (таблиці). Це відносно штучне обмеження і потенційно його можна було б зняти, але наразі як є.

На скільки «глибоко» зроблений «білий» («офіційний») розрахунок ЗП із різним варіантами середніх, додаткових благ із натуральними коефіцієнтами, нарахування ПДФО із врахуванням пільг, різних ознак доходів ПДФО, чи є ведення обліку лікарняних до фінансування від ФСС, і безліч іншим моментів, це зроблено чи система під «просту» роботу із окладом і ПДФО із нього та ЄСВ на цей оклад?

Якщо оцінювати «глибину», то я сказав би, відсотків на 70%. Є можливість використовувати індивідуалізовані схеми нарахування пільг та додаткових благ. Наразі використовується «спрощена» система нарахування відпускних. Облік лікарняних до фінансування від ФСС ще не ведеться.

Облік лікарняних до фінансування від ФСС ще не ведеться.

І не потрібно
www.fssu.gov.ua/...​uk/publish/article/984753

чи є ведення обліку лікарняних до фінансування від ФСС

ФСС не існує вже, отже і не фінансує нічого.

замість фсс, пенсійний буде, але концепція ж все одно така сама: частина лікарняного підприємство, а частина пенсійний, тобто треба мати можливість бачити (і показати в відомостях/розрахункових) яку частину буде виплачувати підприємство, а яка частина ще очікується від пенсійного.

ПФУ напевно сам рахує яку частину він оплатить.

Ні. Роботодавець все рахує (спираючись на всі правила розрахунку середнього заробітку для лікарняних, на стаж співробітника) і це подає як заявку в ПФУ і той по заявці проводить фінансування. є чітка процедура, є чіткий облік цього процесу. Фонд змінився з 2023 року, але процес залишився. Про найявність обліку цього процесу у Вправно я питав, а відповідь отримав

Як зроблена робота із відладкою коду? Якщо виникає проблема в даних клієнта, іноді зі слів не виходить в себе на тестовому середовищі зробити так само як в клієнта і розгортається тестова база де можна покроково пройтись по алгоритмам і побачити де проблема. Як в даному рішенні відбувається цей процес, які логи пишуться?

Відладка серверного коду відбувається виведенням значень змінних (програмісту необхідно додати команду в ділянці коду, де потрібно перевірити значення змінної). Покрокового відлагоджувальника немає. Згенерованой JavaScript можна відлагоджувати використовуючи стандарту інструкцію debugger.

Помилки компіляції та помилки часу виконання результують в показі місця в згенерованому коді де відбулася помилка з можливостю перейти до відповідної інструкції на блоках.

Аплікація пише системний лог який може переглядати адміністратор компанії — власника аплікації. Лог детальний, але можливості керувати його налаштуваннями наразі немає. Окрім того, зберігається лог всіх користувацьких дій, який доступний для перегляду адміністратором програми.

Один і той самий проєкт може бути розгорнутий на декілька працюючих аплікацій (production, development, тощо). Кожна аплікація має свою окрему базу. При необходіності, aдміністратор може скопіювати production базу на development і там поекспериментувати з реальними даними.

Що з інтеграцією з іншими системами? МЕДОК, наприклад, чи інша система електронного документобігу? Чи можу я якось робити запити до власних систем за API чи напряму до інших БД?

Система автоматично генерує стандартний REST API для всіх сутностей (зчитування, створення, тощо). Можна також визначати власні API endpoint та визначати користувацькі JSON відображення для сутностей. Наявні прості та ефективні засоби використання API третіх сторін (автоматичне перетворення json в сутності, імпорт складних ієрархій об’єктів з внутрішніми посиланнями).

Окрім використання API, можна напряму або через проксі (випадок бази даних, схованої за firewall) під’єднуватись до популярних реляційних БД. Платформа аналізує схему бази, пропонує таблиці для імпорту та автоматично генерує код та користувацький інтерфейс для роботи з зовнішніми базами даних. В цілому робота з зовнішніми базами даних схожа з роботою зі звичайними «внутрішніми» сутностями, з незначними відмінностями.

З Медком є інтеграція для електронного документообігу. За потреби податкові звіти можуть бути проекспортовані в xml та відіслані через Медок, хоча в цьому немає необхідності — подача звітів в податкову реалізована безпосередньо з програми.

дякую...
це вже цікаво
але головне «перебороти» небажання бухгалетрів щось змінювати

медок — це не лише податкова. це ще і електронний документообіг з контрагентами

Бухгалтери консервативні за означенням і не можуть бути ініціаторами змін. Хоча бухгалтерія є важливою, «Вправно» автоматизує всі типові аспекти роботи підприємства і містить багато іншої функціональності (CRM, управління проєктами, командну роботу, тощо). Рішення про перехід з 1С приймають директори та власники, але бухгалтери можуть зупинити процес. Щоб їм було легше, в українській локалізації ми були змушені зробити бухгалтерські інструменти максимально схожими на 1С (три рівні аналітики в обігово-сальдовій відомості, переписати проведення для можливості аналізу кореспонденції рахунків, тощо). Наразі бухгалтери вже реагують нейтрально, що можна вважати успіхом.

Цікава штука!

Використання 1С / BAS забезпечує культурно-економічну диверсію проти України в менш очевидний спосіб.

Насправді цю економічну диверсію забезпечує українське податкове законодавство, багато принципів якого були запозичені самі знаєте від кого...

1С пропонує концепцію «управлінського обліку», якої немає в жодній західній обліковій платформі

Точно так же, як в західних країнах ніде нема такого податкового законодавства, як в Україні..
Це основна причина, чому готовий софт, типу Odoo у нас реально не можна застовувати для цілей бухгалтерського обліку. Щоб його адаптувати, треба переробити стільки, що простіше напевно його розробляти з нуля...
Тому тут вважаю все дуже просто. Як тільки країна реально перейде на европейське податкове законодавство і почнуться реальні реформи, це і суттєво спростить облік, і відразу з’явиться можливість використовувати вже готовий функціонал західного софту.

З приводу озвучених вами ризиків використання BAS, так дійсно, це закрита платформа, і ніхто не знає, що там в коді. Але, по-перше, поки, наскільки мені відомо, не існує реальних випадків якоїсь неправомірної роботи платформи.. А, по-друге, в процесі роботи в цьому софті, доробляється лише конкретний програмний продукт, у якому ведеться облік. Сама платформа у 99% оновлень не потребує. Тому фрази про те, що в нових версіях щось може бути не так — для існуючих баз, це дуже-дуже малоймовірний ризик.. А для нових баз — ніхто не заважає використовувати минулі релізи, у яких є хоч якась впевненість...

Щодо «Вправно» — поки лише бігло продивився інтерфейс, але виглядає перспективно. Видно, продуманий підхід до інтерфейсу та об’єктів системи.

Щодо податкового законодавства, то воно особливо не відрізняється від інших країн. Інша річ, що його в нас погано дотримуються як суб’єкти господарської діяльності, так і сама податкова інспекція. Про що говорити, коли голова верховного суду бере хабар. А ще в Україні існує потужний і безперервний процес покращення законодавства депутатами, мінфіном та іншими відомствами. Зазвичай, це переливання з пустого в порожнє і назад, але воно примушує працювати велику кількість людей... Якби не ці два аспекти, то, як Ви справедливо кажете, можна було в просто використовувати Odoo. Сподіваюся, з часом так і буде.

Якщо не використовувати оновлення платформи від 1С, то загрози, ймовірно, немає. Втім, з часом технологія змінюється, і використання старіших версій 1С поступово ставатиме проблематичним.

Дякую за хороші слова про програму.

Та є суттєві відмінності, які все ускладнюють.. Той же облік ПДВ. Звісно ПДВ є і в інших країнах, але те, як він нараховується від «першої» події — це якраз ніби ноухау радянське. Це одна з причин, чому Odoo і не вміє його рахувати. Є якісь модулі, які щось там трохи рахують, якщо дуже прості умови. Але універсального рішення, наскільки я знаю, ще не розроблено.
На заході не так все складно і заплутано.. Тому й софт побудований простіше..

При обліку собівартості товарів в Odoo можна просто вказати якусь середню ціну на товар, і програма легко на підставі цих даних буде рахувати дохід і інші показники..
Спробуйте такий «фокус» при веденні бух. обліку в Україні..

безперервний процес покращення законодавства депутатами, мінфіном та іншими відомствами

Тут повністю згоден, і це ще одна суттєва проблема при розробці нового софту, якщо ви заявляєте, що підтримуєте бух. облік. Треба витрачати суттєвий ресурс на підтримку в актуальному стані всіх цих звітів, де часто просто колонки переставляють місцями..

А взагалі натхнення вам та енергії в розробці. Ви взялись за дуже нелегку справу.
Планую глянути детальніше ваш софт та можливості кастомізації..

"

Код пишеться за допомогою власної високорівневої мови, побудованої на візуальних блоках

"

Дякую, не треба

Можна писати на Java та JavaScript, але це забирає більше часу, потребує вищої кваліфікації та розуміння архітектури системи.

zippy.com.ua
безкоштовна з вiдкритим кодом

Выглядит неплохо, но есть ли self-hosted версия? Отдавать хрен знает кому хрен знает куда бухгалтерию, а тем более черную бухгалтерию, навряд кто захочет. Будет и дальше прятать сервак с 1С где-то в кладовке, доступ по RDP через VPN и т.д...

Власне програму та дані можна тримати на своїх серверах або в публічних хмарах (AWS, тощо). Програма підтримує фільтрування доступу по IP адресах. Програма та база даних розгортаються перший раз за допомогою Докера, а при поновленні аплікації розробником локальний сервер перезапускається з новішою версією виконуваного файлу (*.jar ).

Сам проект та середовище розробки завжди залишається в хмарі.

Погоди, запутал:
1. База данных — тут всё понятно
2. Программа — ???
3. Проект — ???
4. Середовище розробки — тут более-менее понятно, по идее.

Что есть «программа», а что «проект»? Типа «програма» это моя персональная конфигурация, а «проект» — движок? И чтобы проект дотянулся до программы нужна какая-то связь через интернет?
1. А может ли сервер с софтом вообще не иметь выхода в интернет?
2. А может ли сервер с бухгалтерией быть на ноуте у шефа в багажнике? Грубо говоря берём ноут, ставим на него бухгалтерию, настраиваем его, чтобы он автоматически подключался к рабочему wifi. Если машина под офисом — бухгалтерия доступна, как только машина уехала — бухгалтерия уехала с ней, опять подъехала — доступна (примитивнейшая защита от маски-шоу). Никакого участия человека, всё полностью автономно. Если движок и конфигурация разнесены — оно не сломается?

Проєкт — це, грубо кажучи, вихідний код. Приклад проєкту на tutorial-builder.codejig.com/en/140737488356029/home . Я не дуже охоче вживаю термін «код», оскільки багато проєктної інформації стоворюється візуально і зберігається в декларативній або візуальній формі. Після побудови проєкту (генерації коду на Java та JavaScript) утворюється виконуваний файл для Java VM. Цей виконуваний файл (програма, серверна аплікація) може бути запущений або в нас в хмарі, або на сервері клієнта. При старті він атоматично синхронізує структуру бази даних зі змінами, які розробник вніс до своїх сутностей.

«Вправно» — це приклад програми, збудованої з великого проєкту (біля 700 сутностей). Втім, середовище дозволяє генерувати довільні програми різноманітного призначення.

Серверна програма може працювати будь-де і не потребує доступу до інтернету (втім, клієнти (браузери) повинні мати доступ до неї. Скажімо, у внутрішній корпоративній мережі.

На відміну від 1С, де конфігуратор (IDE) і виконувана програма зазвичай працюють разом, в нас в цьому немає необхідності і режими розробки та виконання програми можуть бути рознесені географічно та в часі.

Сама програма може бути розміщена на ноутбуці в шефа, і не буде ламатись від того, що він їздить з нею від і до офісу. Втім, я рекомендував би шефу вести прозору бухгалтерію та чесно сплачувати податки — в цьому випадку жити буде спокійніше і не треба буде думати про маски-шоу.

Вроде понял как это работает. То есть у вас на сервере находится некий генератор/конструктор/компилятор, называем как угодно, который по моим требованиям соберёт для меня условно автономный бинарник, который я уже у себя смогу запустить локально, засунуть куда угодно и т.д. Нужно внести изменения в код, добавить какие-то формочки, отчеты и т.д., я иду к вам на конструктор, добавляю что надо, по новой собираю бинарник, скачиваю, подменяю свой — всё работает. Если это так — мне нравится. Здесь, правда, напрашивается ряд вопросов:
1. А кто мне мешает заплатить вам за 1 месяц, сделать себе такой бинарник и потом пользовать его хоть до потери пульса? Если он никак не связывается с сервером и 100% автономный — что мне помешает так поступить? Или вы время жизни в него зашиваете? Тогда выходит, что это геморрой для админа, ибо если время жизни закончилось — нужно по новой софт перекачивать...
2. Кто мешает мне купить абонку на 1 месяц, сделать 5-6-7-10 конфигураций, сохранить типовые бинарники с этими конфигами, а потом их просто продавать отдельно, ну или инсталлить клиентам. Помнишь у 1С были в древние времена даже диски со сборником конфигураций? Вот типа такого.
3. А зачем браузеру-клиенту доступ в интернет? У вас что, вебморда тянет какие-то библиотеки/шрифты и т.д. из интернет-репозиториев? Почему нельзя запаковать, чтобы оно вообще было автономным?

З.Ы.: по поводу шефа и бухгалтерии в багажнике это как пример, но пример из жизни, лет 10 назад. А по поводу маски-шоу — увы, в Украине от такого мало кто застрахован, таковы реалии, и мы не только о неуплате говорим, то же рейдерство или банальное вымогательство с угрозой парализовать работу никто не отменял.
З.З.Ы.: это не наезды — я, наверное первый раз за всю историю подобных украинских продуктов, увидел хоть что-то более-менее вменяемое. Выглядит здорово. Вот и задаю вопросы на реальных кейсах, где господствовал, да и господствует 1С. На тех, которые знаю.

Правильно, саме так воно і працює. Щодо піратського використання програми — якщо хтось хоче цим займатись, то бог в поміч. Врешті решт, можна в Visual Studio зробити бінарний файл і розповсюджувати його, скільки заманеться. По Україні використовується безліч піратських версій 1С. Якщо організація готова до потенційних проблем через використання неліценційного програмного забезпечення — то, ймовірно, вона маленька і не заробляє грошей.

як вирішується ліцензійна чистота у випадку, коли я вашу программу встановив на свій ноут і вимкнув з мережи?
це означає, що я маю можливість працювати скільки завгодно з придбаною версією без сплати додаткових щомісячних витрат?

Теоретично, так. Проте, якщо абонент перестане оплачувати підписку, то врешті-решт ми звільнимо наші серверні ресурси і видалимо непотрібні проєкти. В цьому випадку абонент залишиться з працюючим бінарником без вихідного коду — не найкраща ситуація для ERP системи.

так ви ж кажете, що система може працювати без з’єднання з інетом — як же вона буде працювати, якщо «вихідний код» на ваших серверах?

Зібраний бандл буде працювати, але внести зміни ви не зможете, бо конфігурація на серверах буде видалена.

тобто, щоб вносити зміни, мені все одно потрібно мати доступ до мережі і мати зв’язок з сервером?
ну, це може видштовхнути певну кількість потенціальних клієнтів
бухгалтерія — дуже інтимна справа

Наскільки я зрозумів, так. Але там по суті лише код, не дані.

З керівником та головним бухгалтером це так не завжди працює
Багато хто будь який ризик трактують так, щоб забезпечити максимальну безпеку.

zippy.com.ua хоть на хостинге хоть в локальной сети

Я не побачив в демо zippy бухгалтерських інструментів (обігово-сальдова відомість, тощо). В цілому, існує багато рішень з відкритим кодом, які можна розгорнути на своєму сервері або на хостингу. Проблема в тому, що більшість компаній не мають в своєму штаті програмістів, щоб підримувати і змінювати код написаний на відносно низько-рівневій мові програмування (скажімо, на PHP, як от в zippy). Це забирає багато часу і дорого коштує. Якщо йти цим шляхом, то найпростіше використовувати Odoo Community, яке, окрім багатої бізнес функціональності та вихідного коду на Python, пропонує багато хороших високорівневих інструментів розробки. Втім, через певну ідіосинкразію українського бухгалтерсько-управлінського обліку, локалізація Odoo до місцевих вимог є нетривіальним завданням.

Раніше була бухгалтерія але оскільки програмою користується в основному малий бізнес на єдиному податку, то воно їм тільки заважало. Можливо буде бухгалтерія як окремий модуль у майбутньому, якщо буде запит користувачів.
Щодо Оду навіть близько не простіше. воно не стає на звичайний хостинг і потрібен програмiст, щоб його допилювати. I в питона нема нIчоготакого що нема в PHP для таких проектiв.
В zippy все готово, локалIзовано, заточено на нашу первичку інтегровано з купою сервісів і є WAMP збiрка для неайтішників.
Щодо до бухгалтерii то таки да — вона застарIла рокI в на 100 . та щей пIсля совIтiв бухгалтерIю не спростили а ще накидали нафiг не потрiбних рахункiв

-

Я не знайомий з zippy. Можливо, це чудова програма для малого бізнесу, який може використовувати стандартну версію без кастомізацій. Відсутність бухгалтерії означає, що бізнес повинен бути достатньо малим, щоб обходитися електронними таблицями та не потребувати автоматизації. Цей сегмент не є цільовою аудиторією для «Вправно». Можливо, дещо пізніше ми випустимо спрощену версію, розраховану на дрібних підприємців. У нає є досвід надання безкоштовного сервісу invoice.codejig.com/uk , який є помірно популярним, хоча дозволяє лишень генерацію рахунків та накладних без ведення повноцінної бухгалтерії. Втім, з дрібним бізнесом не все так просто, він також має свої вимоги і потребує уваги та часу.

Виглядає дуже перспективно.
Одне з найцікавіших рішень що бачив на поточний момент.

Чи є можливість розробляти в IDE, а не в вебі? Ну і відповідно юзати гіт, а не вбудовану vcs.

На жаль, поки що ні. Було б добре це зробити, але через особливості внутрішньої реалізації проектна мета-інформація зберігається в базі даних. Переведення її в повністю текстовий вигляд для збереження в гіт можливе, але вимагає доволі значного обсягу технічної роботи.

На жаль, поки що ні. Було б добре це зробити, але через особливості внутрішньої реалізації проектна мета-інформація зберігається в базі даних. Переведення її в повністю текстовий вигляд для збереження в гіт можливе, але вимагає доволі значного обсягу технічної роботи.

Дивне рішення. Чому конфіги не в текстовому форматі ?

Це довга розмова і пов’язана з особливостями внутрішньої реалізації нашого IDE. Якщо коротко, то зберігання мета-інформації в базі даних має свої переваги та зручності, але дещо ускладнює обмін цією мета-інформацією між різними проєктами. Як аналогію, можна навести, наприклад, Microsoft Access. З точки зору розробника — користувача IDE, доки IDE працює як очікувано, йому відносно байдуже як воно запрограмоване.

Microsoft Access

Так, бінарники замість конфігів це технології 90х.
Зараз я навіть не знаю, хто метаінфу зберігає в бінарниках.

працює як очікувано, йому відносно байдуже як воно запрограмоване.

Ні, це DLL Hell. Втрата зворотньої сумісності. Втрата історії змін. Дуже важкий інвестігейт, дізнатися що саме там сконфігурено. Вендор лок, неможливість вигрузити конфігурацію в інше місце. Неможливість скопіювати/підправити/обєднати конфігурації з кількох джерел.

Так, бінарники замість конфігів це технології 90х.

Не буду сперечатись. Я не так добре знайомий з історією програмування. Як я писав вище, ми тримаємо метаінформацію в реляційній базі даних. Не знаю, чи попадає вона під Ваше означення «бінарника». На мою думку, Microsoft Access є чудовим продуктом і багато організацій досі його активно використовують (попри повну відсутність конфігураційних файлів).

Зараз я навіть не знаю, хто метаінфу зберігає в бінарниках.

Я також не знаю. Можливо, хтось і використовує. Інформацію можна зберігати багатьма способами.

Ні, це DLL Hell. Втрата зворотньої сумісності. Втрата історії змін. Дуже важкий інвестігейт, дізнатися що саме там сконфігурено. Вендор лок, неможливість вигрузити конфігурацію в інше місце. Неможливість скопіювати/підправити/обєднати конфігурації з кількох джерел.

Всі перелічені проблеми не стосуються нашої платформи.

неможливість вигрузити конфігурацію в інше місце.
Всі перелічені проблеми не стосуються нашої платформи.

То повертаємося до першого питання.
Що заважає вигрузити конфігурацію в гіт та трекати там зміни?

Low Code платформи грішать тим, що ти там наробив змін, щось поломалось і нехай щастить. Тобто нема класичного CI/CD та історії змін з ревьюверами.

Принципово нічого не заважає, окрім того, що, як я писав вище, наразі значна частина проєкту зберігається в базі даних. Зміна формату зберігання лишень заради перенесення даних в гіт не надасть значних переваг в порівнянні з поточним рішенням, але вимагатиме значного обсягу роботи. Існуюча система порівняння версій ефективніша, ніж порівняння текстових файлів в великому проєкті в гіті. Використання гіта наразі було б доцільним для зберігання генерованого java, javascript, html та сss у випадках, коли підприємство має особливі процеси та вимоги щодо IT безпеки та СI/CD. Це просто, і щойно ми зустрінемо підприємство, яке готове за це платити, то одразу додамо цю функціональність.

Це просто, і щойно ми зустрінемо підприємство, яке готове за це платити, то одразу додамо цю функціональність.

Поки що потрібно заплатити за оптимізацію коду. По 5-6 сек прогресс бар крутиться на Демо майже на кожному скріні. Потім заплатити щоб в тому Демо баги пофіксити, вийте на скрін з помилкою не рідкість. А вже потім — гіт. Тож пріоритети в вас правильні.
Але я вангую, як раз тому що вже проглядуються суперечливі рішення в архітектурі, тому ми бачимо те що бачимо.

Який в Вас пристрій та мереже з’єднання? Я давно не бачив 5-6 сек. на завантаження. Цього можна добитись, якщо обмежити пропускну здатність мережі або відключити кешування в браузері. Щойно перевірив завантаження на кількох різних десктопах та мобільних — середній час в аплікації 1-2 sec. Відкриття першої сторінки може тривати 5-6 сек, але це нормально, оскільки завантажується великий обсяг клієнтського коду.

Відкриття першої сторінки може тривати 5-6 сек, але це нормально

>.<
Я зауважу, що це демо.
Тобто мінімально необхідний обсяг інфо.
А що буде на проді, де обсяг інфо в надцять разів більше. Час виросте в скільки ?

Я зауважу, що це демо.
Тобто мінімально необхідний обсяг інфо.

Демо містить більше-менше реальний обсяг обліку невеликої компанії протягом одного року.

А що буде на проді, де обсяг інфо в надцять разів більше. Час виросте в скільки ?

Якщо кількість документів (записів в базі даних), зросте в надцять разів, то, ймовірно, користувач не помітить зміни в швидкості відриття сторінок, за виключенням операції перепроведення всіх документів. Якщо ж збільшити кількість записів в пов’язаних сутностях до кількох мільойнів, то, імовірно, деякі запити до бази даних доведеться оптимізувати / написати руками. Проте це довелося б робити в будь-якому проекті, який має справу з великими обсягами даних.

Щодо витрачання 5-6 секунд на перше завантаження аплікації, то ми наразі не маємо швидкого вирішення цієї проблеми. Час витрачається браузером на парсинг великої кількості JavaScript і більш-менш дешевих оптимізацій не залишилось. Втім, для переважної більшсті користувачів бізнес-застосунків це не дуже важливо, головне щоб подальша робота з аплікацією була швидкою.

Підписатись на коментарі