Ментальне та фізичне здоров’я

Gremlin 29.05.2023 02:02

Зараз важу при 180 см росту 120 кг

Ось це можна почитати

Matthew 27.05.2023 07:32

В будь-якому випадку краще звернутися до лікарів вчасно, hard way learning тут може бути перманентно шкідливим/летальним (зрозумів це таким способом). Принципіально не вживаю алкоголь і, навіть, не пробував курити, але для мене невчасне звернення до лікаря закінчилось залежністю від преператів і декількома операціями.

anonymous 26.05.2023 16:49

-

Dmytro Riabov 26.05.2023 17:09

бігати в принциппі не дуже корисно, а коли в людини 3 ступінь ожиріння — то навіть коли ходите — то краще якось руками допомогати. Людині треба менше їсти. А як не дуже хоче, а схуднути хочеться — то мабуть резекція шлунку

anonymous

Donald Trump 27.05.2023 05:21

Та не обов`язково бігати. Достстаньо убрати з життя маршрутки, метро (хіба що на інший кінець Києва треба їхати), втикнути в вуха якісь подкаст, аудіокнигу, ютюб канал і вбивати 2 зайця одночасно — і активність, і самоосвіта якась, поглинання інформації.

anonymous

Andrii Zhuk 25.05.2023 19:48

Купи сайклінговий велотренажер, година сайклінгу в день — і за пів року зайве скинеш.

Викинь цукор, солодощі (можна свіжі фрукти-ягоди, але в обмежених кількостях), жирне процесоване м’ясо, соки, алкоголь.

Влаштовуй два-три рази на тиждень голодувальне вікно 16 годин між прийомами їжі

cdn.jamanetwork.com/...r-Id=APKAIE5G5CRDK6RD3PGA

Prairie Marksman 25.05.2023 19:27

про покурювання
якщо аленкарр вже не допомагає то ось такий аргумент — all cause mortality і куріння

тобто білий чоловік який кинув до 45 з часом (20 років) буде мати ризик передчасної (і ймовірно неприємної) смерті на десять відсотків вище ніж той, хто ніколи не палив, якщо він цього не зробить там графік повзе вгору з _прискоренням_

тобто куріння, як погане рішення дурного віку здебільшого є фактором який коригується і є серйозний сенс це зробити

Prairie Marksman 25.05.2023 15:56

Luigi Fontana якщо розсудливе, помірковане і в принципі науково обгрунтоване, це якщо научпоп і одною книжкою
(але воно одною нескінчиться, це тріп довжиною в залишок життя)

бо рекомендувати десятки книжок зі шпрінгера і інше непідготованому читачу нема сенсу

плюс можна деякі подкасти, якщо англійська добра і скептицизм на рівні (бо пекло переконування і заповненість «хакерами» і іншими фріками дуже висока)

ну і головна рекомендація — відєемність калорій в дієті — кронометр і триматися десь мінус 300ккал щодня стільки часу, скільки треба щоб вийти на бажану вагу, з фізкультурою, щоб _менше_ втрачати корисної ваги під час цього процесу

Beaver Green 25.05.2023 11:30

Болючу тему підняв — у прямому та переносному сенсі. Поділюся своїм досвідом.
А мій досвід каже що на перше місце треба ставити у першу чергу ментальне здоров’я.
Я народився дуже хворобливою дитиною + у мене та у мами занадто чутлива нервова система. Отже мама водила мене до лікарів кожного тижня. Мінімум третину року я проводив по лікарнях. Треба розуміти що таке дитяча лікарня часів СРСР: це фактично дитяча в’язниця де батьків до дітей у кращому випадку пускають на годину у день. Відношення персоналу і лікарів до увесь час кричущих дітей від «заткнися» до «відріжемо язика» або «зашиємо рота». Ніяких «денних стаціонарів» чи «відпустити на вихідні» тоді не існувало — діти лежали у лікарнях місяцями на обстеженні.
Так от: як тільки мене вели до лікаря — відразу я почував себе погано. У лікарів тоді теж був «план» по госпіталізаціях, койко-місцях і таке інше. Отже лікар радо виписував направлення до лікарні «на обстеження». У лікарні починали обстеження — і з кожним разом знаходили якісь нові проблеми. У мене починався розлад навіть у тих органах, які до цього ніколи не турбували. Магнітної томографії тоді не було, зазирнути всередину лікарі не могли — отже вони лікували симптоми аби потрібні аналізи стали до норми — і потім радо переводили мене до іншої лікарні: себто ми полікували печінку, а нирки хай лікують там.
Не можу сказати що усі проблемі з фізичним здоров’ям у мене були «вигадані». На жаль — ні, у мене і справді завжди була проблема з обігом речовин, зайва вага, тиск і ще купа дрібних проблем в усіх органах. Чи то фізичний результат від стресу, чи спадковість — тут важко розібратися. Але різниця між моїм здоров’ям «на волі» та у лікарні — це різниця між «майже не хвилює» та «поступово усе відмовляє».
Врятувала мене сестра. Увага батьків перемикнулася на іншу дитину — і мене вже не так часто відправляли до лікарів. Більш за все я боявся захворіти по-справжньому — бо навіть з застудою відправлять до лікаря, там мені стане зле — лікар відправить до лікарні.
А там розвалився СРСР, настала гепа, на перше місце вийшло питання де узяти їжу, медична система розвалилася і у лікарнях вже нікого не чекали і не тримали.
У старших класах школи у мене теж були проблеми зі здоров’ям — але цього разу через надмірну увагу «биків» до моєї особи (це були 90ті — «бригади», АУЄ, «поняття» навіть у школі). Тепер вже у військкоматі подивилися на мою лікарняну картку (вона тоді вже була як підручник по MS Word) і знову відправили по усіх лікарнях на обстеження. Від цього моє ментальне а за ним і фізичне здоров’я знов полетіло шкереберть настільки, що мене навіть звільнили від випускних іспитів!
Не зважаючи на протипоказання та рекомендації лікарів я поступив у ВУЗ, потім на роботу — життя влаштувалося. Відтоді я боюся лікарів більше за Фреді Крюгера (мої однолітки зрозуміють) — і за 20+ років, при усіх тих болячках ще не помер!
Більш того: коли я відпустці — я не відчуваю жодних проблем зі здоров’ям! Навпаки — безмірне натхнення, ніби крила виростають. Я пішки пройшов майже усе узбережжя Криму, потім Від Очакова до Лебедівки, Джарилгач і ще багато чого на Азовському узбережжі ...
Це вже 4 рік моєї само-ізоляції. Спочатку через Ковід, потім через війну. І зараз я десь у стані на 50% гіршому, ніж описав автор: зайвої ваги у мене кілограм 70, гіпертонія, діабет, серденьку важко, розлад травлення, проблеми з ногами, стовбуром, суглобами. І при цьому я на 100% впевнений що першопричина це саме ненависна робота на галерах без можливості відпочити чи поїхати у відпустку.
Але як то кажуть «немає лиха без добра»: такий стан здоров’я в вочевидь робить мене непридатним до війни. Хоча і без цього усього — тільки через нервову систему я при першому б обстрілі впав у паніку і біг позаочі. Панічні атаки — моє прокляття з малих років. На жаль аби це довести треба вже було самому платити і за адвоката, і за чесне обстеження, і (головне!) за правдиві висновки (бо зараз усі «придатні» за замовчуванням).
Отже я добре знаю одне: ментальне здоров’я — завжди першопричина. Нема сенсу примушувати себе займатися спортом чи сидіти на дієтах якщо у тебе кепське життя — не допоможе! І навпаки — як тільки позбавитися ментального «тягаря» та дати можливість душі «розгорнути крила» — енергії вистачить аби усю Землю обійти!
Книжки, фільми, ігри не допоможуть — це втеча від реальності. Ховає біль, але не усуває причини. Якщо є бажання і можливість щось змінити — треба починати з того, аби відмовлятися робити те, чого нема бажання робити!
Пригадайте, які ви були щасливі у дитинстві, коли мама казала «сьогодні мороз — школу закрили». Чи коли ви тиждень на роботі в овертайм намагалися «натягнути сову на глобус», а потім на наступному мітингу клієнт каже «яка сова? я не пам’ятаю нащо про це взагалі казали. Не треба нічого такого робити». Коли відмовляєшся від постійного «треба», «зобов’язаний», «дедлайн» — відчуваєш справжнє полегшення. І розумієш що ТОБІ цього як раз і не треба! Це іншим завжди щось від тебе треба — а ти усе життя нехтуєш своїм заради чужого. Ти живеш аби зробити щасливим когось — не себе. І добре якщо це кохана людина чи хоча б родина. Але у більшості випадків — це твій «володар», якого ти може і в очі не бачив бо він зараз на яхті з дівчатами.
Отже перше що треба зробити перш ніж міняти курс у житті — це зупинитися! Зупинитися по-справжньому, а не просто дивитися у інший бік, продовжуючи рухатися «за течією».
P.S. Я зараз закінчую свою співпрацю з галерою, якій віддав 20+ років. Попрощався з рідним містом Харковом і зараз відпочиваю у санаторії на заході України. Санаторії вигадали не дарма: це місце де час тече по-іншому. Де можна нікуди не поспішати, нарешті розслабитися, звільнити мозок від минулих проблем. Тут я зрозумів наскільки втомленим себе відчуваю: сиджу на лавочці під деревом як пенсіонери, яких тут більшість — і мені подобається! Але я знаю що втома — вона саме ментальна, а не фізична. Як і старість — бо тут деякі сиві діди років 70+ на вигляд кожен день роблять зарядку та бігають по парку. Можливо коли мене попустить — я теж так зможу.

Sеrgejs Bоrуsson Senior Tractorist 25.05.2023 11:41

my.clevelandclinic.org/...r-imposed-on-another-fdia
Рекомендую ознайомитися

Beaver Green 25.05.2023 11:48

Тут дещо інше: це скоріше тривожний розлад. Я дуже часто відчуваю таке саме: хвилююся що не встигну зробити таску, чи результат не сподобається чи ще щось. Якби у мене була дитина — я теж скоріше за усе постійно хвилювався за її здоров’я та тягнув до лікаря при перших ознаках застуди. Здається це спадкова вада нервової системи. Вона переважно заважає спокійно жити — але вона ж робить перфекціоністом і примушує постійно працювати над собою.

Sеrgejs Bоrуsson

Sеrgejs Bоrуsson Senior Tractorist 25.05.2023 13:25

я це до історії про маму, яка спочатку одну свою дитину намагалася заліковувати, а потім іншу.

Engineer 25.05.2023 14:09

Я дуже часто відчуваю таке саме: хвилююся що не встигну зробити таску, чи результат не сподобається чи ще щось

— так це нормальна поведінка для відповідальної людини.

Beaver Green 25.05.2023 15:50

Але на відповідальну людину з часом навалюють стільки роботи, що вона зашивається, вигоряє, а відмовити чи зробити «на відвали» не може — відповідальна ж.

Engineer

Engineer 30.05.2023 11:18

Ну вміння казати ні — це must have, відповідальний ти чи ні.

Engineer 25.05.2023 14:11

І розумієш що ТОБІ цього як раз і не треба!

— так влаштований світ заробляння грошей на життя, є така приказка на оркостанському — «без труда не вытащишь рыбку из пруда», такі правила гри були і будуть завжди.

Beaver Green 25.05.2023 15:54

Так. І ще кажуть що «грошей багато не буває» — тому багато хто працює на хазяїна «від колиски до могили», а щастя не бачить.
Тому я не люблю гроші — це фантики на які ти міняєш своє безцінне життя.

Engineer

Engineer 30.05.2023 11:18

Ну в тебе з крайності в крайність, тут повинен бути баланс.

Вільний Художник 25.05.2023 14:18

Ну лікарень саме СРСР не застав, але ріс також у лихих дев’яностих і так лікарні це був якийсь кринж. У малому віці також багато мене возили по них і після цього лікарів боявся як вогню.
Тільки в дорослому віці коли міг собі дозволити приватні лікарні по троху почав ходити до лікарів. Доречі, зараз державна полікліника що біля мене у якій на обліку стоїть малий (ми тупо не знайшли нормального приватного сімейного лікаря у наших краях) якщо не рахувати безладу з чергами десь на такому ж рівні як приватна середнього класу. Я був в шоці коли дізнався що у наших богом забутих краях у поліклініці є МРТ

Ян Матош 30.05.2023 11:13

Бобер який план після галєри і заходу?

Sergiy Morenets Java evangelist 25.05.2023 10:00

120 кг за такого росту — це зайві 30-35 кг, які необхідно скинути.
Якщо немає сил бігати, можна просто поставити у будинку велотренажер та крутити педалі, коли є час чи настрій.

Engineer 25.05.2023 14:12

Якщо немає сил бігати,

в його випадку НІ В ЯКОМУ разі не можна бігати.

Sergiy Morenets

Marcin Peckowski 25.05.2023 08:40

Здоровых в армию гребут только так. Сейчас выгоднее прокачивать болезни.

Вільний Художник 25.05.2023 09:26

Не хвилюйся. На зайву твою вагу та інші не критичні болячки їм наcрати. Форму пошиють будь-якого розміру

Marcin Peckowski

Marcin Peckowski 25.05.2023 09:30

Так я же и говорю: прокачивать надо. Из некритичного прокачать до критичного, чтобы точно не загребли.

Karina Kosenko PHP developer в IT Craft 25.05.2023 12:02

Або не пошиють, а скажуть брати самому, де хочеш (за свої гроші, звичайно)

Engineer 25.05.2023 14:13

Так скоріше і буде.

Karina Kosenko

Нестор Иванович 25.05.2023 05:47

вместо бігу я би шов в качалку
бігати з зайвою вагою дуже не ок для суглобів
тк гроши мабуть є- берить персонального тренера та працюйте з ним
в плані що жрати — теж
все можно скинути

Вільний Художник 25.05.2023 09:25

Біг це пріоритетна штука бо зали та качалки ненавиджу. Тому якось скинути до 100 кг хоча б потім біг.

Нестор Иванович

Engineer 25.05.2023 14:14

Ходи багато або велосипед, цього буде достатньо + дефіцит калорій.

Олександр Мощенко 25.05.2023 14:46

велосипед — чи не самий енергонезатратний транспорт. хочеш відростити гузку — пересядь на лісапєда замість пройти пішки.
Лісапєд рулить коли ти щоденно 20+ педалиш і бажано не в матрасному темпі.

Engineer

UFO Control 24.05.2023 22:35

Проміняв здоров’я на гроші. Буває...

Donald Trump 25.05.2023 06:37

Причому тут гроші? Банальна лінь працювати над собою і відсутність сили волі.

UFO Control

Вільний Художник 25.05.2023 08:39

Тут складно із силою волі.
Насправді моя міклофлора зараза дуже схильна за зайвої ваги. Ще з дитинства був таким собі кобанчиком. Потім взявся за себе — став прям красунчиком. І це завдяки силі волі. Все до 19-го було круто — стабільна галера, безтурботне життя.
Потім у 19му ковід, вирішив спробувати бізнес який прогорів, фріланс, стартапи і усі тяжкі. Сила волі пішла відпочивати.
Я зрозумів що для довгострокових перспектив потрібно щось більше ніж сила волі — спосіб життя, який допомогає жити у кайф без сили волі та шкоди для здоров`я

Donald Trump

Engineer 25.05.2023 14:15

для довгострокових перспектив

потрібна дисципліна, а не мотивація і всі ці історії.

Валерій Воронов 24.05.2023 16:53

При вазі 120 кг спочатку помірні навантаження, ходьба, швидка ходьба по 10-15 хв., а далі вже біг.
Щодо літератури: Навіть Роздуми про здоров’я Амосова можна почитати.
Далі є книжка такого російського автора Фалеев А. В., про похудання та силові тренування.
Також є бібліотека koob.ru, на жаль українського аналога не знаю. Там по різним розділам є достатньо цікавої літератури.
Для декого досить мотивуючим є передивитися українські випуски «Зважені та щасливі».
А взагалі получається замкнене коло: велика вага, тяжко ходити та виконувати навантаження треба починати з малого: винести сміття на вулицю, а не в мусоропровід, на одну зупинку менше проїхати і т.д.
Щодо порад: Я колись готувався до кандидатського з філософії і прочитав фразу мудреця, яку він сказав ще 2000 років тому, на жаль не пам’ятаю хто: Ми вчимо як жити, але самі так не живемо. Я це сам бачу по своїй роботі вчителя, набагато легше розказати учням як робити, як вчитись, як вести здоровий спосіб життя, але сам не завжди так роблю.

K. T 24.05.2023 13:50

Звернутися до ендокринолога та психотерапевта.
І від себе скажу, що явно не нашкодить здоров’ю, це відмовитися від всього солодкого, рафінованих вуглеводів, можливо молока, якщо є лактозна непереносимість. Їсти 2/3 рази в день, без перекусів.

Мама программиста 24.05.2023 13:04

говорят, чтобы перестать жрать, надо поставить ботокс в какую то там точку в козелке уха. косметологи это делают. если попадут в точку, то напрочь пропадет аппетит, но начнешь очень много пить, а если не попадут, то просто потратишь 300 долларов или сколько там это стоит

(это была не шутка если что)

Вільний Художник 24.05.2023 13:19

За 300 баксів я краще винайму дядька який мені буде давати по вуху кожного разу коли я захочу поїсти. Буде ефективніше та і менше шкоди здоровью

Мама программиста

Мама программиста 24.05.2023 13:38

не думаю что от укола ботокса в ухо будет больше вреда чем если получать люлей в это ухо

Мама программиста 24.05.2023 13:52

а если ты ночью пожрать захочешь как нормальный человек, то дядько у тебя тогда жить должен, правильно?

Andrei Boiko QA в GlobalLogic 30.05.2023 17:42

І ризикувати оглухнути? Та і взагалі звучить якось трешово, з чого б там за вухом було щось відповідальне за апетит?

Що працює так це нові препарати типу Трулісіті чи Оземпік, і їх варіанти. Вони зв’язуються з рецепторами що відповідають за почуття ситості, і людина тупо не хоче їсти, значно менше ніж без них. І це не фуфломіцини типу ноотропів з неясною механікою. Тут все чітко працює, і майже немає побочок, на відміну від ботоксу.

Мама программиста

Taras Kasprik QA Intern в Photo on Trails 24.05.2023 12:29

Я людина чутлива

Забудь.

Залиш ту шизу для твіттера, в якому скиглії 24/7 ниють про те як їх утискують неліниві.

Тепер ти машина по спаленню зайвих калорій та генерації позитивного настрою.

Отже, вітаю в клюбі. Почепи на стіну плакати з Арнольдом та Сінтією Ротрок.

Далі. Основне — МЕНШЕ. ЖЕРТИ.

Якщо пан має час та натхнення то може піти до дієтолога і здати там аналізи. Я лінивий та старомодний (і ріс на всіх отих Карате кідах, Кривавих спортах та Кікбоксерах). І просто перестав вечеряти.

Далі.

Скакалка. Звичайна, не «важка». Вони ще називаються «швидкісними».

Спочатку 2-3 дні на тиждень.
Потім всі 5. Бо організму тре давати час на відновлення.
Скакалка саме тому що вона безпечніша за біг, коли ти бегемотик. Стрибаємо ж бо на 2-3см від землі, а не оце от всьо.

Починаємо повільно, типу 50/день. Це не скрам спринт, це марафон. З часом то піде.

Якщо в процесі скакалка порветься то це ще краще, — тепер ти в ній не будеш плутатись.

Є сенс купити скакалку не за 60грн, а десь за 120. То вже що знайдеш але сильно бажано щоб вона була з підшипниками.

Як доведеш кількість стрибків за ранок до 2000 (10×200) та схуднеш бодай до сотні, починай ше й потроху бігати. Те що ти колись там десяточку міг, про це забудь. А то будеш як я, після забігу на нещасні 5км 3-4 дні ходити в туалет тримаючись за стіну (теж проблеми з ногами).

В середньому за місяць я спалював по 5кг. Можна було й більше. Але то вже треба було трохи напружуватись. А я дещо, ну, лінивий.

Опціонально — гиря. Теоретично, в магазині мали б допомогти підібрати найбільш підходящу вагу (щоб ти з неї не виріс за два тижні) але то вже як пощастить. Прослідкуй щоб ширина ручки дозволяла брати гирю обидвома руками (мають влізти всі 10 пальців. Або 9, з перекриттям). В мене щира україночка з Рівного на 16, мені норм щоб за півгодини упоротися під Арайз Сепултури. Небагато, так. Але два рази на день. З гирею є купа вправ на всі групи м’язів та, заодно, і на спалення калорій. Основний прикол, порівняно з гантелями, в тому що там зміщений центр ваги, відносно її геометрії. І її постійно кудись тягне вбік. Для м’язів це плюс. Одна з основних та найдієвіших вправ — махи гирею. Люте кардіо, після якого проклянеш всі цигарки на світі, хехе. Знов ж таки, починаємо повільно. Підходи по 10 разів, по 5, то вже суто індивідуально. Головне — правильно дихати, а не навпаки. Гиря вниз — вдих, гиря нагору — видих.

Альтернативно — мотокрос. Одне коло по МХ трасі в режимі «відкрутив» це типу −1кг, гиги. Тому пузаті кросмени це фантастика. При тому що можуть жерти як не в себе.

Але веселий 2т возик, плюс шмаття, плюс бус, щоб того 2т возика возити до траси (спортінвентар не має вогнів та приборки і йому заборонено на дорогу), це купа грошів.

Тому краще скакалка, кеди та (опціонально) гиря.

І. МЕНШЕ. ЖЕРТИ.

що можете порекомендувати з книжок щоб прям змінило моє становище

зв’язати в стоси по 10кг і ~~git~~ book push, book pull

Вільний Художник 24.05.2023 13:14

зв’язати в стоси по 10кг

Нажаль у мене тільки електронні. А за мангу від дружини так тікати буду що одразу кіло 20 скину.
А взагалі дякую за наводку про скакальці.

Taras Kasprik

Taras Kasprik QA Intern в Photo on Trails 24.05.2023 13:28

А за мангу

hajime no ippo

Олександр Б 24.05.2023 10:01

Спортзал. З такою вагою починати з невеликих навантажень. Тiльки це й рятує.
I гормони щастя, i курити кинеш, i вага вниз i голова добре провiтрюється.

LoveandHappy 24.05.2023 09:58

Магній цитрат при стресі добре допомогає.

Donald Trump 24.05.2023 04:29

А для фізичного і психологічного здоров’я багато не треба. Всі ці банальні істини про які всі говорять реально працюють, а саме:

1. Здоровий нічний сон, а саме в 23 спати, в 7-8 підйом. Ну в крайньому випадку в 00:00 спати, але вже без тупіння в телефон в ліжку.
2. Не жрати адкоголь і junk food. Не переїдати, особливо наніч.
3. Активність, хоча б 5-10 км в день, а ще краще фітнес і зал. Як альтернативний, варіант активний відпочинок — хайкінг, танці, басейн, скалалазання, вело, тощо, аби товстою дупою за компом не сидіти в неробочий час (з робочим часом нічого не поробиш).

Як бонус, добавити вітаммін D (хоча б 2000 одиниць в день) до раціону.

Через 3-6 місяців життя в такому режимі, якщо залишаться якісь скарги, тоді можна здавати аналізи і звертатися до спеціалістів.

Serge Loboda Senior Software Developer в Access Softek, Inc. 24.05.2023 11:56

можна здавати аналізи і звертатися до спеціалістів.

Я б з цього почав.
Бо якщо людина не так вже давно бігала 10-ку, а тепер важить 120 кг (а з такою вагою бігати взагалі неможна якщо не хочеш вбити суглоби), то це може свідчити про якийсь розлад метаболізму.

www.amazon.com/...Build-Break/dp/0735211299

Donald Trump

Stanislav Kravets CEO of Renesandro AI 24.05.2023 02:12

Atomic Habits — це найкраще, що може допомогти в цій ситуації, завдяки ній привив собі купу позитивних патернів поведінки і позбувся від багатьох негативних

Якщо не допоможе — бажано іти до психотерапевта

Stanislav Kravets CEO of Renesandro AI 24.05.2023 02:14

Є до речі укр www.yakaboo.ua/...a-zvichok-shkidlivih.html

Stanislav Kravets

Bot Bot 24.05.2023 01:37

Пораджу знайти гарного психотерапевта. Тут прийде багато чудіків та скаже що психологія не наука та інше, але то все маячня від задротів.
Розібратись з емоціями зможе тільки гарний психолог/психотерапевт. Колеса (без постійної праці з психотерапевтом) — зло і в перспективі роблять тілки гірше, бо майндсет та психологія це не хімія, а колеса тільки знімають симптоми а не лікують.

Про себе — були вже серйозні думки та плани про самовипил, іще до 2014, про спроби не буду писати. Здавалось що все тлен і життя набридло настільки що смерть здавались як полегшення.
Зараз вже 5 років у терапії, з тих пір пережив значно білші потрясіння, при цому я значно прокачався в карєрі, перейшов в архітектуру та менджмент.

Вільний Художник 24.05.2023 06:04

прийде багато чудіків та скаже що психологія не наука

Ну технічно це не може бути наукою бо наукові методи там майже не працюють.
Але те що мозкоправи допомогають людям це факт.
Єдина проблема — ми не в США і знайти дійсно гарного психотерапевта не натраптвши на десяток шарлатанів вкрай важко (особливо якщо ти не в Києві )

Bot Bot

Bot Bot 25.05.2023 00:40

Головне правило та маркер для психолога, те що він не дає порад, не говорить як жити, не приймає за тебе рішеня, не виправдовує, не підштовхуе на рішення, не ругає і не давить морально...Психотерапевт домопагає паціенту пережити психологічну травму, один раз, другий, потім ти вже вмієш робити це сам, тако ж він допомагає побачіти собі самому субьективно на травмуючу ситуацію та побачити це очами дорослого а не заляканої дитини, наприклад.
Лише за таким фільтром можна відсіяти 90% клоунів з інсти, де дофіга розвелось не тільки квазіпсихологів а й медєкспертів та інших. Хоча для пошуку першого психолога дійсно дуже важко коли не знаєшь що це таке і що чекати.

Tania Malikova 23.05.2023 18:03

Перша книжка (українською ще немає): Легкий способ бросить курить, Аллен Карр

Вільний Художник 23.05.2023 18:08

Насправді є www.yakaboo.ua/...sposib-kinuti-kuriti.html
Але другий раз нажаль не допомагає