Коли запрацює обмін податковою інформацією?

Тема обміну податковою інформацію зараз є досить актуальною для підприємців. Серед клієнтів неодноразово чуємо запитання «Коли?».

Впровадження механізму обміну податковою інформацією для України є новим явищем. Як це все функціонуватиме в реальному часі — точну відповідь надати не можна. Давайте розберемося на якому етапі впровадження обміну ми є на сьогоднішній день. Що це таке та коли це запрацює?

Перш за все варто розібратися, що таке взагалі ця угода CRS яка привернула до себе стільки уваги:

Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки — це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами. Якщо бажаєте детальніше ознайомитися з інформацією щодо CRS з офіційних джерел, Міністерство фінансів України підготувало презентацію, де детально описано як здійснюватиметься обмін, хто підпадає під обмін тощо. Інформація подана досить доступно.

Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Наведемо приклад як це працює: ви є податковим резидентом України, проте вирішили відкрити банківський рахунок закордоном, в Німеччині. Банк, де ви відкриваєте такий рахунок повинен буде здійснити належну перевірку чи підлягатиме такий рахунок обміну, і якщо так — відомості про відкритий вами рахунок в Німеччині передається до контролюючого органу Німеччини, після чого така інформація передається до ДПС України.

Які організації передаватимуть інформацію:

• депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.);
• кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, інвестиційні фірми та ін.);
• інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування та ін.);
• визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

Тобто здійснення обміну податковою інформацією впроваджується для того, щоб громадяни та організації різних країн дотримувалися своїх зобов’язань стосовно оподаткування своїх доходів. Інформація отримана в рамках обміну буде надавати можливість податковим органам різних юрисдикцій встановлювати, чи є якісь уникнення оподаткування серед громадян та організацій, чи є задекларований дохід отриманий за кордоном тощо.

Головне питання — коли?

20 березня 2023 року Рада підтримала у 2-ому читанні законопроект № 8131 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією. Закон переданий на підпис Президенту, тому скоріш всього, в найближчому часі такий закон буде прийнятим. Прийняття цього закону означає початок процедури прийняття відповідних законодавчих змін стосовно функціонування стандарту CRS.

Якщо аналізувати текст цього Закону, стаття 53.1.1. вказує, що Вимоги статті 39.3 цього Кодексу в частині, що стосується застосування фінансовими агентами Загального стандарту звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS, застосовуються з 1 липня 2023 року. Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.

Тобто саме з 01 липня 2023 року починається збір інформації фінансовими установами. Саме до цього моменту ми радимо підприємцям «навести лад» у відкритих банківських рахунках закордоном.

Ця стаття також вказує, що у 2024 році центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання звіту про підзвітні рахунки за перший звітний період, але не раніше 1 липня 2024 року. Тобто, інформацію збирають з 01 липня 2023 року, а от у 2024 році буде граничний строк подання звітів щодо зібраної інформації.

Презентація від Міністерства фінансів України схематично також зображує план імплементації CRS в Україні. Як бачимо, до 1 липня (до моменту здійснення перевірки та збору інформації) буде здійснюватися також розробка та тестування ІТ CRS системи.

Якщо аналізувати норми законодавства можна дійти висновку, що інформація про рахунки відкриті до 1 липня 2023 року залишається невідомою, про неї звітувати не будуть. Але знову ж таки, поки це все не працює на практиці — складно зрозуміти і однозначно стверджувати.

Норма щодо військового стану: раджу звернути увагу на статтю 53-1.4.Закону: не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа — громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 2102—IX»; Тобто, отримана інформація в рамках обміну щодо рахунків саме фізичної особи, сукупний залишок по рахунках якої менше 250 тисяч доларів — не вважається податковою інформацією, і відповідно податкова не зможе на підставі цих даних визначити суму податкових зобов’язань для особи тощо.

Якщо підводити підсумки: на даному етапі складно точно спрогнозувати як на практиці відбуватиметься обмін. Ми маємо Закон як своєрідну інструкцію, але всі розуміємо, що без практики та кейсів робити висновки зарано. Проте готуватися потрібно вже зараз!

Джерела:

Інформація та презентація від міністерства фінансів

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки