Персональні бази знань і «другий мозок»: вичерпний посібник для розуміння теми, перед тим як витрачати час та гроші

Мене звати Віталій Власюк, я продакт-менеджер та письменник, і розбираюсь у методах організації знань. Вже 3 роки я використовую метод Zettelkasten для написання фантастики, статей та професійного навчання.

Також я маю досвід створення значної кількості баз знань для різних команд. Мені подобається організовувати роботу людей зі знаннями, а людям подобається, що у мене з цього виходить.

У цій статті я розповім вам про механізми, що лежать в основі управління персональними знаннями. Знаючи механізми — фундаментальні правила, за якими працюють усі методи продуктивності — ви обиратимете інструмент, що підходить саме вам. Ба більше, не витрачатимете гроші на непотрібні застосунки, курси, шаблони та консультації.

Чому на часі розбиратись в персональних базах знань

Багато людей записують свої ідеї в блокноти, роблять закладки в браузері і зберігають пости в телеграмі, але мало хто йде далі цього етапу. Якщо ви вже накопичили велику кількість інформації і не знаєте, як її впорядкувати — персональна база знань може стати для вас дієвим рішенням.

Або, у гіршому випадку, ви прочитали в інтернеті, що персональна база знань допоможе вам поліпшити свою продуктивність. Або креативність. Або життя. І тепер вам хочеться з’ясувати, який метод найкращий. Пік інтересу прийшовся на часи коронавірусу, коли людям не було що робити в карантині — і з того часу стухав потихеньку, як забуте вогнище.

Та на тлі ШІ-буму — і росту кількості тредів у Twitter та статей на ArxiV, які треба прочитати, щоб зоставатись в курсі™, — тема організації персональних знань знову воскресла.

Коли я був активним учасником спільноти з управління знаннями, люди здебільшого приходили з брендами, а не з проблемами. Замість того, щоб запитувати за результат — як написати дисертацію чи організувати читацький побут — люди частіше питали речі на кшталт: «Чи підійде мені Zettelkasten?», «Чи зручний bullet journaling?», «Чи дійсно працює PARA?» або «Чий ‘Другий мозок’ кращий?».

У мене була відповідь. Я використовую метод Zettelkasten вже 3 роки і написав усі свої статті за його допомогою. Я навіть написав з його допомогою науково-фентезійну книгу «План Тиші» про коучку з Тік-Току, яка вступає в ряди Ілюмінатів, щоб боротися з колапсом мультиверсу. За обсягом досліджень з фізики та конспірології, «План» тягне на докторську дисертацію. Знаю точно, бо пройшов шлях від американського репетитора до продакт-менеджера — також за допомогою свого Zettelkasten. Ну, і програмувати навчився, але без особливих досягнень.

Я не заплатив ні копійки, щоб навчитися всього цього — і навіть заробив кілька місячних зарплат на консультаціях, за якими прийшли по сарафанному радіо. Тому мені є що розказати на тему.

Отож, люди зверталися до мене та спільноти за порадою. У більшості випадків виявлялося, що для вирішення їхніх проблем особиста база знань не потрібна. Записник, якісний сон і прогулянки вирішували більшість проблем. Люди поверталися до свого життя (або намагались і далі шукати найкращий мікроскоп для забивання цвяхів), а я зібрав солідну добірку кейсів.

Аж поки у 2022 році я не зареєструвався у Twitter і не виявив, де весь цей час зростав «корінь зла». Саме у Twitter з кожної праски продають електронні органайзери під задачу так, наче завтра потоп і голод: «Другий Мозок», Zettelkasten, PARA, GTD та інше для фрилансерів, ютуберів та сантехніків.

Кожен метод — найкращий; кожен допоміг заробити шестизначні суми; кожен щасливий власник щедро ділиться секретами на Gumroad. Розмаїття методів і широта можливостей відкриваються так швидко, що аж захитує.

Особиста продуктивність — як гамірний базар. Ви можете виторгувати лампу з джином — але, швидше за все, віддасте свою корову за звичайнісінькі, не магічні боби.

Поговорімо про те, що таке методи управління знаннями, за що варто заплатити, а що не можна купити за гроші. Ніякого конфлікту інтересів: тут я хіба трішки просуваю свою художню книгу, а не платні консультації чи шаблони.

Поціновувач організації знань має смак до нотаток. MJ

Точка входу: простий блокнот

Коли у людини з’являється забагато ідей, власних або чужих, які вона хоче зберегти і використати пізніше, вона заводить собі блокнот. Неважливо, фізичний він чи цифровий — це вже база знань.

Якщо база знань стає надто великою, в гру вступають інструменти — закладки, позначки чи різні категорії записів. Блокноти теж розмножуються і еволюціонують. Ось у вас Pinterest для ідей на майбутній ремонт і красивих пейзажів та iNotes для прозрінь після душу. А в закладках браузера — статті, які ви більше ніколи в житті не хочете відкривати.

Більшість людей зупиняються на цьому. І стають жертвами тих, хто ризикує рушити далі. Бо якщо вам не щастить, багаж інтелектуального мотлоху розростається настільки, що це вже набір сторінок з посиланнями, тегами, категоріями і томами. Це можна назвати персональною вікі — або персональною базою знань, якщо хочете звучати по-розумному.

Або ви дійсно захочете, щоб ваш мотлох таки став персональною вікі. Тому що ви не можете працювати без вашої добірки фрагментів коду, збережених відео з YouTube та колекції мемних реакцій. Але копатися в цьому смітті вже нестерпно, і з кожним разом стає все гірше і гірше.

У найгіршому випадку, ви бачили в інтернеті людей, які регулярно копаються в купах інтелектуального сміття і досягають великих успіхів. І ви вирішили, що якщо почнете створювати свою власну купу, то все у вашому житті налагодиться. (Ви помилялися, і витратите багато зусиль і грошей на непотрібні вам практики і додатки — замість того, щоб проводити час зі своєю сім’єю).

«Досить». Кольорова фотографія, Leika, фотограф M.J. Ourney

Точка неповернення: методи управління знаннями

На цьому етапі ви вже використовуєте спеціалізовані програми для управління знаннями, такі як Notion, Roam або Obsidian. Ви переглянули кілька відео про управління знаннями. І ви точно чули про методи управління знаннями.

Ви використовували ці методи навіть у своєму блокноті: наприклад, позначали важливе, цікаве та найсмачніші рецепти закладками різного кольору. Проте з часом значення кольорів забулося, і тепер наявність рецептів збиває вас з пантелику. Або ж рецепти були єдиним, що вартувало запису — і тепер вам доводиться виловлювати їх з моря крінжових думок ваших минулих «Я».

Саме для вирішення таких проблем і існує управління знаннями. Повноцінний метод передбачає, що ви будете зберігати інформацію певним чином. Наприклад, ви можете додавати (або не додавати) посилання між нотатками, додавати (або не додавати) теги до нотаток, писати (або не писати) виключно у форматі ієрархічних списків. І якщо ви будете дотримуватись методу протягом деякого часу, то досягнете певного результату.

Наприклад, Zettelkasten пропонує писати дуже маленькі нотатки, пов’язувати їх між собою за спільними ознаками і регулярно переглядати отриману базу знань. Він обіцяє, що таким чином ви зможете швидко створювати нові рішення на основі минулого досвіду, а ідеї залишатимуться актуальними і органічно впроваджуватимуться, з часом накопичуючи посилання на нові ідеї, ресурси та факти.

З іншого боку, PARA стверджує, що ви повинні керувати не знаннями, а проєктами. Якщо ви визначите сфери життєвих завдань (сім’я, робота, фінанси) і зберете ресурси для їх вирішення, то зможете ефективно втілювати свої проєкти. А будь-яку використану або поки що непотрібну інформацію можна покласти в архів.

PARA обіцяє, що, зібравши всі свої знання, цілі та завдання в одному місці — наче в шухлядах старого письмового столу — вам буде легше зосередитися і впроваджувати зміни у своєму житті.

Я залишаю вам десятки інших методів для вивчення вдома. Головне — завжди ставити собі три питання:

1. Що вам потрібно конкретно робити за цією методикою?
2. Який конкретно має бути результат?
3. Уявіть, що ви зробите це 1000 разів. Чи досі воно варто того?

Спробуйте відповісти на ці питання за допомогою пар «дія» = «ефект» + «вартість». Наприклад: «якщо я буду записувати нотатки з прочитаних книг на окремі картки» —> «мені буде легше пов’язувати ідеї з різних книг для формування загальної картини».

І, щоб заземлитись, додайте зверху вартість: «мені потрібно буде опрацьовувати кожну книгу після того, як я її прочитаю». Все ще звучить привабливо?

Картинка з моєї чорнетки в Zettelkasten, що ілюструє частину послідовності методу. Такі картинки — це НЕ те, що вам потрібно

Який метод зрештою найкращий

Правда, яку важко проковтнути, полягає в наступному:

1. Методи управління знаннями працюють.
2. Того самого найкращого методу не існує з біологічних причин.

Так, якщо ви вестимете персональну базу знань за допомогою якогось методу — будь-якого методу — вам не доведеться витрачати енергію на те, щоб усе запам’ятовувати.

Ви не втрачатимете прогресу при перерві у дослідженні теми, навчатиметеся ефективніше і зможете легко опрацьовувати великі джерела, як-от книги чи курси. На відміну від пам’яті, база знань збережеться з часом; її не зітре стрес і передозування сиром.

Крім того, існують потужні дослідницькі інструменти, побудовані на цих методах. Наприклад, Panda OMICS, який замінює читання сотень медичних статей на політ над графом закономірностей розвитку хвороб, ліків і симптомів, використовуючи спеціальну методику (і штучний інтелект). Obsidian такий чудовий, тому що він був побудований з урахуванням методу Zettelkasten. І так далі.

Ні, при цьому не існує правильного методу для управління особистими знаннями. Це пов’язано з трьома причинами.

1. Різні методи призначені для різних завдань. Наприклад, Zettelkasten — для опрацювання великих обсягів даних і літератури з подальшою компіляцією їх у творчий проєкт протягом тривалого часу. PARA — для зберігання всіх справ і нотаток в одному місці, щоб залишатися сфокусованим.
2. Ці методи працюють насамперед шляхом формування звички. Ваш мозок вчиться покладатися на зовнішнє середовище для вирішення проблем. Будь-який метод, навіть який ви придумаєте самостійно, — якщо він не заскладний — допоможе вашому мозку творити ефективніше і швидше.
3. Методи не працюватимуть без позитивного зворотного зв’язку. Тобто, якщо ви відразу не застосуєте свою базу знань у дії — щоб отримати відчутні результати — ваш мозок пригостить вас кортизолом, щоб ви перестали витрачати час на дурниці.

Правильно, три причини. В той час мозок може запам’ятати лише сім речей, і п’ять з них за замовчуванням вже зайняті такими речами, як їжа, війна, секс, дейлік і донати на дрони «Люті пташки». Тож, суперечки про те, який метод управління особистими знаннями є найкращим, не припиняться ніколи.

Все тому, що порівнювати ефективність методів важко, а відтворювати такі порівняння ще важче. Крім того, більшість людей не стикаються із завданнями і не ведуть спосіб життя, де їм потрібен другий мозок. Як наслідок, вони забивають цвяхи мікроскопами і пишуть блоги, порівнюючи, яким гелієм краще заправляти їх домашній МРТ-апарат — для пошуку копійок в штанях перед пранням.

Зрештою, розгорнутий записник, що лежить у вас на столі на виду — з завданнями на сьогодні, написаними від руки, — дуже ймовірно підвищить вашу продуктивність краще за будь-який застосунок. А стікери на екрані (і на холодильнику) допоможуть керувати особистими знаннями та відстежувати звички.

Демонстрація від PandaOmics. Потужний інструмент для людей, які створюють, наприклад, ліки

Чому тоді люди влазять в це

Бо продаж магічних ритуалів, які вирішать усі ваші проблеми, — це чудовий бізнес, мабуть, найдавніший на планеті. Особливо, якщо позбавлення від марності життя коштує всього $10 за книжку, $50 — за шаблон Notion або $2,999 за курс з Тіаго Форте — залежно від глибини вашого відчаю та гаманця.

Завдяки агресивній рекламі та феномену соціального порівняння, люди активно впроваджують методи персональних баз знань. Потім вони ретранслюють, як добре їм стало, як частину своєї посткупівельної поведінки. І через уже вкладені зусилля та гроші, котрі викликають неприйняття втрат, заперечують відсутність результату. Коло замикається.

І, надивившись на щасливих та успішних людей в інтернеті, чергова фірма вирішує впровадити Zettelkasten для себе та своїх працівників. Сподіваючись збільшити надої від своєї корови без збільшення порції корму.

Я також так робив. Сповідь про менеджерські гріхи ще в процесі, а що треба робити, якщо вам цікаво дізнатись першими, ви знаєте. 😉

Пересічні поціновувачі «Другого мозку». Я розповім, як їм це вдалося, і тільки протягом наступних 24 годин це БЕЗКОШТОВНО

Висновок

Жоден метод побудови персональної бази знань не дає позитивного ефекту без інвестицій часу та зусиль. Навіть з ШІ. Крапка.

Навіть PARA, покликаний зробити життя простішим і наочнішим, не матиме ефекту, якщо ви не витрачаєте години на ретельне ведення нотаток і відстеження завдань.

То що, персональні бази знань — це зло?

Ні! Якщо ви працюєте з великими обсягами інформації, багато створюєте і вам потрібно швидко мобілізувати свої ресурси, методи управління знаннями створені для вас.

Погляньте на відеомонтажерів, дослідників чи розробників (на себе, ага): вони завалені даними та кодом. Вони створюють бібліотеки матеріалів, впорядковують джерела та цитати, і використовують контроль версій для управління кодом. Всі вони користуються певною формою управління особистими знаннями, щоб вижити.

Але чи буде розробник заводити репозиторій для роздумів після душу, і гілки в ньому для вражень від книг? На жаль, іноді таки буде.. Бо поведінка людей іноді нераціональна, і айтівці також люди.

Нарешті, порахуймо ціну

Дві години на тиждень на нотатки складають 8 годин на місяць. Цього достатньо, щоб закінчити поганий або почати хороший курс фотошопу. Навчіться фотобашу, і зможете створювати з Midjourney не те, що ШІ-бог пошле, а що хочеться. До найдрібніших деталей. У тому числі для інших людей, які захочуть за це платити.

Вуаля — і у вас є портфоліо того самого ШІ-експерта™.

Майстерний процес фотобашу від Лінкольна Г’юза. Геймдев і кіностудії часто використовують цю техніку для створення концепт-арту

Який кращий виторг за 8 продуктивних годин життя — це, чи десяток нотаток з глибокими думками™, 3 «ресурси» в архіві (дві статті в Medium і те єдине відео, яке ви не полінувалися зберегти), і 5% прогресу в області «Самовдосконалення»?

Кожен вирішує для себе сам. Якщо є питання з методів організації персональних знань — пишіть прямо тут в коментарях.