Типові юридичні помилки IT-стартапів: як уникнути

Під час запуску продуктів стартапери рідко приділяють увагу юридичним питанням та майже не залучають юристів. Це може призвести до сумних наслідків. Зокрема, непроходження перевірки due diligence або ж зрив раунду інвестицій, навіть після підписання term sheet. Поговоримо, які саме юридичні помилки можуть потопити будь-який перспективний стартап.

6 поширених недопрацювань: чого точно варто уникати

Звісно, кожен стартап — окрема історія. Проте є 6 типових табу, які варто врахувати на початку будь-якого проєкту. Це мінімальна юридична гігієна. Мова йде про наступне:

• відсутність партнерської угоди. Ще на старті важливо узгодити сфери відповідальності, порядок прийняття спільних рішень та план припинення співпраці. Домовленості мають бути чіткими та однозначними;
  
  
• жодної перевірки законності бізнес-ідеї. Мінімально цей процес охоплює дві складові — перевірку контрагентів та аналіз законодавства країн, де збираєтеся працювати ви або де ведуть діяльність ваші контрагенти;
  
  
• відсутність реєстрації компанії для стартапу. Надалі це стає перешкодою також для реєстрації права інтелектуальної власності та отримання коштів за послуги;
  
  
• відсутність легалізації опціонів. За малого доходу найпоширенішим методом оплати для працівників є опціони. Це права на викуп акцій за дешевшою ціною та їх подальший продаж у разі успішності бізнесу;
  
  
• ігнорування стратегії захисту активів. Зокрема, неукладення договору про нерозголошення інформації;
  
  
• відсутність реєстрації прав інтелектуальної власності на стартап — комп’ютерні програми, торгові марки, корисні моделі, бази даних, промислові зразки, винаходи.

Кожен із цих пунктів допоможе опрацювати кваліфікований юрист у сфері IT. Він проаналізує ваш кейс, знайде тонкі місця та зробить все необхідне для вашого захисту.

Що натомість варто робити

Уникання вищеназваних помилок — лише половина успіху. Щоб підготувати ґрунт для нормального функціонування проєкту, стартаперам варто потурбуватися про таке:

• підготувати документи для стартапу — сайту, додатку тощо. Насамперед мова йде про політику конфіденційності, умови використання, політику файлів cookie. Ці документи мають чітко описувати діяльності та відображати бізнес-модель;
  
  
• розробити договори. В процесі розвитку стартапу є угоди, які будуть використовуватися регулярно. Наприклад, договір про нерозголошення інформації або договір на надання послуг між компанією та розробниками. Є сенс створити типові угоди, які захистять ваші інтереси та зекономлять час;
  
  
• забезпечити доступ до вихідних файлів. Іноді програмісти йдуть зі стартапу, але не передають логіни та паролі. Тож у власників стартапу має бути доступ до сховища з вихідним кодом, кабінетів та інших ресурсів, де зберігається важлива інформація або здійснюється вхід в систему. Це необхідно аби уникнути втрати паролів, логінів та інших важливих даних;
  
  
• перевірити унікальність торгового найменування. Якщо назва стартапу порушуватиме чиїсь права або використовуватиметься іншими компаніями, чекайте проблем або витрат на ребрендинг.

Якщо стартап планує розвивати діяльність в України, то перевірку слід зробити, як мінімум, через пошук аналогічних назв компаній в Єдиному реєстрі юридичних осіб. Крім того, можна скористатися пошуковими онлайн-системами зареєстрованих торгових марок в Україні. Наприклад, сайти Iprop-ua, MSP-patent або інші.

Якщо мова йде про міжнародні стартапи, а ви ще не знаєте, де плануєте здійснювати діяльність — перевірте найменування на ресурсі TMView. Це міжнародна пошукова система зареєстрованих торгових знаків. Менше з тим, самостійний пошук не гарантує відсутність помилок. Найкраще звернутися до патентного повіреного.

Щоб захистити свій стартап від неочікуваних юридичних проблем, заручіться підтримкою юриста. Фахівець допоможе розробити договори, та правовстановлюючі акти, проаналізує законодавство та створить найкращу стратегію юридичного захисту проєкту.