Як вплинути на розвиток викладання STEM у школах малих громад? — Ваші думки і поради

Навчай для України — це освітня організація, яка залучає талановитих та проактивних спеціалістів різних галузей до вчителювання на 2 роки (під час війни — 1 рік) у малих населених пунктах України (не обовʼязково з педагогічним профілем).

Ці викладачі відкривають нове бачення на інформатику, матетиматику, фізику, географію, іноземні мови та інші предмети, що безпосередньо впливає на перспективи в житті дітей і їхні потенційні можливості у цих сферах.

Тому якщо ви хочете мати вплив на життя маленьких українчиків, подавайте заявку за посиланням.

А взамін ви отримаєте зарплатню, додаткову стипендію від організації, спільноту учасників мережі Teach For All (60 країн світу), індивідуальну менторську підтримку і можливість зробити внесок у розвиток України.

Розуміємо, що питання привабливості вчителювання вкрай складне, особливо зважаючи на брак викладачів технічних спеціальностях в малих населених пунктах, але дуже гостре для нашого найближчого майбутнього.

Будемо вдячні, якщо приєднаєтеся до Програми і можливо поділитеся думками і порадами.

Нам це питання дуже болить.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Чому саме стем? Програміст — така само робоча спеціальність, як і слюсар — іди туди, пиляй ті таски. Тільки зарплата більша. Чи є якісь ініціативи стосовно підвищення якості освіти в сфері того ж бізнесу, шоб місцевий вася не йшов на чергову аутстаф галеру, а створив шось своє по місцю, хоча б зміг розібратись з фоп для відкриття будки з шаурмою

Так і зарплатня як у слюсара
Ельфійського

Учасники з відсутньою вищою освітою я так розумію не розглядаються?

Та он інфопульс дєвочкам наливає

От би куди звернули ресурси

Дуже цікавий у вас проект. Дякую за роботу.
Але мені дуже цікаво — я навчався у 90-х у невеликій школі у смт і по своєму досвіду можу сказати — навчання там взагалі нікому не потрібно. І не тому що немає нормальних викладачів (хоча це теж впливає), а тому що люди ментально не хочуть кудись рости — хтось знає що буде працювати на татовому тракторі у полі, хтось зварювальником або автомеханіком і без хліба сидітии не буде, а більшість просто бухати чи колотись (у нас в класі було 28 учнів і із них точно 3 сидять або сиділи, ще багато алкашів та наркоманів).
Найбільші амбіції були у сина агронома, який мріяв стати машиністом тепловозу.
Чи щось змінилось із тих пір? Особливо цікавлять не райони наближені до столиці з більш менш заможними людьми, а реально віддалені дипресивні райони.

Дуже дякуємо за коментар і питання!
Я попросила наших учасників Програми поділитися враженнями від викладання, а також розповісти про амбіції і плани на майбутнє їх учнів. Однак сьогодні у багатьох школах був останній дзвоник, тому їх коментарі будуть трішки згодом!

так а амбіції вони ж не по геопозиції зʼявляються, а якраз від наявних прикладів

Я на уроках профорієнтації писав реферат про як гарно бути кочегаром...

Як для цього і потрібні викладачі, які своїм прикладом можуть вплинути на світогляд учня з депресивного району

Підписатись на коментарі