Як я намагаюсь змінити систему освіти

Добрий день всім хто зайшов прочитати топік.

Мене звати Антон, я вже закінчив магістратуру в НТУ «ХПІ», але я дуже гарно памʼятаю, як це було складно обрати університет в який я буду вступати, обрати спеціальність яка мені підходить, та взагалі розуміти що це таке вища освіта після 11-го класу.

Я був звичайним учнем з спортивним бекграундом, але дуже хотів розробляти сайти. І насправді обрав свою спеціальність лише через те, що батько побачив там можливість стати «Проджект менеджером» (з його слів «будеш директором»), а я побачив що там навчають як правильно розробляти сайти. Тож пройшовши майже 6 років навчання в ХПІ я зараз працюю саме цим проджектом, якось так трапилось, що керувати проєктами мені також дуже сподобалось.

А теперь повернемось до теми. Чому я пишу цей топік? Проаналізувавши своє минуле та зробивши опитування серед абітурієнтів та студентів я виявив велику купу недоліків та проблем з якими всі досі стикаються (через 6 років Карл!!). Майже всі проблеми досі не вирішені.

1. Правдива інформація скрита від очей абітурієнта, він бачить лише яскраву обкладинку маркетингу від ВНЗ.

Найголовніша проблема, що у нас немає якихось крупних агрегаторів даних та аналітичних сервісів (які були б зручними та зрозумілими!). Тобто коли ти шукаєш інформацію про ВНЗ, то натикаєшся в основному на сайти цих самих ВНЗ, або проходиш їх день відкритих дверей та отримуєш ВАУ ефект, тобі розповідають що ти просто зможеш все! А на ділі, коли починаєш вчитись ця пилина спадає через пів року або рік навчання. Ти зустрічаєш викладачів які валять студентів або вимагаюь хабарі. Ти ознайомлюєшся з гуртожитками, в яких тараканів більше ніж студентів. Цей список можно продовжувати ще довго. Головна проблема в тому, що правду про ВНЗ майже ніде не дізнатись.

2. Існуючі інструменти аналітики вступної кампанії застарілі.

Зараз безспорно існують аналітичні сервіси щодо вступу. Але їх зручність використання та зрозумілість залишає бажати кращого. Це інструменти перегружені інформацією та заважають правильно співпрацювати абітурієнтам з ними.

3. Перехід від абітурієнта до студента — його немає

Учні після 11-х класів як котята кинуті у воду (ви себе таким не відчували?). Вони мало що розуміють через брак інформації, або її велику купу та дуже різні погляди на онлайн ресурсах. Це вже частично було описано в п.1. А проблема що стосується цього пункту — відсутність якісної підтримки абітурієнтів, що тільки но вступили в ВНЗ. В великій кількості університетів немає навіть якогось централізованого розкладу де б студенти могли отримувати актуальну інформацію щодо проведення предметів. Це не кажучи вже про «бумажечки» які першокурсникам видають як «гід» по універу. В якому вони повинні розібратись як проїхати в новому місті від їх гуртожитка до універу або пройти до іншого корпусу. Це дуже заскладнює життя. Давно вже потрібно цифровізувати це.

4. Студентські організації не дуже популярні серед студентів.

Це ті організації, через які ти просто дізнаєшся від знайомих. Немає централізованих місць де можна переглянути їх контакти, соціальні мережі тощо. А ви знаєте коли вам вимкнуть воду в гуртожитку? Ага, на дошці на першому поверсі хтось приклеїть та дай бог щоб ту бумажку хтось сфоткав та скинув в чат гуртожитку (а, ой там навіть не всі жильці гуртожитку зазвичай є). Тож інформування студентів студентськими організаціями це дуже важливе питання. І саме студенти мають приймати участь у своєму навчанні, а для цього їм потрібне місце, де вони змогли б це робити.

Зараз я описав декілька основних болей. Але це не все, їх ще більше. І десь півтора — два роки тому я загорівся розробити стартап який міг би покращити вищу освіту в нашій країні.

1 етап. Створення сервісу де абітурієнти змогли б отримувати актуальну інформацію щодо вступу цього року, вступу минуліх років, аналітику про университети, інформацію про спеціальності та можливості працевлаштування при виборі спеціальності.

2 етап. Розширення аналітичних можливостей сервісу для покриття більших потреб абітурієнтів.

3 етап. Залучення студентський організацій та студентів. Надання простору для інформування студентів.

4 етап. Співпраця з закладами вищої освіти. Якщо велика кількість студентів та абітурієнтів буде використовувати сервіс, то самим університетам буде цікаво співпрацювати з своєю аудиторією, але вже без замилених очей абітурієнтів, бо кожен університет буде мати свій рейтинг та відгуки.

Також щодо заробітку та жизнездатності проєкту.

1. Підписочна модель для абітурієнтів (деякий покращений функціонал)

2. Рекламна модель для університетів.

Може знайдуться однодумці, яким буде цікаво поспілкуватись, а може й прийняти участь в розробці такого проєкту. На даний момент ми маємо майже розроблений бекенд для МВП та пару сторінок фронту. Ще Телеграм канал на 3 тисячі користувачів. (але бек та фронт зараз не мають часу займатись проєктом, тому ми з дизайнером залишились вдвох)

Буду вдячний всім, хто прокоментує цей топік!