Який універ потрібен айтівцю?

Всім привіт.

Недавно на ДОУ вийшов новий рейтинг ІТ-університетів, в якому є цікава суперечність: майже всі айтівці мають вищу освіту, або вчаться в універі, але є буквально декілька універів, які їх студенти та випускники готові рекомендувати нинішнім абітурієнтам.

Ще цікавіше, що готовність рекомендувати виш дуже слабко пов’язана з зарплатами випускників. Вискооплачувані фахівці цілком можуть хейтити свій виш (яскравий приклад — КПІ), а фахівці з відносно нижчими зарплатами — любити і усіляко рекомендувати свій (наприклад, Могилянку).

Через це постає питання: яка освіта потрібна айтівцю? Все ж універ, чи можна обійтись?

А якщо універ, то який? І що не так з нинішніми універами? А якщо ви рекомендуєте свій виш — то за що ви його любите?

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Виш має дати академічну освіту по computer science. Вона не дофіга змінилась за останні років 10.

Алгоритми та структури даних. Бачив самоучок та й не тільки, що не знають коли який контейнер ліпити.
Комп’ютерні системи та мережі. Мережеві протоколи та мережеве програмування там.
Комп’ютерна графіка. Для багатьох буде оверкілом, але хоч будуть приблизно знати математику про як там прямокутнички розставити, бо бувають туплять навіть із цим.
Бази даних.
Багатопотоковість та асинхронність.
Data Science та Machine Learning.

Достатньо складні, класичні, потрібні предмети. В принципі не залежні від конкретної мови програмування. Навіть якщо їх буде старий маразматик читати, то багато відкладеться. Тобто, не відверто трешовий виш вам їх таки дасть. А от самонавчанням їх практично мало хто бере, розповідають тільки як це можливо зробити і яку купу непотрібу читають у вишах. Тому профільних студентів і люблять.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Виші з прицілом на природничі та точні науки ще певний час рухались по інерції завдяки викладацькому складу совка (КПІ тому яскравий приклад, хоча вже в 2000них почалась серйозна срака з кадрами). Враховуючи існуючі зарплати, поточний та прогнозований рівень матеріального забезпечення та мотивації українського середньозваженого працівника вищого навчального закладу, можу просто порадити стати на лижі і поїхати навчатись у виші Німеччини, Швеції, Швейцарії, Франції, США. Особливо, якщо є можливість отримати грант/стипендію.
Це все стосується в першу чергу природничих наук, не в курсі що там з гуманітаркою.

не в курсі що там з гуманітаркою.

в ссср гуманитарки в принципе не было, сейчас только еле-еле начали подтягиваться, но нам, конечно, еще далековато до.

Научный коммунизм и марксистско-ленинска­я философия тоже, наверное, подпадают под определение гуманитарной сферы.. -)

Научный коммунизм и марксистско-ленинска­я философия тоже, наверное, подпадают под определение гуманитарной сферы.. -)

Очень косвенное.
Если бы было нормальное гуманитарное образование, то сразу было бы понятно, что научком и мл философия — ересь

Кстати, слышал сейчас вроде неплохое театрально-комедийное образование. Тоже, в принципе, гуманитарка.

Кстати, слышал сейчас вроде неплохое театрально-комедийное образование. Тоже, в принципе, гуманитарка.

наверное да, но єто всё таки не совсем то образование, которое мы все имеем в виду :)

Який універ потрібен айтівцю?

Диплом на практиці частіше за все потрібен для релокації, тому бажано щоб він був формально відповідним до CS. Якщо казати не про бумажку — тоді той, що дає актуальні знання, не переобтяжені предметами, існуючими з міркувать job security викладачів чи наукових потреб мафіозних «наукових шкіл».

Бо багато хто обкладеться мантрами про «фундаментальність CS», а потім починає ліпити CoW в багатопоточних системах, обмінювати місцями цілі змінні ксорами, молитись на мікроядерні архітектури і нести інше ментальне легасі навіть на алгоритмічному рівні, не кажучи вже про непристосованість до реальної промислової розробки.

І це специфіка не лише України — можна згадати диспути Лінуса з Танненбаумом, яка освіта у Столлмана, та взагалі пройтись по біографіям авторів та топ-контриб’юторів у ключових інфраструктурних IT-проектах — чимало з них мають освіту у теоретичній фізиці, чи ще чомусь, що взагалі кажучи нерелевантне до ІТ, і не схоже щоб це було для них блокером.

Такий, щоб після 5 років навчання корпорації пропонували річний контракт з доходом від $100k.

Хтось з чуваків реально розглядає універ в Україні?
Якщо так, то чому?

Чувакам є остання можливість вистрибнути туди, поки не настало 18 рокі

Ну це все відносно, для прикладу я чув про випадки, що якщо вже залишилося менше ніж 3 місяці до дня X, то можуть не випустити.
До того ж, один легкий взмах пера, то й після 16-ти не випустять.

Недорогий, з чувіхами і подалі від ЗАЕС.

Хто з ДГМА ставте лайк! Я раджу =)

Имхо айтишнику в универ идти нужно после пары лет работы, а не до её начала.
Джуновских знаний и без универа набраться без проблем, а для чего-то посложнее можно и на Computer Science пойти поучиться.
Если корочка нужна ради корочки, то есть US универы в которых бакалавра за год, а то и меньше получить можно.

Джуновских знаний и без универа набраться без проблем

Только єто будут мусорніе бессистемніе знания, которіе будут только мешать получать нормальное образование, за счет уже сформированніх плохих привічек

Почему мусорные? Как-то же ты работаешь пару лет, уже знания по CS есть — сети, ОС, OSI модель, алгоритмы какие-то, язык програмированния в конце концов.
А по мере обучения в универе будешь структурировать и добавлять новое

Банальний data structures. «Мусорний» джунік при задачах на distributed in-memory list нічого розумнішого, ніж використовувати базу даних придумати не може.
Але нічого не заважає йому працювати в фронтенді і малювати кнопочки.

Может этот мусорный джуник понимает, что надо как-то развиваться и учит алгоритмы/структуры данных в свободное время?
Я думаю если он так не делает, то и в универ идти не захочет вероятнее всего

Может этот мусорный джуник понимает, что надо как-то развиваться и учит алгоритмы/структуры данных в свободное время?

Не понимает, согласно эффекту Даннинга-Крюгера.

Если не понимает, то ему и универ не надо)

Если не понимает, то ему и универ не надо)

Вот в универе как раз очень хорошо могут рассказать о том, что ты чего-то не знаешь и что тебе еще надо учится.
Там, правда, дают кучу ненужных знаний, без которых «я и так верстаю как бог!» — но это уже другая история.

Це рівень олімпіад класу 10-го

Мій перший досвід роботи був адміністратор мереж, а потім прошивки для циски писав і тостив. Фіг би я влаштувався на таку роботу без базового знання мереж, ОС і програмування мікроконтролерів. І гуд лак вчити то самому по книжкам

А можна впаралель вчитися і працювати, і шукати баланс.

Як мінімум, нам так доводилося робити.

Мене з універу на 4-му курсі виганяли, бо прогуляв багато, бо вчився у Львові, а клієнти, колишні кагебісти викреслено викреслено поважний держмонополіст в Києві. Але не вигнали відмінника, навіть червоний диплом дали...

У мене склалася думка, що універ потрібен для таких речей:

1. Відтермінування призову до армії (для хлопців). Це навіть у часи Вітюні «в нас буде контрактна армія» Якінєвіча було актуально, коли я навчався, а що вже казати про нинішню епоху.
2. Відтермінування початку карʼєри. Тут дехто каже як класно не йти в універ, а зразу після школи гарувати, втім, памʼятаю, що в умовні 18 років хочеться тусити, розважатися, зустрічатися й віддаватися іншим радощам підліткового та юнацького життя. Універ жере вдвічі менше часу, плюс можна спокійно прогулювати, і родина не тисне на трудову повинність, якщо здобуваєш заповітну корочку.
3. Вищий соціальний статус. Університети вже давно не ті заклади в середньовіччі, куди потрапляли найрозумніші, найздібніші. Вища освіта в Україні настільки знецінена, що її отримує майже кожен. Не памʼятаю, щоби парили тим, чи я маю профільну освіту, але от про наявність диплома питали часто. До речі, в мене лінгвістична спеціальність — з роботодавців це нікого не колише, аби таски закривав.
4. Еміграція. Досліджував програму міграції в Канаду, то там для деяких видів важлива профільна вища освіта бакалавра чи магістра.

Універ жере вдвічі менше часу, плюс можна спокійно прогулювати,

Воу воу, це ти в який універ ходив? В мене мій займав більше часу після пар ніж зараз робота. Хлопці з паралельного потоку (більш математичний напрям) взагалі ВЕСЬ час після пар вчилися. Найголовніше — що в універі було багато нецікавої дурні (як то реферати по психології) яку тупо потрібно було зробити. Писання конспектів, контроль відвідування, зняття балів якщо з лабораторкою запізнишся...
Як, чому, навіщо — ніхто не пояснить, навіть грошей не заплатять.

Дивлячись назад я розумію що конкретно для мене від університету був вихлоп, та в цілому я не жалкую, але це точно більш жорсткий період в житті ніж робота.

що в універі було багато нецікавої дурні (як то реферати по психології)

А потом появляются статьи на ДОУ «сап двач, суть такова: мне 30 лет, тян нету, людей не понимаю и боюсь» ©

Ну так, саме реферати по психології роблять з ботаніка — альфа самця, звісно

Ничто так не способствует социализации, как подробное умение использовать паттерны при исполльзовании С++ для написания демонов для Trustix Secure Linux.
А психология это вообще лженаука, кому интересно общаться с кожаными мешками.

Хотя и плюсов эти «ботаники» тоже нихрена не знают.
и демонов писать не умеют.

5. Дешево переїхати до Києва/Львова із села, хвала гуртожиткам

Виш має дати академічну освіту по computer science. Вона не дофіга змінилась за останні років 10.

Алгоритми та структури даних. Бачив самоучок та й не тільки, що не знають коли який контейнер ліпити.
Комп’ютерні системи та мережі. Мережеві протоколи та мережеве програмування там.
Комп’ютерна графіка. Для багатьох буде оверкілом, але хоч будуть приблизно знати математику про як там прямокутнички розставити, бо бувають туплять навіть із цим.
Бази даних.
Багатопотоковість та асинхронність.
Data Science та Machine Learning.

Достатньо складні, класичні, потрібні предмети. В принципі не залежні від конкретної мови програмування. Навіть якщо їх буде старий маразматик читати, то багато відкладеться. Тобто, не відверто трешовий виш вам їх таки дасть. А от самонавчанням їх практично мало хто бере, розповідають тільки як це можливо зробити і яку купу непотрібу читають у вишах. Тому профільних студентів і люблять.

Вона не дофіга змінилась за останні років 10.

Викладачі суттєво змінились за останні 10 років. Хтось пішов в індустрію, а хтось на пенсію.
Зараз є чимало викладачів, що читають перед парою главу підручника, а навчальну програму копіпастять з інших закладів (в багатьох програми на сайтах висять). А замінити нема ким, бо черги з викладачів на іт-напрямки немає.

Я б даже сказав, computer science не надто багато змінилась за років тридцять, просто тоді вона ще так не називалась.

І що не так з нинішніми універами?

Вміння і знання які дають наші ВНЗ не потрібні в 21 столітті.
Стандартний процес навчання в універі це викладач з програмою, де він переказує підручник, ти це маєш зазубрити і навчитись розв’язувати типові задачки.
Презентаційних скілів, досвіду проектів на кілька місяців, командної роботи наший універ не дає.
А доведення теореми чи «означення як у книжці» я завжди можу загуглити. І замість того щоб дозволяти студентам використовувати сучасні технології типу інтернету це присікається і треба тупо заучувати.

П.С. це стосується освіти 10-15 років тому. Знаю що вже років з 10 великі ІТ компанії працють з норм вишами. Але суттєво це нічого не міняє, бо 90% часу ти ісе одно працюєш з викладачами пенсіонерами

Класична ілюстрація до Данінга-Крюгера

Вміння і знання які дають наші ВНЗ не потрібні в 21 столітті.

Угу. А потом к тебе приходит девелопер, который не может найти баг — потому что он не знает и не умеет в исследования, потому что «а нахера мне нужен тот курс — основы научных исследований, я что, исследователь?»
который не умеет в эффективность, потому что скучные вещи типа сложности алгоритмов они не знают, и следовательно не умеют выбирать нужные готовые методы....

зы это я уже не говорю о том, что софт скилы, которые можно изучить в вузе — «они не нужны» ©
По итогу имеем черти что

Берклі, Стенфорд, МІТ — технічні спеціальності. Гарвард, Йель, Оксворд, Кембрідж — бізнес спеціальності. А так, що КПІ що Могилянка що ХАІ, ХПІ, ХІРЄ чи Каразіна, на співбесіді до умовної софтсістемс майже жодної різниці. Будуть дивитись по самому випускникові, на сам перед.

Працював з двома американцями, які закінчили MIT. Технічної різниці з випускниками КПІ/ХНУРЕ не побачив, хоча soft skills та англійська набагато кращі :)

Є такий показник як престиж вищу, випускник якого має суттєві конкурентні переваги на ринку праці перед іншими. Як не крути, а випускник Берклі чи Стенфорду має в тисячі разів більші шанси одразу потрапити в компанію в долині, ніж випускник будь якого українського, та власне і якогось простого американського коледжу. Може з якихось знань з предметів, по типу алгоритмів і справді будуть десь однакові знання. Та скажімо де в Україні вчать в Університеті як складати резюме, чи проходити співбесіди? Чи як робити типовий ІТ бізнес ? А тим паче самі MAANG, створені випускниками організують лаби та рекрутмент студентів до себе поки вони ще вчаться ? Звісно Українські контори, чи філіали в Україні таке робили і роблять, та будьмо відвертими у нас на керівних посадах нема таких доходів як там у джуніорів. 10к на місяць, це ексклюзивний гонорар для України. Коротше це як із брендовим одягом, чи сумками від дизайнерів. Скажімо саквояж Луі Вітон та звичайна нонейм якісна валіза служитимуть однаково — але ціна першого в 10 разів перевищує другу.

Зазвичай середній випускник MIT кращий за середнього випускника КПІ з мого досвіду. Але це зв’язано з якістю викладачів, програми в матеріального забезпечення вузу. Ти можеш зустріти людину з КПІ яка так само розуміється на питаннях як і людина з MIT але зазвичай ці знання добуті додатково від вузу.

Кажуть армія і тюрьма університети життя
Але краще пройти курс заочно...

MIT и Стэнфорд неплохие говорят. Еще Беркли, Гарвард, Оксфорд, Кембридж.

Если Минобр продолжит проталкивать нездоровые инициативы вроде сокращения количества предметов в школе, то через десять лет ваша любимая КМА тоже столкнется с проблемой студентов, которые неспособны освоить программу первого-второго курса. На серьезные университеты люди жалуются не потому что там «программа неправильная», а потому что они просто к ней не готовы.

Я ще в 2010 році спілкувався з викладачами і вони мені пояснювали що скоротили навантаження майже в двічі. Так що впринципі університет підлаштовувується під рівень студента.

Потім на роботі треба довчати довше. На будь якій роботі в ІТ та і практично усюди де потрібна вища освіта всеодно треба довчати, інакше не буває і не може бути, наприклад японці це чітко прописують в Кайдзен, але питання скільки по часу. А це вже втрата головної конкурентної переваги галузі з іншими хабами в ЄС та Азії.

скоротили навантаження майже в двічі

Його просто перенесли в самостійну роботу. Але оскільки студентам нема часу на самостійне опрацювання (бо на роботу треба ходити :) ) - по багатьом предметам зараз фактично просто огляд базових речей.

А какие предметы сокращать хотят ? Как я понял по интервью бывшего зам министра, самого министра сократили за употребление горячительных напитков в рабочем кабинете, и соответственно отсутствия результатов.

— в якому можна круто провести час з друзями
— який не напрягає щоб вчити програмування чи що цікавить на стороні
— який дає хоч якісь корисні знання, не обов’язково пов’язані з прогою та репутабельну корочку

Тобто навчання хард скілам професії на стороні? Думаю, в ідеалі вони мають бути тут же, на додачу до тусні і інших корисних знань.

Ну або повертати дуальні програми. Позаяк на місце державних КБ які створювали ракети, літаки та танки, в які студенти направлялись на практику та завершення курсу прийшли ІТ та інші приватні компанії — просто поглиблювати співпрацю. Скажімо робити стажування і практику офіційними, а не так, що відпускаєш студента який вже працює на проекті забілений на фултайм — він приходе і скаржиться скільки з нього стягнули, бо він не ходив на лекції, як вже працює. При цьому матеріал який треба здавати на старших курсах, повторює пройдений на молодших. При чому скажімо в Берклі курс з Computer Since йде 4 роки (ціна 43 тисячі баксів в рік, за каліфорнійців платить штат), в нас 5.5 років. Старші курси 5 та 6 якраз були потрібні зокрема для стажування, та дипломного проекту тобто якоїсь роботи із практичним значенням, затверджуючу кваліфікацію.

Ідеально — так. Але айтівцю легше отримати потрібні знання на курсах\буткемпах\роботі аніж в універі. Ну як мінімум в Україні.

А які, до речі, корисні знання (не програмування) має давати універ?

Тайм менеджмент і досягнення цілей/виживання

Та що ще цікаво окрім програмування. Біологія там, філософія, що буде не в напряг вчити :-)

Та що ще цікаво окрім програмування. Біологія там, філософія, що буде не в напряг вчити :-)

methods of scientific research, например. Который очень неслабо помогают при поиске багов, при тестировании, при выставлении бейслайнов для существующей нагрузки и для прогнозирования увеличенно нагрузки.
статистика, численные методы

methods of scientific research, например

Ну це абетка яку треба з дитсадка вчити. В дуже прикладному форматі, як у Юдковського.
Бо академічний рісьоч курвить людину і перетворює в академіка.

если в «очень прикладном формате», то должен быть IT Техникум, а еще лучше — ПТУ, но не ВУЗ

Ага, я бачив як живе академія, які начебто володіє глибокими методами пізнання дійсності. Нікчемно жебракує на подачки від фондів. І ще гірше коли подачок нема.
У вузах навпаки треба досліджувати прикладні методи рацмислення, щоб задроти не позорились від питання «якщо ви такі розумні де ваші гроші».

щоб задроти не позорились від питання «якщо ви такі розумні де ваші гроші».

Ну, если бы и правда были умным и мыслительным, то вы бы не называли их «задротами» и не задавали бы подобные тупые вопросы, не так ли?

Так а чому я їх називаю задротами. Бо постулюючи свій крутий інтелект та причасність до розкриття таємниць всевіту, вони не здатні продемонструвати свої мега-скіли на прикладі покращення власного соціуму.
Живуть на подачки на смішні зп в тухлому консервативному середовищі. Я пересічний говнокодер шо академій не кінчав, живу набагато краще аніж задроти, і то туплю та лінуюсь :-)

Так а чому я їх називаю задротами. Бо постулюючи свій крутий інтелект та причасність до розкриття таємниць всевіту, вони не здатні продемонструвати свої мега-скіли на прикладі покращення власного соціуму.
Живуть на подачки на смішні зп в тухлому консервативному середовищі. Я пересічний говнокодер шо академій не кінчав, живу набагато краще аніж задроти, і то туплю та лінуюсь :-)

Ваш руководитель живёт еще лучше, при это он может не уметь даже говнокодить. Кто на что учился, знаете ли
Выдвигать претензии «ботаникам» на тему «они не улучшают социум» — это немного неразумно. «улучшение социума» — это не их задача.
Вы еще выдвиньте претензию что они банальный септик установить не умеют (вы, кстати — умеете? Установить септик и проложить банальную самотёчную канализацию)

они не улучшают социум" — это немного неразумно. «улучшение социума» — это не их задача.

Покращувати їх власний мікросоціум академіків в першу чергу. Коли ця задача виконана, то можна і лізти у соціум навколо, бо воно вам же користь принесе.
Якщо людини кажуть що володіють крутим ніндзюцу пізнання світу, але не пізнають (та відповідно покращують) середовище в якому живуть — в мене виникають серйозні питання.
Я можу зрозуміти що мимокрокодил з вулиці бідний-потухший-задепресований, але не середовище з мільйона людей які мають доступ до найпередовішої інфи «а що навколо відбувається» і мають мізки з нею працювати.
Якби вони були розумними а не задротами, то це всі навколо переймали нові класні штуки у науковців та мріяли туди потрапити, а не народ масово звалював з пхд в індустрію.

Покращувати їх власний мікросоціум академіків в першу чергу.

Сфигали, простите? Вообще говоря — єто не их задача (хотя и в их интересах, согласен)

Якщо людини кажуть що володіють крутим ніндзюцу пізнання світу, але не пізнають (та відповідно покращують) середовище в якому живуть — в мене виникають серйозні питання.

У меня тоже возникает встречній вопрос: предположим я владею крутим ниндзюцу познания мира в сфере БД (и имею твердую четверку по научнім методам), но при єтом я не исследую и не улучшаю среду, в которой живу — ну там — дороги, особенности коммунальних услуг и так далее. Так вот, собственно вопрос: ичо? как блин связані мои профессиональніе навіки и ваше требование «иди улучшай среду».

Я можу зрозуміти що мимокрокодил з вулиці бідний-потухший-задепресований, але не середовище з мільйона людей які мають доступ до найпередовішої інфи «а що навколо відбувається» і мають мізки з нею працювати.

То что ві описіваете назівается «каждой бочке затічка», когда человек, вместо того чтобі целенаправлено применять полученніе знанія и навіки в своей области — начинает лезть куда попало.

Якби вони були розумними а не задротами, то це всі навколо переймали нові класні штуки у науковців та мріяли туди потрапити, а не народ масово звалював з пхд в індустрію.

А ві — ві перенимаете? А то я могу поделится нужніми навіками. Ві же не задрот, да? Я, правда, тоже не науковец, но тем не менее.

Я б дивився в сторону якісь економічних наук. Бо в принципі, якшо ти цього хочеш, то вивчити технічну частину не проблема, а от економічних знань багатьом не вистачає.
Але багатьох все ще цікавляь корочки, тож будь-який не напряжний тех універ підійде.

по ідеї, Вступ до економіки є на будь-якій спеціальності, бо це держмінімум, як і філософія, фізкультура і ще купа предметів. Але більшість, скоріше, забиває бо це непрофільний предмет

Економіку нормально навчать тільки на мехматі

Але більшість, скоріше, забиває бо це непрофільний предмет

більшість забиває, бо там читають відвертий шлак. чого тільки варті «типу формули» написані українським словами і скороченнями (альо, гараж, люди ще в 18 столітті додумались до нормальних позначень), а також графіки з непідписаними осями, про які навіть викладач не знає що там по осях, в яких одиницях і про які порядки величин йдеться (на фізиці такий графік іде в смітник, а студент на перездачу).

більшість забиває, бо там читають відвертий шлак. чого тільки варті «типу формули» написані українським словами і скороченнями (альо, гараж, люди ще в 18 столітті додумались до нормальних позначень), а також графіки з непідписаними осями, про які навіть викладач не знає що там по осях, в яких одиницях і про які порядки величин йдеться

Угу. А потом люди голосуют «по приколу», потому что не понимали «типа формул» экономики и верили в 4000 долларов зряплаты.

потому что не понимали «типа формул» экономики

щоб розуміти для початку треба щоб було що розуміти. чомусь коли відкрив перше що попалось з американських книжок (чистий рандом, спитав ChatGPT за добру книжку по економіці і витягнув першу зі списку, що він дав), то там формули нормальні, а не та порнографія що мене заставляли вчити imgur.com/a/0Ms55kE

щоб розуміти для початку треба щоб було що розуміти.

Друг мой, 95% населения считает, что если продавец в ларьке продал за день товара на 1000 гривен — то они ничосе так барыга и круто зарабатывает.
народу (ойтишникам в том числе) не хватает элементарных знаний экономики

imgur.com/a/0Ms55kE

Это вообще напоминает матметоды в экономике (и вот оно точно не слишком надо. мы такое делали тупо в экселе)

народу (ойтишникам в том числе) не хватает элементарных знаний экономики

для цього є школа і там є урок економіки. школа якраз задумана, щоб давати всім елементарні знання з усіх напрямків. і якщо на виході фігня, то треба ремонтувати там. а вуз це не «ще раз школа для тих кому з першого разу не дійшло», там треба нормально розібратися у своїй спеціальності і 5-6 років для цього реально мало. принаймні для природничих спеціальностей, може десь і простіше. я вважаю неправильним забирати час у основної спеціальності, притому ще й курсами вкрай низької якості, бо результат буде ні в одному не розібрався, ні в другому.

Это вообще напоминает матметоды в экономике

це чисто рандомна книжка Hal R. Varian, Microeconomics analysis — перше що порадив ChatGPT. але щось мені інтуїція так каже, що відкрий я всі решту там теж були б нормальні формули, а на графіках вказано що і від чого там залежить.

перше що порадив ChatGPT

Вопросов больше не имею :)

я вважаю неправильним забирати час у основної спеціальності,

Отсутствие в СССР гуманитарного образование и привело нас к современной печальной ситуации.

і щоб це виправити треба знищити природничо-математичну освіту? ну хоча вже майже вправились.

і щоб це виправити треба знищити природничо-математичну освіту?

:) когда вопрос уже есть сам по себе ответ
«технари» без гуманитарного образования — крайне беспомощны.
и в долгосрочной перспективе, наличие большого количества «хорошо образованных» (нет) технарей без гуманитарного образования — приводит к застою
Однако в силу недостатка гуманитарного образования — технари не в состоянии это понять
и, опять таки, без гуманитарного образования — технари не в состоянии поддерживать необходимый высокий уровень технического образования.

це нічим не обгрунтоване твердження.
какие ваши доказательства ©

це нічим не обгрунтоване твердження.
какие ваши доказательства ©

Философия, Логика, Основы научных исследований — не технические науки.
Однако владение ими значительно повышает технический уровень, когда технарь не просто что-то там лепит по шаблону, но даже уже умеет понимать — что он собственно делаем, зачем, как, почему, как поступать когда что-то не получается, и так далее

и, опять таки, без гуманитарного образования — технари не в состоянии поддерживать необходимый высокий уровень технического образования.

А здесь то — что непонятно?

Однако владение ими значительно повышает технический уровень

Саме по собі знання філософії, вміння будувати композиції з роздумів без критеріїв істини у загальній формі в стилі ChatGPT і знання історично значимих світоглядних систем, абсолютно не означає, що на виході вийде науковець, а не якийсь Дугін, філософія тим і відрізняється від справжніх гуманітарних наук, що не має критеріїв істинності, тільки неформальні критерії складності і внутрішньої консистентності окремих філософських систем для розділення на «серйозну науку» і побутові роздуми.

Більше того, bleeding edge філософії науки зараз якраз доволі самовбивчий як для професійної діяльності вченого.

На нього тисне загальний стан постмодерністської філософії, на нього ще більше тисне фундаментальна проблема недетерміновності складних динамічних систем і обмеження наукою зсередини меж своєї застосовності, здатності кількісно передбачати явища. Тиснуть і експериментальні прояви цього недетермінізму, коли через нестабільності плазми у нас завжди 30 років до промислового термояду, завжди турбулентність не дає будувати надзвукові літаки, завжди самоорганізовуються ями на дорогах чи цунамі на морях, ціла наука під назвою синергетика з одного боку, всемогутньо пояснює спільні закономірності цих деструктивних самоорганізацій, з іншого — цементує впевненість у нашій безсилості, створює бажання почати вірити у якесь божество, або просто не забивати голову філософствуваннями, і просто пиляти код чи займатись ще чимость низькоінтелектуальним за бакси.

Тож чи точно воно корисно для ознайомлення вченим, кому від цих депресивних побудов стане краще? Самим вченим, які захочусь свічнутись подалі, або будуть нещасливо лупати цю скалу? Державі чи бізнесу, від якого всі розумні будуть тікати? Може краще хай цим замислюються професіонали, підготовлені і здобрені правильним копіумом?

source: здав на 5 кандмінімум з філософії.

Саме по собі знання філософії, вміння будувати композиції з роздумів без критеріїв істини у загальній формі в стилі ChatGPT і знання історично значимих світоглядних систем, абсолютно не означає,

Однако незнание гарантирует что на выходе будет мастеровой, выплняющий типовые рутинные задачи. Слесарь 5-6 разряда.

Тож чи точно воно корисно для ознайомлення вченим

Точно.

source: здав на 5 кандмінімум з філософії.

Попробуйте начать квест заново, только в этот раз упирайте на физ-культуру, а не на фило-софию. Интересно как пойдет.

Однако незнание гарантирует что на выходе будет мастеровой, выплняющий типовые рутинные задачи.

Щось історія цього не підтверджує. У епоху джентельменської науки, купа фундаментальних фізичних відкриттів робилось пивоварами, корабельними лікарями чи іншими upper intermediate мастеровими, у сучасності, практично вся низова докторантура і постдоки рухаються індусами, китайцями та іншими українцями, що бажають впахувати за копійки заради візових перспектив. Я не сумніваюсь у тому, що частина з них дуже талановиті, але ось зовсім сумніваюсь, що їх об’єднує гарна і системна філософська база. Ви ж не думаєте, що якщо PhD — то це буквально про філософію?

Попробуйте начать квест заново, только в этот раз упирайте на физ-культуру, а не на фило-софию.

У мене немає машини часу, а отримувати другу вищу освіту не заради якоїсь супер-задачі приблизно так само безглуздо, як овертаймити х2. Навпаки, що ширше освіта, то сильніше розуміння, що навіть поверхнево життя не вистачить все опанувати.

Більше того, чомусь навіть профільні спеціалісти з ML нечасто задумаються, що мозок, як і будь-яка нейронна мережа, має скінченне число нейронів і може страждати тим же overfitting-ом, з усіма витікаючими наслідками, нескінченна освіта зовсім не виглядає чимось автоматично корисним.

практично вся низова докторантура і постдоки

... изучают ту же философию, логику, основі исследований и прочую гуманитарку....

У мене немає машини часу, а отримувати другу вищу освіту не заради

Значит гуманитарка не пошла вам на пользу, иначе ві бі опознали єксперимент, контрольную группу, изоляцию факторов, етк.

Философия

без поняття чим вона може допомогти

Логика

коли останній раз цікавився, то це був розділ математики. хіба що вже математику віднести до гуманітарних наук.

Основы научных исследований

щоб навчитись проводити дослідження треба (сюрприз-сюрприз) просто брати і проводити дослідження. при цьому помилятись, получати наганяй від рецензентів і науча, викидати в смітник по 99% зробленого і переробляти. от тоді буде толк і досвід прийде. а послухати типовий курсік «робіть правильно, а неправильно не робіть» це для тих кому нема чим зайнятись.

Однако владение ими значительно повышает технический уровень, когда технарь не просто что-то там лепит по шаблону, но даже уже умеет понимать — что он собственно делаем, зачем, как, почему, как поступать когда что-то не получается, и так далее

ви думаєте, якщо 10 разів на різні лади повторити одне і те саме нічим не обгрутноване твердження, то воно стане істинним? аа, то що малось на увазі під «логікою». ні, я трошки іншою користуюсь і мені треба бачити докази: хоч якась статистика, з якої би слідувало, що вивчення якої-небудь філософії піднімає технічний рівень. при тому правильно зібрана, щоб не було сумнівів що і як впливає.

без поняття чим вона може допомогти

Ну как бі вот и ответ :(
«А чем мне помогла бі философия?»
научением думать, размішлять, сопоставлять, исследовать

Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першоосновою або принципами для інших істин. Філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. Тобто філософія прагне раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу

щоб навчитись проводити дослідження треба (сюрприз-сюрприз) просто брати і проводити дослідження.

Нет. точнее -да, так можно делать, конечно, но цена таким «исследованиям» будет нулевая

ри цьому помилятись, получати наганяй від рецензентів і науча, викидати в смітник по 99% зробленого і переробляти. от тоді буде толк і досвід прийде.

А вот если не тупо «трясти дерево», а использовать для єтого научній подход — то не придется 99% ресурсов спускать в унитаз

вивчення якої-небудь філософії

После «какой нибудь» беседу можно не продолжать, т.к. ві воспринимаете «философию» в виде «восточная философия» етк.

так то да, я хотел донести, что изучение науки, которая систематизирует основі познания, научает думать и т.д — сильно повішает уровень мішления. Но, видимо, я не настолько гуманитарий и не могу єто внятно донести :)

Бо в принципі, якшо ти цього хочеш, то вивчити технічну частину не проблема

Спасибо, поржалъ ©
базовые принципы экономики (для общего развития) понять/изучить гораздо проще, чем базовые технические принципы.
зы а потом джуны или не знают «а чо оно тормозит?» или милиампеметр в розетку суют, чтобы напругу померять.

Будь-який універ із co-op програмами ідеальний, бо дає можливість набратися досвіду, який всі так просять при пошуку першої роботи. На жаль в Україні таких немає. The end 🥲

я так розумію, що багато хто старається залучати ІТ компанії до процесу навчання. ІоТ в Львівській Політехніці, наприклад. УКУ, ДУТ, Чернівецький універ, Одеський універ в опитуванні теж хвалили за співпрацю з ІТ-компаніями. Питання, наскільки вдається, і наскільки компанії зацікавлені — бо ж треба мати для цього менторів, витрачати їх час, а результат непевний

Не погано звісно, але 20% предметів застарілі або не мають сенсу в майбутньому

Але на жаль, співпраця співпрацею, а в Україні компанії хочуть, щоб ти працював на них фултайм, а університети зазвичай дуже проти цього. Я із свого досвіду пам’ятаю як університет був проти моєї роботи, але на випуску прям хвалились, що саме через університет я знайшов роботу (майже не правда).

Я то поєднував і нормально 😅 Але я б так не хотів, бо я надто відповідальною дитиною був і важко було пари пропускати, коли в голові голос казав, що треба навчатись🥲

Я кажу скоріше про адекватні шляхи, коли ти отримуєш досвід паралельно із навчанням і університет це підтримує.

Компанії зацікавлені відібрати найрозумніших, а всім іншим — вільна каса!

КПІ мені дав можливість ознайомитись і вивчити синтаксис п’яти мов програмування на 1-2 курсах і вищу математику. Це позволило краще зрозуміти яка сфера і мова програмування мені більше подобається.
Також універ — місце, де можна знайти однодумців. На четвертому курсі мені поміг одногрупник глибше освоїти PHP і бекенд в цілому, що позволило легше зайти в айті.
Чи добився я б результатів що маю зараз, якби не вчився там — хз. З універом я пройшов цікавий шлях і обріс ціками знайомствами.
Але це відбувалось в доковідну епоху. Зараз випускаються студенти, які вступили в 2019 і встигли провести тільки один традиційний офлайн семестр. У них практично не було студентського життя, і невпенений, що з них багато хто познайомився в реальному житті і підтримують контакти.
Тому, якщо наступний період навчання студентів буде відбуватись хоча б у змішанній формі, то раджу вступати на айтішні або напівайтішні (типу автоматизації) спеціальності в КПІ.

так, більшість київських вишів працюють повністю онлайн зараз ( і не схоже, щоб вони щось робили для забезпечення офлайн-навчання.
Єгор Стадний в останньому подкасті ДОУ якраз про КПІ казав, що багато толкових викладачів йдуть, бо зникла оця університетська динаміка, тусня, коли можна познайомитися з класними людьми, які потім допоможуть в роботі та кар’єрі

Преподаватели уходят, потому что средняя зарплата ассистента 10 тыс. гривен в месяц. Замечу при этом, что ассистенты — это люди, которым необходимо вкладывать собственные деньги для того, чтобы защитить кандидатскую и попробовать вырасти в доцента.

Основная проблема в том, что студентота считает себя д-я умной и все знающей и нафига вообще этот вуз, давай «я» (умножить на кол-во чел в группе) приду на последнее занятие сдавать все лабы толпой, как «я» понял. Говорить о каких-то фундаментальных знаниях и вечных материях — нереально. Попуститесь короче.
Все умеют только в клиповое мышление учить очередной жабаскрипт фреймворк. И курсы «х-к, х-к и на галеру». Тьфу на вас, в биореактор всех!

Основна проблема — це тотально застарілі програми. Добре, якщо про HHTP нормально розкажуть. І зовсім неймовірно почути щось про, наприклад, OpenCL.

При цьому іноді трапляються викладачі, що намагаються давати власний, більш актуальний матеріал. Але вони постійно піддаються цькуванню з боку совдеповських динозаврів, що звісно займають більш високі посади.

Але така ситуація іноді породжує дивні оказії. Наприклад, серед предметів на кшталт «Основи Turbo Pascal» можна несподівано зустріти «Нейроморфні системи та штучний інтелект». Спочатку навіть може здатись, що є зміни на краще. Але після детального знайомства із програмою несподівано виявиться, що це зовсім не про OpenAI чи TensorFlow. Просто на початку розвитку ІТ ця тема також була дуже популярною, і курс цей — справжній мандрівник у часі. Із 1970-х років у 2020-ті разом із методологіями часів перших транзисторних ЕОМ.

зате студенти будуть добре знати, звідки взявся ШІ )) але програми — сум, звісно. питання, як це змінити. і чи треба взагалі міняти. чи можно всьому актуальному навчитися за рік на якихось толкових курсах

На це дуже легко відповісти: достатньо подивитися з якого курса студенти знаходять роботу в ІТ і забивають на ВУЗ.
Логіка проста і зрозуміла:
— Студент якій працює не буде відвідувати усі пари.
— Наприклад він передивиться лекції у записі і усе зрозуміє — виходить не потрібні офлайн лекції, великі аудиторії і т.і.
— Можливо він взагалі вивчить усе сам — прийде і розповість ні іспиті. Виходить лекції, як і викладач — не потрібні.
— Скоріш за все студент не буде нічого вчити. Чи проскочить «на шару», чи домовиться. Це означає що цей предмет не потрібен ні студенту, ні викладачу.
— Дехто взагалі «купить» сесію за гроші, зароблені на роботі. Отже такому і ВУЗ взагалі не потрібен.
У світі ринкових відносин та капіталізму — саме попит народжує пропозицію! Люди приїздять мити золото: бізнес будує салуни, казино, борделі, продає усе від лопат до парових машин, будує залізну дорогу і цілі міста. Золото закінчилося — люди поїхали, у місті залишилися лише привиди.
Так само має бути і з освітою: якщо майстер — коваль має успішний бізнес — до нього будуть приходити, кланятися, приносити усе аби він узяв учня. Бо після навчання у такого майстра людина гарантовано може сама заробляти.
Отже я вважаю що головна мета шкільної освіти має бути випустити із школи людину, яка сама-себе може прогодувати якоюсь професією. І після школи людина має іти працювати.
Далі, коли дитина все попрацювала, побачила життя і перестала бути дитиною — вона вже розуміє які знання їй потрібні аби замість робочого стати інженером. Чи замість мануального тостера стати QA. Сама вона назбирає на навчання, чи проявить себе аби отримати грант від держави, чи може навіть компанія, на яку вона працює буде зацікавлена оплатити навчання — але людина свідомо обере може навіть не ВУЗ, а окремий курс, який навчає саме потрібним для наступної посади знанням.
І тільки з часом, можливо, людина настільки виросте що почне займатися дослідницькою діяльністю. Наприклад їй потрібно буде проектувати нові машини чи винайти якесь нове рішення для редуктора. І ось на цьому етапі людина вже почне шукати «професорів» — вчених, які вже займаються не роботою, а тільки наукою. Далі може людина і сама перейде від виробництва до науки.
Як професора медицини, які самі нікого не лікують, але вивчають найбільш складні випадки, вигадують нові шляхи лікування і таке інше.
Тобто шлях людини від робітника до вченого — це не 5 років ВУЗа, а це шлях довжиною у життя. Бо теорія має іти поруч з практикою — інакше це просто «мертва інформація», яка дарма завантажує мозок.
Так саме шлях програміста від кодера — до синьора і архітектора це шлях мінімум у 10 років. З яких перші 2-3 роки ВУЗівськи знання взагалі не потрібні. А останні 3 роки неможливі без ознайомлення з більшістю існуючої теорії, знайомства зі спеціалістами і своїх докладів та публікацій.
Треба вже відмовитися від підходу що дитину можна «накачати» знаннями і у 21 рік отримати готового інженера, якому можна довірити проектувати хмарочоси. Навіть ШІ треба навчати на практичних зразках — «гола теорія» не заміняє практику.

Отже я вважаю що головна мета шкільної освіти має бути випустити із школи людину, яка сама-себе може прогодувати якоюсь професією. І після школи людина має іти працювати.

Це називається «ПТУ після 9-го класу». Але чи обрали б ви такий шлях для себе особисто?

є міська байка про сантехніків, які заробляють не гірше програмістів

Безперечно. Але це зазвичай люди у яких розписані замовлення на декілька тижнів наперед. Але можна поглянути, що пропонують у стандартних вакансіях.

А теплотехніки ще більше. Знаю таких, опалення мені робили вдома.

Але чи обрали б ви такий шлях для себе особисто?

Іти працювати програмістом відразу після школи? Авжеж!

Після фізматліцею.

Якщо я на першому курсі вже працював — то це відразу після школи? (Ну, з січня насправді, перший семестр ще шукав, де б нарити доступ до комп’ютера)

І після школи людина має іти працювати.

це страшний сон ректорів українських вишів — коли більшість випускників ідуть не до них, а працювати баристами в кафе )) а про попит, який попроджує корупцію у вишах, — це ж попит на «корочку», папірець, який існує паралельно попиту на знання

коли більшість випускників ідуть не до них, а працювати баристами в кафе ))

В строкову армію, а не баристами.
Саме через це йде масовий вступ.

а чому дівчата тоді вступають?

В нас досить розвинутий культ наявності диплому вищої освіти. Саме його наявності, а не знань. Інакше не було б людей з «дипломами» в продавцях-консультантах, операторах контакт-центрів і подібних позиціях. Де насправді достатньо атестату зі школи.

Лайк, тільки задача шкільної освіти — випустити лояльного до поточної державної системи раба в фуражці.

Університет — це універсальна освіта в багатьох фундаментальних областях з глибокою спеціалізацією в певних, потенційно кар’єра науковця

Кому досить в житті поформошльопить і пописати мікросервіси, а лагранжіани, потрійні інтеграли й дискретна алгебра непотрібні — для них існує ПТУ й курсера

Кому ж потрібна освіта — КПІ, КНУ, інший відомий виш, чим відоміший і більший тим краще

ну от з початком пандемії, яка у нас плавно переросла в повномаштабне вторгнення найбільші і найвідоміші київські виші пішли на онлайн-навчання, і не видно, щоб вони щось робили, щоб звідти повернутися. як на мене, це показує їхню негнучкість, неспроможність швидко і якісно реагувати на нову реальність. І для мене велике питання — що такий заклад може дати студентам? Навчальні програми у них ж напевне адаптовуються з такою ж швидкістю, як універ адаптується до війни?

Пандемія і війна то фактори

І багато кому тре просто диплом навіщось в обмін на 5 років, то сенсу в тому нема

В уні теж можна в стелю плювати 5 років, масовий народний диплом — це нонсенс

Світ не зійшовся на джаваскріпт і джаві й QA

Фор хум хау, кому треба освіта — тому в хороший уні

Тут важко сказати. Універи погані тим, що дають багато непотрібної інформації, забирають багато часу та перевіряють знання та навички не належним чином. Принаймні, я не знаю про такі, що виправили ці недоліки. В кращому випадку, спеціальність «Програмна інженерія» у ВУЗі пускає тебе у велике коло всіляких мов щоб ти все перепробував, і буде гарно, якщо це буде рівень PET-проекту якогось, а не сортування двомірного масиву відносно побічної діагоналі, як було в моєму випадку з С++. Ну й плюс студент має мати неймовірний ентузіазм до всього, бо якщо якась мова не сподобається, то доведеться сидіти до кінця півріччя року та вчити непотрібне, бо є лабораторні роботи та екзамени.

ІТ курси спрямовані на конкретні початкові стеки технологій, тобто backend та frontend, з нахилом в той чи інший бік, трохи бази даних та може ще чогось. Тобто, надають знання, які в перспективі студенту знадобляться у майбутньому працевлаштовані. Є гарні курси, є погані, з різною тривалістю.
Я не в курсі, щоб універи 4 роки бакалавріату вдовблювали студентам один й той самий стек, тобто мали навчальну програму, аналогічну курсам.

Самостійний рух — це справа не для кожного. Я ось, наприклад, дуже важко сприймав уроки на YouTube, поки не набрався практичного досвіду за перевіреними завданнями з аналізом та коментарями, та не зрозумів, що до чого та як все влаштовано. А ось на курсах (до речі, бескоштовних від компанії) мені з цим допомогли і я віддався цій справі на повну.

Підсумовуючи, щоб працювати в ІТ, можна обійтись без ВНЗ. Може, мене хтось підкоригує, але не в курсі про будьякі компанії в Україні, що вимагають наявність вищої освіти. Від кандидату їм потрібні знання та навички.
Та й в світі за це чипляються, на скільки я знаю, не сильно. Особливо в плані підтвердження українських дипломів.

так може це перевага вишів — що вони дають багато всього і є можливість все перепробувати? Чи як на першому курсі після школи визначити, що тобі треба і цікаво, а що ні?

Ну, недоліки цієї переваги я перелічив.

що тобі треба і цікаво, а що ні?

Ось це гарне питання! Теперішні підходи шкільного періоду, тобто дні відкритих дверей та відвідування студентами шкільних класів прямо на уроках, погані тим, що намагаються привернути увагу дітей за відносно обмежений час. Можна провести аналогію якісної рекламі, в результаті чого діти нерідко приймають емоційні рішення і подають документи за не тими спеціальностями, які їм насправді підійдуть.

Не багато дітей та їх родичів додумаються включити прагматиків та взяти навчальну програму ВУЗу по якійсь спецальності щоб дізнатись, які теми по яких предметах на якому курсі вони проходитимуть. І ще менше з того обсягу зрозуміють, чи гарні ці програми будуть для них. Це величезний об’єм роботи.
Не сподобалось в результаті — ось і живи до кінця бакалавріату тепер з цим, бо можна в кращому лише змінити спецальність в тому ж ВУЗі зі збереженням бюджету та курсу. Повернутись на перший курс не можна, бо це мінус відстрочка від армії та бюджет (лише контракт тепер).

Ну гаразд, припустимо, що дитина правильно зрозуміла своє призначення та пішла на ту ж «Програмну інженерію». Тоді вона зіштовхується з тими недоліками, що я описав вище.

До суті питання
Коротка відповідь, виправити наведені недоліки.
Хоча б прибрати нетехнічні спеціальності з навчальної програми та ввесті більше розмаїття освітніх програм (під-спецільностей, так би мовити), які й будуть тими стеками технологій, з можливістю їх зміни. Також збільшити кількість технічних вистав, що студенти зробили за відсумками якогось терміну з коментарями досвідчених людей. Ярмарки вакансій треба збільшити та зробити акцент на демонстраціях та прикладах, що студентів очікує в продакшені.

Хай на першому курсі навчальна програма буде стисла та абстрактна, щоб предмети підходили всім. Нестачу навчального класу компінсувати за рахунок факультативів. По спорту секцій дофіга, студент в якійсь одній з них забов’язаний бути, а по ІТ їх майже немає (принаймні, в моєму ВУЗі я знав лише про факультатив програмування мікроконтроллерів). То ось хай будуть секції по ІТ з гнучким навчанням, щоб і новачкам у будь-який період навчального року було зручно, а не залпом вчити все, що вони пропустили. Це допоможе студентам зрозуміти, що їм цікаво, а що ні.
На другому курсі та й надалі фокус так само має залишатись у гнучкості, що студентові цікаво. Основна навчальна програма для всіх має лишатись в такому ж об’ємі, або менше. А опціональні предмети, навпаки, більше.

Звучить як можливість вільного вибору предметів студентами, зважаючи на їх зацікавленості. Таке точно є (і завжди було) в Могилянці — може, якраз за це її і люблять випускники.
А з непрофільними предметами теж цікаво — вище декілька людей пишуть, що універ має давати широкі знання по непрофільними предметами, які знадобляться в житті, економіка, наприклад. Це питання формування soft skills — чи має універ, наприклад, вчити продавати? Публічно виступати і презентувати свої ідеї? Працювати разом з іншими? Чи треба цьому вчитися деінде?

Скажу, що софт скіли точно потрібно розвивати.

Захист дипломної роботи та презентація курсового проекту — це майже всі обов’зкові індивідуальні активності по soft skills, але це більше перевірка скілів, а ніж навчання. Звісно, що цього замало.

Публічні доповіді перед аудиторією в мене були по психології (факультатив). На українських форумах серед ВУЗів можна виступати, хоча туди ще треба пробитись, і до того ж, перелік тем для обговорення там не такий цікавий щоб виникло бажання в них розбиратись.

Працю з іншими теж треба покращувати. Лаборатнорні роботи, підготовка відповідей до питань екзаменів — це більше про розділення однієї великої справи на менші шматки, а ніж працю в команді.
В нас в компанії на пре-продакшені є хакатони. Команда студентів розробляє проект, має координатора, є дед-лайни. Подібне можна зробити в універах. До цього ще б додати фокус до індивідуального внесоку кожного зі студентів, щоб не було випадків, коли один скіловий студент, який встиг працевлаштуватись за спеціальністю чи має досвід, робив левову долю проекту. Та й прибрати випадки накшалт «я заплачу тобі, а ти зробиш все сам» теж було б бажано. Хоча це вже інша історія.

Стосовно «деінде» не знаю. Не маю досвіду по відвідуванню відповідних курсів.

Наприкінці ще б хотів додати, що важливо в студентсві прибрати відчуття конкуренції (по стипендіях, може ще чогось), щоб всі студенти працювали й допомагали один одному. Це також покращить їх софт скіли хоча б на рівні комунікації.

Все непотрібне я прогулював. І ще дещо з потрібного.

Не знаю, Елекс вимагав профільну освіту в програмістів до війни. Зараз не в курсі.

Підписатись на коментарі