Шкідливі звички програмістів. Обговорімо?

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

На Medium обговорюють шкідливі звички, які роблять розробників поганими спеціалістами. Всі ми люди, і напевне, кожен розробник помічав за собою хоча б одну 🙈

То яку? Діліться грішками і тим, як подолали їх, в коментарях 👇

Які маєте шкідливі звички, як розробники?

6%
19%
13%
3%
12%
1%
43%
3%
500 голосів  ·  показати результати
👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

сюрпризи важко сприймати, навіть нейтральні. все має бути по плану)

Я завжди вважав що — шкідливі звички, це наприклад палити тютюн, їсти фастфуд, або гризти нігті чи сосати пальця.
Тут написана хрінь яка не має жодної відносини до кваліфікації програміста. Кваліфікацію підтверджують відповідність результатів роботи встановленим вимогам із якості, і відповідно виконанню завдання в узгоджені строки та бюджет. Умовно программа доброго програміста написана за розумний час і працює достатньо оптимально (і як саме має бути узгоджено) по швидкості та пам’яті відносно до цілевого програмно-апраратного комплексу (для того щоб це зробити, насправді треба великий об’єм професійних знань та навичок). Усе інше від лукавого.

Вчу багато мов одночасно, не маю фокусу

А чому це погано? Це парочку мов сам думаю/намагаюся створити. У цілому це підвищує культуру.

Овертаймлю і перевтомлююсь

Ну... Так краще ніж перебрати з алкоголем. Але це відноситься більше до власних проєктів.

Роблю все самотужки, не обговорюю нічого з колегами чи спільнотою

Це може бути й перевага, коли не відволікаєш колег по дрібницям. Є й такий підхід, коли не хочеться програмувати починаєш нескінчено обговорювати

Використовую забагато чужого коду

У мене скоріше навпаки, я не довіряю чужому коду

Інколи не розумію написаний код

Ну... якщо це дізасемблер С++ з шаблонами та -Ofast то так...

є таке дивне прислів’я —
скільки ви знаєте мов, стільки разів ви людина)

До речі, українське. Але тут скоріше скільки мов програмування ти знаєш, стільки разів ти програміст.

До речі, українське.

Насправді німецьке :) Це цитата з Йоганна Вольфганга фон Гете

Люди ходять у черевиках із товстою підошвою. Вони їдять залізними ложками. Займаються сексом у презервативі. Користуються QWERTY-клавіатурою.

Займаються сексом у презервативі.

Це взагалі жесть Не робіть так — у презервативі і задихнутись можна
youtu.be/2H0hAFtsHR0?t=25

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

З погляду керівництва найгірша звичка — це просити збільшення зарплати.

Тільки якщо бізнес має приділ і відповідно існує скляна стеля, насправді це до 70% в усіх посад в усьому світі. Коли бізнес модель має стратегії розвитку і т.д. то швидше навпаки — та за підвищення зарплатні треба буде погодитись про підвищення вимог з кваліфікації і відповідно якості, а можливо і кількості проробленої роботи. Так в аутсурсінгу і аутстафінгу годі сподіватись, тільки переходи зі змінами проектів чи навіть компаній, або кратене збільшення замовником кількості людей — тобто і виплат за попо-часи. Тоді люди які на проекті довго і мають експертизу, стають відносно ключовими і є сенс підвищіти.

приділ

WAT? «межа»

проробленої роботи

нема сечі читати пекельні борошна

Знайоме комбо — прокрастиную забагато + роблю все в останній момент.
Причому мені навіть важко знайти корені проблеми, бо я так робив і на роботі, і в універі, і в школі, починаючи з молодших класів.
Мозок думає приблизно так: «Ну ще ж купа часу є, можна поки позайматися власними справами, а потім взятися і за обов’язки, якими не дуже-то й хочеться займатися, але треба».

Може це якась дитяча травма, коли батьки ведуть себе як типовий роботодавець? Як тільки ти покінчив з однією справою, «в нагороду» тобі миттєво придумують іншу, щоб «не сидів без діла». І мозок розуміє, що виконувати справи швидко, а відпочивати потім — це програшна стратегія, бо потім тобі ніхто відпочивати не дасть. Тому спочатку відпочинок, потім задачі.

Погана звичка, з якою борюся — руйную мову айтішним сленгом: «овертаймлю))», «бренча», «закомічений», «аплаїтися» і т.д.

А чим ви незадоволені?
Ви вивчили ще одну мову — айтішну англійську.

бренча", "закомічений

термінологія. Все ок

Як то кажуть, наші вади є продовженням наших переваг.

Єдина погана звичка це не відпочивати, все інше так чи інакше з цього витікає

Де пункт «усе одразу»? :-)

Где: «хочу денег больше, чем у заказчика есть »?

Список варіантів — прям тест на ADHD, якщо вам захотілось відмітити одразу багато пунктів, а ще ви дьоргаєте ногою поки це читали, в мене для вас погані новини )))) Це жарт, не займайтесь самодіагностикою )

Не знаю щодо звичок, але є риси характеру які бісять — самовпевненість + егоїзм. Якщо така людина потрапляє на високу посаду у проект — проекту жопа. Така людина починає прогибати усе під те що їй хочеться пописати, в результаті й 40 мікросервісів на 3 людини в команді й якісь незрозумілі фреймворки й «тільки функціональний підхід, ООП — лайно! Тащи монади», й самописні фреймворки.

Тому писати код й не думати про людину, яка буде потім його читати — оце точно шкідлива звичка.

Недавно дізнався про ADHD в деталях і багато чого зрозумів у своєму житті.
Якщо концентрацію я з віком навчився тримати досить добре, то знуджуватися не перестав...

Роблю все самотужки, не обговорюю нічого з колегами чи спільнотою — а чому це погана звичка?

Абсолютно підтримую. Як на мене погана звичка для деяких девів по кожному чиху збирати мітинги на півдня людей на ...надцять, імітуючі бурну діяльність та маскуючи свою тупість, замість того, щоб просто, наприклад, розібратись в коді:-)

Мабуть тому що буває, що людина пару тижнів щось мовчки робить, потім викатує на рев‘ю — і виявляється, що «мовчки» зробив не то, чи не так, як треба. Але чим сеньорніше людина тим менше вірогідність такої ситуації.

Багато в чому погана. Плюсом це може бути коли ви на рівні джуна/мідла закриваєте стандартні рутинні таски. Щось більш комплексне — завжди потребує обговорення в команді для якнайшвидшого досягнення коректного вирішення задачі. Інакше — тільки витрата часу і свого і команди на розбори польотів та суперечки з вами — д’Артаньяном ;-)

Зі свого досвіду можу сказати що ця звичка може негативно вплинути, одне діло коли ти робиш сам і все виходить навіть краще ніж ти планував інше діло коли ти робиш, провалюєшся, робиш заново і знову натикаєшся на якийсь прикол , як результат переістімейт, незадоволений менеджер/замовник, твої виправдання вже нікому не цікаві а далі негативний вплив на твою репутацію, тому це можна сказати ок поки все працює і не виникає ніяких проблем , як тільки виникає проблема з’являється багато геморою

Жаль нема варіанту "овертаймлю і перевтомлююсь через те що прокрастиную забагато))
Це моя біда, яку вже роками стараюсь побороти)

Можливо вам просто робота не подобається?

Господи це я...
Підкажіть як вилікуватись бо я вже не можу...

Я перестав себе за це карати, дійсно в нас робота творча, хоч як би задроством не виглядала. То не відірвеш то вже з ранку знаєш що нічого крім чатів та новин не будеш листати ))) Просто намагаюсь планувати на декілька днів роботу та давати собі такі відгули. Також робота там де жучать кожні пару годин просто звільняюсь, бо я не можу ось так тижнями маслати в одному темпі. Краще вже викластись за пару днів, а потім пару днів в третину сили доправити і здати роботу. Або працювати там де немає купи мілких тасків а завзичай якісь глобальні тікети на декілька днів.

“Deep work” by Cal Newport

Підписатись на коментарі