Соціалізація за кордоном

Шановні, як ви знаходите собі друзів серед місцевих? Зрозуміло, що з експатами чи діаспорою легше знайти спільну мову, але це не допомогає інтегруватися у суспільство, напроти, ви залишаєтесь у своїй культурно-мовній бульбашці. Усі мої знайомі говорять, що місцеві з ними спілкуються не дуже охоче, відносин теж нема, хіба що з України везти, але там є ризик знайти жінку, яка переїде лише заради красивого життя у новій країні.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Я в Україні собі друзів знайти не можу ...

Намагаюсь не спілкуватися з діаспорою взагалі.
Всі приятелі в основному місцеві. Не можу назвати їх друзями, але мені вистачає для спілкування.
Як знаходжу? Кажу добрий ранок усім сусідам на ранковій прогулянці, спілкуюсь в місцевих групах за інтересами, вступив до декількох клубів, виступаю з групою в пабах.

1. Мова. Без цього нікуди, особливо спікінг. Ви б уявили собі середнього українця, що закентував з іноземцем, що розмовляє лише англійською?
2. Її можна прокачати на спікінг клубах (можливо, навіть безкоштовних) від волонтерів або вчителів. Одночасно і прокачуєте мову, і налагоджуєте нетворкінг
3. Волонтерство. Я нещодавно допомагав українцю перевозити кухню (сука, 4 години праці 5 людей), що було організовано німцями, добре підтягнув слова по орієнтації в просторі :)
4. Просто зав’язуйте смол-ток із сусідами, відвідуйте місцеві блошині ринки (в нашому селі це ледве не івент року)
5. Спорт

Знайдіть хобі де треба спілкуватись — соціальні танці, спікін клаби тощо. Знайомих буде купа.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Переважно через інтереси, хоббі.Ще виходить так, що з колегами з України по роботі перший час по приїзду намагалися ходити разом на ексурсії, на масові заходи ( джаз вечерінки,поїздки за місто тощо). Якщо є песик, котик- то тут теж варіанти знайомтсв. Поляки також дуже активно спілкуються щодо спортивних активностей. Звісно, у перший час бракує польської мови, але це все з часом покращити можна.

Соціалізуємся на дитячих майданчиках (Канада) з іншими батьками. Познайомились з менеджером мережі магазинів канабісу, сказав заходити, дасть знижки 😝 Українські сім‘ї зустріли там же. Бабулічка вигулювала внучку, розговорилися вона каже «Ти програміст? А в мене син в нетфліксі!» і пішло-поїхало обмінялись адресами та контактами.

JUG Szczecin, відміна професійна соціалізація

Дивлячись скільки вам років.Мені 30 років.Живу в Чехії четвертий рік і вже важкувато адаптуватись та заводити нові знайомства

Події на Facebook, Eventbrite, Couchsurfing тощо. Поки знання місцевої мови недостатньо — англомовні чи якою ще поширеною мовою володієте. На Couchsurfing частина будуть такі ж експати та іноземці які тут проїздом, але частина — місцеві які відкриті до спілкування з експатами, це вже корисний фільтр. Якщо локальних подій мало — створювати свої, навіть просто прогулянку на пару годин придумати, створити подію і покликати охочих.
Зручно коли в тому ж місті живе багато колег — можна кинути в робочому Slack пропозицію приєднатися на якусь активність одразу на аудиторію в кілька сотень людей, і є непоганий шанс що хоча б декілька зацікавляться.
Додатки для знайомств типу Tinder теж можна використовувати, просто описати в профілі чого шукаєш.
Хобі або спорт де є якась групова діяльність, а ще краще групове навчання якомусь хобі, бо тоді всі починають в рівних умовах і це легше ніж влитися в існуючий колектив.
Якщо трапляється цікава людина — ненав’язливо але проактивно їй пропонувати якісь спільні активності, також дати знати що і сам будеш радий таким запрошенням.

Все просто. Треба жити поза межами ґетто (вибирати житло не там де є скупчення інших біженців). Знати місцеву мову. Як мінімум, вітатися на вулиці з сусідами і не поспішати наприклад з магазину додому. Знайомі таким чином знайдуться самі. Працює для мене в Польщі (живу в селі без сільради, де місцеві люди більш відкриті, а біженців крім моєї сім’ї тут нема жодного).

Щодо друзів — складніше, треба взагалі бути самому дружним. Звісно за умови виконання умов вище, і якщо в Україні була здатність заводити друзів, то й за кордоном теж вийде. Тільки от скільки часу зайняло це для вас в Україні... — так отож, багато з нас переїхав відносно недавно, тож потрібен час.

Не знаходжу, крім колег, та й не дуже шукаю, якщо чесно, я не такий молодий і відкритий, щоб легко сходитися з людьми навіть і в Україні. Є українська тусовка, є зв’язок з Україною, поговорити на роботі є з ким і про що.
В мене «експлорерські» хобі, я люблю досліджувати міста і ландшафти, тут частковий мій соратник дружина (їй теж цікаво дивитися нове, от за вчора побували в Аарау та Ольтені-невокзалі), та й все... Ну і в мене немає певних планів тут лишатися, співпрацю з компанією я в ідеалі бачив і бачу як жити у Львові і періодично навідуватися в головний офіс.

Щодо потенційної можливості, то ключ мені вже відомий, і це не якась містика — в Швейцарії (я кажу про правдиву Швейцарію, а не Романдію або Тічіно) він не німецька, а саме швейцарська. Коли вони розслабляються, то розмовляють по-своєму, ну і відповідно свій для них той, хто теж так може. Проблема в тому, що не «з коробки» її вивчити не так просто. Природні німці і німецькомовні французи/франкофони її розуміють, але майже не говорять, через що мій начальник навіть майже серйозно говорив, що українці швидше заговорюють швейцарською ніж природні німці — ну бо, власне, якщо розглядати її як специфічний діалект німецької, то в німця на борту вже і так є формальна німецька мова і власний німецький діалект, а завантажити ще один не так легко... Ну, власне, я по собі знаю, я ж свою українську лагідно називаю «львівсько-вінницький ф’южн», але єдина причина того, що він більше львівський — у Вінниці я розмовляв українською значно рідше, може 30/70%, у Львові ж пропорція обернулася.

Дивовижно, я бував у Вінниці та Львові, і як на мій погляд, у Вінниці української більше аніж у Львові — як там можна говорити не українською взагалі?

Витер свій емоційний комент. По-моєму, тобі далі треба освіжатися, після випаду на форумі УП нічого не змінилося, пишеш що попало, якісь абсурдні висновки-звинувачення. В коментарі є всі пропорції, я ніколи не був виключно російсьмовним, крім раннього дитинства.
А про Львів неправда. Треба себе дуже високо нести, щоб свій туристичний досвід настільки узагальнювати.
І взагалі коментар про Швейцарію.

О, а чого це славнозвісний Жук раптом перетворився у Воєнком? Отакої

Може сподівається що так не загребуть?

Якщо безлад неможливо припинити, його потрібно очолити!

Це було вже після ескапади в мій бік :-)

Залежить від року коли бували, до 2014 у Вінниця російської було відсотків 60-70, потім ситуація почала змінюватись.

Та то тіпа плавить. Він знає мене хз скільки і міг би пам’ятати, коли я переїхав до Львова — в 2011. Тоді Вінниця була ще дууже зросійщена.

Тоді Вінниця була ще дууже зросійщена.

Я от спостерігаю зросійщення просто зараз (не Вінниця, інший регіон) .
Через ВПО та релоковані бізнеси.
Як то далі буде — фіг зна

Я бував у 2021, у Львові востаннє тоді ж.
То у Львові російської було не менше, та ще якоїсь виклично-кожаєвської.

Де ви там «викличну» російську знаходили? Адреси, прошу :-)

Жінки з собачками у парках. Явно що місцеві.

В яких парках? У Львові їх понад 30 :)
Добре, розкрию карти — у Львові дійсно є прошарок аслабандітєлів, яких заселили колись в елітному житлі в центрі. Вони досі звідти виходять. Пригадую, свого часу на Інтерлогіці на всю контору було двоє Сергіїв — я і на вісім років старший російськомовний місцевий з елітних особняків у центральній частині.
І є ще товстосуми зі сходу, коли не з роісі чи РБ, які там купили трохи пізніше. Погоди не роблять ні ті, ні інші.

blog.i.ua/community/6129/2273445

Асвабадітєлі ("золотий вересень"1939го)

(....)У перші ж дні, як Червона Армія увійшла до Львова, були захоплені на вокзалі товарні вагони, в яких містилося все майно втікачів із центральної Польщі, спішно вантажили його на авта і кудись відвозили,а усе, на їхню думку зайве, скидали на купи і палили. Вістка про це швидко розлетілася, і на вокзал почали збігатися власники того майна і намагалися показувати квитанції на вантаж. Їх тихенько відводили на бік і розстрілювали.

Торговицю за Оперним називали Кракідалами, львів’яни продавали тут безліч усіляких речей, апоміж них походжали покупці-переважно совєтські офіцери, солдати, урядовці та їхні жінки, які тут перетворювалися на європейських дам.

Тому й не дивно, що совєти, щойно прибувши до Львова, відразу цікавилися, як потрапити на Кракідали, чи, як вони казали, "на Кракаділи«бо тут можна було купити дуже дешево чудові речі, і вони, придбавши зношені європейські костюми й плащ, притьма перевдягалися у брамах, і тоді аж виходили до міста.

«Визволителі» змітали геть усе в усіх крамницях. На вулицях Львова тепер можна було спостерігати дивовижні картини, адже неможливо собі уявити польського офіцера з мішком картоплі за плечима, з дитячою ванночкою чи навіть унітазом на голові, але совєтські офіцери з таким скарбом траплялися щодня.

Невже такого не було? А от будь ласка спогади совєтського військового Петра Горєліка («Звєзда» 2002 № 5)«Август 1939 года. Я думал, что еду в какую-то глушь,- Польша представлялась мне страной на обочине Европи, а Западная Украина-захолустьем Польши. Но Львов оказался городом европейским.

Мы знали свои провинциальные города с пустыми полками магазинов и очередями, идеологически поддутым ентузиазмом и серыми однообразными лозунгами, навевавшими скуку на каждом перекрестке. Лвов же, насмотря на военное положение выглядел веселым и преуспевающим. Изобилие товаров и улыбок, несмолкаемость «шума городского»- все ето поразило нас в те дни раннего бабьего лета. Улицы были полны с утра и до поздней ночи. У входа в гостинницы и рестораны на столах лезали горы аппетитных бутербродов и пирожных. На прилегавших к центру улочках , в маленьких лавчонках, ломившихся от мануфактуры, обуви, парфюмериии и косметики, нашу солдаты и командиры сметали все подряд, когда надоставало денег, расплачивались облигациями займов. полки мгновенно пустели, но вскоре наполнялись снова, етот «фокус» капитализма поражал особенно. На толкучем рынке за Оперным тетром продавалось все.(...)"

По всіх ресторанах і кнайпах, які перетворилися на вщерть заповнені «закусочні» та «чайні», большевики тільки те й робили, що жували, жували, жували. У львівських каварнях запанував специфічний запах, якого раніше тут не було, повис ядучий дим від махорки і залунало голосне чвакання, плямкання і сьорбання — хтось видуває носа просто на підлогу, затиснувши одну ніздрю великим пальцем, хтось спльовує під час їжі, майже усі витирають масні губи рукавами, смачно відригують і колупаються брудними нігтями в жовтих зубах.

Совєтські люди, які прибули в Галичину, викликали неабиякий подив, вони були геть інші, вони не звикли вітатися на вулицях, піднімачґи капелюха чи кашкета, не просили вибачення, коли когось штовхнули. Всюди, де черга чи більше скупчення людей, вони поводилися як дикуни, лаялися і грубіянили. А найпопулярнішим словом у будь-якого совєтського урядовця було "давай","давай назад","давай впєрьод","давай прахаді«. І всім вони «тикали», назважаючи на вік людини, зайшовши до галичан до хати, ніхто з них не скидав шапки. Простих робітників за зовнішністю приймали за інженерів чи навіть за буржуїв,бо були вбрані набагато краще за їхніх службовців.

Білизна совєтських жінок-окрема пісня. Усі вони носили бавовняні до колін труси, які називалися досить таємниче «блюмерс». Усі однієї-яскраво волошкової барви. Галичани це страхіття називали майталесами. Особливістю цих майталесів було те,що вони замість гумки мали довгу бавовняну тасьму,яку жінка мусила тричі обкрутити довкола стану. Пояси для підв’зок на панчохи були скроєні з полотна, станика чи то пак бюстгальтера рідко хто мав.

«Визволивши» галичан з їхніх будинків, нові власники отримали окрім меблів ще й гардероб. І ось яка картина постала перед оторопілими галичанами в театрі: «На одних-довгі вечірні сукні, спущені по халявах кирзаків, на других — уже муслінові сукні яскраво-рожевої барви, і жодна з нух не здогадується, що це жіночі нічні сорочки! А треті вбрали на себе нічні вишивані сорочки „мілянез“, які маютж велике декольте. За відсутністю бюстгальтерів, особливо якщо спостерігати за цим із балкону, картина вимальовувалася назабутня. А коли в такій „сукні“ товаришка потрапляла на просвіт, то можна було роздивитися й те, що вона мала під сподом, а там — часто не польські тендітні майточки, а совєтські майталеси до колін»

Звернемося до спогадів дружини Олександра Довженка Юлії Солнцевої. Ось як вона описує Львів: «На вулицях були відкриті всі магазини з дуже гарними для нас небаченими речами. Кілька днів пізніше я була вражена. На маленькій вулиці Львова якась юрба львів’ян стежила за нашими військовими із дружинами. Дружини вдягли нічні сорочки, думаючи, що це сукні з мереживами,й з гордістю носили їх. Мипройшли, опустивши голови, підійти й сказати їм- ми не змогли. Публіка гоготала, йшла за військовими з їхіми дружинами. Дуже шкода, що ми з нашими добрими намірами і найчастіше відсутністю культури потрапляли у важке становище й псували все, що створювала наша пропаганда й наш високий світ радянської країни»

А атвєтствєнниє работнікі, які оселилися в готелі "Жорж«,одного разу попиходили на сніданок у ресторацію в піжамах. Кельнери їх делікатно випросили зі стримуваною злорадністю.

Багато хто з совєтів уперше в житті побачив унітаз і вирішили, що це вмивальник, ба навіть з ньго воду пили і ще нарікали, що він надто низько.

«У сусідстві з нами поселилася офіцерська сім’я, і раз мене та офіцерша запросила на чай. Сидимо, щось пашталакаємо, врешті вона встає і каже, що сапарить ще окропу, і з чайником рушає по воду
Я запитала, де вона бере воду.„Да там,в комнатке“- „У вас там є кран?“-„Да с раднічка“ — „Якого сраднічка?“- отетріла я. Тут вона заводить мене до кльозету, а там крім білої мушлі, нічого нема»

Як свідчать записні книжки Петра Панча, восени 1939 року , після появи в готелі «Жорж» совєтських громадян, з’явився на спинці накривки унітазу напис: «На єйо садятся, а не стают ногами»

Юрій Винничук

Мы знали свои провинциальные города с пустыми полками магазинов и очередями, идеологически поддутым ентузиазмом и серыми однообразными лозунгами, навевавшими скуку на каждом перекрестке

Він що довбак? Це ж путівка у Гулаг 😂

Если локация популярная среди номадов, то там могут быть митапы, вот тут можно посмотреть планируемые nomadlist.com

Підіть в мовну школу, там будуть такі ж невдахи як ви, вас це об’єднає. Заодно вивчите мову і зможете розуміти що про вас говорять поза вуха. І може жінку знайдете, навіть з екзотичних країв, якщо батьки дозволять.

знайти компанії для тусовок легко, шукайте додатки типу мітап, де організують зустрічі

щодо друзей, то зазвичай як і у нас всі роблять друзів в школі і універах і потім з ними спілкуються, щоб в дорослому житті прям друзі з"явились то це має щось статись неймовірне, але питання навіщо вам якісь близькі друзі ?) якщо можна сходити в бар з колегами, або через якісь культурні події потусити, а потреба в близості зазвичай через стосунки реалізується

Чоловік плутає соціалізацію і друзів.

Доречі, знаю людину де однією із причин для релокації (правда в межах країни) була саме асоціалізація.
Людину задовбало її токсичне оточення, а послати через свій склад характеру він цих «друзів» просто не міг

Ти вже міжрасову соціалізацію пробував?

Мені ширина стегон не подобається
Хоч ти мене ріж

Суха статистика.
Кожного 20го вбито на фронті з мобілізованих (50 тис з 1 млн).
На кожного вбитого 60 людей виїхало за кордон (3 млн). 30 з них все життя будуть бухати, та намагатись соціалізуватись проживаючи не своє життя.

Звідки статистика?
І чого бухати?

Кто бухали до этого в Украине — конечно будут бухать. Но проживут дольше, ибо лечение печени и за цену нашего шмурдяка дешевые вина.

(50 тис з 1 млн)

В лучшем случае это чьи-то оценки а не статистика, т.к. её нет.

виїхало за кордон (3 млн)

Вот тут как раз статистика есть, и эта цифра раза в 2-3 больше.

Хожу в местные очные терапевтические группы, это помогает узнать особенности культуры, общения и подводные камни. Там же можно пробовать устанавливать контакт в «тестовом энвайрменте» + разные тематические курсы и мастерклассы

Скажу так, зараз у мене в Україні є пару компаній, з якими ми з дівчиною періодично проводимо час. Але це друзі, якими уже спілкуємось багато років.

А по своєму досвіду життя в Європі можу сказати, що там саме знайомства завести в рази легше. Купа мітапів по інтересах, та просто в барі можна познайомитись з кимось. Але там це більше переростає в приятельскі стосунки, а не дружбу у сенсі, в якому розуміють її у нас. Ну і з жінками, знову ж з особистого досвіду, нашим хлопцям в рази складніше. Варто лише глянути на статистику одружень з іноземками — мізер

Варто лише глянути на статистику одружень з іноземками — мізер

мож просто не хотят? все таки одно дело тусить, другое — создавать семью с человеком, в котором многое слишком по-другому нежели привычно

все таки немало пар с детьми, где немка+африканец, значит местные не против отношений с иностранцами

Тобто українські жінки хочуть з іноземцями, а чоловіки не хочуть з іноземками :)

ну мужчины и женщины хотят все таки хотят разных вещей )
мужчины хотят борща, а женщины хотят не варить этот борщ

А жінки треба?)
Якась дискримінація

В культурі є таке явище як гарем. Тож заможні хлопці за кордоном можуть собі дозволити утримувати кілька жінок.
А ось хлопців до гаремів не беруть.

Та навіть євнухом не візьмуть.
Блін, цеж з психології. Хлопець одружується на тій що сподобалась конкретно йому,. Дівчина одружується на тому, хто сподобався всім її подругам та родичам. От скажи мені ЩО українець має робити щоб догодити кожній її подрузі та вона десь не почула "ну зачєм тєбє єтот чєрножопій хохол, ні кола нє двора, вон сколько мєстніх. А ті стройняжка, похудєла с 120к до 100кг"©

Хлопець з України одружується, бо йому мамка так сказала зробити.

все правильно, сыначку надо в хорошие руки передать

120+ я бачив у Нюрнберзі, серед усіх місць у Європі де я бував — там найбільше жиробасів. Може це вплив місцевих ковбасок чи печива)

Там одна из самых больших русских общин в Германии :D

А есть расположение этих русских общин на картах? Хочу заранее вычеркнуть места куда не буду переезжать с своих окрестностей Ганновера))

Пфф, в ЮК 120 кг то самий сік!
Тут багато жінок з ідеальною фігурою. Але ідеальна фігура то з математичною точки зору, тобто куля, а не то що в інстаграмі показують.

iноземки набагато вiдкритiшi до стосункiв з iноземцями, коли вони самi кудись понаїхали

и вот откуда люди про такое знают? ))

ну в том кино у многих размеры приличные

На курсах сантехніків у Німеччині: «Забудьте все, що ви бачили у кіно»

Ну просто завести якісь приятельскі стосунки можна, але що б людина всі твої приколи розуміла, це вже буде важче )

Зі співвітчизниками конверсія у такі стосунки в рази більше, хто б там що не казав.

Навіть не знаю хто і про що тут може сперечатись

Напис на килимку біля дверей: «ось ти прочитав напис на сусідському килимку — ну й досить соціалізації на сьогодні» ©

1. Мова. Без цього нікуди, особливо спікінг. Ви б уявили собі середнього українця, що закентував з іноземцем, що розмовляє лише англійською?
2. Її можна прокачати на спікінг клубах (можливо, навіть безкоштовних) від волонтерів або вчителів. Одночасно і прокачуєте мову, і налагоджуєте нетворкінг
3. Волонтерство. Я нещодавно допомагав українцю перевозити кухню (сука, 4 години праці 5 людей), що було організовано німцями, добре підтягнув слова по орієнтації в просторі :)
4. Просто зав’язуйте смол-ток із сусідами, відвідуйте місцеві блошині ринки (в нашому селі це ледве не івент року)
5. Спорт

добре підтягнув слова по орієнтації в просторі :)

Zadelai to kurwa! 😂
P. S. Prague, 1996

Ти де? В деяких країнах місцеві дійсно морожені ололоші. Наприклад в північній європі. Там нічо не поробиш, звалюй хутчіш.
В нормальних країнах ти можеш зустріти місцевих на гуртках по інтересам. Починаючи з language exchange та board games. У Португалії на blood on the clocktower (мафія++) експатів та «діаспори» — меншість.

Ще блін один експерт по північній європі. Прикинь, в північній європі теж є всі ці місцеві гуртки по інтересам і люди туди приходять поспілкуватися і соціалізуватися з іншими людьми зі спільними інтересами.
75% дорослого населення є членами хоча б в одній організації, і 29% населення приймають активну участь хоча в одній із організацій — тобто в тих самих гуртках по інтересам.
www.scb.se/...​et svenska föreningslivet.

Ага, бачив я ці гуртки по інтересам. Пострибай навколо мене з півроку-рік, може потім я «відкриюсь». Мені таке на серйозних щах втирали, типу: «Да чо ти хочеш звідти звалити. Я __пів__року__ попрацював в тімі з естонцями і вони почали на мене звертати увагу та запрошувати тусити».

upd: єдиний час коли естонці з великого коворкінгу були схожі на людей, це івент з сауною коли вони набухались. до і після — :| :| :| я непомітний, нікого навколо нема, мене теж нема.

Я __пів__року__ попрацював в тімі з естонцями і вони почали на мене звертати увагу та запрошувати тусити

Здравые люди, не смешивают работу и личное.

А що в цьому поганого, чого вони бояться? Їм же не пропагують «робота — це перша сім’я» як у азіатів.

Ничего не боятся. У людей своя тусовка, а ты навязываешься)

Так я не нав’язуюсь, я звалив подалі від цієї примороженої тусовки.
Я розумію, якби вони з себе представляли щось цікаве, шоб стрибання навколо було чогось варте. А так типові васьки тоомаси, як усюди. Я в Португалії за шість місяців познайомився з більшою кількістю класних місцевих, аніж в Естонії за шість років. І то я сичую вдома більше ніж треба.

Ого, і це при тому що в Португалії наче не дуже з англ, а в Естонії навпаки всі знають Оо

Угу шось типу. Португальці в великих містах знають англійську, менше ніж в Естонії але все рівно достатньо.

А чого доросла людина повина комусь «відкриватися» тим більше на роботі чи в якомусь клубі по інтересам? Чи типа «не отморожені ололоші», це коли через півгодини знайомства з людиною вона тобі вже історію всієї своєї родословної в деталях повідала, причини з яких розвелася з попередньою дружиною і які там оцінкі в її дитини в 3 класі, а також роздала тобі порад в чому ти неправильно живеш?

Тому що навіть з прагматичної зору, спілкування — це корисно, можна дізнатись нову корисну інформацію, чи корисні контакти. Я так за короткий час умудрився знайти одну шабашку та дві пропозиції по роботі, навіть не очікуючи. Просто поговоривши з людьми навколо. Також спілкування це мм, природньо, це власне чим займались люди до розповсюдження компів та смартфонів, мільйони років.
Я не розумію при чому тут означення «доросла», на мене воно не працює, я відкрито не поважаю оцю закредитовану псевдосерйозну задохлість.

Чи типа «не отморожені ололоші», це коли через півгодини знайомства з людиною вона...

Отморожені ололоші — якщо на постої врубають режим «лалала, я не тут, мене тут нема, я непомітний» коли навіть сказати привіт виглядає небезпечно. Власне вони і не вітаються, як я помітив.
Якщо це особливість окремої людини — ще нічого, але в масштабі народності — воно максимально іде лісом.

Ось ти описуєш якісь свій травматичний соціальний досвід в Естонії, впевненно екстраполюючи це на всю північну європу а я нічого такого не впізнаю. Так, дистанція в спілкуванні тут більше, ніж зазвичай в Україні. Вона навіть в сім’ї більше. Але дистанція це як раз норм, і якщо ти відчуваєщ і не порушуєш чужу территорію, то ніхто від тебе шарахатись не буде.
Що я можу допустити, що до російськомовних в Естонії може бути специфічне відношення і звичка до соціальної сегрегації по мовній ознаці. Я коли по Таллінну хожу — там 50% на вулиці говорять по російські, я б теж намагався уникати контактів з такими незнайомими від гріха подалі.

Ну слухай, коли я вивчав в інтернетах, що це за фігня відбувається з естонцями, я гуглив і інші північні народності. Там опис один в один. Можливо мені так щастило потрапляти на бразилів\американців для яких не заговорити на переході це вже жахливе unfriendly, але шось не віриться :-)

треба бути «на одній радіохвилі» з ними

Ну я кажу, пострибати навколо пів року-рік. Причому не бачу що вони класніші за звичайних не-північних чуваків, щоб виправдовувало це стрибання.

Так а це північні чуваки шо понаїхали в штати, чи саме місцеві-місцеві?
Бо коли переїзжаєш то все-таки шось ламається, і людина дуже часто стає більш відкритою до всього.

Вивчати по інтернетах завжди проблематично, бо не знаєш background з якого робиться оцінка. Часто банальні культурні відмінності сприймаються як ознака чогось більш вмістновного.
Чи плутають френдлінесс і банальний темперамент, який очевидно більш нордіческий у нордів, і більш горячий у південних людей.
Якщо в Швеції не прийнято на кассі в супермаркеті про щось розмовляти — касири буквально запитують два питання — чи це все, коли пробили всі товари(буває ще хтось сигарети хоче, чи ще щось), і чи потрібен чек. Якщо хтось по американській звичці почне з кассиром дізнаватися як його справи і чо там сьогодні по погоді, то більшість касирів реально загубиться і може навіть витращити очі типу, «ей я всього лише касир, що ти від мене хочеш взагалі»? Тому що просто це не дуже очікувана поведінка в данній ситуації. А якийсь туріст із цього зробить висновок які анфрендлі шведи, бо ти до них з добротою, а вони «отморожені ололоші».
Тут просто в соціальних нормах не розповсюджено з кимось заводити розмову «на вулиці». Але запитай щось у цих шведів про допомогу і ці анфренді шведи виявяться дуже nice, friendly і helpful і можуть з тобою дуже добре поспілкуватися після.
В кінці кінців це саме в Швеції є традиція фіки, яку блюдуть абсолютно всі — коли кожен день виділяють час на попити каву і поспілкуватися з кимось за межами робочих питань, і «за життя».
При цьому люди набагато більш індивідуалістичні, ніж в Україні. І тому завжди будуть зберігати певну дистанцію навіть в самих дружніх стосунках.

якось запитав у касира як правильно шведською назвати той товар, назву якого в моєму виконанні він ніяк не міг розібрати, і касир довго і радісно пояснив і як правильно, і як можна іще сказати)

Ага, я так пам’ятаю намагався дізнатися де можна придбати P-skiva для паркування, і вони теж кривилися, напружувалися і долго не могли зрозуміти мою «пісківа», яка насправді «пе-щіва» :)

Ну у естонців є сервіс-левел дружелюбність. Типу запитати чи далеко до таллінна — він може чудово все пояснить куди їхати (навідміну від жарту). І пробалакать доволі багато часу про всяку всячену.
Але далі він вертається в свій звичайний стан :| :| :| «навколо нікого нема мене німа».

Про швейцарцiв кажуть, що потрiбно мiнiмум 2 роки)

metsakiriku likoor ом?

морожені ололоші

Сам ти такий

Ну я був таким, поки не потрапив в суспільство з таких же ололош. Карма мені показало що так жити — протухло, і мене навіть фізично перепердолило на южаніна.

Ну таке. Може дійсно не твій регіон.
Я ж кажу, може якесь хобі? Бо я на грунті дайвінгу доволі номальні стосунки мав з норвегами і шведами. Круті хлопці, я вам доповідаю. І випити ну дуже не дурні ;-)

Яке хобі, їх настолки — найморозніші настолки на яких колись бував. Коли пішов в Будапешті на настолочний івент — плакав в душі від щастя.
Коворкінг — теж максимальний мороз. І не треба казати шо не те місце шоб заводити знайомих, з іноземцями там якраз і роззнайомився.

Про відносини розірвало на частини.
Це якась нова грань, навіть краще ніж враховування якості курятини при виборі країни для проживання.
А взагалі сумно то все, раніше місцеві одинаки то хоч боялися що квартиру відіжмуть, тому теребонькали цюцюрку в пустій квартирі.
А тут прям небувалі інвестиції: цілий квиток купить, да ще там шось, а вона така невдячна. Їй навіть візу робити не треба.
При цьому що на протязі певного періоду буде безкоштовно чпокатись та може, якщо пощастить, борщем погодують, чи що там ще, чомусь невраховується.
Мамкін інвестор в період спарювання, йопта.

буде безкоштовно чпокатись

Взагалі то чоловік теж безкоштовно чпокається, чи секс то не взаємно?
Чисто СНГшні загони, ще скажіть що дівчина не може перша знайомитись та пропонувати секс..

Чому тоді квартал Червоних Ліхтарів в Амстердамі відомий шлюхами жіночого роду?
Тай взагалі, з давніх давен якось повелося що проституція то жіноча професія.
Ні, звісно є там усякі збочення, але ж ми наче про класичні гетеросексуальні відносини говоримо, де хлопчику потрібна дівчинка.

Хікікоморі (яп. 引きこもり, «той, хто замкнувся») — соціофоб, молодий відлюдник, особа, що не бажає соціалізуватися, сторониться контактів з суспільством. Термін походить з японської мови. Широко використовують в Японії для позначення соціофобії та психічних розладів у молоді (переважно в молоді з заможних сімей віком до 30 років), пов’язаної з соціальною адаптацією. За неофіційними підрахунками в Японії в цей час налічується до 1 млн хікікоморі, а це 20 % від загальної кількості молоді. Хоча офіційна статистика міністерства охорони здоров’я Японії називає інше число — близько 50 тисяч осіб. Відома подія в місті Наґасакі, де дівчинка, що страждала на синдром хікікоморі, відома як Невада-тан, зарізала свою однокласницю канцелярським ножем[1].

Не треба вивчати соціальні явища по інтернету. Власне спілкувався на цю тему з Японцями.
Це в суспільстві сприймається більше як субкультура ніж психологічний розлад.
Людина може самоізолюватись бо це їй ок і вона так живе повноцінним життям.
Це теж саме що вважати психологічним розладом панків, байкерів або велосипедистів.
Хоча у нас на диво так — людей, які не тягнуться втулитись у будь яку компанію схоже дійсно вважають ненормальними. Це чіпляє. Я наприклад маю сім’ю із дружини і двох дітей. Соціальна взаємодія поза цією групою людей викликає дикий дискомфорт і я зводжу її до мінімуму.

«зарізала свою однокласницю канцелярським ножем»?

работа на местных, где язык общения не английский и спорт с целью соревноваться на местном уровне. через спорт социализироваться сильно проще, потому что начиная с определенного уровня всем пофигу откуда ты и как криво с акцентом моя твоя не понимать труба копал красиво

А если никогда в жизни им не занимался ?

тогда шахматы или на худой конец домино

На какой конец ?) У меня по шахматам кстати был разряд 3 детский

На какой конец ?)

на худой
у кого не худой, тем с социализацией должно быть проще

А вы из Германии... свинг клуб чтоли советуете ?

не, я советую спорт и работу, где рабочий язык — язык страны проживания

но со спортом у некоторых сложно, с работой наверное тоже раз в принципе возникают вопросы про социализацию

Какое знание языка... такая и социализация...
Со спортом не сложно, но немцы так себе относятся к понаехам и могут бросить тебя в какой то момент гденибудь в поле в поздно вечером и дружно забухать всей оравой или набрать большую скорость и ты останешся далеко позади :)))
+ надо понимать что у них занятия спортом это болтовня ни о чем походу дела... если не можешь говорить то партнер такой себе и отношение такое же :)))

Не судите по себе :)))
Я после работы каждый день 80-100+км катаю на велосипеде...
До этого бегал на роликах длинные дистанции... но тут город на холмах и особо не побегаешь :)))
Вопрос такой что немцы даже спортики алкашня еще та... увидели ярмарку вина и все... нафиг тот спорт пошли бухать....
Если бы я с ними не ехал... никогда бы не поверил в такое :)))
Поэтому если социализироваться.... то это жрать и синячить с алкашней пусть и местной.... вопрос такой что мне такая социализация нафиг не упала :)))

то наверное в велоспорте такое, в бодибилдинге и пауэрлифтинге алкашни очень мало и обычно это люди ну как бы с не очень стабильной психикой. ну или просто какие то любители, которые типа за ЗОЖ

а у немцев есть немцы со стабильной психикой... почитайте статистику... там все печальненько
могу предположить что местная расшифровка ЗОЖ — здесь опять жрем :)))
судя по количеству ярмарок другое предположить очень тяжело... ну а на всяких фестах там разнообразия на чего пожрать вообще на любой прайц :)

здесь опять жрем

я не перестаю удивляться как можно столько жрать и при этом в среднем неплохо выглядеть

а у немцев есть немцы со стабильной психикой... почитайте статистику... там все печальненько

у них просто зацикленность на ментальном здоровье. отсюда уходить на больничный по 10 недель и жрать Антидепрессива при любой печальке (а потом жутко тупить на работе). и обязательно раз в год Ахтзамкайт семинар по 3к за 5 дней (конечно же где нибудь в красивом месте, во дворце и чтобы тарелки размером с тазик)

я не перестаю удивляться как можно столько жрать и при этом в среднем неплохо выглядеть

это такой фокус-покус... игра в обмани себя сам :)))

у них просто зацикленность на

разных глупостях
ну а придумай себе болячку и потом от нее лечись это вообще самый любимый атракцион :)
картина скучающего немца на берегу Райна... вижу очень часто :)))

картина скучающего немца на берегу Райна... вижу очень часто :)))

он не скучает, а активно обдумывает чем он сейчас болен ))))))))

это такой фокус-покус... игра в обмани себя сам :)))

даже салатика навалили, там витаминки, полезно
imgur.com/a/ivUIaiW

(ЗОЖник на фото — это девушка или парень?)

он не скучает, а активно обдумывает чем он сейчас болен ))))))))

как вариант очередную аферу с таньга или знойными фрау :)

даже салатика навалили, там витаминки

нужно больше золота... нужно построить аккурат зиккурат :)

(ЗОЖник на фото — это девушка или парень?)

вы что... где же ваша толератность... на фото гендерно неразличимый субьект :)

вы что... где же ваша толератность... на фото гендерно неразличимый субьект :)

я вживую обычно не путаюсь. было всего пару раз, когда я не понимала, кто передо мной. мне это кажется неприличным, что человек себя так ведет. вот неужели сложно выглядеть так, чтобы окружающие не ломали голову кто перед ними — Frau или Herr

аферу с таньга или знойными фрау :)

после афера у немца очень часто случается депрессион

окружающие не ломали голову кто перед ними

поэтому хало и погнали дальше... пусть само ломает голову а что это и кто это :)

после афера у немца очень часто случается депрессион

видимо он дотошно пытается определить где его поимели :)))
это как у евреев только у немцев.... счастье это время от одного несчастья до другова...

если жрать стероиды то психика будет еще хуже. чем у алкашей и здоровье убитое. Если выбирать между алкашами и качками. то алкаши явно выигрывают

то алкаши явно выигрывают

чемпионы ))))))))))))

стероиднику Шварценнегеру под 70
алкаши до 70 не доживают

ну обычный чел не Шварц и в 70х не было таких стероидов Сейчас можно крякнуть от них легко

Сейчас можно крякнуть от них легко

я вообще хз
но меня всегда удивляло, как тут люди не боятся и колят себе эту неведомую хрень. ампулы без маркировки, произведенны без сертификации и разрешений. бывает даже названия производителя нет.

если жрать стероиды

Нащо їх жерти?
Без них накачатись ніяк ? Та й пох...

Если выступаешь то надо жрать ну или если упоротый чел с вавкой в голове

Так мова ж про «для себе качаюсь».
Ті, хто виступає — вони як монстри выглядають.
Нахер то треба 😂

мне кажется, что просто когда плечо становится больше чем голова, то оно начинает конкурировать с головой за мыслительный процесс и там уже сложно остановиться

и грудные мышицы больше средней женской сиськи

Это может быть и плюс для когото

ну это клинический случай)

спасибо за советы... очень дельные
я когда только переехал то ездил велосипедом в роллер клуб в Гросс-Герау... немцы еще удивлялись нафига я за 30 км езжу только чтобы побегать с ними на роликах даже не полумарафон (
но был ковид и тренировки то были то нет а денег они хотели каждый месяц
прошлым летом пробежал марафон Гросс-Герау где проехал еще несколько лишних кругов изза того что не знал языка и не услышал что финиш а может надо было самому считать круги :)))
качество асфальта именно для роликов просто треш но так как немцы ездят на роликах и велосипедах это отдельная стори... и повторять за ними не стоит от слова совсем иначе ДТП и больничка в лучшем случае.... проверено дважды на себе :)))
потом нашел места где можно побегать бесплатно но чтобы туда доехать нужна машина (
Переехать в америкосию идея давняя... но ехать беженцем идея так себе а на работу туда попасть нереально.... пробовал много раз и всегда получал отказ (
Марафоны классные мы в Польшу ездили несколько раз в Гданьск пока там мэра не убили (
Сейчас просто катаю длинные дистанции на велосипеде в местных Стравных клубах в 30-ку попадаю среди профиков... скорость, эмоции, адреналин и для здоровья вроде как неплохо :)

в Берлине большой клуб роллеров и ежегодные международные массовые заезды

и в Бранденбурге ещё есть 230 km Fläming Skate de.m.wikipedia.org/wiki/Flaeming-Skate

спасибо тут как раз мне рядом....
на собаках одним марш-броском :)
в любой клуб записаться не проблема проблема что ничо не понимаешь что они говорят на тренировке а без этого ничо натренировать особо не получится

нашел в интернетах, что во Франкфурте народ катается на роликах... ночные покатули с охраной и гидами... наверно прикольно.... вроде как во вторник вечером но туда опять таки надо на чем то еще доехать и обратно чтобы поезда не поотменяли
в августе будет массовый заезд роллеров через несколько городов и вроде как даже на пароме повезут
ну и без машины такое себе счастье попасть куда либо с аммуницией водой и роликами
поэтому буду крутить педали пока не наскребу на права и язык не подтяну хотябы до B2

не секрет :)))
столица земли Гессен....народа чуть меньше 300k....

что там есть из развлечений в радиусе 20 минут на общественном транспорте

только открытые бассейны и только летом
если никуда не ехать, то из развлечений можно пошопиться, сходить в кино или на концерт в местной арене или пожрать/побухать + на праздники приезжают ярмарки с атракционами или цирк
если хочется что-то стоящее то надо ехать во Франкфурт....
там и башня есть высокая очень :))) и набережная вдоль которой народ катается на роликах и великах ну и еще много чего где мы еще не были.... с работой и без машины проблемно изучать местные достопримечательности.... хотя на велосипеде я уже побывал проездом везде в радиусе 100+км
Во Франкфурт недавно приезжал цирк Дюсолей.... ездили в ледовый дворец на поезде....
было похоже на старый цирк-шапито старые шатры с конусами и крутящаяся арена.... шоу было классное.... хотя слышал мнения что раньше с животными было круче
а на стадионе рядом приезжала какаято знаменитая группа и туда вышел почти весь народ из поезда :)))
для спортсменов тут из развлечений.... только придумай себе сам :)))
стадионы в нашем колхозе есть но они специфические с покрытием для бегунов и для роллеров не годятся.... нужно ехать на специальную арену вроде той что в Гросс-Герау или Гайзинген в Берлине (

Культурно можно общаться с «околотеатральной/околобалетной» тусовкой

да если знаешь дойч на нужном уровне то да видимо можно :)))

И люди на роликах есть, и платить не надо

я даже видел этих людей..... :))) если вы когда-нибудь видели хиппи на квадах то это вот эти люди :)))
на нашем убогом роллердроме
если его так можно называть это строение.....там просто покидали плиты даже не выровняв их и замазали стыки цементом.....после дождя лужа на 1/3 все это оградили бортиком, старыми лавочками и снаружи забор..... открыто не всегда..... разгонаться там очень проблемно.....может выкинуть на бортик + из-за неровных плит колеса постоянно нужно на себя тянуть чтобы не навернуться.....
я там раз полумарафон накатал коекак и на сим откланялся :)

наверно что-то и показывают для немцев которые работают по своему усмотрению читай графику
а так до 5 работа потом 2 часа велофизкультуры и потом цур на хаузен :)))
знакомые ходили на посмотреть местную оперу..... сказали удовольствие один раз посмотреть..... я как то еще в Украине был в опере..... отлично там поспал :)))

Вы жалуетесь что мало развлечений

не жаловался от слова совсем :)

Вы просто куда-то не туда ходите и смотрите

да стишок такой есть..... что ни делает дурак..... все он делает не так :)))

и цены на билеты очень божеские, с 11 до 118 евро, билеты на концерты для детей по 2-6 евро есть. Поход раз в месяц бюджет не разрушит.

дело не в бюджете и ценах.... просто после целый день сидеть ишачить прибежать на еще посидеть..... это видимо только на поспать там :)))

мне кажется у вас ностальгия иммигранта + геополитические новости не добавляют оптимизма, оттого и критичность.

на эти глупости нет времени.... жизнь бежит и имеет плохое свойство в какой то момент закончиться (
а так как тут некоторые водят машину.... это время еще может в разы сократиться :)
после недавней аварии где просто повезло проехать на бампере и отделаться царапинами и синяками..... а вот велосипеду так не повезло..... его переехали (
а перфекционизм.... да есть и был всегда.... работа такая :)

А город у вас отличный, красивый и нескучный.

кто тут пожил тому есть с чем сравнить и сделать выводы :)))
да он не большой и все рядом.... но езда по холмам забирает последнее здоровье (
архитектура да прикольная и связано не в последнюю очередь с тем что этот город не бомбили во вторую мировую.... но может прилететь сичас потому что рядом база НАТО (

спасибо да все это + кучу других витаминов после тренировок есть must have иначе скрутит спастикой ну кучу других проблем себе можно заработать :)))

да на концерты надо будет сходить...тут не так давно это все после ковидных мер стали отпускать

прикол про аварии в США: знакомого британца на роликах в Калифорнии машина задела

тут такие приколы тоже есть
сговор с кемнибуть из знакомых и привет и ты уже виноват и пофиг чтоты на велосипеде
рассказывали про такое не раз
а тут еще и суда не было и не факт что будет хотя все доки подали через адвоката.
даже езда по велодорожке не спасает оба раза там и поймали :)))
отсюда сделал вывод — ехать надо по дороге как обычная транспортное средство.... так хотя бы будут видеть :)

жесть.... я себе такого позволить не могу....ответственность сильно большая :)
гнать в обычных роликах для фрискейта и на беговых.... там скорость ну очень сильно разная и тормозной путь метров 30-50... ну или в кювет прыгнуть как вариант :)
в общем кто катал на 125 колесах тот в курсе :)
если ехать с горки то скорость 50+ км/ч
а даже на велодорожке езда была очень стремная.... пешеходы и велосипедисты или машина которая неожиданно может выехать и перегородить велодорожку или дети которые могут чудить вообще шозря а особенными себя ощущали мамаши которые могли идти вдвоем и возмущаться что им мешают гулять по велодорожке с колясками на всю ширину велодорожки.... в общем феерические чудеса на виражах были в Украине :)))

этот евент проводит город.... и если бы не работа то можно было бы и ездить туда.... 50 минут на S-Bahn
в прессе писали что там народ часто знакомится пока они едут ползком :)))

спасибо тут как раз мне рядом....

ну я ж не знаю насколько ты онемечился

для немца вполне нормально пилить 500км не то чтобы скейт трек, а просто чтобы посмотреть на какую нибудь дивную гусеницу или съесть einzigartig бутерброд

поэтому буду крутить педали пока не наскребу на права и язык не подтяну хотябы до B2

вот я хз на самом деле
сегодня наблюдала за компашкой, которая громко ржала стоя в кружке вокруг штанги и я поймала себя на мысли, что очень рада трениться одна. до ковида была большая тусовка, было весело, но постоянно отвлекали и соответственно прогресс со скоростью улитки.

ну я ж не знаю насколько ты онемечился

судя по тому что я вижу мне стать месняком не светит вообще :)))

для немца вполне нормально пилить 500км не то чтобы скейт трек

да я в курсе какие они дотошные и занудные :)))

сегодня наблюдала за компашкой, которая громко ржала стоя в кружке вокруг штанги и я поймала себя на мысли, что очень рада трениться одна.

так дишкутирен же :)))

что очень рада трениться одна

ни вы одна такова мнения..... такая занятная получается социализация :)))

Тю, так тобі в Швецію чи Норвегію. В тебе буде багато таких однодумців і всі можливості для такого прямо від будинку де завгодно.

Тю, так тобі в Швецію чи Норвегію

Тю на этих и ля на тех.... но туда не зовут ишачить.... даже за еду :)))
А так..... как только так сразу :)))

вся суть
социализации

как сказал мне тут один чел..... надо просто со всем бухать и будет тебе счастье :))))

Не можешь говорить- иногда улыбайся

и говори Ja :)))

Если мужчина — хотя бы не держи суровое лицо утомленного

есть даже какое то словечко обидное для таких людей :)

для тех кто держит лицо букой или тех кто не держит? )

для вечноуставших пожизни немцев.....ну или косящих под немцев.....типа они выучили язык.....несколько лет тутачки протоптались.....и все уже как бы немцы..... для таких тоже :)))

улыбаться нужно впопад, не диссонировать с коллективом

не дай бог вы что..... :)))
немцы даже на перерыв ходят табуном..... только и того что не под барабанный марш :)))

улыбаться нужно впопад, не диссонировать с коллективом

та лучше уж быть одиночкой, чем улыбаться специально впопад, а не когда действительно смешно

улыбаться специально впопад

да и еще большой палец вверх показывать как ты в восторге от происходящего :)))

тут самое главное палец не перепутать ))))

да и еще большой палец вверх показывать

вроде про большой написано было :)))
если у кого с координацией движений тяжело.... ошибка на сколько я знаю до 3k ойро может потянуть :)))

бывает неосознанно вырывается всякое

я недавно qa по заднице шлепнула и только в следующий момент в голове «плё, шо я делаю??»

я недавно qa по заднице шлепнула

завидую, вот бы я мог на работе кого то так шлепнуть по заднице )

буквально зимой пролетала стори как на корпорате приобняла коллегу женского пола.... а она там вроде еще и из рекрутеров и решила проявить бдительность и на этом подняться :)

в общем там плохо все закончилось...

да, тут как повезет

с другой стороны в прошлой фирме парня из Камеруна называли обезьяна. они сильно жались купить столы с регулируемой высотой и поэтому для работы стоя там были подставки черного цвета из картона от какого то местного эко производителя, назывались они «monkey desk». ну парня и называли — monkey on money desk. он в итоге уволился и поехал нервы лечить обратно в Камерун.

да, тут как повезет

сообразить что делать :)))

он просто не захотел отстаивать свои права.... а мог бы подать в суд и выиграть дело о моббинге и дискриминации

это на словах легко

в той конторе также моббили немку и она впрягла адвоката. помню, что она рассказывала, что не так просто собрать доказательную базу. ну разве что постоянно ходить с включенным диктофоном, но про это ж надо заранее уведомить всех и взять согласие

в той конторе также моббили немку

это был клуб богатеньких толстосумов или безбашенных суицидников ? просто чисто гипотетически стало цикаво :)

обычно такое решается очень занятным способом.... после которого у желающего моббить просто не хватает на это здоровья :)))

никому не хочется руки марать. оно ж потом побежит в полицию, сделает Анцайге и потом эта дрянь будет там висеть пока Штрафанвальтшафт не раздуплиться. длится это может годами. и к адвокату придется обращаться. и еще те, кто без паспортов не лезут в такое, ибо пока Штрафферфарен не закрыты, визу/ВНЖ не продлят, не дадут разрешения сдавать на вод. права и пр. ограничения. проще просто уволиться из гадюшника, чем что то доказывать мудачью

у кого не худой, тем с социализацией должно быть проще

тут вспоминается анекдот про «коровы сдохли»

гугль выдал разные анектоды )
ты какой имел ввиду?

любой неприличный) про доктора и жену)
приличных анекдотов я не знаю((

тогда шахматы

можно доской по голове получить )

вызовут полицию и придется объясняться — это хорошо для тренировки разговорных, а в перспективе еще и письменных навыков

Pokemon Go — тусовка народу різного віку, всі їх вважають трохи притрушеними і тому всім пофіг хто ти і звідки, бо ти такий самий притрушений. Особливо якщо більш-менш знаєш мову то і соціалізація, і погуляєш. Не зовсім спорт, але доступне і дітям і пенсіонерам

Спорт чи не спорт, а якесь хобі спільне.

через спорт социализироваться сильно проще, потому что начиная с определенного уровня всем пофигу откуда ты и как криво с акцентом моя твоя не понимать труба копал красиво

главное вместе крутить педали и вместе потеть и вовремя подать насос для шин или клей-резинку заклеить колесо ))

ps: я один раз так дал насос высокого давления для вилки в глухом (!!!) лесу, до сих пор общаемся с тем человеком, ах да он тоже из Ганновера )

Щоб переймати культуру, мову, мати зв’язки?
Чи це не треба робити і жити як на Брайтоні?

Я почти не имею связей здесь, не думаю, что сильно поменяется, если перееду в другое место.
Поэтому вопрос тот же: зачем перенимать культуру, язык, иметь связи?

Ну бо важко жити в країні не знаючи її мови?

Чтоб знать язык, не обязательно социализироваться.

А як? На курсах задрочити не живу мову?

Английский я же как-то выучил, не проживая в стране, где он используется как основной.
Курсы, чтение, просмотр видео/кино, общение на работе.

общение на работе

Як мінімум.
Ну і як вивчили, з акцентом жортским?

По произношению — есть над чем работать.

Та скоріше і по словниковому запасу, навряд чи на англ ви можете так само вільно висловлювати свою думку, як на російській. Не повторюватися, а різноманітно доносити свої думки.

Не думаю що ви зможете перевести дослівно цей коментар на англ, ось так з ходу :)

Та скоріше і по словниковому запасу, навряд чи на англ ви можете так само вільно висловлювати свою думку, як на російській. Не повторюватися, а різноманітно доносити свої думки.

Challenge?

.... Rather the vocabulary issues as well, I doubt u can express your thoughts as easy as u do it in Russian. Avoid repeating yourself.... Про різноманітно доносити — здаюсь, сходу не знаю 😂

Взагалі я так собі у інгліш, як турист

різноманітно доносити

..but convey own thoughts in various ways

Без гуглу, щоправда секунд 10 тупняку.

Без гуглу

Мені, коли то писав, сходи лише «... Express your thoughts in different ways» прийшло у голову, але двічі express то порушення правил, то я чесно капітулював 😁

Якщо тимчасово жити — змісту дійсно нуль, якщо осідати — без мови ніяк.

Мы везде живём временно.

Аж моторошно від такого коментаря..

А навіщо тоді жити в іншій країні, якщо ти не хочеш мати повноцінне життя в місцевій спільноті? Без спілкування з місцевими ти завжди будеш туристом-експатом.

якщо ти не хочеш мати повноцінне життя в місцевій спільноті?

А полноценное это как? Раз в месяц с аборигенами на барбекью собраться?

Це значить мати місцевий нетворкінг, краще розуміти людей навколо, відчувати що ти частина місцевого суспільства, а не просто тимчасово проживаєш.

Це значить мати місцевий нетворкінг

А смысл? Если для работы, то нетворкинг среди экспатов более ценен. А качественные сервисы можно и по отзывам найти. И что именно подразумевается под нетворкингом? В линкедине найтись? Либо раз в неделю-две семьями собираться?

краще розуміти людей навколо, відчувати що ти частина місцевого суспільства, а не просто тимчасово проживаєш.

Это вообще какие-то комплексы. Переехал из одного дома в другой — прощай местное общество. Переехал из одного города в другой — так вообще пичалька.

А смысл?

В чому питання? Ти не розумієш навіщо потрібен і чим корисний нетворкінг в будь-якій країні?

Это вообще какие-то комплексы. Переехал из одного дома в другой — прощай местное общество. Переехал из одного города в другой — так вообще пичалька.

Боже мій, що це за клуб диванних психоаналітиків? Так, прикинь людині важливо суспільство — така ось тварина, соціальна. І важливо хоч якось відстрілювати в якому суспільстві воно живе. По російськомовним чи україномовним группам аля «українці в ....» зазвичай можна тільки всякого фуфла набратися, далекого від реалій.

Ти не розумієш навіщо потрібен і чим корисний нетворкінг в будь-якій країні?

Нет, вот и прошу тебя перечислить преимущества.

Боже мій, що це за клуб диванних психоаналітиків? Так, прикинь людині важливо суспільство — така ось тварина, соціальна.

Нет. Человеку нужно общение, а не общество.

І важливо хоч якось відстрілювати в якому суспільстві воно живе.

Почитай политические новости?

Нет, вот и прошу тебя перечислить преимущества.
Hi, what are the advantages of networking

ChatGPT
Networking offers numerous advantages in various aspects of life and business. Here are some key advantages of networking:

Knowledge and Information Sharing: Networking allows individuals or businesses to connect with others who possess different skills, expertise, and experiences. It creates opportunities to exchange knowledge, ideas, and information. This sharing of insights can lead to new perspectives, innovation, and problem-solving.

Opportunities and Partnerships: Networking opens doors to new opportunities, collaborations, and partnerships. By expanding your network, you increase your chances of finding new clients, customers, investors, job opportunities, and strategic alliances. Networking can be a valuable source of referrals and introductions to influential individuals or organizations.

Personal and Professional Growth: Engaging with a diverse network helps you grow both personally and professionally. You can learn from others’ experiences, gain exposure to different industries, and develop new skills. Networking also enhances your communication, negotiation, and interpersonal skills, which are crucial for success in many fields.

Support and Mentoring: Building a strong network provides access to a support system. You can find mentors, advisors, or like-minded peers who can offer guidance, feedback, and support during challenging times. Networking communities often foster a sense of belonging, motivation, and inspiration.

Increased Visibility and Reputation: Networking helps you build your personal or professional brand. When you actively participate in networking events, conferences, or social media platforms, you increase your visibility among relevant audiences. This visibility can enhance your reputation, credibility, and influence within your industry or community.

Access to Resources and Opportunities: A well-connected network can provide access to valuable resources, such as industry insights, market trends, funding, job openings, and business tools. Your network may consist of people who can connect you to these resources, saving you time and effort in searching for them independently.

Confidence and Self-Promotion: Networking requires you to articulate your skills, experiences, and goals. Regularly interacting with others and sharing your achievements can boost your confidence and help you refine your self-promotion skills. Networking allows you to showcase your expertise, leading to increased recognition and career advancement.

Industry Knowledge and Trends: Being connected to a network helps you stay updated on industry news, emerging trends, and best practices. This knowledge enables you to adapt and stay ahead of the competition, making informed decisions and seizing new opportunities.

Emotional Support and Well-being: Networking can provide emotional support and a sense of community. It allows you to connect with individuals who understand your professional challenges, celebrate your successes, and provide encouragement during difficult times. Networking events and communities often offer a space for socializing and building friendships.

Overall, networking empowers individuals and organizations to expand their horizons, create meaningful connections, and unlock a wealth of opportunities.

Нет. Человеку нужно общение, а не общество.
Hi what term “socialising” is about?
ChatGPT
The term “socializing” refers to the act of engaging in social activities and interacting with others in a social context. It involves spending time with people, building relationships, and participating in various social events or gatherings.

Socializing plays a crucial role in human development and well-being. It allows individuals to connect with others, establish bonds, and develop a sense of belonging. Through social interactions, people share experiences, thoughts, and emotions, contributing to the formation of friendships, communities, and support networks.

Socializing can take various forms, including casual conversations, attending parties or social events, participating in group activities or hobbies, joining clubs or organizations, and using social media platforms. It provides opportunities for individuals to meet new people, expand their network, and strengthen existing relationships.

Benefits of socializing include:

Building Relationships: Socializing helps foster meaningful connections and build relationships with others. It allows for the development of friendships, romantic partnerships, professional networks, and support systems.

Communication and Interpersonal Skills: Engaging in social activities enhances communication and interpersonal skills. Through socializing, individuals learn to express themselves effectively, listen attentively, and understand different perspectives. These skills are valuable in personal and professional interactions.

Emotional Well-being: Socializing contributes to emotional well-being by reducing feelings of loneliness, stress, and isolation. It provides opportunities for support, empathy, and sharing of positive experiences, which can boost mood and overall happiness.

Personal Growth: Socializing exposes individuals to diverse perspectives, ideas, and experiences. It broadens one’s horizons, encourages personal growth, and promotes cultural understanding and tolerance.

Networking and Opportunities: Socializing often leads to networking opportunities, which can be valuable for personal, academic, or professional advancement. Building a strong social network can open doors to job opportunities, collaborations, mentorship, and personal development.

Health Benefits: Studies suggest that socializing has positive effects on physical health. It can help lower stress levels, improve immune system function, and contribute to a longer lifespan. Engaging in social activities also encourages healthier habits and promotes a more active lifestyle.

It’s important to note that the extent and preferences for socializing may vary among individuals. While some people enjoy frequent social interactions, others may prefer smaller, more intimate gatherings. Finding a balance that suits one’s needs and comfort level is key in deriving the benefits of socializing.

Почитай политические новости?
Is just reading political news enough for socializing

ChatGPT
While reading political news can provide you with information and insights into current events and political affairs, it is not considered a form of socializing on its own. Socializing typically involves direct interaction and engagement with others, whether in person or through various communication channels.

Reading political news can certainly inform your knowledge and understanding of political issues, which can then serve as a basis for discussions and conversations when you engage with others. It can provide you with topics to discuss, opinions to share, and perspectives to consider during social interactions.

To truly engage in socializing, it is important to actively interact with others, exchange ideas, listen to different viewpoints, and participate in conversations. This can be done through various means, such as participating in group discussions, attending political events or forums, joining political organizations, or engaging in online political discussions with others.

Engaging in socializing around political topics can help deepen your understanding, challenge your own viewpoints, and broaden your perspectives. It allows for the exchange of ideas, the opportunity to learn from others, and the potential to form connections with individuals who share similar interests or engage in constructive debate.

Therefore, while reading political news is an important aspect of staying informed, it is typically not sufficient for socializing. Actively participating in discussions, interacting with others, and sharing your own thoughts and opinions are essential elements of socializing around political topics.

Ты даже нормально запросы из контекста сформировать не смог, стыдоба xD

Я говорил про экспатов, а не диаспору

An expatriate is a migrant worker who is a professional or skilled worker in their profession.

Нетворкинг среди таких людей более полезен в профессиональном плане чем нетворкинг среди диаспоры в целом.

Без спілкування з місцевими ти завжди будеш туристом-експатом.

Можеш на пальцях пояснити які бенефіти будуть від спілкування з місцевими, окрім практики мови? Бо логіка підказує, що їм я так само не цікавий як і вони мені)
І це працює будь де (в Україні теж).

Можеш на пальцях пояснити які бенефіти будуть від спілкування з місцевими, окрім практики мови?

на долгой дистанции возможно получится избежать каких то ошибок и дурацких ситуаций, что сэкономит деньги, нервы и время. но идеально конечно — иметь нетворкинг как среди местных, так и среди своих.

на долгой дистанции возможно получится избежать каких то ошибок и дурацких ситуаций

яких наприклад?

идеально конечно — иметь нетворкинг среди местных

щоб що? от не розумію що це може дати, окрім знов таки мовної практики, яка звісно потрібна, але по досягненні якогось рівня це теж втратить актуальність

щоб що? от не розумію що це може дати, окрім знов таки мовної практики,

чтобы жить было приятно и интересно, и чтобы легче решать проблемы или вообще их избегать )

чтобы жить было приятно и интересно, и чтобы легче решать проблемы или вообще их избегать )

Тобто конкретних прикладів немає?)
Що такого приємного чи цікавого додає нетворкінг з місцевими?)

Тобто конкретних прикладів немає?)

та есть и немало, но они ж не будут для тебя релевантны и ты снова скажешь

от не розумію що це може дати

...
(разве может человек в приницпе оценивать пользу того, чего у него никогда не было?)

та есть и немало, но они ж не будут для тебя релевантны и ты снова скажешь

от у тому й питання — якщо усі вони не будуть для мене релевантні, це буде означати, що моя думка про не потрібність нетворкінгу з місцевими підтвердиться, принаймні для мене особисто
давай приклади у студію, обіцяю не фукати))

разве может человек в приницпе оценивать пользу того, чего у него никогда не было?

легко, якщо це не суб’єктивні речі

от у тому й питання — якщо усі вони не будуть для мене релевантні, це буде означати, що моя думка про не потрібність нетворкінгу з місцевими підтвердиться, принаймні для мене особисто

я и не отрицала, что для тебя это смысла не имеет

давай приклади у студію, обіцяю не фукати))

например через нетворкинг с местными несколько раз получала предложение стать преподавателем в местном колледже с перспективой получить чиновничью лычку и всеми полагающимися плюшками.
про решение проблем говорить не буду — слишком личное

несколько раз получала предложение стать преподавателем в местном колледже с перспективой получить чиновничью лычку и всеми полагающимися плюшками

оце дійсно корисний вихлоп, для певної категорії людей (для мене знов таки не актуальна тема, бо колись це вже проходив, не моє)

у меня пока возможности не было, то я чего то считала, что это мое чуть ли не призвание. а как на голову упало, то как-то резко нафих-нафих )

зря отказались

там дорога до сих пор открыта, теперь у них ещё класс украинцев без немецкого и ни одного препода, который говорил бы по украински или хотя бы по русски. но с другой стороны там есть преподы, которые до сих пор не умеют пользоваться ПК ( и это технический колледж если что )) ) я не могу себе представить работать вместе с такими коллегами. ну и ремоута там нет, а я подсела ))

інтересно, де тут хамство?

по перше, вибач, а хто ти такий щоб мені вказувати що робити, а що ні?
по-друге, коли хтось топить за щось, але не наводить реальних прикладів навіщо воно потрібно, то виникають зрозумілі питання
у підсумку мені один робочій приклад навели, тобто можна сказати що для окремих категорій людей це буде корисним

чи розкажуть де камери швидкості стоять і штрафи $100 замість $30.

достатньо не порушувати, і такої потреби не буде)

у мене всі моі лікарі, массажисти, і фізіотерапевти знайдені через поради місцевих

хворієш часто?
бо, наприклад, мені за останні 10 років довелося аж два рази ходити до лікаря

exhibit 1: рідненькі культурні пласти 😂

А ти щось інше очікував у відповідь на наїзд?)

сподіваюся що таки крайні а не останні ))

ти мабуть і у черзі питаєш «хто крайній?»)

які бенефіти будуть від спілкування з місцевими

Знайти чоловіка/жінку, швидше отримати громадянство.

Ну як би це агрумент, але тут є але: треба не мати сім’ю, та й розлучення після отримання громадянства може вийти дуже дорогим.. чи ти мав на увазі реальне створення сім’ї?)) Якщо останнє, то це для дуже невеликої кількості людей можливе...

Я сейчас живу в Украине и почти не общаюсь с местными. Являюсь ли я туристом-экспатом, и какие преимущества были бы, если бы я общался с местными?

Вот кста в Украине нетворкин действительно важен. Через кума слишком много можно порешать xD

Залежить від країни. В мене так скалося що більшість нашіх друзів із міцевих з’явилися через садочки і школи моїх дітей. Але мабуть найбільш ефективний метод знайти знайомих серед місцевих — це через місцеві клуби за інтересами. На будь-який вид хоббі можна знайти місцеву організацію. Але звичайно скоріше за все потрібно буде мовою володіти місцевою для цього.

Знайдіть хобі де треба спілкуватись — соціальні танці, спікін клаби тощо. Знайомих буде купа.

А шо у Польщі з яхтингом? На Дніпрі то хоч кожні вихідні регати

На балтійському морі його повно. І якісніше ніж на Дніпрі.

завдяки спорту — отримала членство в тенісному клубі німецького села і грала там) з цікавого: там потім і роботу пропонували (на барі, правда, але менше з тим)

Шукаю рідну душу. Для відносин та створення сім"ї

Я в Познані. Шукаю Українку. Своя мова,культура,традиції.

Ти не той ресурс вибрав)

Підтверджую. У Варшаві активність в тіндері/баду серед саме українок майже така сама, як і у Києві до війни. В баду можна фільтрувати по мові.

питайтеся чи є у дівчини чоловік чи хлопець в Украіні

Друзі розказували що багато дівчат залишають таку інформацію «на десерт»

Якщо все так складно нахолеру воно тобі — іди волонтерь для перемоги !

Шукаю. Хоч закордоном 5 років і не наладив особисте життя . Відчуття ніби не живу а проживаю що не одне і теж...
Тут людським почуттям місця нема, нескінченний рух, як видимість ґрандіозних планів без сенсу реалізації. Мчимо, та недвижні

Тут складно. Всі зайняті роботою + немає свого куточка (житла). І всі багато багато працюють. А як кажеш що ти плануєш повертатися в Україну на майбутнє то не дуже хочуть продовжувати знайомство
Всі хочуть тут залишитися. А я навпаки трактував закордон як заробітки. Щоб купити житло у Львові. Будинок в Карпатах вже є.

Ну вообще логично, когда те, кто хотят остаться, предпочитают строить отношения с теми, кто тоже планирует не возвращаться.

Дякую за відвертість. Цілковито погоджуюся , у мене вузький погляд
p.s Я просто простий та без понтів...:)
Є люди хлопці, які ведуть себе так:
’ееей, мацьоня, ти така солодка булочка у батьків, збирайся,б поїхали, я пригощу тебе вином та любов’ю, то це не проканає:)’
Для мене важливіше інше...
партнер повинен брати розумом, бути цікавим і приємним співрозмовником, ну і також зовнішньо подобатися
А інтернет, дає змогу спочатку поспілкуватися, а потім вже вирішити, потрібно тобі продовжувати це знайомство в житті, чи ні

Але, переписки не варто затягувати місяцями. Одразу зустріч і все зрозуміло

Власне, я мав більше 50-ть побачень від початку року. Зустріти вартісну людину не просто.
Дякую, за пораду.

Ось чат української IT-спільноти в Познані, періодично є «нетворкінг» у пабі.

Намагаюсь не спілкуватися з діаспорою взагалі.
Всі приятелі в основному місцеві. Не можу назвати їх друзями, але мені вистачає для спілкування.
Як знаходжу? Кажу добрий ранок усім сусідам на ранковій прогулянці, спілкуюсь в місцевих групах за інтересами, вступив до декількох клубів, виступаю з групою в пабах.

виступаю з групою в пабах

цікаво, на які теми?

вступив до декількох клубів

якi саме, якщо не секрет?

Граємо дикий австралійський паб рок. Знайшов на фейсбуці групу, шо шукала музикантів.
Що до клубів — вступив до surf life saving club, football club, це з дитиною, а для дорослих — в боулінг клуб та клуб мистецтв. Я просто екстраверт, люблю побалакати з ким завгодно «ні про що»

1. Чим раніше переїхати тим легше соціалізуватися. До 20 років легко, до 25 так-сяк, до 30 ще терпимо, а далі, навіть не знаю.
2. Всі цікаві місцеві виїхали і стали десь експатами. Так що експати це наше все.
3. Найлегше інтегруватися — одружитися на місцевій/місцевому.

одружитися на місцевій

шанси — 0.00001%

Лучше скажи где не так? Про Нидерланды я слышал много историй, когда украинки встречаются/ выходят замуж за голландцев и лишь одно упоминание на каком-то чате, что украинец женился на голландке. И то, кажется он и не совсем украинцем был. В том плане, что переехал в 5 лет.

жінки оцінююче дивилися згори донизу

Середнiй жiночiй зрiст тут — 173 см

Захотiв великої та гарної екзотики, але не був морально готовий)

одружитися на місцевій
шанси — 0.00001%

а ещё к местной будет в придачу идти местная теща, бгг))

которую можно припахать раз в неделю с ребенком посидеть, экономия)

та щаз

тут 50 новые 30, а 70 новые 45
тусовки, путешествия, свидания, а не бэбиситтинг с внуками

Сидят. Вот у соседей 1 день мама-даг, 1 папа-даг, 1 бабушка/дедушка с одной сторонй, 1 с другой и 1 день в садике.

То у вас садочки дорогі, тому доводиться домовлятися. В німеччині чи швеції вони майже безкоштовні, тому нема нагальної потреби :)

Краще місцева теща, бо вона зазвичай мешкає десь за три тисячі км, ніж з України

Я в Україні собі друзів знайти не можу ...

Та нашо вони треба! Усі ці дні народження, посиденьки-побрехеньки, безоплатні послуги. Марне витрачання часу та сил...

Безоплатні послуги можна не надавати :) До мене так колись підійшов друг, і запитав чи я б йому сайт не написав. Я сказав що це йому стане в кілька кілобаксів, тому йому простіше знайти чувака який на вордпресі йому це запиляє за 1к :) Друг чомусь почав мене уникати :)

Підписатись на коментарі