Цифровізація культурної спадщини: як tech-спеціалісти переносять памʼятки в диджитал-простір

Минулого року я розповідала про те, як за допомогою технологій сучасне мистецтво виходить на новий рівень цифрового розвитку. Світовий і національний фокус на диджиталізацію культури лише посилився, особливо зараз, в умовах цілодобової небезпеки для всіх обʼєктів культурної інфраструктури та памʼяток України.

Сьогодні я хочу зупинитися на темі використання передових технологій для збереження культурної спадщини: музеїв, памяток, галерей, рідкісних видань, архітектури тощо. Зʼясувати, які знання, навички, інструменти необхідні задля перенесення в диджитал-простір тисяч документів, артефактів, памʼяток. Окреслити вимоги до спеціалістів, що залучені в ці процеси.

Спробуємо розбити велике поняття «цифровізації спадщини» на декілька підтем.

Диджиталізація музеїв, бібліотек, архівів

Одне з найобʼємніших завдань — оцифрування музеїв та бібліотек. Аби перенести в диджитал тисячі, а іноді і мільйони документів (як це зробила Бібліотека Конгресу в США), необхідно поєднати використання сучасних технологій і детальний проектний менеджмент.

Якщо говорити про розроблення проєкту оцифрування, то він складається з декількох частин: визначення обʼєктів для переносу в цифровий вигляд, їхня пріоритезація, безпосередньо процес оцифрування, контроль якості, створення колекцій даних, завантаження даних у сховище, забезпечення доступу до оцифрованих копій.

Для оцифровки документів, рукописів, артефактів саме з технічної точки зору необхідні навички й уміння комп’ютерного зору, обробки зображень та аналізу даних. Сканери високої роздільної здатності та спеціалізовані технології обробки зображень фіксують кожну деталь, гарантуючи, що жоден нюанс не буде втрачено під час цифрового відтворення. Далі спеціалісти використовують інструменти оптичного розпізнавання символів (Optical Character Recognition), щоби перетворити друкований текст у цифрові дані з можливістю пошуку. Їхній досвід у структуруванні даних і управлінні метаданими потрібний не тільки для забезпечення організації даних, а і для створення зручних для користувачів інтербайсів, аби з даними можна було працювати.

Диджиталізація бібліотек Північно-Західного університету США

Необхідні tech-спеціалісти: cпеціалісти з комп’ютерного бачення, фахівці зі сканування, експерти з обробки зображень, дата-аналітики, експерти зі структурування даних, UX/UI дизайнери.

Оцифровка обʼємних памʼяток

Музейні колекції — це не одні лише документи, а й численні предмети археології, образотворчого мистецтва, природи тощо. Разом з іншими «обʼємними» памʼятками, до можна віднести архітектурні та скульптурні витвори, вони потребують іншого підходу в цифровізації — тривимірного сканування та моделювання.

Процес починається з вибору відповідної техніки 3D-сканування на основі характеру та розміру об’єкта. Фахівці української команди SKEIRON, що займається 3D-скануванням українських памʼяток, використовують такі технології, як лазерне сканування, фотограмметрія або структуроване світлове сканування, щоб отримати точні геометричні дані. Після отримання необроблених даних технічні фахівці використовують спеціалізоване програмне забезпечення, як, наприклад, Autodesk ReCap або Agisoft Metashape, для обробки та реконструкції отриманих даних у цифрову 3D-модель. Ці програмні інструменти дають змогу вирівнювати та об’єднувати зроблені зображення або хмари точок і отримувати повноцінне представлення об’єкта. Володіння програмним забезпеченням для 3D-моделювання, таким як Autodesk Maya або Blender, має вирішальне значення для вдосконалення та покращення цифрових моделей. Фахівці оптимізують геометрію, текстури та зовнішній вигляд обʼєктів, забезпечуючи візуально привабливе та реалістичне відображення культурних артефактів або об’єктів спадщини.

3D-модель Домініканського собору у Львові, зроблена командою SKEIRON

Окрім технічних навичок, для успішного 3D-сканування та моделювання культурної спадщини необхідне знання принципів її збереження. Технічні спеціалісти тісно співпрацюють з археологами, консерваторами та кураторами, щоб забезпечити автентичність і культурну значущість цифрових моделей. Вони враховують такі фактори, як властивості матеріалу, деталі поверхні та історичний контекст, щоб точно відобразити та представити суть артефактів або місць.

Необхідні tech-спеціалісти: cпеціалісти з 3D-сканування, фахівці з обробки даних, 3D-моделісти, UX дизайнери, техніки з контролю якості.

Збереження та захист даних

Збереження та забезпечення доступу до «культурних» даних значною мірою залежать від надійних і безпечних хмарних технологій. Одна з наймасштабніших ініціатив у Європі цього напряму — Cultural Heritage Cloud від ЄС.

Технічні спеціалісти з досвідом хмарної інфраструктури, управління даними та кібербезпеки відіграють ключову роль у розробленні та впровадженні безпечних рішень для зберігання, які захищають оцифровані колекції від потенційних ризиків і забезпечують їх довгострокову доступність.

Така робота починається з ретельного оцінювання конкретних вимог і обʼєму оцифрованого контенту. Фахівці використовують свої знання про хмарні архітектури, щоб визначити найкраще середовище для зберігання та керування величезними обсягами даних. Вони розробляють масштабовані та стійкі системи зберігання, які можуть задовольнити зростаючі потреби цифрових активів без шкоди для продуктивності чи безпеки.

Впровадження суворих заходів захисту даних має першочергове значення для забезпечення цілісності та конфіденційності оцифрованих колекцій. Технічні спеціалісти з досвідом шифрування, контролю доступу та механізмів автентифікації використовують галузеві практики для захисту даних під час передачі та зберігання. Надійні протоколи шифрування та безпечні мережеві канали захищають конфіденційні активи культурної спадщини від несанкціонованого доступу та перехоплення.

Щоб зменшити ризики втрати або пошкодження даних, технічні фахівці розробляють комплексні стратегії резервного копіювання та аварійного відновлення. Вони використовують резервні конфігурації сховищ, автоматизовані процеси резервного копіювання та періодичні перевірки цілісності даних, щоб гарантувати, що оцифровані колекції залишатимуться недоторканими та доступними навіть у разі несподіваних подій або збоїв обладнання.

Постійний моніторинг і профілактичні заходи безпеки є основоположними для підтримки цілісності збережених даних. Експерти використовують передові системи безпеки, системи виявлення вторгнень та інструменти керування інформаційною безпекою (Security information and event management), щоб швидко ідентифікувати потенційні загрози та реагувати на них. Регулярні оцінки вразливостей і керування виправленнями ще більше зміцнюють інфраструктуру хмарного сховища від нових ризиків безпеки.

Необхідні tech-спеціалісти: архітектори та інженери хмарних інфраструктур, спеціалісти з управління даними, експерти із шифрування, аналітики та спеціалісти з кібербезпеки.

Блокчейн-рішення

Технологія блокчейн стала трансформаційним інструментом для збереження та захисту культурної спадщини за допомогою використання принципів децентралізації, незмінності та прозорості. Технічні спеціалісти, які добре знаються на архітектурі блокчейну, смартконтрактах і криптографії, відіграють важливу роль у використанні цієї технології для оптимізації керування та автентифікації культурних артефактів.

Процес починається з ідентифікації та документування культурних цінностей, які будуть зберігатися в блокчейні. Спеціалісти тісно співпрацюють з експертами в галузі та установами, що охороняють культурну спадщину, щоб визначити масштаби проєкту та типи інформації, яку потрібно записати, наприклад, історію власності, походження чи автентичність. Впровадження блокчейну для культурної спадщини вимагає глибокого розуміння платформ блокчейну, таких як Ethereum або Hyperledger, і знання мов програмування, таких як Solidity. Фахівці проєктують і розробляють смартконтракти, які автоматично підтверджують і забезпечують дотримання попередньо визначених умов, забезпечуючи цілісність і прозорість записаної інформації.

Сумісність є вирішальним аспектом впровадження блокчейну для культурної спадщини. Технічні спеціалісти використовують такі стандарти, як концептуальна базову модель CIDOC (CIDOC Conceptual Reference Model), щоб забезпечити сумісність і полегшити інтеграцію з наявними системами та базами даних. Встановлюючи стандартизовану структуру даних, рішення на основі блокчейну забезпечують легкий обмін даними та взаємодію між різними культурними установами та стейкхолдерами.

Постійний моніторинг і підтримка інфраструктури блокчейну є важливими для забезпечення її постійної надійності та безпеки. Технічні спеціалісти використовують інструменти аудиту та моніторингу, щоб швидко виявляти будь-які аномалії чи потенційні порушення безпеки та реагувати на них. Регулярні оновлення та виправлення застосовуються, щоб забезпечити стійкість мережі блокчейн до нових загроз і вразливостей.

Необхідні tech-спеціалісти: блокчейн-архітектори, розробники смартконтрактів, експерти з криптографії, аналітики кібербезпеки.



Як бачимо, технічний складник процесу диджиталізації культурної спадщини є доволі масштабною. Саме в тісній співпраці з tech-експертами куратори, арт менеджери, спеціалісти музеїв, бібліотек, архівів можуть створити дійсно успішні проєкти.

Дізнатися більше, як застосувати технологічну експертизу для рішень зі збереження культурної спадщини, можна на Хататон 4.0: Ukraine Cultural Heritage. Впродовж перших днів учасники зможуть прокачати знання і навичок на лекціях і воркшопах, а далі приступити до розроблення власних проєктів під керівництвом менторів.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі