LK-99 надпровідник, це правда?

Коротке відео для тих, хто не в знає про що йде мова.

Або текстом — корейські вчені опублікували в середу(26.06) статтю, як можна реалізувати надпровідник, що може працювати за нормальних умов (кімнатна температура, 1 атмосфера тиску). І це потенційно може перевернути світ.

Чи це щось реальне чи звичайне балабольство? Хтось «в темі»?

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

LK-99 isn’t a superconductor — how science sleuths solved the mystery
www.nature.com/...​ticles/d41586-023-02585-7

Час від часу виникають нестабільні експерименти з високотемпературною надпровідністю. Наприклад, в минулому сторіччі був чувак, котрий досліджував розчини лужних металів у аміаку. Там дуже цікава система, в котрій електрони витісняють розчинник з простору і висять окремо від ядер атомів — зветься електрид. От в нього з якимось зразком замороженого розчину натрію в аміаку була надпровідність, але ніхто потім не зміг відтворити.

Дуже дивно виглядає цей хайп.
Зокрема, якщо ця температура близька до кімнатної, невже ні у кого не знайшлось термостату, щоб її заміряти, хоча б у формі зникнення левітації?
Ніде електромагнітом не перевіряють критичне поле, ніде не верифікують фазовий перехід до надпровідності по стрибку теплоємності чи іншим вторинним ефектам, зате вдаряються у якісь комп’ютерні симуляції.

Таке враження, ніби постапокаліпсис наступив, і світова наука стала гірше української...

Могли б і омметром тицьнутись — «бачите ж, нулік!» :)

Обновляемый список известных попыток репликаций: forums.spacebattles.com/...​conductor.1106083/page-24

Несколько китайских лабораторий получили левитацию + диамагнитизм на довольно маленьких кусочках материала, но по сверхпроводимости результаты ещё не известны. Несколько других лабораторий не смогли воспроизвести левитацию + диамагнитизм.

По результатам симуляций материала методом DFT — LK-99 гипотетически может быть сверхпроводником, но нужную структуру довольно не просто синтезировать.

Чисто гіпотетично, може бути — теорія БКШ для суцільних 3D-матеріалів обмежує максимальну температуру в кілька десятків кельвінів, але чисто експериментально знайдені структури, де, грубо кажучи, в товщі матеріалу насипані перекривані плоскі листки або трубки нанометрових розмірів, і це ефективне зменшення розмірності системи обійшло обмеження.
Як — загальноприйнятих і універсальних теорій досі немає, тому принципово, можна припустити, що перебором різних матеріалів можна і при кімнатній температурі досягти надпровідності.

Але емейзінгом це буде значно менше ніж звучить:

1) Магнітна левітація є у вісмуту і графіту: www.youtube.com/watch?v=VC3r9-OaWes
Відкрити ще один потужний діамагнетик це теж круто, але це не надпровідність

2) Надпровідність завжди руйнується великим магнітним полем, і, як правило, чим вища температура, тим нижче допустиме магнітне поле. А воно як утворюється при прохожденні струму самого по собі, що ускладнює роботу у якості силових кабелів, так і можливості використання у різного типу двигунах, електромагнітах, накопичувачів енергії у магнітному полі.
Як результат, часто навіть надпровідні матеріали при азотних температурах все одно у всіляких томографах використовують при гелієвих, щоб все ж таки досягти «запасу міцності» у магнітних полях. Якщо новий матеріал при кімнатній температурі заведеться, скоріше за все це ще не позбавить від супутньої кріогенної техніки.

3) Працювати з керамічними негнучкими дротами, робити різного роду роз’єми і перемикачі — це навіть без низьких температур складно, зовсім не рівень типових електриків, тому до впровадження пройде багато часу.

Працювати з керамічними негнучкими дротами

Якщо цікаво, яка там технологія — грубо кажучи, кераміка набивається у мідну трубку, яка вже використовується, як звичайний дріт. При цьому мідна трубка виступає... ізолятором, бо її опір нескінченно вищий, ніж нульовий опір надпровідника.

Я в курсі, до цих трубок ще потрібно докладати засоби боротьби з неодинаковим тепловим розширенням матеріалів, детектувати квенчі, та і на змінних струмах надпровідник перестає бути надпровідником. Думаю, у поєднанні з індустріальними діапазонами робочих температур, нові матеріали не створять миттєвої революції у енергетиці.

Було б мабуть цікавіше інший напрямок, якби якось на порядок-два піднялись критичні поля при існуючих температурах, щоб надпровідні накопичувачі енергії до зеленої енергетики стали реальністю.

Дивлюся — пан в темі :) Ви раптом не з Харкова?

Ні, але фізика напівпровідників не надто далека від фізики надпровідників, тому оглядово знаю стан справ, принаймні станом на початок 2010-х.

посмотрим, термояд в стакане тоже фурор делал, оказалось фейк

Це означає, що матеріал буде складно синтезувати, оскільки лише невелика частина кристала отримує мідь у потрібному місці.

Можна розходитись чи ще почекаємо?

складно не є неможливо, тож, спостерігаємо )

Щось підказує що десь з того ж топіку що і холодний ядерний синтез

Поки що не продемонстровано жодних внятних доказів. Але блогери-фізики потроху почали обсмоктувати.
Той ролик, де вони рухають магнітом(що створює змінне магнітне поле) біля мідної пластини і вона відхиляється — проста демонстрація закону Лоуренца. І це спрацьовує навіть без шару lk99.
На жаль — черговий скам.

Чеболі зразу набір революційних продуктових лінійок викотять в якості доказу.

Можна наприклад пропустити струм бо це матеріал з коло 0м опором або продемонструвати левітацію.
Просто в них якісь незрозумілі, невнятне фото і невнятне відео, яке доступне тільки по посиланню.
Це виглядає так, ніби вони шукають якусь вельми наївну людину, яка дасть їм трошки грошей на дослідження. А в таких дослідженнях результати ніхто, ніколи не гарантує і гроші можна витрачати на власний розсуд. Це навіть не буде офіційним шахрайством.
Якби було правдою, то це точно Нобелівська премія і лінійка інноваційних продуктів створюється на ізян — встигай патентувати: ховерборди, поїзда, що парять над рейками і так далі.

Дивлячись на скільки у промислових масштабах можна фізично зменшити собівартість виробництва.

Підписатись на коментарі