Види (дистрибутиви) Linux та який обрати

Усі статті, обговорення, новини про DevOps — в одному місці. Підписуйтеся на DOU | DevOps!

Linux дистрибутиви бувають різні і у кожної своя задача. Деякі з них є спеціалізованими, інші розраховані на звичайного користувача. Проблема в тому що їх багато і обрати щось серед них складно. Ми розповімо про основні типи дистрибутивів Linux та дамо поради, щодо вибору.

Для новачків (Прості)

Такі дистрибутиви надають максимально просте для встановлення та використання системи. Вони намагаються мінімізувати використання терміналу (командного рядка) та перевести усе в графічний вигляд. Найбільш популярні дистрибутиви такої серії це так звані Ubuntu-like або Arch-like (хоча останнє не завжди). Ubuntu-like це дистрибутиви, які побудовані на основі дистрибутива Ubuntu. На жаль, якщо чесно, то Ubuntu вже не кращий варіант для новачків. Ми б радили ставити в першу чергу Linux Mint для новачків. Це той дистрибутив, котрий не робить великий розрив між Windows та Linux. Arch-like це дистрибутиви побудовані на базі Arch Linux (про нього трішки далі). Найяскравіші з таких це Manjaro та EndeavourOS.

Легковісні

Це ті дистрибутиви, які націлені на старі або просто слабкі комп’ютери. Вони мінімізують потреби ОЗП та процесора, але при цьому менше підходять для новачків. Іноді це зводиться просто до графічного встановлення. Хорошим прикладом легковісних буде Lubuntu та Linux Lite. Ці два дистрибутива побудовані на Ubuntu, тому будуть мати багато схожого.

Основні

Це дистрибутиви використовує основна кількість людей під різні задачі. Часто їх можуть використовувати на серверах або як десктоп. Популярні дистрибутиви це Debian та Fedora. Debian — це дуже стабільний дистрибутив. Настільки, що переважно він є на серверах, і саме його використовує Ubuntu як базу. Fedora в свою чергу це тестовий полігон... кхм вибачте... Дистрибутив отримує найсвіжіші версії пакетів і на ньому вже тестують нові технології. Також ці дистрибутиви не націлені на новачків, а потребують вже, які не які, знання в Linux.

Source-Based

Це дистрибутиви Linux котрі зроблені для тих, хто хоче повністю сам побудувати і контролювати свою систему. Вони потребують великі знання у використані Linux, а також, як би це смішно не було, прямі руки. Також їх пов’язують з тим, що ви повинні самі білдити (збирати) програми, котрі будете використовувати (але це вже дуже технічна частина). Такі дистрибутиви можуть мати кращу швидкодію так як ви самі, по суті, робите свою систему. Яскравий приклад такого дистрибутива Arch Linux. Він найпростіший у використані з усіх Source-Based дістро. Часто фанати Arch та Fedora сперечаються над тим, хто краще.

Що обрати?

Що ж, якщо ви уважно прочитали то, напевно, вже обрали свій варіант. Зараз ми перерахуємо ті дистрибутиви, які краще всього взяти під ту категорію, що ви обрали.

  • Linux Mint — чудовий дистрибутив для новачків. Його можете спокійно брати, якщо тільки думаєте спробувати Linux, або вам треба менше використовувати термінал
  • Bodhi — якщо у вас дійсно слабкий або досить старий ПК, то це варіант вам чудово підійде. Він бере якомога менше ресурсів і виглядає досить гарно.
  • Debian — якщо вам дуже важлива стабільність та швидка робота. Також ви зможете легко знаходити рішення проблем, які виникатимуть у вас під час роботи, через велике ком’юніті та підтримку цього дистрибутива.
  • Arch Linux — чудовий вибір якщо вам треба система, котра буде працювати так, як ви того захочете. Також якщо ви хочете зрозуміти Linux з меншою кількістю болі.

Підсумок

Сподіваємось, ми змогли коротко та зрозуміло розказати вам про основні види Linux, про які варто знати. Також, сподіваємось, ви знайшли хороший варіант для себе та свого ПК.

Наш Discord → discord.gg/ueGQSfnRhP

З повагою команда FreeNux

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Arch Linux. Він найпростіший у використані з усіх Source-Based дістро

Я не впевнений, що ви розумієте, про що пишете.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Для ноутбуків це біль. Такої нестабільності я ще не бачив як на лінуксі, але проблема скоріше за все через мій ноут
Ноут Ryzen 5 + nvidia 1650

Fedora 38 Gnome 44
— система фрізить, через баг мутера який вірить відкритий 2 роки
— відійду від ноута на 5 хв, бац і чорний другий екран
— Гугл хром, при включенні відео починає фрізити на сек, хоча система при цьому не завмирає

Ubuntu 23.04
— баг Гугл хром
— Баг з чорним екраном
— випиляли флетпаки

Debian 12
— танці з бубнами так і не завели мою нвідіа

Manjaro + Arch + endeavouros
— не заводиться зовнішній екран

Все тестувалося мною на Wayland і Xorg

Цікаво, а чи чув автор про те, що дебіан буває різний. І Убунту віднедавна — теж.

Ну і щоб два рази не вставати: хто пам’ятає світлину Синдзьо Або за білим ноутбуком і яка там була ОСь (приблизно)?

І не буде коментів Навіщо воно тей Лінукс? // сарказм

Отож, без ваших тормознутих операційок було краще.

Все дещо простіше.

Обирай те дистро, яким користується найближчий червоноокий бородань, в светрі з оленями.

Nix a good system but it is a complicated puzzle.

Slackware забыли. Когда-то ещё украинский вариант Slackware — DeepStyle был, очень даже ничего.

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. Тут не має ще багато інших дистрибутивів.

спершу, гад, заполоніл сервера, а потім узяв і вмер.

Ну, заради справедливості, з Red Hat Linux саме це і сталось.
Але щодо CentOS таких передумов немає.

Тут хіба мовамне про десктопи для новачківі так далі!?

Вікі пише, що CentOS is discontinued....
Це не означає, що «хочеш попердолиться — використовуй, якщо щось — твої проблеми»?

Ну є ж Rocky, є Almalinux, так що альтернативи є.

та альтернативи є завжди. Просто роботи дофіга, якщо треба замінити систему чи оновити щось старе до чогось актуального.

До речі що з цих двох краще та більше відповідає «духу» Центи?

Дивлячись з того, що ви під цим маєте на увазі. Як на мене обидва повноцінно заміняють CentOS, Alma все ж трішки ближче до Red Hat ідеологічно, тому обрав Rocky. Але в мене було не так і багато всього, у вас може бути інша ситуація.

У мене лише сама убунта, от і цікавлюся на що звернути увагу якщо знадобиться впроваджувати redhat like distro

CentOS (/ˈsɛntɒs/, from Community Enterprise Operating System; also known as CentOS Linux) is a discontinued Linux distribution 🤔

Це просто означає що всі колись переїдуть (можливо) на CentOS Stream.
Хоча і класичний центос ще живий до 2024-06-30.
Насправді дофіга ентерпрайза на ньому, і навіть шостий ще зустрічається тому я думаю сьомий з нами надовго ще.

Ну, так. Я не копав глибоко.
Є проект на старому CentOS, так провайдер пропонує перейти на інший дістро.
Серед Інших CentOS нема...

Хоча і класичний центос ще живий до 2024-06-30.

У кого як, мені, наприклад, непощастило взяти vps з centos 8, і вже через кілька тижнів прочитати про депрекейт.

In December 2020, Red Hat unilaterally terminated CentOS development.[15][16][17][18] In response, CentOS founder Gregory Kurtzer created the Rocky Linux project as a successor to the original mission of CentOS.

Я хз, що там за Санта Барбара у сім’ї CentOS, Red Hat, IBM...

Ентерпрайз, він такий ентерпрайз

Просто для статистики.
truelist.co/...​-by-Market_Share.jpg.webp

CentOS — 9.3%

І це не в сегменті серверів, а серед ВСІХ інсталяцій Лінукс.

Чомусь про SUSE не згадали
OpenSUSE Tumbleweed цілком пристойний дитрибутив, користуюсь вже пару років.
Правда, він не зовсім для новачків — іноді, раз у декілька років, треба закочувати рукава і лізти виясняти, що там вломилось після якогось апдейту.
Але, враховуючи, що це rolling release і знаходиться у стані «вічної бети», то дуже навіть непогано.

RPM (Red Hat Package Manager) подібний дістрібутив із зеленою темою. Усього лише. Лінус Торвальдс, який сам на Fedora, рекомендував розробникам вбити себе об стіну :) Щодо лізти і з’ясовувати це нажаль про усі GNU/Linux. Особливо не подобається коли обов’язково має бути під рукою інший девайс, на якому треба гуглити, що робити коли воно зламалось після абдейту. Бо X server не стартує.

якраз суся тут красіва, бо вже давно root на btrfs зі снепшотами. І достатньо завантажитися в попередній снепшот. Проблеми будуть тільки у кадрів, котрі (як я колись) вимкнув snapper. І ця ж суся бай дефолт /home кладе на окремий том (якщо не помиляюся) тому навіть тотальна переустановка не така болюча. Я думав зараз всі системи так роблять, але ні.

Ось тільки сама btrfs легко лочиться у r/o від переповнення метаданих, і дуже легко ламається остаточно при найменших помилках при відновленні. Пофіксити проблеми на рівні пакетного менеджеру на ext4, або робити / на ZFS значно безпечніше.

таке є. обслуговування потребує знань, а знайдена інфа не завжди актуальна. Як що поламалося капітально, то легше переінсталитися, ніж пофіксити помилку, навіть якщо згоден на втрату якихось даних. З іншого боку — краще таки отримати ro диск, ніж писати на диск з битими даним.

Просто конкретно тут результуюча складність, як на мене, тільки зросла. З btrfs можна працювати, фейсбук тому доказ, але скажімо заміна диску в рейді під нею — це справжнє саперне діло, з ризиком більше не зібрати масив навіть у деградованому стані. Навіть без відмов заліза, підтримувати теж важче, знати коли робити і власне робити дефрагментацію і ребаланс, знати про їх сайд ефекти для рефлінків і метаданих і ось це все, надто важка у підтримці штука, якщо скажімо на десктопі з нею робити інтенсивні операції, типу білдів чогось важкого.

ZFS у порівнянні значно безпечніша і надійніша, один раз витративши час на встановлення Ubuntu з / на ZFS по офіційному гайду, і поставивши один з пакетів для ротації снапшотів по крону, можна роками не згадувати про ці інтелектуальні фічі, дістаючи ті ж снапшоти тільки коли щось станеться (неодноразово рятувало від випадкових перетирань незакоміченого коду і відкату системних конфігів).

хм. дякую. Треба, мабуть, спробувати zfs, пам’ять відносно дешева вже.

Хочу додати, що на zfs швидко зношується ssd. Для цієї фс треба ssd рівня enterprise

Про зношуваність до х10 від інших файлових систем правда, ще і рандомний доступ відчутно повільніший, ніж під ext4/xfs.

Для мене це компенсується тим, що raid-z1 на трьох SSD на 4 TB коштує дешевше і диски продаються на кожному кроці, на відміну від 1 диску на 8 TB, автоматичні снапшоти не раз рятували від людського фактору, і ZFS має нативне шифрування, що актуально для лаптопу і дозволяє не морочитись з LUKS.

За 3 роки експлуатації один диск здох, перерозмітити розділи і виконати zpool replace було значно швидше і спокійніше, ніж виконувати захопливий (ні) квест по мержу битих даних зі здохшого диску з цілим, але трохи застарілим бекапом.

Я використовував в raid0. Звичайні goodram tlc за рік зносились на 97%. На другій системі samsung 980pro краще тримається, десь 30% виробітку

якраз суся тут красіва, бо вже давно root на btrfs зі снепшотами

Я років 6 тому поставив btrfs на корінь на новому SSD.
Через тиждень якось внезапно кореневий розділ пропав, як зрізало, і треба було все форматувати наново.
Потім дочитався, що та версія ядра (не пам’ятаю, яка) на 7 поколінні Інтела (i3 7100) з увімкненим hyperthreading могла зглючити і вбити кореневий розділ btrfs, так що я зібрав там бінго.
Тому переставив все на ext4, відключив hyperthreading і роками горя не знаю.

На Fedora 38 зараз політ на Btrfs цілком нормальний.

Зараз, мабудь, так — я не перевіряв та й лінь перевіряти.
Ключовими особливостями, які я виніс із тої статті, було те, що на той момент нове 7 покоління із hyperthreading якось дивно працювало на тодішньому ядрі, через що і могли ставатись втрати даних.
Рекомендувалось просто відключити hyperthreading, поки не вийде нова версія ядра. Але я перестрахувався на всі 200% і забив на btrfs — мені ext4 хватає з головою.
Принцип «робе — не чіпай» :)

До речі, як Fedora у повсякденному житті?

Поки шо воно ліпше, ніж будь-шо інше. Зокрема з точки зору адміністрування: загорнути шось стороннє, чого в Fedora немає, в пакет куди простіше, ніж зробити то саме в дебіані. (Ано, я чув про контейнери. А ше в мене контейнери будуюцця тим, шо я в них інсталюю нормальні пакети з репозиторіїв RH і своїх, а не розводжу срач з make install.)

Ну і podman дуже симпатичний, якшо не рахувати деяких складніших моментів з мережами, а для складніших є systemd-nspawn.

RPM (Red Hat Package Manager) подібний дістрібутив із зеленою темою. Усього лише.

Це твердження типу: всі лінукси — це проапгрейджений Мінікс.

Задротив у різні дистрибутиви юнікса з середньої школи. Користувався як арчем, так і дебіаном.
Вже багато років як зупинився на macOS, ідеальний дистрибутив для мене.

Комент цілком тягне ЗАМІСТЬ цієї статті

Для початківця занадто складно, для профі занадто просто. Початківець шукає систему в яку просто увійти, десктопну. Тут однозначно або Ubuntu або Fedora. Профі шукає який from йому обрати коли він пише Docker файл. Тому і питання в нього якраз на тему — Alpine йому написати, або Ubuntu, або Centos. І відповіді нема, лише особиста думка та Hally Wars. Тут вже приходимо до того що у Alpine не GNU LibC а Msul розроблений для мобільних пристроїв та embedded систем, і з половини софта відмовляється нормально працювати бо чекає саме не GNU LibC.

Ну там розпливчато та завуальовано я би так сказав. Новачки нічого не зрозуміють, старики Америку не відкриють.

Вирішив якось погратись з Fedora + KDE по старій пам’яті, подивитись що там в КДЕ5 бо наче хвалять зараз і т.д. Одразу з вигріб фатальні проблеми з графічним драйвером чи десь в тій області. Питаю на р/лінукс що робити, мені кажуть «чого ти такий блідінг едж юзаєш, це не для новачків». Я такий, «ну ок, так і запишемо».

Ключовий критерій — це юзабельність. Дистрибутив існує щоб задачі робити, а не в консоль пердолитись. Для консольного пердолення існує генту.

Весь лінукс існує для того шоб пердолитись в консоль.
Без виключень. Навіть супер-пупер-типа-френдлі убунта насправді ніхєра не френдлі і так само вимагає жити в консолі при майже будь-якій задачі.

Ну є ж elementary.io яке намагається зкопіювати макось. Навіть макось це ж по суті той же юнікс, та ж консолька з башем, тільки чомусь там можна жити без пердолення.

макось то просто інший вид збочення.

У MacOS є єдинокровний брат FreeBSD. Ядро Darwin теж на базі Hurd, та повністю Open Source. Тому і існував Hackintosh. Докищо не бачів нікого хто би на apple жив без macports чи аналогів, та не лазив в консоль. Навіть дизайнери з своїми Adobe продуктами щось там редагували у Vim.

Докищо не бачів нікого хто би на apple жив без macports чи аналогів, та не лазив в консоль

Бо ойтішніків в консоль так і тягне. Нормальні люди якось же користують макось без консольки.
Ключова відмінність — в маку консоль це опція. В лінуксі це стиль життя.

Ага, а потім тут усім розказують, що нічого кращого не існує. Хоча повно народу, кому власне пофіг — на чому треба працювати на тому і будуть. Знаю iOS розробників купу народу, ніяких воно краще чи воно гірше — треба для життя та й усе. Особисто я давно вже перестав не любити ту саму вінду від Microsoft. В усіх випадках мені від того усього треба щоб запускався та добре працював мій прикладний софт, і щоб не дуже довго гемороїтись в обслуговуванні. +/- усі сучасні ОС те надають.

Я підтримую баланс — консоль для роботи, UI для життя.

І чим вона супер-пупер крім реклами ? Звичайнісінький Debian на Gnome з логотипами та вирви око чорно-рожевими темами. Продукт тримався на рекламному хайпі, доки його не викупили Microsoft, задля Azure і конкуренції з AWS та GCP. Тут вже правда справа пішла по дорослому. На сьогодні це теж більше серверна дістрібьюція, з тим самим уклоном, що і RHEL.

І чим вона супер-пупер

Її так позиціонують, як лінукс для чайників.

Позиціонували, як і Fedora. Попиту тільки не набула вона серед чайників. Та інфра згодилась як повновісний дістрібутив. Коли вони ще висилали компакт диски поштою, на халяву, дістрібутив був доволі проривним на свій час. У RedHat не було ще dnf/yum, apt справді казався проривом у використанні. Після рекламної компанії Apple — «Я Мак а Я ПС», майже всі контори які займались комерціоналізацією GNU/Linux пішли в серверний сектор, чудово розуміючи, що з їх рекламними бюджетами конкурувати з Microsoft та Apple просто неможливо.

Ну... Два лінукси спробував.
«Пердолення» у обидвох випадках лише перші 2-3 дні.
То етап налаштування «бо я так хочу»
Після ніякої консолі, бо нема потреби.
Хоча... Апдейт та перевірку здоров’я ССД таки з консолі зручніше 😁

Дуже рідко коли бачів щоб Gentoo чи Arch використовували в не десктопний спосіб. Крім того усі любителі такого хакерського сетапу, ще і поголовно не признають нічого крім KDE.

Дуже рідко коли бачів щоб Gentoo чи Arch використовували в не десктопний спосіб.

Gentoo дозволяє відносно легко крос-компілювати себе під який-небудь одноплатний комп’ютер на arm, на достатньо потужних, типу NanoPi M4, можна легко зробити франкенштейна з бутлоадером і ядром від вендорського дистрибутиву, і гентушного stage3, з якого дозібрати необхідне для серверу. Практичного сенсу звісно це має небагато, але робота з оновленнями і доробкою фіч на подібному сетапі — це непогане наближення до реальної високорівневої розробки в ембеддеді і мейнтейнінгу дистрибутивів лінуксу, можна випробувати, чи заходять подібні активності у порівнянні з вебом чи іншими галузями програмування.

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. Дякуємо за ваш відгук. Ми його врахуємо в повноцінній статті.

Так а деж Gentoo подібні ?

На рівні подібних статей, було б достатньо поправити абзац з source-based.

А взагалі так, якщо дивитись на лінукс не як хоббі чи просто інструмент, а на об’єкт для заробітку, та ж Gentoo буде непоганим тренувальним полігоном перед освоєнням Yocto, на якому базується купа важкого ембедеду.

Gentoo доволі давно підтримує бінарні пакети. Тобто достаньо зібрати лише ядро наприклад, усе інше ставити з пакетів так само як в Debian чи RedHat або Arch подібних дистрибутивах.

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. Вона не містить повноційного розбору дистрибутивів.

Користувався на роботі manjaro, часто була необхідність підключитись до windows по rdp Постійно були якісь проблеми зі звуком, то комбінації клавіш не передає (наприклад alt+tab часто переключав вікно в manjaro, а не в віндовс, хоча опція передавати всі комбінації була активна), то картинка розсипається. Використовував remmina та krdc. Інші протоколи як то vnc, nomachine показали себе ще гірше
А ще в мене manjaro зжерав 8gb оперативки після декількох тижнів роботи.
А так з kde все круто виглядає, купи пакетів оновлення по 1.5gb

Оперативку в Linux їсть така штука як кеш диску, треба трохи підналаштувати щоб воно те не робило, особливо коли є SSD той кеш не потрібний як такий, ніби в новіших патчах ядра ОС це вже розуміє і не кешує SSD. Ну в принципі це така особливість GNU/Linux як операційної системи її треба під себе підлаштовувати дуже довго, а може і постійно коли використовуєш в якості деcктопної системи. Як не крути Linux все ж швидше серверна ОС. За дизайном там просто усюди — сервер. В якості десктопу як і FreeBSD якось не дуже, треба визнати. Власне це визнає сам Лінус Торвальдс.

Page cache працює і коли у вас SSD, не розповсюджуйте дезу, будь ласка.

До чого тут page cashe взагалі ? Його можна відключити. RTFM medium.com/...​always-there-741bef097e7f

Сподіваюся, ви цю статтю теж прочитаєте :).

Так, написано — підти та подивитись на девайс включило ядро кешування I/O операцій для девайсу чи ні. Це залежить від версії ядра (щоб воно це підтримувало) самого пристроя та драйвера пристрою. Більшість сучасних SSD та і HDD підтримують внутрішній апаратне кешування. Відповідно можна не витрачати ОЗУ. Руками виключати не рекомендується, та на ділі коли це скажімо сервер бази данних як то Oracle, якщо не виключити він буде постійно падати через якийсь час бо скінчилась ОЗУ. Те саме зі старими дистрибутивами на десктопах та ноутбуках, якщо не пере-завантажувати пам’ять має властивість закінчуватись. З ядрами 4+ такого майже нема.

Те саме зі старими дистрибутивами на десктопах та ноутбуках, якщо не пере-завантажувати

1. Старі дистро яки сенс там ставити?

2. Десктоп/ноут звичайна людина вимикає. То лише якісь гіки 24*7*365 тримають 😎

Погоджуюсь, як сервер, лінукс супер. Сам використовую декілька серверів debian та centos Як робочу станцію пробував використовувати протягом року manjaro kde. На перший погляд все супер, але стабільності там нема

треба трохи підналаштувати

Це мабуть девіз всього лінуксового всесвіту

ні, девіз «зате безплатно!»)

Я бы разделял на Debian based (Ubuntu, Mint) и RHEL based (Fedora, Centos, Oracle Linux) и выбирал уже потом на их основе для разных уровней (новичок, продвинутый).

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви.

Для перехода з вінди на лінуксі найкраще дістро — мінт

У Nemo до сих пір немає tree view зліва як у він експлорера?
Бо я тільки що гугланув — це питання задають. І паходу як не було так і нема. Єдині відповіді — уйобіщні забаговані Dolphin або Thunar або інший хлам.

Якщо таки немає, то це адіщенське дніще, яке в черговий раз доводить що у лінукса як не було юзер френдлі дістрібутива так б***ь його і немає і не буде ніколи.

tree view експлорера це, виявляється, юзер френдлі? капєц. Один з самих незручних інтерфейсів, завжди вимикав цю лабуду

Так, це об’єктивно «юзер френдлі» (при цьому я користуюсь двопанельним командером, якщо що). Це зручно для всіх юзерів бо є наочна структура файлової системи і додаткових носіїв, і лише невелика кількість користувачів може і хоче лише уявляти цю структуру (і не бачити очима) і працювати по пам’яті.

Це те що називається affordance, і дуже важливо в проектуванні зручних інтерфейсів. Звісно якщо людина це професійний користувач якогось інтерфейсу, то вона може поступово оптимізувати робочий процесс і робити його швидшим і ефективнішим за допомогою шорткатів чи консолі чи ще чогось, поступово викидаючи і вимикаючи всі affordance, але потужний павер юзер інтерфейс != юзер френдлі інтерфейс.

Так, бо представлення файлової системи як дерева через tree view — це інтуітивно зрозуміла і очікувана поведінка для інтерфейсу, який ВНЄЗАПНО має відображати наповнення файлової системи, яка у всіх комп"ютерах реалізована саме у вигляді, ВНЄЗАПНО, дерева.

І, о диво, браузер дерева, лять, без можливості побачити саме дерево викликає адову фрустрацію.

А ви, мабуть, фанат виму, текстової псевдографіки і тому подібних збочень.

віднюдь. нортон командер це не збочення. А от дерево в обмеженому просторі — збочення.
хоча для мишодавів і так сойдьот

І, о диво, браузер дерева, лять, без можливості побачити саме дерево викликає адову фрустрацію.

А ви, мабуть, фанат виму, текстової псевдографіки і тому подібних збочень.

Якщо вже технічно домахуватись, то ні, файлова система чудово перетворюється на граф, у тому числі зациклений, за допомогою лінків — і сім-, і хард- - і на вінді, і на лінуксі

І так, міднайт на лінуксі і фар на вінді — саме воно :)

А що не так? Просто копіювати і відкривати файли і у терміналі можна, шукати з фільтрами теж, гуй потрібен, щоб наочно бачити вміст і структуру файлової системи і шукати невідомо що.

якщо треба шукати невідомо що невідомо де, то звісно ж питань немає. Ідєя... Ідєя нахожусь?? (ц) Дерево в тому вигляді, що використовує експлорер і компанія, просто незручно використовувати (звісно ж всюди моя імха). Зайди у якийсь віндовс/сістєм32/драйверс/фуу/бар і увімкни там дерево. і побачиш список файлів і купу вертикальних полосок, більшість з яких незрозуміло де починаєтья і незрозуміло де закінчується. Толку ніякого, тільки місце займає. Якщо ж узяти щось невелике, то там і без дерева структура наочна.
Доречі наочно бачити структуру в консолі можна було бачити з давніх давен без усяких експлорерів.

У Вас просто інші юзкейси, де подібних задач не виникає, але це не означає, що так у всіх.

Ідєя... Ідєя нахожусь??

У корені будь-якого лінуксу, у будь-якому білді з сотнями субмодулів на різних мовах типу AOSP/Yocto, у ще купі застосувань, де неможлива індексація в єдиній IDE. Так і уявляю, як хтось користується голим tree в консолі або шариться *Commander-ами по цим сотням тисяч директорій з мільйонами файлів.

але це не означає, що так у всіх.

звісно ж. БО увесь цей тред несерйозний і чисто з метою повийожуватися. Все це діло звички і імпритінг і тасувати фотки з відпустки зручніше в дереві мишою.

Commander-ами по цим сотням тисяч директорій з мільйонами файлів

отут я просто не уявляю імєнно шо юзекейс. Якщо я знаю, де знаходиться якась штука — я йду зразу до неї. cd ~/workspace/foo/bar/baz, mc. Якщо ж я не знаю, де вона знаходиться, то особисто мене дерев’яний інтерфейс тільки збиває з толку. розгорнув гілку і потрапив в список на 100500 файлів, корінь гілки десь угорі. випадково клікнув не туди — згорнув не ту гілку. заодно згорнулися всі вкладені. Натис «хоме» і попав в корінь дерева, а не гілки.

Ну наприклад: android.googlesource.com

Працювавши над попереднім проектом, умовно, я пам’ятаю, що ядро лежало в device/google/pantah-kernel

На новому проекті, я не знаю, буде воно device/apple/iphone-kernel, device/apple/iphone-kernel , device/cupertino/A2882-kernel чи ще якийсь неймінг, який простіше самому роздивитись, ніж шукати документацію.

Чи наприклад, потрібно додатки якийсь свій сервіс. Сурси для нього додаються в одному місці, вписування у системний набір мейкфайлів у другому, маніфести з конкретними вказівками до копіювання на девайс у третьому, настройки секьюріті у четвертому, скрипти для старту системи у п’ятому, і тут знову ж таки, значно швидше повідкривати набір файлів і локацій у файловому менеджері для якоїсь відомої апки як зразок, замість механічного слідування документації, яка у 100% випадках матиме пропущені елементи або відставання від реального стану справ.

На новому проекті, я не знаю, буде воно

- і тут від дерева користь мінімальна. Потрібно або вручну клікати по кожному вузлу дерева, щоб побачити, що містить гілка (те саме, що вікрити папку в фарі), або розгорнути усе дерево і опинитися перед умовним результатом `tree /` і шукати очима. А що реально допоможе — пошук. А пошук він і в farі, і в nc i в mc пошук. хоча за mc стверджувати не буду, порівняно з фаром він куций.

Сурси для нього додаються в одному місці, вписування у системний набір мейкфайлів у другому, ...

так у цьому випадку немає різниці у тому, за допомогою якого інтерфейсу відкриються у окремих віконцях усі оці n місць. Тільки якщо це двопанельний менеджер, то потрібно буде приблизно вдвічі менше окремих вікон. І якщо ти вже «провалився» в потрібний каталог в умовному far-і, то не вивалишся з нього, випадково клікнувши по гілці в дереві.

дерево зручне, коли використовуєтсья постійно. Як от дерево проекту в ide. а зачим тримати дерево каталогів, коли сидиш постійно в downloads, або в каталозі потрібної програми? А коли ти вже там, то достатньо і mc

Krusader же есть, какие нафиг

Dolphin або Thunar
Krusader

ідеологічний продовжувач %Name%Commander, уйобіщна срань з 90х.

%Name%Commander

А що не так?
От мені всі файл менеджери а-ля вінда-провідник здається хернєю незручною...

То справа звички.

Дмитро Бугай бикує, ізвінітє за тавтологію )

Ничего лучше не придумали, а виндафс ыксплорер — г-но.

Уровень аргументации как у быдла из 90х.

Ні, це просто роздратування від того що певна частина людей застрягла в UX 80х років.
Це все одно що купити топовий смартфон, знести графічну оболонку опнраційної системи і сидіти в телефоні з консолі вбиваючи команди через блютуз клаву шо носити з собою і казати «а мені вдобно»

Уровень аргументации как у прошаренного джентльмена из 2023-го!

Ні, це просто роздратування від того що певна частина людей застрягла в UX 80х років

Бо мова йде про інструмент для роботи, де пріорітеті зручність в першу чергу? Стильні-модні-маладьожні гуї класно працюють коли потрібно грубо кажучі пару «фотачєк для інсти» перекласти з місця на місце, а для будь-якої більш-меньш не трівіальної роботи з файловою системою ота вся «срань з 90х» дасть нарядним свистоперділкам 100500 очків фори — бо 10 пальців + хоткеї порвуть як тузік грілку будь-які колупання що базуються на point-n-click. Так само як при подальшому ускладненні задач простіше дропнути оболонку взагалі та працювати в консолі — буде в рази продуктивніше ніж ти будеш в гуї в деревах копирсатись...

Дельфін ок, Танар, якщо не помиляюсь то ж «тіпа провідник віндовс», не дуже таке подобається

Зеркальні враження породжує вінда після довгої перерви у користуванні. Конкретно експлорер — таке враження, що файли бабл сортом сортує, толку з його меншої забагованності, якщо на директорії від 10к файлів зміна типу сортування може займати хвилини?

Наш Discord → discord.gg/ueGQSfnRhP

купа води заради посилання..

Arch Linux. Він найпростіший у використані з усіх Source-Based дістро

Я не впевнений, що ви розумієте, про що пишете.

Ну Manjaro is Arch based.
Я його собі ставив нічого не знаючи про Arch, погуглив та й усе.
Складнощів не було якихось.

Перечитайте, будь ласка, мій коментар ще раз.

Дык убунту тоже дебиан бэйсед, но это не означает, что она подразумевает

якщо вам дуже важлива стабільність та швидка робота.
но это не означает

Та якось так.
Коли я ставлю пересічному user-у Windows 10, а через пару місяців у нього «усе пропало», то це теж не про стабільність 😂

А з якого моменту Арчі став соурс-байсед- як то я пропустив той священний момент, що там треба тепер make word робити ?

Капітан повернувся!

Славімо його! То питання не до вас а до автора сього шедевра епістолярного жанру від користувача арча останніх років 15 ...

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. В ній багато помилок.

Чекаю з нетерпінням.

Чудова нагода продемонструвати, якого рівня технічних статей на DOU хочеться — надіслати свою! Завжди чекаємо на [email protected]

Не ну там Мишьх покійний був, під іншим ніком Крім Касперкі в нульові. Його книги та статті подекуди до сьогодні актуальні, хочь чисто практичні речі десь застарілі. Я взагалі нічого подібного на Dou ніколи не бачів, та і воно будьмо відвертими набере переглядів меньше тисячі. Той же Habr через це ввів у себе рівні складності, через це.

Мені подобався цей журнал, але читати почав точно після 2001. Що там будо на стільки все погано?

Приблизно з 2005 журнал перетворився на агітку ФСБ
Думаю це пояснює все

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. Вибачаємось за незручності.

щось якось геть поверхнево. rolling release? червона шапка? в порадах бодхі, що базується навіть не на дебіані, а на убунті, котра базується на дебіані?

Це була тестова стаття. Згодом ми напишемо повноцінну статтю про дистрибутиви. Якщо треба легкі дистрибутиви ми рекомендуємо Alpine Linux, Tiny core.

Користуюсь параллельно Linux mint та Manjaro (на різних лаптопах) .
Скажу чесно — ніякого дискомфорту при переключеннях не відчуваю.
То ж напевно взагалі неважливо який дистрибутив.
Звикаєш та і усе.

Єдина проблема, шо виникла з Manjaro — Google drive так і не підключив (ну так, щоб "закинув файли у folder, і все, вже у хмарі. .
OneDrive та Dropbox — без проблем.
І, навпаки на linux mint без проблем Google drive, Dropbox.
OneDrive — не вийшло.

Flags are our everything..)))

В нас в планах ґайд по встановленню Gentoo.

Ми переглянули інформацію про Exherbo Linux. Справді цікавий дистрибутив, ми подивимось. По можливості зробимо.

Краще Linux From Scratch

Підписатись на коментарі