Як ми переклали українською одну з найкращих у світі книжок про алгоритми

Усім привіт, мене звати Олександр Дем’яненко, у цій статті пропоную поговорити про книжки українською. Точніше, про переклади спеціалізованих книжок українською мовою.

«Introduction to Algorithms» за авторством Cormen, Leiserson, Rivest, Stein (також відома за абревіатурою CLRS від прізвищ авторів) — одна з найвідоміших у світі книжок про алгоритми. Її використовують і цитують усюди.

Але, як не соромно було б це визнати, станом на 2015 рік, попри солідний вік книжки (на той час це було 35 років загалом і 6 років від останнього видання), її українського перекладу не існувало. І ми взялися це виправити. 2019 року ми видали український переклад 3-го видання. Сподіваємося перекласти й найновіше, 4-те видання (2022), але поки рух повільний.

Отакий вигляд має книжка в українському перекладі

Як усе починалось

Передусім за існування українського перекладу ми завдячуємо Ігореві. Це досвідчений розробник, що став ініціатором й основним спонсором проєкту, а також одним з перекладачів. Ігор завжди переймався браком освітніх матеріалів українською мовою і багато років пише статті до Вікіпедії. Але в якийсь момент він вирішує, що цього не досить і треба взятися за щось більше.

2015 року Ігор знайомиться з Олександром Т., також відомим як пан Кувалда — редактором у видавництві «К.І.С.» й адміністратором мовних проєктів r2u.org.ua та e2u.org.ua. Ігор ділиться своєю ідеєю з паном Кувалдою, а також із тодішнім директором видавництва Юрієм. Пану Кувалді ідея до вподоби, а от Юрій спочатку ставиться скептично — надто великим і складним видавався проєкт. Але зрештою Ігор переконує і його, зокрема беручи всі витрати на себе.

2016 рік — Ігор пише одразу всім чотирьом авторам книжки, щоб дізнатись про можливість придбання прав на переклад. Відповідає лише пан Томан Кормен (на фото) і пояснює, що треба звертатися до видавництва, яке має права на оригінальну англійську книжку, — MIT Press.

Ігор пише туди. Тривожний момент — солідні західні видавництва часто нехтують листами від дрібних українських побратимів через замалий оборот. Але нам щастить.

Домовляння тривають чотири місяці. Сподіваючись, що видавництву це буде цікаво, ми обіцяємо безоплатно передати частину книжок до різних навчальних закладів України та навіть надсилаємо прохального листа з МОНу, від тодішнього заступника міністра Максима Стріхи. Нарешті угоду підписано, і ми отримуємо сирці.

Це були найсправжнісінькі сирці — LaTeX-коди книжки! Слід зазначити, що видавництва далеко не завжди діляться сирцями. Доволі часто видавництво дає макет оригінальної книжки, але лише у форматі, що не дозволяє вносити істотних змін (наприклад PDF), тобто перекладену книжку доводиться верстати наново.

Це збільшує кількість непотрібної роботи і ризик помилок, особливо для складних книжок з великою кількістю формул, схем тощо.

Перекладаймо! Чи ні?..

Поволі Ігор починає перекладати. Переклавши один розділ, починає налагоджувати складання PDF з LaTeX-сирців.

Це виявляється тим ще викликом. Оригінал почали писати ще в 1980-х роках, з використанням технологій того часу, тож «кістяк» сирців доволі старий (найновішу з використовуваних бібліотек датовано 1998 роком). Автори не гребували використанням самописних засобів, адже деякого LaTeX-приладдя на той час, імовірно, просто не існувало; зокрема покажчик створювався окремою програмою на C, написаною самим Рівестом (до речі, це той самий Rivest, від якого перша літера в абревіатурі RSA).

Багато зусиль вимагає локалізація — шрифти та знаходження відповідних пакетів з підтримкою Unicode. Не спрощує задачу й те, що Ігор на той час був не дуже обізнаний на LaTeX, а ця мова доволі відрізняється від звичних нам мов.

Навіть узявши перерву у своїй основній роботі, Ігор витрачає більше двох місяців на налаштування системи складання і припасовування її до нових потреб. І це далеко не кінець, а лише перші 90% роботи; пізніше буде докладено ще багато зусиль, щоб подолати, як каже Ігор, «решту 90%» налаштувань.

Один у полі не воїн

Усвідомлюючи, що на технічні дрібниці пішло неочікувано багато часу (у своїх розрахунках Ігор сподівався здебільшого приділяти час перекладанню), Ігор починає діяльно шукати команду. На додачу до вже згаданого пана Кувалди, що став мовним редактором, на різних етапах долучаються нові люди.

Ігор (ліворуч), Олександр Р. (праворуч) і Остап (другий зліва) на зустрічі з Іваном Примаченком — співзасновником Prometheus

Першою на допомогу з перекладом стає одеситка Оля. Ігореві це дуже приємно, адже він і сам виріс і має коріння з Одеси. Після Олі долучається Олександр Р., з яким Ігор познайомився у Вікіпедії, де Олександр адмінив під псевдо ReAl. Олександр перекладе більше, ніж будь-хто інший з учасників проєкту, — 280 сторінок.

Далі починає допомагати Дмитро, теж Ігорів знайомий з вікіпедійних справ, що викладає в ХНУ ім. Каразіна. Він перекладає розділи про теоретико-числові алгоритми й обчислювальну геометрію. І тоді до нас приходить hedrok — Кирило, відомий завдяки перекладу відомого фанфіку Гаррі Поттера — «Гаррі Поттер і Методи Раціональности», він самотужки перекладає всю частину про графи, а пізніше ще й окрему книжку — «Алгоритми доступно».

Наступний — Олександр П. — людина, завдяки якій ми зараз маємо ukrainian.stackexchange.com; окрім перекладу Олександр зробить багато технічної роботи з тої, що залишилась після початкової локалізації системи складання книжки.

Ігорів співробітник Дмитро перекладає розділ про алгоритми апроксімації. Богдан перекладає розділ про динамічне програмування, а Анатолій — три додатки. Петро, з яким ми познайомились на replace.org.ua, перекладає розділ про дії над матрицями. Певну роботу над розділом 17 робить Роман Д.

Також нам щастить з науковим редактором, ним стає Андрій — нині професор, а тоді доцент кафедри вищої математики Івано-Франківського університету нафти і газу, який, за власними словами, остаточно прихилився до математики після оповідання Ігоря Росоховатського «Загін вусанів», у якому йдеться про математиків, що працюють на розвідку.

Допомагають вичитувати й інші люди: Олексій, Тарас, Тетяна, Роман П...

Різні учасники приєднуються на різних засадах: хтось отримує платню, а хтось піддається палу серця й допомагає не лише працею, а й сам починає спонсорувати проєкт. Від початку ми не ставили перед собою комерційної мети.

Хоча, з того що ми побачили після видання, стало зрозуміло, що якби якесь видавництво взялось за цей проєкт негайно після виходу 3-го видання, то за 10 років гроші на переклад, друк тощо можна було б відбити. Отримані від продажу гроші ми спрямовуватимемо на переклади інших книжок.

Труднощі та засоби

Один з найбільших викликів, з якими ми стикаємося під час перекладання, — це, мабуть, термінологія. У деяких темах українська термінологія цілком усталилася. Але також є випадки, коли різні школи використовують різні (несумісні, хоч і по-своєму усталені) варіанти термінології, або ж коли усталених термінів немає зовсім.

Маючи таку кількість людей у команді, неможливо обійтися без розбіжностей: від термінологічних і стильових до навіть світоглядних. Наприклад: чи ставимо ми мету перекласти книжку настільки гарною мовою, щоб читачі могли вдосконалювати знання української за нею, або ж нам банально треба перекласти якнайзрозуміліше для більшості, хай навіть це призводить до явних кальок, а за мовну культуру хай ратоборствує красне письменство.

Основна робота ведеться на GitHub, у приватному репозиторії, там же — значна частина обговорень. Ще частину дискусій ми виносимо на публічне обговорення на R2U, а деякі загальні питання — на Ukrainian Language Stack Exchange. Також на останніх етапах ми маємо кілька спільних чатів.

Іноді ми навіть намагаємося поглянути на рішення, застосовані в італійському, польському, португальському, румунському, французькому перекладах (принаймні в тих випадках, коли потрібний фрагмент можна знайти в інтернеті й він може щось підказати). Звісно, ми не перекладаємо через мову-посередник (це моветон) і навмисне уникаємо позирків на російський переклад.

Не всі наші рішення лишають нас стовідсотково задоволеними, але ми сподіваємося, що нам вдається знаходити більш-менш притомні компроміси.

Не обходимося ми й без самописних засобів різного ступеню складності для пошуку негараздів у тексті (наприклад, невідповідностей в індексі).

Завершення

Надруковані книжки (у розпакованому та частково запакованому вигляді)

2019 рік. Після того, як ми завершуємо суто переклад, беремося за вичитування-перевичитування. Ми керуємося принципом «десять разів поміряй, а раз утни», тому навіть після того, як наукред і мовред закінчують свою роботу, кожен розділ по кілька разів перечитують перекладачі й інші охочі.

Також ми допрацьовуємо останні недоробки в системі складання книжки. Додатково купуємо права на використання дизайну оригінальної обкладинки. Зверстати перекладену обкладинку береться видавництво. Нарешті PDF відправлено до друкарні.

Це був час приємного очікування: що ж ми отримаємо на виході? Звісно, книжку не можна назвати бездоганною: попри всю виконану роботу, там можуть лишатися помилки й недоліки — ви завжди можете звертатися за однією з адрес, зазначених у передмові, або безпосередньо на нашу сторінку у Facebook. Але ми вважаємо, що нам вдалося — окрім, звісно, часових рамок.

Кількість переданих у бібліотеки книжок (за містами)

Ми запланували розділити наклад: частину безкоштовно передати в бібліотеки, а частину продати. Листування зі ЗВО (щоб узгодити їхні потреби та наші можливості) було найприємнішим етапом для Ігоря. Нам допоміг й Остап, викупивши частину книжок для Algotester і для ЛНУ.

На жаль, ми не розрахували кількість примірників, що мали зостатися для продажу, і її швидко розібрали. Лише навесні 2023 року книжки знову стали доступні для придбання.

Що далі

Учасники й колишні учасники нашого гуртка втілюють окремі проєкти:

  1. Алгоритми доступно (під авторством того ж таки Кормена).
  2. Ерік Маттес. Пришвидшений курс Python.
  3. Також не можна не згадати про Гаррі Поттер і Методи Раціональности Елізера Юдковскі.

На жаль, процес перекладання четвертого видання «Вступу до алгоритмів» наразі буксує. Ми хочемо його доперекласти, але поки рук на це не стає.

Якщо ви бажаєте приєднатися — звертайтеся на нашу сторінку у Facebook або за однією з адрес, зазначених у передмові.

👍ПодобаєтьсяСподобалось55
До обраногоВ обраному15
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ви зробили дуже важливу роботу.
В свій час, я цю книгу читав в 10-11 класах. І англійською, боюсь, я б її не потягнув тоді. Читав, нажаль, російською.

Дозвольте трохи критики :)

1. Попри все, в російській версії була дуже крута фіча: всі терміни дублювались англійським варіантом. Це дуууже зручно: вивчаєш матеріал і заодно вчиш терміни англійською.

2. Входові/виходові дані ... краще вхідні/вихідні дані — це усталені терміни ще з часів олімпіадного руху.

3. Розроблення алгоритмів — розробка алгоритмів

4. Я б не старався уникати англіцизмів. Не бачу особливого сенсу використовувати «започаткування» замість «ініціалізація»
4.1. Увипадковлені алгоритми vs рандомізовані алгоритми (хоча тут, як на мене, спірний момент ... «увипадковлені» — крутий переклад, хоч і «рандомізовані» — як на мене, усталена назва)

Це так ... з того, що вдалося побачити з першого погляду.

Про переклади можна вести дискусії, але більшість термінів дійсно важко перекласти усталеним способом. І, якщо ведеться робота над 4м виданням, дуже вас прошу все-таки вказувати англомовний термін при означенні.

Избегание англицизмов и в целом заимствований это шиза унаследованная от совковых переводчиков, которую до сих пор повторяют на филфаках. У нормальных людей, например японцев или американцев, никаких проблем с заимствованиями нет. Японцы и вовсе для заимствований отдельную азбуку придумали.

По пунктах:

  1. Попри все, в російській версії була дуже крута фіча: всі терміни дублювались англійським варіантом. Це дуууже зручно: вивчаєш матеріал і заодно вчиш терміни англійською.

    Згоден на 100%. Ми так і намагалися зробити, але сфейлили. Собі ми вирішили, що:

    • У тексті кожен термін (принаймні ті, що введено саме як терміни, тобто виділені жирним/курсивом), а також кожне ім’я/прізвище (звісно, реальних людей, а не абстракних Аліси/Боба з вправ) має дублюватися англійською, але:
      • не щоразу, а максимум тричі: по-перше, у вступному тексті відповідного розділу (якщо там термін/ім’я згадується; там воно може «анонсуватися», мовляв, у цьому розділі ми розглянемо те, те й те), по-друге (і головне), в основному визначенні, по-третє, у примітках наприкінці розділу (якщо там термін/ім’я згадується; там може бути перелік/порівняння різних підходів);
      • за винятком випадків, коли укр. термін повністю збігається з англійським (ну, наприклад, для «необмежена» наводимо «unbounded», але для «стандартна» не наводимо «standard»).
    • В індексі (покажчику), звісно, теж мають бути зазначені обидва варіанти (укр. і англ.).
    Але на практиці так вийшло не завжди, зокрема через брак часу (ми встановили собі свого роду deadline, і в прикінцевій фазі шукали лише серйозні помилки, ігноруючи решту). Буду вкрай вдячний, якщо Ви підкажете випадки (чи принаймні частину випадків), де вищенаведену схему було порушено (у будь-який бік: недостатнє зазначення оригіналів чи надмірне зазначення оригіналів). Або ж якщо Ви, не погоджуючись з ціює схемою, запропонуєте іншу.
  2. Входові/виходові дані ... краще вхідні/вихідні дані

    Вживати «входовий» і «виходовий» замість «вхідний» і «вихідний» було обговореним і свідомим рішенням. Метою було уникнути двозначності слова «вихідний»:

    • вихідний як той, з якого виходять (синонім до «початковий»);
    • вихідний як той, який виходить чи через який (антонім до «вхідний»).
    (Хоча, по-моєму, це хибне рішення: слово «виходовий» є не якоюсь панацеєю, а всього-на-всього рідковживаним варіантом слова «вихідний», і воно також має обидва (!) значення. Тобто, по-моєму, ми не лише не вирішили проблему двозначності, а й додали нову. Я навіть, дописуючи цю статтю, хотів вставити «входовий, виходовий» як приклад того, що, мовляв, на жаль, у спільних рішеннях неможливо обійтися без чогось, що не сподобається якійсь частині команди, і ось приклад, що не подобається конкретно мені. Але на той момент це рішення перемогло.)
  3. Розроблення алгоритмів — розробка алгоритмів

    Тут теж свідоме рішення. ДСТУ 3966:2009, додаток Г.5.1. (Хоча теж не можу сказати, що я цим абсолютно задоволений. По-моєму, у цьому є певна логіка, але оте ДСТУ частково намагається видати бажане за дійсне, намагаючись перетворити хиткі й не завжди актуальні нюанси в абсолютне правило.)

    • Відразу згадалося, хоч Ви про це й не питали: нумерація пунктів з пропусканням літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Це теж свого роду реверанс у бік ДСТУ. (І теж не всім у команді подобається. Але от від цього вже точно в наступному виданні відмовимося.)
  4. Я б не старався уникати англіцизмів.

    Спочатку я на згаданій у статті шкалі «чи ставимо ми мету перекласти книжку настільки гарною мовою, щоб читачі могли вдосконалювати знання української за нею, або ж нам банально треба перекласти якнайзрозуміліше для більшості, хай навіть це призводить до явних кальок» був категорично на боці «найефективніше, найзрозуміліше для більшості; не викаблучуймося!». Потім мене частково переконали, і зараз я вже терпиміше ставлюся до спроб просування ближче до середини шкали. Хоча, мабуть, Ви маєте рацію, і ми надто захопилися, ухилившись у протилежний бік шкали. Критику прийнято.

1. Щодо англомовних термінів ... Можливо, я вас не вірно зрозумів, але починаючи з розділу 1.1.1, у визначенні алгоритму не дається англійський термін. Чи, наприклад, на сторінці 31, insertion sort та merge sort. Якщо перша назва не є популярною (оскільки толку з того сортування немає), то merge sort — це частина професійного словника — цю назву треба знати саме англійською.

З приводу схеми ... згоден з вами щодо не всюди. Я б до вашого підходу додав би «перше вживання терміну в розділі» або «не частіше, ніж раз на 3 сторінки».

Причина проста: книга позиціонується не лише як посібник (який можна читати послідовно), а й як довідник (коли ти читаєш окремо якийсь розділ вибірково).

2, 3, 4. Щодо термінології... я, чесно, розумію ваш біль ... мені як читачу легко видрати один термін і сказати «не так». Значно важче зробити несуперечливий переклад.

Якщо я вірно вас зрозумів, то дилема з вихідний код (source code) та вихідні дані (output data vs source data). Якщо чесно, я б тут не заморочувався і залишив би вхідні/вихідні дані (input/output data) та початковий код (source code).

Відсилка до ДСТУ — потужний аргумент ... якби я був би під час прийняття рішення, я б тут, можливо, здався і погодився. Хоча не факт, що це вірне рішення.

Щодо останнього і в цілому ... хочу донести наступну думку ... згадайте україномовні фільми в 90-х і зараз. Ще досі пригадую як якось по телевізору щось крутили, а там діалоги такі, наче Шевченка читають. Звучало дуже не доречно, не гарно та не природньо (здається, це зараз називають «шароварщина»). На противагу цьому, зараз український дубляж часто значно кращий за оригінал. В чому різниця?

Розумію, що в академічному світі це не може бути аж так ... але ж, напевно, можна перекласти так, щоб від читач отримував від перекладу «кайф», а не «біль». Читати то будуть студенти, а не філологи ... «fluency» тут дуже важливий аргумент до мотивації читати далі.

Ви вірно кажете, що ця книга має «задавати стандарт», але якщо вона не використовує усталені терміни — то воно не приживеться. Академічна мова — не обов’язково має бути лінгвістично «суха».

Тобто, умовно, якщо «розроблення програмного забезпечення» в гуглі має 14200 результатів (зненацька, багато), а «розробка програмного забезпечення» 133000 (зненацька, мало), то в ДСТУ, можливо, треба зробити виняток на користь «розробка».

Доречі, розроблювання, розробляння, розроблення — це те, що дозволяє український словотвір, але це не робить ці буквосполучення словами (привіт, фемінітиви :)). Словами вони стануть лише, якщо їх почнуть застосовувати.

insertion sort та merge sort

Дякую, зрозумів, прийнято.

Я б до вашого підходу додав би «перше вживання терміну в розділі» або «не частіше, ніж раз на 3 сторінки».

А як Ви ставитеся конкретно до запропонованої схеми:

максимум тричі:
  • по-перше, у вступному тексті відповідного розділу, якщо там термін/ім’я згадується (там воно може «анонсуватися», мовляв, у цьому розділі ми розглянемо те, те й те),
  • по-друге (і головне), в основному визначенні,
  • по-третє, у примітках наприкінці розділу, якщо там термін/ім’я згадується (там може бути перелік/порівняння різних підходів)

?
Здається, це більше ніж лише «перше вживання терміну в розділі», але менше ніж «не частіше, ніж раз на 3 сторінки». Ні, я, здається, зрозумів: мова про те, щоб наводити оригінали терміна/імені не лише в розділі, де його введено (максимум тричі), а в усіх розділах, які його вживають?

Шароварщина — це дещо інше, але загалом згоден.

(Хіба що з кепкуванням над рідковживаними словами не згоден: коли слова не найпопулярніші, але певний ареал вжитку мають, то вони вже слова. Хоча, звісно, лише одне те, що вони існують, не робить їх доречними для будь-якої сфери вжитку.)

не лише в розділі, де його введено (максимум тричі), а в усіх розділах, які його вживають?

Так, вашу схему я б прийняв більше як «план мінімум». Ідея в тому, щоб у людини, яка хоче прочитати розділ про той чи інший алгоритм, не виникало потреби шукати термін.

Ну, і ... знаєте ... термінів багато. Якщо людина читає цю книгу як першу на своєму шляху, то їх навіть дуже забагато. І щоб запам’ятати, треба, щоб вони повторювалися. Я б, можливо, старався ставити як ціль розмістити їх в максимальній кількості місць, за умови, що для читача це не спричиняє дискомфорт (я до того, що тричі на одній сторінці повторювати не варто).

Хіба що з кепкуванням над рідковживаними словами не згоден

Я не намагаюсь насміхатись з тих чи інших слів. Я про трохи інше ... «Дизоксирибонуклеїнова кислота» в гуглі в мене повертає 73 результати. Але ніхто не сумнівається, що це є слово.
Не хочу повертатись до конкретних прикладів, але коли ми маємо широковживаний термін, то його є сенс подавати саме в тому варіанті, який широковживаний (в межах здорового глузду, звісно).

Так, вашу схему я б прийняв більше як «план мінімум». Ідея в тому, щоб у людини, яка хоче прочитати розділ про той чи інший алгоритм, не виникало потреби шукати термін.

Ну, і ... знаєте ... термінів багато. Якщо людина читає цю книгу як першу на своєму шляху, то їх навіть дуже забагато. І щоб запам’ятати, треба, щоб вони повторювалися. Я б, можливо, старався ставити як ціль розмістити їх в максимальній кількості місць, за умови, що для читача це не спричиняє дискомфорт (я до того, що тричі на одній сторінці повторювати не варто).

Зрозумів, дякую.

Я не намагаюсь насміхатись з тих чи інших слів. Я про трохи інше ... «Дизоксирибонуклеїнова кислота» в гуглі в мене повертає 73 результати. Але ніхто не сумнівається, що це є слово.
Не хочу повертатись до конкретних прикладів, але коли ми маємо широковживаний термін, то його є сенс подавати саме в тому варіанті, який широковживаний (в межах здорового глузду, звісно).
  • Точності заради: пишеться «дезоксирибонуклеїнова», саме тому Ви побачили в гуглі в сотні разів менше, ніж могли би.
  • Моя позиція: одне лише те, що для терміна (варіанта) А є більш частовживана альтернатива Б, не робить термін (варіант) А неправильним. (Звісно, у межах здорового глузду: термін (варіант) А має все-таки подолати певний поріг уживаності й/або бути несамосуперечливим. І, звісно, це не означає, що термін (варіант) А тепер доречно пхати всюди (наприклад, аби просто потішити своє его, мовляв, он подивіться, що я знаю, а ви лише про варіант Б чули), але й помилкою вживання А не є.)
Входові/виходові

принаймі читачі дізнаються що є такі слова
ріже око проте

Коли очікувати переклад Брами Балдура від авторів?

Перепрошую, не зрозумів. Якщо це стьоб/жарт/мем, то він пройшов повз мене, а якщо Ви серйозно, то навряд чи ми колись перекладатимемо ігри (принаймні я не чув, щоб хтось з поплічників, принаймні серед тих, з ким я останнім часом спілкувався, збирався за це братися).

Щось довго не чути експертів по пузирьковому сортуванню яким не зайшло сортування бульбашкою ))

Дякую за Вашу працю, замовлю собі книжку

дуже дякую за підтримку й розвиток професійної української

вау, клас! дякую за цей величезний вклад, теж замовлю собі

Майже колеги. Я курую схожий проект — готуємо до друку Капітал Маркса (~2200 сторінок):

  • Теж верстаємо у LaTeX (github)
  • Нам пощастило, бо переклад вже був. Необхідна була лише верстка і коректура.
  • Для перших етапів коректури і верстки в нас є платформа спільної підготовки (github). Це дозволило залучити десь 100 волонтерів. Хоча у фіналі все одно зводиться до паперового читання, та невеликої кількості людей.

Успіхів вам.

Але ж «Капітал» Маркса вже публікували в українському перекладі, чи не так? Чи мета саме створити макет для друку, що був би під вільною ліцензію?

Так, публікували. Мети дві — 1) підготувати макет для друку, і надрукувати якийсь обмежений наклад. 2) Зробити вільну цифрову версію. Ми взяли за основу видання 30х років (це останній раз перекладали з німецької, а не російської). Тому додатковим стимулом було, що ще й майже неможливо було дістати ті видання.

Дуже дякую за вашу працю!
Замовлення зробив! ;)

как по мне, все работы в области IT надо сразу читать на английском и откладывать знания в категориях и терминах этого языка

Одно іншому не заважає. У кожної мови, що себе поважає, має бути якомога більше перекладів важливих книжок

У кожної мови

він просто за єзік, а тому не міг пройти повз не пояснивши нам, що переклад українською непотрібний

вiн так само не протрiбен росiйскою
що далi?

вiн так само не протрiбен росiйскою

так, погоджуся, російською не потрібний
а от переклад українською потрібний, як і будь-якої іншої технічної літератури
тим більше алгоритми — це не тимчасова версія якогось фреймворка, який через пів року оновиться, а база, яка не міняється роками, а значить і книга буде актуальна

Ну, справедливості заради, по-моєму, це занадто. Якщо людина аргументовано висловлює позицію (хай неприємну особисто чи навіть хибну), не варто вважати його ворогом. Не хочу, щоб ми доходили до «сегодня он играет джаз, а завтра родину продаст».

ні, не занадто
dou.ua/...​rums/topic/43886/#2640653

ось як його бомбануло, коли єзік видалили зі слаку
там все — і вишиватники, і ви такі самі як рашисти, але з мовою своєю, і нацизм та інше бла-бла-бла

Ви упускаєте один дуже важливий момент. А саме термінологія на рідній мові. І саме статті та книжки її формують. Тому звісно вони вкрай необхідні.

это как латынь и медицина
терминология одного конкретного языка вторична на фоне общепризнанного единого мирового стандарта

Медичні книги написані не латиною, а з використанням термінології на основі латини (як і інших мов). Термінологія і переклад — це різні речі.

Кнута, Кнута перекладіть, будь ласка!

Приблизно та сама відповідь, що й тут:

Подивимося. Хоча вільних ресурсів мало, а хороших книжок багато (я навіть не дійшов до тієї книжки, з якої збирався починати ☺️), тому, чесності заради, навряд чи цю книжку перекладемо саме ми. Але дякую за цікаву ідею.

У будь-якому разі, дякую.

зверніть увагу на фундаментальний манускрипт «numerical recipes: the art of scientific computing». імхо це the must для студентів, що вивчають будь-що дотичне до прикладної математики.

Це громадський проект, ви також можете звернути увагу на якийсь фундаментальний манускрипт. :-)

Приблизно та сама відповідь, що й тут:

Подивимося. Хоча вільних ресурсів мало, а хороших книжок багато (я навіть не дійшов до тієї книжки, з якої збирався починати ☺️), тому, чесності заради, навряд чи цю книжку перекладемо саме ми. Але дякую за цікаву ідею.

У будь-якому разі, дякую.

дякую, що звернув увагу)

я дуже розумію ваш термінологічний біль, бо сам в молодості за гроші перекладав книжки з бібліотек с++ того часу, для видавництва «діалектика». це була середина 90-х, і слова типу «mode tracker», «string validator» чи навіть просто «bitmap» викликали реальний батхерт, бо слова «бітмеп» ще не існувало)

Сподіваємося перекласти й найновіше, 4-те видання (2022), але поки рух повільний.

Очень ждем!

Надіюсь колись перекладете (грокаем алгоритмы(

Мова про цю книжку: Aditya Y. Bhargava. Grokking Algorithms. An illustrated guide for programmers and other curious people.

А мені особисто колись дуже давно сподобалась Steven S. Skiena. The Algorithm Design Manual. Про тому, що переклад, який я тоді читав (російський), був вкрай паскудний (помилка на помилці, причому часто викривляючи суть, наприклад хибна часова складність алгоритму; довелося взяти ще й англійський оригінал), але воно мені тоді читалося легше за CLRS (який, справедливості заради, на мій особистий погляд, і російською тоді було перекладено непогано; хоча не всі зі мною згодні). Саме тоді в мене виникла ідея перекладати книжки (починаючи зі Скієни) самому, причому одразу українською (але ідея так і «лежала б у шухляді» до скону, якби я не зустрів Ігоря).

Подивимося. Хоча вільних ресурсів мало, а хороших книжок багато (я навіть не дійшов до тієї книжки, з якої збирався починати ☺️), тому, чесності заради, навряд чи цю книжку перекладемо саме ми. Але дякую за цікаву ідею.

Круто надіюсь колись перекладате (грокаемо алгоритмы)

Приємно вразили, дякую!

Як на мене, електронний формат в Google Play — це не найкращий варіант.
Навігація там по змісту відверто бісить.

Дякую.

Як на мене, електронний формат в Google Play — це не найкращий варіант.

Ви про навігацію в конкретній книжці (CLRS), чи про засоби навігації, що загалом надає Google Play (наприклад, те, що там, наскільки я знаю, не можна зробити таблицю змісту багаторівневою)?

Якщо друге, то тоді таке запитання: а який сервіс для продажу й читання електронних книжок порадите?

тираж..?

а̶ ̶в̶ ̶б̶і̶б̶л̶і̶о̶т̶е̶к̶и̶ ̶-̶ ̶в̶и̶к̶и̶н̶у̶т̶и̶й̶ ̶н̶а̶ ̶в̶і̶т̶е̶р̶ ̶р̶е̶с̶у̶р̶с̶

Там більш-менш достатня кількість. Але якщо буде потрібно, то ми зможемо докупити права і довидати. З цим складнощів нема.

Дякую за Вашу працю, замовлю собі книжку

Дякую за Вашу працю. Насправді, набагато краще почати професійно навчатись ще до того, як левел інгліша досягне позначок вільного володіння.

Дуже вагома праця, ви молодці що це зробили. Але для себе я все ж придбав би англомовне видання, бо переклади все лише ускладнюють. Це для студентів мабуть буде добре.

Мені переклади дають можливість покращити свою українську. В технічних книжках мова значно відрізняється від мови в художніх книжках.

Англійську треба вивчати перш ніж підходити до алго)
Таким чином коли закінчиш англ => алго будеш на ринку умовною одиницею.
Навпаки — умовним нулем.

Це якщо підходити до питання виключно як аутсорсер, але якщо підійти до питання як підприємець, відкрити свою компанію, запустити продукт, але ми до цього не готові все ще продаємо дупогодини...

Навіть і в такому випадку англ більш потрібний)
Тому що одна книжка перекладена добре, а всі останні напрацювання на англ, пітчінг стартапу — англ.

А як з авторськими правами? Ціна українською в 7 разів нижча за орігінал.

Докладно про нюанси не розповім (я особисто не брав участі в переговорах про права, знаю лише загальну картину), але права придбано легально.

Те, що ціна українською нижча за ціну оригіналу, я особисто для себе пояснюю тим, що:

  1. Оригінал (і більшість інших перекладів) же продають не задарма, а з вигодою для себе (а ми, принаймні поки що, працюємо на збиток, заради ідеї).
  2. Є імовірність, що під час переговорів про придбання прав нас просто пожаліли (і продали нам права дешевше, ніж могли б).

Ну не в 7, а в 5 разів, але так, суттєво дешевша.

В Україні 4-е видання можна придбати за 2400 грн. Тобто це менш ніж в 2 рази.

Насправді, ціна в перекладі на цю книжку в Україні є 1670 грн, а англомовного 4-го видання — 2400 грн. Не знаю чому так дешево, але так є. Абсолютно реальна пропозиція, перевірив особисто.

На сайті видавництва — 1000 грн. А 1670 — це де?

Так, можна знайти за 1000, не побачив спочатку. В інших магазинах дорожче (на Розетці наприклад).

Справжня ціна — 1000 грн (раніше було ще менше — 800 грн). 1670 грн — це вже з націнкою від магазинів й інших третіх осіб. (За словами видавця, вони майже завжди роблять величезну націнку, тому він уже навіть не пробує з ними домовлятися.)

А можна десь її купити зараз?

Вона зараз є у видавництві.
тицніть

Алгоритми доступно (під авторством того ж таки Кормена).

там знайдете.
я замовив )

Так, звісно, через сайт видавництва: https://kis.prom.ua/p1039323974-tomas-gkormen-charlz.html. (Електронну версію* — через Google Play: https://play.google.com/store/books/details?id=HkzYDwAAQBAJ.)

* Але відразу чесно скажу, що на електронну версію скаржаться. Зазвичай люди звикли, що електронна версія має бути адаптивною — розбивати текст на рядки залежно від ширини екрану. А в нас електронна версія — це фактично той самий PDF (тільки DRM’нутий Google Play’ем), тобто сторінки показуються просто як є.

Крута праця! Дякую!
А чи є якась орієнтовна сума — у скільки загалом вилилася вартість виходу у світ перекладу?
І яка вартість подарованих університетам книг?(за винятком тих, які були сплачені паном Остапом)

А чи є якась орієнтовна сума — у скільки загалом вилилася вартість виходу у світ перекладу?

Перепитаю Ігоря (він розповідав, але я вже не пам’ятаю).

І яка вартість подарованих університетам книг?(за винятком тих, які були сплачені паном Остапом)

За картинкою виходить, що подарували (не враховуючи сплачені Остапом) 123 книжки (за підписом до картинки чомусь 118 — але, мабуть, там просто забули про Івано-Франківськ). Якщо рахувати за ціною (на той момент книжки продавалися по 800 грн), то виходить 800·123=98400грн.

Дякую за відповідь. Чекатиму ще на повну вартість(ту частину звісно, яку можна порахувати).

Перепрошую за затримку з відповіддю. Спочатку зв’язався з Ігорем, потім пошукав старі записи, потім знову зв’язалися з Ігорем і розмірковували, чи все маємо право розповідати (ну, наприклад, чи маємо право розголошувати ціну придбання прав). Отже, за моїми оцінками так:

  1. Найбільша стаття витрат, — це друк. Він обійшовся у середньому трішки більше $12 за примірник.
  2. Друга за розміром стаття витрат — це люди. Навіть незважаючи на те, що частина учасників працювали безоплатно, тим не менш:
    • Перекладачам разом — щонайменше $1500. (Це оцінка Ігоря, він сказав в останній переписці буквально: «десь $1500 перекладачам». Мені здається, він недооцінює, але мені власну оцінку мені сформулювати важко. Тут слід зазначити, що це не бізнес-модель, а спроба зробити потрібну книжку, частина учасників — друзі, записи велися лише в окремих випадках, тому зараз усе відтворити складно.)
    • Одному з редакторів — $1500 (інший працював безоплатно).
    • Одному з учасників, що виконував технічні й трішки керівничі функції наприкінці — $500/місяць (важко згадати, скільки це тривало, можливо, до 3 місяців; знов-таки інші робили те саме, і навіть більше, безоплатно).
  3. Третя за розміром стаття витрат — права. (Не певні, що можна називати суму — я участі на етапі придбання прав не брав, а Ігор свої старі записи не передивлявся з цього приводу, тож поки не називатимемо.)
  4. Сирець оригінальної обкладинки — $300. (Ми могли цього не платити, якби розробили власний дизайн обкладинки або, можливо, навіть якби відтворили дизайн англійської обкладинки самотужки (здається, ми мали на це право), але віришили не заморочуватися.)
  5. Шрифти — до $200.

Оскільки більшу частину витрат взяли на себе ми (здебільшого Ігор), а зберігання й продаж взяло на себе видавництво, то з кожної проданої книжки видавництво бере певну частку собі, а решту повертає нам, поступово компенсуючи нам витрати.

Зрозумів. Дякую ще раз за вашу працю і за розгорнуту відповідь.

Дуже крута історія. Дякую за Вашу працю 👍

Підписатись на коментарі