Як Олекс Майстренко — радник CDTO у Києві, радить?

Вже досить давно працюю над проектом відкриття даних, який у доступній формі показує відповідність якості життя та вартості житла. Або ж їх невідповідність.
Починалось все з аналізу рівня злочинності, забруднення та цін у пропозиціях житла.

Одна із цілей проекту — охопити якомога більше куточків України.
Але як киянин прагнув, щоб Київ був прикладом доступності відкритих даних.

На жаль, у цій галузі місто і досі має посередні результати за відсутності зрозумілої стратегії розвитку.

Так з 2015 року переконую київських чиновників у необхідності вирішення проблеми. Спочатку переконував Юрія Назарова — директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, потім Максима Бахматовим — радника мера на громадських засадах.

Тепер же у Києві є навіть окремий CDTO — Петро Оленич, якому сама МінЦифри як головний державний орган, що формує та реалізує політику щодо відкриття даних, воліла займатись відкритими даними. Але київський CDTO на публічні запитання тупо не відповідає.

І от на очі потрапляє новина, що у Києві Цифровому(КЦ) з’являються дані онлайн моніторингу забруднення повітря. Забруднення повітря — один із головних параметрів, який використовується для оцінки якості життя.

За посиланням можна побачити, що я вкотре не зміг не запитати про відкриті дані. Але CDTO вперто проігнорував запитання. Тому вирішив спробувати альтернативні шляхи.

Згадав, що Юра Федоренко у випуску ДОУ-подкасту про КЦ задавав дуже слушні запитання, на які Олег Половинко — директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА відповідав манівцями, мабуть, через очевидний конфлікт інтересів.

Питання слушні тим, що відкриті дані(ВД) з API — це шлях до демонополізації, демонополізація — це шлях до конкуренції, а конкуренція — це дешевші та якісніші сервіси для мешканців.

Словом, пишу Юрі: так і так, маю приклад монополізації у КЦ. Є нова система моніторингу забруднення, яка б мала роздавати ВД через API всім бажаючим.
Натомість ці дані надаються тільки муніципальними сервісами, зокрема КЦ.

Юра каже: Олекс(Майстренко) готовий про це поговорити.

Дійсно, як це забулось, що «наша людина всередині».

Пишу вже Олексу. Домовляємось про розмову, де розповідаю загалом про проблеми з ВД у Києві і зокрема, що немає API до моніторингу забруднення, як того вимагає закон та постанова КМУ, при тому, що дивним(адміністративним) чином дані з’явились у КЦ.

На це першою порадою Олекса було спробувати відреверсити мережеві запити сайту моніторингу повітря. Сприйняв це як жарт.
Сподіваюсь, на ДОУ не потрібно пояснювати, чому непрофесійно реверсити, марно витрачаючи час, коли має бути офіційний API?

Тоді ми домовились, що я напишу відповідний запит у департамент, а Олекс зі свого боку спробує розворушити розгляд питання.
Я відразу заперечив, що з досвіду такі запити не мають жодного впливу на рішення.

Нагадаю, що спілкуюсь із київськими чиновниками з 2015 року, і не тільки київськими. Ще не мав прикладу, коли пропозиція написати запит для демонстрації запиту суспільства спрацювала б на вирішення проблеми, а не на підвищення авторитету чиновника або контактної людини, яка про це просить.

Проходить час.

Очікувано департамент відповідає загальними фразами, що дані надаються тим-то, тим-то, і показуються там-то, там-то. Жодної конкретики про API. А це порушення закону.

Але із відповіді можна зрозуміти, що API таки існує. Ну не реверсять же сайт у КЦ, Міністерстві захисту довкілля та інших отримувачах, загаданих у відповіді?!

Рука тягнеться... Написати наступний запит зі зауваженнями, враховуючи нову інформацію.
Цього разу департамент не заморочується, і надсилає копію попередньої відповіді.

Так минає місць.

Ви можете спитати, а що Майстренко? А нічого. Домовленості наче і не було.
Намагаюсь якось організувати подальшу взаємодію. Ну там SMART і т.п. Коротше, оці всі senior’ські заморочки. На що пан радник відповів, що час та пріоритети він «не прокоментує», але «дуже багато задач», після чого просто припиняє відповідати. Д-о-о-бре спланували.

Зауважу, що протягом цього місяця виходить окремий випуск ДОУ-подкасту про радника CDTO в КМДА. Там зокрема згадується Бахматов.

Так, і у мене чимало претензій до роботи Назарова та Бахматова. Але... Але з ними вдавалось досягти хоч якихось результатів. Тут вже минуло півроку, і окрім витраченого часу, результату — «0». Хіба стало точно відомо те, що припускалось.

Шкода своїх податків на таку роботу.

На моє переконання, радник — це бізнес-аналітик, зв’язковий між владою і громадянами, а не заступник чиновника, що виконує або координує його завдання. І ситуаційний центр для чиновників не більш важливий за ситуаційну обізнаність мешканців міста. Особливо, коли цього прямо вимагає закон.