Як IT-cпеціалісту відкрити ФОП у Польщі правильно?

Передмова

У цьому матеріалі я коротко проаналізую процедуру реєстрації ФОП через інтерент у Польщі. Раніше, для реєстрації ФОП у Польщі кожному іноземцю потрібно було відноситися до особливої категорії іноземців. Наприклад, якщо у вас був тимчасовий дозвіл на проживання (при цьому не кожен тип дозволу підходив), деякі види громадянства (ЕС, США, Швейцарія, Норвегія і.т.п.) або постійний дозвіл на проживання у Польщі — то можна було без труднощів зареєструватися як фізична особа-підприємець (польск. jednoosobowa działalność gospodarcza). Однак тепер — із введенням в дію Закону про допомогу громадянам України — зареєструвати ФОП в Польщі може будь-який громадянин України, який перебуває на території Республіки Польща легально.

P.S. Незважаючи на точність інформації у цьому тексті, ця стаття не може трактуватися як індивідувльна податкова консультація або заклик до будь-яких активних дій у сфері податкової оптимізації діяльності IT чи уникнення кримінальної/адмін. відповідальності.

Понятійна сітка

У першу чергу, треба встановити значення ключових понять:

  1. JDG (польск. jednoosobowa działalność gospodarcza) — аналог українського ФОПа.
  2. PIT (personal income tax) — податок з доходів фіз. осіб, платиться протягом року, але декларація подається раз на рік.
  3. VAT (value added tax; ПДВ) — єдиний податок на додану вартість у Євросоюзі (далі «ЄС»).
  4. Гр-н України, що перебуває у Польщі легально — особа, яка має вид на проживання у Польщі чи країні ЄС, перебуває на підставі інших міграційних статусів (як приклад: паспорт) і має ідентифікаційний номер PESEL, або має будь-який зі статусів біженця, а також рідні цієї особи, котрим теж надано такий статус.
  5. ZUS — Zakład Ubezpieczeń Społecznych (каса соціальних виплат) — тобто, це одна з двох державних організацій у Польщі, що займаяється більшісттю соцільних виплат, і соцільних зборів; кожен, хто здійснює такі виплати, тим самим, здійснює пенсійні вклади, а також платить за своє публічне медичне страхування від національного фонду здоров’я.

Додаткові вимоги для реєстрації:

1. Дійсний ідентифікаційний номер PESEL (можна зробити у центрі пуб. послуг самоврядування).

2. Доступ до ePUAP (можна зробити у центрі пуб. послуг самоврядування).

Загальна процедура реєстрації ФОП в Польщі

Ось загальний алгоритм дій, якого варто дотримуватися:

  1. Вибір назви — у відмінність від України, ФОП в Польщі може реєструватися не тільки за прізвищем та ім’ям, а теж обрати довільну назву (наприклад: «Oksana Osadczenko. Wordpress Services».
  2. Вибір видів діяльності (в Україні це КВЕД-и, а в Польщі це «польська класифікація діяльності» — PKD, котра у більшості випадків 1:1 до української).
  3. Вибір системи оподаткування.
  4. Підключаємо або не підключаємо ПДВ (VAT).
  5. Визначаємо, чи потрібна нам каса.
  6. Знаходимо, які пільги та соціальні виплати підходять нашому бізнесу.
  7. Реєструємо наш ФОП онлайн.

На перший погляд все здається просто. Але, як знаємо, проблеми можуть бути у деталях.

Отже, я розкрию кожний з цих пунктів нижче.

1. Назва

Нам потрібно вибрати назву для нашого ФОП-а. Це повинно бути наше ім’я та прізвище латинськими літерами. Додатково, ми можемо додати вид нашої діяльності або вигадати якусь назву. Є тільки одне — до наших послуг лише латинський альфабет з додатковими польськими знаками (ś, ń, ł, ż, ż, ę, ą). І в цьому місці ще раз варто підкреслити, що ви можете собі вигадати що тільки хочете, аби тільки цей string мав ваше ім’я та прізвище. Ще одне: не рекомендую додавати назви компаній, які вже зареєстровані без їх дозволу (приклад: Myromyr Pupchenko Microsoft). Це може здаватися дивним, але такі випадки бувають нерідко, тому ліпше звернути на це увагу одразу (і прошу не питати «А чому так не можу робити?», бо хіба не буде труду здогадатися).

2. Види діяльності

Любі читачі, пам’ятайте, що від обраного виду діяльності на одній з систем сплати податку PIT залежить ваша ставка податку, тому у кожному випадку треба детально все обдумати і старатися класифікувати себе точно. Якщо маєте великі сумніви щодо своєї діяльності, то у цьому вам зможе допомогти спеціаліст.

Дуже часто для сфери айті варто обирати коди діяльності (або один, або кілька/декілька в залежності від вашої специфіки) з классу 62, починаючи від PKD 62.01.Z — Działalność związana z oprogramowaniem (укр. діяльність зв’язана з програмуванням) по PKD 62.09.Z — Pozostała działalność usługowa w zakresie technologii informatycznych i komputerowych (укр. інші види послуг у сфері інформаційних та комп’ютерних технологій). До прикладу, 62.01 — часто обирають програмісти, а 62.09 скрам-майстри, відповідно.

3. Система оподаткування

Кожен ФОП буде так або інкаше платити з доходу, який отримує зі свого польського підприємства, податок PIT у Польщі. З цього правила для ФОП-ів немає і не може бути виключення.

Всього можемо обрати один із трьох видів оподаткування PIT:

1. Податок на загальних підставах

За цією системою будемо оподатковувати тзв. Чистий дохід. Чистий дохід — це загальна сумма за наші послуги/товари — витрати. Облічується за формулою:

przychód narastająco (оборот за наростаючою — коректніше, дохід «брудними») — koszty narastająco (кошти за наростаючою) = чистий дохід, з якого платимо податок.

Не буду дуже довго зупинятися на цій системі, але що варто знати — принцип облічення цього податку є комулятивним. Тобто, ми добавляємо до нашого доходу за цей місяць доходи з минулих місяців цього року і мінусуємо кошти за цей+ минулі місяці (що описує формула вище). Після цього, те що залишається, буде підставою до вилічення податку. На цій системі всього дві ставки — 12% або 32%. 12% платимо до місяця, у якому заробили чистого дохду більше ніж 120.000 злотих, бо коли це станеться, то будемо платити 32% до кінця року. У наступному році — по новій.

Отже, резумуємо: така система підходить тільки тому, хто має видатки (кошти) у своїй діяльності кожен місяць.

2. Лінійний податок 19%

Коротко і просто: ця система повністтю діє аналогічно до першої системи оподаткування, але тільки один вийняток — протягом року будете постійно платити 19% податку. Є ще одна спец. риса — буде відрізнятися спосіб облічення вашого ZUS платежу на охорону здоров’я, але про це розповім у іншій статті.

3. Податок з обороту (зричалтований податок)

Про що писав вище: ставки для цієї системи оподаткування описані індивідуально до кожного коду діяльності. У сфері IT, це можуть бути ставки 12%, 8.5% або 14% чи навіть 15%. Ставку 8.5%, зазвичай, можна отримати, якщо написання коду не є головним аспектом діяльності спеціаліста. Переваги такої системи: спрощений облік (не маєте права робити підставу облічення податку меньше через кошти своєї діяльності, але податок PIT платите за фіксованою ставкою кожен місяць, без жодних комулятивних формул), фіксовані ставки ZUS (фактично, будете платити фіксовані платежі до ZUS протягом року: від ~340 до ~1300 — може змінюватись в залежності від прожит. мінімуму).

Найважливіший недолік — це відсутність можливості зменьшувати ваш оборот за допомогою коштів, тому якщо багато витрачаєте у своїй діяльності, то ця система не для вас.

4. ПДВ (VAT)

У сфері технологій, найчастіше маємо послуги, тому варто проаналізувати, як діє цей податок у разі, якщо займаємося послугами. Отже, суть цього податку: якщо ми активний платник ПДВ, то маємо додавати до кожної транзакції з нашими клієнтами (тобто коли виставляємо інвойс або чек ставку ПДВ). Ставки ПДВ, а також правила вибору ставок, відрізняються у кожній країні ЄС, хоч ПДВ це податок, який регулюється безпосередньо правом ЄС, а не внутрішним законодавством країн-членів ЄС.

Загальне правило: у сфері айті, за замовчуванням, кожен підприємець має звільнення з податку ПДВ (не мусите цей факт комусь оголошувати, кудись писати і т.п.), якщо протягом року не здійснить продажів послуг чи товарів на території Польщі більше ніж на сумму 200.000 злотих (ок. 40.000 Євро). Ще до перевищення цього порогу, ви повинні, будучи підприємцем, оголосити податковій про те, що стаєте активним платником ПДВ, і починаючи з моменту такого оголошення — почати стосувати ставку 23% ПДВ до своїх послуг.

При цьму, якщо ви починаєте діяльність не з першого дня року, то квота в 200.000 буде маньшою. Лічимо за формулою:

200.000 PLN X к-сть днів до кінця року/365

Тобто, якщо ваш клієнт не знаходиться у Польщі, то це означає, що ліміт 200.000 злотих ви ніколи не зможете перевищити, і завжди будете мати зівльнення у Польщі. Більше того, навіть якщо ви маєте кількох клієнів (нп. один у Польщі, а один в Україні) — то ставка 0% у вас буде для кожного клієнта, який працює з вами не через свою юр. адресу у Польщі.

5. Каса: чи треба її купляти на ФОП-і?

Каса, тобто фіскальний апарат, мають для діяльності IT сенс, якщо виконуються дві речі:

  1. Продаємо фіз. Особам.
  2. Приймаємо оплату не лише на банк. Рахунок, або приймаємо так, що з опису такої транзакції не виникає: що купили, коли, за яку ціну і в якій кількості.

Каса може бути лише одного типу, якщо вже будете купувати, це каса фіскальна онлайн — тобто, пристрій, що може підлючатися через eSIM aбо WIFI до мережі і, тим самим, буде мати змогу приєднатися до серверів міністерства, аби переказати дані про ващі транзакції фіз особам.

6. Кілька слів про пільги для ФОП-ів

З приводу пільг — тут варто додати тільки приклади того, що ФОП може собі підключити за бажанням:

  • 35 000 злотих від Urzędu Pracy (Служби праці).
  • Програми Єврофондів, а також цільові програми уряду.
  • 700 злотих на касу.
  • Ulga na start — це льгота на перших 6 місяців (знаю, як зробити 7 місяців, про що розповім у новому матеріалі), яка дає вам можливість платити лише соціальний внесок на охорону здоров’я.
  • Mały ZUS (малий ЗУС) — можна підключити вже після льготи на старт (Ulga na start).

Список вище не є повний і кожна з можливостей є більш/меньш реальною в залежності від специфіки кожного бізнесу.

7. Реєструємо ФОП онлайн

Фінал. Якщо ви вирішили для себе усі питання вище, то можна сміло реєструватися на сайті публичних послуг за допомогою вашого ePUAP, або підти до місцевого самоврядування, щоб вас зареєстрували на місці (що більше підходить для олдскуллерів). Хочу підкреслитли лишень одну річь — кожне ваше рішення має бути заздалегіть продуманим. Не треба реєеструватися, якщо ви не знаєте чим ви будете займатися, або коли не вирішили щодо вище згаданих аспектів. Це зв’язано з тим, що не завжди можна «відкотити» неправильні данні у реєстрі, а також з тим, що від тої дати, що ви вказуєте як початок вашої діяльності, буде починатися ваше податкове забов’язання. Отже, до свого бізнесу треба ставитися відповідно. Навіть, якщо ви працюєте контрактором на фірмі, то сам факт реєстрації у якості ФОПа означає, що ви особисто відповідаєте за свої забов’язання перед державою, і якщо бути більш конкретним, перед податковою та ZUS.

8. Update станом на 2024 рік щодо реєстрації ФОП у Польщі для програміста чи будь-якого іншого айтішника

Якщо ви читаєте цей текст у 2024 році, то хочу вас запевнити, що всі вищенаведені правила являються актуальнмими і навіть плани змінити Закон про допомогу громадянам України літом цього року не передбачують жадних додаткових обмежень. Схоже, що наведені мною у цій статті патерни реєестрації та ведення діяльності будуть актуальними для громадян України, біженців та осіб з тимчасовим захистом у Польщі ще довго.

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному6
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А що робити коли закінчиться тимчасовий захист?

Вже зараз можна подаватись на карту побиту.

Дякую за статтю. Чи є інформація, як трактує відкриття українцями JDG українська податкова?

питания про KIK чи про гроші зароблені в Польщі?

гроші, які щомісячно заходять на польський ФОП

Ніхто в польських каналах не писав що подавав в укр. декларації іноземні доходи.
Може цього року будуть, та напишуть що і як. Я б очікував що укр. податкова захоче якихось грошей.

Що до автоматичного обміну, буквально на днях про bnp paribas (польский) розповідали, у відділенні людина питала за обмін та резидентства. Показали профіль клієнта, що окрім польського резидентства нічого не заповнено (людина на захисті, без карти побуту), то сказали що і надсилати інфу через CRS іншим країнам (Україні також) не будуть. Але якщо при відкритті рахунку окрім закордонного паспорту ще давав інформацію про ідентифікаційний код український, то вже можливі варіанти. Або можна самому додати що є ще податковим резидентом інших країн. Тобто є шанс що не у 100% випадків автоматично Україні буде передана інфа. Але це не офіційна інформація, лише слова співробітника одного банку, може він і не правий, хоча казав впевнено.

Я б не кшталтував конспіраційних теорій,бо треба розумітися за дохід. Якщо ви заробили дивіденди, то одне. Якщо заробили з трудового контракту то друге. Якщо родичи дали то третє. Податок на доходи фізичних осіб — то тілько куртина, за якою каталог ставок и випадків уникнення податку або стосування податку. І ще є умова між пол так укр від 1994 року, яку треба брати як приоритет (бо вона вижще у хєрархії нормативних актів)

І ще згадаємо сюди правило про резиденство. Треба спокійно проаналізувати свої доходи (джерело, країна походження), та свій статус.

Забагато рідких кейсів, найтиповіший для більшості — доходи отримані на jdg зі ставкою 12% або 8.5%
Як ці доходи буде трактувати укр.податкова, чи захоче вона різницю між 19.5% −12%, чи захоче повний відсоток зі всієї суми.
Я не чув реальних кейсів, а теорії вже мільйон разів обговорювались і завжди закінчуються нічим бо нема чіткої відповіді чи буде Україна вважати своїм податковим резидентом і чи буде Польща відправляти інфу, тобто без конкретики.
Тому ніхто і не декларує в Україні, може хтось і декларує доходи jdg, але не писав і не ділився своїми практичними кейсами

В Україні дуже нестабільна податкова та судова практика. З іншого боку, як каже мій колега з Рали — ’the business always involves risks’

Тільки юридичні особи стосується. Фоп це фізична особа

так, знаю
то більше для paxo ulamaw інформація

ІМХО, так як і все інше в цій справі — чекає бути поінформованою декларуванням і доплати якщо така виникає

тобто якщо нерезидент платить податки в країні з якою є договір про уникнення подвійного оподаткування — він повинен подавати декларацію в українську податкову і доплачувати, якщо заплатив менше ніж зобовязаний за актуальним українським статусом
але подавати зобовязаний незалежно від знаку дельти

як це працює в наявних умовах і які наслідки будуть в майбутньому — не беруся прогнозувати, тут краще профільних консультантів питати

Можливо буде актуально комусь, написав гайд про автоматизацію сплати податків в Польщі: dou.ua/forums/topic/44907

Читав ваш гайд, нажаль досить неточний.

Що саме? Поправлю, міг щось пропустити.
У вас більше юридичної інформації, до речі, не знав про 700зл на касу :)
В мене більш практичний, як на окремому сервісі платити податки.

Виходить що вигідно працювати з контрагентами не з Польщі?

Нема різниці. Vat вертає держава або зараховується замість інших податків

Якщо ви працювати будете з іноземним контрагентом, то для нього (якщо ЄС — 100%) така операція буде податково неутральною (тобто 0% ВАТ). Це означає, нп. ви мені говорите, що ціна 100к — отже для мене, як для замовника не з Польщі, це буде рівно 100к, а не 100к +23% польского ВАТ (у будь-якому разі, це не залежить від того, чи ви дійсний платник ПДВ у Польщі чи ні). Отож нескладно побачити, хто коштує дешевше, той, в кого 100+23%, чи просто 100 тисяч.

Дрібна увага: це стосується лише бізнесів.

Отож нескладно побачити, хто коштує дешевше, той, в кого 100+23%, чи просто 100 тисяч.

Оті 23% клієнт (фірма) собі потім зарахує в сплату податків на дохід або держава поверне.

Тобто що працювати як JDG з польським софтсервом, що як JDG з кіпрським софтсервом, ціна для софтсерву буде однакова в річному підсумку.

Це залежить від низки факторів, не кожна фірма може повертати. Тут маємо фактор її податкового статусу (чи є платником), а токж місця реєстрації, бо процедури можуть дещо різнитися — бо розділ Х, глава 4 Директиви про спільну систему ВАТ (eur-lex.europa.eu/...​ALL/?uri=celex:32006L0112) не накладає специфічних обов’язків на країни-члени щодо повернення, у більшості норм знайдемо просто відсилки на праводавство країни-члена — стаття 184 «[...] держави-члени можуть, відповідно до умов, які вони визначають [...]» - отже, уже у цьому місці маємо необхідність подивитися, а як там у конкретної країни виглядає ситуація, директива дає нам тільки (а) евентуальну можливість повернення і (б) говорить, що якщо більше закупили податку, то держави-члени мають розробити щось..., щоб компенсувати на В Л А С Н И Х умовах цю надвижку.
Якщо ж говорити конкретно про польскій закон, який імплементує згадану вище директиву для польського ринку, то з поверненнями ВАТ не є так, що ви замовили послугу чи товар і можете повернути автоматично податок ВАТ з цієї послуги/товару. Податок повертається не з конкретної послуги, а з обороту за період облічення податку (у PL це місяць чи квартал). Це працює так: якщо за період обліку купили більше ВАТ у коштах на свій бізнес, ніж продали ВАТ у своїх товарах чи послугах, то оцю різницю можна повернути грошима на свій рахунок, або перенести на слідуючий період облічення податку. Отже якщо я плачу вам +23%, то це не означає, що 100% все поверну. Я можу купувати на 10к, а продавати вату на мільйони і тоді різницю між проданим і закупом буду я платити в державу, а не держава мені.

А коли ви з Болгарії, а моя фірма з Польщі, то наша з вами транзакція буде неутральною, тобто: (а) не має +n% VAT, (б) я не мушу нічого повертати, і ви не мусите нічого повертати/доплачувати. Ця сума проходить через мою і вашу бухгалтерію без ВАТ, і не приймає участі у вище згаданих обліченнях податку ВАТ. Інша справа, якщо два бізнеси з Польщі, тоді для одного це буде + до ВАТ проданого, а для іншого + до ВАТ закупленого. І далі, кожна сторона вже буде облічувати ці суми у своїх оборотах, само собою повернення, як вже описав вище, не прив’язано до конкретної транзакції. Усе, що вище написав, діє для учасника транзакції, що не має звільнень від податку.

резюме: податково-неутральна транзакція є легшою з точки зору податкового навантаження, бо не обтяжує сторони податком. Платити податок вигідно замовнику, коли замовник товару/послуги хоче зменшити своє податкове навантаження шляхом збільшення видатків у тій країні, де платить більше всього ВАТ. Приклад: продаємо ПО у Польщі з +23% ВАТ, маємо ВАТ у видатках на 10к, а продажів ВАТ на 20к; отож, щоб не платити 10к різниці між проданим та купленим ВАТ, мені вигідно закупити ВАТ у польського контрагента (наприклад, замовив у вас послугу, де квота ВАТ вийшла на 5к, і тоді буду платити вже не 10к в державу, а тільки 5к).

А якщо замовлю у вас послугу, де ВАТ буде на 15к, то 5к собі поверну на рахунок, або перенесу на слідуючий окрес облічення податку (місяць/квартал)

А якщо замовник не з ЄС?

Так, не буде вату. Тільки якщо операції з нерухомісттю, то тоді за місцем знаходження нерухомості. Для IT послуг буде звільнення з ВАТу, бо оподаткування за місцем знаходження замовника

при виборі виду оподаткування і видів діяльності, чи залежить від них можливість здійснювати ЗЕД? чи враховується, як до прикладу в Німеччині, кількість клієнтів-замовників?

Станом на сьогодні, немає обмежень. Можна на будь-якій системі PIT працювати з будь-яким контрагентом.

А такой вопрос. В Польше есть такая ерунда, что если продаёшь что-то через иностранный маркетплейс, то нужно пробивать чеки на кассовом аппарате ПРРО? Или это чисто украинское изобретение?

В польском контексте, есть освобождение при онлайн продажах, однако условие — продажа должна быть не в наличке, а на банковский счет (можно через пейпал, к примеру НО по итогу деньги должны зайти на БАНК)

Гр-н України, що перебуває у Польщі легально — особа, яка має вид на проживання у Польщі чи країні ЄС, або має будь-який зі статусів біженця, а також рідні цієї особи, котрим теж надано такий статус.
-----
Безвіз вже нелегальним став?

Можна, але на практиці без PESEL не вийде. Добрим рішенням буде зробити PESEL UKR, або простий PESEL перед відкриттям. Якщо вказати у заявці brak, то заявку не будуть розглядати. На практиці, беручи до уваги, що записи до CEIDG відносяться до адмін. справ, де рішення приймається milcząco (без повідомлення сторони про хід процесу), вас просто протягом тижня не внесуть. Взагалі, це правило діє у всіх випадках, коли щось неправильно вказано. Немає протягом тижня у реєстрі — треба вносити по новій, бо була помилка.

Так про відсутність песелю мова не йшла
Песель отримати за 15хв для сплати податків чи профілю зауфаного нескладно

Підкажіть, будь ласка, існує думка що описаний вище сценарій — «сірий», бо немає легальних підстав відкривати JDG. Типу просто український паспорт, вʼїзд по безвізу та наявність Песелю — це не підстава. Мовляв, у кого вийшло так відрити JDG — пощастило / «недогледіли». Мене цікавить — які можуть бути санкції у випадку, якщо таки відкриття JDG на основі просто наявності укр паспорту, та отримання карти побуту на основі цього — не є легальним (штраф / ануляція карти побуту заднім числом / депортація)?

Не думаю, що викладена вами думка є актуальною. Основа юридичного аналізу — це реалізація логіки: «праводавство->формування висновків». На сьогодні, на щастя, маємо у Польщі верховенство права (the rule of law). Таким чином, системний підхід до аналізу має місце. Конституція є документом найвищої сили. Вона простими словами встановлює, що закони не можуть собі суперечити. На сьогодні маємо закон про тимчасовий захист, який у частині права на працю та підприємництво стосується усіх громадян України та членів їх сімей. Отже: допоки діє цей закон, у нас є залізні аргументи. Варто теж пам’ятати, що існують теж базові принципи, які прописані в конституції і європейському праводавстві. До таких можна віднести засаду пропорційності. В рамках цієї засади можна виділити твердження, про те, що якщо благо було отримано легально неможна відібрати навіть його, навіть якщо закон змінено. Цю тезу раджу вам запам’ятати на майбутнє. Бо навіть якщо закон не буде діяти, то ті хто отримав раніше це балго, зможуть продовжувати діяльність. Так діє верховенство права :)

Про всяк, уточню кейс. Виїзд з території України був до 24 лютого 2022 року (більше, ніж за півроку до цього), позначки у паспорті про перетин польсько-українського кордону немає = отримати тимчасовий захист неможливо. Тобто, варіант тільки — вʼїзд по безвізу, отримання Песелю (якщо пощастить Песель Укр) => відкриття JDG => подача на карту побуту на основі JDG. Але додатковий нюанс — дружина громадянка не України (та не росіі / білорусі). Я читав, що є якісь варіанти подати на карту побуту на основі JDG і дружину теж. Але знаю, що по Песелю немає процедури обʼєднання сімʼї.

Прошу написати мені особисте повідомлення або на інстаграм мого бюро. Доброї ночі

бо немає легальних підстав відкривати JDG. Типу просто український паспорт, вʼїзд по безвізу та наявність Песелю — це не підстава.

В законі пише що громадяни України які легально знаходяться в Польщі, можуть відкрити.

Тому це не «сіра» схема)

Погоджуюсь. Навіть технічно — якщо є проблема з документами, то на стадії реєстрації не буде апруву.

Підписатись на коментарі