Проект Закону та Принципи Рівності: Розгляд Законопроекту щодо відстрочки студентів від військової служби в Україні

4 вересня 2023 року в Україні було внесено проект закону, який порушив важливе питання стосовно відстрочки від військової служби для окремих категорій громадян. Депутат Верховної Ради від партії «Слуга народу» Федір Веніславський вніс до розгляду законопроект «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який на момент свого внесення став предметом ретельного аналізу та обговорення.

Зміст цього законопроекту передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для двох конкретних категорій громадян: перша — включає чоловіків, які вступили до вищих навчальних закладів після досягнення 30-річного віку; друга — стосується тих, хто обрав навчання на рівні освіти нижчому, ніж вже здобутий.

Протягом, майже, тижня проект закону перебував на розгляді у комітетах українського парламенту та став темою № 1 усіх українських ЗМІ. Свій висновок щодо проекту закону був представлений 12 вересня Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

У своєму висновку Комітет підкреслив, що представлений Проект Закону у своїй запропонованій редакції не відповідає нормам та принципам, що містяться в правовому полі Європейського Союзу. Головним чином, вказано, що законопроект № 9672 не забезпечує відповідність ключовим принципам рівності перед законом та заборони дискримінації, які є основними принципами в європейському праві та установчих договорах Європейського Союзу.

Аналіз аргументів, що служили основою для висновку про невідповідність запропонованого законопроекту принципам рівності та недискримінації, включає наступні ключові позиції:

• Міжнародні зобов’язання України перед Європейським Союзом. Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом — принципи прав людини, основоположних свобод та верховенства права повинні бути основою як внутрішньої, так і зовнішньої політики України.
• Основні цінності Європейського Союзу. Відповідно до статті 2 Договору про Європейський Союз, ЄС засновано на цінностях, такі цінності, як повага до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та повага до прав людини є основою функціонування та розвитку Європейського Союзу.
• Заборона дискримінації. Згідно з положеннями статті 21 Хартії основних прав Європейського Союзу визначає, що ніхто не повинен піддаватися негативній обробці на підставі будь-яких ознак, включаючи вік чи рівень освіти.
• Право на освіту та доступ до неї. Згідно зі статтею 14 Хартії основних прав Європейського Союзу, кожній особі гарантується право на освіту та доступ до професійного навчання та його продовження.
• Принцип рівності перед законом. Рівність осіб перед законом вимагає надання однакових правових можливостей, як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових прав і свобод.
• Подолання соціальної несправедливості. Зазначено, що метою та основним завданням законопроекту є подолання соціальної несправедливості у виконанні конституційного обов’язку громадянами щодо захисту Батьківщини, проте, ця мета не може виправдовувати дискримінацію на підставі віку чи рівня освіти.
• Рівність та заборона будь-якої форми дискримінації є основними принципами, які лежать в основі не лише європейських цінностей, але й становлять невід’ємну частину конституційної системи України. Право на рівність перед законом та відсутність будь-якої форми дискримінації закріплено у статті 24 Конституції України. Важливо зауважити, що згідно зі статтею 64 Конституції України, це право не може бути обмежене під час воєнного чи надзвичайного стану.

Отже, висновок Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу щодо невідповідності запропонованого законопроекту принципам рівності та недискримінації ґрунтується на зазначених міжнародних зобов’язаннях, цінностях Європейського Союзу та принципах права, які вимагають захисту прав і свобод кожного громадянина без будь-яких форм дискримінації.

Про що говорить такий висновок?

Негативний висновок певного комітету Верховної Ради не означає неприйняття проекту закону як такого, іноді рішення депутатів може виявитися супротивним рекомендаціям комітету. Проте, в контексті євроінтеграційних процесів, прийняття законопроекту з негативним висновком може мати серйозні наслідки для України у відносинах з європейськими та міжнародними партнерами. Важливим є врахування висновків інших комітетів, громадської думки, та ситуації на фронті.

Усе це свідчить про складний та відповідальний характер розгляду цього законопроекту. Такий проект може пройти багатоетапний процес доопрацювань, переговорів та обговорень, а його прийняття може бути визнане лише після врахування всіх аспектів та позицій різних зацікавлених сторін.