Як ми зібрали MVP благодійної платформи з менторства на початку вторгнення

Привіт, мене звати Стас, я працюю дизайнером у Djinni та вже близько трьох років веду власний курс про дизайн мобільних інтерфейсів в Projector Institute.

На кожному випуску я обов’язково пропонував студентам звертатися до мене в разі чого. Sharing is caring, і оце все. За порадою, рекомендацією, іншою професійною допомогою. Після повномасштабного вторгнення до мене прийшли багато випускників курсу з дуже конкретними запитами:

• зробити огляд портфоліо;
• дати поради з приводу співбесід;
• знайти слабкі місця в навичках та допомогти їх закрити.

Як з’явилася ідея створити платформу

У всіх змінилося життя, у багатьох змінилась робота та кар’єрні перспективи. Я люблю допомагати іншим та ділитись усім, що знаю, тож почав потроху проводити такі консультації. Оплату приймав на власну карту, з якої всі отримані так гроші напряму переводив військовим або друзям, які щось для них купували.

Це був перший місяць повномасштабного вторгнення. Але дуже кортіло запустити щось, що буде приносити користь у вузькому та широкому сенсах слова. Після чергової консультації подумав: а може, хтось іще проводить або хоче провести такі консультації за донат? Напевно я не один, хто зараз хоче принести користь власними руками та знаннями. Сів подумати, що з цього можна зробити.

І придумав. Простий сайт, на якому є спеціалісти за різними темами. На сторінці кожного — календар для бронювання зустрічі на кшталт Calendly. Для бронювання треба прикласти квитанцію про донат. Тоді вже починали з’являтись різні короткострокові ініціативи, акції або конкурси, аби залучити кошти на збір. Я очікував, що проєкт працюватиме 3-4 тижні, назбирає грошей, ми потиснемо руки, і на тому все.

Початково планував усе робити сам, але розумів, що не вивезу «операційку»: пошук людей, комунікацію з ними, наповнення інформацією та просування проєкту. Тому прийшов до Projector Institute і запітчив свою ідею. Їм сподобалося, і з того моменту ми почали працювати над проєктом:

Ризики і виклики на старті

Найбільший ризик у подібних проєктах (суто з мого досвіду) — зависнути на розробці та не запускати першу версію швидко. Ми з командою Projector Institute розділили обов’язки: вони забрали собі всю організаційну та операційну частину роботи, а я технічну — дизайн, розробку та інтеграції.

У мене є невеликий досвід програмування, до дизайну встиг попрацювати фронтенд-розробником та досі граюсь з кодом час від часу. Але цього було недостатньо, щоб розробити подібний проєкт з нуля. Або це зайняло б утричі більше часу. Що мені було потрібно:

1. Сайт: для перегляду спеціалістів та бронювання часу.
2. Адмінка/CMS: для створення сторінок спеціалістів за шаблоном.
3. Інтеграції: з google-календарем.
4. Автоматичні email-розсилки: для комунікації з користувачами.

Найбільше я боявся, що рішення вийде незручним та складним, і через це ним буде важко користуватись як команді усередині, так і користувачам зовні. Знову ж, через мій брак технічного досвіду в «правильній» та «красивій» розробці. Вирішив робити як вмію.

Для розробки я обрав:

1. Webflow: для верстки сайту, бо добре в ньому розбираюсь.
2. CMS: уже вбудований у Webflow — це мало сильно спростити та пришвидшити розробку та управління.
3. Zcal: безкоштовний 3rd party аналог Calendly для бронювання зустрічей та інтеграції з календарем. З ним пов’язаний найбільший факап, через який ми перейшли на сервіс для інтеграцій Make та український сервіс для бронювання та управління календарем Wlaunch.

Щодо дизайну та контенту на сайті — ми розібрались доволі швидко, бо всі однаково розуміли, що робимо. Але робота з zcal завела нас у кролячу нору: деяких потрібних фіч не було, дещо працювало не зовсім так, як ми очікували.

Перших менторів на платформу шукали вручну. Це був перший великий ризик та гіпотеза, яку ми перевіряли. У Projector Institute є доступ до топових спеціалістів ринку (це був наш unfair advantage), але не було очевидно, чи комусь це взагалі цікаво. Спробували — і декілька сміливців знайшлися. Кожен з них віддав нам трохи вільного часу з власного календаря, а ми пообіцяли, що скоро до них прийдуть поспілкуватись люди. У нас ще не було нічого, але ця перша валідація мотивувала запуститися якнайшвидше.

Такий вигляд мала адмінка.

А такий — перший прототип сторінки бронювання.

А що з референсами?

Про більшість подібних сервісів я дізнався під час роботи. Ніколи не цікавився подібними платформами. Найбільше сподобався ADPList: він дуже продуманий, з класним особистим кабінетом та різними цікавими фічами. Звідти перейняв декілька рішень на початку, але загалом більше нікуди не підглядав. Мені подобається, як вони розвиваються, є відчуття, що в них виходить, і на подібні сервіси є попит.

Озираючись назад, після запуску менторської платформи з’явились ще декілька подібних сервісів в Україні. Мене це дуже тішить — це означає, що хтось теж вірить у таку ініціативу, і разом ми формуємо нову нішу в кар’єрних сервісах. Не впевнений, чи то ми якось на це все вплинули, чи то у різних людей одночасно зійшлись думки.

Як трансформувалась концепція платформи

З самого початку для донатів ми обрали декілька фондів та ініціатив. Технічне рішення було дуже «дубовим» — користувачу треба було відкрити сторінку фонду, зробити донат і прикріпити файл про оплату під час бронювання зустрічі. Це не дуже плавно та сучасно, але виконує задачу.

Одна з проблем, з якою ми зіштовхнулись — складність вибору фонду для донатів: варіантів багато, тож користувачам доводилось думати, який обрати. Перший крок у бік спрощення — вивід у фокус донатів на Фундацію Projector. Це проєкт, що надає гранти на навчання українським жінкам, які втратили роботу через повномасштабне вторгнення і планують опанувати нову професію. Таке рішення значно спростило і покращило досвід користувачів, залишаючи їм вибір донатити і в інші фонди.

Наприкінці квітня команда ухвалила рішення збирати донати винятково на потреби одного з полків Сил спеціальних операцій ЗСУ, яким Projector опікується від початку повномасштабного вторгнення. Для покращення досвіду користувачів ми відмовилися від прикріплення квитанцій та перейшли на оплату через Fondy. Це дуже спростило шлях користувача та збільшило конверсію в оплату. Але разом зі спрощенням для користувачів додалась і велетенська кількість нових операційних викликів: звітність, логістика, комунікація. Ці непрості задачі на себе взяла команда Projector Mentorship Platform.

І про факапи

Факапів було багато, але розповісти хочу про один з найбільших. Ми обрали 3rd party інструмент для управління календарем ментора. Усе було чудово: в інтерфейсі можна створювати безліч календарів, кожен зі своїми датами, все дуже нагадує Calendly. Навіть файл прикріпити можна було одразу.

Коли ж ми почали тестувати сервіс, зрозуміли: часові слоти з різних календарів перетинаються та вимикають один одного. Наприклад, якщо в ментора А є вільний слот на 13:00, а в ментора Б є такий самий слот, який вже забронювали, то в ментора А він зникне. Чи то баг, чи то фіча — нам так і не відповіли. Але це повністю зупинило роботу — без цього ніяк не можна було б рухатись далі.

Я довго шукав альтернативу. Більшість була або за всі гроші світу, або open-source та далеко не з усіма фічами, які були для нас обов’язковими.

Рішення прийшло, звідки не чекали. Я записувався до перукарні та побачив незнайомий мені лінк на бронювання. Раніше багато перукарень користувались російським софтом, але після повномасштабного вторгнення деякі перейшли на українські аналоги. Одним з таких є Wlaunch. Я перейшов на сайт подивитися, що це таке, і мене осяяло — це ж саме те, що я намагаюсь зробити! Замість майстрів та перукарів — ментори. У кожного свій «розклад», свої «послуги».

Того ж дня я зідзвонився з командою проєкту, запитав про необхідні фічі й одразу інтегрував новий інструмент, навіки попрощавшись із попереднім.

Усі необхідні інтеграції я будував через Make.com. У ньому можна збирати ланцюжки з різних сервісів. У випадку з платформою кожен запис на менторську сесію відправляє webhook-запит до Make.com, а далі сервіс робить магію із серії маленьких дій:

• створює бронювання в Google Calendar та кімнату в Google Meet;
• робить запис в табличці в Google Sheets;
• надсилає імейл з деталями бронювання ментору та менті зсередини Wlaunch.

Наприклад, автоматичне створення кімнати та зустрічі в календарі має такий вигляд:

Одна з переваг використання різних сервісів, які працюють без написання коду з нуля, в легкому доступі до нього всієї команди. Будь-хто може за потреби інтегрувати необхідний сервіс та запустити рішення в продакшн швидко.

Фідбеки про платформу

Фідбек надходить постійно і з різних джерел. Хтось пише напряму, хтось розповідає про нас у соцмережах, ставить запитання, пропонує покращення.

Із цього всього я формую ідеї та апдейти, якими ділюся з командою Projector Mentorship Platform. Зараз працюємо над кількома геть новими штуками, які зроблять платформу ще кращою та зручнішою. Ми в цьому впевнені, адже всі майбутні зміни базуються на фідбеці від користувачів.

Окрім цього, був класний досвід з курсом Product Design. Я прийшов на нього замовником з кейсом Projector Mentorship Platform. Задачею студентів було дослідити проблеми користувачів, згенерувати гіпотези та задизайнити покращення навігації та відображення менторів. Це теж дуже допомогло в пріоритизації та виборі ідей.

Багато прикольного писали в твітері самі ментори, які долучились. Якщо ви — один або одна з них та читаєте це, я не знаю, як віддячити вам. Дякую, що повірили в ініціативу.

Звісно ж, найцінніший фідбек — на власні сесії та поради. Для менторів платформи вони доступні у зручному телеграм-боті:

Власний досвід менторства

На момент написання цієї статті я провів 81 сесію та зібрав цим 91 927 гривень донатів. Враження — супер. Вдалось поспілкуватись та допомогти великій кількості людей: з різним досвідом, планами, амбіціями та мріями.

Найбільш вдалі сесії були ті, що стосувалися допомоги з підготовкою до пошуку роботи. Після них більше 10 людей знайшли класну роботу в європейських, британських та американських компаніях. Для мене важливо бачити, що зустрічі спонукають до позитивних змін. Я вірю, що українські дизайнери мають конкурувати значно завзятіше та показувати себе всюди, тому із задоволенням роблю в це свій невеликий внесок.

Найприємніші відгуки від менті — про зміну перспективи на роботу та ставлення до неї. Коли людина знову починає горіти своєю справою та знаходити в ній сенс — це дуже драйвить і мене особисто не зупинятись, робити більше та краще.

Досвід менторства на платформі точно поглибив моє розуміння цього як формату. Мій стиль — дуже hands-on: щось покрутити разом під час зустрічі, розібрати проблему та рішення в деталях. Але завдяки запуску Projector Mentorship Platform я побачив геть різні варіанти. Хтось у ролі ментора створює прямо терапевтичний досвід, іде від запитань, не дає конкретних порад. Хтось навпаки — надає перевагу конкретиці та розкладає будь-який запит на чекліст.

500 днів проєкту: що далі?

У вересні платформі буде 500 днів і цей текст — певна ретроспектива. Ідея платформи та сама, але купа деталей змінилися. Стало значно професійніше. Коли ми запускались, на сайті було кілька десятків менторів, імейли доходили з затримкою, перенесення зустрічей і зміна інформації на сторінці робилися вручну через телеграм з кимось із команди. І грошей збирали спочатку, звісно, значно менше. Виявляється, коли людям резонує ідея, вони готові миритися з купою технічних милиць, багів та хаків.

Сьогодні, окрім сайту, в продукті є:

• телеграм-бот для менторів: у ньому можна читати відгуки, переглядати статистику, переносити та скасовувати зустрічі самостійно;
• розділ із запитами: для того, щоб швидше знайти ментора залежно від своїх потреб;
• маркетинг, основним викликом якого спочатку було познайомити українців із концепцією менторства як такою, адже це досить нове для більшості з нас явище. А зараз основна мета платформи — створити в людей нову звичку не лишатися сам на сам із кар’єрними викликами.

Далі — ще більше оновлень та експериментів, над якими ми працюємо тут і зараз. Проєкт «на кілька тижнів максимум» перетворився на щось значно більше, і це мотивує працювати над ним далі. Думаю, майбутні зміни будуть ще цікавіші, адже ми сьогодні фактично формуємо культуру менторства, вирішуємо, якою вона буде, та втілюємо її у вигляді зручного сервісу.