Півроку вимушеного фрілансу, підсумки

На звільнення з компанії мною покладались певні надії — оптимізувати свої позаробочі процеси:

• будова дому для сім’ї;
• оптимізація вільного часу, час з дитиною та сім’єю;
• мої особисті хоббі.

Дім

З початку війни ми попрощались зі зйомною квартирою і почали практикувати «кочовий» варіант проживання, в домах батьків. З того моменту я відразу заклав фундамент для особистого простору.

Менеджментити будову, вкупі з основною роботою було вкрай складно, але таким чином вдалось вкластись в бюджет. При всіх дотриманні всіх норм я практично обійшовся власними заощадженнями і винен на даний момент 300 долалів :)

По плану будова мала б тривати ще півтора-два роки. Після звільнення цей термін скоротився удвічі — цю зиму плануємо заселення.

UPD. Фото дому дещо застаріле... Додаю ще кілька, аби обгрунтувати свої сподівання про переїзд цього року.

На другому ярусі постелили осб в якості чорнової підлоги. Потрібен ламінат і двері.

На першому я найбільше переймався, щоб залити теплу підлогу, поки тепло. Плитку можна класти і в жовтні.

Опалюватись буде твердопаливним котлом. Збоку — тепловий акумулятор на 500 лтрів.

Останнім мейлстоуном залишається санвузол. Вся інша техніка вже придбана й готова до переїзду: пралка, холодильник, морозильна камера, індукційна плита...

Сім’я

Робота, регулярні переїзди між локаціями, додаткове навантаження по будові — це не найліпшим чином відображалось на моїй присутності в житті сім’ї. Проблеми продовжували нагромаджуватись.

З березня пріорітети змінились і почали ми з того, що в мене з’явився прораб/підсобник на будові. В свої 5 років молодий пан вміє правильно користуватись шуруповертом, підвантажувати домкратом свій 3-х колісний велосипед і розказує дідусеві як правильно складати татків інструмент.

Все це результат годин комунікації та спільного часу. Аби згладити 90% гострих кутів у взаєминах знадобилось 3-4 місяці. І якби раніше в мене була б альтернатива заробляти на $500 менше, але з таким побічним ефектом — то воно того варте.

Хоббі

Тут все дещо сумніше. В мене в гаражі після переїзду дості стоять нерозпаковані 3D принтер, «годинниковий» токарний станок, купа контролерів та радіодеталей. До переїзду в дім навряд чи щось зміниться. Бісова необхідність розставляти пріорітети...

Тут варто зазначити основне розчарування — раніше я дивився на хобійні проекти як на повністю релаксову активність, де можна плисти за течією. По факту тут потрібно такош розбивати задачі і тримати фокус. Це дещо суперечить моїм уявленням про відпочинок, але всеж це крок до реалізації задуманого.

Ще кілька моментів:

• фінанси. В якийсь момент достаток починає сприймаєтись як щось само собою зрозуміле і в повітрі нависало класичне сімейне: «ти нічого не робиш, тільки працюєш». Зараз на потреби виділяється у 8 разів менше і це мало животворний ефект. P.S. Зменшення йшло в пакеті з моєю активністю по дому.
• програмування. Аби не проїдати запаси я почав брати невеликі замовлення на 1-3 місяці. Фріланс це мабуть окрема тема... Заробленого вистачає на проїдання + невеликий бонус до процесу будівництва. Також дійшли руки до pet-проектів.
• стрес. Інтенсивність на попередньому проекті (до звільнення) можливо й не була надмірною, але в контексті моїх проблемок я розривався від переживань, що десь прорахувався. Чи не кожен вечір перед колом з кастумером мене хапали панічні атаки.
• вихідні/свята/відгули. До звільнення це використовувалось для вирішення масштабних задач: отримання дозволів, логістика та контроль якості по будові, походи в поліклінніку тощо. Чи не єдиним періодом відпочинку був коли я підхопив ковід в 2021-му. Тоді мене не чіпали 4 дні поспіль.

Це все конкретно мої підсумки, але є одна загальна деталь — фінансова подушка. Сподіваюсь, що вам не варто пояснювати її важливість, але так — без фінансової грамотності періоди безробіття не принесе вам жодного задоволення.