Яким ви бачите свій майндсет — продуктовим чи аутсорсним?

Вітаємо, спільното!

Коли українських айтівців порівнюють із їхніми закордонними колегами, то часто говорять про майндсет. Різницю між продуктовим й аутсорсним майндсетами детально обговорювали в одному з випусків тестувальницького подкасту «Питання якості».

Також фаундер Djinni Макс Іщенко в DOU Подкаст № 39 пояснював, чому здебільшого не розглядає кандидатів з аутсорсингу чи великих команд:

«Коли людина каже, що задовбалася у великій команді й тепер хоче в маленьку, щоб розвивати продукт, — то це часто самообман. Вона приходить до тебе й дивується, як багато треба робити. Недостатньо просто показати презентацію і заявити: „Ось це наш план“. А коли вимагають конкретні результати замість презентації, то в цієї людини починається паніка. Такий фахівець не зможе бути ефективним, бо звик, що є багато відділів, яким можна делегувати задачі».

Тож сьогодні хочемо поцікавитися, якими для вас є продуктовий й аутсорсний майндести? Що вони передбачають? Які переваги й недоліки кожного? Який у вас і як це допомагає чи перешкоджає досягати успіху?

Розкажіть нам детальніше!

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Роботи завжди більше ніж ти фізично можеш зробити, а зробити завжди хочеться дуже багато. До чого тут аутсорс чи продукт?

Я прийшов до думких, що таких понять як майндсети аутсорс та продукт — нема.
Самі ото придумали визначення і зараз намагаємось запихнути в межах цих понять певні патерни поведінки.

Якщо чесно без різниці аутсорс чи продукт, але я не проти піти попрацювати у популярний укр продукт (нова пошта, єва, розетка...) щоб у момент коли багато випю, міг відкрити застунок на телефоні і так серйозно сказати, от бачиш цю кнопку то я її створив власними руками.

Если есть желание вернуться в СССР 1980-х годов с крысиными бегами, интригами и «я начальник — ты дурак» — можно поработать в любом крупном украинском продукте, вкусить лично.
Мне хватило совкового завода на заре карьеры.

И да, всем похер на ту кнопку, которую ты покрасил))

Консультативним, з довгими вухами і коротким хвостиком

Вона приходить до тебе й дивується, як багато треба робити. Недостатньо просто показати презентацію і заявити: «Ось це наш план». А коли вимагають конкретні результати замість презентації

Хаха, тобто в аутсорсі можна показувати презентації і робити роботу не треба?
Що за брєд) Той Іщенко хоч колись в аутсорсі працював?)

По темі, я працював в аутсорсі, великому продукті і малому стартапі. І немає різниці між великим продуктом і і великим проектом на аутсорсі. Так само як немає різниці між стартапом і стартапом через аутсорс, ЯКЩО ТИ ПРОСТО НАЙМАНИЙ КОНТРАКТОР.

Те що

як багато треба робити.

це ознака стартапу на старті а не продукту.
І треба бути або недосвідченним або дурним щоб працювати з максмимальною віддачею і бути працівником/контрактором на ставці без наперед визначених бонусів за результат чи опціонів.

Хочеш повної віддачі від досвідченого спеціаліста — ділись прибутком компанії.
На заході це розуміють, тому ФААНГи дають стоки а стартапи % від компанії.

це ознака стартапу на старті а не продукту

Та ні. Будь-який стартап на старті має багато роботи, як і будь-який продукт, який вже давно запустився. Це ж не стіл вистругати і далі просто сидіти за ним. Питання скоріш, як вже було сказано, у розмірі. Коли команда велика, купа роботи делегується по відділкам. Коли в команді умовно 3 людини, то кожен має вміти робити все — від фронту, до бекенду і інтеграцій, і часто навіть до дизайну. Ну або ± кожен займає свій домен, то вже за домовленістю. Ото хіба що маркетинг все одно делегується, бо сидіти в тому болоті ніхто не хоче 😅

Проте повністю! згоден з

треба бути або недосвідченним або дурним щоб працювати з максмимальною віддачею і бути працівником/контрактором на ставці без наперед визначених бонусів за результат чи опціонів.
Будь-який стартап на старті має багато роботи, як і будь-який продукт, який вже давно запустився.

Коли продукт вже давно запустився то він або не приносить прибуток і закривається або прибутковий і тоді є гроші наймати більше людей і кращих спеціалістів.

А в стартапі грошей ніколи не хватає, тому Вася і девопс, і бекенд, і фронт, і кастмомер супорт, і БА.

Так як в темі згадували Джині, то
на старті грошей не було, тому там точно гавнокодили і кожен робив все. І це норм, бо це якраз старт стартапу.
Але останні 3-4 роки там стабільно більше 1к вакансій закрито в місяць. Навіть якщо взяти що середня ЗП 2к$, половина наймів задаром, це вийде 200к$ в місяць.
В чому проблема витратити на 10к$ (5%) більше на ще двох інженерів? За ці гроші можна найняти кількох джунів + сіньора)

Думаю з тих же причин, чому не редизайнять amazon.com чи facebook.com, бо це нахрін нікому не потрібно, та дратує користувачів.
Це лише на галерах думають, що виїджаюча мінюшка та spa збільшує конверсію на 146%.

Це лише на галерах думають, що виїджаюча мінюшка та spa збільшує конверсію на 146%.

Це думають не на «галерах» а клієнт думає. Є гроші — робим редизайн)

Коли продукт вже давно запустився то він або не приносить прибуток і закривається або прибутковий і тоді є гроші наймати більше людей і кращих спеціалістів.

Та не завжди. Деякі продукти не такі великі щоб наймати купу людей, от і все :)

Давайте розставимо крапки над І. У найманого працівника немає ніякого «майднсету», як цитувати один з подкастів подкаст «весла однакові». Сенс походу на роботу найманого працівника лише один — заробляння грошей собі на життя. Звісно можуть бути якісь мотивації по типу взяти вас у долю в бізнесі, чи зробити вигляд через векселя — щоб ви краще працювали маючи якусь мотивацію на отримання результату, а не на перехід до сусідньої контори на +500. Усе інше маніпуляції з ціллю вам не доплатити та заставити працювати понаднормово або прибрати до рук ваші авторські винаходи при чому без жодних гарантій, за ілюзію. Щодо бізнес майндсету — тобто тих хто відкрив власну справу, то теж нема ніяких майндсетів є бізнес стратегія та бізнес плани. Хтось знається на продуктовому бізнесі — як робиться бізнес : ідея, йде розробка, проводится маркетинг, продажі тощо. Хтось на цьому не знається, і не хоче цим займатись. Натомість займається чимось іншим — наприклад : лізингом персоналу, бодішопнгом, або офшорними розробками. На цьому теж треба відповідно знатись, бо існує певний тип маркетингу, я після роботи на продукті наприклад не знав, що воно таке — біт, пропус та естімейт. Далі як приставити клієнту команду, як її потім розширити, скинути конкурентів існуючими методами, домогтись підписань контрактів та проплат і т.д. і т.п. В Україні через наш власний низький рівень, щоб там хто не казав (бо інакше ми би винаймали команди в Америці та Європі на свої проекти — бо там дешевше), суттєва перевага другого типу бізнесу — бо він простіший, суттєво, але і менш прибутковий та має приділ в масштабуванні.

Хочется верить, что продуктовый, хотя в последние годы уже не уверен. По мере того как айтишечка становится разновидностью конвеера на заводе, наверх выбираются как раз те, кто про продукт знает мало, но может хорошо потелепепать языком. А с повсеместной удаленкой даже телепание языком уже не спасает, в профите те, кто сидят в одной комнате с начальством и могут влиять. Разрабы стали не более чем циферками в ведомостях и картинкой в гугл-мите.

Сам работал почти всегда исключительно в продуктовых компаниях как отечественных, так и заграничных (на прямом контракте), в аутсорсе не выдерживаю дольше нескольких месяцев просто в депрессию впадаю от бесполезности «удовлетворения заказчика» и третьего за год редизайна одной и той же формы, которая как не работала, так и работает согласно поставленных требований. Ну и заполнение таймшитов сюда же. Бесполезней потраченного получаса времени в день придумать сложно. Так что мышление точно не аутсорсное.

какая разница — пишешь код получаешь за это деньги.
Тем более что продуктовость с которой последние годы носятся как с писаной торбой — не более чем маркетинговая мулька.

Делается тот же сайт или мобильное приложение под заказ но называется «продукт»

Всегда найдётся лох, которому можно навесить про «вовлечённость», «перфоманс» и прочие психологические приёмы, направленные на то, чтобы лох своим трудом закрывал чужие косяки и вообще в идеале — выполнял свои+чужие обязанности за тот же прайс.
Отдельный писк моды: «кроссфункциональная команда», в которой девелоперам должно быть не в падлу помочь кьюеям потестировать код. Я в таких случаях всегда отвечал, что окей, потестирую, но только при условии что кьюей за меня имплементирует фичу. А чо? Кроссфункциональная команда же.

Завжди дивували такі позиції, типу якщо я маю ще й тестити код/писати доки/займатись маркетингом, то доплачуйте мені за кожну з цих професій. Ви ж явно не овертаймите, а частина з цих робіт зазвичай легше за імплементації фіч, плюс у вас конкретно цілком логічно займе більше часу, ніж у профільного спеціаліста. То в чому проблема тоді погодитись, але фіча відповідно буде в п’ятницю, а не в вівторок? Тут вам і зацікавленість в бізнесі — бо роботу робити треба, а виходить нема кому, і власний ворклайф баланс не порушений, а іноді і покращений, якщо та альтернативна робота менш стресова.

Завжди дивували такі позиції, типу якщо я маю ще й тестити код/писати доки/займатись маркетингом, то доплачуйте мені за кожну з цих професій.

Про доплату мова зазвичай йде тоді, коли розробника певної спеціалізації (наприклад, бекенд) залучають до розробки на іншому (а інколи й геть іншому) технологічному стеку за ті ж самі гроші попри те, що на ринку full-stack розробники вартують більше.

Щодо ж тестування або написання документації, то це зазвичай просто речі, які розробники не дуже люблять робити.

якщо я маю ще й тестити код/писати доки/займатись маркетингом, то доплачуйте мені за кожну з цих професій

Бо роботу по своїй спеціалізації я роблю 2 години, а обсяг роботи як 8 годин естімейту команди. Це тому що я спеціаліст, і роботу роблю швидко і якісно.

З таким підходом можна сказати що і мити підлогу теж має дев, це ж робочі години

Ви ж явно не овертаймите, а частина з цих робіт зазвичай легше за імплементації фіч

Серьёзно?
Для меня тестирование — это очень сложно. Мне крайне сложно даётся понимание бизнес логики продуктов. Потому что я делаю проекты во всех без исключения предметных областях и физически не могу их все освоить. А уж такие вещи как маркетинг — это вообще из области фантастики для меня.
Это всё равно что сказать «в футбол играть легче, чем программировать». Пинать мяч — легче. Зарабатывать на этом деньги — нет.

То в чому проблема тоді погодитись, але фіча відповідно буде в п’ятницю, а не в вівторок?

Где тут мой интерес?
Я вместо получения профессионального опыта по своей специализации буду компы разгружать, офис подметать?
Я пришёл на работу чтобы развиваться в своей специализации и деньги зарабатывать.

якщо та альтернативна робота менш стресова.

Для меня любая работа более стрессовая, чем моя

девелоперам должно быть не в падлу помочь кьюеям потестировать код

Мова йде про тестування власного коду, чи про написаного кимось ще?

Код писать
Я это делаю хорошо и продуктивно
А о майндсете и «куда двигать продукт» — пусть заказчик думает

Те що Україна, це сервісна дупа світу, можна зрозуміти навіть по доу, пролиставши останні теми за три дні:
dou.ua/forums/topic/45434
dou.ua/forums/topic/45422
dou.ua/forums/topic/45350
Ці теми збирають нуль коментарів

бо кому цікава така реклама ? Та навіть якийсь технічний контент, набере максимум 25% преглядів від чогось по типу «Як знайти хорошу роботу, де платять купу-купу бабла». Поки що, українці за поведінкою в цілому — чистий чорношкірий район типа Гарлему в Нью Йорку чи Комптона в Лос Анжелесі.Сподіваюсь це скоро припнеться, з такою психологією ми далеко не зайдемо.

А нічого що такі топіки навіть на hackernews збирають на порядок менше коментарів? І це типу «технічний» сайт, тоді як доу це якщо не соцмережа, то новинний сайт з широкою тематикою.

А нічого що такі топіки навіть на hackernews збирають на порядок менше коментарів?

На порядок менше від нуля? Це як?

мой майндсет — деньги. без разницы, продукт или аутсорс.

В продуктах иногда дают акции, хотя тут многие считают их «фантиками»

Не путай акции с векселями с разными их названиями, например — опцион. Это не более чем долговое обязательство владельца компании перед тобой. Реально в долю в бизнесе тебя никто не берет таким образом, ты не имеешь никакого влияния на компанию, на принятие каких либо решений и т.д. . Это чисто монопольный анти-рыночный трюк, который изобрел Джон Рокфеллер и один из немногих, который до сих пор остается легальным. и им активно пользуются. ИМХО такие трюки надо запретить — законодательно, либо в самом деле берут в долю в счет работы т.е. дают реальные акции, либо нафиг. А так чистая азартная игра, да бывает что кто-то выиграл и сорвал джек пот даже. Большинство же пасажиров проиграют. При всех прочих равных, присутствие такого бенефита все равно сильно лучше его отсутствия. Тем более что в Долине начали давать подьемные на сумму таких векселей, как будто бы это были акции по текущей цене, при переманивании.

Это не более чем долговое обязательство владельца компании перед тобой

Ха, якби то було боргове зобов’язання — то було б ще не погано! Я б не відмовився від боргового зобов’язання власника ІТ-контори. А насправді опціон — то фішка на гру в казино. Можеш зіграти, якщо виграєш — то будь вдячний, що тобі дали шанс, якщо не виграв — ну, то риночок порішав, компанія не винна. Що поробиш!

Віктору колись не пощастило :) інші мільйонери дивляться на нього із співчуттям

Питання, хіба що до pm / product owner / architects, бо у product/outsource це дуже різні ролі.
Для Dev/QA, якщо вони не лізуть у конфлікти з менеджментом, різниця не така і помітна.

Це не так, різниця ахуєвающа для всіх учасників процессу.

Треба уточнювати предметну сферу, бо скажімо в ембеддеді, з одного боку, продукт — це коли ти сам паяєш залізяки які сам же запрограмував, все інше вже досить абстраговано від продакшну, з іншого боку, у таких місцях атмосфера, м’яко кажучи, на любителя, а число сторонніх обов’язків, від знань фізики, до прикладної контрабанди мікросхем, не дуже сприяє вершинам інженерному розвитку.

така різниця, що вам навіть нема про що писати

Написати є дуже багато чого але я не впевнений що хочу витрачати сили на коментар розімром зі статтю.

Коментар Макса більше стосується того, великий чи малий проект.

Без різниці, якщо і там і там тупі CRUD

Продуктовий майндсет не врятував Джинні від технічого боргу, чи це очікувано? Бо продукт на першому місці, а код це вже другорядне та менш важливе.

Як на мене це все дурощі про ці майндсети, треба дивитись, що людина робила, в якій команді працювала, які там були процеси, яку роль виконувала, як вирішувала проблеми і т.д, а просто говорити, що ти із аутсорсу то навіть розглядати не будемо ну таке собі)

очікувано

Очікувано. У продуктах платять за продукт, а не гарний код. Тому продавати такі речі складно.

Без хорошего кода даже хороший продукт не будет жизнеспособным.

У продуктах платять за продукт, а не гарний код

Повір в продукті ти як програміст перший хто має бути горою за чисту архетектуру та чистий код. Чим гірше код тим гірше його підтримувати і особливо додавати чи прибирати нові фітчі, що їх треба додати/прибрати за бізнесом. На лячкати гімнокодінгу це не має нічого спільного з майндсетом, це просто вкрай низкий рівень інженерної культури. Коли код це один суцільний технічний борг, супроводження такого шмату лайна перетворюється на суцільний нічний жах, коли нічого не працює, усе ламається та ніхто не знає чому. І так вийде не швидше — вийде значно довше і дрожче, та ще і станеться певний колапс. Тут в цілому — чим відрізняється професійний підхід до будь якої справи від делітанского ? Відтворюваністю результату. Витримування техноглогії виробництва, це саме те що часто його надає. Напевно, не просто так різні компанії та організації з вченими з 60- х збирали статистку, виробляли підіходи, дивились — що діє, що навпаки призводить до гарантованого провалу — антипатерни і т.д. З цього написані купа книжок, наукових робіт і т.д. Те що пише Макс не має нічого спільного з лячканням гімнокоду аби швидше (насправді буде довше, дорожче і неприємності). Він опису роботу в стартапі коли банально нема грошей винаймати людину закривати кожний з процесів виробництва, тому людина має робити більше одного процессу. При цьому ця людина робить декілька робіт, за одну зарплату. Скажімо і бізнес аналіз і девопс і фронтенд і бекенд. Зазвичай за це стартапи надають опціони, або добре платять (щоправда не Українські, в нас просто дуже люблять дурити на гроші молодих чи просто наївних). Про гімнокодинг тут ніде не йдеться. Якщо зараз запитати того самого Макса — а чи він ок, що продукт створений таким чином вийде одним загальним багом, який не витримує навантаження, додання якоїсь нової бізнес фітчі або переробка будь якої функціональності займатиме місяці, коли складність ніби і не велика ? Звісно же він скаже «Ні!! Усе має бути по вищому розряду». Це класика жанру, що більше за усе не люблять бізнесмени ? — ринок. Ну і классика жанру, продавати — дешево, купляти — дорого.

Тут є нюанс. Якщо поточною метою продуктового стартапу є швидка валідація самої бізнес-ідеї за мінімум грошей, то може бути прийняте свідоме рішення зробити MVP з «гівна та палок». Але — за здоровим глуздом, якщо сама ідея отримала product-market fit, таке рішення наступним кроком вимагає викинути повністю на смітник отой перший прототип та переписати все наново вже із застосуванням усіх відповідних патернів та практик.

І от тут вже починається цікаве, бо власника стартапа дуже часто починає давити жаба переробити наново, і він замість цього починає пушити команду додавати все нові й нові фічі в існуючу купу лайнокоду — з відомим результатом.

Звісно, сказане вище не стосується етапу, коли product-market fit ще не знайдено та йде фаза pivoting — на цьому етапі час грає проти власника (хоча б з точки зору витрат бюджету поточного раунду інвестицій), тому, нажаль, продовжувати гівнокодити до досягнення product-market fit може бути єдиним реальним вибором.

Ще один фактор — це рівень команди. Якщо там самі сіньйори, то в них вже «рука набита» писати більш-менш якісно, тому відвертого лайна вони не зроблять навіть попри такі умови. А ось якщо заради економії бюджету повинаймали джунів та добре, якщо хоч мідлів — ось там гівнокод гарантовано (бачив результат такого сетапу на власні очі)

Мабуть більше до продуктового. Я люблю показувати результат і не люблю показувати джиру.

Недостатньо просто показати презентацію і заявити: "Ось це наш план«...Такий фахівець не зможе бути ефективним, бо звик, що є багато відділів, яким можна делегувати задачі

Це в вочевидь сказано про менеджерів — а не про девелоперів! Який девелопер робить презентацію замість коду? І тим більше яким відділам він може делегувати свої задачі?
Ні: девелопер як раз завжди робить реальні результати — бо інакше не запрацює і ніякими презентаціями це не сховаєш. Машину не обдурити красивими словами і не заспокоїти обіцянками.
Зрозуміло що більшість аутсорсних менеджерів — це взагалі не про ІТ! Вони тільки наглядачі та «погоничі» — їх робота задовольнити (а інколи і обдурити) клієнта. Що там робить чи повинна робити програма вони не знають.
На справді у більшості справжніх девелоперів завжди «продуктовий майндсет» — тобто навіть у аутсорсі вони намагаються відноситися до проекту як до «свого» і зробити його краще. Навіть якщо замовник цього не чекає — звідки стільки розчарування на галерах.
«Аутсорсний майндсет» серед девелоперів? Ну це хіба що вайтішники які прийшли за грошима. Такі теж є: буду хоч XML правити, хоч поли мити якщо тасок нема — тільки платите щобільше. Зрозуміло що такі працюють рівно на стільки, аби не виперли. Бо це не їх продукт і взагалі — сьогодні зробиш, а завтра скажуть повернути як було. Якщо нічого і не робив — то відразу дві таски закрив!

На справді у більшості справжніх девелоперів завжди «продуктовий майндсет» — тобто навіть у аутсорсі вони намагаються відноситися до проекту як до «свого» і зробити його краще.

Та тут же є топіки про те коли девелопер відноситься до проекту суто як до механізму рубки бабла і як до каторги де треба просто відбути.

Зрозуміло що такі працюють рівно на стільки, аби не виперли

І ще ім обов’язково треба переконати інших, що це вони дурні і зазря напрягаються! Makes sense канєшно, убиватися не треба. Але баклуші бити поки замовник платить це якраз оце воно... аутсорсне мислення.

Та тут же є топіки про те коли девелопер відноситься до проекту суто як до механізму рубки бабла і як до каторги де треба просто відбути.

Це скоріше за все невірно обрана професія, або просто вайтівайті за баблом, або перше плюс друге

А як подумати головою — в чому сенс писання CRUD-ів, скажімо для продажу мила оптом в кредит ? Задоволення ? Для задоволення можна скажімо ядро Linux по писати, чи Blender чи ще щось. Абсолютно точно матимеш справи з людьми які на голову круче за тебе і в яких є що вивчити, та кому є шо показати бо вони можуть зацінити. Так, жорстка правда життя — комерційна діяльність робиться з ціллю отримання прибутку,ніяких інших цілей нема. Усе інше способи досягнення цілі.

Та тут же є топіки про те коли девелопер відноситься до проекту суто як до механізму рубки бабла і як до каторги де треба просто відбути.

Во-первых, все, абсолютно все проекты «под капотом» выглядят идентично.
Там везде есть сущности, отношения между ними, источники данных, юайка.
Насколько качественно и масштабируемо девелопер всё это создаёт, определяет его грейд. Больше — ничего.
Во-вторых, микроменеджмент, чрезмерно активные код-ревью моментально убивают любую инициативу и желание что-то улучшать у кого угодно.
Не верите? Дайте мне в команду любого рок-стар из МААНГОВ, я за несколько спринтов легко сделаю из него «наёмника» для которого «деньги не пахнут».

При желании он легко может стать и аутперформером, если это будет нужно. Точно так же рокстара можно сделать и из любого балбеса, если в этом есть политико-комерческая необходимость. Системы которые обожают плодить бюрократию, всех ставят в свои рамки.

При желании он легко может стать и аутперформером, если это будет нужно

Плевать на его желание, если я его начальник. Если я захочу его турнуть за лоу перфоманс, он будет делать то, что я говорю и так, как я говорю. Не захочет делать — я сделаю и скажу, что он не смог.
Если будет аргументированно возражать — буду его возражения не менее аргументированно заворачивать. Потому что я так сказал)
Посмотрим, насколько его так хватит, особенно если как сейчас, не будет много другой работы вокруг.

Рокстар это в целом — маркетинг, не более. Часто люди которые вообще ничего не программируют не тестируют и т.д. их задача играть на публику. Работу делают простые сотрудники, часто это вообще такие интроверты, поэтому на них и катаются.

Если я захочу его турнуть за лоу перфоманс

Все намного проще, вообще ничего не будет делать, если надо уволить. Как я это называют — отправят ловить попугаев в Бразилию. Кстати сплошь и рядом встречается, когда убирают опасных конкурентов. Увольнять человека который делает, как ему начальник скажет, будет только полностью не компетентный начальник к тому же умственно отсталый. Соответственно не так уж много народу будет делать не так как ему начальник скажет. Если это не так — то в компании или отделе, (портфеле, программе, проекте) уже произошла потеря управления, начальника вообще не уважают и положили на него болт, сами делают как им надо, а не как ему надо. Это уже хроника развала.

Соответственно не так уж много народу будет делать не так как ему начальник скажет. Если это не так — то в компании или отделе, (портфеле, программе, проекте) уже произошла потеря управления, начальника вообще не уважают и положили на него болт, сами делают как им надо, а не как ему надо.

Начальник нанимает специалиста на проект не для того, чтобы говорить ему, как что-то сделать. А для того, чтобы он сделал то, что начальник от него хочет.
Если мы нанимаем умного человека и начинаем ему говорить, как ему делать его работу, а не что ему делать на работе, то это — хроника развала. Человек сделает не как лучше, а как сказал некомпетентный в его профессии (иначе он бы не нанимал специалиста) начальник.
Вы, когда вызываете электрика, тоже стоите над ним и говорите, как именно ему работать?
В лучшем случае он просто уйдёт. В худшем — сделает так, как ему сказал некомпетентный в электрике заказчик.

О как раз сегодняшнее видео, куда я подписан для прояснения. Прям в окурат www.youtube.com/watch?v=inUAA3wFiHg Вы слишком начитались книг дня начинающих руководителей, о делегации полномочий. Да — безусловно делегировать надо, только следует учитывать и мотивацию. Если у человека мотивация работы в стартапе скажем набраться опыта и свалить где больше платят — то да скорее всего будет клин код, клин архитектура и т.д. И что тут ему будет важно ? Наставник, который будет консультировать. Нанимая синиора в стартап — знайете что его интересует исключительно бабло, нет у него интересов развивать чужой бизнес за счет личного времени на энтузиазме. Поэтому да — будет делать как прибыльнее, если как прибыльнее — это как быстрее то будет у вас один сплошной техдолг и на половине работы все брошено, потому что срочно отпуск и проездка в Тайланд или там Тибет и сразу после этого увольнение и переход в другую контору на +500. Заниматься переборкой БУ плитки чтобы красиво было за по дешевле, или там автоматизировать билд через тераформ никто не будет. Оно финансов — нахер не упало. Тут уже подход — не купил хорошую плитку, сам дурак, заплатил все сразу — сам дурак и т.д.

Стартапы — это отдельная тема. Туда нужно устраиваться только зайцем, не бросая основную работу и рубить бабло, пока всё не схлопнется. Да, о чистоте кода и качестве решений никто особо не говорит, качество должно быть такого уровня, чтобы код можно было поддерживать, пока у инвесторов не кончится бабло.
Я про энтерпрайз. Люди там обычно работают в долгую, годами в одной команде и писать плохой код — себе дороже. И поэтому делегировать придётся.

Системы которые обожают плодить бюрократию, всех ставят в свои рамки

Это чуть менее, чем всё сегодняшнее копроративное (а другого особо и нет) айти))

Есть. Вообще не с ИТ связанно. С системой мотивации связанно. Когда кроме «не уволю» нечего предложить, то да — будет бюрократия, гарантированно. И конечно, результат — отсутствие результатов.

Я тобі скажу, що навіть психологи різні кажуть — що а справді який тобі сенс напрягатись якщо результатами з тобою не поділяться ? Негативна мотивація страху — працювати краше та понаднормово, лише за те щоб тебе не звільнили, бо на твоє місце 100+ бажаючих закінчується або прозрінням, або тяжким нервовим потрясанням, коли здаси проект — а тобі скажуть дякую і махнуть ручкою залишивши за бортом на морозі. Ніхто же не казав, що клієнт справді буде надавати більше роботи після цього. Насправді не існує ніяких гарантій, що так буде, зовсім ніхто і нічого навіть і не обіцяв на словах. Більше за те, за той цей час що хтось упарувався на проекті, на ринку можуть бути запотребувані вже зовсім інші знання та навички, яким не приділялось увазі. Скажімо писали на jQuery та не хотіли міняти, виходиш на ринок після цього — а без знання React чи Angular, досконалого, тебе вже ніде не беруть. Тобто сталась втрата кваліфікації. Виявляється ті усі сили пішли в пусту. Звісно вихід є — це Кайдзен, та його впровадження це напевно тема наступних бізнесів. Напевно саме продуктового типу. Аутсорс має приділ масштабування, також він дуже ринково і кризо-залежний. Як на мене приділ масштабування аутсорсу, досягнуто. Не буде не більше не меньше.

На справді у більшості справжніх девелоперів завжди «продуктовий майндсет» — тобто навіть у аутсорсі вони намагаються відноситися до проекту як до «свого» і зробити його краще.

Вже давно не завжди так, такий метод конкурентної переваги не такий вже і розповсюджений. Колись я думав над темою однієї статті в стилі Джоела Сполькі, тобто не за код, а за життя. Продумував сенс чому стало так багато інтриганства в сучасному українському ІТ і де поділось те інше ІТ з нульових де був великий ентузіазм ? Чому сучасний ІТ, це банальний базар : з оптовиками та перекупами, кидками, рекетом, рейдерством і т.д. ? У мене стались чітки виводи — разом з купою усього доброго з закордону нам імпортували і купу поганого. Люди дивляться за тим, що роблять клієнти у себе і повторюють,. При чому так — часто дійсно є фінансовий результат. А там далеко не усі Річі, Страуструп чи Томпсон з Bell labs, або хоча би Пейдж та Брін. От коли воно наклалось і на наш власний досвід — з базару сталось, те що сталось. Тепер імортують речі ше гірше, коли повторяють взагалі те що робили Рокфелер та Морган, після чого сталась Велика Депресія та Друга Світова Війна за її прямими наслідками.

Як я розумію, «аутсорсний майндсет» в негативному значенні це коли:

— програмістам, менеджерам та іншим працівникам без різниці чим займатися, аби гроші за відпрацьовані години від замовника капали
— ім взагалі начхати чи взлетить проект, що вони роблять, чи ні
— у них немає частки в проекті або акцій, які би стимулювали думати про щось, окрім того як би поменше роботи роботи та побільше отримувати
— деякі навіть намахують замовників, продаючи мертві душі на проект

Але не всі аутсорсери і не всі люди працюючі в аутсорсі такі прям зовсім безпринципні.
Мабуть, і продукти бувають різні. Десь треш, а десь ні.

При багатостадійності supply chain і загальній складності розробок в нинішньому ембеддеді питання просто безглузде — крім якихось спаяних і запрограмованих для власних потреб залізяк, при багатомісячних, а то і багаторічних онбоардингах до реального розуміння процесів на проекті, при рознесеності розробки і виробництва між країнами навіть у межах одної компанії, воно все сорта аутсорсу, незалежно від позиціонування компаній.

ДОУ, а чи значима різниця в зарплатах на продукті і аутсорсі?

Тут jobs.dou.ua/salaries справа є фільтр «тип компанії».

Якою б не була різниця, уже давно вважається, що «продукт» — це завжди добре, а «аутсорс» — погано
Отже, продуктовий майндсет — хороший. А аутсорсний — поганий )

Підписатись на коментарі