Як я став співзасновником: мій шлях до стартапу та найкращого кар’єрного рішення

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

Можна знайти багато статей на тему «Як знайти коуфандера» або «Як найняти першого працівника для стартапу», але я пропоную варіант, який демонструє цей досвід з точки зору самого засновника.

Привіт усім! Мене звати Євген, і я є співзасновником та технічним директором компанії Scrimmage. Проте я не був першозасновником цієї компанії; я приєднався до неї через 6 місяців після її створення. У цій статті я розповім, як це сталося і чому це було моїм найкращим кар’єрним рішенням.

Чому я обрав стартапи?

Коли мені виповнилося 18 років, саме в день мого народження, я розпочав стажування в Україні як full-stack розробник програмного забезпечення(ПЗ). Я успішно пройшов випробування і приєднався до компанії, вирушивши в шлях розробника. У мене не було родини, я жив у маленькому місті, і після того, як я почав заробляти, гроші не були для мене проблемою. Саме тоді я зрозумів, що, працюючи у сфері програмної інженерії, я забезпечив собі досить комфортне життя. У 19 років я дійшов висновку, що якщо буду займатися тим, чим займаюся зараз, то в старості буду мати все, що треба. Я не хотів мати відчуття, що моє життя закінчилося у ті 19, тому почав ставити перед собою більші цілі. Цілі суспільних змін, які впливають на мільйони життів. Так я почав читати західну літературу, дивитися стартап-канали на youtube і потихеньку пророщувати перше зерно власного стартапу.

В той час мене надихали люди, які, як і Ілон Маск, змінювали світ, і я не бачив жодних причин, чому я не можу бути схожим на них. У найгіршому випадку я просто повернувся б до роботи розробником програмного забезпечення і все одно би мав комфортне життя. У найкращому випадку я зміню світ, тому насправді мені було нічого втрачати.

Як я вирушив на пошуки нових проектів?

Намагаючись створити стартап «на півставки», я зрозумів, що моя основна робота не наближає мене до цієї мети. Я відчував величезний прогрес, читаючи книги про стартапи, але написання ще одного функціоналу для моєї основної роботи не приносило жодних змін. Так я і вирішив спрямовувати свою кар’єру в тому напрямку, який би підтримував мої цілі, і стати технічним product менеджером. Спочатку я хотів стати project менеджером, але моя наставниця, за що я їй щиро вдячний, сказала, що, виходячи з моїх побажань, я хочу бути таки product. На щастя, в моїй компанії не вистачало таких спеціалістів, тож у мене була можливість вдягнути новий капелюх, перш ніж я зрозумів, що він мені замалий. Продукт, яким я управляв, в основному використовувався внутрішньо, і вищий менеджмент був не дуже відкритий для стратегічних змін, які я пропонував.

Так я вирішив покинути компанію і знайти іншу роботу в якості продакт-менеджера. На жаль, я знайшов компанію, яка цінувала мої навички кодування більше, ніж моє бажання стати менеджером. В підсумку 95% свого часу займався кодуванням через що я пішов через 4 місяці і завдяки заощадженням нарешті почав працювати над своїм стартапом на повну ставку.

Це була незграбна перша спроба щось почати, і вона виявилася дуже невдалою. Якщо озирнутися назад, то я намагався взяти на себе занадто багато, маючи занадто мало знань. Я також намагався відмовитися від ринкових тенденцій і слідувати власному баченню того, як все повинно працювати, що призвело до того, що я був змушений закрити компанію через брак фінансування. Так я усвідомив, що гроші дуже важливі в бізнесі, і я не можу впоратися з цим самотужки. Я збагнув, що краще працювати розробником програмного забезпечення, заробляти багато грошей і вкладати їх у свій стартап, аніж працювати менеджером. Менеджери заробляють набагато менше, ніж розробники, та і попит на них менший, і я, як початківець, заробляв би лише прожитковий мінімум.

Я пригадав, що моя попередня компанія шукала клієнтів на Upwork і оцінювала наші послуги десь за $50 на годину, а нам платили всього $10 на годину. Тож я подумав, що це буде чудовою ідеєю, якщо я прийду на Upwork і працюватиму за 25 доларів на годину. Люди отримають ту саму вигоду та ще й за меншу ціну. Ось так я і почав шукати нові проекти.

Чому я вирішив долучитися до Scrimmage?

При пошуку проектів я хотів поєднати потребу в фінансах з досвідом роботи в стартапах, тому я постійно шукав проекти зі словом «стартап» в заголовку. Я контактував з десятками людей щодня і писав кожному з них дуже персоналізовані повідомлення. Через 3 дні активних пошуків я знайшов пост проекту з заголовком «Потрібен розробник Flask для стартапу у сфері спортивних ставок». На той момент у мене були високі світоглядні цінності. Я переймався питаннями екології, рівності та іншими подібними речами. Тому ставки на спорт були для мене категоричним «НІ». Але головною моєю потребою були гроші, тому я вирішив поступитися своїми принципами, збільшивши свою погодинну ставку до 30 доларів за годину. За ці гроші я був готовий робити все чесно.

Я не можу знайти запис нашої першої зустрічі, але пам’ятаю її досить добре. Я пам’ятаю FOMO, яке Метт і Ден змогли створити за коротку 30-хвилинну зустріч. Їхній досвід роботи на Волл-стріт просто захоплював мене. Сам факт того, що вони шукали гроші, був дивовижним, і те, яким чином вони будували свій бізнес, звучало дуже мудро. Я зазнав невдачі в бізнесі, тому що не зміг достатньо швидко отримати дохід, а вони, схоже, мали план, як заробляти гроші та заробляти їх багато.

Після зустрічі вони дали мені завдання реалізувати систему оновлення даних на основі сокетів для фронтенду. До того моменту я ніколи не працював з сокетами, але FOMO переконав мене зробити це протягом наступних 3 годин після завершення нашої співбесіди. Пізніше він сказав, що це було найбільш дивовижною частиною моєї роботи, те, як швидко і добре я впорався із завданням.

Невдовзі мою кандидатуру було схвалено. Ось деякі фрагменти, які мені вдалося пригадати.

Початкова пропозиція

«Scrimmage — це стартап, що знаходиться на стадії підготовки до запуску в індустрії спортивних ставок. Компанія була заснована експрофесійними спортивними беттерами, і Scrimmage був створений, аби поділитися інструментами, які вони використовували для прийняття беттінгових рішень, з рештою світу. Розробка мобільного додатку та вебсайту завершена приблизно на 80%, і для того, щоб довести проект до стадії релізу, потрібен досвідчений бекенд-фреймворк розробник. Після запуску розпочнеться розробка версії 2, яка додасть новий елемент до застосунку та веб-сайту, розширивши базу потенційних користувачів».

Моя вихідна пропозиція

«Привіт, мене звати Євген, я працюю full-stack веброзробником останні 3 роки. Мій основний акцент — бекенд і DevOps, я додаю своє резюме з детальним профілем»

З якими фреймворками ви працювали?

Важко перелічити всі, якщо ми говоримо про бекенд та Python, то я найкраще володію Django та Flask«

Мій відгук Метту після 3 місяців спільної роботи

«Метт — чудовий клієнт, він ставиться з великою повагою до мене і висуває чіткі вимоги. Було надзвичайно приємно співпрацювати з ним»

Відгук Метта через 3 місяці

«Євген — ідеальне поповнення до нашої команди. Він прискорив темп розробки нашого бекенду з декількох місяців до декількох тижнів, а потім зробив те ж саме для нашого фронтенду. Він дуже організований, не зважаючи на високу варіативність, необхідну для стартапу, і є основною рушійною силою комунікації в команді. Він надзвичайно внутрішньо мотивований, далекоглядний і креативний, що виявилося дуже корисним для знаходження унікальних рішень для нестандартних проблем. З нетерпінням чекаємо на продовження співпраці з Євгеном».

Чому я вирішив стати кофаундером?

У той час я читав багато бізнес-літератури, і всі навколо стверджували, що тільки акції можуть зробити вас по-справжньому багатими. Особливо, якщо ти засновник. Після спроби запустити Anthill Academy я зрозумів, що світ стартапів не такий простий, як всі люблять його собі уявляти. Навряд чи людині без репутації та особистих зв’язків вдасться вибороти інвестиції. Я був впевнений у своїх навичках створювати програмне забезпечення для стартапів, але я також був впевнений у своїй некомпетентності щодо залучення грошей та клієнтів для стартапу.

Scrimmage здавався мені цілком очевидною відповіддю. Стартап, який вже довіряє мені як розробнику, який може забезпечити мені певний авторитет і стати моєю точкою доступу у світ венчурного капіталу. Обидва засновники були із США, мали досвід роботи в банківській сфері й здавалися цілком досвідченими. Кілька разів вони згадували, що були б раді бачити мене на посаді технічного директора, тож я знав, що вони були в цьому зацікавлені. Через 3 місяці роботи я почав відчувати, що компанія переживає не найкращі часи, а коштів на банківському рахунку залишилося не так багато. Це був ідеальний час, щоб зробити свій перший крок і запропонувати стати одним зі співзасновників.

Все почалося з обіцянки Метта дати мені кілька акцій на додачу до оплати за старанну роботу над запуском проекту. На той час я вже відповідав за розробку продукту і відчував себе технічним директором, тож я запитав, чи можу я додати посаду технічного директора до свого профілю в LinkedIn. На це він відповів, що інвестори шукають довічну відданість компанії, і якщо я цього хочу, ми можемо обговорити це далі. На що я одразу ж відповів пропозицією з конкретними сумами, що дало поштовх до розмови.

Далі Метт наголосив, що вони з Деном повністю вклалися в цю компанію, і якщо я хочу мати гідну частку в компанії, я маю поділяти їхній спосіб мислення. Це практично означає, що я повинен різко урізати свою зарплатню аж до того моменту, поки бізнес буде в змозі її виплачувати. Саме в цей момент укладається більшість угод. Але мене не хвилювали гроші, моєю метою було отримати досвід і репутацію. Володіння компанією було для мене ще одним плюсом, тож я погодився. Весь процес перемовин зайняв близько тижня з 15 електронними листами. Зрештою, я зміг досягти своєї мети — отримати частку в компанії, але ціною мінімальної зарплати, на яку можна було б прожити, а компанія могла собі це дозволити.

Я розраховував отримати гідну платню через 2-4 місяці, але насправді нам знадобилося для цього 9 місяців. На 8-му місяці я, чесно кажучи, був близький до того, щоб опустити руки, але завдяки підтримці мого фаундера я вистояв. Після цього я зрозумів, що таке підприємницькі американські гірки й чому всі про них говорять.

2 роки потому...

Ці 2 роки були просто шаленими. Єдине, що я знаю напевно, це те, що Scrimmage не був би таким успішним без мене, а я не був би таким успішним без Scrimmage. Себелюбно зазначу, що для Scrimmage рішення залучити мене як співзасновника було, мабуть, найкращим кадровим рішенням за всю історію. Я зробив величезний внесок у розробку та ідею продукту. Я залучив до роботи своїх найкращих друзів-інженерів. Нещодавно я розробив власну систему оцінки стану продукту. На останньому тестуванні ми набрали 8,9 бала з 10, що є величезним досягненням.

З особистого досвіду, взимку 2022 року нас прийняли на очну програму Techstars в Індіанаполісі. Мені потрібно було їхати до США, але перш за все я хотів завітати до ЄС. Через 2 тижні після мого від’їзду з України розпочалося повномасштабне вторгнення. Якби не Scrimmage, я б ніколи не виїхав з України в той час і, ймовірно, опинився б у набагато гіршому стані, ніж зараз.

Можливість прожити 1 рік у США зробила мене майже носієм мови й назавжди закрила для мене питання про необхідність знову вивчати англійську. Участь у Techstars дала мені потужні зв’язки, яких мені так не вистачало. Досвід співзасновника Scrimmage дав мені практичні знання про те, як будувати стартапи.

Участь у Scrimmage в ролі співзасновника була, мабуть, найвпливовішим рішенням у моєму житті. Це дало мені досить серйозні короткочасні труднощі зі зниженням заробітної плати, але дивовижні довгострокові кар’єрні перспективи.

Підсумки

Це не зовсім та історія, якою кожен готовий відверто ділитися. Однак я готовий, тому що обрав незвичний шлях, який дав мені неабиякі переваги. Я хочу, щоб цей шлях став більш звичайним для українських ІТ-спеціалістів. Стартапи мають не найкращу репутацію. Є засновники, які змушують працювати 7 днів на тиждень по 12 годин на добу. Є засновники, які розводять вас на відсотки. Всі ці люди сформували кепський імідж для стартапів, але так не повинно бути.

Коли мені було 19, я прочитав аналогічну статтю про те, як починався Dropbox. Ця та багато інших історій засновників надихнули мене обрати цей авантюрний шлях. Проте всі ці історії були дуже далекими від мене. Всі ці люди були іноземцями, вони народилися в різний час, відвідували різні школи, мали різних батьків. Я вірив, що нічого з цього не має значення, якщо ти не зосередишся на своїй меті й не будеш наполегливо працювати. Я хочу поділитися своєю історією, щоб ви могли переконатися, що все це правда. Я не є чимось унікальним. Я народився в Україні у 2001 році, ходив до звичайної сільської школи, виховувався матір’ю-одиначкою, не мав ні статків, ні репутації. Якщо я зміг це зробити, то і ви, без сумніву, зможете.

Я не досягнув світової слави, як засновник Dropbox чи Facebook, але маю всі шанси зробити це у найближчі 10 років. І все це завдяки одному рішенню — поступитися короткочасним задоволенням заради довгострокових перспектив і стати співзасновником.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
інвестори шукають довічну відданість компанії

Стартапи живуть 1-5 років, рідко які 7-12 років, одиниці більше 15.
Про що мова? Вони японці?

На той момент у мене були високі світоглядні цінності. Я переймався питаннями екології, рівності та іншими подібними речами. Тому ставки на спорт були для мене категоричним «НІ». Але головною моєю потребою були гроші, тому я вирішив поступитися своїми принципами, збільшивши свою погодинну ставку до 30 доларів за годину. За ці гроші я був готовий робити все чесно.

Видимо у нас разное понимание что такое КАТЕГОРИЧЕСКОЕ НЕТ :)
звучик как — я конечно не такая, но 20 баксов это 20 баксов

дякую, гарна і мотивуюча стаття. я саме думав над написанням схожою статті із власного досвіду, але більше про власні

незграбна перша спроба

, що з цього виходило і які уроки я робив. Я думаю, людей яким це цікаво зовсім не мало, і варто ділитися досвідом один з одним

Це практично означає, що я повинен різко урізати свою зарплатню аж до того моменту, поки бізнес буде в змозі її виплачувати.
Зрештою, я зміг досягти своєї мети — отримати частку в компанії, але ціною мінімальної зарплати, на яку можна було б прожити,

Ну так тут той жеж беттінг, просто ти виграв) а є 10 таких самих які програють і не отримають нічого в майбутньому і кількох останніх ЗП)

Без сумніву ти молодець, в 22 роки вже попрацювати в США, + хороший досвід.

Скільки ± ти зараз заробляєш в місяць?
На рівні галерного сіньора, 5-6$к?
На рівні топ наймів джині?(9-10к$?)

Я працював на стартап, і через рік мені запропонували опціони (х3 від зменшення ЗП) і бути employee. Я не погодився.
І правильно зробив, бо через пів року всіх employee в кого були опціони звільнили, включаючи СТО який мене наймав і мав відносно валику долю в компанії(5%). СЕО вирішив продати стартап, працівники нічого з того не отримали. Залишився тільки я і ще два дева які були погодинними контракторами, ще далі супортаємо щоб аби як працювало.

Я не хотів мати відчуття, що моє життя закінчилося у ті 19, тому почав ставити перед собою більші цілі. Цілі суспільних змін, які впливають на мільйони життів.
У найкращому випадку я зміню світ
Scrimmage — це стартап, що знаходиться на стадії підготовки до запуску в індустрії спортивних ставок

Так красиво починалось, а завершилось азартними іграми.

Підписатись на коментарі