Нобелівська премія 2023. Обговорюємо переможців та їхні роботи

З 2 по 9 жовтня увага наукового світу прикута до Швеції та Норвегії, де проходить оголошення лауреатів Нобелівської премії 2023 року. Традиційно першими назвали переможців категорії «Фізіологія та медицина». Тут нагороду отримали угорсько-американська біохімік Каталін Каріко та американський імунолог Дрю Вайсман за «відкриття модифікацій нуклеозидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19».

У вівторок Нобелівський комітет назвав переможців у категорії «Фізика». Ними стали П’єр Агостіні, Ференц Крауз та Енн Л’Юльє. Вони отримали нагороду «за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у матерії».

Зазначається, що науковці продемонстрували спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, у яких електрони рухаються або змінюють енергію. Внесок лауреатів зробив можливим дослідження процесів, які є настільки швидкими, що раніше їх неможливо було прослідкувати. Наприклад, Л’Юльє виявила, що багато різних обертонів світла виникають, коли вона пропускала інфрачервоний лазер через благородний газ. Кожен обертон — це світлова хвиля із заданою кількістю циклів для кожного циклу в лазерному світлі. Вони виникають внаслідок взаємодії лазерного світла з атомами в газі. Це дає деяким електронам додаткову енергію, яка потім випромінюється.

Детальніше про роботу цьогорічних переможців Нобелівської премії з фізики можна прочитати за цим посиланням.

Окремо варто зазначити, що Ференц Крауз заявив, що пожертвує винагороду від премії на підтримку українців, які постраждали від війни. Про це він розповів у короткому інтерв’ю на радіо Deutschlandfunk. Науковець відправить гроші ініціативі Science4People. Це міжнародна ініціатива вчених, які об’єдналися заради того, щоб допомагати підтримувати освітні проєкти та інші ініціативи в охоплених війною регіонах, найперше — в Україні.

Минулого року нагороду з фізики отримали Ален Аспект, Джон Ф. Клаузер та Антон Цайлінгер за спільну роботу у галузі квантової механіки. Науковці провели успішні експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторську квантову інформатику.


У середу Нобелівський комітет назвав переможців у категорії «Хімія». Ними стали Мунгі Г. Бавенді, Луї Брюс та Олексій Єкімов «за відкриття та синтез квантових точок». Ці наночастинки настільки дрібні, що їх розмір визначає їхні властивості. Вони мають унікальні властивості та використовуються для екранів телевізорів та світлодіодних ламп. Також квантові точки каталізують хімічні реакції і їхнє світло може висвітлити тканину пухлини для хірурга. Дослідники використовували квантові точки для створення кольорового світла. Вони вважають, що в майбутньому квантові точки можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, мініатюрних датчиків, тонших сонячних батарей та, можливо, зашифрованого квантового зв’язку.

На початку 1980-х років Брюсу та Єкімову вдалося створити (незалежно один від одного) квантові точки. У 1993 році Бавенді революціонізував методи виробництва квантових точок, зробивши їхню якість надзвичайно високою.

Минулого року нагороду з хімії отримали Каролін Бертоцці, Мортен Мелдаль та Баррі Шарплесс за впровадження та розробку методів застосування «клік-хімії» та розвиток біоортогональної хімії. У цьому новому виді науки молекулярні будівельні блоки швидко й ефективно з’єднуються разом, йдеться на офіційному сайті премії.


У четвер Нобелівський комітет назвав переможця у категорії «Література». Ним став норвезький письменник та драматург Йон Фоссе. Як зазначили у комітеті, премію йому вручили за «його новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».

Також у комітеті відзначили стиль автора, який став відомий як «мінімалізм Фоссе». У повідомленні комітету йдеться, що це можна побачити в його другому романі «Stengd gitar» (1985), де Фоссе представляє читачам жахливу варіацію на одну зі своїх головних тем — критичний момент невирішеності.


У п’ятницю Нобелівський комітет назвав переможця у категорії «Нобелівська премія миру». Нею стала іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх.


Сьогодні ж, 9 жовтня, економічну премію пам’яті Альфреда Нобеля отримала Клаудія Голдін «за те, що вона покращила наше розуміння результатів ринку праці жінок». Нобелівський комітет зазначає, що переглядаючи архіви, збираючи й виправляючи історичні дані, цьогорічна лауреатка Клаудія Голдін змогла представити нові й дивовижні факти. Вона також дала глибше розуміння факторів, які впливають на можливості жінок на ринку праці, і наскільки затребувана їхня робота.

«Той факт, що вибір жінок часто був і залишається обмеженим шлюбом і відповідальністю за дім і сім’ю, лежить в основі її аналізу та пояснювальних моделей. Дослідження Голдін також вчать нас, що зміни потребують часу, оскільки вибір, який впливає на всю кар’єру, ґрунтується на очікуваннях, які пізніше можуть виявитися хибними. Її знання сягають далеко за межі США, і подібні моделі спостерігаються в багатьох інших країнах. Її дослідження дають нам змогу краще зрозуміти ринки праці вчора, сьогодні та завтра», — додали в комітеті.

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
економічну премію пам’яті Альфреда Нобеля отримала Клаудія Голдін «за те, що вона покращила наше розуміння результатів ринку праці жінок»

Ну і крінж. Добре що наших знань достатньо про дійсно важливі речі які впливають на економіки (сарказм).

Де Пєніє? Чому він досі не написав своєї експертної думки?

Я тут бачів акк з ніком Танцеваніє, може він вирішив змінити щось у житті? :-)

Експансія через ентропію. Люди не більш ніж слухняні біоелектричні автомати всесвіту. Як бачите, мета людини у загарбанні і переробці на порох того самого всесвіту у всій його неосяжності. Навіщо? Заради досягнення стабільного стану теплової смерті. Але стривайте, зірка прагне того ж самого — розсіятися. Що зірка, що людина — все одне.
Я б волів тут написати: або... та чи стане у людства стільки сили, щоб кинути виклик нативним силам всесвіту?
Чи здатні люди сфокусуватися на меті — зупинити ентропійний бєспрєдєл?
Всесвіту потрібна ядерна війна, потрібен хаос боротьби за власне існування, виправданий існуванням еволюційних процесів.
Але існувати загарбником це існувати амебою. Найпростіший рівень — нічого особливого...

Економіка: Чи можна забезпечити поступове зростання економіки без криз — ніхто не знає. Чому виникають кризи економічний «мейнстрім» пояснити не може. Навіть як передбачувати кризи ніхто не знає.
Фізика: Теорії квантової гравітації — немає. Природу темної матерії та темної енергії ніхто не знає. Теорії, яка може пояснити значення фізичних констант — немає. Як утримувати плазму для стабільного термоядерного синтезу — ніхто не знає. Високотемпературних провідників досі ніхто не створив.
Хімія\біологія: Проблема фолдінгу білка повністю не вирішена.
Проривних відкриттів давно вже не було. Але премії треба за щось давати щороку ((

Ну раз на доу хтось написав шо фігня..

Економічні кризи відбуваються через жадібність людей. Людей робить жадібними навколишнє економічне середовище (тобто кризи). Це замкнене коло, із якого немає виходу.

Чому виникають кризи економічний «мейнстрім» пояснити не може
Як утримувати плазму для стабільного термоядерного синтезу — ніхто не знає

Є описові механізми, системи з багатьма ступенями свободи при нескінченно малих змінах параметрів можуть мати радикальні зміни, тому прогностична сила у нас обмежена.
Питання можна ставити хіба що філософськи: це у нас тимчасовий затик, чи ми вперлись у фундаментальні, анти-чітерські налаштування логіки і математики цього всесвіту, щоб його архітекторам не було нудно за нами спостерігати, і заодно мати «технологічні зазори» для рулювання світом без палева?

Високотемпературних провідників досі ніхто не створив.

Серед інших перелічених, конкретно вони мають шанси на реалізацію, але надпровідники — це не те саме, що ідеальні провідники, імовірніше за все, що навіть не передача енергії чи двигуни будуть їх першими споживачами.

Австрійська школа та посткейнсіанство (Мінскі, наприклад) надають досить реалістичні моделі виникнення економічних криз. Але їм давати «нобеля» неможна!, бо це не мейнстрім ))

Вообще-то, причина кризиса одна. Перепроизводство, вернее производство какого-то товара в большем количестве, чем рынок может потребить. Данное производство сворачивается, люди теряют работу, не могут выплачивать свои долги, это заваливает другие отрасли. Тут ничего не поменялось со времён открытия сего факта К. Марксом.

То, что причиной кризиса является перепроизводстов — личная точка зрения К.Маркса )) Возможно, что он не прав. Австрийцы (Мизес, Хайек, Ротбард, де Сото) и посткейнсианцы (Робинсон, Калецкий, Вейнтрауб, Мински) имеют на этот счет другое мнение.

А як вам таке: ось зараз ми бачимо як створили біткоін гроші. Але як вони були створені, чого їх підтримали?
Що таке біткоін? Це чотири стовпи (чи щось на кшалт того) — перший люди — які майнять, другий майнінгове обладнання, третій — результат — біткоіни, четвертий — долари.
Спочатку були поодинокі мрійники, які майнили швидко дешеві біткоїни на дорогому обладнанні. Це обладнання придбавалось за долари, але біткоіни, яке це обладнання створювало, мінялися на долари і таким чином це виробництво себе виправдовувало...
Тепер маємо дорогий біткоїн, але цікаво що обладнання не подешевшало бо халвінгі!
Ось так біткоіни стали грошима, якім довіряють люди. Ось тут вся схема, по якій щось становиться грошима. Порушення її це ознака лохотрону.
Візьмемо вирощування зерна. Все теж саме як і у випадку з біткоіном.
Подивимося на кризи у біткоін маркеті. Подивимося як вони виникають.
Може тут отримаємо відповідь.

Та всі ці школи економік тут взагалі нерелевантні, це універсальні закони природи.
Є бажання керувати процесами мультиплікативно, малою силою впливати на результат (в економічних термінах — отримувати відсоток доходності і реінвестувати назад) — воно описується системами диференційних рівнянь, у найпростішому випадку, лінійними.

Розв’язки лінійних диференційних рівнять мають форму лінійної комбінації експонент.

Якщо у нас є певна неточність у початкових даних, ця мініатюрна аддитивна похибка теж може з часом експоненційно рости. Все, навіть у лінійному наближенні, у нас через певний час мінімальні помилки, шуми, випадковості експоненційно наростають.

У реальних системах ріст завжди чимость фізично обмежений, але катастрофічний вплив цих неточностей у вхідних даних вже зробить свою справу, для будь-якої системи можна вказати «період напіврозпаду» моделі, за межами якого ніякої моделі побудувати вже не можна. Скажімо, ніякою кількістю датчиків і складністю моделі, Ви не передбачите, чи буде дощ над Вашим будинком рівно через рік, цей «період напіврозпаду» у випадку атмосфери складає всього два тижні.

Так що ситуація така, що побудова точних моделей просто немає сенсу, це не дасть вихлопу. Навпаки, у моді нейронні мережі, високочастотні трейдинги і інші штуки, які роблять протилежне: тупими лінійними наближеннями передбачають максимально близьке майбутнє і прискорюють реакції, щоб надійність цього припущення про лінійність працювала найбільш надійно. Біологічна еволюція мабуть по тих же причинах наділила живі істоти мозком з нейронною мережею, а не програмованими кінечними автоматами.

...

через певний час мінімальні помилки, шуми, випадковості експоненційно наростают

...
Ні, це не завжди вірно. Не всі діфури мають таку властивість .Наприклад, діференціне рівняння, що описує вимушені коливання із згасанням, дає стаціонарне рішення, яке не залежить від початкових умов. Економічні моделі неокласичного напряму (а саме DSGE-моделі) дають стаціонарні рішення. Це через те, що експоненти в рішенні можуть мати від’ємний параметр у показнику.

Ну я звісно спростив, для не просто розбіжності, а саме хаотичної поведінки необхідно хоча б півтори ступені свободи.

Це через те, що експоненти в рішенні можуть мати від’ємний параметр у показнику.

А можуть і не мати — будь-який бізнес, мета існування якого зростати, вже не вписується у це обмеження. Можна навести приклади маси часткових ситуацій, типу позитивного панічного зворотного зв’язку у бажанні закупитись доларами при рості його курсу, коли це все взаємопов’язано у глобальну економіку, всі ці моделі будуть давати часткові рішення, з ризиками крупних, не описаних у їх рамках катаклізмів.

Ну, а що ти собі думав. Тут же не тільки військові експерти на форумі.

Підписатись на коментарі