Саботаж українського перекладу інсталятора Ubuntu 23.10
Дивіцця, прокидаюсь ото, а в фороніксі набирає обертів тема, шо убунту видалило свій ISO 23.10 через мову ненависті в одній із локалізацій інсталятора. Проблему, маю надію, шо тимчасово, вирішено через видалення цілої локалізації.
Вгадайте з трьох разів, яку саме мову видалено.
А осьо чому: github.com/...a84ad37bf2e78221e459dL462
Завантажуйте діфф і гортайте до самого низу.
Мені мало шо так хочецця в даний момент, як тіко знайти, яка тварина це зробила, і шось їй відкрутити. Починаєцця звідси:
67 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівКоментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
так це можна зробити навзаєм і ру перекладу, якщо вони вже за це взялися
Ну і віндовз по акціїї 20 чи щось доларів
А якщо маєш visual studio підписку взагалі береш і ставиш
А треба убунту не англійською?
треба
Скільки і кому?
Особливо якщо розмова про інсталер
Нижче вже відповіли і це якраз мій кейс — поставив мамі убунту, до того мама взагалі комп’ютера не мала.
Експеримент вдався. Єдине, що наламало — це помер вінт і треба перезібрати комп наново, бо той взагалі старий.
В загальному, убунта (і мінт до купи) прекрасно справляються з роллю «коробка з інтернетом» і притомна локалізація тут, очевидно, дуже важлива.
Чекай
Ти ж казав про інсталятор
Інтерфейс українською ок
А там де некс тнекст один раз проклікатм
Ізначально питання було про всю убунту, а не інсталер
Ти на ходу міняєш умови.
Очевидно, що інсталятор можна і не локалізовувати для просунутих юзерів.
Але все таки, якщо до нього доберуться люди попроще — ймовірність цього сильно більша 0 і на це розраховано із самого початку — то треба локалізувати все як слід.
Та й локалізації інсталятора та самої операційки можуть шарити ресурси між собою, я так думаю.
Про інсталятор було питання топіку
А потім сидить Сашко коло кудахтєра і плаче: «ґдє маі сайти, ґдє всьо, УІІІІІІІІІІ!!!!!»
Читати, перш ніж клацати, Сашка це, звісно, не навчить.
Ти пробував з телефону писати?
Так, чималі простирадла строчих із фічерфона з апаратною клавіатурою, році у ≈2014-му особливо. Одруківок уникаю і там. Предиктивне введення принципово не толерую: ні T9, ні Swype, ні автовиправлення оці ваші.
А до чого тут це? Я не до одруківки ся причепих, а до того, що клацати і не читати — ні до чого хорошого не призведе.
І як вони з кривими .doc-файлами ся порають? Змушувати клієнтів конвертувати все у .pdf — клієнти до менш ідейного копіцентру підуть, де «нормальні» кватирки і Word.
Не кажучи вже про файли КОМПАС-3D і подібного (його у наших ВНЗ іще використовують, до речі? враховуючи, що перефарбований 1С цвіте і пахне).
Word 2007 так-бо і під Wine непогано працює, але який сенс...
Коли Word ще не вміше у нього експортувати навіть із бубном, еге.
Ну втім, через віртуальний PDF-принтер можна хоч із чорта лисого експортувати.
Я от колись на свою голову у XPS експортувах, який лише IE певних версій вміє відкривати, та й той через якусь сраку. Там просто архів ізXML-файлом і PNG-шками усередині.
Навіть сраний допотопний і простий RTF чудово собі ламається різними версіями Офіса під Віндою. Хочеш нормально роздрукувати — роби PDF, це давно вже так.
PDF теж бувають криві, це не панацея. Приміром, якщо до файлу не вбудовані шрифти. Або там умисне якась хитромудра підміна кодів символів і кастомний перемішаний шрифт з метою ускладнення копіювання. Або накладений шар із підписом, за конвертації ImageMagick’ом виходить усе чорне, окрім підпису.
Втім, можна зробити PDF, у якому кожна сторінка растровим пічкуром відрендерена, тоді вже ТОЧНО ніц не поїде. Точно?..
Я нещодавно придбах БФП, бо скільки вже можна по копі-центрах бігати. Друкую-друкую всяке, помічаю, що щось наче з пропорціями не теє. Поправих папір у лотку, зсуву нема — все одно щось не теє... Зрештою друкую конвертики для DVD, вирізаю, склеюю — а диски не влазять. Шаблон кривий, чи що? Міряю екранною лінійкою — наче все правильно, 12 см. Порпаюся у діалозі друку в Atril — а там за замовчуванням масштабування під безпечну зону друку принтера увімкнене...
О, і про пічкури, я ще стрічах проблему з експортом документів із CMYK-пічкурами, з Adobe Illustrator наче. Там залежно від читалки пічкури ся відображають у негативі. Наскільки памнятаю, там через те, що і пічкур у CMYK, і вся сторінка позначена як CMYK, виходить подвійний негатив і читалки його по-різному інтерпретують. Так і не поборох наче зрештою.
WPS офіс зі snap — все нормально відкривається
Я у WPS мах проблеми із маркерами списків: якісь кракозябри ся відображаху натомість. І з вирівнюванням останнього рядка в абзаці: його розпердолюваше на всю ширину. А так він непоганий, еге.
Не підкажете, у останніх релізах вже пофіксили доступ з нетворк шар, чи і досі офіційно радять костилі типу mount —bind ? Просто неймовірно вибішує, що скажімо репорти в .html на примунтченому білд-сервері браузер не може відкрити, поки не затягнеш у /home або /tmp
А були якісь проблеми? Щоб надати доступ до /media, /run/media та /mnt треба під’єднати removable-media
В принаймні 22 убунті маунтпоїнти виду /mnt/server1 не прокатують навіть з removable-media, і часто по древніх полісях вони можуть бути і зовсім десь в /remote чи ще якихось кастомних місцях.
Якщо для свого домашнього комп’ютера можна просто вирізати браузер пакетним менеджером і накатити в /usr/local/bin скачаним бінарем, то по роботі рут доступний не завжди, і ці убунтівськи вибрики дуже бісять.
Якщо мова про не-FHS home snapcraft.io/docs/home-outside-home
Саме так. Схоже що не змінилось, і без bind mount все одно не обійтись, а це без рута не робиться, та і має побічні ефекти, наприклад, при рекурсивному пошуку.
Та не варто ся й морочити. Контейнеризація ніколи без костурів і явних прокидань працювати не буде.
Ізоляція має сенс для недовірених пропрієтарних поробок. Однією з переваг ВПЗ є те, що його може модифікувати і вивіряти хто завгодно. Тому, приміром, ґуґлові ся не вдає приховувати зонди у коді Chromium та AOSP (пхати їх їм туди ніхто заборонити не може, але це вже інша справа). Завдяки цьому ж супроводжувачі дистрибутивів можуть збирати ПЗ самостійно, припасовувати його патчами одне до одного. З Gentoo прості користувачі, не маючи навичок програмування, взагалі можуть готовими патчами та USE-флаґами виліплювати що їм ся замане для персональних потреб.
А готовенькі контейнери всі ці переваги руйнують. Що вільні, що пропрієтарні програми однаково ся поставляють готовими (і незмінюваними, що важливо!) монолітами: для кінцевого користувача різниці нема. Причому збирають їх зазвичай самі розробники, і це виставляють як перевагу: мов, завжди найактуальніша версія, не треба чекати, доки супроводжувачі дистрибутивів ся почухають, напхають свої патчів, ввівши баґи, яких немає в апстримі, і т.д. Вочевидь, хтось хоче дискредитувати ідею ВПЗ.
Я не проти легких контейнерів, і взагалі вважаю сумнівними переваги динамічної лінковки у наш час, можу навіть змиритись з довгим стартом чи автоапдейтами того ж браузеру (все одно, це не той компонент, який я буду білдити з сурсів під себе), але ламати його інтеграцію з системою і тихо підміняти відпрацьовування одного пакетного менеджеру іншим — це вже занадто.
На жаль, якщо цією свободою реально користуватись, а не ставити браузери, ядро і компілятори бінарями і уникати qtwebengine, то воно жере доволі багато ресурсів на апдейти, особливо критично в умовах евакуацій і блекаутів це стає, ну і з’являється інша несвобода — всілякі Zoom, Steam чи інший складний софт під неї напряму не релізиться. Практично всі лінуксові ліби і всі генератори ембеддед дистрибутивів (AOSP, Yocto, buildroot, armbian,...) також мають першоклассну підтримку лише для Федори і Убунти, для решти при серйозній роботі неминуче доведеться ще й мейнтейнити самому хаки для надійної роботи на свому дистрибутиві. Гентівська кросс-компіляція стейджів дає доволі важкий дистрибутив на виході. Все це непогано працює як навчальна платформа, але ні для павер юзерства, ні для роботи не дуже придатне.
В результаті, простіше все ж допилювати рашпилем убунту, тим більше що у ній є деякі смачні штуки типу zfs у дефолтному ядрі...
Ну отак шматочок за шматочком люди свободу й віддають.
Якщо сайт не працює у всяких легких оглядачах штибу Dillo, elinks чи links2 (links2 досі розвивають, до речі, нещодавно підтримка WebP додана навіть), ще й вимагає виконувати невільний JS — то це крива поробка смузісьорбів, яка заощаджує серверні ресурси власника сайту за рахунок поїдання ресурсів ПЕОМ відвідувачів. А SPA взагалі вже web-застосунками назвати не можна, формально хіба такими є, бо в оглядачах працюють; чи варто й казати, як вони «дружать» із пошуковими павуками (довільними, а не лише ґуґлівським), чи архіваторами сайтів.
Втім, у SPA є й перевага: вони зазвичай смикають прості й зрозумілі JSON API, що дозволяє легко писати для них вільні нативні клієнти: гляньте хоч, скільки вільних клієнтів для Discord чи WhatsApp Web. Такі API набагато стабільніші порівняно з парсингом HTML, який ся може зламати на кожен пчих.
Ну я на старому ноуті пакети, які його тягнуть, і не ставих, до речі. І так місця на системному розділі катма, нащо мені ще один Blink, коли й так уже стоїть Chromium, Vivaldi, кілька електронопоробок, і навіть ViberPC із тим же QtWebEngine, і кожна з них тягне його окрему копію?
Кедопоробки, яким простий HTML відображати треба, штибу довідок, досі KHTML тягнуть: він набагато легший.
Ну так, GNU/Linux не дуже придатний до кволого перевантаженого GPRS, коли все решта лежить. Але питання в тому: чи придатні до нього сучасні кватирки? Зі старими-бо можна спокійно в офлайні жити, питань немає: ставити ПЗ з дисків чи офлайн-інсталяшок. Проблема вразливостей не особливо важлива, якщо не випускати їх до інтернетрів. Це все якщо вони взагалі встануть на сучасне залізо (а старе доволі енергоненажерливе).
Втім, я все одно ся примудрях узимку пакети ставити, навіть на рачі, попри те, що pacman до нестабільного звʼязку не дуже-бо придатний, а yay тим паче. Навіть кастомні команди завантаження десь прописувах для збільшення кількости спроб і прикручування докачки. У apt от часткова докачка дуже продумана й так. Огрядне щось мегабайтів на 400 чекати сенсу нема — ну так можна електрохарчування почекати, горить, чи що? :P
А от у2012-му, коли я мах 3 ГБ трафіку на місяць (!), добряче пригораше срака з 2gis, який вимагаше його раз на півроку оновлювати (гадаю, те нахабство можна пропатчити, втім). Із Chrome теж довго воювах, затикаючи всі шпарини, через який він ся лізе оновлювати, зрештою викинух його і перейдих на Comodo Dragon на основі Chromium. Це все на кватирках іще.
Не бачу протиріччя, чом це розробники пропрієтарних поробок мають ся переймати про проблеми користувачів ВПЗ? :P Їм тільки й дай якесь передбачуване, верифіковане й обмазане DRM одоробло, формально вільне чи переважно вільне (привіт усе тому ж Android).
Власне, розробникам багатьох вільних поробок теж притаманна відсутність піклування про маргіналів (чи навпаки: розробник — маргінал і працездатність поза його системою його не хвилює), але в такому випадку користувачі можуть ся попіклувати про себе самі. У цьому й ключова відмінність. А з пропрієтарними поробками ся лишає тільки скиглити роками у баґтрекерах (якщо вони взагалі є), або на свій страх і ризик колупати й патчити бінарі, що дуже невдячна робота у сучасних умовах, бо з сучасними шаленими циклами релізів вони швидко застарівають.
Ну нема питань, розкажіть ґуґлівцям, що треба викинути Gentoo і пиляти ChromeOS на основі бубунти :P
Тю, от що, а ядро під свої потреби зібрати просто (хоч воно й теж огряднішає на очах останніми роками, еге...)
У порівнянні з аналоговим IC дизайном чи іншими інженеріями на нижчих рівнях заліза, софт — це анархо-лібертаріанство просто, тому ці ідеї не дуже чіпляють самі по собі. Особливо зараз в Україні.
Якщо він потрібен професійно або регуляторно, то купується залізяка і ставиться той софт, на якому запрацює. Добре що хоч клієнт-банки вже обмежуються одиночними плагінами для ЕЦП, а не плагіни на оракловій джаві хочуть.
І взагалі, це щось на веб-девелоперському, я хочу щоб сайти просто працювали, а не думати чому у мене CORS перевірки не проходять чи ще щось ними наворочене.
Ну і на біса така свобода тоді, гном і на стоковій убунті є. А з функціональних і не надто прожерливих ДЕ вибір на жаль з одного пункту на разі.
Я трошки працював над дистрибутивами подібного типу, взагалі-то саме так — від заміни Gentoo на Debian-based там би не так багато змінилось, на подібних масштабах там будуть власні правки у тисячі пакетів, ще тисячі будуть написані з нуля, і далеко не все буде апстрімитись. Стартував би проект трошки пізніше, там напевно була б більш придатна для задачі Yocto.
Я вдома хочу просто працююче залізо, стійке до дрібних неприємностей типу вильоту дисків, а не мейнтейнити лінукс після роботи по мейнтейнінгу лінуксу, windows не зручний, бо звик робити нашвидкуруч дрібні автоматизації консольними тулзами і хочу однорідності робочої і власної ОС. Якби яблучні девайси не мали неадекватних націнок за стореджі, і дозволяли ставити апки не з маркету на телефон, користувався б ними.
Тю, та якби ж то тільки «зараз». Доки євросовки не гримнуть — Дію не опенсорснуть.
Тут прямо заповідник пропрієтарного ПЗ. От чому у престижних західних ВНЗ і наукових журналах використовують TeX, під нього є готові шаблони, з ним сумісні нормативи (приміром, APA явно згадує Computer Modern), навіть у руснявих ВНЗ використовують TeX — а у нас навіть у нових ДСТУ досі вимагається використовувати пропрієтарний Times New Roman (замінювати метричними аналогами — то на свій страх і ризик), і в цілому вимоги до оформлення у специфічній для Word термінології (от що таке «міжрядковий інтервал»?) Окремої уваги заслуговують «друкарські пункти», які за радянською традицією відповідають 0,3759 мм, а у західному ПЗ плавають у районі0,3514–0,3528 мм, але то вже таке.
Я ся перетинах із літнім професором, що навіть функціональні схеми замість спеціалізованого ПЗ чи навіть простого векторного редактора малює на графічних примітивах Word, ся пробираючи скрізь марудні діалоги, і студентів цьому ж навчає.
Власне, у нас свого часу Microsoft’ом шалені кошти вкладені на просування свої продуктів, у системі освіти зокрема. От і пожинаємо. Та й останніми роками федорівська шобла активно залучає до
побудови електронного концтаборацифровізації держави Microsoft, Apple та інших гігантів — це у той час, як країни Євросоюзу активно вичавлюють цю американську наволоч, обкладаючи її регуляціями, податками і штрафами.Простіше здрапати від таких рагуляторів у більш пристойну юрисдикцію.
У Вас термінологічна плутанина, в першому випадку то вже не плаґіни, а розширення. Та й перевага сумнівна, адже ці розширення нерідко є просто мостами до нативних бібліотек — які, на відміну від Java, скомпільовані лише під певні платформи.
Так у тому й справа, що навпаки. Девелопери собі сидять на кульгавих лисицях і в вуса не дмухають, і запускають їх на виданих за кошт роботодавця суперкомпʼютерах. А прості люди хочуть користуватися простими оглядачами. У яких через оцих мавп ні біса не працює, і з кожним роком ситуація гіршає.
А риночок це влаштовує: якщо користувачі не можуть і собі придбати суперкомпʼютери задля відкривання однієї оглядачевої вкладки — то за логікою, вони й компанії грошей не принесуть, на біса вони такі потрібні? Аналогічним чином дискримінують інвалідів, бо немає рагуляцій, які змушують підтримувати a11y на недержавних сайтах. Та й не тільки сайти, уже й застосунки в цьому плані гіршають з кожним роком.
Хибна дихотомія.
Якщо не мейнтейнити власноруч, то мейнтейнити натомість будуть чиїсь криві лапці (а на біса спеціалістові чужі криві лапці, коли свої є завідомо пряміші?) Це поширена й нелогічна відмазка так-бо.
Власне, оці ваші ґномокеди якраз і ламають постійно косорукі школярі, яким кортить написати черговий ненудний клізмоїд чи хіґануту поробку з півтора кнопками, а через рік-два закинути, доки новий школяр не напише щось натомість, і так без кінця.
Я ще десь у2014-му думах зліпити середовище на основі ґномощілини, і хутко закинух цю ідею, бо мало того, що воно ненажерливе й падуче — так ще й API розширень ламають із кожним мінорним випуском. У серйозних продуктах (WinAPI, Android API, JRE тощо) десь таке бачено?!
Хутко закинух цю ідею і за порадами одного BSD’уна зліпих середовище на основі голого X.Org, причому таке модульне, що воно навіть від конкретного WM майже не залежить: гарячими клавішами, XSETTINGS, розкиданням вікон, гучністю, сповіщеннями, моніторингом тощо — ся займають окремі програми. Так, це потребуваше певного часу на налаштування — зате тепер роками працює і їсти майже не просить. Найкрихкіший компонент тут — видерта з XFCE xfce4-panel, яку теж активно ламають криволапі школярі, треба форкнути чи замінити врешті чимось стабільнішим (у сенсі незмінности). Такий сетап десятиліттями може пропрацювати, його винести можна хіба тільки вперед ногами разом з іксами (а хто їх винесе з мого локалгосту? :P)
Ну так Cydia нащо? :P Та й PWA пристойних із часом стає все більше. Власне, у перших версіях iPhone OS магазину й не бʼяше, вона від початку розрахована на веб, але випереди свій час.
Це ж не на щодня а один раз
Та ну, це ж святе — перевстановлювати бубунту по три рази на день. А потім жити активним і повноцінним життям.
Я одного зрозуміти не можу — яким чином це взагалі пройшло перевірку не одної а двух організацій.
Який лінгвіст/нейтів, бог з вами.
«устрій» замість «пристрій»
«круглий» замість «цілковитий»
«спід(озний)» замість «снід(озний)»
Чергове москальське пекельне борошно.
На weblate можна відстежити дії цього користувача:
hosted.weblate.org/user/DaniloNegrilo
Відповідні PR/Issues створені:
— github.com/...esktop-provision/pull/171
— github.com/...loSystem/Filer/issues/182
— github.com/...lloSystem/Menu/issues/172
Щоб вандалізм був швидше усунутий — коментуйте англійською, та голосуйте там )
“The malicious contributor has been identified as Semyon Ryndin, a Russian national working at Canonical’s offices in San Francisco. According to Canonical, he was promptly fired following the incident and faces risk of deportation.”
Без джерела виглядає як фейк
Написали тут що після перевірки мову повернуть
github.com/...0#issuecomment-1761175150
Ще хтось анонімний фікс запілив github.com/...esktop-provision/pull/171
.
Там комітить інтеграція з Hosted Weblate, це шось подібне до Transifex. Але й воно не мало б без фільтрації пропускати переклади від першого-ліпшого «данила негрила».
«на редіті кажуть»
У болотяних анонімів ім’я Семен широко використовується для псевдонімів, походить від терміну «same person».
Посилатися на аноніма з інтернет-ресурсу — це все одно що посилатися на художню літературу.
Це був співробітник Канонікала, москаль. Його вже звільнено і йому загроджує депортація.
Weblate створює PR на github і його мержать без перевірки
Для більшості світу кирилиця виглядає як китайські ієрогліфи, а через гугл транслейт рев’юверу ліньки було прогнати. Звичайно якщо там взагалі був рев’ювер.
Якийсь дурник цей Danilo Negrilo, ще щось накомiтив
github.com/...e77fae09ef6114fd2d23ee519
“The malicious contributor has been identified as Semyon Ryndin, a Russian national working at Canonical’s offices in San Francisco. According to Canonical, he was promptly fired following the incident and faces risk of deportation.”
знайшов тільки це
Йєс
Інше питання, а чо рашн нешнл гребецця в українських перекладах.
Ну й напевно відповідь на питання, як сталось, шо з того weblate лайно пішло прямо в гітхаб без фільтрації.
Серед руських багато Українських нейтів спікерів або професійних лінгвістів які знають добре Українську. Інше питання чому Canonical не врахува ризики
І багато хто досі не враховує. Є навіть руські контори які займаються Українською локалізацією багато чого і це далеко не останній подібний скандал
Так тут треба якесь комьюніті ревью
Ну, нет. Узкие украинский не знают за редким исключением типа Кубани и других изначально украинских регионов. Ну мож лингвисты ещё. Но слабо себе представляю узкого лингвиста со специализацией в украинском языке. Непрестижно.90-х — вполне имеет место быть.
А вот обратный вариант: есть много русскоязычных украинцев, которые знают как русский, так и украинский языки, особенно среди поколения, родившемся до
Но там в ответе от Canonical указано, что чмо таки неширокое. Поэтому странно, что никто не удивился, сфига бы оно полезло не в свою локализацию.
Та ви трохи задовбали обговорювати вкид на 4chan.
Посилання на анонімного вандала у верхньому коментарі
hosted.weblate.org/user/DaniloNegrilo
Ніц дивного, для багатьох вестернерів весь ex-USSR — досі російські придатки. Повномасштабне вторгнення чимало сприяє руйнуванню цього стереотипу, але попробивати інфобульбашки геть усім не здатне й воно.
Правда, джерело = 4chan, так собі
В них наче немає офіса в Сан Франциско
Canonical Group Ltd is located in London.
Canonical USA Inc. is located in Boston, Massachusetts and Austin, Texas.
Canonical China Ltd (Chinese: 科能（上海）软件科技有限公司 and 科能（上海）软件科技有限公司北京分公司) is located in Shanghai and Beijing.
Canonical Ltd Taiwan Branch (Chinese: 英商科能有限公司台灣分公司) is located in Taipei.
Canonical Limited is located in Isle of Man and Tokyo (Japan).[6]
Canonical Brasil Ltd is located in São Paulo (this office is no longer listed on their website).
Canonical Canada Ltd is located in Montreal (the office is no longer in service[24]).
А тут є www.glassdoor.com/...59.htm?filter.countryId=1
Мабуть на сайті вони публікують тільки офіси де сидять Sales
Це ж може бути віддалена робота. І зміна прийшла з weblate який повністю відкритий і вносити зміни може будь-хто анонімно.
А де сказано що він працює в офісі , що базується в Сан Франциско ? Написано лише, що він працює в Сан Франциско, а приписаний може бути до якого завгодно офісу, вже напевно працював, американці народ сміливий — 100% накатали відповідну телегу в еміграційну службу. Напевно в Сан Франциско погано йому було, тепер поїде собі десь в Саратов чи Воронеж, може буде краще. Також мейлс офіси та R&D можуть бути в різних місцях. P.S. Колись давно, вони висилали компакт диски поштою усім бажаючим із7-ю версією, тоді інтернет коштував не слабо по грошам за трафік і переказати 600 мб CD коштувало баксів 100, і мені прислали той диск якраз із Сан Франциско. (Там був баг, який накрив розмітку на хард драйві коли я встановлював його в дуал бут разом із віндою, після чого я остаточно пересів на Fedora в якості основної репи).
це фейк з 4chan boards.4channel.org/...thread/96638512#p96638761
це може бути і фейк, але те що це зробила москолота я не сумніваюсь
Як завжди московити, враховуючи скільки тексту про дупу та ворожого ставлення до євреїв