Навчання дорослих: цикл Колба й таксономія Блума

Привіт! Я Артем Григоренко, QA Coach та автор блогу «Нотатки суворого QA».

У цій статті хочу поділитися деякими думками щодо навчання людей, а також розповісти про підходи, які я використовував для того, щоб допомогти колегам з розвитком. Ця стаття може бути корисною людям, які вчать інших, проводять лекції, вебінари або воркшопи.

Дисклеймер: у мене немає педагогічної освіти, тому буду вдячний за будь-які доповнення від людей з відповідною освітою в коментарях.

Різниця між навчанням Junior та Senior-спеціалістів

Коли ви зростаєте в компанії, отримуєте нові ролі та можливості, ви, можливо, прийдете до того, що треба бути ментором, коучем, викладачем — людиною, яка допоможе іншим опановувати нові навички. Що краще ви вмієте це робити, то більш ефективним буде навчання, яке ви впровадите.

Чи будете ви навчати Junior-спеціаліста та Senior+ однаковими методами? Я впевнений, що ні. Під час дослідження цієї теми я намагався зрозуміти загальні аспекти роботи Junior-спеціалістів та Senior.

Виявилось, що Junior зазвичай працює з дуже зрозумілими задачами (рівень цих задач не супервисокий). Для таких задач існує багато способів вирішення, а тому джуну одразу зрозуміло, що треба робити. Тому освітній процес полягає в тому, щоб навчити людину розв’язувати робочі задачі конкретного рівня! Надалі я називатиму це шаблоном, бо фактично такі задачі є шаблонними.

Коли ж подивимось на рівень задач, які повинна вирішувати людина на рівні Senior, то вони більш абстрактні, складні, комплексні. І найголовніше: неможливо навчити людину вирішувати всі можливі кейси, які можуть трапитись (або не трапитись). Тому у своєму навчанні я почав описувати певні випадки через моделі.

Більш детально про вдалий і невдалий досвід я писав у своєму блозі (а також розповів, як я пройшов шлях від навчання за шаблонами до навчання за моделями).

Зауважу, що однаково навчання буде індивідуальне, і що краще ви його організуєте і будете розуміти контекст, то краще будуть результати.

Моделі навчання

Далі опишу дві моделі навчання, які я використовував як для власного розвитку, так і розвитку своїх колег.

Цикл Колба

Це спосіб навчання, розроблений Девідом А. Колбом, який опублікував свою модель у 1984 році. Спосіб вважається універсальним й одним з найефективніших. Цікаво те, що модель Колба може підійти практично будь-якій людині.

Цикл реалізується в чотири етапи:

  1. Конкретний досвід.
    Ми стикаємося з ситуацією, за якої старі підходи не працюють. Щоб розв’язати цю проблему, треба діяти по-новому.
  2. Рефлексивне спостереження.
    Перетравлюємо отриманий досвід і намагаємося зрозуміти, як діяти.
  3. Абстрактна концептуалізація.
    Робимо висновки та перебираємо інші варіанти рішення, які здаються слушними. Це етап узагальнення отриманої інформації (досвіду) та вибудовування конкретної моделі. Згідно з планом Колба, період навчального заняття або тренінгу призначений для генерації ідей, будування взаємозв’язків і додавання нової інформації про те, як все влаштовано (про закономірності у сфері, що вивчається).
  4. Активне експериментування.
    Вирішуємо завдання у новий спосіб. Якщо не вдається, використовуємо інший підхід. Завершальним елементом заняття стає перевірка того, наскільки створена модель або концепція застосовна до конкретних ситуацій. Зрештою в того, хто навчається, формується абсолютно новий досвід. Надалі можна спостерігати замикання циклу.

Як я використав цикл Колба у своїй роботі.

Моя задача полягала в тому, аби навчити тестувати специфікації людину, яка до цього часу їх не тестувала. Я підійшов до цього питання з практичної сторони, план був такий:

  • Спочатку дати людині протестувати специфікацію.
  • Зробити рев’ю на цей вид тестування та надати якісний фідбек. Разом із зворотним звʼязком ми можемо простежити, куди людина дивилась, на що спиралась.
  • Дати додаткові матеріали для навчання (статті, відео і, звичайно, вижимки з книг Карла Вігерса🙂).
  • Знову дати людині задачу з тестування специфікацій.

Таким способом я використав цикл для того, щоб навчити людину тестувати специфікації. Далі це можна повторювати.

Таксономія Блума

З власне визначення таксономії Блума випливає, що цей термін означає класифікацію педагогічних цілей.

Згідно з таксономією Блума, навчання — це не просто запам’ятовування будь-яких фактів, воно повинно містити їх аналіз та оцінку. До того ж, коли плануєте навчання, створюєте плани розвитку, подумайте: на який рівень ви хочете вивести людину, що вона повинна робити в певній галузі.

Надаю опис цих рівнів:

  1. Знання.
    Цей рівень знань містить як запам’ятовування, так і представлення інформації. Сьогодні, коли практично будь-яка інформації в мережі є доступною, важливість цього етапу під сумнівом. Але ми всі з цього починаємо. Більшість курсів зараз саме заточені під цей рівень 🙂.
    Дієслова, які описують рівень: перелічіть, визначте, перекажіть.
  2. Розуміння.
    Рівень розуміння передбачає демонстрацію розуміння фактів та ідей шляхом упорядкування, узагальнення, перекладу, надання описів і викладення основних ідей.
    Приклад: розкажіть, будь ласка, про принципи навчання людей своїми словами.
    Дієслова, які описують цей рівень: опишіть, порівняйте.
  3. Застосування.
    Рівень застосування передбачає використання отриманих знань для вирішення питань у нових ситуаціях. Тут ми послуговуємося набутими знаннями, фактами, техніками й правилами. Учні повинні вміти використовувати попередні знання для розвʼязання проблем: як описаних, на яких вчились, так і на нових, які раніше не траплялися.
    Приклад: використайте метод граничних значень для тестування форми логіну
    Дієслова, які описують цей рівень: застосуйте, використайте, продемонструйте.
  4. Аналіз.
    Рівень аналізу передбачає вивчення та подрібнення інформації на складові частини, визначення того, як частини співвідносяться одна з одною, виявлення мотивів або причин, створення висновків і пошук доказів на підтримку узагальнень. Його характеристики містять:
    • розбір елементів;
    • аналіз відносин;
    • аналіз організації.
    Приклад: проаналізуйте різні види та підходи до стратегій автоматизації. Які з них можуть бути корисними й кращими за інші.
    Дієслова, які описують цей рівень: прокласифікуйте, розберіть, проаналізуйте.
  5. Оцінювання.
    Перехід на цей рівень відбувається під час використання різних факторів для створення нових теорій або прогнозів.
    Приклад: розробіть дорожню карту, для покращення командної взаємодії.
    Дієслова для перевірки: покритикуйте, сплануйте, переформатуйте (reframe), оцініть.
  6. Синтез або створення.
    На цей рівень перехід відбувається тоді, коли учні виходять за рамки того, що вони вивчили, зрозуміли, застосували та проаналізували. Тут ми розробляємо нові методи, підходи та процеси для розв’язання нагальних проблем. Наприклад, на цей рівень можна зараховувати вихід Лізи Кріспін та її Holistic Testing Model.
    Приклад: створіть новий підхід до менеджменту продуктового беклогу.
    Дієслова для перевірки: створіть, змодифікуйте, розробіть.

Як я використав таксономію Блума на практиці.

Для досягнення нових рівнів розвитку часто буває недостатнім просте декількаразове виконання технічних завдань, подібно до прикладу з тестуванням специфікації. Перед нами часто стоять складніші виклики та проблеми, як-от формування команди або розробка стратегії автоматизації.

У цьому контексті цикл Колба здається загальним інструментом. Проте насправді важливіше розуміти глибину навичок, яка описана дієсловами в таксономії Блума.

У мене на меті було розвивати в людей здатність використовувати різні підходи до тестування та впровадження змін, залежно від контексту, що відповідає рівню Senior. З точки зору таксономії Блума це вже рівень аналізу.

Для досягнення цього використані завдання вищого рівня абстракції. Наприклад:

  • «Проаналізуйте процес забезпечення якості на поточному проєкті. Які є його слабкі та сильні сторони?».
  • «Порівняйте процеси забезпечення якості на поточному проєкті з попереднім. Створіть порівняльну таблицю».
  • «Які ключові відмінності між цими двома процесами ви вбачаєте? Що б ви запропонували для поліпшення?».

Це підходить для переходу від рівня застосування до рівня аналізу, і звідси можна рухатися в наступних напрямках — оцінювання та синтезу.

Інші моделі та корисні ресурси:

Багато матеріалів для навчання ви можете знайти на сайтах університетів США. Наприклад, на сайті Університету Флориди або ж Educational Technology, Teaching Strategies.

Висновки

У цій статті я мав на меті не так розповісти про підходи до навчання (хоча і це теж), а радше порушити цю тему в суспільстві. Багато хто з нас натрапляв на неякісне навчання будь-де: у школах, в університетах, на курсах та всередині компаній.

Такі матеріали допоможуть спеціалістам з навчання людей краще планувати розвиток своїх колег. І перенести ці речі зі стану несвідомого у стан свідомого.

Діліться у коментарях вашим досвідом у навчанні, розповідайте, які моделі використовували, які були результати тощо.

👍ПодобаєтьсяСподобалось17
До обраногоВ обраному7
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ах вот як я навчаю людей!!

Цикл Колба

Я як завжди, лише з годом дізнаюсь, що той підхід до якого самостійно дійшов має назву
А про таксономію важкувато було читати, такє враження шо повернувся в універ на лекцію

Можу сказати одне, все описане працює)🚀

Дякую за статтю.

Пару моментів та питань.
— бага в нумерації рівнів таксономії Блума. Якщо перелік йде послідовно то після пункту 4 (аналіз) повинні йти 5 (оцінювання) та 6 (синтез та створення)
— судячи з циклу Колба та наведеного прикладу — цей підхід краще застосовувати для більш сіньйорних людей. Бо дати людині без досвіду тестування перевіряти специфікацію — контрпродуктивно з точки зору навчання. Чи це так?
— припускаю, що на більшості QA курсів не замислюються навіть наl таксономією Блума та аналізом й усвідомленим застосуванням отриманих знань.

Окреме дякую за корисні та цікаві посилання

Олександре, дякую, баг виправили!

Олександр, щодо пункту чи продуктивно дати рев’ювати реальну специфікацію людям без досвіду — я не Артем, але можу поділитись 4тирирічним досвідом навчання Trainee з нуля на різних мовах в Колумбії, Україні, Болгарії, Словаччині, Туреччині та Індії.
Так от — при практичному навчанні офігенно продуктивно. Щоправда треба враховувати, що люди для курсів/інтернатури обирались, спираючись на скрінінг здібностей до системного аналізу та креативності, без умов по технічній освіті, та з будь-яких професійних сфер (коротше свічери). Тобто це не платні курси, де людина оплачує і без відбору іде вчитись.
Прикол в тому, що дорослі трейні краще вчаться по циклу:
отримав коротку задачу — зрозумів що навичок не вистачає — уважно опрацював теорію, набір дій щоб розв’язати цю задачу — поставив конкретні питання — ще раз спробував зробити вже з розумінням — отримав фідбек по помилкам — виправив — зафіксував отриману навичку- отримав складніше завдання — і так далі. Все це в ідеалі в воркшопному форматі, а не в лекціях. Тоді просто шикарно працює і мотивація слухати теоретичні вставки або занурюватись в приклади від тренера супер висока.
Щодо конкретно прикладу зі спеками- знаходили моменти, на які не звертали уваги працюючі мідли )))).

Описана логіка не працює із сіньорами )))
Там підхід інший

На своїх лекціях я розповідаю, що програміст, це той хто передбачає дії інших, а кодер ще й передбачає власний код.
Немає передбачення у кодера? Тоді він віч на віч із жахом білого листу, є якесь багазначне рішення? Маємо прокрастінацію.
Якось так.
«Люди передбачають» © ChatGPT

QA Coach

Це хто такий? Людина яка піднімає тестерам віру в себе?)

По темі, люди є дуже різні і «навчити» вчитись дорослу людину це не завдання ментора. Від ІТ працівника закономірно очікувати хороший рівень інтелекту, ця людина вже має вміти вчитись сама.

Тому якби я був тим спеціалістом з прикладу тестування специфікації, то я б на першому етапі сам б загуглив як воно має виглядати. І вже тут був б конфлікт з ментором/лідом (який хоче щоб я вже потестував, плануючи потім «вчити»), чому я маю відразу робити щось незнайоме а не виділити собі день-два ознайомитись з новим (для мене) завданням.

Можливо ще книжку напише:
«Декаданс програмування, ренессанс тестування»)

Дякую за коментар!
Так дійсно, був би хороший момент з самостійним опрацюванням теми і потім дати задачу на тестування специфікації. І це було б правильно.

Щодо «посади» QA коуч, то насправді немає визначеного терміну :)
Я допомагаю організаціям налаштовувати процеси забезпечення якості. Також менторю індивідуально з використанням коучингового підходу.

У мене є педагогічна освіта, але навчання дорослих називається андрогогіка 🙃
Перше правило андрогогіки — це вести навчання у діалозі і з повагою ставитися до досвіду учня.

З такої позиції, сеньйор має значний досвід, а джун може взагалі його не мати. Тому інколи джуна ще треба сформувати як спеціаліста, а не тільки дати йому інструментарій у вигляді навичок.

Точно! Дякую за коментар :)

Які підходи до навчання своїх колег використовуєте?
Дуже цікаво почути думки людей із відповідною освітою

Я взагалі-то не сильно вдаюся у теоретику та методологію (ми ж не в універі, і звіти писати, на щастя, не треба), але в цілому намагаюся підтримувати баланс у тому, що називають освітньою тріадою. Це поєднання трьох підходів:
— біхевіорістичного (закріплення практичних навичок);
— когнітивного (усвідомлення нового матеріалу, самостійне вирішення складних задач);
— гуманістичного (формування або посилення правильних софт-скілів та підходів до роботи).

У кожного учня співвідношення цих трьох підходів має бути різним, але грамотне балансування підходів дозволяє вже практично з самого початку залучати трейні до комерційних тасок і максимально згладжувати криву навчання на випробовувальному терміні.
А після випробовувального терміну споряджений працівник вже морально готовий продовжувати самоосвіту у рамках PDP (:

Підписатись на коментарі