Синдром Boreout або до чого призводить нудьга на роботі

💡 Усі статті, обговорення, новини про HR — в одному місці. Приєднуйтесь до HR спільноти!

Напрямок підтримки ментального здоров’я та благополуччя співробітників уже кілька років упевнено тримається у HR-трендах та лише підвищує свою актуальність із кожним роком. HR-спеціалісти у компанії постійно відслідковують та підвищують рівень задоволеності співробітників, працюють над попередженням вигорання, створюють нові системи мотивації персоналу. За результатами Job satisfaction Survey 2023 (опитування проведеного у США дослідницькою організацією The Conference Board) за останні 36 років співробітники мають найвищий ступінь задоволеності умовами праці. Проте, завжди є над чим працювати, адже у нашому динамічному світі нові виклики формуються напрочуд швидко.

Я помітила, що останній рік-півтора знову набирає актуальності проблема невдоволеності співробітників своєю роботою через надмірну монотонність та рутинність задач, втрату відчуття цінності і сенсу в роботі, відсутність викликів та стимулів у професійній діяльності. Для цього стану був введений термін «Boreout».

Особливо набув цей стан поширення в часи нестабільності ринку, коли змінювати роботу та шукати нові цікаві виклики стало значно складніше. Останні явний спеск «Boreout» був саме у часи пандемії 2019-2020 років, зараз же знову почала помічати загострення даного синдрому. Тому і вирішила дослідити це питання та обговорити із ком’юніті.

Всі напевно знають про вигорання (Burnout), а от про Boreout чути не так часто.

Burnout — це стан хронічного фізичного, ментального та емоційного виснаження, викликаного тривалим стресом та незадоволеністю роботою. Воно часто виникає внаслідок надмірних вимог на роботі, відсутності контролю чи самостійності та відчуття перевантаження.

Boreout — це тривалий, майже хронічний, стан нудьги, втоми та невдоволення, спричинені надмірним рутинним або монотонним завданням на роботі або в житті загалом. Цей стан виникає від відсутності цікавості, виклику та стимула, а не від перевантаження та стресу, як в burnout.

Співробітники, які стикаються з boreout, можуть відчувати відсутність сенсу в своїй роботі, втрату мотивації і радості від виконання поставлених цілей, перестають бачити можливості для свого професійного покращення, що в цілому негативно впливає на продуктивність та навчання новому. Окремим вагомим маркером даного стану є відчуття стагнації: працівники можуть відчувати, що їхні професійні навички не розвиваються і відбувається пауза у кар’єрному зростанні, з якою просто немає сил боротися.

У своїй роботі «Нейронаука доводить, що нудьга завдає шкоди» доктор Джуді Вілліс, невролог, стверджує, що коли нам нудно, то наші судження, цілеспрямоване планування, оцінка ризику, зосередженість і контроль над нашими емоціями і діями страждають. А опитування консалтингової компанії Korn Ferry, в якому взяли участь майже 5000 професіоналів, демонструє, що головною причиною, чому люди шукають нову роботу, є саме професійна нудьга.



Що ж призводить до стану boreout?

Доктор Шахрам Хешмат, доцент Університету Іллінойсу, стверджує, що монотонність на робочому місці може бути спричинена:

  • Досвідом, який повторюється та стає передбачуваним, особливо коли нам бракує інтересу заглибитися у деталі наших завдань.
  • Надто легкими завданнями, в яких втрачається сенс і які просто стають виснажливими. Тобто постійне перебування у зоні «комфортних» обов’язків і задач.
  • Досвідом роботи, який перестає бути новим. Нові задачі та події закачують у наш мозок такі хімічні речовини, як дофамін, що тісно пов’язаний з мотивацією та пошуком винагороди. У професійній діяльності це допомагає нам дотримуватись термінів, досягати цілей і вцілому отримувати задоволення від роботи. І навпаки, як тільки мозок визначає досвід як знайомий, він перестає шукати винагороди та втрачає свій потенціал мотивації.
  • Нестача автономності і самостійності у роботі (здатності вибирати, як ми працюємо, над чим ми працюємо, з ким ми працюємо, тощо). Автономія на робочому місці стосується того, скільки особистої свободи мають працівники для прийняття рішень. Більш високий рівень автономії, як правило, призводить до збільшення задоволеності роботою, тоді як нижчий рівень автономії підвищує рівень стресу і може призвести до як до burnout так і до boreout.
  • Відсутністю визнання з боку компанії, тобто коли зусилля співробітників залишаються непоміченими або не оцінюються, вони можуть втратити мотивацію та залученість. Почуття недооцінки може сприяти boreout.

Чим небезпечний boreout?

Співробітники, які зазнають даного стану, найчастіше страждають від:

  • Зниження продуктивності: коли працівники не зайняті цікавою і мотивуючою роботою, рівень їх продуктивності різко падає.
  • Підвищеної тривожності та відчуття провини, щодо свого гнітючого нового стану. У свою чергу хронічність boreout має всі шанси призвести до якоїсь із форм депресії.
  • Зниження кількості і якості робочих комунікацій, стає важче взаємодіяти з колегами та закривати задачі в кооперації.

Для компанії boreout співробітників також має лише негативні наслідки:

  • Збільшення плинності кадрів, аде працівники, які страждають від нудьги та демотивації, швидше за все залишать роботу в пошуках більш цікавих нових можливостей.
  • Негативний вплив на інновації (що особливо актуально для IT-сектору, маркетингу, креативних індустрій, тощо) адже співробітники які хронічно нудьгують, навряд чи створять креативні рішення чи ініціюватимуть покращення робочих процесів.

Як виявити стан boreout?

Перш за все, HR спеціаліст може створити опитувальник саме для кейсового виявлення даного стану. Також, як працівник, ви можете самі поставити собі дані питання, щоб зрозуміти чи близько ви до boreout.

На мою думку, варто включити такі питання:

  • Чи зустрічаєте ви виклики та нетривіальність задач у своїй роботі?
  • Ви дізнаєтесь щось нове у своїй роботі?
  • Чи відчуваєте ви свободу виконувати свою роботу так, як хочете та вважаєте доцільним? Чи достатньо вам такої автономії?
  • Чи достатній у вас об’єм роботи для вашого рівня компетенції?
  • Як часто вам нудно на роботі,навіть якщо є задачі які треба виконати?
  • Чи вважаєте ви свою роботу корисною (для певної людини / групи людей / суспільства вцілому)?
  • Чи почуваєтеся ви впевнено, компетентно та професійно на роботі?
  • Чи відчуваєте ви себе виснаженим та безсилим після робочого дня (навіть якщо у вас не було напруженої роботи?
  • У вас є цікаві колеги з якими вам приємно працювати та спілкуватись вцілому?

Також додатковими показниками можливої наявності у працівника стану boreout можуть бути:

  • Різке зниження показника залученості за опитувальником Gallup Q12 Survey
  • Зміна мотивації за тестуванням фокусу регуляції мотивації Торі Хіггінса (робота Motivations of Promotions and Preventions). Коротку адаптовану під статтю вибірку з роботи можно знайти тут.

Що ж робити, коли стан boreout був виявлений?

Розглянемо декілька можливих ініціатив та покращень для HR-спеціалістів, що допоможуть вашій організації мінімізувати шанс виникнення у співробітників такого стану:

  • Для одноманітних завдань, що повторюються, не наймайте на монотонну роботу кандидітв, які шукають викликів та нетривіальних задач у своїй роботі. Для кожної ролі потрібна своя людина — десь креативна та амбітна, а десь спокійна та консервативна у підходах.
  • Попрацюйте систему професійного розвитку (як вертикального так і горизонтальтного) в рамках компанії, створіть роадмапи позицій, надавайте якісні завдання для рівня компетенцій співробітника, заохочуйте співробітників досягати видимих кар’єрних цілей.
  • Створіть процедуру, у якій працівники можуть переходити на інші посади у інші відділи. Побудуйте горизонтальний шлях розвитку кар’єр — не бійтеся рухати людей у рамках організації.
  • Подбайте про те, щоб у людей був достатній об’єм роботи. Впевнена, що у кожного був колега, який міг закінчити свою роботу всього за кілька годин і тинятися решту дня. Якщо таким спеціалістам ви не можете надати достатньо роботи, то як альтернативу можу запропонувати переведення їх на неповний робочий день.
  • Використовуйте для призначення задач підхід, заснований на сильных сторонах людини. Уточніть у співробітника, які у нього є додаткові професійні навички, або щось профільне, що він нещодавно опанував додатково. Чи є «забуті таланти», які зараз не використовуються або використовуються нераціонально? Чи можна краще використовувати сильні сторони співробітника на поточній ролі і обов’язках?
  • Підтримуйте у компанії культуру визнання та вдячності, введіть систему заохочень та кудосів. Менеджери та роботодавці повинні регулярно відзначати зусилля та успіхи своїх працівників.

Що мені робити як людині із boreout синдромом?

По-перше, проговоріть свої хвилювання із HR-спеціалістом вашої компанії. Розмова про те, як ви себе почуваєте, може допомогти вам зрозуміти, чому саме ви це зараз відчуваєте, а також визначити як довго ви відчуваєте це. Не тримайте цей стан нудьги та демотивації у собі, адже бездіяльність нічого не змінить та не зробить краще.
Також обов’язково поговоріть зі своїм керівником чи менеджером про те, які зміни можна внести, щоб зробити вашу роль більш цікавою для вас або обговоріть майбутні плани на роль та шляхи росту в ній. Подумайте, які завдання змушують вас нудьгувати, а які нові обов’язки зможуть вас зацікавити.

Також буде корисно визначити пріоритети для пошуку правильного балансу між роботою та особистим життям. Якщо ви працюєте вдома, як багато хто з нас, ви можете легко втратити мотивацію — без взаємодії з колегами чи розділення робочго та особистого часу, дні можуть злитися в один, а межі між нашим професійним і особистим життям можуть стертися. Переконавшись, що ви робите належні перерви між роботою та дозвіллям, вам буде легше зосередитися, коли ви перебуваєте в робочому режимі, що може допомогти вам почуватися більш залученими та підвищити продуктивність.

Часто зустрічаються поради взяти повноцінну тривалу відпустку — саме на 2 тижні, а не на пару днів. Але я б ще додала сюди прививання собі нових корисних звичок чи хобі, саме у плані додавання їх до своєї щоденної рутини. Особисто я так почала займатися бігом, що після 8 годин роботи просто відключитися від думок та привчити себе робити нову справу систематично.

Ну і нарешті, важливо приділити час, щоб подумати про свою мету та те, що вас мотивує у роботі. Коли ви відчуваєте нудьгу та відчуженість, легко втратити з поля зору свої цілі та самопочуття, що може лмше ще більше посилити відчуття нудьги. Навіть якщо вас наразі тримає лише фінансова мотивація, візуалізуйте профіт від отримання коштів — донати, покупки, накопичення і тд.

Ну і блок із запитаннями до читачів:

Чи траплявся з вами boreout? Які умови призвели до нього?

Як ви вийшли з цього стану? Можливо, ваш персональний досвід стане у нагодні іншим спеціалістам.

Діліться у коментарях 📝

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Ctrl + Enter
Ctrl + Enter
Чи траплявся з вами boreout?

Вот только вернулся из отпуска после него. Две недели, хотя хотелось ещё одну.

Як ви вийшли з цього стану?

Первые три дня валялся и слушал турбофолк, ничего умнее хоть на мелкую каплю мозг не брал.
Потом ежедневно гулял, обычно с родственниками, и не напрягался ничем.

Хороша стаття, завжди казав що вигоряння відбувається якщо робота занадто легка або занадто важка. Виявляється для занадто легкої є окремий термін)

Чи траплявся з вами boreout? Які умови призвели идо нього?

Я б сказав що якраз нестача самостійності/автономності та відсутність активного девелопменту (тобто ± вже все написано, на нові технології переводити забороняють але людей треба щоб час від часу щось мале змінювати).
За таких умов перформанс команди 10% від того що могло б бути, і це демотивує.

Як ви вийшли з цього стану?

Додатково пішов на парт-тайм в стартап.
Тоді відношення до нудного і повільного ентерпрайзу змінилось само по собі, що за ті 10% твого потенціалу тобі платять великі гроші. І boreout стало благом а не проблемою.

Дякую богу, що я розробник, а не мануальний тестувальник, бо роками тикати одні й ті самі кнопки і заповнювати ті самі форми — в мене б дах поїхав.

Не доводилося зтикатися з цим синдромом, бо у роботі розробника весь час з’являється щось нове, а якщо з’являється хоч натяк на повторювані дії — це серйозний кандидат на автоматизацію (як у професійному, так і у персональному житті). Так що повторювані дії/процеси просто не встигають перерости у рутину — вони автоматизуються ще до того, як встигнуть набриднути.

Не доводилося зтикатися з цим синдромом, бо у роботі розробника весь час з’являється щось нове

Ой посмішили.
На попередньому проекті — кожний розробник тестує своє, потім мержить, якщо зламав роботу сусіда — ніхто не побачить. В автоматах тільки smoke test що воно виконує одну найпростішу задачу у песочниці.
І всі дії вручну — побудувати/відновити стенд і запускати його ~10 разів поки він не запуститься так щоб компоненти стартанули в вірному порядку, і побачити свій ефект.
А туди ж висока телеком-розробка...

Підписатись на коментарі