На що б ви витратили свій сабатікал?

У 2020 році DOU публікував матеріал про те, як українські айтівці проводять сабатікал (оплачувану чи неоплачувану перерву в роботі, зазвичай зі збереженням робочого місця). Хтось розвивав свій ютуб, хтось проходив курси чи відновлювався після вигоряння.

Уявімо, що ми живемо у світі без повномасштабної війни з росіянами й IT-спеціалісти зараз теж можуть спокійно присвятити час собі й зберегти при цьому робоче місце.

Яким був би ваш сабатікал? Скільки часу на нього знадобилося б? На що б ви його витратили, які справи хотіли б владнати? Діліться в коментарях!

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

просто жив би усвідомлено, а не на автопілоті, робив би цікаві мені пет проекти які не в напряг, для мене сабатікл це не про поїхати кудись, а вирватись з режиму життя на автопілоті і жити кожен день усвідомлено роблячи тільки те що я хочу і що мені цікаво і подобається, своєрідне повернення в дитинство.

За 20 років на галері не чув що таке сабатікал. Відпустка була не більше 2 тижнів, ще й заздалегідь треба планувати бо клієнт вимагав аби у відпустці було не більше однієї людини з команди (десь 10 людей). І це було до Ковіду і ремоту. Зараз згадую як дурний сон!
Звільнився з галери десь на початку літа цього року. Тепер у мене або той самий сабатікал, або вже пенсія (поки грошей вистачить). Поки готувався до виїзду — мешкав у санаторії в Карпатах. Усім (особливо 40+ віком) дуже раджу! Санаторії вигадали не дарма і курс лікування там має бути місяць щонайменше. Тоді і нерви відпочинуть, і стовбур полікують, і просто водички попити — промити труби. Головне тут — спокій. У відпустці зазвичай намагаєшся встигнути за 2 тижні «відпочити на повну» — гарно для голови, але тіло не дуже відпочиває. А от у санаторії — ніхто нікуди не поспішає. Спочатку навіть відчуваєш себе старим, усвідомлюєш як втомився від такого суєтного життя. А потім — відпускає і відчуваєш себе як мудрий Будда, який сидить у нірвані.
Ну а дали я нарешті дістався моря. Це індивідуально, але море для мене — головне. Бо важко мені по землі ходити, а от у воді я можу як тюлень плавати весь день. Пройшовся — поплавав.
Ввечері був час щось подивитися. Для початку відкрив топ 250 фільмів «усіх часів». Подивився навіть таку класику як Metropolis. Не усе мені сподобалося — але було б прикро прожити життя і не побачити топ 100 фільмів, не прочитати топ 100 книг, не послухати топ 100 музичних творів. Коли працюєш 6 днів на тиждень — якось не встигаєш подивитися що там видатного інші люди створили.
Зараз, коли стало прохолодніше — маю більше часу сидіти за компом. Почав дивитися серіали — раніше я бачив тільки «Рабиня Ізаура» і був переконаний що серіали то для домогосподарок у яких багато часу. Але виявилося що є такі серіали як «Доктор Хто», а зараз навіть зняли по Зоряним Війнам і Заснування (Фоундація) Азімова.
Ще перечитую наукову фантастику — але я розумію фантастика зараз не модно :( З сучасних письменників знаю тільки Лукьяненко (який виявився ватним поцем), Олді (десь мабуть спилися), Д’яченки (але я не дуже у захваті). Якщо хто знає сучасні фантастичні твори які варто почитати — радьте. Так само як цікаві фантастичні фільми.
Підсумовуючи, план мого сабатікалу:
1) Море (жити на березі)
2) Пішохідні прогулянки
3) Екскурсії
4) Кіно, серіали
5) Щось почитати перед сном
6) Ігри коли зберу нову ігрову станцію
7) Самонавчання та пет-проекти аби створити портфоліо.
8) Фріланс чи ремот не більше 20 годин на тиждень аби покривати витрати.

звичайно хотілось би проїхати якийсь континент вздовж узбережжя (і гроші і авто є),
але життя диктує свої умови — авто віддав на війну, всі вільні гроші доначу.
а тепер фокус змістився на сім’ю, тому трачу сабатіл на них. і щасливий бути разом.

Не потрібен мені сабатікал, потрібне просто життя без сраної русні. Якби не війна — купив та ремонтував би будинок, завів би якийсь старий іржавий мотоцикл, щоб його відновити, можливо завів би собаку. Робота — вона ж не 24/7, завжди можна знайти час на хоббі та відпочинок.

Короче, планів — хоч сракою жуй, як то кажуть. Але срані русаки та їх срана війна все зруйнувала.

На минулому місці роботи вперше спробувала піти в сабатікал, чому дуже радію. Було сильне вигорання.

Він був протягом 2х місяців і весь цей час я просто відпочивала різними способами: гуляла по Києву вдень, дивилась фільми та серіали, які давно хотіла подивитись, готувала купу всього, що в мене є в збережених та читала не професійну літературу. Відволікалась від роботи і взагалі не думала неї.

Після такої відпустки сповнена енергії та готова знову вчитись, вкладатись у компанію та працювати на результат)

Раджу хоча б раз спробувати взяти такий довгий відпочинок)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Не потрібен мені сабатікал, потрібне просто життя без сраної русні. Якби не війна — купив та ремонтував би будинок, завів би якийсь старий іржавий мотоцикл, щоб його відновити, можливо завів би собаку. Робота — вона ж не 24/7, завжди можна знайти час на хоббі та відпочинок.

Короче, планів — хоч сракою жуй, як то кажуть. Але срані русаки та їх срана війна все зруйнувала.

Я не працюю 8 місяців і бажання повернутись досі не з’явилося
Можливо, вимушений саббатікал це назавжди 😂

Я б теж так хотів, але ЛьвівГаз починає слати листи з погрозами, вже після першого місяця при відсутності оплати ))

Я про повернутись саме в айті
Працюю в інщій сфері, тому що так, оренда сама себе не оплатить))

Працюю в інщій сфері

Чесно кажучи, чомусь раніше думав, що сабатікал це коли не працювати.

Розкажіть будь-ласка, в які сфері працюєте після фронтенду?

Желание работать обратно пропорционально толщине финансовой подушки ))

Дівчатам простіше. Як тільки будуть закінчуватися запаси, завжди можна засунути по-далі фемінізм і сісти на голову хлопцю/чоловіку )

А мужикам постійно треба думати: так, а далі що?

В сенсі — завжди? Вік ніхто не відміняв

Спробував би навчитися високо стрибати з двох та з однієї ноги — зараз ледь доторкаюся до баскетбольного кільця пальцем, а хотілося б, щом міг слем двома руками закладати. Навчився б приземлятися на ноги після переднього сальто на піску не навприсядки, як зараз, а на рівні ноги. Після цього спробував би зробити переднє сальто на резиновому покритті баскетбольного та волейбольного майданчиків. Навчився б робити aerial (колесо без опирання на руки). Після цього навчився б робити бічне сальто, потім фляк та заднє сальто, потім рондат без опирання на руки, потім корк, потім ґвинт, потім навчився б робити усілякі ефектні удари ногами в стрибку з різних кінофільмів які робили Жан-Клод Ван Дамм, Скотт Едкінс та інші майстри красиво вдарити ногою в стрибку на камеру. Пікся б у пляжного волейбольчика, займався б фехтуванням, кендо, історичним фехтуванням, стрільбою з лука, тайським боксом, джиу джитсу, дзюдо, вільною боротьбою, змішаними бойовими мистецтвами, вчився б швидко і красиво перезаряджати різноманітні види зброї (як Кіану Рівз у фільмі Джон Уік), спробував би пройти кастинг щоб знятися у блокбастерах Марвел.
Щось так багато всього вийшло, що мабуть, сабатікала би не вистачило, потрібен би був FAT FIRE.

Ви зараз чимось з цього займаєтесь? Якщо ні, то скоріш за все це самообман і на fat fire ви б цим також не займались. Записались би на те джиу джитсу, два тижні походили б і забили.

Був певний період, коли компанія, в якій я тоді працював, мала спортивну програму — заняття зі змішаних бойових мистецтв, які проводилися у спортзалі компанії, розташованому в тому ж приміщенні, де знаходився офіс компанії, тобто не потрібно було спеціально витрачати час щоб дістатися до спортзалу та додатковий час на перевдягання і сушку голови після душу. Тоді двічі на тиждень мені вдавалося зайнятися змішаними бойовими мистецтвами. Щоправда, через певний час довелося пообіцяти дружині перестати відвідувати ці заняття. Тоді я витрачав дві години на день на дорогу до та з роботи, тож вкласти в добу ще й регулярні заняття спортом було трішки накладно.

Записались би на те джиу джитсу, два тижні походили б і забили.

Так і було, коли компанія, в якій я тоді працював, відмінила безкоштовні заняття зі змішаних бойових мистецтв, які проводилися у спортзалі компанії, розташованому в тому ж приміщенні, де знаходився офіс компанії. Натомість компанія запропонувала безкоштовні заняття з джиу джитсу, акробатики, йоги і TRX, тоді вони проводилися в приміщенні, розташованому на відстані приблизно кілометра пішки від офісу компанії. Я кілька разів сходив на джиу джитсу, кілька разів на акробатику, та витрачати ще по сорок хвилин на день для того щоб дістатися до спортзалу, посушити волосся після душу та перевдягтися додатково до двох годин на день на дорогу до та з роботи це вже було занадто, тож перестав займатися джиу джитсу, а акробатика була по вихідних, то потрібно було у вихідний дві години витрачати чисто на дорогу. Виходить, що знову ж таки перестав тому, що все вперлося в нестачу часу.
Потім, перейшовши в іншу компанію через дорогу (майже буквально), через деякий час відновив заняття зі змішаних бойових мистецтв там же де займався раніше (тренер виходив зі своїм пропуском щоб впустити мене до спотзалу), та на початку пандемії заняття там остаточно припинилися.

Ви зараз чимось з цього займаєтесь?

Зараз один раз на тиждень відвідую індивідуальне заняття з акробатики тривалістю одну годину за 800 метрів від помешкання. Прогрес повільний, бо заняття лише раз на тиждень, ну та і спортзал доволі маленький, без пружинної доріжки та поролонової ями — з весни з того що раніше не вмів навчився робити лише переднє сальто, рондат з опорою на одну руку, бедуїнський стрибок, вистрибування зі спини на ноги без опори на руки і ще один елемент, не пам’ятаю як він називається — комбінація кувирок-вистрибування зі спини на ноги, і трішечки вдосконалив ті елементи, які вмів раніше. Ще зараз коли проводжу дитину ввечері на балет, можу зайти на кілька хвилин на баскетбольний майданчик перевірити, чи не перстав діставати в стрибку до баскетбольного кільця, а потім заскочити на спортивний майданчик, перевірити чи не розучився робити виходи силою на гімнастичних кільцях та різні виходи на перекладині — звичайний, офіцерський, задній, краб та інші, трішки побити грушу. Щоправда останній раз як бив грушу, наковтався холодного повітря і заболіло горло, тож доведеться до літа це припинити.
Влітку крім акробатики ще раз на тиждень вдавалося спектися в волейбола та кілька разів поплигати переднє сальто на піску.
Скажемо так, якби час, який я витрачаю на читання доу та писання на доу, читання квори, перегляд серіалів та фільмів, витратити на заняття спотром, то мабуть, можна було б чимось зайнятися, та спортивні активності відрізняються тим, що для них потрібно виділити певний визначений час, плюс для заняття більшістю з вищеперелічених активностей доведеться витрачати час на дорогу з дому до спортзалу та зі спортзалу до дому, а от читання доу та писання на доу, читання квори, перегляд серіалів та фільмів можна робити коли з’явилася вільна від роботи чи від домашніх справ хвилинка. В позаробочий час я приділяти багато часу спортивним активностям не можу, адже потрібно і дітьми зайнятися, і по господарству щось зробити.
А, ще під час FAT FIRE повчився б гарно грати на гітарі, співати, грати у великий теніс, гарно грати в шахмати, швидко плавати на короткі та довгі дистанції, можливо ще б навчився безпечно їздити на автомобілі та нарешті придбав би автомобіль. О, ще б повчився танцювати всілякі танці — танго, капуейру. Ще, можливо, зайнявся б серфінгом, навчився б кататися на роликах та скейті, якісь трюки зі скейтом робити.

1. Відпочинок, подорожі, серіальчики
2. власні проекти, скілл ап у свіжих технологіях
3. поставити елайнери
4. Baldurs Gate 3

боюсь, на

Baldurs Gate 3

знадобиться штуки три сабатікалів

142 наче, але це ж без редактора персонажа)

То як раз в один сабатікал впихнути можна, а вже потім, при виході з нього на роботу, фантюнити свою ельфійку в редакторі паралельно з тасочками в джирі

в мене був саббатикал, десь пів року, але вже під час війни,
і блекаутов лол

  • по перше я зрозуміла чому саме я вигоріла і що в моей жизни було не так
  • почала движ в напрямку щоб це зафіксити
  • параллельно з’явился інтерес почитати вглубь архитуктуру, DDD, дизайн ерлангу та в цілому більше розібратись в тому чім я займаюсь
  • спробувала зробити лог базу даних як в книжке з кабанчиком
  • навчилась краще готувати, більше гуляла, більше тупила в інтернетику
  • познайомилась з новимі людьми
  • майже ничого не витратіла з заощаджень, бо якщо в тебе нема доходу то витрачати так не хочется що є
  • офигенски відпочила в цілому, рекомендую.

зараз я не хочу в саббатикал, навпакі хочу більше різного движу.

доречі, рекомендую що капец капец
Making reliable distributed systems in the presence of software errors

допомогає розібратись як задізайнити систему так, щоб потім не витрачати час на бебиситтинг якщо щось піде не так, суттево Кубернетес, лол, але from the first principles

думаю більше тижня не витримала б;(

0_o недели даже для отпуска мало, трудоголик

Я 16 років на ДОУ без відпусток і сабатікалів :)

А комусь(мені) і півроку замало буде))

Шановна DOU Ревізор, ви думаєте, що начальство помітить ваш комєнт і премію випише?

Моя сестра (дизайнер) і декілька її колег втратили роботу буквально через АІ (штучний інтелект). Їх керівництво сказало — «Допрацьовуєте до кінця листопада і допобачення, далі ми самі будемо ваші обов’язки за допомогою АІ виконувати». І насправді вона цьому дуже рада, бо не дуже любила свою роботу, так що почне відпочивати і навіть не вирішила, коли почне шукати нову роботу. Так що через місяць почну слідкувати за життям людини у сабатікалі) У неї є фінансова подушка десь на 3+ роки безробітного життя, так що я за неї не переживаю. У крайньому випадку є я айтішник і її хлопець також айтішник, так що не пропаде))

Щодо мого гіпотетичного сабатікалу — набридло сидіти у кріслі майже 24/7 (бо робота і персональні проекти змушують це робити 60+ годин на тиждень), тому зайнявся б різними out of home активностями. По-перше, повернувся б до тренувань з тріатлону (біг, плавання, велосипед), які закинув десь 5 років тому. По-друге, давно мріяв навчитися плавати з аквалангом і досліджувати цікаві місця під водою. І третя мрія — купити якісний дрон та надійний позашляховик, подорожувати світом і знімати гарні відео з висоти польоту коптера.

Думаю на це піде десь 6-12 місяців щоб «насититися», після чого я трохи почну сумувати за отим «сидінням у кріслі» і почну жити більш-менш збалансованим життям — 20 годин на тиждень займатися персональними проектами, решту часу — активностями поза домом.
Не впевнений, що після півроку-року такого життя з’явиться саме бажання повертатися до роботи. Скоріше з’явиться необхідність у грошах.

Мені аж цікаво як воно вийде насправді в того керівництва виконувати всі забаганки за допомогою AI

Саббатікал добрий тоді, коли є куди повернутись з нього.

Взяв би в оренду дім на колісах та поїхав в скандинавію.
Або в південну америку, анди/патагонія

Взяв би в оренду дім на колісах та поїхав в скандинавію.

Ніяк не зрозумію навіщо їхати туди, де холодно?

Та це ж не на все життя.
+ комусь довподоби теплі країни, їх пляжі і т.д, а комусь ні.

Вже був. Неоплачений. Нічого доброго. кожного дня в пошуках роботи.

Написано ж ’неоплачувану перерву в роботі’

зазвичай зі збереженням робочого місця

Суть саббатикала — это перерыв от работы с возвратом на ту же работу. Иначе это обычный за свой счет либо просто анемплоймент если еще и уволился.

в противном случае — какой смысл будет обсуждать 1001 коммент «искал работу»

Числился, но без з.п. Появился проект -вернули.

это бенч без зп, не саббатикал

При зміні компаній я робив гепи в місяць. І це було офігено. Просто називав новій компанії трошки довші строки виходу на роботу, ніж насправді, а на старій, тим чи іншим чином, домовлявся про скорочення нотіс періоду.

Треба робити навпаки, на старій казати що звільняєшся через 2-3 місяці після того як вийшов на нову, щоб на новій вже точно знати що там все норм і в цей час отримувати 2 зп.

Мати сабатікал в значенні «on-leave» зі збереженням робочого місця ніколи не планував.
Мій ідеальний варіант «сабатікала» був би => при зміні роботи зробити перерву на рік, а час витратив би на:
1) пів року подорожей по країнам Південно-Східної Азії та Південної Америки;
2) вчив би іспанську мову та регулярно підтримував би практику англійської;
3) потім 3 місяці присвятив би саморозвитку та визначенню із наступним місцем роботи;
4) останні 3-и місяці запланував би на пошук бажаної роботи і поєднував би із саморозвитком.

На жаль мій «сабатікал» пройшов в умовах військового стану і в бажаний термін нову роботу не знайшов.

Путешествия, ни в коем случае не сидите в том же городе где и предыдущие года до саббатикала, разве что есть серьезные вопросы решить, здоровье\бизнес\стройка

За саббатикал обьездил 5 стран, вывез родственников из Украины отдохнуть в одной из этих стран от войны

звичайно хотілось би проїхати якийсь континент вздовж узбережжя (і гроші і авто є),
але життя диктує свої умови — авто віддав на війну, всі вільні гроші доначу.
а тепер фокус змістився на сім’ю, тому трачу сабатіл на них. і щасливий бути разом.

Просто привести все до ладу у собі та у своєму житті. Все, що можливо. Навіть дивно бачити більшу частину інших варіантів.

это стоит делать во время обычной жизни, вплетать в рутину и ежедневные обязанности.

Есть сомнения, что не решая свои житейские проблемы bau — вы решите их в те жалкие 6 мес саббатикала.

Там навпаки рекомендують послати усе лісом, та поїхати кудись в Тібет чи ще кудись. Щоправда як у вас купа різних обовєязків, то треба делегувати там порішати і т.д. Коротше кажучи десь там пропасти на довго, наприклад будувати хату в Карпатах. Таким самим чином рекомендують лікувати різні пост травматичні синдроми і т.д. разом з груповю терапією, медітаціяами і т.д. і т.п.. Ну це вже до спеціалістів з психології, не до Спартака Субботи. Кажуть більшість наших проблем в нас самих, гордині амбіціям і т.д. Якщо на усе це забити болт та просто робити свою роботу по кайфу і те що цікаво, то результати будуть набагато кращі за горіння в пусту. Причому дуже часта, як не завжди — горіння це те що вам нав’язано навмисно кимось, типа маркетологів. Припустимо дехто хоче Феррарі собі, коли стає дідусем покупає через місяць приставляється, бо зекономив на медицині. От нах тобі був той Феррарі, ти що арабський шейх з Аббу-Дабі там чи Дубай, чи Міхаель Шумахер? А справа уся в маркетингу. От так наприклад працювала реклама з ковбоєм Мальборо та Індіанкою Джонсом — Кемел (актор з реклами помер від раку легенів). Типу будеш курити там Мальборо та пити водка-мартіні, будеш Джеймсом Бондом. Та на ділі, просто будеш курягою, який буде кидати палити декілька разів, доки остаточно не кинеш.

За 20 років на галері не чув що таке сабатікал. Відпустка була не більше 2 тижнів, ще й заздалегідь треба планувати бо клієнт вимагав аби у відпустці було не більше однієї людини з команди (десь 10 людей). І це було до Ковіду і ремоту. Зараз згадую як дурний сон!
Звільнився з галери десь на початку літа цього року. Тепер у мене або той самий сабатікал, або вже пенсія (поки грошей вистачить). Поки готувався до виїзду — мешкав у санаторії в Карпатах. Усім (особливо 40+ віком) дуже раджу! Санаторії вигадали не дарма і курс лікування там має бути місяць щонайменше. Тоді і нерви відпочинуть, і стовбур полікують, і просто водички попити — промити труби. Головне тут — спокій. У відпустці зазвичай намагаєшся встигнути за 2 тижні «відпочити на повну» — гарно для голови, але тіло не дуже відпочиває. А от у санаторії — ніхто нікуди не поспішає. Спочатку навіть відчуваєш себе старим, усвідомлюєш як втомився від такого суєтного життя. А потім — відпускає і відчуваєш себе як мудрий Будда, який сидить у нірвані.
Ну а дали я нарешті дістався моря. Це індивідуально, але море для мене — головне. Бо важко мені по землі ходити, а от у воді я можу як тюлень плавати весь день. Пройшовся — поплавав.
Ввечері був час щось подивитися. Для початку відкрив топ 250 фільмів «усіх часів». Подивився навіть таку класику як Metropolis. Не усе мені сподобалося — але було б прикро прожити життя і не побачити топ 100 фільмів, не прочитати топ 100 книг, не послухати топ 100 музичних творів. Коли працюєш 6 днів на тиждень — якось не встигаєш подивитися що там видатного інші люди створили.
Зараз, коли стало прохолодніше — маю більше часу сидіти за компом. Почав дивитися серіали — раніше я бачив тільки «Рабиня Ізаура» і був переконаний що серіали то для домогосподарок у яких багато часу. Але виявилося що є такі серіали як «Доктор Хто», а зараз навіть зняли по Зоряним Війнам і Заснування (Фоундація) Азімова.
Ще перечитую наукову фантастику — але я розумію фантастика зараз не модно :( З сучасних письменників знаю тільки Лукьяненко (який виявився ватним поцем), Олді (десь мабуть спилися), Д’яченки (але я не дуже у захваті). Якщо хто знає сучасні фантастичні твори які варто почитати — радьте. Так само як цікаві фантастичні фільми.
Підсумовуючи, план мого сабатікалу:
1) Море (жити на березі)
2) Пішохідні прогулянки
3) Екскурсії
4) Кіно, серіали
5) Щось почитати перед сном
6) Ігри коли зберу нову ігрову станцію
7) Самонавчання та пет-проекти аби створити портфоліо.
8) Фріланс чи ремот не більше 20 годин на тиждень аби покривати витрати.

Якщо ви плануєте так жити весь час, то це вже не можна називати «сабатікал». Це вже «зміна образу життя» ))

Американці попередній корпоративний спосіб життя звуть або «бізнес ковбаска», або в Долині «Ловити свого єдинорога сачком». Там кажуть, що то прямий шлях до повного вигорання, після якого тільки сабатікал. Що таке вигорання — це коли нічого не хочется робити взагалі, «за..бався» в простонародії.

Якщо хто знає сучасні фантастичні твори які варто почитати — радьте. Так само як цікаві фантастичні фільми

Можете почитати романи Лю Цисіня — Задача трьох тіл, Темний ліс, Вічне життя Смерті, etc.
Та подивитися екранізації його творів — Задача трьох тіл, Блукаюча Земля, Блукаюча Земля — 2.

повністю підтримую, це топовий роман.

Анекдот часів застою:

Заходит к Леониду Ильичу партийный идеолог Михаил Суслов.
— Михаил Андреевич, — говорит генсек, — ты «Малую землю» читал?
— А как же, замечательная книга!
После заглянул Громыко.
— Андрей Андреевич, ты «Малую землю» читал?
— Читал два раза. Превосходная вещь!
— Надо же, — говорит Брежнев, оставшись в одиночестве, — всем нравится. Может, и мне прочесть?

бажаю і на особистому фронті теж не запускати, коли як не зараз вдалий момент

Підсумовуючи, план мого сабатікалу:
2) Пішохідні прогулянки
3) Екскурсії
4) Кіно, серіали
5) Щось почитати перед сном
6) Ігри коли зберу нову ігрову станцію

Це все робиться паралельно з роботою.

Якби робилося — не було б стільки людей, які вигоріли на роботі!

З фантансики — у Ніла Стівенсона майже всі книжки гідні

Якщо хто знає сучасні фантастичні твори які варто почитати — радьте.
/blockquote>
Люціус Шепард «Життя під час війни»
Але не впевнений, чи переживе твоя крихка психіка читання цього твору

Не знаю, я працюю 6 днів на тиждень (десь біля 50 год виходить). Встигаю дивитися фільми, серіали, ходити на тренування. З книгами не дуже виходить. Мені простіше — в мене немає дітей — тільки хвора собака та чоловік. Ну й віддалена робота, то пару годин точно можу зекономити на дорозі. Але ваш теперешній спосіб життя дуже класний, як на мене.

Не знаю, я працюю 6 днів на тиждень (десь біля 50 год виходить). Встигаю дивитися фільми, серіали, ходити на тренування.

ЯК ЦЕ?!
Мене завжди дивувало як деякі люди усе встигають? Класичний розподіл: 8 годин спати — 8 годин працювати — 8 годин усе інше.
Можливо хтось може спати менше 8 годин кожен день і почуватися нормально (навіть після 30 років). Але це скоріше виключення, яке тільки доводить правило що здоровий сон має бути 8 годин.
Отже виходить потрібен шалений тайм-менеджмент аби у 8 годин встигти: купити їжу, приготувати чи хоча б підігріти їжу, поїсти, прибратися ... навіть якщо усе робити швидко — на це треба десь 3 години якщо їсти 3 рази на день. Банально відвідати душ та туалет: ну хай 30 хвилин зранку і ввечері та 6 разів по 5 хвилин у день — це 1.5 годин. Якщо є собака, чи ходити покурити, чи просто вийти подихати на вулицю — хай ще година. Усього маємо 5.5 з 8 — лишилося 2.5 години на усе інше: тренування, серіали, фільми, книги.
Але це — ідеальний розклад якщо його дотримуватись до хвилини. Якщо хтось подзвонив чи щось трапилось (кава розлилася) — то це мінус 5-10 хвилин. Отже у кращому розкладі «на себе» залишається 2 години у робочі дні. До того ж з такий тайм менеджментом увечері, коли доходить черга до «вільного часу» то організм вже тупить і хоче не рухатись і не думати.

мені треба спати мінімум 8 годин ))) . Ну можливо прям 50 — це не постійно, але 45+ — так. Але ж є нюанс — я працюю з дома віддалено на трекері (як раз про це говорять в сусідній темі) й в принципі я можу піти зробити каву, в туалет, подивитися в вікно, й якщо це не займає більше 10 хвилин, то це буде без відриву від роботи. В мене адекватні роботодавці, то вони нормально до такого ставляться. Ну от наприклад — вільний час 8 годин = тренування 3 рази на тиждень — 1-1.5 (зазвичай 1 — зал теж в 5 хвилинах від будинку), собака — 1-2 години, серіальчики чи кіно — 1.5-3 години (в залежності від того скільки часу є). Їжа в основному — доставка продуктів, чи поїздка в якийсь Метро раз на тиждень. Готування в середньому теж не займає багато часу — я можу, коли є час, зробити та заморозити полуфабрікати та використовувати, коли треба + якийсь салат. Друзів ми кличемо до себе ))) Короче, нормально, якщо викреслити соціалізацію та майже не виходити з дому )) Але все одно, на навчання вже часу не вистачає. Ну й бувають дні, коли я просто не можу заставити себе відкрити ноут — мені буквально огидно. Й добре, якщо в такі моменти немає ургентних тасків.

Мабудь просто некоректно з мого боку порівнювати 6 днів в офісі та 6 днів віддаленої роботи.

8 годин працювати

Якщо не прокрастинувати то можна закривати всі таски за 5-6 годин.

8 годин встигти: купити їжу, приготувати чи хоча б підігріти їжу, поїсти, прибратися ... навіть якщо усе робити швидко — на це треба десь 3 години якщо їсти 3 рази на день.

Для цього є доставка їжі і клінінг.
Раціон на день — 600-700грн приблизно. Для чого витрачати час на готування?

Якщо хтось подзвонив чи щось трапилось (кава розлилася) — то це мінус 5-10 хвилин.

Можна цей мінус від робочого дня відняти. Нічого поганого не станеться.

Для чого витрачати час на готування?

Бо

Раціон на день — 600-700грн приблизно

тільки на їжу 18к в міс це якось жирно і безтолково.

Тут ж не форум бомжів ніби

Так вот не бомж, еду покупаю только для себя и кота и получилось в октябре примерно 10300 грн. Чем это нужно питаться, чтобы 18000 грн. в месяц получилось?

Там, где я обитаю, есть забегаловка «Дядя Донер». Большая шаурма из курицы — 120 грн. В другом месте, где я знаю, восьмушка пиццы — 50 грн. И оно реально сытное и рисков отравления нет. Стакан чая или банка колы 100 грн. явно не стоят. В общем, если есть желание, то можно вполне не тратить на еду больше, чем это необходимо.

У нас нема таких цін🤷‍♂️

lv.perfectbalance.ua

Є дешевші сервіси. Але якість мені не дуже🤷‍♂️

Форум сироїдів? Чи відірваних від реальності зажратих ітішніків?

На твій вибір🤷‍♂️ Просто дивно нити на айтішному форумі про дорогу їжу

Купил бы парусную яхту 42-45 футов и ушёл в кругосветку.
Но тут во-первых полгода не хватит и близко, если идти в режиме отдыха, а не гонки, во-вторых, надо много денег на еду / горючку / марины / ТО и ремонт яхты...

марины

неоднозначне слово, поясніть 😄 порти чі дівчата?

Если с маленькой буквы- то порт и стоимость места известна, а вот если с большой — то тут может никаких денег не хватить :D

Повчився би грати на піаніно, чи може гітарі. І ще ходив би на скеледром.

Спробував би якийсь свій проект, наприклад адаптувати мову з залежними типами (Idris) для побудови смарт-контрактів, плюс якась веріфікована ліба. Просто повчив би щось цікаве, типу Software Foundation, є ще цікаві свої проекти, на які не вистачає часу. Можливо просто якійсь стандарт типу POSIX формалізував би на CoQ.

Можливо ще відео запилити «Що таке математика», «Алгебраїчна теорія типів», ... Можливо книгу для початківців з серії «Як увійти в IT через мову програмування Сі (без плюсів) та командний рядок». І т. п.

Доробив би один з PET проектів. А також є декілька ідей з продуктів які маю бажання зробити, але якось не доходить справа. Також дописав декілька статей з них. Як так всеодно програмувати в сабатікал ? Комерційне програмування на утсорсі, це паління нервової системи в топці бізнесу і відрізняється подекуди кардинально, після чого PET проект з складними алгоритмами та власним дизайном, швидше сприймається як відпочинок.

До речі так, минулу відпустку потратив також на переписування пет проекту. Світчерам і «вигорівшим» звичайно не зрозуміти, але отримав таку кількість кайфу як наче побував острові з 50 незайманими дівчатами.

острові з 50 незайманими дівчатами.

Це якась маджахедська тема :) Зазвичай вони бувають сам на сам з дінамітним поясом. А так то виходе — дорослий дяько в Артеці — піонерскому лагері. А хотілось в салун де Анька Марув горланить та танцюють Канкан дівчата кобильного типу в самих купільниках. Таке собі задоволення, з колегами наріжетесь алкголю деякі без тормозів як не в себе до повного безпам’ятства, дужніора доведеться витягати з туалету де він проблюється, дізнаватись де він блін живе та вести на таксі, бо той вже в такому стані, що говорити крмім мла-бла не може, крім того у всіх нема вже бабок тому їх займуть без віддачі у дяді ліда. «Ах...єна розвага» і «чудно» проведений час. Я би краще пішов грати у бейсбол чи волейбол там, пішов в регату, на квадроцилі чи моточиклі катався чи просто на танці кудись в танцювальний клуб — там якараз самі жінки яки хочуть щоб їх по щупали, чи там музикльний клуб якийсь де вчать грати на музикальних інструментах і т.д. Стриптиз салуни — нах треба, пити теж треба вміти не вмієш краще не чіпай той алкоголь чи що там ще курять і що і де легально.

Спроба стати президентом України, депутатом. Поки є можливість. Що б ви хотіли змінити в країні?
Реально ІТ спеціалістів 300 тисяч, з сім’ями до 1 млн. Це десять депутатів у ВРУ, практично партія.
Але цей шлях на 3-5 років, 12-18 місяців буде замало.

То повноцінний професійний вид діяльності. Щодо президента — насправді балотувався Валерійович, це під час війни так сталось, що найманий актор став реальним президентом. Я думаю тому що більше інформації як це. Історії життя та роботи видатних військових лідерів типу: Чінгіз Хана, Джоржа Вашингтона, Наполеона Бонапарта, Авраама Лінкольна, Уінстона Черчеля, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна розписані до мілких подробиць — тобто повторюй за кимось і напевно буде позитивний результат. Тут в вочевидь за основу взяли Уінстона Черчеля, при чому разом з Борисом Джонсоном. До війни вже було чітко ясно, що він там швидше грав роль ніж справді керував державою. Щоправда як професійний юрист вчинив суд колишній Криворожсталь за забруднення, що напевно давно мав бажання зробити. Та в стилі лукашенко вчиняв наїзди на місцеву владу, яких так само обирали на виборах. Хоча теж можна було підивитись за Рузвельтом, який був на 90% в такий самій ситуації в який опинився Зеленський. Щодо усіх інших там народ довго працює в політичній середі набуваючи репутацію, від помічників депутатів до депутатів. При чому там на ідеологію взагалі з колокольні, хто у комуністів працював помічником хто у партії регіонів, хто у соціалістів, БЮТ і т.д. Потім — бац і вже у списках ніби кардинально іншої політичної сили. Більшість з тих депутатів там взагалі у мене враження «кнопки», не працюють над законами к приходять щось порішать. Та є прошарок людей які постійно справді працюють над законами, таке враження що по парі людей з фракції усього. І там видно хто ж професійним та з досвідом роботи, хто новичок і т д. Як не дивно один тих хто реально працював — був Шуфрич (це не відміняє виступів в яких він казав, що за 5 днів усе скінчиться та тут скоро буде росія бо Зелена команда до цього допустила). Реально працював коли був заступником і працює над законами Стефанчук (Розумков десь бігав постійно та про щось домовлявся в кулуарах, це може теж праця та якась інша). Гетьманцев таке враження що просто одноосібно приймає ті закони, він їх просто виносить в залу — їх жорстко критикують, при чому члени самого комітету зазвичай і не тільки Южаніна, потім депутати «кнопки» всеодно просто натискають, що їм сказали і будь яке різко критиковане рішення всеодно приймається. Тобто ось така політика малята.

повторюй за кимось і напевно буде позитивний результат

Культ карго не дасть результату. Але українці вже років 30 будують каргодемократію та каргокапіталізм.

Ну можна будувати літака з соломи. А можна розібрати постріляний B-29 який аварійно приземлився у Владивостоці і зробити копію Ту-4. Я думаю як кажуть в Одессі — дві великі різниці. Доки справді дуже багато де — будуємо літака із соломи, але за Черчелем наприклад — явно будуймо Ту-4.

. А можна розібрати постріляний B-29 який аварійно приземлився у Владивостоці і зробити копію Ту-4.

Копію tesla, audi, bmw, porsche, F-16, F-35, Macbook, iPhone, Amazone, Google, Meta, процесорів вже так не зробиш ;)

Ну ти подивись на Китай і побачиш, що в них є і аналоги і вони по ходили по усьому світу і по брали те, що є доступно і краще. Від літаків до Baidu та Alibaba/AliExpres, власні процесори та відеокарти разом з ноутбуками повністю власного виробництва в них теж є. Крім того в них там просто випускають ті бренди товари в середені. Крім того, ти кажеш просто про бренди маркетингової розкручені., так само і кількість комплектуючих китайського виробництва в тих товарах тебе теж вразить, там подекуди до 90% доходить і більше. В реальності в розкручених маркетингово брендах і модель на модель не доводиться, щось х хіт — а щось відверто невдале і т.п. Скажімо перший макінтош у Apple у реальності був так собі, тормозив перегрівався та зависав, крім того мав малий екран та занадто високу ціну. В результаті його переміг по усіх параметрах PC, і до повернення генія маркетингу Стіва Джобса до Apple — фірма мало не загнулась.

Відновити харківську лабу (а... війни нема, то може і лаба ціла?) і десь на пів-року добряче там відірватися.

Трекінг в Гімалаях (навколо Аннапурни)
Рорайма, Кіліманджаро.

ну і насамкінець можна щось наше — ЗТШ наприклад.

На знайдення пасивного доходу.

мене відправили в вимушений неоплачуваний «сабатікл» на пів року (так або звільнення)
чим займаюсь — проводжу більше часу з сім’єю, взяв кілька курсів на udemy, шукаю роботу хоча б на цей період, а в ідеалі нову і з кращими умовами.

All inclusive пофіг куди, головне сонце і море. Навіть в такий трешак, як Каталонія. Без жодних екскурсій.
Перестав би жити в режимі «завтра може не настати, завтра може не прийти».

Останнім часом почала приваблювати романтика vanlife. Особливо після блекаутів цікаво дивитися, як люди собі влаштували автономну електрику, опалення і зв’язок у будинках на колесах. Прямо загорівся цим. Було б дуже класно спробувати місяць-другий такого життя, подорожуючи по Балканах чи Нордичними країнами.

Подивився багато ютюб блогерів на цю тему. У мене склалося розуміння що звичайний «будинок на колесах» (автобудинок чи причеп) не підходить жити при температурі ззовні нижче нуля. Причин багато (від замерзання каністр до розриву обшивки і плісняви). Для таких умов треба спеціальний будинок типу КУНГ.
Побачив що в Іспанії можна купити будинок-причеп за 7К євро. На південному узбережжі зими не буває. На всяк випадок думаю краще платити 10-20 євро і стояти у кемпінгу з відеоспостереженням, електрикою і водою.
За день комфортно прогулятися десь на 15 кілометрів навколо. Отже як усе обійду — можна буде переїхати у інший кемпінг далі по берегу.

Ну обмежений час спокійно ці температури переживаються при мінімальному утеплені і наявності дизельної автономки з пальним. Інша справа, що нафіга сидіти в морозі, якщо доступні більш теплі регіони взимку. Це хіба що якщо їздити по якійсь Канаді без заїзду в США.

Планировал поехать пожить в Португалии месяца три, пройти серф кемп, утонуть в портвяшке. А потом в Альпах на зимний сезон. И спустя полгода можно смотреть обратно в сторону работы.

ооо, серф кемп круто. Також тягне до цього, правда ні на сноборді, ні на скейті не вмію катати. Схоже просто тяжію до моря та океану ..

А що так портвяшка? щось не нагуглив)

Портвейн, португальці його полюбляють. Від слова Порту.

Не їдь на атлантику, холодно. Краще якась Шрі-Ланка. Серфінг без гідрокостюма краще, ніж у ньому. Потругалія цікава ліше надвеликими хвилями раз у рік, але там треба скіл захмарний

Да, знакомые говорили. Но тут 2 в одном — и Европа, и океан. И портвейн) И скорее всего меньше русни чем в Азии.

Діло хазяйське. У мене в рейтингу спотів португалія друга з кінця, обганяє лише Марокко

просто жив би усвідомлено, а не на автопілоті, робив би цікаві мені пет проекти які не в напряг, для мене сабатікл це не про поїхати кудись, а вирватись з режиму життя на автопілоті і жити кожен день усвідомлено роблячи тільки те що я хочу і що мені цікаво і подобається, своєрідне повернення в дитинство.

до речі я війну і сприймаю як сабатікал, так і збираюсь потім в резюме писати

На минулому місці роботи вперше спробувала піти в сабатікал, чому дуже радію. Було сильне вигорання.

Він був протягом 2х місяців і весь цей час я просто відпочивала різними способами: гуляла по Києву вдень, дивилась фільми та серіали, які давно хотіла подивитись, готувала купу всього, що в мене є в збережених та читала не професійну літературу. Відволікалась від роботи і взагалі не думала неї.

Після такої відпустки сповнена енергії та готова знову вчитись, вкладатись у компанію та працювати на результат)

Раджу хоча б раз спробувати взяти такий довгий відпочинок)

Це не довгий. Я рік відпочивав від роботи, оце кайф.

На минулому місці роботи було довгий час відчуття вигорання, і так склалась судьба — мене скоротили і я вирішив не квапитись з пошуком роботи, я відпочивав, займався спортом, декілька разів мандрував, грав в ігри, тобто максимально відпочивав від програмування, навіть встиг влаштуватись в контору брата як грузоперевезник щоб виїхати на тиждень по шляху, помандрувати по Польщі, зараз знову працюю, 100% повторю цей досвід

Mototrip по Україні, а потім по інших країнах Європи. Скільки б вийшло)

Поки що пішки, починав навчання минулого року, але криза і мене вибила з ніг, тому довелось відмовитись на деякий час.

Компанія треба. Воно й веселіше, і безпечніше.
Хоча хто зна. Я настільки далеко соло їздити не пробував.

Загуглив, щоб зрозуміти що таке сабатікал.

Напевне півроку. Ми дуже любимо подорожувати всією сім"єю. Зараз це, на жаль, неможливо. Мрія — Швейцарія — Альпи, Іспанія — Барселона, Італія — Рим та Ватикан, Мальдіви, Мальта)

Привіт)
Спробуйте по Українським садибам. Це цікаво і красиво

Це цікаво і красиво

Особливо коли тобе «цікаво і красиво» прокатають на бусіку...)

Треба одягнути військову форму, і ходити з ціпком, чи на костилях. Тоді можна не переживати про бусікі.

одягнути військову форму, і ходити з ціпком, чи на костилях

Відпочинок в Україні 2023?)

Пригадав фантастичне оповідання де команда космічного корабля через аварію не могла злетіти з планети через нестачу пального. Вони максимально полегшили корабель — але усе одно треба було когось з команди залишити. Але вони вирішили по-іншому: кожен залишив на планеті одну ногу!
Я уявляю собі таку ситуацію, коли аби спокійно працювати в ІТ кожному девелоперу доведеться відняти ногу! Операцію зроблять за рахунок компанії — бо це буде єдиний тип бронювання. Відрізані ноги можна зібрати і створити з них антивоєнний меморіал тим, хто врятував українське ІТ.

Підписатись на коментарі