IT vs армія #5 . Секрет успіху

Бажаю всім здорового і наповненого змістом суботнього вечора!

В ефірі анонімний програміст, який уже майже два роки не вилазить з армії. І мій цикл топіків де я даю відповідь на питання: «чим служба в армії відрізняється від роботи в ІТ?»

До вашої уваги уже готові

Там я багато нехорошого сказав про наявні закони. Казав, що їх багато, дуже багато. Що вони запутані. Суперечливі. І часто суперечать здоровому глузду.

Питання: як при цих ідіотських законах ЗСУ змогли показати такий результат?

А от так!

Просто ЗСУ виконували вимоги закону лише там, де вимоги закону збігались з вимогами здорового глузду.

А де вимоги закону суперечили здоровому глузду — там військові забивали болт на закон і робили як знали.

І навіть зараз продовжують «петляти» і «вертітись».

Нехтування правилами в ІТ

В ІТ ця традиція майже відсутня. В більшості випадків ІТвці роблять все так, як і домовились.

Більше того. В ІТ це носить різко негативний характер. В ІТ нехтування вимогами закону асоціюється з чимось темним, схематозним:
— оптимізація податків;
— ухиляння від служби;
— обман на інтерв’ю, обман на звітах.

В ІТ всі звикли, що закон порушують рідко, та і то лише з корисливих мотивів.

В ІТ з цим все просто, особо й розказати нема про що.

Традиція нехтування правилами в армії

В армії це ціла традиція. Є цілий девіз: “забитий х*й - залог успєха”.

А ще в армії є цілих три причини із-за яких нехтують законом:
1. банальне незнання закону
2. вибір [вимоги закону] vs [совість і здоровий глузд].

3. теж корисливі мотиви, але ця причина трапляється в рази рідше чим два попередні.

Розглянемо детальніше ці аспекти

Незнання закону

Законів дось прям страшно багато. Дось вони запутані й суперечливі.

Щоб в них розібратись треба мінімум кілька років. Кілька років не просто служби. Кілька років щоденного колупання в цих законах.

Звісно ж ніхто такої можливості не дає. Тебе просто оформляють в армію і кажуть: ось, на сайті zakon.rada.gov.ua опублікована купа всяких законів, інструкцій, постанов, наказів. А ще стільки ж непублічних законів, інструкцій, постанов, наказів і роз’яснень розіслані до військових частин, можеш спитати в штабі вони поскидують.

І кароч вот осьо на, вони осьо є. І якщощо ти зобов’язаний знати всі ці закони і діяти згідно їх вимог. А як ти їх вивчиш нас не їбе.

Тому такого щоб «я прям розбираюсь в законах» — цим не може похвалитись ніхто.

Навіть контрактники дуже слабо розбираються в законах. Навіть офіцери хто пройшли військовий ліцей і військову академію дуже плавають в знанні законів. Бойові офіцери, дуже часто розбираються в них значно гірше за небойових.

Якщо хтось і розбирається прям глибоко — це окремі буквоїди в високих штабах хто спеціалізуються на цьому вже довгі роки. Та і то..

Враховуючи, що основна задача — воювати. Часу на колупання в законах нема. То ти ідеш і воюєш. І робиш це як вмієш.

По закону vs По совісті

Дуже дуже дуже частий вибір.

Конкретні приклади вимог закону я вже казав в топіку про приклади довбоїбізму.

Власне там я розказував про те, що такого поняття як відгул офіційно нема. Офіційно відгул — це самовільне залишення частини (стаття 407 кримінального кодексу). В тому числі відгул для поїздки на похорон до товариша.

Так от в коментарях писали «автор брехун, військові їздять на похорон до товаришів. в армії є така можливість».

Я ж не казав, що не їздять! Їздять.

Я казав, що це незаконно.

Бо знаєш як це працює?
Командир роти тебе відпускає. Хоч і не має на те повноважень.
Ти їдеш. На блокпосту тебе зупиняють. По хорошому на блокпосту в тебе повинні би питати документи які надають тобі право їхати в тил.
Якщо в тебе їх нема (а в тебе їх нема, бо тебе відпустили втиху) — тебе повинні затримати.

Але замість показати документи ти кажеш поліцейському на блокпосту: «друже, зрозумій, їду на похорон до товариша». І поліцейський тебе пропускає навіть без документів. Поліцейський чинить по совісті, але не по закону.

Класичний, буденний вибір «поступити по закону» vs «поступити по совісті». Де в більшості випадків ми (військові) авжеш обираємо «поступити по совісті».

Принизливий. Огидний вибір. Але який є.

Нехтування дибільними вимогами закону — це один з ключових секретів успіху.

Невже все настільки невинно і навіть героїчно?

Так!
Принаймні в бойових бригадах, більша частина порушень закону стаються або через його незнання, або через довбоїбістичність вимог закону..

Ми відбили бліцкриг, відвоювали північ, Харків і відвоювали Херсон не тому, що в нас армія реформованіша.
НІ! Наше законодавство, правила системи, все таке саме совкове лайно як і на болотах.

Секрет в першу чергу в людях. Які попри ввесь цей дурдом намагаються бути ефективними.

З моральної сторони мої товариші, і навіть деякі начальники, сильно вищі за моїх колег яких я мав в ІТ.

ВСЕ САМЕ НАСТІЛЬКИ ГЕРОЇЧНО, ТАК!

Авжеш. Епізоди коли військові іноді порушують закон для власної корисливої вигоди теж на жаль бувають.

Іноді трапляються Поворознюки нашого часу які звикли жити як в колгоспі: «не красти напряму в людей, але красти в держави». Такі теж трапляються.

На жаль порушення закону із корисливих мотивів теж мають місце. АЛЕ! Це винятки. Принаймні в бойових бригадах. За тили я мало знаю, тому стверджувати не буду.

НАГОЛОШУЮ
Найчастіша причина порушення закону — його недосконалість.
Корисливі мотиви хоч і теж мають місце, але НАБАГАТО РІДШЕ.

Боротьба з корупцією

В ІТ з цим все класно.
По-перше зарплати конкуренті, спокуса набагато нижча.
По-друге розміри компанії набагато менші. Всякі такі деструктивні дії набагато швидше призводять до банкрутства компанії. Особо не розгуляєшся.
По-третє механізми так збудовані, що набагато страшніше красти. Якщо колеги зрозуміють, що ти розкрадаєш бізнес, тобто що із-за тебе їм скоро доведеться шукати нову роботу — колеги будуть тебе обмежувати в кражах.

А в армії дось зарплати низькі впринципі. Дось ти добротну частину з тої зарплати тратиш на державні нужди (купуєш екіпіровку, ремонтуєш машини, всяке інше). Спокуса підмутити набагато вища..

Дось розміри армії такі, що уф. Щоб така махіна як ЗСУ збанкрутувала — це треба красти дуже багато й дуже довго і всім зразу. В приватному бізнесі ти добре відчуваєш зв’язок: «сьогодні мій колега украв, завтра мені не матимуть з чого заплатити премію». А тут ні.

Дось коли один військовослужбовець краде — в іншого військовослужбовця нема можливості то припинити. Це основна проблема.

На прикладі.
У мене в бригаді тендера на закупку запчастин проходять через фірму родича одного з заступників комбрига. Якість тих запчастин гівно. Ціни завищені в кілька раз. Дивний збіг.

Я про це знаю. Що я можу зробити?
Майже нічого. Чому?

1. Складно доказати.
«Дивний збіг » - це ще не доказ. Чутки — це ще не доказ. Навіть якщо хтось сам хвалиться в курілці, що і як він підмутив — в суді він скаже зовсім протилежне. Щоб справа дійшла до кінця — треба зафіксовані на відео/папері докази. Збір саме доказів — це довга тяжка робота. А роботи зазвичай вистачає і без того.

2. Можливість доїбатись навіть до дерева. І виходяча з неї кругова порука.
Я особисто відпускаю підлеглих і на похорон, і у відгули (абсолютно безплатно якщощо). І ще багато де порушую закон. З моральної сторони я чистий, да, я порушую закон лише з благих мотивів. Але з формальної сторони яка різниця? Порушую ж? Ну от і все.
Якщо я натравлю органи на того замкомбрига — він натравить органи на мене. Це сильно зв’язує мені руки. Такий стан справ змушує мене копати під нього дуже обережно (а це довго. Тому покищо він все ще краде сотні тисяч на закупках).

І що, всі так просто порушують закон?

Ні. В нинішній армії просто нема нічого. Тут все складно і запутано.

В армії крім «роботяг», тобто людей чия робота робити роботу. Є ще контролери-перевірятори. І от ці контролери-перевірятори постійно контролюють роботяг.

На початках повномасштабки, як і в 2014 році, був хаос. Фронт активно рухався. Була загроза існуванню держави. Перевірятори були зайняті думкою «куди тікати» і боялись навіть близько наближатись до фронту. Тому на початках роботяги працювали як могли, творилась повна свобода, хто як міг — так і воював. За закони думали в останню чергу. Головне було робити все в ім’я перемоги, а не в ім’я збагачення. Бо за збагачення могли зняти штани і прив’язати скотчем до стовба.

З часом фронт ставав стабільнішим і передбачуванішим. Увага перевіряторів переключалась з «куди тікати» на «пора ходити перевіряти».

І зараз перевірятори знову активізувались. Зараз коли приймаєш рішення — не стоїть питання: «що я можу зробити щоб перемогти війну?».

Зараз стоїть питання: «що я можу зробити щоб перемогти війну? Але зробити це так, щоб не відхопити п*зди від перевіряторів».

Точного набору за що провірятори дають п*зди, а за що ні — нема.
Списку законів які можна порушувати в ім’я здорового глузду, а які нізя — нема.
Конкретики нема. Повно непердбачуваності навіть в прогнозуванні поведінки караючих органів.

Якось все прям складно...

Ага
Це тобі не задачки на літкоді розв’язувати :)

Тут от якось воно так:
З одного боку стоїть вимога «перемогти війну, врятувати країну».
З іншого боку стоїть вимога «діяти згідно законів, наказів міністерства оборони і генерального штабу».

Дуже часто одна вимога суперечить іншій. Дуже часто рішення яке ефективніше для досягнення перемоги — суперечить статутам й інструкціям. Авжеш «перемогти війну, врятувати країну» пріоритетніша. Але є контролери-перевірятори хто не дають повністю забити на вимогу «діяти згідно законів».

І ти от кожен раз коли приймаєш рішення мусиш прям пихтіти. Оцінювати наскільки це рішення наблизить перемогу і при цьому оцінювати наскільки сильно ти за нього отримаєш пиздюлів. І наскільки той рівень користі від цього рішення вартий того, щоб пережити той рівень пиздюлів. Шукати цей шлях щоб пройти поміж крапельок.

Та й таке

Питання з залу:

А чого не зробили так, щоб вимога «що зробити щоб наблизити перемогу» і вимога «при цьому не порушити закон» не суперечили одна одній? Чому не зроблено так, щоб «діяти згідно закону» і «наближати перемогу» доповнювало одне одного?

Бо не зробили.

Точних причин я не знаю.

З гіпотез

1. Є багато людей хто зацікавлені щоб все працювало саме так як працює.
Я вже говорив про замкомбрига який краде сотні тисяч і якому ніхто з його підлеглих не може нічого зробити, бо в нинішній системі «доїбатись можна і до дерева». Можливість легко доїбатись до-кого хочеш з підлеглих, задушити неугодних — це дуже потужний інструмент, від якого багато хто не хоче відмовлятись.

2. Дефіцит компетентності. Багато людей, в тому числі в високих органах (хто мали б розробляти реформи), просто надто тупі щоб осмислити проблему. І надто ЧСВшні щоб визнати свою тупість і дати дорогу компетентним. Вони якось там краєм серця розуміють, що щось не так. Але комплексного розуміння що саме не так у них нема. Вони просто в міру своєї некомпетентності не здатні придумати щось краще. І в міру своєї ЧСВшності нездатні допустити до реформ людей хто розбираються.

3. Небажання щось міняти. От постав себе на місце якогось полкана який працює якимось там важним хером десь в штабах в Києві або в міністерстві оборони. Він ходить на службу, робить свою непильну роботу, для нього війни нема, йому все окей. Його все влаштовує, він хоче спокійно дожити до пенсії, він не хоче змін, оце щось думати старатись. Аналогічно більшість нардепів. Аналогічно добротна частина суспільства. «Працює — не чіпай». Щось думати будемо коли в кінці кінців поламається.

* доповнення від автора від 31.12.2023: ну от, почало ламатись. Людей перестало вистачати.

Що слід зробити щоб закон допомагав перемагати?

Питання не за адресою.

Я перед собою ставив задачу «розказати як все працює і по можливості розказати чому так працює». Задачі «розказати що зробити щоб воно працювало краще» я перед собою не ставив і не обіцяв.

Можливо. Якби в нас в держапараті була культура зворотнього зв’язку. Якби перевірятори їздили не щоб доїбатись, а щоб допомогти. Якби верха не лише розкидали задачі з криками «ХОЦЮ ХОЦЮ ХОЦЮ, ЗРОБИ ЗРОБИ ЗРОБИ, nobody серед вас довбойобів не знає як перемогти так як класно знаю це я». А й деколи слухали і ЧУЛИ що кажуть низи. Йшли нам на зустріч. Давали нам що ми просимо. То була б якась здорова дискусія, були б пропозиції. Були б реформи. Були б кращі результати.

А так все просто є як воно є. А будь-які розмови про «зміни не на часі». На часі «помовчати до перемоги». Яка буде через 2-3 тижні або до кінця 2022 року або весною 2023 року або до кінця 2023 року або взагалі хер зна коли (це поки остання офіційна оцінка).

Повний зміст циклу:

— IT vs армія #1 . БАЗОВІ відмінності
— IT vs армія #2 . Відмінності правил і законодавства
— IT vs армія #3 . Приклади ДОВБОЇБІЗМУ з поясненням причин
— IT vs армія #4 . КРІПОСНЕ ПРАВО
— ІT vs армія #5 . Як це все досі працює? В чому секрет успіху?
— IT vs армія #6 . ЦИФРОВІЗАЦІЯ і папери
— IT vs армія #7 . Можливості для розвитку
— IT vs армія #8 . МОТИВАЦІЯ. Чому люди тут служать?
— ІТ vs Армія #9 . МОТИВАЦІЯ. Чим людей мотивує сама армія?
— IT vs армія #10 . Чим відрізняється культура й атмосфера
— IT vs армія #11 . Неупереджено про БРАТЕРСТВО, дружбу і соціалізацію
— IT vs армія #12 . Чим відрізняються ЛЮДИ в армії і ІТ?

* Ніхто не може змінити світ одним рухом пальця.
Але всі можуть відправити лінк на цей топік в флуділку компанії, в чат з одногрупниками чи й навіть просто другу в особисті.

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

47 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Армія це к великий легасі проєкт без код кавереджа і з безліччу костилів. Але який працює і майже задовілняє клієнта.
Тож якщо потрапите туди не соромтесь рефакторити ;)

Але який працює і майже задовілняє клієнта

Працює дуже хуйово. Просто нема альтернатив.

Тож якщо потрапите туди не соромтесь рефакторити ;)

Уже тут. Будучи в межах армії рефакторити її ще важче чим будучи за межами армії

Дякую за службу і за цикл статей

дякую за тверезий погляд

Цікаво.
Якщо солдати воюють за збереження країни і знищення ворогів, а закони і перевірятори заважають зберегти країну і допомагають ворогу вижити, то що б це могло означати?

це могло б означати,
1. що закони писані для зовсім іншої війни і зовсім іншої культури
2. що люди хто не хочуть оновлювати закони — або надто тупі, або надто ліниві, або на крайняк умисно діють в інтересах ворога. Робота на ворога — один з варіантів, але ніяк не домінуючий. З того, що бачу я — тупість і небажання робити роботу. Відвертих зрадників я не зустрічав

Якщо що, шикувати роту в один і то й же час, в тому ж місці, щодня, на відкритому полі за 5 км від лінії зіткнення

До цього прикладу з попередньої статті на жаль маємо реальний подібний випадок з жертвами. Шкода хлопців зі 128 бригади...
І тільки тепер міністр оборони доручив провести перевірку через загибель бійців.

І тільки тепер міністр оборони доручив провести перевірк

Прикол в тому, що перевірка нічого особо не з’ясує. Винос мозку — гарантований. За***ти заїбуть усіх. Догана начальству? Буде. Можливо навіть буде пониження у званні і/або посаді.

Але кримінальної відповідальності скоріше всього не буде. Бо це ще треба доказати які вимоги яких законів було порушено.

Подібні історії, тільки з казармами, вже були. І якихось серйозних покарань я не чув (можливо я просто погано гуглив)

Ба більше. Що цікавіше.

Хлопцям які померли на тому шикуванні від того чи покарають їх начальника чи ні — легше не стане.

Перевірку то призначили. Знайти винного то знайдуть. Покарати то покарають. Хоча б мінімально але покарають. І це теж треба, за настільки дибільні накази точно треба карати.

Але

Чи достатньо самого лише покарання щоб запобігти подібним ситуаціям в майбутньому?
Чи цього достатньо?

Чи може можна зробити більше?

Може ми можемо також продумати закони так, щоб підлеглий міг посилати на*** начальника якщо той дає ідіотський (але формально не злочинний) наказ типу оцього шикування?

Ситуація така, що якби хтось із тих хлопців відмовився йти на те шикування ще до того як по ньому прилетіло. То той хлопець мав би ряд проблем.

Перевірку то призначили. Знайти винного то знайдуть. Покарати то покарають. Хоча б мінімально але покарають. І це теж треба, за настільки дибільні накази точно треба карати.

А за результатами розслідування спустять «до ознайомлення» чергове полотно, яке скоріш за все будуть доводити о/с знову ж таки на пастраєнії, під подальший розпис. Тому проблема може, на жаль, мати дещо ланцюгову реакцію.

Рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо членства, ми реалізували. Це стосується і верховенства права, і захисту людських прав та свобод національних спільнот, більшої прозорості в роботі державних інституцій та посилення антикорупційної інфраструктури ©

То вам корупції забагато, то перевіряючі забагато перевіряють і жить ефєктівно по совісті не дають. У галасливих реформаторах тихі арестовічі водяться

Хтось вобщєто позитив обіцяв минулого разу, апять развєлі как катят

На прикладі.
У мене в бригаді тендера на закупку запчастин проходять через фірму родича одного з заступників комбрига. Якість тих запчастин гівно. Ціни завищені в кілька раз. Дивний збіг.

Я про це знаю. Що я можу зробити?
Майже нічого. Чому?

Давай допоможу

nazk.gov.ua/...​ovidomyty-pro-koruptsiyu

За назк — штука класна, але без конкретних доказів важко щось зробити.

За позитив. Те, що люди навіть в усіх цих умовах роблять те, що роблять — це неабиякий позитив.
Те, що серед нашого суспільства знайшлось стільки класних людей — це позитив.
Чому ти його не помітив я не знаю.

За все інше взагалі не зрозумів. В мене відчуття, що ти читаєш лише заголовки і вибірково рандомні абзаци. Далі допридумуєш собі щось сам. А потім коментуєш те, що сам же допридумав

Ну як нема доказів то нема чого це в приклад в статтю ліпить кеп

Тут або є докази, або нема, чи хочеш сказати десь посередині між цими взаємовиключними параграфами існує твоя стаття?

Я тобі не видумую, а цитую що верховний головнокомандувач сьогодні заявив, поки урсула залізничників привітала, так що все у нас цвіте і пахне з законами. Збери докази, напиши дєпєшу в назк, зроби свій внесок ткскзть

Далі допридумуєш собі щось сам. А потім коментуєш те, що сам же допридумав

Хто б казав, мені до тебе ще потренуватись треба

Яка стаття такі й коментарі. Хочеш класних коментарів які тобі подобаються — пиши статтю в газету Тиждень.

За позитив. Те, що люди навіть

Ну так де про це стаття, i quote episode #4:
«Настільки трешових розповідей як тут то вже не буде. Далі будуть м’якші теми, навіть буде позитив» То де блін обіцяний позитив. Чорнухи в інтернеті вистачає й без тебе, кеп

Настільки трешових розповідей як тут то вже не буде. Далі будуть м’якші теми, навіть буде позитив

Їбать. Не думав, що доведеться роз’яснювати настільки очевидне. Але коментотаторів не обирають. Ти зробив для мере добру справу — написав коментар. Мушу віддячити, проявити повагу, а саме роз’яснити

«Настільки трешових розповідей як тут то вже не буде» означає, що сумно буде і далі, але не настільки як це було в топіку про кріпосне право.

«навіть буде позитив» означає, що серед усього, подекуди буде й буде позитив.

Більше того. Я говорив про всі наступні топіки, а не лише оцей один.

Вибач якщо не зміг виправдати твої завищені очікування (які ти сам же завищив).

--------------------

Тепер про твою тупу пораду, цитую тебе:

Хочеш класних коментарів які тобі подобаються — пиши статтю в газету Тиждень

Ти мені закидаєш, що я тупий пиздабол який втирає якусь дічь про тему, в якій взагалі не розбирається. Цитую тебе

Яка стаття такі й коментарі

Так от.
Я не буду тобі доказувати, що я не довб***б. Бо довб***б — це впринципі суб’єктивна оцінка. Яка опирається суто на твої відчуття, ніяк не на аргументи.

Єдине чим я тобі відповім — моєю думкою про тебе.

Що я бачу в твоїй поведінці?

Я бачу людину, хто тікає від реальності.
Людину хто з штанів лізе намагається заткнути мені рота. Знецінюванням, обманом (коли ти приписуєш мені те, чого я не казав — це обман), переводом теми. І навіть прямим текстом (оця фраза про «іди пиши статті в журнал тиждень» звучала як «та закрий нарешті їбало» ). І аж січки січе вимагає від мене позитиву.

Ти думаєш ти пишеш ці коментарі для читачів? Щоб їх в чомусь переконати?

Ти пишеш їх щоб переконати самого себе.
Мої розповіді є для тебе холодним душем, вони ламають твоє бачення реальності до якого ти звик. Штовхають тебе витрачати сили на переоцінку всього що є навколо тебе, на зміну стратегії твоїх дій.

Ти з одного боку ще не готовий їх прийняти. Але вже не можеш проігнорувати. Тому й біснуєшся.

Ось що я в тобі бачу

(І мені по***, що ти мене не питав. Я тебе теж не питав.
Писати коменти про що-небудь аби привернути побільше уваги я просив в попередньому топіку. Тут же я готовий бачити або питання, або аргументовану критику.

Якщо ж твої внутрішні таргани підштовхнули тебе написати потік емоцій. Тоді отримуй потік емоцій у відповідь)

Дихай

Всьо так і є, в точку прям про себе прочитав, мені завжди кажуть що я відкрита книга

оця фраза про «іди пиши статті в журнал тиждень» звучала як «та закрий нарешті їбало»

По перше коментар на доу ніяк не звучить. Це курва текст на компутері. А те, як він звучить багато каже про твоє дитинство. Але я не буду розказувати тобі про тебе, так як ти це зробив про мене. Просто не сприймай це гостро. Бо ти гостро сприймаєш.

По друге, я зовсім не проти читати твої тексти. Цікаво, хоч і жовтувато і забагато матюків. Матюки ознака слабкості думки, якщо ти не подерев’янський чи мухарський
Забагато ще чорнухи. І все чорно біле, всі некваліфіковані, всі броньолобі. Нахіба?
Пиши позитив блін.

По третє — якщо чекаєш тільки позитивних коментарів, то це не про демократію. Срачі — основа демократії. Не хочеш срачів, а хочеш чути тільки те що солодко твоїм тендітним мембранам — не пиши статті на Доу. Ось це я мав на увазі, а не те що ти прочитав

Ну і по четверте тема корупції нерозкрита. Приклад, сам же сказав, бездоказовий. То нахіба це? Як після цього від тебе сприймати будьщо всерйоз?

Ну напиши щось хороше про ЗСУ наступного разу, для мене

Цьомки

я не буду розказувати тобі про тебе

Ти вже це зробив
Коментарем раніше. Це перше.

В тебе думка почала ставати структурованішою. Це друге.
Вже хоча б можна розуміти твою позицію і відповідати по пунктах. Чим зараз і займусь

Відповім вашими ж слова, месьє

Не хочеш срачів, а хочеш чути тільки те що солодко твоїм тендітним мембранам — не пиши коментарі на Доу

Поїхали по пунктах

Ти кажеш:

жовтувато

Я відкриваю google

«Жо́вта пре́са» або «бульва́рна пре́са» — низькопробна преса, що в гонитві за сенсацією публікує недостовірну й перекручену інформацію

Що ж. Розшир свою думку. Аргументуй де саме я обманув, що саме я перекрутив.

Ти кажеш:

забагато матюків

В мене вони частина авторського стилю. По типу як в Подерв’янського. Просто мій стиль ти в міру особистої неприязні ще не оцінив.

Ти кажеш

Забагато ще чорнухи

Я гуглю: чорний піар — створення і розповсюдження інформації, направленої на формування в аудиторії, клієнтів, потенційних клієнтів негативного ставлення до певного явища, події, процесу, товару.

Моя інформація направлена на розказати як все працює, розказати про стан справ яким він є (нагадую, ти завжди можеш аргументовано тикнути мене носом в обман).

Чому стан справ яким він є формує в людей скоріше негативне ставлення — питання до цього стану справ і людей хто його формують. Я ж просто оглядач. Жодних злих мотивів не переслідую.

Ти кажеш:

все чорно біле, всі некваліфіковані, всі броньолобі

В контексті, що нібито я заявляю, що всі некваліфіковані і т д.

Так от мені здається ти читаєш сракою.

Бо ось тобі цитата що писав я

Секрет в першу чергу в людях. Які попри ввесь цей дурдом намагаються бути ефективними.

З моральної сторони мої товариші, і навіть деякі начальники, сильно вищі за моїх колег яких я мав в ІТ.

ВСЕ САМЕ НАСТІЛЬКИ ГЕРОЇЧНО, ТАК!

Ти кажеш

Пиши позитив блін

Там, де позитив є — там я його пишу. Де його нема — там не пишу.
Я оглядач, я не рекламщик. Я ставлю перед собою задачу розказати шо как, а не зробити рекламу.

По третє — якщо чекаєш тільки позитивних коментарів

І знову ти читаєш сракою. Бо ось що я казав за коментарі:

я готовий бачити або питання, або аргументовану критику

.

Ти кажеш

хочеш чути тільки те що солодко твоїм тендітним мембранам — не пиши статті на Доу. Ось це я мав на увазі, а не те що ти прочитав

Про «хочеш чути тільки те що солодко» я відповів абзацом вище.

Про «Ось це я мав на увазі, а не те що ти прочитав».
В цьому ж таки коментарі, на його початку ти сам визнав, що написав це, бо хотів сказати «ну коли ж ти (автор) нарешті закриєш своє їбало»..

Визначся з позицією

«Жо́вта пре́са» або «бульва́рна пре́са» — низькопробна преса, що в гонитві за сенсацією публікує недостовірну й перекручену інформацію
Аргументуй де саме я обманув, що саме я перекрутив.
нагадую, ти завжди можеш аргументовано тикнути мене носом в обман

Ну та ж будь ласка, носом в обман, і був коментар про корупцію вище — це й було. Так ти ж його так тонко обходиш, що навіть товсто. То хто там і які гомнодеталі вдвічі дорожче закуповує, поконкретнєй тут. А то слів багато всюди, конкрєтікі нуль.

Там, де позитив є — там я його пишу. Де його нема — там не пишу.
Я оглядач, я не рекламщик
попри ввесь цей дурдом

Ну да да позитив, ефективні одиниці в дурдомі служать. Ага як же я не помітив позитив. Не обосрьош — нє праживьош

Далі не хо відповідати, і цього досить, втомився я в софізмі упражнятись.

Чорт скучаю навіть за кожаєвим, де він пропав, навіть посперечатись на повний діапазон нема з ким

Визначся з позицією

Моя позиція не змінилася з епізоду номер 4 і полягає вона в тому що це

Жовтувата стаття, повна чорнухи в напрямі ЗСУ, структури управління й командування. Рядові хороші, але почуваються як раби, кріпаки, штурмове м’ясо (нужное подчеркнуть) їм не дає воювати ефективно командування яке погане, броньолобе, совкове, некваліфіковане (нужное подчеркнуть).

То хто там і які гомнодеталі вдвічі дорожче закуповує

В тому ж то й суть, що доказати важко.
От назву я прізвища, і що далі?
По-перше спалюсь і отримаю купу проблем. По-друге в суді буде позиція «а що? Родич не має права вести бізнес? Так і що, що погана якість. Просто конкурентів нема всі погані. Цей родич і так подвиг робить що хоч щось постачає. Покажіть переписку, покажіть докази, що це все умисно, що тендера пишуться під конкретну фірму. Де докази? Нема, ну й всьо».

Ну да да позитив, ефективні одиниці в дурдомі служать

Було б гірше якби в цьому дурдомі служили одні довб***би. Порівняно з таким варіантом описане мною це позитив.

полягає вона в тому що це

і пішла оцінка статті.
Але ж ти втік від відповіді.

Жовтувата стаття, повна чорн..

А ще я агент кремля, і рептилоїд

Почекай, я правильно розумію?
Ти, сидячи в Баварії, запевнюєш людину з ЗСУ, як Україна перемогла корупцію, посилаючись на слова (набєріте диханіє в льогкіє, готови?) Зеленського?
Чи насправді я не так поняв, і рівень комічності та крінжі не позамежний?

Уяви собі цей крінжовий світ, де думка президента мене хвилює набагато більше ніж бездоказова маніпулятивна думка аноніма на ДОУ. Якщо подобається желтізна, можу ще арестовіча чи соскіна порадити, теж «першоджерела». Я ж собі сам якось розберусь на чиї слова посилатись і кого слухати, і як ставитися до написаного

Це той арестович котрого собі у штат взяв президент чия думка тебе хвилює, я не помилився?

Хвилює, раз ще раз потрібно повторити особисто для тебе

Як найняв так і звільнив — ознака того, що людина визнає що десь помилялася. Чого не скажеш про відвідувачів доу, яким божа роса межи очі.

Це вже йде в якусь степь, тебе їбе, що мене хвилює? Це якось відноситься до ТС, який намалював корупцію в статті без доказів? Жареноє, розумію. Чи десь корупція є? Є. Чи десь є довб***би? Є. Це тим не менш не привід тупо мішати з лайном усі ЗСУ вже в п’ятій статті. Ясно? Там служать достатньо багато достойних людей, які не заслужили вищенаписаного. Бо вони служать в ЗСУ, а не в «дурдомі»

Арестович сам пішов якщощо

В мене інша інформація. Але звідки така обізнаність і турбота? Тобі виявляється ще й не байдуже на арестовіча? Підробляєш помічником екс-помічника, який «сам пішов якщощо»? Це вже цікавий поворот. Тут поподробнєй

Цікавий поворот в тому, що Арестовича взяли до себе, виростили. І якби той сам не звільнився, то й не звільнили б.

Простими словами я хотів сказати, що оце твоє твердження

Як найняв так і звільнив — ознака того, що людина визнає що десь помилялася

Не відповідає дійсності

Звісно, не відповідає, відповідає дійсності лише ваша точка зору. Це я давно зрозумів

Хоч арестович і написав заяву, його попросили. Якби не написав сам — вигнали б дешевою мітлою і мав би позорний скандал. А так ще щось в президенти сам себе вибирає. Ось так він «сам пішов якщощо»

А вас турбує, що...

взяли до себе, виростили

...бідосіка. Турбує вас чомусь. Цікаво чому

відповідає дійсності лише ваша точка зору

на цьому можемо закінчити )

Там служать достатньо багато достойних людей, які не заслужили вищенаписаного

Я про це теж не раз згадував.

Як про те, що тут служить багато достойних людей.

Так і про те, що вони заслуговують набагато кращої системи чим та що є.

Ти або не читаєш взагалі, або читаєш сракою

Я про це теж не раз згадував

Пробема в тому що ти згадуєш це десь зара якось між іншим, а в статті ти пишеш інше

Небажання щось міняти. От постав себе на місце якогось полкана який працює якимось там важним хером десь в штабах в Києві або в міністерстві оборони. Він ходить на службу, робить свою непильну роботу, для нього війни нема, йому все окей. Його все влаштовує, він хоче спокійно дожити до пенсії, він не хоче змін, оце щось думати старатись

Це про кого конкретно? Можна конкретні прізвища вже?

Так само як свого замкомбрига який краде на гомнодеталях. Давай вже кажи прізвище, посаду, частину, назву фірми, ти ж анонімний, тут усі проти корупції, боятися немачого, тут можна сказати, тут до дерева не доїбуться. Я депешу в назк відправлю так і бить, тебе не здам, я магіла

Це про кого конкретно? Можна конкретні прізвища вже?

Це про ± кілька тисяч людей різних посад і звань. Хто вдало засіли в кабінетах МОУ, ГШ, ОК

Конкретні прізвища то сильно вузько

бездоказова

Неправда

Геніальний висновок: «в Україні аби перемагати — треба обходити закони!»
Лаконічно і насправді відноситься до усіх сфер життя! Якщо ти слухняний громадянин — ти усе життя будеш терпілою і за твій рахунок будуть гарно жити ті, хто обходить закон.
Ті, хто обходять закон — або злодії ... або герої. Наприклад Майдан був незаконним шляхом усунути «законно — обраного» злодія.
Дійшло до того, що закон порушують усі: і влада і прості люди: Влада незаконно заборонила виїзд чоловікам, і вони виїжджають незаконно.
Мені здається це — прокляття бідних країн. Люди в них хочуть жити заможним життям, яке вони бачать у телевізорі. Але жити заможно в бідній країні можна тільки за рахунок інших людей! Тому будь-яка чесна людина, як тільки прийде до влади, буде красти — бо інакше просто немає сенсу. Це як поставити босоногу людину охороняти склад взуття і сподіватися що він нічого не вкраде.
Що можна зробити — мабуть єдиний справедливий підхід це покладатися на закони ринкової економіки — вони завжди працюють!

Наприклад Майдан був незаконним шляхом усунути «законно — обраного» злодія.

што

пропаганда живе довго, як бур’ян. Скільки часу пройшло здавалось б, а й далі працює. Це навіть по своєму красіво

В тебе талант красиво розширювати думку, і потім зливати її в якийсь дикий висновок))

Що можна зробити — мабуть єдиний справедливий підхід це покладатися на закони ринкової економіки — вони завжди працюють

🤨

До чого то було?)

Закони, які в Україні пишуть люди — у більшості випадків зроблені саме так, аби:
— бездоганно виконати їх було важко і завжди залишалася можливість «наїхати»
— формулювання були розпливчасті і дозволяли робити «легальні» схеми
— остаточне рішення завжди належало чиновнику
Тобто закони недосконалі не тому, що їх не можна прописати досконало. Наприклад закони фізики описані дуже точно і не можуть мати двох трактувань.
Ще раз перефразую: економічні і «психологічні» закони — завжди працюють, на відміну від юридичних.
Що це означає? Кожна людина у першу чергу хоче кращого життя для себе. Коли буде вибір «робити по закону та не мати грошей» чи «обійти або порушити закон та отримати гроші» — можна не сумніватися що обере більшість.
Як можна примусити людей жити по законах? Засобі, відомі з початку історії: пиріг та батіг. І та сама історія довела що пиріг працює краще! Рабство зникло не тому, що люди стали добріші — а просто тому, що раби працювали гірше, ніж наймані робітники.
Якщо не очевидно — то це пряма відповідь на статтю про «рабство» в ЗСУ. І відміну ЗСУ від ІТ. В ІТ усі відношення давно «комерціоналізовані». Ніхто не буде робити дурної роботи, якшо за неї не заплатять. І ніхто не буде плати за дурну роботу зі своєї кишені. В ІТ мало начальників — самодурів (чи блатних) тільки тому, що вони приносять збитки замість доходів. Контори, які у себе вирощують 10 рівнів менеджменту та шалену бюрократію — в ІТ довго не живуть. Бо завжди є конкуренти.
Ринкова економіка може не ідеальна і не завжди саморегулюється. Але це поки що єдина система відношень між людьми — яка справді працює. І працює тому, що люди мотивовані і зацікавлені аби вона працювала. На відміну від інших (тоталітарних) систем де за кожною людиною треба спостерігати.
Хочете прозору і ефективну армію — треба іти шляхом комерціалізації! Платити гроші аби люди самі йшли служити. Платити премії за голови орків, за підбиті танки, за відважну оборону. Платити покаліченим та родичам загиблих. Командирам виділяти бюджет і питати за результати. Дохід командира має бути напряму зав’язано на його досягнення. А за прорахунки — мають бути відповідні штрафи. Тобто застосувати підхід, який вже добре показав себе в ІТ.
Типова відповідь на це що у держави нема стільки грошей! А скільки це «стільки»? На армію і зараз ідуть величезні кошти. Але система умисно не прозора! І призводить до того, що солдати мають виконувати накази та воювати «за Батьківщину», а гроші розподіляють якісь невідомі люди, які успішно переводять їх по кишенях.
Чому б в ІТ така система не спрацювала (вона насправді існує тільки на самих зашкварних «шлюпках») — бо девелопер відмовиться працювати, якщо йому не запропонують гідні умови. А без девелопера ніякого результату і профіта не буде. На відміну від солдата — девелопера не можна піймати на вулиці, загнати в офіс і примусити працювати за наказом.
На війні так само без солдата нічого не буде. Там, де солдати поважають себе — там і командирам доводиться заробляти авторитет. І такі підрозділи демонструють ефективність і результат, вони можуть відбирати собі гідний бійців. А де наловили на вулицях наркоманів та алкашів — там і командиром ставлять того, кого б нормальні люди не терпіли.
Можна сказати що за законами економіки вже працює: хто свідомо іде воювати (за покликом серця, чи за славою, чи за грошима) — той обирає де служити. А хто не готовий воювати — не буде добре воювати, який би у нього не був командир.

Платити премії за голови орків, за підбиті танки, за відважну оборону.

Що заважає подавати наверх знищення, наприклад, арти в промислових масштабах?

Незручність механізмів. Там купу всяких наказів треба підготовити, підписати, погодити. Це та іще ***ань.

Ти пробував хоч раз отримати винагороду за знищену техніку?

Я як раз і вказую, що якщо спростять механізм то з"являться і фейкові подання, потім почнуть з цим боротись ускладнюючи процедуру і опинимось на тому ж місці з якого починали але через рік

З того що я помітив.

Хто хочуть нажитись на крові, кого совість не спиняє — в тих все теж виходить. Навіть попри складність процедур.
Такі люди просто забивають болт на «бути» і роблять акцент на «здаватись». Вони не працюють на реальний результат. Вони працюють на папери щоб на паперах все було красиво.

Хто ж не хочуть красти — вони роблять акцент на «бути», завдяки чому стають мішенню для органів які мали б ловити підарасів. Але «нащо займатись складними справами, якщо ось тіпи самі себе закопали»

Майдан був незаконним шляхом

законним

Влада незаконно заборонила

законно

єдиний справедливий підхід це покладатися на закони ринкової економіки

вільний ринок === справедливість? нууу це цілу книгу можна написати, але маркс уже написав

по суті пауела зара розпинають, акі він навмисне вбиває середній та робітничий клас. Можна подумать він це навмисне робить. Де ж ця справедливість, коли ці американці в долгах як в шелках під 30% на кредитці, й неможливо купити хату навіть. А ніде. Вільний ринок це просто ідеалістична модель на лекціях економіки, нічо більше. Коли невідіма рука робить всім добре всі її хвалять за справедливість, а коли невідіма рука починає зондувати анус ***чим відсотком — то вже раптом несправедливо. Десь так і з державою

коли ці американці в долгах як в шелках під 30% на кредитці

Уууууу... А що там із держборгом США? Коли кінець долару вже?

Долару ніколи. Поки дерево росте, папір не закінчиться

Прям як у казці — гроші ростуть на деревах, тільки ніхто не пояснив у дитинстві, що це значить

США — єдина країна у світі, яка НІКОЛИ не дефолтне (ну крім звісно варіанту тупості в конгресі, тут все може бути)

Але ж американцям від цього житло не стає доступнішим, і кредити не стають менш кусючими в кризу. Від кризи це не рятує

Але жити заможно в бідній країні можна тільки за рахунок інших людей!

І не в бідній також, просто в тих країнах, які «пабахачє» цей розрив не видно, через відсутність подібного у 3-4 рівнях рукостискань у більшості населення.

Підписатись на коментарі