Почати в IT після 30, навіщо, чи можливо? Особиста історія

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

Доброго дня. Тут не буде історії про успіх, тому що ця історія тільки починається. Мені 33 роки, я працював у будівельній сфері електромонтажником.
Думки про IT були давно (коли навчався, збирав сайти на CMS), але щось я міг почати розвиватися у цьому.

Перші серйозні думки про зміну діяльності в мене закралися на початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Тоді було багато реклами і я натрапив на онлайн марафон. Там пояснювали про напрями Full Stack Розробка, Тестувальник і щось ще.
Я майже пішов на курс Full Stack, але щось пішло не так. Пишу зараз це і розумію — забагато було але. Пройшов час і стан здоров’я ще погіршився. Працювати за своїм напрямком стало небезпечно. Подивився можливі вакансії (робота без фізичних навантажень) на work та подібних сайтах. Вибрав деякі напрямки та розіслав резюме. Був дуже здивований, але результату це не дало.
Буд один відгук від однієї IT компанії, але була потрібна людина на фізичну працю (з’ясувалося потім).

Зібрав всі сили та почав аналізувати. Прийшов до такого висновку. Мені треба такий напрямок — де можна знайти роботу, можна працювати онлайн, чи займатися фрилансом.
Але куди піти й що робити так і не вирішив.
Став потроху знаходити інформацію про ІТ сферу в Україні. Коли лежав у лікарні, колега по палаті — працював за ноутбуком. Він front-end розробник. Трохи поспілкувався з ним, спитав, чи актуальна ця сфера для новачків. Отримав відповідь — що не дуже, адже багато випускників курсів без досвіду і мало пропозицій на ринку України зараз. Але ще зрозумів що все одне — це ще актуально і досвід вирішує багато. Такий от парадокс.

При пошуку інформації я натрапив на цей сайт (DOU). На форумі є тема, де людина перейшла в ІТ з іншої професії. Прочитавши коментарі — я натрапив на коментар, де написано, що найкращий початковий курс з ІТ — це курс CS50.
Трохи прочитавши про нього — я вирішив пройти його. Він безплатний. Тому раджу всім з нього почати, якщо у вас нема фінансів.
Ще досі його проходжу, але зрозумів що програмування — це не моє (чи може я ще не дійшов до цього).
Вирішив зупинитися на тому напрямку, який можуть опанувати всі (я в тому числі). А саме HTML CSS. Тобто верстка. Ще й багато відео уроків на ютубі — це плюс. Але є вагомий мінус — низький поріг входження.
Саме для мене плюс у верстки — мені подобається цей напрямок, можна працювати на фрилансі, а якщо будуть здібності — то можна вивчити ще трішки інформації та стати front-end розробником.

Також почав займатися англійською мовою. Чомусь навчання у школі, технікумі не дало результатів. Для себе обрав поки застосунок Doulingo, в майбутньому може щось зміню.

Підвожу підсумок. Якщо є бажання переходити в ІТ і є розуміння для чого це треба — обов’язково переходьте. Не важливо скільки вам років.
Перше з чого почніть — це курс CS50.
Якщо не маєте розуміння куди йти — вивчайте англійську. Вона дуже допоможе.

Якщо ти читаєш це і впізнав себе, напиши коментар, я буду знати що не один такий.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Почніть з англійської. В ІТ вона маси хев. + З гарним рівнем англійської притомну роботу можна знайти не тільки в ІТ.

Я бачу приблизно такий підсумок:

Ти прийшов на ресурс DOU. З всіх можливих порад тобі більше усього зайшла порада розпочати з CS50. Ти спробував його пройти. У тебе не вийшло. Тепер ти всім радиш CS50. Так?

Якщо ти читаєш це і впізнав себе, напиши коментар, я буду знати що не один такий.

У мене ситуація була зовсім інша: на початку 90-х я витратив один місяць на опанування мови програмування Сі. Мені було 14 років. Потім, можливо, 1–2 місяці практики. Озираючися назад, мені здається, що це є 90% моєї кваліфікації, усе інше деталі реалізації.

Я майже пішов на курс Full Stack, але щось пішло не так

Коли людина 30+ років хоче зайти до IT, я собі малюю картинку, як людина с зайвою вагою, яка ніколи не займалася спортом, не мала фізичного навантажання, вирішує зайнятися футболом. Але замість того, щоб більшість часу спрямувати на приведення себе у гарну спортивну форму, вона починає читати стратегію, цікавитися трансферами гравців, тактичним протистоянням Артета — Гвардьола, ... Це усе добре, але... коли ти не можеш прискоритися, коли через 15 хвилин гри ти можеш лише ходити пішки, то це ніяк не допоможе в практичній грі.

А проблема всіх курсів, ІМХО, полягає у тому, що вони повністю забивають на фізику (бо з нею важко працювати), але дають багато інформації. Це може спрацювати, якщо ти хочеш перейти з великого тенісу до хокею. Так, ковзани та ключка це щось до чого має виникнути звичка. Але якщо є фізичні дані та координація, то це питання тренувань. Але це не працює для тих, у кого головна проблема це фізика.

Ну а Full Stack це вважай декілька спортивних дисциплін одночасно: хокей, водне поло, ...

Дякую, за розгорнутий коментар.
Я написав на чому сфокусувався у навчанні. Наскільки це правильний вибір — буде видно пізніше.
Курс я не закинув, рекомендую його тому, що там є базові знання для розуміння цієї галузі.
І рекомендував не людині, яка має досвід довше 20 років, а людині, яка не має досвіду.
Щодо зайвої ваги та футболу. Власне тому і вибрав область, в яку можна зайти із зайвою вагою:)

Власне тому і вибрав область, в яку можна зайти із зайвою вагою:)

Ну... якщо брати Frontend, то... Довгий час я спостерігаю ситуацію: багато вакансій та ще більше кандидатів. Виникає одразу питання: чому вакансії не закриваються кандидатами?

З Frontend я перетинаюся не часто, але моє враження що там бігати й бігати. Але це дуже гарно для курсів, бо там просто безліч інформації, яку треба засвоїти, яку можна викладати й викладати, аби кошти платили. А по факту гравці усе одно ніякі. Виглядає як пастка, в яку попадають, судячи з співвідношенню вакансія/кількість резюме прірва народу.

Думаю це тому, що люди хочуть стати фахівцями за півроку.
Я маю інше бачення. Для початку потрібно добре освоїти верстку на практиці. Тобто зрозуміти щось одне на низькому рівні.
А далі вже дивитись.

Коли людина 30+ років хоче зайти до IT, я собі малюю картинку, як людина с зайвою вагою, яка ніколи не займалася спортом, не мала фізичного навантажання, вирішує зайнятися футболом. Але замість того, щоб більшість часу спрямувати на приведення себе у гарну спортивну форму, вона починає читати стратегію, цікавитися трансферами гравців, тактичним протистоянням Артета — Гвардьола, ... Це усе добре, але... коли ти не можеш прискоритися, коли через 15 хвилин гри ти можеш лише ходити пішки, то це ніяк не допоможе в практичній грі.

ну це м’яко кажучи взагалі некоректне порівняння

Якщо є бажання переходити в ІТ і є розуміння для чого це треба — обов’язково переходьте. Не важливо скільки вам років.

Та все норм, не бійтеся починати. Так, народу у святій айтішечці зараз повно, але хороших професіоналів не додається. І так, краще потроху рухатись у фронтенд.

Дякую, згодом так і треба робити. Не вірю, що можна одразу стати спеціалістом. Треба починати з малих кроків.

І так, краще потроху рухатись у фронтенд.

"To man with a hammer everything looks like a nail" :)

Почати в кардіо-хірургії після 30, навіщо, чи можливо? Особиста історія
багато відео уроків на ютубі — це плюс
Підвожу підсумок. Якщо є бажання переходити кардіо-хірурги і є розуміння для чого це треба — обов’язково переходьте. Не важливо скільки вам років.

порівняли формошльопів з хірургами, ліл.

Форми теж потрібно вміти робити 😁

Мені теж порівняння дуже сподобалося )

Щось таке.
— Планую працювати у таксі.
— Навіщо, ти знаєш як складно стати пілотом f1?

Про доктора ПІ чув?
А він нейрохірургом працював без всякої освіти і скілів)

То мій односельчанин 😎

Зараз половина ІТ це «доктора ПІ.»

Слегка перетолстил, но в принципе неплохо.

Почати в кардіо-хірургії після 30

Нормальний варіант як для Австралії — у дружини студент був нещодавно як раз з цієї вікової категорії. Десь у 42 почне працювати та віддавати борг за навчання, років у 50 буде мати $1-2М на рік якщо руки прямі. Зможе оперувати років до 70-75, а то і довше ...

Як ІТшники думають що хірург це щось складно, так і хірурги думають що навіть якась умовна вінда це складно, а програмування так це взагалі для головастих.

Тут швидше хто на що вчився і до чого хист.

Я кілька раз мав діло з австралійськими лікарями, нічого нового крім того що я сам за кілька днів взнав у гугла, ютюба (канали які ведуть також лікарі, ресьорчери а не інфоцигани якісь) і чатгпт вони не сказали. Більше того, вони не в курсі багатьох речей так як не розвиваються і не слідкують за тенденціями. Та навіть коли показуєш список бадів і добавок які приймаєш, по яким є реальні дослідження, вони про половину навіть і не знають а по іншим піджимають плечима і не знають чи могли вони викликати ті чи інші симптоми.

Реально, таке враження що по по окремих темах медицини, по яким я особисто робив ресьорч, я більш обізнаний ніж середньостатистичний GP (він же терапевт, він же сімейний лікар). Так що не треба із медицини робити велику науку. Вот хірургія да, там треба трохи більше знань і практика, но, думаю, будь-який ІТшник за 5 років це потягне. І в той же час, далеко не кожен хірург потягне ІТ. хіба що молодий 20-30 років.

Загалом ти маєш рацію. Я думаю, що робота звичайного лікаря полягає в базовому розумінні (терапевт).
Тому ти в будь-якому випадку будеш більше знати про бади і свій організм (якщо вивчатимеш тему).

А ось хірург, кардіохірург, нейрохірург — це не тільки про знання. Знання потрібні, але потрібні і вміння, стійкість до стресів, витривалість, руки, які не тремтять.
При цьому ціна помилки — здоров’я чи життя людини.

І в мене питання тому таке. Чому IT — це щось складне? Чому його не потягнуть? IT — це галузь. Програміст — професія цієї галузі.
У чому складність обрати іншу професію цієї галузі?

А ось хірург, кардіохірург, нейрохірург — це не тільки про знання. Знання потрібні, але потрібні і вміння, стійкість до стресів, витривалість, руки, які не тремтять.

І все ж таки, складність перебільшена. Кардіоріруг — це як все життя мейнтейнити якийсь проект. Достатньо один раз вивчити, його будову, як працює, і все. Не треба вчити нові проекти і їх кодобазу, не треба вчити нові фреймворки і мови програмування. Причому проект невеликий, так як сердце і кардіовоскулярна система відносно нескладні.

Тут більше часу йде на практику, ніж на теоретичні знання. Практику щоб бути морально стійким, впевненим, щоб руки не тремтіли.

При цьому ціна помилки — здоров’я чи життя людини.

Ось це єдина причина чому не кожен може стати хірургом. Хірурги доволі твердошкірі: пацієнт помер? Буває, заносьте нового.

Не кожен так зможе, не кожен зможе витримати крики родичів, а деякі навіть звинувачують у вбивстві.

у вас дуже обмеженні знання про хірургію: те, що ви один раз вивчили об’єкт роботи — не означає, що не треба навчатись новому. постійно нові дослідження, нові методи лікування і у тому числі хірургічного втручання, і вони дуже відрізняються від тих, що були 20-30-40 років тому. та й робота самого серця не досліженна до кінця, постійно трапляються нові випадки, які є включеннями, але повинні досліджуватись і вивчатись

і вони дуже відрізняються від тих, що були 20-30-40 років тому

По-перше, не сильно )
По-друге, все-таки 20-40 років, а не 3-5 років як в ІТ

постійно трапляються нові випадки, які є включеннями, але повинні досліджуватись і вивчатись

Постійно це можливо раз в кілька років. А так, одні і ті ж операції які на автоматі роблять, так як майже всі проблеми відомі, і протокол їх лікування відомий. Ну і цей протокол покращується раз в кілька років в кращому випадку, але більшість хірургів цей момент пропустять і будуть лікувати по старому (так як не їздять на конференції, не читають ресьорчи).

По-перше, не сильно )
По-друге, все-таки 20-40 років, а не 3-5 років як в ІТ

Нє, як раз сильно, швидко і постійно. Зоопарк у джиес фреймворках і близько не стояв :)
Ми тут з рік назад переїхали і тепер у мене тут поруч — головний кампус універа, де дитина вчиться на medical science та медичний кампус іншого, де дружина веде щось типу «вступу до спеціальності» — пара студентів тихо сидять у кутку на її прийомі, а потім питають, шо це було і чому саме так треба робити ... Плюс великий шпиталь при першому універі, від якого я періодично бачу об’яви з набором волонтерів на випробування усякого цікавого. Робота кипить, загалом.

От, наприклад, декілька місяців тому у Австралії затвердили новий протокол лікування важких випадків депресії за допомогою разового прийома псилоцибіна (угу, ті самі грибочки). Пара десятків лікарів пройшли навчання, виникла нова спеціалізація у медицині ... Прості GP отримали указівку — ось, є таке, направляйте. Так, GP тут і депресією займаються ...

Постійно це можливо раз в кілька років. А так, одні і ті ж операції які на автоматі роблять, .....
більшість хірургів цей момент пропустять і будуть лікувати по старому (так як не їздять на конференції, не читають ресьорчи).

Використовуючи нашу термінологію, типові операції роблять хірурги-мідли — робочі конячки будь-якої професії :) Умовний неускладнений апендиціт буде видаляти хірург-джуніор під наглядом прокачаного мідла, чи просто мідл сам по собі. А от якийсь гнойний перітоніт вже буде пиляти прокачаний мідл і на початку операції на пару хвилин завалить сінйор — оцінити обстановку та щось підкорегувати при потребі.

А чи ти будеш мідлом і все життя їздити на Ламборгіні (це тут місцевий мемчік — отримав позицію консультанта (рахуй, мідл) — купуй Ламборгіні) чи будеш вчитися, читатати статті, писати статті, їздити на конференції, вести дослідження, вишукувати цікаві випадки і таки станеш сінйором і перестанеш робити «типові операції» (ну і купиш собі машинку з гаражу Джеймса Бонда або яхту відповідного розміру — океанська рибалка — теж місцевий фетіш) — залежить від тебе. Як у будь-якій професії.

Ну і сама система не дозволяє уж зовсім стояти на місці.
З недавнього часу ті ж самі GP повинні за рік прийняти участь у декількох навчальних подіях, кожна з яких дає декілька балів. Типу, кількагодинний вебінар з головним лікарем місцевого шпиталю — 4 бали, поіздка на міжнародний конгрес з Skin Cancer Surgery — 10 балів, піврічний навчальний курс з воркшопами та домашніми завданнями — 30 балів і т.і.н Цифри приблизні, але, умовно, треба назбирати 40 балів за рік, щоб тобі подовжили ліцензію. Немає ліцензії — немає практики.

Ну і «риночок рішає».
Для прикладу — Австралія — сумний чемпіон з кількості раку шкіри. Шкіра середнього австралійця набагато світліша за шкіру середнього українця. Відповідно, і чутливість до сонця — вища. Ну, і сонце жарить, що дурне. Серед раків шкіри є така агресивна штука — меланома, яка здатна вбити людину за 3-4 місяці, якщо не буде видалена хірургічно на ранній стадії розвитку.
Відповідно, є багато клінік, які спеціалізуються виключно на пошуку і видаленні підозрілих новоутвореннь. Десь раз на рік ідеш туди, за пару сотень тобі роблять skin check, Якщо знаходять шось підозріле — роблять біопсію — спеціальним інструментом зрізають невеличкий шматок шкіри діаметром міліметра 2-3-4. Зрізане відправляють у лабораторію на гістологічний аналіз. Звідти приходить висновок типу — доброякісне утворення, видалене повністю (бо часто-густо оті 4 мм у діаметрі накривають все підозріле новоутворення). Тоді лікар отримує гроші лише за біопсію як маніпуляцію. Або це може бути злоякісна пухлина (меланома) — тоді якщо пухлина видалена повністю — від держави лікарю приїжджає премія ще у декілька сотень баксів — за, буквально, врятоване життя.
Але новоутворення може біте більше, ніж той шматок, що взяли на біопсію — типу, 1 см, чи ще більше у диаметрі. Тоді призначають хірургічне видалення. І тут вже починаються нюанси. Біопсія — штука нескладна, будь-якого айтішніка можна нвачити, навіть мене :) Зрізати двосантиметрову блямбу на визначену глибину — це вже треба вчитися тримати скальпель і таке інше. Але зрізати — то половина діла. Треб ж ще зашити. Якщо блямба десь на спині чи пузі — проблем нема, підрізав шкіри на пару сантиметрів вліво, пару сантиметрів вправо, відділив від жирової тканини, натягнув, щоб краї зійшлися — та й зашив. Шкіри на спині повно, натягується без проблем.
Ось тобі, вправний лікарю, ше три сотні за цю маніпуляцію.
Але цей фокус з натягуванням шкіри пройде не скрізь. На носі тягнути не вийде, а на щоці під віком — може і вийде, але око перестане закриватися.
Тому лікар каже — в нас є така процедура, називається графт, — ми вирізаємо пухлину у вас на носі, потім беремо шматок шкіри у вас з-за вуха і трансплантуємо на ніс. А за вухом просто зашиваємо — там шкіра нормально тягнеться. Це коштує 750 баксів у нас у кліниці, але я таког робити не вмію, тож вот вам направлення до пластичного хірурга — він за 1600 все зробить.
Або лікар може піти на триденний воркшоп, де його за його власні $4К навчать цій процедурі. І хопа — гроші вже не пропливають мимо і ти на додачу до нудних, але необхідних біопсій та скінчеків займаєшься прикольною трансплантацією шкіри. І це робить просто GP.
А потім цей лікар почеше ріпу, та й візьме ще 3 курси по півроку — дерматоскопію, дерматологію та, власне, skin cancer surgery, здасть ще один екзамен і повісить на стінку табличку «Accredited Skin Cancer Surgeon». До купи інших. І подумає — а от зараз сезон сьорфінгу розпочнеться — чи не повторити анатомію стопи та коліна з усіма тими м’язами та зв’язками — скоро ж пацієнти підуть. А там, може, і у травматології інтерес порозвивати ...

Чому IT — це щось складне? Чому його не потягнуть? IT — це галузь. Програміст — професія цієї галузі.
У чому складність обрати іншу професію цієї галузі?

Бо в кожного питання є контекст.

Коли це питання задає 14-річний учень то відповідь очевидна, це легко працювати в ІТ, треба вчити англійську, пройти курси, можливо в унвер піти, все вийде само по собі.

Коли це задає чоловік 33 роки в якого досвід тільки розетки ставити, відповідь буде зовсім інша.

Мені ± як тобі, і я не можу вчитись навіть на 10% від того що міг в 20.
І тут не тільки у віці проблема, а й у вимогах від роботи, наявності сім’ї, вимогах як до тебе мають ставитись. Молодому ОК піти в ІТ на ЗП нижчу ніж в АТБ. Моя перша ЗП в ІТ була 2400грн до податків, тоді касир мав більше. І це були не Рога і Копита а умовний софсерв/епам.

І в мене питання тому таке. Чому IT — це щось складне?

Тому що в реаліях України «ІТ» це єдина можливість більш-менш пристойно заробляти, Всім. Без отого всього (старанно приховуваного) «пощастило», «тато контрабандист» чи «мама в податковій».

І саме тому в «ІТ», в Україні, намагаються зайти навіть люди для яких фраза «гуй для терміналу» це якась, начебто, образа, треба подумати. Але краще спочатку дати в пику.

ТИ КОГО ГУЄМ НАЗВАВ АНУ ЙДИ СЮДИ

І коли ти ніколи цим раніше не займався, надто якщо ти це ніколи не любив (а в школі глузував з задротів-конплюхторщеків) то це, звісно ж, буде складним.

Просто з-за табуйованості питання зарплат створюється враження що всі тут за покликом душі і взагалі ше в Діггера на ЕС-1840 гасали.

Але покажи їм дискету і вони будуть думати що це бірдекель.

Тому що в реаліях України «ІТ» це єдина можливість більш-менш пристойно заробляти, Всім. Без отого всього (старанно приховуваного) «пощастило», «тато контрабандист» чи «мама в податковій».

Ще в далекому 2017 за 20 хвилину консультацію в приватній клініці виклав 400 грн. Лише консультація. Приймав лікар з останнім на той момент айфоном. Виписав засоби певного бренду з яким у нього договір і з якого він получає відсоток від продаж. І це у мене була пустякова проблема.

У стоматолога давно були?

А репетитора за $30-50 баксів в годину не хочете?

Барбери 400-800 грн. за прийом (30-60хв) легко.

Поцікавтесь у дружини скільки коштують косметичні процедури. Блін, да банальна манікюрщиця після кількох тижневих курсів більше джуна заробляє.

У стоматолога давно були?

А репетитора за $30-50 баксів в годину не хочете?

Барбери 400-800 грн. за прийом (30-60хв) легко.

Тільки репетиторів з таким прайсом на Львів до 100 людей, як і барберів. Про стоматологів, так там те саме, їх не є багато, ще й освіта дуже дорога.

А в ожному софтсерві у Львові працює більше ніж отих всіх «добре заробляючих».
І всіх кого ти назвав, то вони як підприємці, в них свої клієнти, оплата погодинна якщо є робота а не ставка 6к$ з бенчом і відпусткою.

Угу.

Справа тільки в тому скільки грошей залишається в барбера після сплати частки власнику закладу.

Про це не люблять говорити, навіть знайомі барбери.

Про всі ці категорії людей нема адекдотів про «сири за піцот» :)

А про айтішку є.

Бо це системне явище, а не епізодичне. //ключова фраза

Системне настільки що протікає в реал. Люди все це бачать і роблять... Цілком очікувані висновки.

І це ж вони не знають (або не хочуть визнавати) що було в цій сфері років 10-15 тому, коли шанований синьор заробляв менше ніж продавець телефонів з піврічним досвідом. Бо ті 10-15 років тому айтішка в нас була «шляхом лузерів». Зарплати ж невеликі. І всі ломилися на курси автослюсарів та юристів :)

Недавно неформально спілкувався з чуваком що іноді співбеседи проводить технічні. За його словами, зараз на куа співбесідах купа людей що не вміють вмикати декстоп, не знають за існування контекстного меню в ОС. Там ще якісь приклади були, я їх забув. Мені таке на голову не налазить. Нема розуміння теми, є тільки зазубрення матеріалу. А за межами його — пустота.

На рахунок приватних клінік. Це типу «пощастило». Моя дуже близька подруга довгенько була цапом-відбувайлом в якійсь клініці, аж поки випадково не зустріла однокласницю, яка її до себе в приватну клініку і забрала. І почалося нарешті відносно нормальне життя.

Але приватних клінік на всіх бажаючих лікарів не вистачає.

Приятелька зі Львова теж не могла похвалитися якимось цікавими зарплатами в медицині, аж поки не вийшла заміж за... айтішника :) І вже потім та медицина була закинута подалі, за пару місяців повчила потрібне та і пішла на роботу фронтендером. Хоча до того всі її знання про «айті» це «так, ага, в ноутбука кнопка ввімкнення отуточки ».

І в мене питання тому таке. Чому IT — це щось складне? Чому його не потягнуть? IT — це галузь.

Ну... як на мене IT вимагає типу мислення, якому зазвичай важко навчитися у реальному житті. Це мислення майстра-ремонтника, коли треба скласти в голові модель процесу, зіставити його з тим, що ми бачимо у реальності, та виправити. Як у байці про Капіцу, який ударом кувалди виправив роботу складного агрегату.

Усі часи знайти гарного майстра це була проблема. На заводах ще за часів СРСР зазвичай серед великої кількості наладчиків, які виконували шаблонні роботи, було декілька таких майстрів від природи, до яких бігли з усього заводу, коли щось неординарне траплялося. Те ж саме було з автослюсарями, тощо. Часто можна було чути «оце лише Гєна може розібратися».

Коли ми додаємо ще проектування, то ситуація ускладняється. Плюс системи в IT мають велику складність, це як просити електрика виявити неполадку у межах міста. Але є переваги: зазвичай нам нічого не варте зберегтися, запуститися, відтворити ситуацію, миттєво перескакувати з одного кварталу до іншого, ...

Як на мене, цьому типу мислення не дуже навчають. Будь яка освіта це більше запам’ятовування, а не аналіз. Ну так, трохи математики, але у шкільному курсі можна просто розв’язувати по готовим формулам суто механічно, та забивати на на те, що потребує розуміння.

Процитую Фейнмана:

Я плохо представляю, что происходит с людьми: они учатся не путем понимания. Они учатся каким-то другим способом — путем механического запоминания или как-то иначе.

Тепер трохи про IT. Там проектуються досить складні системи. Які неможливо побудувати відразу без помилок. Майже неможливо написати код, який би запрацював. Тому 90% часу програмісти витрачають саме на пошук та виправлення помилок, багів, часто у чужому коді. А це потребує аналізу та розумінню. А його немає, є лише загальні знання. Тому новачки як ChatGPT: їх досвіду вистачає написати код, але вони не можуть добитися результату: щоб він запрацював. А це має від’ємне велью, бо для кваліфікованого розробника буде простіше написати та відлагодити свій код, ніж розбиратися у тому, що написано.

Проблема курсів по IT також у тому, що вони акцентують увагу на знаннях, а не на навичках аналізу та розуміння. Тому IT складно.

Чому ви прирівнюєте ІТ до програмування?
Ви запитували, чому рекомендую курс CS50.
Тому що завдяки йому прийшло розуміння, що таке програмування і чому воно мені не потрібне поки що.

Ви весь час кажете про хард скіли як я зрозумів. Це важливо, але софт скіли також важливо.
(Умовно мені не бути «Гєною», але навіщо мені ним бути?)

Чому ви прирівнюєте ІТ до програмування?

Тому що це основа IT. Більше того, це складно, тому це ціниться. Так, є багато посад, де напряму не вимагаються навички програмування. Але часто усе рівно аналіз/розіміння потребується також навіть у тестуванні. Далі, оскільки в команді вже є розробники, то часто інші посади автоматизуються.

Ви весь час кажете про хард скіли як я зрозумів. Це важливо, але софт скіли також важливо.

Знайти людину з гарними софт-скілами не є великою проблемою. Є приказка: «гарна людина це не професія».

Назви таких книжок, як «Як пасти котів» натякають, що як раз зі софт-скілами у більшості розробників є проблеми. Але... що робити?

Які бади приймаєте, якщо не секрет?

Да нічого особливого:
Collagen
D3
Hyaluronic Acid
TMG (Trimethylglycine)
Niacin
Omega-3 (DHA/EPA)
Клітковина
Інколи залізо, B6, B12, креатин

d3 в Австралії? чи я щось наплутав?

Раз п’ятниця у мене почалася трохи раніше за вас, трохи віддамся графоманії ... :)

Я кілька раз мав діло з австралійськими лікарями,
бадів і добавок які приймаєш

О, бади ... Вони дуже популярні у exUSSR з однієї простої причини — за них дуже високий процент фармкомпанії відкочують лікарям. В АУ звичайний лікар первинної ланки (GP) мало що знає про бади, акупунктуру, акупрессуру, іглорефлексотерапію, ірідодіагностику, аюрведичну медицину, китайську традиційну медицину, феншуй і таке інше, бо це — не входить в систему австралійської медицини. Саме систему. Тут немає такої «свободи творчості» як в Україні: протоколи, методики, типові процедури. Якщо дуже треба — шось експериментальне можна пошукати у шпиталях при університетах.
Або є ще таке — зазвичай, кожен GP має так звані special interests — це області медицини, у яких він спеціалізується додатково. Можете пошукати GP, який знається на чомусь суміжному з вашими бадами — спортивна медицина, токсикологія, eating disorder, weight control etc. Шукати на сайтах клінік або, здається, є фільтри у системах букінгу типу hotdoc.

думаю, будь-який ІТшник за 5 років це потягне. І в той же час, далеко не кожен хірург потягне ІТ. хіба що молодий 20-30 років

Sorry mate, але ні. 99.5% айтівців не пройдуть далі подачі документів ...

Для прикладу, візьмемо умови вступу на BS in CS та Bachelor of Medical Science and Doctor of Medicine (MD) у Monash University (42-й універ у світі за рейтингом QS). Я приблизно знаю, як це працює, бо старша дитина як раз отримала бакалавра з applied math, а середня — закінчила перший курс medical science.

Отже, на Computer Science вам у 2023 році було достатньо подати документи з ATAR вищім за 73.65. Якщо спрощено, то це означає, що потрібно було здати випускні шкільні екзамени з обраних предметів краще, ніж 73.65% ваших однолітків. Потім список кандидатів сортують та першим N+K абітурієнтів надсилають офер. Приймаєте офер — поздоровляю, ви — студент.

Те ж саме, але для майбутніх медиків.
ATAR від 97.05. Тобто, вам вже треба бути у парі процентів найкращих. Але це — далеко не все. Бо бажаючих — все одно набагато більше, ніж місць. Тому ще здається додатковий екзамен UCAT — це щось типу розширеного IQ теста + задачі на логіка та етику оцінки ситуацій. Багатогодинний тест, треба готуватись як мінімум рік, краще — два. І після цього — ще інтерв’ю — у простому варінті з вас за годину-півтори вийме душу комісія з 3-4 лікарів та професорів, у складному будете кілька годин бродити по станціям та вирішувати ситуативні завдання. І тільки вже потім абітурієнтів ранжують за результатами та надсилають офери. «Занести» і «порішать» нізя. Зовсім.
Це так, для розуміння рівня конкуренції.

Ну і з власного досвіду.

У кінці 2010 року ми (я і дружина — по 36 років, троє дітей) вирішили їхати з України і Австралію. На той час у мене за плечима — Київський політех (інформаційно-вимірювальна техніка) та 13 років досвіду у продажах та ЗЕД. У дружини — Київський мед, інтернатура, робота у лікарні терапевтом.

У вересні 2010 я сходив на публічну п’янку, яку організовував чи то Люкс, чи то Глобал, намагаючись терміново набрати декілька десятків джава девів на свіжозловлений Барклайс, зрозумів, що ось де гроші, необхідні для еміграції. Купив товсту книжку по Джаві, почав потроху читатати після роботи. Через місяць закрив книжку на 42-й сторінці, пішов на вечірні курси з Джави. Вже краще. Потім виклав купу грошей (для мене тодішнього) і почав вчитися онлайн у Якова Файна (гуглиться). Десь близько середини курсу виклав резюме на (здається) работа.юей, сходив на дві співбесіди, отримав два офери і у травні 2011 вийшов на роботу як middle Java dev на $2.5K ($2.75K після закінчення випробовувального терміну ). Велика дяка Якову Файну за науку, оті його «піди і отримай свою відмову», «ти коштуєш рівно стільки, скільки тобі платять» і т.ін. уроки виживання у сучасному світі кровавого ентерпрайзу.

Ну і що тут такого, що не може зробити розумна людина з вищою освітою? А хірург же ж — розумна людина — см вище про відбір на вході + ще й на виході відбір, та й вчаться вони роки на 3 довше за інших лікарів і раза у три довше за нас.

Тепер про вкочування у медицину.

У дружини було завдання трохи простіше — викотитися з української терапії і вкотитися у австралійську General Practicing. Тобто, анатомія, (пат)фізіологія і т.ін. база вже вивчена (хвала людині, яка додумалась широко вживати латину у медицині), є терапевтичний досвід, діагностичні навички і т.ін.
Просто треба почати працювати за іншими протоколами, вивчтити нові методики та лікарські засоби (з дозуваннями та схемами використання у різних вікових групах), забути старі, повністю змінити етику відносин пацєнт-лікар, звикнути до іншого розподілу обов’язків між лікарем та медсестрою і т.ін. Ну і англійська, так, — на рівень, близький до нейтів.
Загалом весь процес зайняв трохи менше 6 років в Україні (і це не 2 годинки ввечері, а нормальний такий фуллтайм, годин 40-50 на тиждень) плюс 2 роки вже працюючи в Австралії лікарем на обмеженій ліцезії — всі вечори та половина вихідних — щоб підготуватися та здати екзамени на повну ліцензію. Ну окей, з перших шести рік-півтора чистого часу пішло на прокачування англійської з дійсно нульового рівня та деякий час таки були відпустки та переїзди (я встиг попрацювати у Лондоні з рік, то ж сім’я отримала досвід еміграції-лайт та проживання у метрополії).
Підсумовуючи, у нашому випадку вийшло роки 4-5 фуллтайм проти півроку по парі годин вечорами ... та й то, з медициною експеримент був не дуже чистий ...

Ну, заради справедливості, не можна не враховувати Ваш досвід навчання на інформаційно-вимірювальній техніці в КПІ — людині з такою базою значно простіше вкотитися в ІТ, ніж гуманітарію.
А загалом, безперечно, на лікаря значно важче, вивчитися, ніж на розробника програмного забезпечення.
Вашій дитині вдалося так добре здати екзамени, щоб при вступі бути кращою за 99% інших абітурієнтів — скільки років дитина вчилася у школі в Австралії, якщо не секрет?

Ну, заради справедливості, не можна не враховувати Ваш досвід навчання на інформаційно-вимірювальній техніці в КПІ — людині з такою базою значно простіше вкотитися в ІТ, ніж гуманітарію.

Ну так. Ще й це було у 2011. А гуманітарію і вкочуватися б було легше і раціональніше у айтішні продажі, рекрутінг чи якийсь продукт овнершип ... Але ще є нюанс — лікарі під час навчання звикають переробляти і більш-менш запам’ятовувати гігантські об’єми інформації. Я підозрюю, що якщо моїй дружині видати набір книжок типу GoF patterns + refactoring + clean code, вона тижні через 4 зможе здати теоретичний екзамен з цього матеріалу на непогану відмітку. Практику — точно завалить, бо все ж таки не той майндсет, а от теорію зможе відтворити, якщо знадобиться. :)

Вашій дитині вдалося так добре здати екзамени, щоб при вступі бути кращою за 99% інших абітурієнтів — скільки років дитина вчилася у школі в Австралії, якщо не секрет?

Ну, не настільки круті були досягнення. За правилами, лікар, який навчався за кордоном, не може практикувати у великих містах перші 10 років у Австралії. Тож ми 5 років прожили у так званій rural Australia — на о. Тасманія та у дуже сільському Квінсленді (3.5 години їзди до міста-мілйонника, година — до школи, де вчилися діти). Це дає пільги при вступі + окрема квота для «сільських» (читай — нижче конкуренція) — бо, статистично, вони частіше повертаються працювати у село, а тут — офігенний дефіцит лікарів у сільській місцевості. Ну і можна підписати контракт, що зобов’язуєшься відпрацювати 3 роки у селі, тоді і навчання — безкоштовне.
Вчилася, відповідно, 5 років. На Тасманії — крута приватна школа, у Квінсленді — просто приватна протестанська школа — це був єдиний варіант у радіусі 100 км отримати школу з хоч середніми по штату показниками. Ну і репептитори на додачу, куди ж без цього.

О, дякую за інформацію, не знав що дітям з сільської місцевості у Австралії дають пільги при вступі на навчання на лікаря. Колега з Ізраїлю розповідав, що у них в країні є бедуїни, які живуть у пустелі так само, як їх далекі предки, навіть мають по кілька дружин, і оскільки в Ізраїлі дозволено мати лише одну дружину, ті дружини отримують соціальну допомогу як одинокі матері — не знаю, чи відбирає їх чоловік ту допомогу, а головне, не розумію чому в наш час жінки на таке ведуться. Ну та я відволікся. Так от, для цих бедуїнів навчання у вищих навчальних закладах Ізраїлю за державний кошт, тож великий процент лікарів у Ізраїлі бедуїни — сподіваюся Ви не образилися що я порівняв мешканців сільської місцевості у Австралії з бедуїнами, адже мати багато дружин це привілей :)
Чому я взагалі зрадів, що в Австралії мешканці сільської місцевості мають пільги при вступі на навчання на лікаря. Справа в тому, що я шукаю якесь місце на планеті, де температура води в морі або океані протягом усього року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія, але щоб там були хороші школи. На півночі Австралії є місця, біля пляжів яких температура води в океані протягом усього року не опускається нижче двадцяти шести градусів за шкалою Цельсія, та я мав сумніви щодо якості освіти в тих місцях. Тепер, знаючи що мешканці сільської місцевості в Австралії мають пільги при вступі до медичних факультетів, варіант переселення на північ Австралії заради теплого океану виглядає значно привабливішим, єдине що спиняє це поширені на півночі Австралії солоноводні крокодили та велика кількість отруйних павуків та змій у тих місцевостях.

для цих бедуїнів навчання у вищих навчальних закладах Ізраїлю за державний кошт, тож великий процент лікарів у Ізраїлі бедуїни

В нас тут є аборигени — один в один за правами. Але ізраільських лікарів я зустрічав тут більше, ніж аборигенських :)

А про океан з +26С — таке є, але, блін, є і нюанс. Це ж Австралія, і тут тебе все намагається вбити (як кажуть у тіктоках). Є тут така місцевість чи агломерація населених пунктів, називається Sunshine Coast (класне місце, цілком відповідає назві). Вода взимку десь 20-21С, влітку шось типу 25-26С. Тут все нормально, сьорфінг, купання, сноркелінг і т.ін.
Так от, кілометрів 200 від цієї місцини на північ (у бік екватору, де тепліше) вже починають з’являтися на березі попередження виду «обережно, буває, що запливають крокодили». Ще пару сотен кілометрів — і на пляжі тупо стоять таблички на кількох мовах і з картинками для тупих — купатися заборонено, крокодили та медузи. Єдиний варіант — у кожному пристойному населеному пункті є сітчаста загорожа, що захищає площу океану розміром зі стандартний басейн приблизно, от там — можна купатися вдень. Загорожу кожен ранок перевіряють рятувальники на предмет несанкціонованих проникненнь. Чи — на катер, 2 години їзди і сноркеліти на Великому бар’єрномі рифі.

А у річках там теж крокодили, прісноводні, але не у всіх, є місця де можна під водоспадами покупатися у воді як парне молоко. Прикольно :)

, є місця де можна під водоспадами покупатися у воді як парне молоко

О, в такому водоспаді дуже хотілося б покупатися. Насправді мені особливо не має значення, жити біля моря чи океану, температура води в якому протягом усього року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія, чи біля прісноводних озера або річки, температура води в яких протягом усього року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія, головне щоб вода була чиста і не було небезпечних істот у воді. Мені чомусь здавалося, що там де вода прісна і вода >=26Ц весь рік, обов’язково вода буде брудна, з піраньями, крокодилами та всілякими іншими небезпечними істотами, ну і я завжди думав, що у морській воді через її солоність менше шкідливих бактерій, ніж у прісній.
Мабуть, північ Австралії через наявність всіх цих небезпечних істот доведеться відкинути. До того ж, коли я про все це розповів дружині, вона звернула мою увагу на те, що якщо у Австралії

офігенний дефіцит лікарів у сільській місцевості

то до кого ж ми лікуватися ходити будемо, в нас же в родині немає лікаря :)

то до кого ж ми лікуватися ходити будемо, в нас же в родині немає лікаря :)

Як казали у 90-ті: в сімєї необхідно мати мєнта, бандита та лікаря :)

О, бади ... Вони дуже популярні у exUSSR з однієї простої причини — за них дуже високий процент фармкомпанії відкочують лікарям. В АУ звичайний лікар первинної ланки (GP) мало що знає про бади, акупунктуру, акупрессуру, іглорефлексотерапію, ірідодіагностику, аюрведичну медицину, китайську традиційну медицину, феншуй і таке інше, бо це — не входить в систему австралійської медицини. Саме систему.

Я не мультивітамінки чи аскорбінки якісь приймаю. А те, по чому є реальні дослідження і де користь доведена. Деякі з них відносно нові, і тільки 10 років назад почали входити в моду серед любителів біохакінгу і довголіття.

Я навіть в оригінальному коментарі вказав про дослідження, но ти прочитав те що хотів прочитати, щоб підкреслити своє ЧСВ: акупунктуру, акупрессуру, іглорефлексотерапію, ірідодіагностику, аюрведичну медицину, китайську традиційну медицину, феншуй і таке інше

Но-но, я мав на увазі, що не треба вимгатаи від Джи Пі знаннь у тих областях, які він не вівчав. І навів варіанти, де шукати лікарів, які все ж таки, можуть знатися на предметі.

Доречі, за один з препаратів китайської традиційної медицини не так давно Нобелівську премію дали. Чуваки провели комплексне дослідження 4000 препаратів тої самої медицини які «ну точно допамагають від малярії». Один на основі полину спрацював ну дуже добре. 3999, відповідно, ні.
Але медицину цю традиційну все одно не вивчають в уні у нас :)

А, ще рендомний факт про публікації та БАДи. Це не про вас, будь ласка, не сприймайте як наїзд, просто прикольна інформація по темі за ключовими словами.
Вчора гуляв по містечку тут недалеко, місцевий бізнес активно рекламував на плакатику куркумін як штуку з науково доведеною ефективністю.
Так от, чувак, який його почав розкручувати у свій час, Bharat Aggarwal, на хвилиночку, a former Ransom Horne, Jr. Distinguished Professor of Cancer Research at the University of Texas MD Anderson Cancer Center, мав 65 наукових публікацій у поважних ріцензованих журналах, присвячених куркуміну. Ну, і за сумісництвом, він, як кажуть, мав деякий фінансовий інтерес у заводіку, що фасував цей самий куркумін. Так от, на даний час він (Бхарат) є чемпіоном світу з кількості відізваних наукових публікацій.
As of 2022, Aggarwal has had 30 of his research papers retracted, with 10 others having received an expression of concern and 17 others having been corrected1. Scientific misconduct is a serious violation of the standard codes of scholarly conduct and ethical behavior in the publication of professional scientific research. It’s important to note that integrity is a fundamental principle of scientific research.

Дякую за ваші мегацікаві коментарі по темі. Купа пізнавальної інформації про роботу «системи» в Австралії за 10 хвилин часу :-)

Та нема за що ... якщо 29 років поруч з людиною, яка чимось завзято займається — щось, та ухопиш і собі.

Якщо ви не розумієте різницю між галуззю в цілому і конкретною професією, то це дуже добре. Бо якщо навіть ви у цій галузі працюєте, то може кожен — хто захоче )

Верстку вже chatgpt робить, не говорячи що і так є купа спеціалістів які не можуть знайти роботу.

Думаю традиційне масове ІТ пік пройшло і буде лише звужуватися. Особливо з появою AI. Треба копати в сторону AI/ML, VR/AR, блокчейна. А починати зараз з html/javascript якогось, джави це як 20 років тому починати з кобола, чи 10 років тому з с++.

на якісь супер легасі проекти? )

Ага, написане чорт знає коли яке дорого переписувати но комусь треба підтримувати = легасі. Все нове на rust чи go якомусь пилиться. Та навіть те що ти назвав це скільки, 1% від всього ІТ? І да, тільки частина із перечисленного на плюсах.

Ну... якщо брати embedded та драйвери, там багато чистого Сі.

Можливо ви праві. Ви вже вивчаєте AI/ML, VR/AR, блокчейн?

Ліл. Виходить дичину ви пишите не лише про якісь загальні речі і політику.

Зустрів якось дівчину що закінчила шеву по спеціальності інженер-геодезист. Працювала за спеціальністю, платили копійки. Зараз хоче перевчитися на девопса. Просто жестяк

Після того, як поліцейський що виписав мені штраф став айтішником я вже нічому не дивуюсь)))

Заразився під час передачі документів?(:

натрапив на коментар, де написано, що найкращий початковий курс з ІТ — це курс CS50.
Ще досі його проходжу, але зрозумів що програмування — це не моє

Не даром я всім його раджу)

Саме для мене плюс у верстки — мені подобається цей напрямок, можна працювати на фрилансі, а якщо будуть здібності — то можна вивчити ще трішки інформації та стати front-end розробником

Автор, якщо ти не можеш осилити CS50 то в ІТ ти роботу не знайдеш. Там не те що основи, там інформатика рівня хорошої старшої школи чи перших курсів не ІТ спеціалізації.

За верстку тобі ніхто не заплатить, бо є багато дешевих спеціалістів які за день зроблять роботу якісніше ніж за місяць.

Своїм знайомим які не хочуть писати код, я раджу вкочуватись в ІТ через девопса (devops), так почав працювати мій кум і два однокласника, обоє були без ІТ освіти. Підготовка зайняла 6-12 місяців, тоді безплатні курси від великої компанії на 3-4 місяці, де їм і запропонували роботу.
ІМХО, для успіху треба мати когось хто вже працює в ІТ щоб міг сказати що вчити.

Що ти розумієш під словом IT (програмування)? Якщо простими словами, людина, хто вже працює в IT — це ментор?

Що ти розумієш під словом IT

Ті хто працюють тестерами, програмістами, девопсами.
Ті хто тут сидить на форумі)

Якщо простими словами, людина, хто вже працює в IT — це ментор?

Людина яка працює в ІТ це айтішник (ну або айтівець по новому).
Ментор це той хто тобі допомагає вчитись.

Якщо ти питаєш відносно

для успіху треба мати когось хто вже працює в ІТ щоб міг сказати що вчити.

То тут я мав наувазі щоб відносно легко попасти на позицію програміста треба мати знайомого програміста (який вже працює в компанії де ти хочеш попасти або схожій), на позицію дизайнера — знайомого дизайнера, на позицію девопса — знайомого девопса і так дальше.
Думаю що і в електриків так само, без знайомств влаштуватись можна але не на великі гроші)

Автор, якщо ти не можеш осилити CS50 то в ІТ ти роботу не знайдеш.

Тоді не дуже зрозумів, як це стосується роботи в IT. Я написав що програмування — це не моє)
А курс ще проходжу, але в мене нема цілі пройти його за неділю, тим паче опанувати всі знання

То тут я мав наувазі щоб відносно легко попасти на позицію програміста треба мати знайомого програміста (який вже працює в компанії де ти хочеш попасти або схожій), на позицію дизайнера — знайомого дизайнера, на позицію девопса — знайомого девопса і так дальше.
Думаю що і в електриків так само, без знайомств влаштуватись можна але не на великі гроші)

Зрозумів твою думку. Повністю погоджуюсь.
Електриком не працював, більше електромонтажником, електромонтером)

Тоді не дуже зрозумів, як це стосується роботи в IT. Я написав
що програмування — це не моє)

Для будь кого в ІТ має бути розуміння хоча б термінів. Тобто штукатур не має вміти ставити плитку, але має розуміти що то таке щоб могти спілкуватись з плиточником.

В ІТ через DevOps — це сильно.))
Рекомендую оглянути ось це roadmap.sh/devops
P.S. Я не те що не осилив CS50, а й навіть не знаю що це таке))

Простими словами можна?)
devops — складний шлях для початківців. (щось таке?)

Простими словами ось напрямки та скіли потрібні девопсу:

Linux Fundamentals & Scripting Skills
Security Skills
Automation Skills
Programming & Coding Skills
Cloud Skills
Testing Skills
Continuous Integration & Continuous Deployment (CI/CD)
Configuration & Version Management
Proactive Monitoring & Logging
Containerization & Orchestration
Communication & Collaboration
Soft Skills

У кожному з цих напрямків ще багато різних інструментів, сервісів та технологій.

Простими словами ось напрямки та скіли потрібні девопсу:

Linux Fundamentals & Scripting Skills
Security Skills
Automation Skills
Programming & Coding Skills
Cloud Skills
Testing Skills
Continuous Integration & Continuous Deployment (CI/CD)
Configuration & Version Management
Proactive Monitoring & Logging

І що? Більшість сіньор девопсів і половини не будуть знати)
Знову, головне скільки є кандидатів і їхній рівень знань.
Якщо в тебе 80% знань на міда фронд девелопера але є кандидати з знанням на 90% то ти пролітаєш.

Якщо в тебе 60% знань на джуна а в інших менше або інших немає то тебе беруть)

«Хочу бути DevOps Engineer: що треба знати? »

Треба знати трішки більше, ніж дохуа ))

itc.ua/...​e-vchytysya/#itc-comments

В ІТ через DevOps — це сильно.))

Головне не як складно чи скільки треба вчити, а яка конкуренція на місце.

На девопсів стабільно є попит, їм не треба бути розумними як програмістам, код писати не треба, на курсах/в універах тому не вчать. Вивчити кілька «програм» є набагато легше ніж вивчитись на програміста.
А на тестера дуже велика конкуренція.

Я ж про це пишу з свого досвіду, як з моєю допомогою люди без ІТ освіти вкотились)

їм не треба бути розумними як програмістам

)))))

вивчити кілька програм — це сильно ))) точно розумним не треба бути )))
Успіхів

вивчити кілька програм — це сильно ))) точно розумним не треба бути )))
Успіхів

Спасибі, успіх я вже собі сам зробив, пройшовши від джуна до сіньора девопса і свічнувся в девелопмент де зараз техлід)

Тому я можу казати що девопсом це легше за девелопера, конфігуриш існуючий софт і пишеш дрібні скріпти/конфіги. Всю архітектуру, дизайн девопси не вирішують, їм це дають техліди/архітекти.

ЛоЛ. Девопс для вкату в ІТ як легкий шлях. Ще раз ЛоЛ.

Ще досі його проходжу, але зрозумів що програмування — це не моє (чи може я ще не дійшов до цього).
Вирішив зупинитися на тому напрямку, який можуть опанувати всі (я в тому числі). А саме HTML CSS. Тобто верстка.

Верстка дійсно простіша й вміння верстати буде корисним для створення власних проєктів для портфоліо

Стосовно CS50 то є англомовні ютуб блогери які також застряли на якомусь з уроків CS50, але потім їм вдалось осилити та продовжити навчання, на якому уроці застряли?

Я продовжую цей курс, але змістив пріоритети. На першому місці практичні знання з верстки, далі дивитися буду.

Прочитавши коментарі — я натрапив на коментар, де написано, що найкращий початковий курс з ІТ — це курс CS50.

Я дуже часто раніше згадував CS50

CS50 дійсно найкращий, ви зробили дуже правильний вибір

Підвожу підсумок. Якщо є бажання переходити в ІТ і є розуміння для чого це треба — обов’язково переходьте. Не важливо скільки вам років.

Щодо обовʼязково — спірно. Я б сказав Попробуйте, повчіться, а там буде видно — йде чи ні. Якщо ні, то, може, і не «обовʼязково». Тимпаче під час війни

Мав на увазі те, що якщо людина має велике бажання — треба переходити, а не боятися цього. (тобто тут не питання грошей на першому плані)
Не дуже розумію, як війна обмежує навчання і т.п.

Не дуже розумію, як війна обмежує навчання і т.п.

Війна дуже зменшує кількість вакансій для людей без досвіду => нема як влаштуватись на роботу і вчитись.

Проходячи туторіали і роблячи свої проекти спеціаластом не станеш, треба «майстра» в якого можна вчитись)

Підписатись на коментарі